Михайлюк В.О., Ізотов В.І., Мармазинський О.А. Методичні вказівки до виконання розрахунково - файл n1.doc

приобрести
Михайлюк В.О., Ізотов В.І., Мармазинський О.А. Методичні вказівки до виконання розрахунково
скачать (247.2 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc1271kb.14.04.2011 02:07скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5   6


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет кораблебудування

імені адмірала Макарова
В. О. МИХАЙЛЮК, В. І. ІЗОТОВ,
О. А. МАРМАЗИНСЬКИЙ



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розрахунково-графічної (курсової) роботи
"Комплексна оцінка стійкості об’єктів економіки
та адміністративно-територіальних одиниць
у надзвичайних ситуаціях
"

Рекомендовано Методичною радою НУК

Електронне видання на CD-ROM

Миколаїв 2010

УДК 351. 86 (075.8) 614.8
Рецензент канд. техн. наук, доцент В.В. Зайцев
Електронний аналог друкованого видання:
Михайлюк В.О., Ізотов В.І., Мармазинський О.А. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної (курсової) роботи "Комплексна оцінка стійкості об’єктів економіки та адміністративно територіальних одиниць
у надзвичайних ситуаціях". – Миколаїв: НУК, 2010. – 61 с.
Кафедра безпеки життєдіяльності та цивільного захисту
Методичні вказівки є організаційно-методичним документом, що визначає порядок та методику виконання розрахунково-графічної (курсової) роботи студентів за темою "Комплексна оцінка стійкості об’єктів економіки та адміні-стративно територіальних одиниць у надзвичайних ситуаціях". Розрахунково-графічна робота є завершальним етапом вивчення дисципліни "Цивільна обо-рона" та підґрунтям для розробки питань розділу дипломного проекту (роботи) з питань безпеки життєдіяльності (БЖД) та цивільної оборони (ЦО).

Методичні вказівки створені відповідно до програми підготовки студентів вищих навчальних закладів (ВНЗ) за курсом "Цивільна оборона".

© Видавництво НУК, 2010

Перелік використаних скорочень



АТО – адміністративно територіальна одиниця

АР та РВР – аварійно-рятувальні та ремонтно-відбудовні роботи

АРіНР– аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи

БЖД – безпека життєдіяльності

БЗ – біологічні засоби

ВНЗ – вищій навчальний заклад

ДБН – державні будівельні норми

ЕМІ – електромагнітний імпульс

ЗІЗ – засоби індивідуального захисту

ЗС – захисні споруди

ІО – інженерна обстановка

НС – надзвичайні ситуації

НФ – невоєнізовані формування

НХР – небезпечні хімічні речовини

ОЕ – об’єкт економіки

ОР – отруйні речовини

ПМР – паливно-мастильні речовини

ПО – пожежна обстановка

ПНО – потенційно – небезпечний об’єкт

ПР – проникна радіація

ПРУ – протирадіаційне укриття

ПУ – пункт управління

РВР – ремонтно-відбудовні роботи

РГЗ ? розрахунково-графічна робота

РЗ – радіаційне зараження

РО – радіаційна обстановка

РР – радіоактивні речовини

СВ – світлове випромінювання

УХ – ударна хвиля

ФВК – фільтровентиляційний комплект

ХО – хімічна обстановка

ЦЗ – цивільний захист

ЦО – цивільна оборона

ЯВ – ядерний вибух

ВСТУП
Пріоритетним завданням проголошеної в Україні стратегії гарантування безпеки людини, суспільства та держави є запобігання виникненню надзви-чайних ситуацій (НС) і забезпечення стійкості території, адміністративно територіальних одиниць (АТО) та об’єктів економіки (ОЕ), якщо вони трапляються. Під стійкістю території держави, її регіонів та АТО розуміють їхню здатність в умовах НС підтримувати нормальні умови життєдіяльності населення. Стосовно стійкості роботи ОЕ, її можна визначити як здатність останніх у НС виробляти продукцію в запланованих обсязі та номенклатурі, а при одержанні слабких та середніх руйнувань, або порушенні зв'язків кооперації та постачання відновлювати своє виробництво в максимально стислий термін. Якщо ж об’єкти безпосередньо не виробляють матеріальні цінності, то це їхня здатність виконувати притаманні функції в умовах НС. Дослідження стійкості роботи ОЕ складається з усебічного вивчення умов, які можуть виникнути на ньому у НС, з визначенням їхнього впливу на вироб-ничу діяльність і життєзабезпечення робітників, службовців та населення, що мешкає поблизу.

Мета дослідження полягає у виявленні вразливих місць у роботі ОЕ у НС та розробленні ефективних рекомендацій щодо підвищення його стійкості. Під час дослідження оцінюється рівень вразливості виробничого комплексу від вражаючих факторів НС, зумовлюється характер можливих пошкоджень від дії вторинних вражаючих факторів та готовність ОЕ до виконання ремонтно-відновлювальних робіт (РВР), захисту робітників та службовців. Також вивча-ється стійкість системи постачання, кооперативних зв’язків ОЕ з підприєм-ствами – постачальниками та зв’язків з споживачами, виявляються вразливі місця в системі управління виробництвом.

За основу цих розрахунків беруться характеристики руйнування елементів виробничого комплексу, що визначені дослідженням опірності всіх елементів до дії надмірного тиску та інших факторів, за якими ОЕ в цілому завдаються слабкі або середні руйнування. Згідно з результатами дослідження розробля-ється план заходів щодо підвищення стійкості роботи об’єкта в НС. Визна-чаються вартість провадження заходів, джерела фінансування, сили та кошти, необхідні матеріали, терміни виконання та відповідальні особи.

Виконання цих завдань вимагає прийняття науково обґрунтованих управ-лінських рішень при плануванні заходів щодо зниження ризиків виникнення НС та мінімізації можливих наслідків. У зв'язку з цим запровадження ком-плексної оцінки техногенної безпеки держави, окремих її регіонів, АТО на підставі оцінки безпеки окремих ОЕ набуло важливого значення. Комплексна оцінка техногенної безпеки ОЕ (АТО) здійснюється методом системного аналізу через визначення їхніх інтегральних показників ризику. Це дозволяє визначити характеристики небезпек НС не тільки на рівні ОЕ, АТО, регіонів, але і держави в цілому, провести їхнє ранжування та порівняльний аналіз. Кількісна порівняльна оцінка техногенної небезпеки ОЕ (АТО) необхідна для управління безпекою населення шляхом надання рекомендацій щодо спряму-вання оптимальної кількості об’єктових, місцевих, регіональних та державних матеріальних і фінансових ресурсів на запобігання НС, зниження ризиків їхнього виникнення, розробки програм, щодо підвищення безпеки працівників ОЕ та населення АТО в найбільш небезпечних місцях.

Особливе місце при забезпеченні стійкості посідає моніторинг НС та превентивні заходи щодо запобігання їхнього виникнення. Тому оперативне визначення даних для прийняття адекватних управлінських рішень є важливою складовою всього процесу ліквідації наслідків НС, особливо у воєнний час, коли обстановка може досить швидко змінюватися.

Студенти, як майбутні фахівці, повинні вміти оцінювати небезпеку, робити відповідні розрахунки та визначати необхідні заходи щодо підвищення стій-кості роботи ОЕ, захисту його персоналу та населення, що мешкає поблизу, в умовах загрози або виникнення НС.

1. Основні вимоги та рекомендації до виконання розрахунково-графічної (курсової) роботи
1.1. Навчальна мета та питання, що розв’язують студенти під час роботи
Метою роботи є прищеплення студентам навичок проведення дослідження оцінки стійкості ОЕ, шляхом визначення впливу вражаючих факторів НС на АТО, де розташовано ОЕ, на його персонал та населення, що мешкає поблизу.

До питань, які вирішують студенти при виконанні розрахунково-графічної (курсової) роботи, належать наступні:

– оцінка та аналіз рівня техногенних небезпек ОЕ;

– визначення та оцінка впливу вражаючих факторів НС на людину, будинки, споруди, розрахунок імовірності ураження людей і будівельних конструкцій;

– оцінка ризику виникнення небезпек та розробка рекомендацій щодо його зменшення;

– визначення необхідних сил для виконання аварійно-рятувальних і ре-монтно-відбудовних робіт (АР та РВР);

– визначення заходів щодо підвищення стійкості ОЕ, захисту його персо-налу та населення, яке мешкає поблизу.
1.2. Організаційно-методичні вказівки до виконання роботи
Завдання на розрахунково-графічну (курсову) роботу видається виклада-чем кафедри БЖД та ЦЗ. Кожний студент виконує роботу за одним з варіантів вихідних даних. На титульній сторінці пояснювальної записки необхідно вказати: найменування ВНЗ, кафедри; назву теми розрахунково-графічної (курсової) роботи, номери варіанта роботи, навчальної групи; прізвище та ініціали студента і викладача, який керує роботою. Текст пояснювальної записки має бути стислим і чітким.

Зміст пояснювальної записки: вступ; оцінка рівня техногенних небезпек на ОЕ (АТО); вихідні дані; оцінка обстановки, яка може скластися на ОЕ у НС; оцінка інженерного захисту робітників та службовців ОЕ; прогнозування можливих збитків, визначення необхідних сил і засобів для виконання АР та РВР; заходи щодо підвищення стійкості ОЕ, безпеки його персоналу та насе-лення, що мешкає поблизу. Прийняті рішення обґрунтовуються з посиланням на нормативні матеріали.

Робота виконується на засадах самостійної, індивідуальної праці студентів згідно з навчальним планом. Студенти приймають рішення, використовуючи необхідні навчальні та довідкові посібники.

На підготовку роботи та її захист студенту відводиться 3 тижні.

2. Оцінка рівня техногенних небезпек
2.1. Загальна методика оцінки
Оцінка рівня техногенних НС реалізується за трьома етапами. На першо-му ? відбуваються системний аналіз та структуризація проблем техногенної безпеки. На другому ? визначення комплексних показників потенційної не-безпеки ОЕ (АТО) щодо виникнення техногенних НС и на третьому ? розра-хунок інтегральних показників безпеки на основі комплексних показників потенційної небезпеки ОЕ, індивідуального ризику смерті та матеріального збитку.

Для визначення небезпеки ОЕ (АТО) розглядаються показники, що безпосередньо пов’язані з техногенною безпекою.
2.2. Визначення інтегрального показника потенційної небезпеки
На основі вихідних показників (дод. 1, табл. 1) сформувати базу даних ПНО (табл. 2.1).
Таблиця 2.1. База даних для оцінки рівня небезпек




з/п

Показники

об’єкт _

об’єкт _

об’єкт _

1

Площа АТО SАТО, км2










2

Чисельність населення АТО Nато, тис. чол.










3

Площа об’єкту економіки SОЕ, км2










d1










4

Чисельність виробничого персоналу NОЕ, тис. чол.










d2










5

Середньорічна кількість персоналу ОЕ, постражда-лого при НС Nпер, чол./рік










d3










6

Середньорічна кількість НС на ОЕ Nнс, шт/рік










d4










7

Найбільш можлива кількість уражених Nур, тис. чол.













d5










8

Площа зони ураження Sур, км2










d6










9

Середньорічна кількість населення АТО постражда-лого при НС Nнас, тис чол./рік










d7










10

Збитки від НС Zпр, тис. грн.










d8










11

Відносна величина постраждалої території Рs, %










d9










12

Відносний показник постраждалого населення PN, %










d10











Розрахувати додаткові відносні показники у відсотках (%), а саме:

– відносну величину постраждалої території РS, яка розраховується за формулою:

,
і визначає співвідношення території, яка підпадає під вплив вражаючого фактору НС до загальної території АТО;
– відносний показник постраждалого населення РN (кількість населення, яке може постраждати внаслідок НС відносно до загальної кількості насе-лення АТО):

.
Занести додаткові відносні показники до табл. 2.1 (п.п. 11,12).

За табл. 2.1 визначити індекси значимості та пріоритету dі для кожного окремого показника, крім SАТО і NАТО.

Примітка: Для визначення значимості та пріоритету серед АТО (ОЕ) застосовується індекс d. Найбільше значення індексу d = 1. Всі інші показники d < 1, розраховуються для кожного окремого показника. Наприклад, на терто-рії АТО ”К” знаходяться 10 потенційно небезпечних об’єктів, АТО ”Л” 6 ПНО, АТО ”М” – 2 ПНО. Відповідно індекс d для АТО ”К” дорівнює 1, для АТО ”Л” d = 6/10 = 0,6, для АТО ”М” d = 2/10 = 0,2.

Визначити інтегральний коефіцієнт небезпеки kнб для кожного об’єкту:
,
де m – кількість показників вихідних даних.

Порівнявши отримані коефіцієнти, здійснити ранжування об’єктів за ступенем їхньої небезпеки (табл. 2.2).
Таблиця 2.2. Ранжування ОЕ за ступенем небезпеки



з/п

Об’єкт економіки

Показник порівняльного коефіцієнту небезпек

Місце

1

Об’єкт







2

Об’єкт







3

Об’єкт








Зробити висновок, в якому вказати найбільш небезпечний об’єкт.

3. Визначення характеристик можливих вражаючих факторів ЯВ та їхнього ВПЛИВУ на ОЕ
Для комплексної оцінки стійкості ОЕ (АТО) необхідна початкова інфор-мація стосовно виду, потужності застосованого ядерного вибуху (ЯВ), його відстані від епіцентру вибуху та інш. Характер можливих впливів на ОЕ (АТО) і значення параметрів вражаючих факторів відповідних ЯВ визнача-ються розрахунком за допомогою відповідних таблиць або розрахункових лінійок ЦО.

Початком комплексної оцінки є виконання схеми взаємного розташування міста, об’єкта «Б» та найбільш небезпечного ОЕ (див. табл. 2.2). За умови, що вісь сліду радіоактивної хмари пройде через нього, визначити можливу мінімальну відстань від найбільш небезпечного ОЕ до епіцентру повітряного ЯВ при завданні удару по місту, позначеного на схемі. За точку прицілювання прийняти геометричний центр міста. Мінімальна можлива відстань від ОЕ до епіцентру вибуху складає:

,
де ? відстань від геометричного центра міста до ОЕ, км; ? радіус відхилення боєприпасу від точки прицілювання (прийняти км).
3.1. Визначення величини надмірного тиску у фронті УХ
За табл. 3.1 (дод. 3) або розрахунковою лінійкою ЦО визначити можливу максимальну величину надмірного тиску на території ОЕ, виходячи
з величини потужностей ЯВ (qп, qн) і відстаней від центрів вибухів до ОЕ (Rmin, RБ); при визначенні ∆P від наземного ЯВ радіус відхилення боєприпасу rвідх не враховувати.

Визначити в якій зоні руйнувань осередків ядерного ураження від повітряного та наземного вибухів може опинитися ОЕ. Зробити висновок про необхідність оцінки інженерної обстановки на ОЕ.
3.2. Визначення величини світлового імпульсу
За табл. 3.2 (дод. 3) або розрахунковою лінійкою ЦО визначити можливу максимальну величину світлового імпульсу (Uсв), виходячи зі значень потуж-ностей ЯВ (qп, qн) та відстаней від центрів вибуху до ОЕ (Rmin, RБ). Зробити висновок про необхідність оцінки пожежної обстановки на ОЕ (див. дод. 3, табл. 3.10).
3.3. Визначення очікуваної дози проникної радіації
Визначити максимальну дозу проникної радіації на ОЕ (АТО) DПР за допомогою табл. 3.3, дод. 3. Зробити висновок про необхідність захисту працівників ОЕ та населення АТО при роботі в даних умовах.
3.4. Визначення масштабів та ступеня радіоактивного зараження
За табл. 3.4 (дод. 3) або розрахунковою лінійкою ЦО визначити розміри зон РЗ (L – довжину, b – максимальну ширину), виходячи зі значень потуж-ності наземного ЯВ qн, та швидкості середнього вітру ?в. Нанести на схему
у масштабі та відповідному кольорі зони РЗ. Використовуючи табл. 3.5, 3.6 дод. 3 або розрахункову лінійку, визначити можливі рівні радіації на території ОЕ через 1 годину (Р1) та через t годин (Рt) після вибуху. Визначити можливу максимальну дозу опромінення персоналу ОЕ при знаходженні на відкритій місцевості за час від моменту випадання радіоактивних опадів до повного розпаду РР (D?):

; ,

де Pt – рівень радіації через t годин після вибуху; t – час початку опромінення людей.

Визначити дозу його опромінення за час робочої зміни Dзм, використо-вуючи таблиці довідника, або розрахункову лінійку ЦО, або за формулою
Dзм = kD?,
де k – прийняти 0,4 при тривалості робочої зміни 12 годин.

Зробити висновок щодо необхідності захисту людей при роботі в даних умовах. Визначити типовий режим радіаційного захисту за табл. 3.7 дод. 3.
3.5. Визначення параметрів електромагнітного імпульсу
При оцінці впливу ЕМІ на електричні мережі, лінії зв'язку та інші струмо-провідні елементи устаткування необхідно враховувати, що ЕМІ характери-зується величинами горизонтальної та вертикальної складових напруженості електричного поля.

Визначити максимальні значення напруженостей електричних полів, що виникли при наземному ЯВ (вертикальної та горизонтальної складових):
, .
Визначити максимальні значення напруженостей електричних полів, що виникли при повітряному ЯВ (вертикальної та горизонтальної складових):
, ,
де R, RБ – відстань від центра ЯВ, км; qп – потужність повітряного вибуху, кт; qн – потужність наземного вибуху, кт; K – коефіцієнт асиметрії, що залежить від висоти вибуху (прийняти 0,5).

Зробити висновок про необхідність захисту виробничого комплексу від ЕМІ. Визначити доцільні заходи захисту від ЕМІ (дод. 6).
3.6. Аналіз параметрів вражаючих факторів ЯВ, які діють на ОЕ
Значення параметрів вражаючих факторів повітряного і наземного ЯВ, отримані при виконанні п.п. 3.1…3.5 занести в табл. 3.1.
Таблиця 3.1. Характеристика вражаючих факторів ЯВ


Вражаючий фактор

Параметри вражаючих факторів

Позначення

Одиниці виміру

Повітряний

ЯВ

Наземний ЯВ

Ударна хвиля

Світлове випромінювання
Радіоактивне зараження

Проникна радіація

Електромагнітний імпульс

PфЯВ
Uсв

LА/bА

LБ/bБ

LВ/bВ

LГ/bГ

P1

Pt

t

D?

Dзм
Dпр
Eв

Eг

кПа
кДж/м2

км

км

км

км

Р/год

Р/год

год

Р

Р
Р
В/м

В/м









4. Оцінка обстановки, яка може скластися
на ОЕ внаслідок ЯВ

4.1. Оцінка можливої інженерної обстановки
Визначити імовірність руйнування виробничих будівель від ЯВ з викори-станням формул пробіт-функцій і табл. 3.8 (дод. 3):

– слабке руйнування промислових будинків:
Рr = 5 – 0,26ln[(4,6/?Р )3,9 + (0,11/I+)5,0]; (4.1)
– середнє руйнування промислових будинків:
Рr = 5 – 0,26ln[(17,5/?Р )8,4 + (0,29/I+)9,3]; (4.2)
– сильне руйнування промислових будинків:
Рr = 5 – 0,22ln[(40/?Р )7,4 + (0,26/I+)11,3], (4.3.)
де ?Р – надмірний тиск у фронті УХ, ЯВ Па; Р0 – атмосферний тиск, (Р0 =

= 101300 Па); I+ ? імпульс фази стиснення, Па·с;
I+ = 0,01323k(k + 1)P0Ra-1,
де k = 1,4 – показник адіабати для повітря; а = 330 м/с – швидкість звуку в по-вітрі, R – відстань від центру вибуху, м.

За допомогою лінійки ЦО та довідкових таблиць (дод. 3, табл. 3.9) визна-чити можливість виникнення завалів, їхні характеристики. Зробити висновки з ІО, яка створиться на ОЕ, та призначити доцільні заходи для підвищення стій-кості будівель та споруд, захисту технологічного обладнання та персоналу, використовуючи дод. 6.

Розрахувати імовірність ураження персоналу при аваріях у виробничому приміщенні ОЕ.

В результаті дії УХ у виробничому приміщенні ОЕ можливе руйнування технологічних систем та агрегатів, в яких використовуються пальні речовини, балони з газами під тиском, або які є джерелом утворення пилу, що може вибухнути. Внаслідок цього можливе виникнення додаткових вибухів (кон-кретна технологічна система зазначена у варіанті завдання). Визначити:

– величину ??ф у фронті УХ при вибуху технологічної системи;

– величину імпульсу фази стиснення I+ при вибуху технологічної системи (рекомендації з розрахунку ??ф, I+ при аваріях технологічних систем в дод. 2, п.п.1,2);

– ступінь враження персоналу ОЕ від дії УХ з використанням формул пробіт-функцій та табл. 3.8 (дод. 3):

– розрив барабанних перетинок: Рr = – 12,6 + 1,524ln??ф;

– тривала втрата керованості: Рr = 5 – 5,74ln(4,2/),

де ;

– смертельне враження: Рr = 5 – 2,44ln[7380/??ф + 1,38·109/(??фI+)],

де +) надмірний тиск у фронті УХ (імпульс фази стиснення) при вибухах посудин зі стиснутими газами та паливно-повітряних сумішей, Па; m – маса людини (прийняти 70 кг), кг.

Зробити висновки щодо враження персоналу дільниці цеху від баричного впливу та призначити заходи його зменшення (дод. 6).

4.2. Оцінка можливої пожежної обстановки на ОЕ
За довідковою таблицею (дод. 3, табл. 3.10) або розрахунковою лінійкою ЦО за величиною світлового імпульсу, визначити можливість займання наявних матеріалів ОЕ.

Визначити щільність забудови на території ОЕ:
,
де Sб, SОЕ – відповідна сумарна площа будівель та території ОЕ.

Примітка: якщо Щ < 7%, пожежі не поширюються (виникають окремі пожежі); якщо Щ = 7…20%, можливе перетворення ділянок окремих пожеж у суцільні пожежі; якщо Щ > 20%, можливе утворення суцільної пожежі на всій території.

Визначити ступінь враження персоналу ОЕ від термічного впливу світло-вого випромінювання.

Світлове випромінювання, діючи на незахищених людей, викликає опіки відкритих частин тіла. Людина відчуває сильний біль (ледь стерпний), коли температура верхнього шару шкіри перевищує 45˚С. Час досягнення «порогу болі» ?, с визначається за формулою
, Q = Uсв / tс, tс = ,
де Q – інтенсивність теплового випромінювання, кВт/м2; Uсв – величина світлового імпульсу, кДж/м2; tс – час свічення світлової сфери, с; q – потуж-ність ЯВ, кт.

При інтенсивності теплового потоку, меншої за 1,7 кВт/м2∙с, біль не відчувається навіть при тривалому тепловому впливі.

При використанні імовірнісного підходу при визначенні термічного впли-ву можна застосувати формулу пробіт-функції і табл. 3.8 (дод.к 3):

– для смертельного враження:
Рr = –9,5 + 2,56 ln(q1,33 · ?),
де ? – час досягнення «порогу болі», с.

Визначити ступінь враження персоналу від токсичного впливу горючих матеріалів, (якщо не указані конкретні матеріали, то від чадного газу) за допомогою формули пробіт-функцій та табл. 3.8, 3.11 (дод. 3):
Рr = аbln(сn · ?В),

де с – концентрація токсиканту, ppm (part per million by volume); ?В – час впливу, с; n – показник ступеня, який визначається експериментально.

Концентрація токсиканту с (ppm) пов’язана з концентрацією с (мг/л) наступним співвідношенням:
,
де t – температура суміші, °С (з вихідних даних); М – молярна маса токсиканту, г/моль. Корисним також є співвідношення 1% об = 10000 ppm. Молярна маса М, виражена у г/моль, чисельно дорівнює відносній молекулярній масі Мr для речовин атомної будови – відносній атомній масі Аr.

Наприклад: молярна маса метану СН4 визначається наступним чином:
г/моль.
Зробити висновок щодо заходів для зменшення кількості вражених
(дод. 6).
4.3. Оцінка впливу ЕМІ на стійкість роботи електричного і електронного обладнання (ЕЕО)
Основну небезпеку при наземних та повітряних ЯВ (до висоти 10 км) представляє вертикальна складова потужності електричного поля, що набагато перевершує горизонтальну. Тому необхідно визначити максимальні очікувані напруги (Uв), які наводяться у вертикальних ділянках електричних ліній, що забезпечують роботу електроустаткування ОЕ:
,
де lв – довжина вертикальної ділянки дроту, м; ? – коефіцієнт екранування електричної лінії (кабелю).

Зробити висновок про стійкість роботи ОЕ до впливу ЕМІ, порівнюючи величину очікуваної напруги і максимально допустиму робочу напругу в ме-режі.

Зробити висновки щодо рівня стійкості роботи ЕЕО та призначити доцільні заходи його підвищення.
4.4. Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкта
Під час виконання цього підрозділу на основі вихідних даних необхідно оцінити: забезпеченість захисту персоналу за місткістю існуючого сховища; системи життєзабезпечення вбудованого сховища виробничої дільниці на відповідність державним будівельним нормам (ДБН); оцінити наявні сховища ОЕ за захисними властивостями. У разі потреби виконати розрахунок об’єм-но-планувальних рішень додаткового сховища.

Для оцінки забезпеченості захисту персоналу ОЕ необхідно підрахувати місткість наявного сховища виробничої дільниці і зробити висновок про забезпеченість місцями в ньому персоналу виробничої дільниці.

При недостатній забезпеченості захисту персоналу виробничої дільниці виконати необхідні розрахунки для визначення об’ємно-планувальних рішень додаткового сховища.
4.4.1. Розрахунок площі сховища
У розрахунку вказати: клас сховища, місткість, мінімальну і максимальну відстані від виробничої дільниці, основні та допоміжні приміщення, кількість ярусів лавок-нар для розміщення персоналу та місць для лежання і сидіння.

Площа сховища в загальному випадку визначається за формулами:
,
, ,
де ? Sсх, Sосн, Sдоп, Sпер, Sсп, Sмп, SПУ, Sпр, Sтш, Sінш, відповідно ? площі сховища, його основних та допоміжних приміщень, відсіку для персоналу, який пере-ховується, санітарних постів, медичного пункту, пункту управління, комори для продуктів, тамбур-шлюзу, інших приміщень.

Площі приміщень визначаються на основі відповідних норм, обумовлених ДБН і зазначених у дод. 4. В окремих випадках, деякі приміщення можуть бути відсутні. Наприклад, тамбур-шлюзи обладнаються у сховищах місткістю 300 і більше людей, при меншій їх кількості – вони не встановлюються.

Для зберігання продуктів передбачається комора площиною:
, мІ,
де Nп – кількість людей, що переховуються у сховищі, чол.

Кількість приміщень для продуктів у сховищі повинна бути з розрахунку 1 комора на 600 чол., що вкриваються. Площу інших приміщень в загальному випадку визначають:

,
де n ? норма площі допоміжних приміщень (додаток 4).

Висоту сховища hсх визначають, виходячи з необхідного об'єму сховища:
,
де Vсх – необхідний об'єм сховища при нормі 1,5 м3 на людину:

Основні значення характеристик сховища занести до табл. 4.1.
Таблиця 4.1. Основні характеристики додаткового сховища


Назва елемента

Умовне позначення

Значення

Клас сховища






Місткість

чол.




Відстань від виробничої дільниці, м

Lmin

Lmax




Кількість ярусів лавок-нар






Кількість місць для:

? лежання

? сидіння









Площа сховища, м2

Sсх




Висота сховища, м

hсх




Об’єм сховища, м3

Vcx




Площа допоміжних приміщень:

? комора для продуктів

? тамбур-шлюз

? інші доп. приміщення


Sпр

Sтш

Sінш




Площа основних приміщень:

– площа відсіку для персоналу, що переховується

– площа пункту управління

– площа медичного пункту

– площа санітарних постів



Sпер

Sпу

Sмп

Sсп





4.4.2. Розрахунок коефіцієнта захисту від дії ПР сховища №2
Визначити реальний коефіцієнт захисту від дії ПР сховища №2 за фор-мулою: ,

де Кз – коефіцієнт захисту сховища від дії ПР; Кр – коефіцієнт розташування (для сховищ, що стоять окремо в районі забудови Кр = 2); hi ? товщина шару матеріалу забудови; di ? шар половинного ослаблення даного матеріалу (табл.3.12, дод. 3), m ? кількість захисних прошарків.

Зробити розрахунок товщини додаткового шару ґрунту hдод для підви-щення коефіцієнта захисту сховища № 2 до 1024. Зробити висновки щодо забезпеченості інженерного захисту персоналу ОЕ та призначити доцільні заходи підвищення його стійкості.
4.4.3. Оцінка систем життєзабезпечення вбудованого сховища
Для забезпечення життєдіяльності людей ЗС обладнуються системами: повітропостачання, водопостачання, електропостачання, опалення, зв'язку, (каналізації та інш.). Найбільш важливими є системи повітря- і водопоста-чання. Суттєвість оцінки систем полягає у визначенні їх можливостей забез-печення людей, що укриваються, повітрям і водою за існуючими нормами ДБН. Оцінити відповідність систем життєзабезпечення існуючого сховища виробничої дільниці вимогам нормативних документів.

Визначити характеристики систем життєзабезпечення існуючого вбудова-ного сховища виробничої дільниці та занести їх до табл. 4.2.
Таблиця 4.2. Характеристики системи життєзабезпечення


Система повітропостачання

Тип

Режими роботи

(№)

Продуктивність за режимом

Режим 1 (м3/чол)

Режим 2 (м3/чол)













Система водопостачання

Джерела водопостачання

Глибина магістралей (м)

Аварійний запас води (л)










Система каналізації

Типи систем

Глибина магістралей (м)

Аварійні ємності (л)











На основі оцінки обстановки на ОЕ обґрунтувати необхідні режими роботи системи повітропостачання (вентиляції) сховища та виконати розрахунки потрібної кількості повітря для кожного з них:

– визначити потрібну кількість повітря при роботі системи вентиляції у 2-ому режимі (режим фільтровентиляції):
,
де Q2 – кількість повітря, яке потрібно подати в сховище при роботі системи вентиляції у другому режимі, м3/год; Nп ? кількість людей, що переховуються у сховищі, чол.; Nпу – кількість працюючих у пункті управління при його наявності, чол.; NЕРВ – кількість людей, необхідних для забезпечення роботи всіх вентиляторів у ручному режимі; nп, nпу, nерв – норми подання повітря
в другому режимі для відповідних категорій тих, хто переховується (дод. 4);

– визначити потрібну кількість повітря при роботі системи вентиляції у 1-ому режимі (режим чистої вентиляції):
,
де nкз – норма подання повітря на одну людину, що переховується, при роботі системи вентиляції в першому режимі, в залежності від кліматичної зони розташування сховища, мі/год (дод. 4);

– при доцільності 3-го режиму вентиляції (режим ізоляції та регенерації внутрішнього повітря) вжити необхідних заходів для його забезпечення (см. розділ 4.2).

Порівняти можливості системи повітропостачання з розрахунками потреб і зробити висновки про здатність їхнього забезпечення.

У випадку недостатнього обсягу повітря, за режимом 2 розрахувати необхідну кількість фільтровентиляційних комплектів (ФВК):
,
де NФВК – необхідна кількість ФВК (округляється до цілого числа в більший бік), шт.; Q2ФВК – продуктивність одного комплекту ФВК у другому режимі, м3/год.

Оцінити достатність подання повітря за режимом 1. У випадку недостачі повітря (тільки в першому режимі), систему повітропостачання доповнити вентиляторами ЕРВ ? 72-2 (продуктивність 900…1200 м3/год.).

За необхідністю 3-го режиму вентиляції запропонувати оптимальний варіант його забезпечення (модернізація ФВК-1 регенеративною установкою, заміною ФВК-1 на ФВК-2, доповненням системи вентиляції комплектом ФВК-2).

Розрахувати потрібний аварійний запас води в сховищі за формулою:
,
де Vав – необхідний аварійний запас води, л; nв – норма аварійного запасу води на одну людину, л/(добу · чол.); t – мінімальний термін перебування людей
у сховищі в автономному режимі, діб.

Порівняти потрібний запас води з наявним і оцінити відповідність системи водопостачання вимогам ДБН, зробити висновки про необхідність додаткових заходів.

Визначити необхідний об'єм аварійної ємності для збирання стоків:
,
де Vст – об'єм аварійного резервуара для збирання стоків, л; nст – норма стічних вод на одну людину, л/(добу·чол), t – мінімальний термін перебування людей у сховищі в автономному режимі, діб.

Зробити висновки щодо відповідності системи каналізації вимогам норм і необхідності додаткових заходів.

Проаналізувати та зробити висновки щодо відповідності систем електро-постачання, опалення та зв'язку вимогам норм і необхідності заходів для усунення недоліків. Результати оцінки інженерного захисту ОЕ занести до табл. 4.3.
Таблиця 4.3. Результати оцінки інженерного захисту персоналу ОЕ


Назва і номер захисних споруд

Забезпечується захист, чол.

Відповідність планових рішень

За місткістю

За захисними властивостями

За життєзабез-

печенням

За своєчасним укриттям




















































Всього
















Показник











  1   2   3   4   5   6


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации