Перерва П.Г., Погорєлов М.І. Економіка підприємства - файл n1.doc

приобрести
Перерва П.Г., Погорєлов М.І. Економіка підприємства
скачать (6278.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc6279kb.13.09.2012 21:59скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39


ДЛЯ ВУЗІВ



П.Г. ПЕРЕРВА

М.І. ПОГОРЄЛОВ

Економіка підприємства


Харків - 2005

Міністерство освіти і науки України
Національний технічний університет

„Харківський політехнічний інститут”
Економіка підприємства


Підручник

за редакцією проф. П.Г. Перерви

проф. М.І. Погорєлова

Харків

НТУ „ХПІ”

2005

ББК 65.012.1

П 27

УДК 658.114.5:339.138
Рецензенти:  Г.С. Одинцова, доктор економічних наук, професор кафедри державного управління і менеджменту Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
П.А. Орлов, доктор економічних наук, професор, зав. каф. економіки і маркетингу Харківського національного економічного університету.
Автори: П.Г.Перерва, доктор економічних наук, професор; М.І.Погорєлов, кандидат економічних наук, професор; О.М.Гаврись, кандидат економічних наук, професор; О.І.Маслак, кандидат економічних наук, професор; В.А.Міщенко, доктор економічних наук, професор; С.М.Погорєлов, кандидат економічних наук, доцент; В.М.Тимофєєв, доктор економічних наук, професор; Р.Б.Шишка, доктор юридичних наук, професор; І.М.Погорєлов, доцент.
П 27 Економіка підприємства: Підручник / За ред. проф. Перерви П.Г., проф. Погорєлова М.І. – Харків: 2005. - 691 с. – Укр. мовою.
У підручнику розглядаються найважливіші сучасні наукові концепції економіки та маркетингу виробництва в умовах ринкової економіки, сучасні форми підприємництва, використання ресурсів і виробничого потенціалу фірми. Особлива увага приділена інтелектуальній власності, економіці інноваційної та інвестиційної діяльності.

Підручник призначений для студентів вищих закладів освіти, аспірантів, викладачів і наукових співробітників.
Іл. 41. Табл. 79. Бібліогр. 105 назв.

ISBN 5-7763-1835-1 © П.Г.Перерва,

М.І.Погорєлов та інші автори,

2005

ВСТУП
В нових економічних умовах праці центр економічної діяльності переміщується до основної ланки всієї економіки – підприємству. Дійсно, тільки на рівні підприємства створюється необхідна суспільству продукція. Тут сконцентровані найбільш кваліфіковані кадри, використовується високотехнологічна та високопродуктивна техніка і технологія, розробляються бізнес-плани, використовуються маркетингові стратегії, здійснюється ефективне управління виробництвом та збутом продукції. Як і у всій країні на окремих підприємствах досить багато невирішених проблем, багато складних і неоднозначно оцінюваних процесів. При ясній загальній спрямованості українських реформ в галузі економіки, тактика правової, виробничої, іноваційної та ринкової поведінки окремих підприємств багато в чому залишається дискусійною.

Більше десяти років триває термін ринкових перетворень в Україні. Початок рефор­мувань, який співпадає з отриманням Україною незалежності, був наповнений оптимісти­чними надіями на швидкі зміни в економічному становищі України, які мали привести нас до процвітаючого суспільства. Багато в чому ці надії були пов'язані з ідеєю переходу від планово-централізованої до ринкової економіки. Передбачалося, що саме ринкові засоби: лібералізація цін і торгівлі, приватизація майна, розвиток банківської системи та інші є достатніми для досягнення зазначеної мети.

При цьому навіть сьогодні, коли є очевидними значний спад виробництва, неплате­жі, зниження життєвого рівня населення, безробіття, криміналізація економіки і суспіль­ного життя, розвал наукового, технологічного і виробничого потенціалу залишається ще живучою думка про те, що це сталося, головним чином, внаслідок недоліків у проведенні ринкових реформ.

Перехід до ринку продовжують вбачати головною панацеєю від соціально-економічних негараздів чимало економістів і державних діячів, особливо прибічників монетаристського способу виходу з економічної кризи. Проте, навіть простий аналіз резуль­татів монетаристських "реформаторських зусиль" показує, що економіка країни лише від­далилася від реального сектору. Найбільш ліквідні національні ресурси перетекли до фі­нансової сфери, в той же час фінансовий стан більшості виробництв різко погіршився. Вони втратили оборотні фонди, а банківські кредити для них стали недосяжними внаслі­док високих ставок. Ефективність реального сектору стала, приблизно, на порядок ниж­чою від встановленого рівня залучення кредитних ресурсів з банківсько-фінансового рин­ку.

Безгрошів'я призвело до зростання кількості збиткових підприємств, заборгованості платежів, масової бартеризаци господарської діяльності. Критичної межі досягла зовнішня та внутрішня заборгованість країни. Особливо негативні соціальні та економічні наслідки має низький рівень заробітної плати, встановлений для більшості громадян України і зна­чна її заборгованість. Навіть, враховуючи значне відставання України за рівнем продукти­вності праці від розвинутих країн, неможливо виправдати той факт, що на один долар за­робітної плати пересічний робітник в Україні виробляє приблизно в два рази більше про­дукції, ніж, наприклад, у США. В той же час наш громадянин в існуючих ринкових умо­вах, продаючи свою працю за безцінок, вимушений купувати необхідні для життя товари та послуги майже за світовими цінами.

Такий незадовільний стан оплати праці, як добре відомо, призводить до руйнації ви­робничого потенціалу. Значна кількість працівників виштовхується з реального господар­ського сектору. За існуючими оцінками сьогодні понад одного мільйона кваліфікованих працівників-спеціалістів з вищою і середньою спеціальною освітою вишукують можливість заробити кошти на прожиття поза межами реального сектору економіки, а ще більше (за деякими експертними оцінками до 40% дієздатного населення) тим чи іншим чином має відношення до тіньової економіки.

В останні роки згідно офіційної статистики є деякі зрушення в галузі економіки країни та її окремих галузей. Є ріст капіталовкладень, перестав спадати ВВП. Одно­часно прискорилися темпи зростання промисловості. Це сталося внаслідок підвищення внутрішнього попиту, яке відбулося завдяки пом'якшенню монетарної політики.

Проте ці незначні зрушення абсолютно не відповідають тим можливостям у вироб­ничій, науково-технічній, ресурсній сферах, які Україна мала у своєму розпорядженні, особливо на початку шляху реформування. І сталося таке тому, що, на жаль, модель так званої ринкової економіки, яка впроваджувалася в Україні протягом всього часу реформу­вання, не відповідала фундаментальним вимогам сучасної економіки — органічному її по­єднанні з ринком на основі всебічного використання наукових знань та новітніх техноло­гій.

Склалося стереотипне уявлення про те, що основний зміст перехідної економіки по­лягає лише в зламі планової системи і заміни її ринком. На жаль, таке спрощене уявлен­ня може мати негативні наслідки, особливо коли ним користуються у реальній практиці економічних перебудов, про що, зокрема, свідчить досвід реформування економіки в Укра­їні і деяких інших пострадянських країнах. Дійсно, ринок — це дуже важлива компонента економічних трансформацій. Проте він залишається лише засобом перетворень та органі­зації економічного життя, а не джерелом економічного зростання. Найголовнішими дже­релами, як відомо, є праця, капітал (в різних формах), а наприкінці XX століття роль го­ловного джерела перейшла до знань. Тому проблему перехідної економіки слід розглядати більш широко. В сучасному розумінні перехідна економіка — це така економічна система, в якій прискореними темпами (у порівнянні з іншими періодами) узгоджено відбувається зміна як засобу організації економічного життя, так і основного джерела економічного зростання. Суспільство, яке нездатне змінюватися одночасно в зазначених двох фундаме­нтальних напрямах немає перспектив. І, навпаки, коли здійснюється системна трансфор­мація економіки, забезпечується зростання її ефективності.

Наука і високі технології на сучасному етапі розвитку людства стали не лише голо­вними джерелами економічного росту країни. Вони також створюють небачені раніше умови для формування у людей в різних країнах світу однакових суспільних цінностей. Пріоритети отримують ті з них, котрі ідентифікуються з найкращими умовами життя та праці, політичними свободами, суверенністю держав. Внаслідок осмислення цих пріорите­тів і співставлення їх з реальним життям, люди роблять свій вибір на майбутнє.

Перехід ролі головного фактору економічного зростання до нових знань і технологій руйнує стереотипне уявлення про те, що соціально-економічний прогрес визначається, передусім, наявністю у країни природних копалин, кількістю добутих руд та вугілля, ви­плавленого металу, виробленої електроенергії, а також вільними цінами, приватною влас­ністю та іншими ресурсно-ринковими факторами.

Нові знання та технології трансформують основні засади традиційної ринкової еко­номіки, які пов'язані, передусім, з власністю, товаром, відчуженням. Знання та інформа­ція, як основні джерела високотехнологічного виробництва, мають властивість розподіля­тися між користувачами без втрат початкової користі для їх власника.

Таким чином, не система власності, а система користування стає основою високотехнологічної економіки. Ця система краще ніж традиційна економіка, навіть яка повністю побудована на ринкових засадах, сприяє подоланню відчуженості, що властиве для всіх попередніх форм виробництва. Вона сприяє максимальному використанню особистого творчого потенціалу людини. В такому сучасному розумінні ринок розглядається лише як засіб узгодження інтересів виробників і споживачів. Виходячи з цього, можна підкресли­ти, що позитивна і ефективна трансформація українського суспільства можлива лише на основі комплексного використання всіх фундаментальних факторів суспільного прогресу, ключове значення серед яких займає наука, нові знання та технології.

На вирішення окреслених вище завдань і направлений навчальний посібник, що автори пропонують своєму читачеві. Навчальний посібник відповідає вимогам підготовки фахівців в галузі економіки і підприємництва, комерційного права, маркетингу, інноваційного менеджменту. Його мета - узагальнити досягнення світової та вітчизняної науки і практики в галузі економіки виробничо-підприємницької діяльності, допомогти студентам, аспірантам, молодим ученим, менеджерам усіх рівнів в освоєнні основ ринкового управління виробничими та підприємницькими процесами в нашій країні.

Вітчизняна школа економіки вже має безсумнівні досягнення, чому багато в чому сприяли відповідні підручники, навчальні посібники і монографії, підготовлені українськими авторами, котрі автори використовували при підготовці даної роботи і виражають їм щиру вдячність і подяку.

Навчальний посібник призначений для студентів, аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів, керівників науково-дослідних організацій, інноваційних підрозділів підприємств, менеджерів усіх рівнів.

Авторський колектив буде надзвичайно вдячний читачам, що висловлять свої побажання і пропозиції, спрямовані на поліпшення структури і змісту навчального посібника. Відкликання і пропозиції можна надіслати за адресою: 61002, Харків, вул.Фрунзе, 21, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут», економічний факультет.


РОЗДІЛ I


Правові основи підприємництва
Глава 1
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   39


ДЛЯ ВУЗІВ П.Г. ПЕРЕРВА
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации