Цапко В.Г Безпека життєдіяльності - файл n2.htm

приобрести
Цапко В.Г Безпека життєдіяльності
скачать (3502.8 kb.)
Доступные файлы (2):
_title.jpg26kb.24.11.2010 22:12скачать
n2.htm900kb.24.11.2010 22:11скачать

n2.htm

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Перевага цього навчального посібника в тому, що головна увага авторів зосереджується на людині: людина розглядається як об'єкт, що потребує захисту в умовах навколишнього середовища. Аналізуються особливості організму людини, вплив на нього природного середовища (кліматичних умов, атмосферного повітря, гідросфери, електромагнітного випромінювання та ін.). Особлива увага приділяється небезпекам, які є наслідком науково-технічної, соціальної, політичної діяльності людини, урбанізації. Наводяться практичні поради щодо захисту населення, надання першої медичної допомоги у разі аварії на транспорті, пожежі, землетрусу, хімічного чи радіаційного забруднення тощо. Аналізуються система управління і правові аспекти безпеки життєдіяльності людини і суспільства.

 

Розраховано на студентів вищих навчальних закладів, керівників державних установ, підприємств і організацій, широке коло читачів.

 

ЗМІСТ

 

ПЕРЕДМОВА

1. ВСТУП

1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"

1.2. МЕТА, ЗАВДАННЯ І СТРУКТУРА ПОСІБНИКА

1.3. СУЧАСНІ ОБСТАВИНИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬ СТАН ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.1.1. Базові уявлення дисципліни

2.1.2. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів

2.2. ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ СИСТЕМУ ЗНАНЬ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

2.2.1. Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни

2.2.2. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності

2.2.3. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила

2.2.3.1. Закони та їх зміст

2.2.3.2. Основні принципи та їх зміст

2.2.3.3. Правила та їх зміст

2.2.3.4. Аксіоми та їх зміст

2.2.3.5. Класифікації в безпеці життєдіяльності

2.2.4. Елементи теорії, що відбудовують моделі безпеки життєдіяльності

2.2.5. Елементи теорії, що формують системні уявлення

2.2.6. Елементи теорії, що поєднують методи і засоби оцінки стану життєдіяльності

3. ЛЮДИНА ЯК ОБ'ЄКТ, ЯКИЙ ПОТРЕБУЄ ЗАХИСТУ В УМОВАХ СЕРЕДОВИЩА, ЩО ОТОЧУЄ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ВИРОБНИЦТВА

3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ

3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини

3.1.2. Людина як об'єкт середовища

3.1.3. Потреби людини на рівні забезпечення життєдіяльності

3.1.4. Класифікація основних форм трудової діяльності людини

3.1.5. Зміни у фізіологічному стані людини під час роботи

3.2. ПЕРЕДУМОВИ, ЩО СТВОРЮЮТЬ НАПРЯМИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ

3.2.1. Працездатність людини

3.2.2. Антропометричні характеристики людини

3.2.3. Фізіологія і психологія діяльності людини

3.2.4. Психологія в здійсненні безпеки

3.3. ВПЛИВ НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЛЮДИНУ

3.3.1. Системи людини, які сприймають стан навколишнього середовища

3.3.1.1. Зоровий аналізатор людини

3.3.1.2. Слуховий аналізатор людини

3.3.1.3. Характеристики шкірного аналізатора

3.3.1.4. Кінестетичний аналізатор

3.3.1.5. Нюховий аналізатор

3.3.1.6. Смаковий аналізатор

3.3.2. Мікроклімат і його вплив на людину

3.3.3. Небезпечні речовини

3.3.4. Небезпечні вібрації та акустичні коливання

3.3.5. Вплив електромагнітних випромінювань

3.3.6. Небезпечні фактори пожеж і вибухів

3.3.7. Негативні дії електричного струму

4. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО НЕБЕЗПЕК, ЩО ДІЮТЬ В СЕРЕДОВИЩІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

4.1. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ

4.1.1. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів

4.1.2. Небезпеки, пов'язані з використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів

4.1.3. Фактори, які впливають на наслідок ураження електричним струмом

4.1.4. Хімічні речовини та шляхи їх попадання в організм людини

4.1.5. Шкідливі речовини в повітрі, воді та продуктах харчування

4.1.6. Джерела іонізуючого, електромагнітного та віброакустичного випромінювання

4.1.7. Небезпеки, пов'язані з експлуатацією та утриманням житла

4.1.8. Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки

4.2. СОЦІАЛЬНІ ТА ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ

4.2.1. Загальні закономірності виникнення небезпек

4.2.2. Соціальні небезпеки

4.2.3. Політичні небезпеки

4.3. КОМБІНОВАНІ НЕБЕЗПЕКИ

4.3.1. Природно-техногенні небезпеки

4.3.1.1. Кислотні дощі

4.3.1.2. Пилові бурі

4.3.1.3. Соціально-природничі небезпеки

4.3.2. Соціально-техногенні небезпеки

4.4. НЕБЕЗПЕКИ В СУЧАСНОМУ УРБАНІЗОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

4.4.1. Основні небезпеки в урбанізованому середовищі

4.4.2. Вимоги до стану місць помешкання населення

4.4.3. Особливі заходи безпеки в багатоповерхових будинках

4.4.4. Загальні правила користування і поведінки в приміщеннях багатоповерхових будинків

4.4.5. Безпека дорожнього руху

5. ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

5.1. ПРИРОДНІ НЕБЕЗПЕКИ

5.2. ВИДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

5.2.1. Залізничний транспорт

5.2.2. Морський та річковий транспорт

5.2.3. Авіаційний транспорт

5.2.4. Дорожньо-транспортні події

5.2.5. Радіаційно небезпечні об'єкти

5.2.6. Підприємства з видобутку та переробки уранової руди

5.2.7. Хімічно небезпечні об'єкти

5.2.8. Пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти

5.2.9. Газо-, нафто- та продуктопроводи

5.2.10. Об'єкти комунального господарства

5.2.11. Гідродинамічні аварії

5.3. ДІЇ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.3.1. Зсуви

5.3.2. Землетрус

5.3.3. Сильний вітер, шквали та смерчі

5.3.4. Сель. Лавина

5.3.5. Повінь. Паводок

5.3.6. Пожежа

5.4. ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ОБ'ЄКТІВ

5.5. ПРИБЛИЗНИЙ ПЛАН ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇ (ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ)

5.5.1. Загальні положення

5.5.2. Ліквідація аварії до прибуття професійних формувань

5.6. СИСТЕМА ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ В СЕРЕДОВИЩІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

5.6.1. Апарат аналізу стану небезпеки

5.6.2. Метрологічне забезпечення безпеки життєдіяльності

5.6.3. Принципи забезпечення безпеки за рахунок впровадження зберігаючих сільськогосподарських технологій

5.6.4. Модель людини, придатної до професійної діяльності (на прикладі оператора сільськогосподарської техніки)

5.6.5. Принципи захисту людини

5.6.6. Засоби захисту в умовах виробництва

5.7. НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ

5.7.1. Порушення дихання і серцевої діяльності

5.7.2. Утоплення

5.7.3. Поранення і кровотечі

5.7.4. Удари

5.7.5. Переломи і вивихи

5.7.6. Травми голови

5.7.7. Травми грудної клітки й живота

5.7.8. Опіки

5.7.9. Відмороження

5.7.10. Електротравми, ураження блискавкою

6. ЛЮДИНА ЯК СУБ'ЄКТ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

6.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

6.1.1. Цілі та завдання системи управління

6.2. СИСТЕМА ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

6.2.1. Загальні принципи побудови законодавства з безпеки життєдіяльності

6.2.2. Система правового забезпечення безпеки людини

6.3. ДЕРЖАВНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ

6.3.1. Правова система як передумова управління безпекою життєдіяльності

6.3.2. Принципи побудови системи державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності

6.3.3. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності

6.3.4. Інформаційне забезпечення системи управління

6.3.5. Система державних органів управління і нагляду за безпекою життєдіяльності

6.4. РЕГІОНАЛЬНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

6.4.1. Регіональна політика в сфері управління безпекою життєдіяльності

6.4.2. Структури органів, що реалізують регіональну систему управління безпекою життєдіяльності

6.5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ АПК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ПРИЙНЯТІ СКОРОЧЕННЯ

 

ПЕРЕДМОВА

 

Безпека життєдіяльності — одна з наймолодших наук, яка спрямована на вирішення основної проблеми сучасного суспільства України — збереження здоров'я населення.

 

За змістом дисципліна "Безпека життєдіяльності" формує світогляд майбутнього фахівця в галузі агропромислового комплексу (АПК), який у своїй повсякденній праці повинен створювати передумови запобігання нещасним випадкам, захворюванням та усуненням негативного впливу шкідливостей на здоров'я людини в умовах виконання виробничих завдань, її існування в побуті та різних за характером надзвичайних ситуаціях.

 

В сучасних умовах людина виступає в суспільстві як в ролі захисника від негараздів, так і в ролі істоти, що зумовлює виникнення небезпек внаслідок своєї виробничої та іншої діяльності. У зв'язку з цим матеріал посібника викладено з погляду подвійної ролі людини та заходів, які б вирішили основну державну проблему в життєдіяльності людини.

 

Виникнення дисципліни "Безпека життєдіяльності" історично пов'язане з багатьма об'єктивними аспектами розвитку суспільства:

 

1) необхідністю створення передумов соціального захисту;

 

2) державним завданням зі здійснення кроку вперед щодо запобігання високому рівню захворюваності, травматизму, аваріям, катастрофам на новій якісній основі в галузях політики, правовому забезпеченні, науково-освітній діяльності, матеріально-економічному забезпеченні тощо;

 

5) розбудовою єдиної глобальної системи освіти на базі ступеневої підготовки фахівців, зокрема і в галузі АПК;

 

4) відбудовою бази для всіх дисциплін, що вирішують питання "людського фактора".

 

Дисципліна "Безпека життєдіяльності" встановлює зміст регулювання зв'язків між природою та людиною. Жодне існуюче суспільство не може розвиватися без споживання. З метою задоволення своїх потреб люди організовують свою господарчу діяльність. Основою цієї діяльності є виробництво. Цілі розвитку виробництва в різних суспільствах мають великі розбіжності. Але якими б не були ті цілі і принципи суспільного розвитку, виникнення суперечок між людиною і природою, між виробництвом і природними екологічними системами неминуче. Мова може йти тільки про різну глибину цих суперечок і про різні шляхи їх вирішення. Це — діалектика взаємодії суспільства та людини.

 

Гармонійний розвиток природи і техніки можливий тільки в результаті науково обґрунтованого компромісу між об'єктами природи і соціальною, виробничою та іншою діяльністю людини. Відповідальність за такий компроміс бере на себе "Безпека життєдіяльності", яка є багатопрофільною галуззю знань про закони природо-зберігаючого формування техносфери планети та її збалансованого економічного й суспільного розвитку. Мабуть, найбільш правильно бачити безпеку життєдіяльності як науку про закономірності формування, розвитку і стійкого функціонування систем різного рангу та їх взаємовідносин для встановлення комфортних умов існування людини. Іншими словами, безпека життєдіяльності — міждисциплінарна галузь знань про устрій багаторівневих систем природного і штучного характеру.

 

Нормативна дисципліна "Безпека життєдіяльності" становить фундамент для розвитку інших дисциплін циклу, що розглядають "людський фактор" (інженерну екологію, охорону праці, цивільну оборону та інші), а також — спеціальні дисципліни, які розвивають її положення в рамках проектних, технологічних, конструкторських, організаційних та інших рішень щодо запобігання небезпечних умов життєдіяльності.

 

Виходячи з твердження Гегеля, що "кожна наука є прикладна логіка", можна казати про "Безпеку життєдіяльності" як науку, яка містить у собі логіку всіх складових. Але це має місце не на рівнях механічного поєднання, а на рівні побудови логіки нової синтетичної дисципліни. В основі поєднання лежить формування всеосяжної за своїм значенням логічної категорії — ЖИТТЯ. Однак, існування цієї категорії пов'язане з існуванням конкретного суспільства. Ця категорія щодо людини має відповідні характеристики у вигляді складу певних комфортних умов. Зміст комфортних умов також залежить від існуючого суспільства. Таким чином, нова синтетична наука цілеспрямована на вирішення проблем життя людини в суспільстві.

 

Цей навчальний посібник розроблено відповідно до програми, затвердженої Міністерством освіти і науки України [4], з урахуванням специфіки сільськогосподарського виробництва і нових наукових досягнень у галузі безпеки життєдіяльності.

 

1. ВСТУП

1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ"

 

Розвиток науки і практики "Безпека життєдіяльності" передбачає:

 

— визначення пріоритетів у встановленні безпеки життєдіяльності;

 

— розробку теоретичних основ науки;

 

— формування довгострокової єдиної державної політики у сфері забезпечення безпеки, освіти та ін.;

 

— відбудову глибоко проробленого "правового поля" і всеохоплюючої нормативно-законодавчої бази в галузі безпеки життєдіяльності;

 

— формування науково-методичного й інформаційного забезпечення;

 

— забезпечення науковими й управлінськими кадрами за визначеним рівнем професіоналізму та компетенції;

 

— участь у міжнародному співробітництві.

 

Визначення пріоритетів розвитку в "Безпеці життєдіяльності" пов'язане з суспільним розвитком країни і складається з:

 

— формування передумов для забезпечення здоров'я нації шляхом соціально-економічного розвитку держави;

 

— надання першочергового значення питанням забезпечення безпеки людини в процесі її життєдіяльності;

 

— регіональних і локальних завдань у галузі безпеки, які мають бути підпорядковані глобальним і національним цілям;

 

— запобігання виникненню криз в життєдіяльності і оптимізації середовища існування людини;

 

— встановлення регіональної безпеки, що містить у собі функцію раннього попередження негативних тенденцій в розвитку негараздів та передбачає гарантії їх мінімізації;

 

— уявлення про те, що цілі безпеки життєдіяльності первинні щодо цілей економічного розвитку;

 

— розміщення і розвитку матеріального виробництва на певній території, що має здійснюватися відповідно до її еколого-економічної збалансованості;

 

— безпеки життєдіяльності в суспільстві, що тісно пов'язана з рівнем культури, освіти і виховання людей у ньому.

1.2. МЕТА, ЗАВДАННЯ І СТРУКТУРА ПОСІБНИКА

 

Метою Дисципліни "Безпека життєдіяльності" є вивчення діяльності людини та створення умов безпеки в середовищі її існування.

 

Під діяльністю людини розуміється активна, усвідомлена форма її взаємодії з навколишнім середовищем.

 

Середовище існування — оточуюче людину середовище, яке обумовлене сукупністю діючих на цей час факторів — природного, суспільного, матеріального, духовного та іншого характеру. Основними властивостями цих факторів є їх здатність впливати на діяльність людини, її здоров'я та нащадків. Характер впливу, що реалізується, може бути безпосереднім, побічним, негайним чи віддаленим.

 

Метою вивчення дисципліни є:

 

— підготовка людини до повноцінного життя в суспільстві, що динамічно змінюється;

 

— формування загальних системних уявлень;

 

— формування знань з питань методичного забезпечення в галузі обґрунтування рішень безпеки і їх здійснення в практиці сільськогосподарського виробництва.

 

Об'єктом вивчення дисципліни "Безпека життєдіяльності" є людина. Основними її потребами е:

 

1) фізіологічні;

 

2) особиста безпека;

 

3) соціальні;

 

4) престиж;

 

5) духовні.

 

Головним завданням досягнення особистої безпеки є гармонізація цієї потреби з потребами суспільства і держави. Досягнення гармонізації на базі загальної безпеки дає змогу скласти основу до реалізації всього комплексу потреб людини і забезпечити стабілізацію її психічного стану за рахунок відчуття особистої захищеності індивіда і суспільства від загроз, створених навколишнім середовищем.

 

Безпека діяльності людини — це сукупність [26]:

 

— властивостей навколишнього середовища, які не завдають шкоди людині в процесі її діяльності;

 

— якостей людини та заходів і засобів, які запобігають можливій шкоді її здоров'ю.

 

Виходячи з визначеної сукупності, основним завданням дисципліни є розробка системи, що забезпечує безпеку життєдіяльності людини, суспільства та держави.

 

Структура посібника пов'язана з логікою встановлення безпеки. В основу системи встановлення безпеки кладуться теоретичні основи дисципліни, які в посібнику сформовані у вигляді відповідних елементів, та передумови, які сформовані у вигляді теоретичних основ (чи їх елементів). Цей розділ забезпечує встановлення змісту і розв'язання проблем в безпеці життєдіяльності, в питаннях наявності небезпек, взаємодії їх з людиною, наслідки розвитку негараздів, формування стабільних комфортних умов.

 

Виходячи з того, що людина є центральним об'єктом, в посібнику всі інші розділи подані в плані бачення її ролі як ланки, що систематизує зміст посібника.

 
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации