Версальська конференція. Комісія з міжнародного трудового законодавства. Міжнародна Організація Праці. Філадельфійська Дек-ларація 1944 року. Україна – член моп - файл

приобрести
скачать (1664 kb.)


  1. Версальська конференція. Комісія з міжнародного трудового законодавства. Міжнародна Організація Праці. Філадельфійська Дек-ларація 1944 року. Україна – член МОП. МОП була створена у 1919 році на основі Версальської мирної угоди при Лізі Націй, як автономна установа пережила її та у 1946 році стала першим та найбільш крупною спеціалізованою установою ООН. Міжнародна організація праці - це єдина організація в системі ООН, де працюючі на рівних правах з представниками урядів та підприємців мають можливість отримувати участь в розробці та прийнятті міжнародних трудових норм, а також відстоювати свої позиції.Діяльность МОП полягає в постійному пошуку компромісу між органами державної влади та основними заінтересованими сторонами - підприємцями та працівниками. Сам процес розвитку міжнародних трудових норм - від підготовки до контролю за їх виконанням та розповсюдженням - обумовлений принципом трипартизму, репрезентує мирний спосіб врегулювання трудових відносин, що забезпечує повноправну участь підприємців та працівників у розробці та прийнятті рішень щодо них. Статут МОП був підготовлений комісію по труду, у склад якої увійшли 15 представників дев'яти краї Антанти. Діяльність регулюється та регламентується низкою нормативних документів, серед яких найбільш важливими є: ' - Статут МОП; - Філадельфійська декларація; - Декларації про основоположні принципи і права у сфері праці Текст Статуту був розроблений та прийнятий у 1919 році. В подальшому, на конференціях МОП у 1922, 1945, 1946 та 1953 році до нього були внесені зміни, але вони не змінили його основного змісту. Статут МОП складається з Преамбули, IV глав та 40 статей, В ньому визначені основні завдання Організації, напрямки та принципи діяльності, порядок розробки міжнародних трудових норм та обов'язків держав по їх розгляду та виконанню та інші питання, що відносяться до її компетенції. 10 травня 1944 року Генеральна конференція МОП на 26-й сесії у Філадельфії (США) прийняла Декларацію про цілі та завдання Міжнародної організації праці та принципів її діяльності, яка пізніше отримала назву Філадельфійська декларація. Вона знову підтвердила основні принципи, на яких грунтується Організація, зокрема, слідуючи: - труд не є товаром; - свобода слова та профспілкової діяльності є необхідною умовою для постійного прогресу; - бідність в будь якому місці є загрозою для загального добробуту, - боротьба з бідністю повинна вістись в кожній державі та шляхом постійних та об'єднаних зусиль, при яких представники робочих та підприємців, користуються рівними правами з представниками урядів, приєднуватись до них у вільному обговорюванні та прийнятті демократичних рішень в цілях сприянню загальному добробуту. Також були визначені цілі МОП у післявоєнний період, значною мірою були розширені завдання МОП. Філадельфійська декларація стала складовою частиною Статуту МОП. В Декларації зазначено, що всі країни-члени Організації, навіть ті з них, які не ратифікували основоположні Конвенції, мають зобов'язання, що випливають з самого факту їхнього членства в Організації, дотримуватися, зміцнювати та реалізовувати добросовісно та відповідно до Статуту принципи, що стосуються основних прав, які с предметом цих Конвенцій, а саме: - свободу асоціації та реальне визнання права на ведення колективних переговорів; - скасування усіх форм примусової чи обов'язкової праці; - реальна заборона дитячої праці; - недопущення дискримінації у сфері праці та занять. Також у Декларації зазначено, що трудові стандарти не повинні використовуватися для запровадження торгівельних заходів протекціоністського характеру і ніщо у цій Декларації та у механізмі її реалізації не повинно слугувати підставою чи використовуватися для подібних цілей; окрім того, декларація та механізм її реалізації ні в якому разі не ставлять під сумнів порівняльної переваги кожної із країн. До основоположних конвенцій МОП відносять: - Конвенція про свободу об'єднань та захист прав на організацію № 87; - Конвенція про застосування принципів права на організацію та ведення колективних переговорів № 98; - Конвенція про примусову та обов'язкову працю № 29; - Конвенцію про скасування примусової праці № 105; - Конвенція про рівну винагороду чоловіків та жінок за працю рівної цінності № 100; - Конвенція про дискримінацію у сфері праці та занять № 111; 70 - Конвенція про мінімальний вік для прийняття на роботу № 138; - Конвенція про заборону та негайні заходи щодо викорінювання найжахливіших форм дитячої праці № 182. Міжнародна організація праці здійснює процес об'єднання вказаних цілей, що характеризують основи її діяльності, в єдину систему, стержнем якої стала концепція достойної праці, як інструмент подолання бідності, справедливого розподілення результатів праці та поліпшення його умов, забезпечення соціальної інтеграції в глобальну економіку. Для реального забезпечення прав людини, дотримання принципів соціальної справедливості та політичної стабільності у суспільстві, залучення іноземних інвестицій у економіку, залучення працівників до управління підприємствами особливе значення набуває рівність можливостей у доступі всіх громадян до фундаментальних прав то свобод: - право на труд та соціальне забезпечення; - свободу об'єднань; - принцип рівних можливостей кожного по відношення до праці; - принцип недопущення дискримінації та примусової праці та інші. Сьогодні соціально-трудові права є доволі важливими у розбудові нашого суспільства. Забезпеченню реалізації фундаментальних прав та свобод громадян сприяє поступова імплементація та застосування трудових норм Міжнародної організації праці.

  2. Мета та завдання дисципліни "Основи охорони праці". Перелік дисциплін, знання яких потрібне студентам для засвоєння курсу "Основи охорони праці". Структурнологічна схема курсу та його місце у загальній системі наук із безпеки життєдіяльності. Забезпечення здорових і безпечних умов трудової діяльності в нашій країні потребує корінної зміни ставлення всього суспільства до питань охорони праці, підвищення освіти посадових осіб і спеціалістів усіх рівнів, всього населення країни. Вирішення цієї проблеми не1 можливе без належної підготовки всіх фахівців з питань охорони праці. Професійна освіта покликана забезпечити майбутнього спеціа1 ліста знаннями, уміннями і навичками безпечної професійної діяль1 ності, зокрема під час виконання управлінських дій, при проектуванні чи розробці нових процесів, виконанні конкретних виробничих дій, технологічних операцій тощо. Виходячи з вищевикладеного, метою вивчення охорони праціі є формування у майбутнього фахівця такого рівня знань з соціальних, правових і організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, виробничої та пожежної безпеки, щоб він: ♦ чітко усвідомлював соціально-етичну важливість проблеми безпеки праці; ♦ вмів вирішувати типові задачі охорони праці відповідно до посадових обов’язків первинної посади майбутньої професії; ♦ мав активну позицію щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників. Підготовка студентів в рамках нормативної навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності» спрямована передусім на формування світогляду, вироблення ідеології безпечного мислення і поведінки, і забезпечує майбутніх спеціалістів важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом, а й готує до майстерного виконання різної складності технологічних процесів. Завдяки цій дисципліні майбутній фахівець має опанувати філософію безпеки локальних екосоціосистем, уміти будувати логічне дерево подій виникнення небезпеки, визначати існуючі проблеми безпеки. Уміння вирішувати типові задачі охорони праці відповідно до посадових обов’язків первинної посади майбутньої професії забезпечується відповідно до конкретної галузі і особливостей професійної діяльності майбутніх фахівців шляхом опанування безпечними методами та прийомами ведення робіт при вивченні загальнотехнічних та фахових дисциплін. Вивчення цього курсу ставить за мету вирішення подвійного завдання: 1) оволодіння питаннями правового забезпечення соціально-виробничої діяльності, організації охорони праці, організаційно-правового забезпечення належних культурно-побутових, санітарно-гігієнічних та безпечних умов праці, здорового способу життя та нормального психологічного клімату в трудовому колективі; 2) оволодіння загальним підходом до питань охорони праці для того, щоб уміти узагальнювати та структурувати знання з охорони праці, як вже набуті, так і ті, що будуть набуті при вивченні інших навчальних дисциплін та практичним досвідом. Вивчення курсу «Охорона праці» базується на знаннях, набутих при вивченні нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності» та інших дисциплін – загальноосвітніх (математика, фізика, хімія), соціально1правових та економічних (трудове право, соціологія, еконо1 міка, організація і планування виробництва), медичних (гігієна, сані1 тарія, токсикологія, фізіологія, психологія), загальнотехнічних та спе1 ціальних (опір матеріалів, електротехніка, технологія та устаткування виробництва та ін.). Охорона праці як наука належить до комплексу наукових дисциплін, що вивчають людину в процесі праці, таких, як наукова організація праці, ергономіка, інженерна психологія, технічна естетика. Ці дисципліни мають єдину мету – сприяти підвищенню продуктивності праці, зменшенню впливу на людину несприятливих чинників виробничого середовища, збереженню здоров’я працівників, підходячи до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях.





  1. Версальська конференція. Комісія з міжнародного трудового законодавства. Міжнародна Організація Праці. Філадельфійська Дек-ларація 1944 року. Україна – член МОП
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации