Лекція 1 Українська мова І культура мовлення в професійній діяльності комунікатора Практичний модуль - файл
приобрестискачать (657.6 kb.)
УВАГА! Завдання практичних занять виконуються в зошиті, який треба подати на перевірку
за 10 днів до початку сесії. Питання на залік запропоновані після всього матеріалу.
2- й КУРС, 1-й семестр
ЗМІСТОВІ МОДУЛІ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Змістовий модуль І
нормативно-стильові параметри
професійноЇ КОМУНІКАЦІЇ
Лекційний модуль
Лекція 1 Українська мова і культура мовлення
в професійній діяльності комунікатора
Практичний модуль
Практичне заняття №1 Нормативно-стильові параметри професійної комунікації
Змістовий модуль ІІ
ОСНОВИ КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Практичний модуль
Практичне заняття № 2 Основи культури української мови. Мовний етикет
українського ділового спілкування
ЛЕКЦІЯ 1
Лекція 1
Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора
План
Мова як соціальне явище. Основні функції мови.
Поняття «українська національна мова», «літературна мова», «державна мова».
Норми літературної мови.
Усне і писемне мовлення.
Культура мови і культура мовлення фахівця. Комунікативні ознаки культури мовлення фахівця
Специфіка мови професійного спрямування.
Література:
Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: Світ, 2003. – С. 191-330;
Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність – К.: Рідна мова, 1998. – 476 с.;
Гриценко Т.Б. Українська мова за професійним спрямуванням: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 624 с.;
Мацько Л. Українська мова як засіб формування національної свідомості // Українська мова як державна в Україні: Збірник матеріалів. – К.: Довіра, 1999. – С. 74-82;
Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спрямування. – К.: Каравела, 2008. – С. 52-61;
Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994. – 239 с.;
Плющ Н.П. Формули ввічливості в системі українського мовного етикету // Українська мова і сучасність. – К.: 1991. – С. 92-98.
Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням / С.В.Шевчук, І.В.Клименко. – К.:Алерта, 2012
Мова – головне знаряддя соціалізації, тобто перетворення біологічної істоти в соціальну, у члена певного суспільства, тому закономірною є теза про те, що мова є засобом творення людини як члена соціуму. Тому не дивно, що на сторінках преси саме сьогодні так часто розглядаються мовні проблеми, які мають широкий вихід у соціальну, економічну, політичну, науково-технічну, культурно-логічну та інші сфери життя окремої особи і суспільства в цілому. Люди вступають у різні стосунки, обмінюються досвідом з усіх сфер життя, передають інформацію від покоління до покоління. І все це завдяки мові, яка виконує такі функції:
комунікативну (Мова – це засіб спілкування. Мова, якою не спілкуються, стає «мертвою» – старослов’янська, латинська);
номінативну (Всі предмети і явища, пізнані людиною, одержують назву. Завдяки цій функції «опредмечується» світ);
гносеологічну (Людина пізнає світ не лише через власний досвід, а й через мову, бо в ній накопичено досвід попередніх поколінь);
мислетворчу (Мова – засіб творення думки);
експресивну (Мова надає можливість розкрити світ почуттів та емоцій людини для інших людей, вплинути на них силою своїх переконань);
культуроносну (Мова є носієм культури народу);
естетичну (За допомогою мови людина може сприймати красу і передавати її іншим людям);
УВАГА! Завдання практичних занять виконуються в зошиті, який треба подати на перевірку