Диплом - Проблеми розвитку інформаційного суспільства в Україні в контексті досвіду США та ЄС - файл n1.docx

Диплом - Проблеми розвитку інформаційного суспільства в Україні в контексті досвіду США та ЄС
скачать (441.4 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.docx442kb.31.05.2012 20:00скачать

n1.docx

  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ. ХАРКІВ

Факультет міжнародних відносин

Кафедра міжнародної інформації

ВИПУСКНА РОБОТА

Проблеми розвитку інформаційного суспільства в Україні в контексті досвіду США та Європейського Союзу



Студент МІ-IV

Керівник роботи

к. і. н., проф.

Допускається до захисту

Зав. кафедри

к. т. н., с. н. с.
2010

АНОТАЦІЯ

Випускна робота: 87 с., 4 табл., 1 рис., 3додатки, 48 джерел

Об’єкт дослідження – інформаційне суспільство світового співтовариства та України на нинішньому етапі розвитку.

Мета дослідження – комплексно розкрити сутність інформаційного суспільства, його структурних основ, розглянути особливості формування інформаційного суспільства в провідних країнах світу, а також дослідити проблемне поле інформаційного розвитку сучасної України.

Методи дослідження – аналіз, діалектичний та системний підходи, структурно-функціональний метод, історичний метод.

Проведено аналіз основних підходів до визначення інформаційного суспільства, з’ясовано його сутність і зміст. Розглянуті структурні основи інформаційного суспільства. Визначені особливості правової, економічної та соціокультурної сфер інформаційного суспільства. Здійснено аналіз практичних моделей переходу до інформаційного суспільства США та ЄС.

Проаналізовано особливості розвитку інформаційного суспільства в сучасній Україні, розглянуто позитивні і негативні чинники його становлення. Обґрунтовані основні напрямки оптимізації інформаційного розвитку України.

ІНФОРМАЦІЯ, ІНФОРМАТИЗАЦІЯ, ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО, ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, НАЦІОНАЛЬНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА, ЗНАННЯ.


АННОТАЦИЯ

Выпускная работа: 87 с., 4 табл., 1рис., 3 дополнения, 48 источников.

Объект исследования – информационное общество мирового сообщества и Украины на современном этапе развития.

Цель исследования – комплексно раскрыть сущность информационного общества, его структурных основ, рассмотреть особенности формирования информационного общества в развитых странах мира, а также исследовать проблемное поле информационного развития современной Украины.

Методы исследования – анализ, диалектический и системный подходы, структурно-функциональный метод, исторический метод.

Проведен анализ основных подходов определения информационного общества, определена его сущность и содержание. Рассмотрены структурные основы информационного общества. Выделены особенности правовой, экономической и социокультурной сфер информационного общества. Осуществлен анализ практических моделей перехода к информационному обществу США и ЕС.

Проанализированы особенности развития информационного общества в современной Украине, рассмотрены позитивные и негативные факторы его становления. Обоснованы основные пути оптимизации информационного общества Украины.

ИНФОРМАЦИЯ, ИНФОРМАТИЗАЦИЯ, ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЩЕСТВО, ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ, НАЦИОНАЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИОННАЯ ПОЛИТИКА, ЗНАНИЯ.

SUMMARY

Degree work: 87 pages, 4 tables, 1 drawing, 3 appendixes, 48 items of bibliography.

The object of the research is informational society of international community and Ukraine at the present stage of development.

The aim of the research is to show fully the essence of informational society, its structural foundations, to consider the features of informational society formation in leading countries of the world and to study problem field of informational development of present-day Ukraine.

The research methods are analysis, dialectic and systematic approaches, structure functional analysis, historical method.

The analysis of main approaches to definition of informational society was carried out; essence and content are cleared up. The structural foundations of informational society are considered. The peculiarities of legal, economic and socio-cultural spheres of informational society were specified. The analysis of practical models of transition to USA and EU informational societies was made.

The peculiarities of informational society development in present-day Ukraine were analyzed, positive and negative factors of its formation were reviewed. The main directions of optimization of Ukrainian informational development were grounded.

INFORMATION, INFORMATIZATION, INFORMATIONAL SOCIETY, INFORMATION AND COMMUNICATIONS TECHNOLOGIES, NATIONAL INFORMATIONAL POLICY, KNOWLEDGE.

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….

6

1 Документографічний огляд…………………………………………………

9

2 Сутність і структурні основи інформаційного суспільства………………

15

2.1 Поняття та складові компоненти інформаційного суспільства………

15

2.2 Соціокультурні та економічні основи інформаційного

суспільства………………………………………………………………

21

2.3 Правове забезпечення розвитку інформаційного суспільства………

28

3 Практичні моделі розвитку інформаційного суспільства

35

3.1 Інформаційне суспільство США………………………………………..

35

3.2 Європейське інформаційне суспільство………………………………..

42

3.2.1 Аналіз концепцій національної інформаційної

Політики країн Європи…………………………………………...

50

4 Проблеми розвитку інформаційного суспільства в Україні

58

4.1 Особливості становлення інформаційного суспільства

в сучасній Україні………………………………………………………..

58

4.2 Шляхи оптимізації розвитку інформаційного суспільства

в Україні………………………………………………………………….

67

Висновки………………………………………………………………………..

76

Перелік посилань………………………………………………………………

79

Додаток А………………………………………………………………………

84

Додаток Б……………………………………………………………………….

85

Додаток В……………………………………………………………………….

86

ВСТУП

Актуальність теми роботи зумовлена потребою дослідження суспільства нового типу, яке протягом останніх десятиліть все частіше характеризують як інформаційне суспільство. Саме розвиток сучасних інформаційних і комунікаційних технологій, зростання кількості інформації все більше визначають сутність нашої епохи. Новітні інформаційні технології мають величезний перетворювальний вплив на всі сфери сучасного суспільства як у межах національних кордонів, так і у світі в цілому. Глобальність процесів, що відбуваються , неминуче підвищує інтерес до теоретичного осмислення особливостей інформаційного суспільства й вивчення впливу інформаційно-комунікаційних технологій на трансформацію соціально-економічних ,політичних і культурних структур.

В Україні предметне поле досліджень у рамках проблематики інформаційного суспільства тільки формується. Ще не остаточно визначені теоретико-методологічні підстави таких досліджень з урахуванням української специфіки. Разом з тим необхідно враховувати досвід, накопичений світовою наукою. Все це і обумовило вибір теми дослідження. Створення наукової концепції, здатної синтезувати загальні проблеми інформаційного суспільства, а також перспективи розвитку інформаційного простору України, складає надзвичайно актуальне теоретичне завдання, вирішення якого дозволить соціальним суб’єктам всіх рівнів усвідомити свою роль і місце в нових умовах, обґрунтувати стратегію інформаційного розвитку нашої країни, з’ясувати особливості інформаційних процесів у перехідних умовах, а також ефективно вирішувати суто практичні завдання створення і розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Країни світу, усвідомивши необхідність нових підходів до власного розвитку, зрозуміли переваги інформаційного суспільства і намагаються разом відповісти на його виклики. Сьогодні настав час для практичних дій – обгрунтування суспільних процесів, які відбуваються у світі, їх уніфікації та подальших кроків щодо усвідомлення наслідків тих або інших дій. Нині практично кожна країна світу постала перед серйозним викликом здійснення інноваційних реформ шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій, сучасних знань та інформації як найважливішого ресурсу життєдіяльності суспільства XXI століття.

Враховуючи ступінь розробленості проблеми, а також її багатоаспектність, у даній роботі ставиться мета – комплексно розкрити сутність інформаційного суспільства, його структурних основ, особливостей формування в провідних країнах ,а також дослідити проблемне поле інформаційного розвитку сучасної України.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

– розкрити суть поняття інформаційного суспільства та визначити його складові компоненти;

– визначити структурні основи інформаційного суспільства в економічній, соціокультурній, правовій сферах;

– розглянути основні практичні моделі розвитку інформаційного суспільства на прикладі провідних держав, визначити загальні тенденції і специфіку їх прояву в окремих країнах;

– виявити особливості розвитку інформаційного суспільства в Україні;

– визначити напрями оптимізації розвитку інформаційного суспільства України.

Об’єктом дослідження є інформаційне суспільство.

Предметом – структурні основи та перспективи формування інформаційного суспільства в Україні.

Методи дослідження зумовлені специфікою даної роботи, комплексним характером її дослідження. В основу загальної методики дослідження покладено діалектичний підхід, що припускає розгляд предмету дослідження як об’єктивного і внутрішньо суперечливого.Використання структурно-функціонального методу дало можливість розглянути інформаційне суспільство в єдності його основних компонентів. Системний підхід дозволив показати інформаційне суспільство як таке, що перебуває в постійному розвитку і взаємодії з навколишнім середовищем та іншими соціальними системами. Порівняльно-країнознавчий метод застосований до дослідження інформаційного суспільства в розвинених країнах Заходу, в рамках європейської та американської моделі розвитку інформаційного суспільства. При дослідженні проблемного поля розвитку інформаційного суспільства в Україні використані методи аналізу і синтезу ,історичний метод, метод спостереження.

Нормативно-правову базу складають: Конституція України, закони України, нормативно-правові акти Президента України та інших органів державної влади.

Робота складається з чотирьох розділів, вступу, висновків, переліку посилань, додатків.

У першому розділі розкривається зміст поняття інформаційного суспільства, його основних категорій. Виокремлюються і аналізуються правові, економічні і соціокультурні основи інформаційного суспільства, а також робиться акцент на глобальному контексті розгортання інформаційних процесів.

У другому розділі наголошується, що рух до інформаційного суспільства є загальною тенденцією для розвинутих країн, розглядаються моделі розвитку інформаційного суспільства США та Європи, аналізується інформаційна політика провідних країн.

Третій розділ присвячений аналізу особливостей розвитку українського інформаційного суспільства в перехідних умовах, наводяться способи оптимізації розвитку інформаційного суспільства в Україні.

1 ДОКУМЕНТОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД

Інформаційною базою даної роботи є монографії, матеріали конференцій, аналітичні матеріали, ряд періодичних видань, законодавчі акти, науково-практичні коментарі, інформаційні ресурси Інтернет.

Використання джерел начально-довідкового характеру дало змогу отримати загальне уявлення по досліджуваній проблемі і виділити основні структурні елементи роботи, тим самим забезпечивши її цілісність. Так наприклад, робота Інформаційне суспільство: глобальне, європейське, українське [13] присвячена вивченню й прогнозуванню процесу входження України до інформаційного суспільства, викладені теоретичні основи глобального інформаційного суспільства, досліджуються соціально-психологічні аспекти формування інформаційного суспільства, процеси інформатизації та віртуалізації. Окреслені головні проблеми, які потрібно подолати Україні на шляху до інформаційного суспільства, відзначається необхідність участі держави в формуванні передумов і підтримці процесу переходу до інформаційного суспільства. Розглядаються західна та азіатська моделі розвитку інформаційного суспільства, особливості їх співіснування, взаємопроникнення і утворення єдиного глобального інформаційного простору. Відзначається, що Україна мусить так само, як і в інших аспектах своєї діяльності сформувати власне, українське обличчя державної інформаційної політики, обрати власну тактику і стратегію, спираючись при цьому на досвід розвинених країн. Системність, цілеспрямованість, продумана чітка стратегія розвитку, і головне – свідоме конструктивне бажання змін на краще – саме ці компоненти, на думку авторів, є запорукою успішного просування України до інформаційного суспільства. Книга написана простою, зрозумілою мовою, матеріал викладено емоційно і жваво, що полегшує його сприйняття.

В роботі Інформаційне суспільство [14] автори популярно виклали основні теоретичні та практичні питання інформаційного суспільства, етапи його розвитку у світі та в Україні, стратегію соціально-економічного розвитку. У книзі представлено досвід країн світу, що вже реалізували стратегії розвитку інформаційного суспільства, проаналізовано переваги та недоліки у впровадженні такого процесу. У ній автори спробували дати відповідь на питання, яким шляхом може йти Україна та визначити цей шлях. Поява нових інфокомунікаційних технологій в Україні дає підстави говорити, що Україна не залишиться осторонь інформаційної революції, а буде якісно репрезентована в глобальному інформаційному суспільстві. Колектив авторів досить професійно виклав свої погляди, якою бути Україні в XXI столітті.

Визначенню базисних понять, що характеризують інформаційне суспільство в цілому, присвячена праця Ф.Уебстера [42], де також розглядаються найбільш відомі концепції інформаційного суспільства, в яких акцент робиться переважно на вивченні технологічної і соціальної складових інформаційного суспільства, процесах збільшення кількості інформації і кодифікування теоретичного знання. При цьому інформаційне суспільство розглядається як нова стадія суспільного устрою, при якій активно формується інформаційний сектор економіки, що набуває пріоритетного значення.

В збірці "Національні моделі інформаційного суспільства"[27] проаналізовані ключові теорії інформаційного суспільства, програми його становлення на глобальному і національному рівнях. Основні проблеми політичного і соціального характеру, що виникають в результаті розвитку інформаційно-комунікаційних технологій розглянуто на прикладах Франції, Німеччини, Італії, країн Центральної і Східної Європи, Японії, Китаю і деяких країн Африки. Особливу увагу звернено на взаємодію нових і традиційних засобів масової інформації на прикладі США.

Проблеми, що очікують людину в інформаційному суспільстві висвітлює в своїй роботі норвежський вчений Т.Х.Еріксон [47]. Він намагається знайти рішення складної задачі – як підкорити собі плин часу, який прискорюється по мірі розвитку інформаційних технологій. В книзі стверджується, що потік інформації в стрімкому плині часу постійно заповнює всі паузи, в результаті чого наше життя ризикує перетворитися на повний хаос, коли людині не вистачає часу для осмислення і переробки інформації.

Використання монографій дозволило отримати більш детальну і повну інформацію по тематиці роботи. В деяких монографіях увага приділяється здебільшого окремим аспектам питань розвитку інформаційного суспільства. Так монографія під редакцією Л.Г. Мельника [40] присвячена дослідженню соціально-економічних проблем інформаційного суспільства. Розглядаються закономірності, особливості і протиріччя формування інформаційної економіки і соціально-економічних відносин при переході до постіндустріальної формації. В книзі представлені роботи вчених, що відстоюють різні, часом протилежні точки зору і представляють різні наукові школи із декількох регіонів України, а також Російської Федерації, Бельгії, Німеччини, США. Географія представлених центрів охоплює значний простір, і це дозволяє відчути різницю і побачити різні погляди на питання формування і розвитку інформаційного суспільства.

В монографії Чернова А.А. [44] всебічно розглядається процес становлення глобального інформаційного суспільства, який охоплює всі країни і регіони світу. Проаналізовані основні технологічні, економічні і соціально-культурні передумови і проблеми переходу до інформаційного суспільства в ряді країн. Автором досліджується значення інформаційно-комунікаційних технологій як бази становлення інформаційного суспільства, діяльність держав по вирішенню проблем розвитку інформаційного суспільства та основні етапи формування глобального інформаційного суспільства.

У монографії Рубанця О.М. [37] розглянуто механізми, форми впливу сучасних теоретичних і методологічних досягнень інформатики у сфері проектування і програмування програмних систем рівня організації на формування когнітивного вектора становлення інформаційного суспільства та інформаційної цивілізації. Розглядаються гуманістичні виміри, що розкриває новий шлях до у задоволенні потреб людини і суспільства, наголошується орієнтація на дійове, розвинуте суспільство. Розглянуто широке коло філософських, світоглядних питань щодо формування інформаційного суспільства. Дослідження симбіозу сучасної науки і нових форм когнітивної практики творення нових програмних систем дозволяє виявити нове розуміння інформаційного суспільства, пов’язане з новим образом науки доби становлення глобального інформаційного суспільства та інформаційної цивілізації.

Щербина В.М. у своїй роботі [46] розглядає проблеми концептуалізації образів інформаційного суспільства з точки зору соціологічної теорії. Автором на основі оригінального підходу розглянуто та узагальнено концепції інформаційного суспільства, які сформувалися в сучасному суспільствознавстві. Зроблено висновок, що соціологічний розгляд соціальних аспектів інформатизації передбачає використання категорії комунікативне суспільство. Розглядається проблема формування образів суспільства, які постають у вигляді його теоретичних (базових) моделей на різних етапах розвитку людської цивілізації. Розглядається перспектива концептуалізації інформаційного суспільства в ракурсі теорії комунікативної дії, соціологічний зміст образу електронного суспільства, соціальні риси інформаційного суспільства.

Національні особливості побудови інформаційного суспільства США викладені в монографії М.А.Никитенка [28], в якій велика увага приділяється визначенню сутності основних рис і ролі державного регулювання інформаційної інфраструктури на сучасному етапі, а також аналіз основних тенденцій, що відбуваються в телекомунікаційній сфері, як в однієї із найбільш важливих, що впливає на довгострокове економічне зростання США. В роботі представлений системний аналіз основних процесів, які визначають розвиток інформаційної інфраструктури і ролі державного регулювання цих процесів. Всебічно розглянута інформаційна політика адміністрації Б.Клінтона, Дж.Буша по розвиткові національної інформаційної інфраструктури, що стала основою американського лідерства в даній галузі, узагальнені принципові особливості і основні положення американського законодавства в області телекомунікацій.

Колективна праця "Європейські комунікації" [8] присвячена проблемам євроінтеграційних процесів у добу глобалізації та їх впливу на європейську політику інформаційного суспільства. У монографії висвітлюється становлення громадянського та інформаційного суспільства Європи, політика та діяльність європейських міжурядових організацій у сфері інформації та комунікації, правове регулювання інформаційної діяльності, функціонування та динаміка європейського інформаційного ринку, доктрини і практика європейської інформаційної безпеки ,стратегії врегулювання конфліктних та кризових ситуацій в європейському регіоні, розглядається трансформація інформаційно-аналітичного забезпечення спільної зовнішньої політики ЄС та використання комунікативних технологій у дипломатії, досліджується концентрація мас-медіа в європейському інформаційному просторі, аналізується євро інтеграційна політика України за напрямом інформаційного суспільства.

Правовою базою роботи стало використання законодавчих актів, зокрема Закону України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства на 2007-2015 роки"[33] науково-практичних коментарів до інформаційного законодавства, сайтів, що містять правову інформацію та матеріали статей періодичних видань, що торкаються сфери права. Зокрема, в статті Н.Розенфельд [36] досліджується сучасний стан правового регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері, обґрунтовується необхідність вдосконалення системи відповідного правового регулювання та розробляються практичні рекомендації щодо розвитку реформування інформаційного законодавства. В статті О.Проскуріної розглядаються правові засади розвитку інформаційного суспільства в Україні, наголошується на правовому вирішенні розбудови інформаційного суспільства.

В статті Д.Б.Саркісян [38] розглядаються основні віхи міжнародного співробітництва в області інформаційно-комунікаційних технологій і інформаційного суспільства. Підкреслюється значення базового документу по цій проблемі – Окінавської хартії глобального інформаційного суспільства. Аналізується процес підготовки і проведення Всесвітньої зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства і прийняті на основі консенсусу підсумкові документи Декларація Принципів і План Дій.

Мельник О.Л. в своїй роботі [23] розглядає поняття інформаційне суспільство і суспільство знань, проводить аналіз становлення концепцій, їх співвідносність та відмінність. Визначаються суттєві риси, що характеризують інформаційне суспільство, що еволюціонує у суспільство знань. Окреслюються зміни, що становлять суть нової парадигми світу. В статті О.П.Пунченко [34] аналізується історична необхідність переходу людства до вищої стадії свого буття – інформаційної. Розкривається процес розвитку інформатизації на основних взаємопов’язаних суспільних рівнях: глобальному, державному, промислово-виробничому, суспільства і особистості. Досліджується необхідність становлення інформаційної сфери розуму.

В статті Л.А.Лобанової [21] розглянуто проблему становлення інформаційного суспільства в сучасній Україні та адаптування населення до нових інформаційних технологій. Доведено необхідність створення державної концепції та програми переходу до інформаційного суспільства, що дозволить прискорити процес соціальної адаптації й знизити ризики, із якими він пов’язаний. Зазначено, що для прискорення процесу адаптації населення до нових інформаційних технологій потрібно створити якомога більше рівні умови входження в інформаційний простір, тобто свідомо і направлено посилювати раціональну компоненту при певних зусиллях держави для нівелювання цієї різниці. Корисною для порівняльного аналізу стала стаття А.Мараховського [22], в якій аналізується потенціал України в інформаційній сфері, визначаються стратегічні цілі і пріоритети національної моделі інформаційного суспільства та наводиться перелік очікуваних результатів від впровадження і реалізації стратегії побудови інформаційного суспільства.

Відзначився фундаментальністю в своїх дослідженнях А.Колодюк [19], який аналізує передумови, що є первинними в процесі творення інформаційного суспільства. Обґрунтовується теза, що електрона готовність та електронне залучення є основоположними факторами переходу суспільства від індустріального до інформаційного устрою. Подано основні характеристики цих понять та наголошено на їх значенні.

В цілому використані джерел достатньо розкривають тему роботи.

2 СУТНІСТЬ І СТРУКТУРНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО

СУСПІЛЬСТВА

2.1 Поняття та складові компоненти інформаційного суспільства

Еволюція сучасного суспільства, що супроводжується корінними соціальними перетвореннями у світі та в нашій країні, відбувається в напрямі того типу соціуму, який достатньо точно визначає поняття "інформаційне суспільство". Йдеться про становлення глобальної інформаційної індустрії, підвищення ролі знань і інформації в економічному й соціокультурному розвиткові, формування нових форм демократії, структурні зрушення в зайнятості і в інших сферах життєдіяльності суспільства. Нині формуються абсолютно нові відносини в економічному, соціальному і духовному житті людей, які описуються поняттям "інформаційне суспільство". Існує декілька точок зору з приводу виникнення самого терміна "інформаційне суспільство". За однією з версій, поняття "інформаційне суспільство" виникло в другій половині 60-х pp. XX ст. Винахід цього терміна приписується професору Токійського технологічного інституту Ю. Хаяши. Надалі термін "інформаційне суспільство" використовувався в доповідях, поданих японському уряду певними організаціями: Агентством економічного планування, Інститутом розробки використання комп'ютерів, Радою зі структури промисловості. У цих доповідях стверджувалося, що інформаційне суспільство є суспільством, у якому є достатньо висока за якістю інформація, а також – необхідні засоби для її розподілу. Також існують версії, що зазначений термін ввели до наукового обігу одночасно в США і Японії на початку 60-х pp. XX ст. автори Ф. Махлуп і Т. Умесао, що досліджували динаміку розвитку наукоємних виробництв.

Як свідчить проведений аналіз публікацій з теми, існує декілька підходів до визначення поняття "інформаційне суспільство". Основою більшості підходів стає переконання, що кількісні зміни у сфері інформації сприяють виникненню якісно нового типу соціального устрою. Багато в чому теоретики ґрунтуються на подібних міркуваннях: у наш час практично в усіх сферах життя суспільства стало більше інформації, отже суспільство, в якому ми живемо, – інформаційне. Розглянемо підходи до визначення "інформаційного суспільства", що найчастіше трапляються.

Новітні технології – одна з найпомітніших ознак настання нових часів, яку часто приймають за ознаку народження інформаційного суспільства. Ідея полягає в тому, що великий обсяг технологічних новацій повинен привести до соціального перевлаштування, оскільки його дія на суспільство є дуже значною. Проблематичність технологічного підходу полягає в туманності міркувань щодо інформаційних технологій (ІТ) і складності емпіричних вимірів.

Інший підхід до визначення поняття "інформаційне суспільство", що також часто трапляється, пов'язаний з економічними перетвореннями і припускає облік зростання економічної цінності інформаційної діяльності. Якщо в економічній сфері інформаційна активність превалює над діяльністю в галузі сільського господарства і промисловості, то можна говорити про інформаційне суспільство. Але, визнаючи об'єктивність збільшення інформаційного сектора в економіці в цілому і зростання економічної значущості інформації, не можна не відзначити складності цього підходу в спробі виокремити розміри і складові інформаційного сектора економіки.

Третій, професійний, підхід до визначення поняття "інформаційне суспільство" пов'язаний зі сферою зайнятості населення, зокрема пов'язується з працями Д. Белла, найвизначнішого теоретика постіндустріального суспільства. Розглядаючи структуру зайнятості населення і моделі спостережуваних змін, Д. Белл припустив, що людство вступає в інформаційне суспільство, де більшість зайнятих працюють в інформаційній сфері. Оскільки сировиною для нефізичної праці є інформація, яка протиставляється фізичній силі, навичкам ручної праці і її машинним характеристикам, істотне збільшення частки праці в інформаційній сфері може розглядатися як виникнення інформаційного суспільства ( і дійсно, в розвинених країнах більше 70 % робочої сили зайняті у сфері послуг) [5, с.134]. Недоліки зазначеного підходу пов'язані, перш за все, з проблематичністю розподілу занять за категоріями "інформаційне" – "неінформаційне". Така методологія, відзначає Ф. Уебстер, подає нам величезні обсяги інформаційної зайнятості, але не дає інструменту для диференціації найістотніших обсягів інформаційної роботи.

Наступний, четвертий, підхід до визначення інформаційного суспільства, хоча й основується на економіці і соціології, використовує географічний або просторовий принцип. Головний акцент робиться на глобальні інформаційні мережі, які зв'язують різні місця планети, а тому впливають на організацію часу і простору. Особливої популярності ця концепція набула останніми роками у зв'язку зі збільшенням ролі інформаційних мереж у соціальній організації суспільства та розвитком Інтернету, інформаційне суспільство в даному підході розглядається як глобальне мережеве суспільство, в якому мережі пронизують усю соціальну й економічну структуру.

Підхід до визначення інформаційного суспільства, що використовує критерій культури, мабуть, найлегше визнати максимально повним і відповідним сучасним реаліям, проте культурні артефакти ще гірше за інші піддаються вимірюванням і формалізації. Дійсно, сучасна культура явно інформативніша, порівняно з будь-якою попередньою. Людина існує в медіанасиченому середовищі: її життя істотно символізується, воно проходить у процесах обміну й отримання повідомлень про неї і про інших. Визнання вибухового зростання культурних сенсів змушує багатьох авторів говорити про те, що людство ввійшло до інформаційного суспільства. Вони нечасто роблять спроби оцінити цей розвиток у кількісних характеристиках, а просто вказують, наскільки очевидно, що знаків і інформації нині значно більше, ніж у попередні епохи.

Таким чином, усі зазначені вище підходи дають надто проблематичні поняття щодо того, що, власне, є сутністю інформаційного суспільства і як його можна визначити. Пов'язане це переважно з тим фактом, що більшість визначень інформаційного суспільства основується на кількісних характеристиках і припускається, що в якійсь точці, коли інформаційні критерії починають домінувати в різних сферах життєдіяльності суспільства, воно вступає в інформаційну стадію свого розвитку. Відповідно кількісне збільшення обсягів інформації трансформується в якісну зміну соціальної системи. При визначенні й аналізі інформаційного суспільства важливим є комплексне використання елементів усіх зазначених вище підходів з обов’язковим урахуванням їх плюсів і мінусів. Неоднозначність та комплексний характер такого явища як інформаційне суспільство стали причиною дискусій і критики щодо визначення його суті (див. табл.1)

  1   2   3   4


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации