Глазова О. Тексти для аудіювання. 6-8 клас - файл n1.doc

приобрести
Глазова О. Тексти для аудіювання. 6-8 клас
скачать (131 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc131kb.01.06.2012 08:24скачать

n1.doc

ТЕКСТИ ДЛЯ АУДІЮВАННЯ (6-8 кл.)

Здавалось би: хіба мало текстів і завдань для навчального й контрольного аудіювання? Та повно! А от чи всі вони цікаві дітям? Чи актуальні? Чи спонукають школярів замислитися? Чи викликають емоції?

І ще одне: навіть наші учні знають, що ті тексти насправді не тексти, а навмисне пристосовані методистами до навчальної роботи уривки з художніх, публіцистичних або наукових творів. Чи ж зацікавлюють ті уривки учнів настільки, щоб їм захотілося негайно відшукати книжку й прочитати її повністю?

Пропонуємо кілька текстів для аудіювання, узятих із творів сучасної української дитячої літератури. Можливо, відшукати й прочитати ті твори захочеться не тільки школярам, а й учителям

6 КЛАС
Зустріч із привидом
Спочатку познайомтеся з Машкою. Вона давно не першої молодості, щоб не сказати підстаркувата. Їй не завадило б підфарбуватися. Ззаду в неї налiплена облізла наклейка з собакою, тому що першим Машчиним власником був якийсь професор, великий любитель псів.

Ви, певно, здогадалися: Машка – автомобіль-легковичок. У машині немає кондиціонера і несправне радіо. Коли мама сіла за кермо й натиснула на педаль зчеплення, авто засмикалось, а двигун заглух.

Ось так у машини з’явилося ім’я.

Мама надавила на педаль, і – бум! – Наталочка врізалася лобом у вітрове скло. «Не вмієш водити!» - розгнівався тато і не заспокоївся, поки сам не сів за кермо.

Біля під’їзду стояв татів приятель пан Богдан, історик і мандрівник.

А йшлося от про що. У пановій Богдановій квартирі уподобав собі з’являтися один привид, дуже патріотично настроєний. Зазвичай то траплялося в дні національних свят чи після мітингів. А це якось він завітав несподівано і вкрай розхвильований. Наскільки панові Богдану вдалося зрозуміти, дуже цінній, старовинній реліквії загрожувала небезпека. Гість намагався показати це жестами, адже привиди, як відомо, не розмовляють. Пан Богдан вважав, що йдеться про реліквію українського походження, бо привид-патріот неймовірно хвилювався. Пан Богдан гадав, що реліквію загублено на старому бойовищі, можливо, у замку чи фортеці на заході України.

- Приходьте до мене завтра ввечері, - запропонував пан Богдан. – Привид обов’язково з’явиться!

Назавтра мама виклала пишну зачіску, тато вдягнув вишиванку. Отак причепурившись і взявши з собою Наталочку, батьки подалися до пана Богдана.

Усі сиділи мовчки. Сутінки густішали. Раптом серед кімнати заколихалася світла постать. Привид закивав головою, закланявся. Він вочевидь був чемною людиною й передусім вітався.

Привид закивав головою й показав на вікно, за яким догасало вечорове небо.

Привид замахав рукою, ніби фехтуючи шаблею.

- Певно, йдеться про поле бою, - загомоніли дорослі, а привид задоволено кивнув. Тоді він почав розмахувати руками й хапатися за голову.

- Певно, тією річчю заволодів лихий чоловік, - пояснив пан Богдан.

Привид затряс головою, беззвучно затупотів ногами і… зник.

- Ми все знаємо! Можна їхати! – загаласувала Наталочка.

- Малувато знаємо, - сказав тато. – Десь є шабля або булава. Але де? Давніх фортець і замків в Україні чимало: в Олеську, Хусті, Кам’янці-Подільському, Дубні…Козацьких битв була сила-силенна.

- Але найбільша битва була під Берестечком! - заявила Наталочка, демонструючи свої знання з історії. – Битва війська Богдана Хмельницького з польською шляхтою!

- Дитина каже правду, - підтримав її пан Богдан. Кожен порядний українець має побувати в Берестечку. Скоро якраз буде дев’ята п’ятниця після Великодня, роковини битви, що сталася 1651 року. З’їдуться люди, може, хтось знає й про реліквію…

- Отже, вирішено: завтра рушаємо до Берестечка! - підсумувала мама.

З кн. Зірки Мензатюк «Таємниця

козацької шаблі»; 500 сл.


Виберіть правильну відповідь на кожне із запитань:



ЗНАННЯ

(перевірка

опанування фактичного

змісту тексту

та лексичного

значення

слів)


*

Прочитайте перелік подій:
1 Привид передав людям інформацію про реліквію.

2 Родина зустрілася з паном Богданом.

3 Тато купив машину.

4 Родина вирішила їхати до Берестечка.

  1. Вони відбувалися в такій послідовності;

А 1, 3, 4, 2

Б 3, 2, 1, 4.

В 2, 3, 1, 4

Г 3, 1, 4, 2


2. Наймення «Машка» було для машини придумане

А Наталочкою;
Б мамою;
В татом;
Г паном Богданом.
3. Чим уперше машина викликала в Наталочки симпатію?

А своєю новизною;
Б своєю красою;
В наклейкою;
Г забарвленням.
4. Пан Богдан був

А письменником;
Б математиком;
В політиком;
Г істориком.
5. Фортеці й замки є в таких українських містах:

А Олеську, Хусті, Кам’янці-Подільському, Дубні;
Б Кам’янці-Подільському, Кривому Розі, Хусті, Олеську;
В Хусті, Донецьку, Олеську, Моршині;
Г Дубні, Хусті, Ковелі, Олеську.
6. Загиблих під Берестечком поминають

А у дев’яту п’ятницю після Різдва;
Б у дев’яту п’ятницю після Благовіщення.

В у дев’яту п’ятницю після Великодня;
Г у дев’яту п’ятницю після Трійці.




РОЗУМІННЯ

(уміння

зрозуміти з контексту

лексичне значення

слів та слово-

сполучень,

уміння спів ставляти,

порівнювати,

робити висновки,

узагальнювати)





7. Слово «реліквія» означає:

А річ, що зберігається як пережиток з давніх епох;
Б річ, дорога як пам’ять про минуле;
В відтворення мистецького твору;
Г вид стародавньої зброї.
8. Синоніми до слова «фортеця»:

А цитадель, кріпость, твердиня;
Б твердиня, форпост, ар’єргард;
В башта, вежа, укріплення;
Г опора, твердиня, фундамент.
9.Роль привида в сюжеті така:

А зацікавив Наталочку українською історією;

Б дав усю необхідну інформацію про реліквію;

В дав поштовх до пошуку реліквії;

Г переконав людей в існуванні потойбічного світу.
10. Головна думка тексту така:

А машина необхідна кожній українській родині;

Б українці мають знати й берегти свої історичні реліквії;

В привиди є носіями цінної історичної інформації;

Г за кермо машини не можна сідати без водійських прав.


АНАЛІЗ

(уміння

встановлювати

причинно-наслідкові

зв’язки у тексті)


11. Своє знання вітчизняної історії Наталочка підтвердила тим, що

А знала значення слова «реліквія»;
Б зацікавилася патріотично настроєним привидом;
В знала про найбільш визначну козацьку битву під Берестечком;
Г мріяла побувати на місцях козацьких битв.
12. Патріотичну налаштованість Наталоччиної родини засвідчує те, що

А тато носив вишиванку;
Б батьки знали давні замки й фортеці;
В Наталочка мріяла побачити реліквію;
Г усі її члени щиро вирішили врятувати реліквію.
13.Наталочка прагнула вирушити на пошуки реліквії тому, що

А хотіла покататися на новій машині;

Б мріяла помандрувати Україною;

В цікавилася історією України;

Г хотіла заспокоїти привида.
14. Тато й пан Богдан були подібні захопленістю

А автомобілями;

Б мандрами;

В історією;

Г географією.
15. В основу прослуханого тексту покладено такий тип мовлення:

А розповідь;
Б опис;
В роздум;
Г розповідь та опис.
16. Прослуханий текст належить до такого стилю:

А наукового;
Б художнього;
В публіцистичного;
Г ділового.


ОЦІНКА1

(уміння формулювати

власну оцінку

почутого,

порівнявши його з власним життєвим досвідом)






17.Прочитай перелік персонажів тексту

1 Наталочка

2 мама й тато

3 пан Богдан

4 привид

Пронумеруй персонажів залежно від їхньої важливості для сюжету

А 3, 4, 2, 1;

Б 4, 3, 2, 1;

В 4, 1, 2, 3;

Г 4, 2, 1, 3.


18. Усе, про що розказано в тексті, цілком правдоподібно, крім:

А того, що сучасну родину зацікавила реліквія;

Б того, що реліквія могла зберегтися до нашого часу;

В одержання інформації від привида;

Г знання батьком давніх фортець і замків.
19. До рішення сім’ї врятувати реліквію я ставлюсь

А із здивуванням;

Б з підозрою;

В зі схваленням;

Г з осудом.
20. Поведінку Наталочки я оцінюю як

А нечемну та визивну;

Б цілком природну;

В надто стриману;

Г неприродно активну.

7 КЛАС
Чарівна шафа
Прабабусина шафа була звалиськом старих речей у підвалі. Тато давно мріяв її реставрувати, тому її й попхали до нової квартири. Під час переїзду вміст шафи порозпихали по мішках. А от широченну, на всю довжину шафи, різьблену шухляду не чіпали. Від неї загубили ключа, а тато не хотів псувати замочка.

- Доню, - поросила мама, - у шафі треба знайти коралі. – Сніжана має надіти їх на весілля!

Софійка знала, що ці коралі кожна жінка їхнього роду одягала, йдучи під вінець. Намисто належало ще прапрапрабабі, і відтоді передавалося з роду в рід на щастя. Скоро весілля маминої сестри тітоньки Сніжани, тож коралі треба знайти для неї.

У старовинному замку Софійка покопирсалася невидимкою Шухляда неохоче, з басовитим рипом вилізла на світ Божий. У тому рипінні дівчинці вчулося щось ніби «кор-р-ралі». В очі пирснуло пилюкою. Зі старої коробочки з-під парфумів випала маленька низка. От вам і коралі! Сподівалася побачити морські химери, а з’ясувалося, що це всього-на-всього коротенька низка дрібних вишнево-коричневих трубочок!

З кишені Софійка витягла світлину, на якій стояли, обійнявшись, тітонька Сніжана та її наречений. За їхньою спиною стояв якийсь незнайомий дівчинці дуже сумний хлопчик. Софійка відчинила стару шафу і, підібгавши ноги й поклавши на коліна фотографію, всілася на старі лахи поверх шухляди. Цієї миті вона, мабуть, випадково зачепила дверці, і вони зі скрипом зачинилися.

Дівчинку засліпило сонце. Перед собою вона побачила тітоньку Сніжану, яка саме картинно притулилася до високого чоловіка. Вони обоє позували фотографові.

А що ж Софійка? Підібгавши ноги, вона сидить – не в шафі, ні! – на присипаній сосновою хвоєю траві. Щоб не зустрітися зі Сніжаною, дівчинка шаснула в кущі і… зіткнулася з печальним хлопчиком. У руці той тримав камінця й намагався поцілити ним… у тітоньку Сніжану та її жениха!

- Ти що? – вигукнула дівчинка.

- Яке тобі діло? – відрубав малий, але кинув камінець і побіг геть. Софійка – за ним.

Хлопчик, плачучи, ускочив у сусідній будиночок.

Софійці стало млосно. Невже йдеться про Сніжаниного нареченого? Варто все добре обмізкувати!

Аж тепер дівчинка зауважила, що навколо… жовтіло осіннє листя. У дворах квітували… чорнобривці! Зі школи поверталися по-літньому засмаглі школярі.

Справді, з женихом тітонька познайомилася восени! А, прийшовши зараз додому, Софійка не застане Ростика, адже її маленький братик восени ще не народився! Та більше: цієї осені вони ще не переїхали до нової квартири! Як же дістатися нового дому, братика, батьків? Шафа! Якби тут були дверцята шафи!

Хвилинку! Що сказали дверцята шафи, коли зачинялися? Кор-р-ралі! Може, сказати навпаки? Як буде коралі навспак? Ілар-р-рок!!!

Софійка боляче вдарилася об стінку шафи. Вона – вдома? Яке щастя!

Уклавшись увечері до ліжка, Софійка думала про дивну пригоду. Як у комп’ютері! Відкриваєш спочатку диск, тоді папку, тоді обраний документ. Тут же спочатку шафу, далі кладеш на коліна світлину… Тут Софійчині думки розхитало, закрутило й понесло у манливий сон.

З кн. Марини Павленко «Русалонька з 7-В,

або прокляття роду Кулаківських»; 602 сл.
Виберіть правильну відповідь на кожне із запитань:


ЗНАННЯ


*

1.Прочитай перелік подій, про які йдеться в тексті
1 Софійка перенеслася в минуле.

2 Дівчинку попросили знайти коралі.

3 Батьки загубили ключ від шафи.

4 Слово було сказане навпаки.


  1. Встанови дійсну послідовність цих подій:

А 2, 3, 4, 1;

Б 2, 4, 1, 3;

В 3, 2, 3, 4.

Г 4, 1, 3, 2.


2.Відчинити стару шафу Софійку спонукало

А зацікавлення старим мотлохом;

Б бажання дізнатися родинні таємниці;

В мамине прохання;

Г батькова мрія реставрувати меблеву руїну.
3. Для нареченої Софійці доручили знайти

А обручку;

Б каблучку;

В фату;

Г намисто.
4. Незрозумілим чином Софійка потрапила

А у майбутнє весну;
Б у минулу зиму;
В у колишню осінь;
Г у майбутнє літо.
5. Пору року дівчинка упізнала за тим, що

А почула;
Б побачила;
В почула й побачила одночасно;
Г прочитала.
6. Зображений на світлині сумний хлопчик виявився

А Софійчиним братом;
Б Сніжаниним нареченим;
В братом нареченої;
Г сином нареченого.


РОЗУМІННЯ


7. Старовинна шафа виконала казкову роль

А чарівної палички;
Б машини часу;
В лампи Аладіна;
Г золотої рибки;

8. Слово «реставрувати» має таке значення:

А продати;

Б викинути;

В відновити;

Г передати у спадок.
9. Коралі в родині вважали

А надзвичайно цінністю ;

Б дуже елегантною прикрасою;

В сімейним оберегом;

Г екзотичним доповненням до сучасного одягу.
10. Синонімом до слова «навспак» є слово

А навмисне;

Б несамохіть;

В невимушено;

Г навпаки.
11.Незнайомий хлопчик викликав у Софійки

А підозру й острах;
Б нерозуміння й побоювання;
В цікавість і співчуття;
Г осуд і жалощі.
12. Головну думку тексту ви сформулювали б так:

А до старовинних речей слід ставитися з великою обережністю;
Б від зберігання родинних оберегів люди мають самі неприємності;
В хоч у світі чимало чудес, у житті все вирішує людина;
Г володіння комп’ютером тренує кмітливість і спритність.


АНАЛІЗ


13. Який з учинків дівчинки увиразнює її небайдужість до людей?

А уникла зустрічі з тітонькою Сніжаною;
Б побігла навздогін за хлопчиком;
В сказала татові, що гуляла в скверику;
Г зацікавилася старовинною шафою.
14. Софійчине порівняння шафи з комп’ютером засвідчує

А її вміння знаходити подібність між предметами й поняттями;
Б її цікавість до усього незрозумілого;
В її бажання усе перевірити на власному досвіді;
Г її розгубленість перед непізнанним.
15. Те, що Софійка збагнула, як керувати чарівною шафою й повернулася додому, засвідчує

А її кмітливість та розум;
Б її технічну грамотність;
В її освіченість і начитаність;
Г її сміливість і силу волі.


ОЦІНКА

*

16.У тексті йдеться про такі предмети:

1 фотографія

2 шафа

3 коралі

4 комп’ютер


14.Визнач важливість предметів залежно від їхньої важливості для змісту тексту.

А 2, 1, 3, 4;

Б 3, 1, 2, 4;

В 3, 4, 2, 1;

Г 3, 2, 1, 4.


17. Неправдоподібним з-поміж зображеного в тексті є таке:

А передавання коралів з роду в рід;

Г вишнево-коричневий колір коралів;

Б перенесення в інший час;

В відчинення старого замка невидимкою.
18.Софійка не розповіла татові про дивну пригоду, тому що

А сама не могла в неї повірити;

Б не хотіла його хвилювати;

В звикла обманювати;

Г не вважала свою пригоду цікавою.


8 КЛАС
Клуб книголюбів
У кімнаті восьмикласниці Люцини задзвонив телефон. Дівчинка вхопила слухавку:

- Привіт, донечко! – телефонувала з відрядження мама.- Я приїду післязавтра. Бережи себе. Цілую.

Люцинина мама працювала у видавництві. Коли до Люцини заходили однокласники, у них відбирало мову: у квартирі майже не було меблів, бо все місце займали полиці з книжками. А отже, не існувало проблеми килимів, кришталю та інших коштовних придбань. І ніхто не помічав, що Люцина цілий рік ходить до школи в одній спідничці.

Раптом Люцина почула дзвінок у двері. То могла бути Гортензія, їхня сусідка. Мама недолюблювала Гортензії, бо та не читала книжок, пояснюючи, що має алергію на друкарську фарбу.

- Вибач, Люцинко, наш телефон не працює, - пояснила сусідка. - А мені треба терміново подзвонити.

- Телефонуйте, - знизала плечима Люцина.

Люцина причинила двері, але почула:

- Так, через півтори години. У Клубі книголюбів? Слухаюся, мій повелителю!

«Овва! Мабуть, правду кажуть, що Гортензія відьма!» - подумала Люцина.

Відьмами місто аж кишіло. Правда, вони називали себе екстрасенсами. Чи не на кожному стовпі висіло оголошення: «Чорна Земфіра знімає закляття та віщує майбутнє». Мама казала, що на тисячу таких відьом, можливо, знайдеться одна справжня.

- Дякую! – гукнула Гортензія.- Вже йду. - Люцина зітхнула з полегшенням.

Не встигла Гортензія переступити поріг власної кухні, як у неї полетів материн капець.

- Чого ви, мамо? Я ж ходила дзвонити…

Стара сиділа долі на вовчій шкурі й мішала у казанку щось брудно-сіре. Варити на відьомському вогні було легко, як на газовій плиті. Один рух довгим жовтим кігтем уліво – і вогонь слабшав, а вправо – рідина починала бурхливо кипіти. Інтер’єр кухні був цілком у відьомському стилі. На полиці, поруч з коробкою чаю «Чорна вдова» сиділа ворона Алергія, яку Гортензія підібрала з підбитим крилом ще взимку. Ворона була припнута ланцюжком до газової труби. Обох господинь вона вважала недоумкуватими: вони ніяк не могли вивчити її мову, щоб зрозуміти, чого вона хоче. А їхньою говорити ворона не хотіла, вважаючи принизливим розмовляти мовою поневолювачів. Адже в перекладі на людську мову воронячі думки помітно блідли.

Мати Гортензії була останньою Великою відьмою у цьому світі, із тих, хто бачить людей і речі наскрізь. Гортензія ж росла невпевненою, сором’язливою.

- Чого замріялась? – гарикнула мати. – Сип зілля!

Гортензія щедро сипонула в казан порошку з бляшанки. Повітря наповнив дух м’яти. Вариво зашипіло, і клубок зеленої пари здійнявся над казанком. Стара й молода відьми закуталися в зелену пару й вилетіли з квартири.

Унизу на відьом чекав чорний візок, запряжений четвіркою чорних цапів. Візок тхнув нафталіном. Вйокнувши на цапів, відьми рушили у старовинний будинок на околиці міста.

Сьогодні тут, у Клубі книголюбів, зібрався справжній бомонд нечистої сили. Відьми були в чорному. Відьмаки, тобто відьми чоловічої статі, у пістрявих сорочках.

Були тут і люди, проте їх допускали сюди за особливими рекомендаціями. Проблема полягала ось у чому: людей навчали в школі читати, вважаючи, що читання – світло, а нечитання – тьма. Однак, серед людей є чимало й таких, які ніколи не прочитали й не купили жодної книжки. Врешті, вони дивилися фільми та мультфільми за цими книжками, тому вільно почувалися серед освічених людей. Темним силам неважко було заманити їх до себе. Адже правду можна знайти в книжках, бо талановиті письменники не бувають поганими людьми. Диваками, так, але не злими, мстивими, жорстокими й підлими. Чи бачив хтось книжку, написану відьмою, опирем чи мерзотником? Вони бояться білого паперу, бо їхні думки, викладені на ньому, зразу ж виявили б, ким вони є.

Товариство розсілося. Увійшов Повелитель.Він був схожий на вчителя географії, який ніколи не подорожував. Коли Повелитель з’являвся серед людей, ті не звертали на нього уваги. Та біда тому, хто насмілився б обрахувати його на ринку чи зайняти його місце в метро!

Двоє відьмаків унесли шматяну торбу, напхану книжками. Вкрадені в бібліотеці книжки вважалися найпрестижнішою здобиччю. Стара відьма, яка була шанованим експертом, узяла два томи «Дон Кіхота» й шпурнула у вогонь. Охоплені полум’ям сторінки перегорталися востаннє. У вогні запалали Шекспір і Сковорода, Гете й Арістотель.

Повелителя такі засідання давно не задовольняли. Потрібні були реформи. Дехто з відьом пропонував влаштовувати збройні напади на книжкові склади, виводити з ладу комп’ютерні системи видавництв. Однак це не годилося, бо могло привернути увагу людей до книжок. Адже якщо щось прагнуть знищити, воно чогось варте!

Підстав хвилюватися у Повелителя не було. Чиновники, слуги темних сил, обкладали видавництва такими податками, що ті ледь животіли. Писати книжки було невигідно, бо автори не отримували гонорарів і працювали сторожами й двірниками, аби не вмерти з голоду.

Гортензія та її мати рушили додому. Вони й не здогадувалися, що за час їхньої відсутності ворона Алергія здобула свободу. Птаха відчинила дзьобом шафку, знайшла рідину, що розчиняє метали, налила її на ланцюг. Потім ворона знайшла пуделечко з жовтою маззю й намастила перебите крило. Спочатку їй засвербіло, защипало й запекло так, аж кольнуло серце. Та за мить крило стало здоровим! Закричавши рідною мовою «Кагг!», ворона вилетіла у кватирку. Птаха зробила це вчасно, бо до будинку якраз наближався повіз, запряжений чорними цапами.

З кн. Галини Пагутяк «Королівство»; 813 сл.
Виберіть правильну відповідь на кожне із запитань (учитель має вибрати 12):


ЗНАННЯ


1. Мати восьмикласниці Люцини працювала у

А бібліотеці;

Б видавництві;

В музеї;

Г школі.
2. Ворона Алергія вважала відьом недоумкуватими тому, що вони

А морили її голодом;

Б всіляко її ображали;

В не спромоглися вивчити її мову;

Г вважали себе розумнішими за всіх на світі.
3. Візок, яким відьми поїхали на зібрання нечисті, був запряжений

А чортами;

Б драконами;

В цапами;

Г собаками.
4. Зібрання нечистої сили відбувалося у Клубі книголюбів тому, що нечиста сила

А любила читати;

Б охоче обговорювала прочитане;

В маскувала свою цікавість до книжок;

Г хотіла заманити до себе молодь.
5. До свого гурту нечиста сила приймала лише тих людей, хто

А вчинив іншим багато зла;

Б не прочитав і не купив жодної книжки, тобто не відзначався духовністю;

В не прагнув самоосвіти та самовдосконалення;

Г просив її про це.
6. Щодо того, що книжки переможуть нечисту силу, Повелитель не хвилювався, тому що

А читання книжок поволі витісняється телебаченням;

Б перед читанням люди віддають перевагу комп’ютерним іграм;

В через високу ціну книжки недоступні більшості людей;

Г видавництва обклали такими податками, що ті ледь животіли.


РОЗУМІННЯ


7. Проблеми килимів та кришталю у Люциніний родині не існувало, тому що

А на такі придбання бракувало грошей;

Б на такі придбання не було часу;

В у родині переважали духовні інтереси;

Г через постійні відрядження матері родина боялася пограбування.
8. Термін «алергія» означає

А доказ чиєїсь невинності в злочині;

Б універсальний засіб проти будь-якого лиха, на всі випадки;

В підвищена чутливість організму до певного подразника;

Г вид місцевості, що відкривається з пташиного польоту.
9. Полонену ворону стара відьма назвала Алергією, тому що

А її дратувало чорне забарвлення птаха;

Б її дратувало те, що птаха не підкорили й не позбавили гідності;

В хотіла використати її у своїх чарах;

Г мріяла колись політати разом із нею.
10. Слово «бомонд» має таке лексичне значення:

А група визначних діячів, вищий світ;

Б особи, які живуть собі на втіху, гульвіси;

В особи, що вирізняються чемністю й вишуканістю поведінки;

Г показна хоробрість, нехтування небезпекою.
11. Ненависть нечисті до книжок пояснювалася тим, що

А ті подають про неї негативну інформацію;

Б вони пояснюють, як боротися з нечистими;

В у книжках люди знаходять правду, тобто долучаються до духовних скарбів;

Г книжки відволікають людей від поганих справ.
12. Украдені в бібліотеці книжки вважалися найпрестижнішою здобиччю, тому що

А бібліотечну книжку має змогу прочитати найбільше людей;

Б бібліотечну книжку було найважче вкрасти;

В бібліотек ставало все менше й менше;

Г у бібліотеках зберігаються найкращі книжки.
13. Популярність і багаточисельність «екстрасенсів»-відьом у наші дні можна пояснити тим, що в суспільстві

А зростає цікавість до відьомського «ремесла»;

Б більшає людей низького рівня духовності;

В відьомство пропагується через телебачення;

Г діяльність екстрасенсів є матеріально вигідною.

АНАЛІЗ



14.Люцина стримано ставилася до своїх сусідок, тому що ті

А часто здіймали у своєму помешканні галас;

Б без кінця просили дозволу скористатися її телефоном;

В мали дивний зовнішній вигляд;

Г мали різко відмінні від неї уподобання і зовсім не читали книжок.
15.Стара відьма принижувала свою дочку Гортензію, тому що та

А була грубою й нестримною;

Б не хотіла вчитися чаклування;

В росла сором’язливою та невпевненою в собі;

Г відмовлялася красти книжки.
16.Гортензія була подібна до матері своєю

А зовнішністю;

Б проникливістю;

В дивакуватістю;

Г бездуховністю.


ОЦІНКА


17. Незацікавленість Люцининої мами усім матеріальним ви вважаєте

А її перевагою над тими, хто витрачає життя на несуттєве;

Б ознакою її дивацтва та несучасності;

В ознакою її моральної сили та незалежності;

Г виявом зневаги до людей, які не приховують цікавості до матеріальних благ.
18. Принциповість ворони Алергії у мовному питанні ви оцінюєте як

А нерозумний воронячий патріотизм;

Б підступність і хитрість;

В уперте небажання домовлятися;

Г зневагу до всіх безкрилих.





Підготувала Олександра Глазова.
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДО РЕЧІ

Запитання, метою яких є з’ясування рівня адекватності розуміння змісту, тобто фактичної сторони прослуханого/прочитаного, мають починатися зі слів Хто..? Де..? Коли..? Як багато (скільки)..?

Запитання, що слугують визначенню рівня розуміння змісту тексту, формулюють приблизно так: Який з учинків підтверджує (спростовує)…? Для перевірки адекватності сприйняття мовного оформлення висловлених у тексті думок можна поставити такі питання: Які є синоніми (антоніми) до слова …? Яким словом (словосполученням) можна замінити фразеологізм …? Яке значення має прислівя …?

Запитання з метою аналізу змісту тексту мають бути сформульовані за допомогою слів Чому…? Які причини спонукали…? З якою метою…? Який зв’язок між…? Що подібного (відмінного) між…? Що підтверджує (які приклади)…? У чому полягає конфлікт…?

Для з’ясування оцінки школярами того, про що йшлося в тексті, слід вводити у питання слова Чи правильно…? Чи етично…? Які позитивні риси…? Як найкраще (сказати, вчинити)…?


ВАРТО ЗАМИСЛИТИСЬ
Уміння запитувати – це талант знаходити (П.Таранов)
Усяке запитання є вторгнення (Е.Канетті).
Запитання важче за відповідь (Х.Гадамер).
Сьогодні освіченою людиною є той, хто вміє ставити запитання (Е.Бойєр)





1 Оскільки маємо бути толерантними, за відповіді на питання оцінного характеру бали виставляти не слід, проте дуже цікаво обговорити вибір відповіді в класі. Таким чином, ці тестові завдання мають бути надлишковими.


ТЕКСТИ ДЛЯ АУДІЮВАННЯ (6-8 кл.)
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации