Миронова С.П. Основи корекційної педагогики - файл n1.rtf

приобрести
Миронова С.П. Основи корекційної педагогики
скачать (22232.6 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.rtf22233kb.19.09.2012 08:29скачать

n1.rtf

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

УДК 376.1(075.8)

ББК 74.35я73 M64

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 1/11-5389від 21.06.2010 p.)

Рекомендовано до друку ухвалою вченої ради Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, протокол № 5 від 6.05.2010 p.

Рецензенти: В. M. Синьов — дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор;

I. В. Дмітріева — доктор педагогічних наук, доцент; A. I. ЦІинкарюк — доктор психологічних наук, професор.

За загальною редакцією C. П. Миронової Миронова C. П.

M64 Основи корекційної педагогіки : навчально-методичний посібник / C. П. Миронова, О. В. Гаврилов, M. П. Матвєєва ; [за заг. ред. C. П. Миронової]. — Кам'янець-Подільський : Кам'янець- Подільський національнийуніверситет імені Івана Огієнка, 2010. - 264 c.

ISBN 978-663-063-5

У навчально-методичному посібнику подано загальні знання про корекційну педагогіку як науку; дітей із порушеннями психофізичного розвитку як суб'єкт корекційної освіти; загальну характеристику сучасної системи освітньо-корекційних послуг; зміст і процедуру відбору дітей у спеціальні заклади; методичні рекомендації щодо індивідуального навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку та особливостей індивідуального підходу до них в умовах загальноосвітніх шкіл.

Навчально-методичний посібник може бути використаний як студентами при вивченні основ корекційної педагогіки, так і вчителями, психологами у процесі психолого-педагогічного супроводу дітей з вадами психофізичного розвитку в умовах загальноосвітніх закладів.

Матеріал посібника орієнтує психолого-педагогічний персонал загальноосвітніх закладів на тісну співпрацю з фахівцями- дефектологами.

УДК 376.1(075.8) ББК 74.35я73

© C. П. Миронова, О. В. Гаврилов, M. П. Матвєєва, 2010

ISBN 978-663-063-5

ЗМІСТ


ПЕРЕДМОВА

Ha сучасному етапі відкрилися нові перспективи у системі корекційної освіти, пов'язані з переосмисленням ставлення до організації навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку. Влада, педагогіка, пересічні громадяни прагнуть наблизитись до розуміння труднощів, з якими зустрічаються ці особи; активно дискутують з приводу переваг спеціальної чи інтегрованої освіти; намагаються створити певні умови для їхнього життя (пандуси, сурдопереклад тощо); впроваджують зарубіжний досвід. Практика європейських країн, США, Канади свідчить, що діти з особливостями психофізичного розвитку можуть одержувати освіту не лише у спеціальних, відокремлених від загальної освіти закладах, а й у загальноосвітніх школах за моделлю інтегрованої чи інклюзивної освіти, яка передбачає надання якісних освітніх послуг дітям незалежно від рівня їхнього розвитку.

Запровадження сучасних моделей організації навчання, виховання і реабілітації дітей з особливостями психофізичного розвитку потребує не лише спеціальної організації матеріального середовища, а й підготовки психолого-педагогічного персоналу загальноосвітніх закладів, оскільки ефективність інтегрованого та інклюзивного навчання залежить від правильного психолого-педагогічного супроводу цих дітей, який забезпечують як вчителі-дефектологп, так і педагоги та психологи загальноосвітніх закладів.

3 часів зародження теорію навчання і виховання дітей з вадами психофізичного розвитку називали дефектологією. B останні роки внаслідок активізації міжнародних зв'язків, гуманізації освіти все частіше використовуються терміни «корекційна педагогіка», «спеціальна педагогіка», «спеціальна психологія». Розв'язання проблем корекційної педагогіки можливе на разі у тісному взаємозв'язку із загальною педагогікою та психологією. Зокрема, такими проблемами є раннє виявлення та діагностика відхилень у розвитку дітей, правильне тлумачення труднощів у навчанні, адекватна психолого-педагогічна допомога

.Наказом MOH України за № 691 від 02.12.2005 p. «Про створення умов щодо забезпечення права на освіту oc.i6 з інвалідністю» передбачено включення у навчальні плани дисципліни «Основи корекційної педагогіки» у вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації, які готують фахівців за напрямом «Педагогічна освіта». Окрім того, навчальними планами спеціалізацій «Початкова освіта», «Дошкільна освіта», «Практична психологія» передбачено навчальну дисципліну «Основи дефектології», зміст якої по суті є тотожним. Ha забезпечення цих дисциплін і спрямовано цей навчальний посібник. Його метою є ознайомлення майбутніх педагогів і психологів із корекційною педагогікою як наукою; дітьми із порушеннями психофізичного розвитку як суб'єктом корекційної освіти; загальною характеристикою сучасної системи освітньо-корекційних послуг; із змістом і процедурою відбору дітей у спеціальні заклади, прийомами психолого-педагогічної допомоги дітям, що потребують корекції психофізичного розвитку.

Навчальний посібник відповідає навчальній програмі дисципліни «Основи корекційної педагогіки», укладеній доктором педагогічних наук, професором, дійсним членом НАПН України В. M. Синьовим (Київ, 2006p.).

У навчальному посібнику розкрито питання корекційної освіти дітей з різними порушеннями у психофізичному розвитку, психолого-педагогічної допомоги дітям з вадами емоційно- вольової сфери. Окремий розділ присвячено психолого-педа- гогічній корекції відхилень у поведінці дітей.

У посібнику подано розроблені авторами методичні рекомендації щодо індивідуального навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку як форми організації корекційно-педа- гогічного процесу та особливостей індивідуального підходу до дітей з порушеннями психофізичного розвитку в умовах інтегрованої та інклюзивної освіти. До кожної теми подаються запитання для контролю знань студентів.

Методологічною основою посібника стали наукові дослідження багатьох відомих вчених, зокрема, таких як: В. I. Бондар. Л. C. Виготський, C. Д. Забрамна, I. Г. Єременко, H. M. Назарова, M. C. Певзнер, Б. П. Пузанов, В. M. Синьов, H. M. Стадненко, Л. M. Шипіцина та ін. Навчальний посібник є результатом опрацювання великої кількості літературних джерел, наведених у списку використаної та рекомендованої літератури, та власного досвіду авторів. Сподіваємось, що саме таке поєднання теоретичного та практичного матеріалу сприятиме не лише засвоєнню теоретичних основ корекційної педагогіки, а й формуванню певних практичних вмінь

.Навчальний посібник може бути використаний не лише сту дентами при вивченні основ корекційної педагогіки, а й вчителями, психологами у процесі психолого-педагогічного сугіроводу дітей з вадами психофізичного розвитку в умовах загальноосвітніх закладів.

Наголосимо, що матеріал цього посібника забезпечує лише основами корекційної педагогіки, орієнтує психолого-педаго- гічний персонал загальноосвітніх закладів на тісну співпрацю з фахівцями-дефектологами.

Навчальний посібник підготовлено колективом авторів, кожен з яких є досвідченим викладачем BH3 та практичним дослідником у певній галузі корекційної педагогіки та спеціальної психології.

Автори: C. П. Миронова: передмова; модуль I; 2.1, 2.3.3; 2.4.4, 2.5.4, 2.6; О. В. Гаврилов: 2.2; 2.3; 2.4; 2.5.1, 2.5.2, 2.5.3; M. П. Матвєєва: 2.7; модуль III.НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ КОРЕКЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ»

Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

Роль і значення навчальної дисципліни у підготовці фахівців. Kypc «Основи корекційної педагогіки» є однією з наукових дисциплін, які впливають на компетентність майбутнього педагога і психолога. Він має сформувати адекватне ставлення майбутніх спеціалістів до осіб з вадами психофізичного розвитку; забезпечити їхню готовність професійно здійснювати правильний психолого-педагогічний супровід дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку, з метою їх інтеграції в сучасну систему соціальних стосунків. Зміст та структура курсу базуються на анатомо-фізіологічних дисциплінах, загальній та віковій психології, реалізують зв'язки з дисциплінами загального педагогічного циклу.

Мета курсу — ознайомити студентів із підходами держави і суспільства до організації освіти дітей, які мають суттєві недоліки психофізичного розвитку, основними поняттями корекційної педагогіки і спеціальної психології, особливостями і закономірностями розвитку різних категорій осіб з психофізичними вадами, комплексним діагностичним обстеженням дітей та комплектуванням освітніх установ для них, а також диференційованими та індивідуальними механізмами і прийомами корекційного навчання і виховання кожної із категорій дітей.

Основні завдання дисципліни:

висвітлити науково-теоретичні основи побудови процесу навчання, виховання та корекції порушень дітей з психофізичними вадами в Україні

;сформувати у студентів навички та вміння творчо застосовувати професійні знання на практиці;

Результати навчання

Студенти мають знати.

Студенти мають вміти:

Методи викладання дисципліни. Вивчення курсу грунтується на засадах особистісно-орієнтованого навчання, побудові суб'єкт-суб'єктних стосунків із студентами. Використовуються: традиційна та активна лекція, пояснення, бесіда, дискусії, моделювання, ділові ігри, розв'язання педагогічних ситуацій, програмовані та практичні завдання, проведення занять у спеціальних закладах, перегляд відеозаписів.

Методи оцінювання: поточне усне та письмове опитування, тестування; написання рефератів, індивідуальні практичні завдання; підсумковий тестовий контроль.

Форми підсумкового контролю: залік, екзамен.

Тематичний план

(відповідно до навчально'іпрограми дисципліни 4Основи корекційноїпедагогіки», автор — доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України В. M. Синьов. — K., 2006)

з/п

Назви модулів і тем

Кількість годин

Всього

Сам. роб.

Аудиторні заняття

Лекц.

Сем.

Практ. і лаб.

Інд. роб.

1.

Модуль 1. Загальні питання корекційної педагогіки та спеціальної психології

36

16













1.1.

Предмет і завдання корекцій- ної педагогіки та спеціальної психології. Особи з вадами психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання







2







2

1.2.

Види порушень психофізичного розвитку та їх причини (загальна характеристика). Загальні та специфічні закономірності розвитку, навчання і виховання дітей, які потребують корекції психофізично- го розвитку







2

2




2

1.3.

Комплексна диференціальна діагностика відхилень у психофізичному розвитку. Освітні установи для осіб з вадами психофізичного розвитку та їх комплектування. Психолого-педагогічний моні- торинг розвитку дитини







2




4

4




Всього по модулю 1

36

16

6

2

4

8




2.

Модуль 2. Психолого-педа- гогічна характеристика дітей із різними вадами психофізичного розвитку та особливості роботи з ними в умовах інклюзивного навчання (Диференціальна корекційна педагогіка)

36

16













2.1.

Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при глибоких порушеннях слуху (питання сурдопедагогіки)







2










2.2.

Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при глибоких порушеннях зору (питання тифлопедаго- гіки)







2




2

2

2.3.

Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях інтелекту, затримках психічного розвитку, відхиленнях емоційно-вольової сфери та соціальної поведінки (питання корекційної психопе- дагогіки)







4




2

2

2.4.

Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при тяжких порушеннях мовлення (питання логопеда- гогіки)







1










2.5.

Особливості розвитку, навчання та виховання особистості при порушеннях рухової сфери (питання ортопедагогіки)







1







2

3.

Всього по модулю 2

36

16

10

-

4

6

4.

Разом по дисципліні

72

32

16

2

8

14

Модуль I

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ КОРЕКЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ TA СПЕЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Тема l.l

ДІТИ 3 ПОРУШЕННЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ЯК СУБ'ЄКТ КОРЕКЦІЙНОЇ ОСВІТИ

План

  1. Сутність та класифікація порушень психофізичного розвитку.

  2. Причини порушень психофізичного розвитку.

  3. Особливості процесу аномального розвитку.

Література

    1. Бородулина C. Ю. Коррекционная педагогика: психолого- педагогическая коррекция отклонений в развитии и поведении школьников / C. Ю. Бородулина. — Ростов н/Д : Феникс, 2004. - 352 c.

    2. Вьіготский Л. C. Собрание сочинений : в б-ти томах / Л. C. Вьіготский; под ред. T. А. Власовой. — M. : Педагогика, 1983. — T. 5. Основьідефектологии. — 368 c.

    3. Ефимова Л. K. Почему болеет ребенок / Л. K. Ефимова. — K. : Здоров'я, 1984. - 70 c.

    4. Лапшин В. А. Основьі дефектологии : учеб. пособие для студ. гіед. ин-тов / В. А. Лапшин, Б. П. Пузанов. — M. : ГІросвещение, 1991. — 143c.

    5. Петрова В. Г. Кто они, дети c отклонениями в развитии? 2-е изд. / В. Г. Петрова, И. В. Белякова. — M. : Флинта ; Moc- ковский социально-психологический институт, 2000. - 104 c.

    6. Синьов В. M. Основи дефектології : навчальний посібник / В. M. Синьов, Г. M. Коберник. K. : Вища школа, 1994. 143c.

    7. Специальная педагогика : учебное пособие / под ред. H. M. Назаровой. — M. : Академия, 2000. — 400 c.

    8. Спеціальна педагогіка : понятійно-термінологічний словник / за ред. академіка В. I. Бондаря. Луганськ : Альма- матер, 2003. — 436 c.

1. Сутність та класифікація порушень психофізичного розвитку

Суб'єктом корекційної освіти, на який спрямоване вивчення, виховання, навчання й корекційна психолого-педагогічна допомога, є особистість дитини з вадами психофізичного розвитку.

У нормативно-правовій документації та практиці корекційної освіти використовуються різні терміни для позначення цієї категорії учнів. ЬІаведемо окремі з них.

У понятійно-термінологічному словнику зі спеціальної педагогіки дається наступне визначення: «Аномальні діти (діти з вадами психофізичного розвитку) — це діти, які мають суттєві відхиленні від нормального фізичного чи психічного розвитку, зумовлені вродженими або набутими дефектами, і потребують спеціальних умов навчання й виховання» [8, c. 25- 26]. Зауважимо, що не кожна дитина з проблемами здоров'я чи порушеннями фізичного і (або) психічного розвитку вважається аномальною, а лише та, вади якої відображаються на усьому розвитку дитини (складна структура аномального розвитку за Л. C. Виготським) і перешкоджають засвоєнню культурного досвіду (і традиційної освіти водночас) у звичайних умовах життя й виховання. Саме гому для цієї категорії дітей створені заклади системи корекційної освіти.

Найбільш поширеними синонімами до терміну «аномальні діти» на часі є такі: діти з вадами (порушеннями) психофізичного розвитку; діти, що потребують корекції психофізичного розвитку; діти з особливими освітніми потребами; діти з обмеженими можливостями життєдіяльності, неповносправні діги. У освітній галузі України найбільш прийнятними є два перших терміни.

Дітей з вадами психофізичного розвитку поділяють на декілька категорій. У науковій літературі існують різні класифікації, наприклад, залежно від галузі застосування чи мети поділу. Найбільш поширеною у корекційній освіті є класифікація дитячих аномалій за видом порушення, оскільки саме з урахуванням цього визначаються зміст і методи роботи з дитиною, добирається заклад для неї та форма організації навчання і виховання. Відповідно виділяють наступні категорії порушень психофізичного розвитку у дітей.

S виразні та сталі порушення слухової функції (глухі, сла- бочуючі, пізно оглухлі діти);

S виразні порушення зору (сліпі, слабкозорі діти);

S важкі мовленнєві порушення (діти-логопати);

S стійкі порушення інтелектуального розвитку на основі органічного ураження центральної нервової системи (розумово відсталі діти);

S затримка психічного розвитку (діти із ЗІТР);

J порушення опорно-рухового апарату (діти з вадами опорно-рухового апарату);

S емоційно-вольові розлади (діти з вадами емоційно-вольової сфери);

J комплексні порушення декількох функцій (сліпоглухі діти; діти, в яких вади зору, слуху, опорно-рухового апарату поєднуються із розумовою відсталістю).

Порушення слухової функції

За ступенем виразності та складністю порушення слухової функції поділяються на такі види:

" глухота — глибоке стійке двостороннє порушення слуху, вроджене або набуте у ранньому віці до того, як у дитини сформувалось мовлення;

• пізнооглухлість — втрата слуху після того, як мовлення було сформованим.

Порушення зорової функції

Відповідно до ступеня порушення функції зорового аналізатора дітей із стійкими вадами зору поділяють на сліпих і слаб- козорих:

■ слабкозоріс.ть — виразне зниження гостроти зору або значне порушення інших зорових функцій (наприклад, звуження меж поля зору), або прогресуюче захворювання. Проте навіть сильно порушеннй зір є провідним аналізатором.

Важкі мовленнєві порушення

Порушеннями мовлення вважаються відхилення від норми, загальноприйнятої у певному мовленнєвому середовищі, які повністю або частково перешкоджають мовленнєвому спілкуванню та обмежують можливості соціальної адаптації людини.

Специфіка та ступінь відхилень залежать від часу їх виникнення, рівня психічного та інтелектуального розвитку дитини, впливу соціального середовища. Порушення можуть виявлятись в усному чи писемному мовленні у різних його компонентах (звукова сторона, лексика, граматика та ін.) або функціях (комунікативна, мотиваційна, регулююча тощо).

Порушення мовлення можуть бути самостійними, у різних сполученнях, а можуть проявлятись при інших аномаліях, як наслідок основного захворювання.

Порушення інтелектуального розвитку

Поняття «розумова відсталість» в українськійспеціальній психології розглядається як стійке порушення пізнавальної діяльності на основі органічного ураження центральної нервової системи.

Розумова відсталість поділяється на два види: олігофренія і деменція, що відрізняються за часом виникнення та протіканням.

За складністю й виразністю порушення розумову відсталість поділяють на три ступені: ідіотія; імбецильність, дебільність.

Згідно сучасної міжнародної класифікації хвороб (MKX — 10) розумова відсталість поділяється таким чином: розумова відсталість легкого ступеня (дебільність); помірна розумова відсталість (легка імбецильність); важка розумова відсталість (виразна імбецильність); глибока розумова відсталість (ідіотія).

Затримка психічного розвитку (ЗПР)ЗПР виражається в уповільненому темпі дозрівання різних психічних функцій. ЗПР може бути зумовлена як біологічними, так і соціальними факторами, а також різними варіантами їх поєднання. Особливості психічного розвитку цієї категорії дітей перешкоджають повноцінному засвоєнню ними навчальної програми загальноосвітньої школи без спеціально створених умов. ІІроте ці діги істотно відрізняються від розумово відсталих, оскільки здатні оволодіти ширшим і глибшим обсягом знань, є спроможними самостійно узагальнювати й застосовувати засвоєні знання, сприймають допомогу. Основними типами ЗПР є наступні:

Ці типи є різними за характеристикою, а діти, відповідно, потребують неоднакової допомоги, часто водночас з педагогічною — психологічної, медичної.

Порушення опорно-рухового апарату

До порушень опорно-рухового апарату призводять різні причини. A саме:

Захворювання га порушення опорно-рухового апарату є досить різними, проте у більшості дітей спостерігаються подібні проблеми, зокрема, провідною вадою є рухова (затримка формування, порушення або втрата рухових функцій).

32300 w, Кйn'янець-Подільський I7

вул, Огієнкз, 31 НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імеиі Jsase Оі'існк

аПорушення емоційно-вольової сфери

Відхилення у розвитку дітей, шкільна неуспішність, негативні зміни у поведінці дітей можуть бути обумовлені тяжкими психічними переживаннями дитини, довготривалими несприятливими впливами, різними формами психопатій. До емоційно- вольових розладів, зокрема, відносяться:

• психопатичні форми поведінки.

Комплексні порушення декількох функцій

Ця категорія дітей характеризується поєднанням двох чи навіть декількох виразних психофізичних порушень: зору, слуху, мовлення, рухового й пізнавального розвитку. Наприклад, сліпоглухі діти; діти, в яких вади зору, слуху чи опорно-рухового апарату поєднуються із розумовою відсталістю або затримкою психічного розвитку.

Класифікації дитячих аномалій набувають вагомого значення для визначення закладу та планування індивідуальної програми спеціальної корекційно-педагогічної допомоги.

У всіх вище означених категорій дітей є специфічні труднощі й проблеми розвитку, обумовлені характером і ступенем виразності наявних відхилень, умовами соціально-педагогічного оточення дитини на ранніх етапах її розвитку. Водночас властивими для всіх категорій дітей з вадами психофізичного розвитку є наступні проблеми розвитку (О. Л. Венгер, О. А. Єкжанова, H. M. Назарова, О. А. Стрєбєлєва):

Ці особливості призводять до суттєвої затримки розвитку психічних новоутворень на кожному віковому етапі і якісній своєрідності становлення особистості дитини. Вище означені недоліки можуть проявлятись у дітей неоднаковою мірою, у різних комбінаціях.

2. Причини порушень психофізичного розвитку

Відхилення у розвитку дітей можуть бути обумовлені різними несприятливими факторами, які поділяються на ендогенні (генетичні або внутрішні впливи) і екзогенні (середовищні або зовнішні) вгіливи. Найчастіше фахівці грунують патологічні фактори залежно від періоду вгіливу на здоров'я дитини: пренатальні — причини, що діють на зародок і плід у період вну- трішньоутробного розвитку; натальні — у період пологової діяльності; постнатальні після народження дитини.

У внутрішньоутробному (пренатальному) періоді відхилення у розвитку дитини можуть викликати наступні фактори:

S спадкові захворювання (наприклад, міопатія — порушення обміну речовин у м'язовій тканині, галактоземія — незасво- єння галактози, що входить у грудне молоко, муковісцидоз дефект ферменту підшлункової залози, певні типи порушень зорового та слухового аналізаторів, ринолалія та ін.); * генетичні захворювання (наприклад, фенілкетонурія, тиро- зиноз — хвороби, пов'язані з порушенням ферментноїдіяль- ності організму); S хромосомні порушення (хвороба Дауна, синдром «котячого крику» та ін.);

^ порушення харчування зародку і плоду — ця причина обумовлена неправильним харчуванням вагітної жінки (хаотичним, нераціональним, незбалансованим), в разіякогозародку і плоду не вистачає поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин тощо); S інтоксикації (хімічний вплив) безконтрольний прийом вагітною жінкою ліків, алкоголізм майбутньої матері, куріння, наркотичний вплив, радіація тощо; S інфекційні захворювання вагітної жінки токсоплазмоз, мі- коплазма, сифіліс, вірусні інфекції (червінка, герпес, грип, цитомегалія, генатит);

^ травми зародку і плоду (механічний вплив); S температурний вплив — переохолодження чи перегрівання вагітної жінки;

S соматичні та психічні захворювання вагітної жінки — ревматизм, хвороби серця, гіпертонія, цукровий діабет та ін.; S несумісність групкрові чи резус-фактору матері та плоду.

Вагітній жінці слід пам'ятати, що самолікування, безконтрольне вживання ліків, голодування, неправильне і нераціональне харчування, хронічні та гострі захворювання важливих органів негативно відображаються на внутрішньоутробному розвитку плоду і можуть призвести навіть до його загибелі. При чому існує прямий зв'язок між часом дії патологічного фактору і негативними наслідками — чим раніше у внутрішньоутробному розвитку пошкоджується ембріон, тим важчими виявляються наслідки.

У період пологової діяльності (натальний період) несприятливими можуть бути такі фактори: S стрімкі пологи; S затяжні пологи;

S некваліфікована акушерська допомога.

Дія цих факторів призводить до асфіксії (кисневе голодування) або травм дитини.

У постнатальному періоді розвитку можуть діяти як біологічні, так і соціальні фактори:

S інфекційні захворювання (грип, кір, скарлатина, менінгіт,

енцефаліт, поліомієліт, отит та ін.); S інтоксикації (передозування лікарських препаратів (особливо антибіотиків), радіація, алкоголізм чи паління матері, яка годує дитину грудним молоком та ін.); S травми;

J порушення харчування дитини;

S тривалі соматичні захворювання;

S соціальні фактори (соціально-психологічні причини):

Наголосимо, що окремі соціальні фактори виливають передусім на дітей із ослабленою нервовою системою, вразливих, ранимих, із певними характерологічними особливостями (замкнутість, сором'язливість, несамостійність), із відсутністю інтелектуальних інтересів тощо.

ІІравильне виховання у сім'ї, емоційний контакт із близькими людьми є джерелом повноцінного розвитку дитини.

3. Особливості процесу аномального розвитку

JI. C. Виготський дослідив, що діти з порушеннями психофізичного розвитку розвиваються за тими ж закономірностями, що й нормальні, зокрема: психічний розвиток має поетапний характер, і кожен етап завершується формуванням новоутворень, які є основою для подальшого розвитку. Динаміка розвитку нормальної та аномальної дитини підпорядковується єдиним загальним закономірностям, при цьому кожен вид психофізичних порушень характеризується своїми специфічними особливостями. Проте є й загальні особливості процесу аномального розвитку.

Л. C. Виготський розробив теорію складної структури аномального розвитку, яка означає, що дефект не призводить до випадіння чи порушення якоїсь однієї функції, а відображається на всьому розвитку дитини. Структура аномального розвитку складається із первинного дефекту (ядра), викликаного певним хворобливим фактором, і вторинних та супутніх порушень, що виникають під впливом первинного дефекту у гіроцесі розвитку дитини. Bci структурні компоненти є взаємозалежними, окрім того вторинні ускладнення пов'язані з дією середовищних факторів у розвитку психіки дитини. У складній структурі аномального розвитку вчені виділяють такі закономірності:

Контрольні запитання



Категорія порушення

Первинний дефект (ядро)

Вторинні порушення

Супутні порушення

1.

Порушення слуху










2.

Порушення зору










3.

Розумова відсталість










4.

Порушення мовлення










5.

Порушення опорно- рухового апарату











7. Обґрунтуйте необхідність знань про дітей з порушеннями психофізичного розвитку для вихователя дошкільних закладів та вчителя загальноосвітньої школи.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


УДК 376.1(075.8)
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации