ГНД 34.20.303-2003 Випробування та контроль стану заземлювальних пристроїв електроустановок. Типова інструкція - файл n1.doc

ГНД 34.20.303-2003 Випробування та контроль стану заземлювальних пристроїв електроустановок. Типова інструкція
скачать (2098.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc2099kb.13.09.2012 09:58скачать

n1.doc

  1   2   3
Міністерство палива та енергетики України

#І_

ГНД 34.20.303—2003

ГАЛУЗЕВИЙ НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ

ВИПРОБУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ СТАНУ

ЗАЗЕМЛЮВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ

ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК

Типова інструкція

Видання офіційне

Київ

Об'єднання енергетичних підприємств

«Галузевий резервно-інвестиційний

фонд розвитку енергетики»

2004 ГИД 34.20.303—2003

1 ЗАМОВЛЕНО

2 РОЗРОБЛЕНО

3 ВИКОНАВЦІ

4 УЗГОДЖЕНО

5 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ

6 ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

7 СТРОК ПЕРЕГЛЯДУ

ПЕРЕДМОВА

Об'єднанням енергетичних підприємств «Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики» (ОЕП «ГРІФРЕ»)

ДП «ДонОРГРЕС»

НДПКІ «Молнія», НТУ «ХПІ»

Г.М. Шкуринський, Л.П. Заболотнікова,

Г.М. Коліушко, З.А. Вороніна, І.Ю. Лінк,

М.І. Носенко, В.М. Жинжиков,

О.С. Недзельський, В.І. Доценко, Д.Г. Коліушко

Заступником Міністра Мінпаливенерго, С.М. Чех

Департаментом електроенергетики, С.Л. Межений

Управлінням електричних мереж Департаменту електроенергетики, В.П. Ключко ОЕП «ГРІФРЕ», Г.П. Хайдурова

Госпрозрахунковим підрозділом «Науково-інженерний енергосервісний центр» інституту «Укрсільенергопроект», В.І. Білоусов

Наказом Міністерства палива та енергетики України № 754 від 16.12.2003 С.Ф. Єрмілов

2009 рік

© ОЕП «ГРІФРЕ», 2003

Цей нормативний документ не може бути повністю чи частково відтво­рений, тиражований і розповсюджений без дозволу ОЕП «ГРІФРЕ».

II

ГНД 34.20.303-2003



МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

«16» грудня 2003 року

м. Київ

№ 754

Про затвердження та введення в дію галузевого нормативного документа "Випробування та контроль стану заземлювальних пристроїв електроустановок. Типова інструкція"

З метою забезпечення персоналу енергопідприємств галузі вказівками щодо випробування та перевірки стану заземлювальних пристроїв (ЗП) та отримання реальної інформації про розміщення елементів ЗП

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити і ввести в дію галузевий нормативний документ "Випробування та контроль стану заземлювальних пристроїв елек­троустановок. Типова інструкція" (далі - Інструкція, що додається), який набирає чинності через ЗО днів з дати підписання цього наказу.

2. Госпрозрахунковому підрозділу "Науково-інженерний енерго­сервісний центр" інституту "Укрсільенергопроект" (Білоусов) внести Інструкцію до реєстру і комп'ютерного банку даних чинних галузевих нормативних документів Мінпаливенерго.

3. Керівникам енергетичних компаній, підприємств, установ та організацій замовити в Об'єднанні енергетичних підприємств "Галу­зевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики" (Хайдурова) необхідну кількість примірників Інструкції і оплатити витрати на її перегляд та тиражування.

4. Об'єднанню енергетичних підприємств "Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики" (Хайдурова) забезпечити видання і надходження необхідної кількості примірників Інструкції до енергетичних компаній та підприємств відповідно до їх замовлень та фактичної оплати.

Термін - ЗО днів від дати реєстрації цього наказу.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра палива та енергетики України Чеха С. М.

Міністр



С. ЄРМІЛОВ

ЗМІСТ

С.

1 Сфера застосування.................................................................... 1

2 Нормативні посилання................................................................. 1

3 Визначення, позначення і скорочення.........................................2

4 Заходи безпеки під час випробувань і контролю стану заземлювальних пристроїв............................................................З

5 Особливості конструкції заземлювальних пристроїв.................З

5.1 Загальні положення...............................................................З

5.2 Параметри, які характеризують стан заземлювальних пристроїв.......................................................................................5

6 Правила експлуатації заземлювальних пристроїв......................5

6.1 Загальні положення...............................................................5

6.2 Періодичність випробувань і контролю стану заземлювальних пристроїв............................................................5

7 Методи випробувань і контролю стану заземлювальних пристроїв.......................................................................................6

7.1 Перевірка конструктивного виконання заземлювальних пристроїв.......................................................................................6

7.2 Перевірка з'єднань заземлювачів з заземлювальними елементами, з'єднань природних заземлювачів із заземлювальними пристроями......................................................7

7.3 Вимірювання опору заземлювальних пристроїв електроустановок...........................................................................7

7.4 Вимірювання напруги дотику на території електроустановок..........................................................................12

7.5 Перевірка напруги на заземлювальних пристроях

при стіканні з них струму замикання на землю............................16

7.6 Перевірка корозійного стану елементів

С заземлювальних пристроїв...........................................................16

8 Рекомендації з ремонту заземлювальних пристроїв

і їх елементів.................................................................................17

9 Документація на заземлювальні пристрої електроустановок.....19

Додаток 1 Вимірювальна апаратура для контролю стану

заземлювальних пристроїв...........................................................20

Додаток 2 Методи перевірок (контролю) стану заземлювальних

пристроїв вимірювальним комплексом серії КДЗ-1У....................25

Додаток 3 Форма паспорта на заземлювальний пристрій...........41 ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства палива

та енергетики України

№ 754 від 16.12.2003 р.

ГНД 34.20.303—2003 ГАЛУЗЕВИЙ НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ

ВИПРОБУВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ СТАНУ

ЗАЗЕМЛЮВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ

ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК

Типова інструкція

Чинний від 2004-01-16

1 Сфера застосування

1.1 Ця типова інструкція (далі — інструкція) регулює питання організації та проведення технічного обслуговування, ремонту, ви­пробування та контролю стану заземлювальних пристроїв (у електро­установках вище 1 кВ) і призначено для використання на підприємствах різних форм власності та організаційних структур, які виробляють, перетворюють, передають, розподіляють та споживають електрич­ну енергію.

1.2 В інструкції наведено передбачені ГКД 34.20.302—2002 основні методи проведення випробувань і контролю стану зазем­лювальних пристроїв електроустановок — електричних станцій і підстанцій, як під час їх експлуатації, так і під час приймання ново-збудованих, після реконструкції або після ремонту.

1.3 Ця інструкція не поширюється на електроустановки у ви­бухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах.

2 Нормативні посилання

У цій інструкції є посилання на такі нормативні документи: - ГОСТ 12.1.038—82 Предельно допустимые уровни напряже­ний прикосновения и токов;

- ДНАОП 0.00-1.21—98 Правила безпечної експлуатації елект­роустановок споживачів. — Затв. нак. № 4 ДержнаглядохоРонпРаЦ' від 09.01.98;

- ДНАОП 1.1.10.-1.01—97 Правила безпечної експлуатації електроустановок. — Затв. нак. № 26 ДержнаглядохоронґФаЦ" В'А 25.02.2000;

- ДНАОП 1.1.10.-1.07—2001 Правила експлуатації електР°за-хисних засобів. — Затв. нак. № 253 Міністерства праці та соціаль­ної політики України 05.06.2001;

- ГКД 34.03.601—95 Розподільчі пристрої і повітряні ЛІН" елект­ропередач змінного струму напругою 330, 400, 500 і 750 к&- Затв. Міненерго України 20.09.95;

- ГКД 34.20.302—2002 Норми випробування електрообладнан­ня. — Затв. нак. № 503 Мінпаливенерго України від 28.Об-2^2!

- ГКД 34.20.507—2003 Технічна експлуатація електричних стан­цій і мереж. — Затв. нак. № 296 Мінпаливенерго Укра'ни В'А 13.06.2003;

- Правила устройства электроустановок (ПУЭ). 6-е иэД-. пере-раб. и доп. — М.: Энергоатомиздат, 1986.

З Визначення, позначення і скорочення

У цій інструкції є такі визначення, позначення і скорочення:

заземлювальний пристрій— сукупність електричне з'єДнаних заземлювача і заземлювальних провідників;

заземлювач— провідник або сукупність електричні з'єдна­них між собою провідників, які перебувають у надійному контакті з землею;

штучний заземлювач— заземлювач, спеціально виконаний для заземлення;

природний заземлювач— електропровідні частини комуні­кацій, будинків і споруджень виробничого або іншого призначення, які перебувають у надійному контакті з землею і використовУються для заземлення;

заземлювальний провідник (спуск)— провідник, який 3 єднує заземлювані частини із заземлювачем;

електромагнітна діагностика— метод діагностики стану зазем­лювальних пристроїв з використанням властивостей елЄктРОмаг-нітного поля, яке створюється природно або штучно в заземлю­вальних пристроях;

ГНД 34.20.303-2003

КЗ— кор.отке замикання;

РУ— розподільча установка;

ВРУ— відкрита розподільча установка;

ЗРУ— закрита розподільча установка;

ЗП— заземлювальний пристрій;

/7/7— повітряна лінія;

НД— нормативний документ;

СЦБ—система центральних блокувань на підході до підстанції.

4 Заходи безпеки під час випробувань і контролю стану заземлювальних пристроїв

4.1 Під час проведення випробувань і контролю стану ЗП не­обхідно виконувати:

- загальні заходи безпеки;

- заходи безпеки під час експлуатації, обслуговування елект­роустановок (визначені в тому числі і документами підприємства);

- заходи безпеки під час роботи з відповідною вимірювальною та випробувальною апаратурою (пристроями);

- заходи безпеки під час виконання окремих видів робіт, пе­редбачені вимогами до виконання цих робіт;

- заходи безпеки, передбачені державними та галузевими НД, зокрема, ДНАОП 0.00-1.21—98, ДНАОП 1.1.10.-1.01—97, ДНАОП 1.1.10.-1.07—2001, ГКД 34.03.601—95, ПУЕ.

5 Особливості конструкції заземлювальних пристроїв 5.1 Загальні положення

5.1.1 ЗП повинні задовольняти вимоги забезпечення експлуа­таційних режимів роботи електроустановок, а також вимоги забез­печення електробезпечності обслуговуючого персоналу і захисту електроустановок.

5.1.2 ЗП електростанцій і підстанцій у загальному випадку складаються з горизонтальних заземлювачів (подовжніх і попереч­них), які утворюють заземлювальну сітку або замкнутий контур. За необхідності, для підтримки необхідного опору ЗП у районах з за­сушливим кліматом, а також з підвищеною величиною питомого опору землі застосовують вертикальні заземлювачі.

Тип ЗП, а також розміри чарунок заземлювальної сітки визна­чаються конкретними вимогами до ЗП.

5.1.3 До ЗП повинні бути приєднані всі металеві частини елек­трообладнання та електроустановок об'єкта:

- корпуси електричних машин, трансформаторів, вимірюваль­них трансформаторів струму і напруги, високочастотних конденса­торів зв'язку і фільтрів приєднання високочастотних каналів релейного захисту, протиаварійної автоматики, засобів диспет­черського технологічного керування, апаратів та їхні приводи;

- каркаси і металеві корпуси щитів, шаф РУ, панелей з апара­турою пристроїв релейного захисту, протиаварійної автоматики, електроавтоматики, дистанційного керування, метрологічного забез­печення і оперативно-інформаційного комплексу, засобів диспет­черського технологічного керування;

- металеві конструкції РУ, конструкції для встановлення елек­трообладнання, металеві кабельні конструкції (на яких прокладають­ся кабелі), сполучні муфти, оболонки та броня кабелів;

- металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів. Кожен елемент установки, яка підлягає заземленню, потрібно

приєднувати до ЗП за допомогою окремого заземлювального про­відника. Послідовне включення в заземлювальний провідник декіль­кох частин установки забороняється.

Найбільш надійне приєднання до ЗП забезпечується зварюван­ням (внапуск).

5.1.4 Загальні принципи раціонального конструювання (роз­міщення та кількість елементів), а також умови задоволення вимог щодо виконання ЗП електроустановок викладено у відповідних НД і проектній документації.

5.1.5 Заземлення електроустановок (приєднання до ЗП) з ме­тою забезпечення безпеки персоналу не є основним при викорис­танні інших заходів, які гарантують безпеку: занулення, подвійна ізоляція, розділові трансформатори, вирівнювання потенціалів, за­хисне вимикання і т.ін.

5.1.6 Переріз заземлювальних провідників від нейтралей транс­форматорів, короткозамикачів і дугогасних реакторів повинен відпо­відати максимальному перерізу заземлювальних елементів ЗП для даної підстанції (які вибираються за максимальними рівнями струмів замикання і КЗ на землю, які протікають через обладнання).

5.1.7 Виконання ЗП у конкретних умовах електроустановки повинне відповідати проектові, а також вимогам ПУЕ та спеціаль­них НД.

5.2 Параметри, які характеризують стан заземлювальних пристроїв

5.2.1 Основними параметрами, які характеризують стан ЗП, є:

- конструктивне виконання;

- опір;

- напруга дотику (якщо ЗП виконано за нормами на напругу дотику);

- напруга на ЗП при стіканні з нього струму замикання на землю;

- корозійний стан елементів ЗП.

6 Правила експлуатації заземлювальних пристроїв

6.1 Загальні положення

6.1.1 Правила експлуатації ЗП (огляди, випробування, конт­роль стану і т.ін.) визначаються згідно з ГКД 34.20.507—2003 та інструкцією підприємства з експлуатації.

На ЗП, які знаходяться в експлуатації, повинен бути паспорт, що містить виконавчу схему заземлення і дані на елементи зазем­лювача, питомий опір землі, результати перевірок, ремонтів і змін, внесених у цей пристрій.

6.2 Періодичність випробувань і контролю стану заземлювальних пристроїв

6.2.1 Відповідно до вимог ГКД 34.20.507—2003 і ГКД 34.20.302— 2002 періодичність випробувань і контролю стану ЗП така:

- перевірка в повному обсязі — для нововведених ЗП та після капітального ремонту і реконструкції (переобладнання);

- вимірювання опору ЗП — після монтажу, реконструкції, але не рідше одного разу на 12 років;

- перевірка корозійного стану елементів заземлювача (вибір­кова з розкриттям грунту) — не рідше одного разу на 12 років. У разі потреби, за рішенням технічного керівника енергооб'єкта (елект­ричні станції, підстанції і мережі) вибіркову перевірку можна про­вадити частіше;

- перевірка наявності і стану кіл (зв'язків) між заземлювачем та елементами, які заземлюються, з'єднань природних заземлювачів із ЗП, відповідності проектові і вимогам ПУЕ конструктивного ви­конання ЗП (особливо за відсутності схеми заземлення) — після кожного ремонту, але не рідше одного разу на 12 років, а для тих, які експлуатуються понад 25 років, — не рідше одного разу на 6 років;

- перевірка наявності і стану з'єднань нульових виводів пер­винних обмоток однофазних вимірювальних трансформаторів напру­ги 35 кВ і вище за схемою «зірка» і з'вязків нуля «зірки» із ЗП — не рідше одного разу на 6 років;

- перевірка наявності і стану з'єднань із ЗП вузлів високочас­тотний конденсатор з'вязку —фільтр приєднання, високочастотних каналів релейного захисту, протиаварійної автоматики, засобів дис­петчерського технологічного керування — по проводах ПЛ, врахо­вуючи можливість виконання робіт з технічного обслуговування філь­трів приєднання в комплексі з ВЧ-кабелями і апаратурою без зняття напруги з ПЛ, за умови виконання заходів безпеки згідно з ДНАОП 1.1.10.-1.01—98 — не рідше одного разу на 6 років;

- вимірювання напруги дотику (якщо ЗП виконано за нормами на напругу дотику) у розрахункових точках — не рідше одного разу на 6 років;

- перевірка (розрахункова) відповідності напруги на ЗП вимо­гам ПУЕ — після монтажу, переобладнання і капітального ремонту, але не рідше одного разу на 12 років;

- перевірка параметрів ЗП у тому місці, де можливі зміни в результаті проведених робіт.

Після впливу КЗ або грозових розрядів (перенапруг) необхід­но провести огляд ЗП у зоні впливу і на прилягаючих до неї ділян­ках ЗП.

7 Методи випробувань і контролю стану заземлювальних пристроїв

7.1 Перевірка конструктивного виконання заземлювальних пристроїв

7.1.1 Перевірка відповідності проектові конструктивного вико­нання ЗП провадиться візуально або методом електромагнітної діаг­ностики.

7.1.2 Візуально перевірка відповідності проектові конструктив­ного виконання ЗП провадиться після монтажу до приєднання природ­них заземлювачів та заземлювальних елементів і до засипання грунту.

Перевірку слід виконувати візуальним оглядом елементів ЗП. Перерізи і провідності елементів ЗП повинні відповідати проектним даним і вимогам ПУЕ.

7.1.3 Перевірку відповідності конструктивного виконання ЗП виконують методом електромагнітної діагностики, використовуючи вимірювальний комплекс серії КДЗ-1У (додаток 1) на працюючій підстанції без розкриття грунту (додаток 2), а саме:

- визначають реальне розташування штучних і природних за­землювачів ЗП;

- визначають наявність або відсутність з'єднань у місцях пере­тину подовжніх і поперечних горизонтальних заземлювачів ЗП;

- визначають глибину залягання горизонтальних заземлю­вачів ЗП;

- визначають наявність зв'язків обладнання із ЗП і шляхів роз­тікання струмів з обладнання під час ударів блискавки та КЗ;

- знаходять обриви (за наявності) заземлювальних спусків об­ладнання в землі.

7.2 Перевірка з'єднань заземлювачів з заземлюваль-ними елементами, з'єднань природних заземлювачів із заземлю/вальними пристроями

7.2.1 Заземлювальні елементи, які з'єднують електрооблад­нання із ЗП (заземлювачами), не повинні мати обривів і незадо­вільних з'єднань (контактів). Надійність контакту перевіряється ударом молотка.

7.2.2 Значення опору (наявність кола) таких заземлювальних елементів не нормується і звичайно становить 0,05—0,1 Ом. На­явність кола перевіряють вимірюванням опору вимірювачем опору заземлення типу Ф 4103-М1 або приладами інших типів аналогіч­ного призначення (МС-08, М-416 і т.ін.) або методом амперметра-вольтметра.

Один провід від приладу приєднують за допомогою самоочис­ної струбцини безпосередньо до заземлення, а другий — за до­помогою самоочисної струбцини з ізолюючою ручкою до корпусу обладнання, який випробується.

7.3 Вимірювання опору заземлювальних пристроїв електроустановок

7.3.1 Під час вимірювань опору ЗП (особливо методом ампер­метра-вольтметра) виходячи з умов безпеки необхідно застосову­вати якомога меншу вимірювальну напругу. Необхідно також вживати

заходів, які виключали б появу людей і тварин у районі проведення робіт і встановлених допоміжних електродів (заземлювачів).

7.3.2 Опір ЗП вимірюється при приєднаних природних зазем­лювачах. Для правильного оцінення якості виконання (стану) за­землювачів вимірювання потрібно виконувати в періоди найменшої провідності землі — взимку або влітку. Інакше виміряне значення опору ЗП потрібно буде коригувати на сезонний підвищувальний коефіцієнт, який зазначається в проектній документації.

Виміряне значення опору ЗП (заземлювача) не повинне пере­вищувати нормованого значення (таблиця 1) в будь-яку пору року і повинне відповідати вимогам ГКД 34.20.302—2002.

Перед проведенням вимірювань опору ЗП необхідно вивчити проектну документацію та акти на виконання прихованих робіт.

В обсяг вимірювань опору ЗП після монтажу, переобладнання і капітального ремонту повинна входити також і перевірка цілості заземлювальних провідників, прокладених приховано, які знаходи­лись у зоні робіт або самі були об'єктом проведення цих робіт, тому що в процесі виконання перебудови, капітального ремонту і монта­жу може бути порушено цілість самого ЗП і з'єднань його елементів, можуть виявитись від'єднаними (приєднаними) природні заземлю­вачі або приєднані додаткові елементи заземлювачів.

Періодичні вимірювання опору ЗП потрібно провадити в елект­роустановках вище ніж 1 кВ відповідно до вимог ГКД 34.20.302—2002 і ГКД 34.20.507—2003.

За неможливості проведення вимірювання опору ЗП необхідно виконати його розрахунок і зазначити про це в документації до ЗП.

7.3.3 Опір ЗП вимірюється за допомогою приладів типу МС-08, М-416, Ф 4103-М1 (або інших приладів, які мають дозвіл на застосування) методом амперметра-вольтметра за методикою, зазначеною в експлуатаційній документації на дані прилади, або за допомогою вимірювального комплексу серії КДЗ-1У за методикою, зазначеною в додатку 2.

7.3.4 Для вимірювання опору ЗП (заземлювачів) відповідни­ми приладами створюється коло струму через ЗП, що випробуєть­ся. Для цього на відстані від ЗО до 120 м розташовуються (забиваються) токовий допоміжний електрод і потенційний допо­міжний електрод для вимірювання падіння напруги в опорі ЗП, який випробується (під час проходження через нього струму).

Як допоміжні електроди застосовуються сталеві стрижні або труби діаметром до 50 мм. Стрижні в місці приєднання провідників

Таблиця 1 — Найбільші допустимі значення опору ЗП

Найме­нування електро­установок

Характеристика електроустановок і заземлюючого об'єкта

Величина, яка вимірюється

Опір, Ом

Електро­установка на напругу вище 1 кВ, крім ПЛ

3 глухозаземленою нейтраллю

Опір ЗП

Значення, яке зазначене в проекті ЗП, але не більше 0,5

Електроустановка в мережі з ізольо­ваною нейтраллю і електроустановка без компенсуючих апаратів у мережах з компенсацією ємності струмів замикання на землю

Те саме

10

Електроустановка з компенсуючими апаратами

-»-

200/1(100/1)*), але не більше 10

Бл искавкові дві д, який стоїть окремо

Опір заземлювача

25

Електро­установка на напругу до 1 кВ, крім ПЛ

Штучний зазем­лювач, до якого приєднано нейтралі генераторів і транс­форматорів на напругу до 1 кВ

Те саме для мереж: 660/380 В 380/220 В 220/1 27 В

15 ЗО 60

Те саме з природними заземлювачами

Те саме для мереж: 660/380 В 380/220 В 220/1 27 В

2 4 8

Примітка. Опір ЗП електростанції, підстанції, а також ПЛ напругою до 1 кВ у місцях з високим питомим опором землі може мати найбільші значення відповідно до вимог ПУЕ.

*) Значення в дужках відноситься до ЗП і одночасно використо­вується для електроустановок напругою до 1 кВ; / — найбільший номінальний струм найпотужнішого компенсуючого пристрою в електроустановці .



'---. ,.--'' б— однопроменева схема

/7— потенційний допоміжний електрод; Т— токовий допоміжний електрод; Ях — опір ЗП; D— найбільша діагональ; А — відстань між токовим і потенцій­ним допоміжними електродами

Рисунок 1 — Розміщення допоміжних електродів під час вимірювання опору ЗП

10

Таблиця 2 — Рекомендовані значення відстаней D і А

Відстань, м

D

>40

10—40

< 10

А

aD

г 40

г 20

7.3.5 Для вимірювання значного опору ЗП прилад типу МС-08 (М-416) вмикають за трипровідною схемою з замкнутими між собою клемами /, (/) і Ј, (2) (рисунок 2). У цьому випадку опір про­відника, який з'єднує прилад з випробуваним ЗП (заземлювачем), є частиною вимірюваного опору, тому провід повинен мати переріз не менше 4—6 мм2.

Для вимірювання малого опору ЗП прилади слід вмикати за чотирипровідною схемою з розімкнутими між собою клемами /, ( /) і Є.(2>.

Рисунок 2 — Виводи приладу МС-08 (М-416) для приєднання проводів

7.3.6 Під час вимірювання опору не допускається перевищення опорів токового допоміжного електрода гранично допустимих зна­чень 1000; 500; 250 Ом на границях вимірів приладів відповідно 1000; 100; 10 Ом. Для вимірювання фактичного опору токового до­поміжного електрода досить поміняти місцями проводи, приєднані до затискачів /,( /) і /2 (4) приладу типу МС-08 (М-416). Опір може бути знижено зволоженням грунту водою, розчином солі або кис­лоти в місцях розміщення допоміжних електродів.

Більш детально порядок вимірювань і випробувань описано у відповідній технічній літературі та в інструкціях до приладів.

7.3.7 У разі розміщення ЗП на території великого промис­лового підприємства, на підстанції з великою кількістю ПЛ або за інших обставин, які не дають змоги розміщувати токовий і потен­ційний допоміжні електроди поблизу території об'єкта в зоні, вільній від підземних металевих комунікацій, що мають електрич­ний зв'язок із ЗП, опір ЗП допускається визначати за допомогою розрахунку.

11

потрібно очистити від іржі. Стрижні забивають або вгвинчують у землю на глибину від 0,8 до 1,0 м.

Точність вимірювання опору ЗП залежить від взаємного роз­ташування виробуваного ЗП та допоміжних електродів і відстаней між ними. Відстань від ЗП до токового допоміжного електрода і потенційного допоміжного електрода залежить від розмірів ЗП і характерних особливостей території навколо електроустановки.

Допоміжні електроди необхідно розташовувати біля об'єкта на території, вільній від ліній електропередавання та підземних мета­левих комунікацій: потенційний допоміжний електрод — не ближче 50 м, а токовий допоміжний електрод — не ближче 100 м від мета­левих комунікацій, пов'язаних із ЗП об'єкта (трубопроводів, кабелів з металевими оболонками і т.ін.).

Для вимірювань опору складних ЗП достатніми є відстані між токовим і потенційним допоміжними електродами і від обох допоміж­них електродів до виробуваного ЗП, які дорівнюють 3D(Dнайбільша діагональ ЗП або довжина променя, або довжина вертикального електрода ЗП).

Можна виконати декілька вимірювань опору при різних напрямках променів (напрямках розміщення допоміжних електродів), як зазначено на рисунку 1, при різних відстанях D\ А, зазначених у таблиці 2, і за фактичний прийняти варіант із найбільшим значенням опору.



Для проведення розрахунку опору ЗП необхідно знати:

- реальне розташування штучних і природних заземлювачів ЗП (додаток 2);

- характеристики грунту, в якому розташовано об'єкт, визначені за методом вертикального електричного зондування (додаток 2).

7.4 Вимірювання напруги дотику на території електроустановок

7.4.1 Напруга дотику — це напруга між двома точками при од­ночасному дотику до них людини. Значення напруги дотику буде пря­мо пропорційне значенню струму КЗ, який протікає в мить дотику.

7.4.2 Напруга дотику в електроустановках, в яких ЗП викона­но за нормами на напругу дотику (у мережах з великими струмами КЗ), вимірюється при приєднаних природних заземлювачах. Напругу дотику необхідно вимірювати в контрольних точках, для яких ці зна­чення визначено за допомогою розрахунку під час проектування. З метою накопичення інформації в базі даних для діагностики ста­ну ЗП рекомендується провадити вимірювання напруги дотику та­кож на робочих місцях (у цих місцях у момент дотику персоналу до обладнання та конструкцій можуть відбутись КЗ) та на інших потен­ційно небезпечних місцях.

7.4.3 Для вимірювання напруги дотику використовуються при­лади типу ПИНП або ЭКО-200 (додаток 1) або інші прилади, які мають дозвіл на застосування, або вимірювальний комплекс серії КДЗ-1У за методикою, зазначеною в додатку 2.

7.4.4 Під час вимірювання напруги дотику імітується протікання струму замикання через заземлене обладнання та токовий допо­міжний електрод, а напруга дотику вимірюється між місцем розміщен­ня ніг людини (пластина — потенційний допоміжний електрод /7) і точкою його можливого дотику до обладнання (рисунок 3), яке має ушкодження, порушення ізоляції і т.ін.

Обмірювана напруга коригується з урахуванням опору тіла лю­дини (Rn 1 кОм для установок вище 1 кВ з глухозаземленою нейт-раллю, у приладах типу ЭКО-200 і ПИНП такий резистор вбудовано) і опору основи (місце під пластиною, яка імітує стопи ніг людини).

Опір основи рекомендується визначати для кожної точки ви­мірювання. Опір основи вимірюється мегаомметром. Пластина (по­тенційний допоміжний електрод), яка імітує стопи ніг людини, має розмір 25 см х 25 см, навантажується і розміщується приблизно на

12



А, V— амперметр і вольтметр; /7— потенційний допоміжний електрод; 7~— токовий допоміжний електрод; /7Л — резистор, який імітує опір тіла люди­ни; ЗО— заземлене обладнання; ЗП заземлювальний пристрій; Dнай­більша діагональ ЗП

Рисунок 3 - Схема вимірювальних кіл під час визначення напруги дотику на робочому місці

відстані 1 м від обладнання (рисунок 4). Основу під пластиною по­трібно вирівняти і зволожити.



\\ г

Q — мегаомметр на 1000 В; /7— потенційний допоміжний електрод (пласти­на); ЗО—заземлене обладнання; 3/7—заземлювальний пристрій

Рисунок 4 — Схема вимірювання опору основи Напруга дотику обчислюється за формулою



де L/amнапруга дотику при розрахунковому струмі КЗ, В;

13 ГНД 34.20.303-2003____________________________________.____

U— виміряна напруга дотику при струмі у вимірювальному колі, який дорівнює /вим, В; /кз зр — розрахунковий для ЗП струм КЗ, А.

На точність вимірювань можуть значно впливати сторонні стру­ми в землі (блукаючі струми, а також зумовлені робочим режимом електроустановки струми, які стікають із заземлювача в землю). Тому під час вимірювання необхідно з'ясувати наявність сторонніх струмів у землі, вжити, за можливістю, заходів до їх зменшення (на­приклад, вимкнути електрозварювання) або забезпечити напругу на заземлювачі від вимірювального струму, принаймні, у 10 разів біль­шу, ніж напругу, зумовлену сторонніми струмами.

Напругу завад слід визначати за показаннями вольтметра V при вимкненому джерелі живлення вимірювального кола.
  1   2   3


Міністерство палива та енергетики України
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации