Чернілевський Д.В., Томчук М.І. Педагогіка та психологія вищої школи - файл n1.doc

приобрести
Чернілевський Д.В., Томчук М.І. Педагогіка та психологія вищої школи
скачать (2229.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc2230kb.10.09.2012 15:05скачать

n1.doc

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17
Опорний конспект і його розробка.

Опорний конспект (ОК) - це наочна схема, у якій закодований основний зміст навчального матеріалу, який підлягає вивченню в його істотних зв'язках і відношеннях, або це засіб навчання у вигляді компактної, одномоментно доступної для огляду, що легко запам'ятовується і відносно швидко відтворюється, графічної схеми, у якій подана система значеннєвих блоків із закодованим у ній основним змістом навчального матеріалу певного обсягу.

Сутність ОК - система опор у вигляді ключових слів і фраз, абревіатур, малюнків, графіків, креслень, формул, умовних знаків та інших способів кодування, що дозволяє подати основний зміст навчального матеріалу в ході його вивчення і застосування як цілісний, логічно завершений образ.

Основне призначення ОК - активізація пізнавальної діяльності студентів, тобто інтенсифікація навчання шляхом створення сприятливих умов для ефективного протікання процесів сприйняття, запам'ятовування і мислення. У створенні таких умов вирішальну роль відіграє можливість ОК сприяти утриманню у свідомості людини в потрібний момент великої за обсягом і цілісної за своїм характером навчальної інформації 3 понятійним апаратом, що її стосується.

264

З наведених визначень, сутності й основного призначення ОК випливає його розуміння як одного з компонентів СІПЗН. Воно полягає в наступному:

1. ОК як матеріальний носій навчальної інформації, що має значеннєве навчальне навантаження з певної дисципліни, є елементом інформаційної системи, що відображує структуру курсу і внутрішню логіку наукового змісту кожної його значеннєвої частини.

2. Особливість ОК полягає в тому, що в цьому засобі навчання кодується досить великий обсяг навчального матеріалу. Це може бути зміст теми, розділу, частини курсу або навчальної дисципліни в цілому. Важливо відзначити, що збільшення обсягу охоплюваного ОК навчального матеріалу не повинно призводити до деформації таких його характеристик, як компактність, одномоментна видимість, здатність до легкої фіксації і швидка відтворюваність. Виконання цієї вимоги досягається шляхом створення такої системи ієрархічно побудованих опорних конспектів, у яких у міру збільшення обсягу охоплюваного ОК навчального матеріалу здійснюється його укрупнення й узагальнення. При цьому тематичні ОК стають ніби блоками опорних конспектів за розділами, вони у свою чергу -блоками опорних конспектів частин курсу, останні ж - блоками опорних конспектів з навчальної дисципліни в цілому.

3. В ОК відображуються в закодованому вигляді не всі, а лише основний зміст навчального матеріалу, що підлягає вивченню, - його основа. Так, наприклад, у тематичному ОК це, насамперед, основний зміст теоретичного матеріалу певної теми: проблема, вирішенню якої присвячується її вивчення; ознаки, покладені в основу угруповання навчальних елементів, питання теми; формулювання законів і закономірностей; механізми різних процесів, фізична сутність явищ, основні поняття, теореми, правила, формули, факти, алгоритми способів Діяльності та інший принципово важливий для розуміння і досягнення мети навчання матеріал теми. В ОК, що охоплюють навчальний матеріал

265

більшого, ніж тема, обсягу, робиться акцент на узагальнене системне розкриття основних ідей і проблем, явищ і процесів, знання яких дозволяє здійснити досить складні види теоретичної і практичної діяльності.

4. Винятково важливим при створенні і застосуванні ОК є урахування, відображення і використання істотних зв'язків і відношень між навчальними елементами, що містяться в ньому, і між їх блоками (питаннями, темами та ін.). Допущені тут помилки можуть звести нанівець дидактичну цінність ОК, перетворити його в інструмент зубріння і бездумного

відтворення. І навпаки: правильно побудована і зафіксована в ОК система зв'язків створює сприятливі умови для глибокого продумування навчального матеріалу, його проблемного подання, ефективного засвоєння, творчого використання в навчальній і практичній діяльності.

Основним для виключення негативних сторін в ОК є усебічність його розгляду як засобу навчання. У цьому розумінні від ОК потрібне таке відображення в ньому змісту навчального матеріалу і системи зв'язків, при якому: 1) чітко проглядалися б як загальна кінцева мета, так і сукупність часткових взаємозалежних цілей, що ведуть до її досягнення; 2) розкрилася б внутрішня логіка відображуваного змісту не лише через його формально-логічні, але й через дидактичні зв'язки і відношення, що ґрунтуються на ідеї єдності (тотожності) діалектики, логіки і теорії пізнання, що відкриває шлях до пізнання істини через виявлення й аналіз суперечностей, формулювання і вирішення проблем (останнє - суперечності і проблеми -необхідно виділяти особливо); 3) використовувалися б у якості основних значеннєвих, насамперед, генетичні зв'язки між фрагментами навчального матеріалу, а також інші, хоча і менш важливі, але значущі з погляду ефективності протікання психічних процесів асоціативних і структурних зв'язків; 4) було б можливим варіативне багатоцільове застосування ОК У різноманітних педагогічних ситуаціях, визначених закономірностями

266

пізнавальної діяльності і зафіксованих у послідовності етапів інтенсивного навчання.

6.5 Навчальні книги для дистанційного навчання

Виділимо основні аспекти навчальної книги, призначеної для студентів, які навчаються за дистанційною технологією. Такі книги повинні сприяти самостійному засвоєнню необхідного змісту, тобто бути своєрідним „самоучителем". При їх розробці доцільно керуватися такими рекомендаціями :

■ навчальні видання за повнотою змісту повинні бути складені таким чином, щоб мінімізувати звернення студента до додаткової навчальної інформації;

■ при побудові структури навчального матеріалу в посібнику доцільно використовувати модульний принцип;

■ повинні бути наведеш детальні інструкції з вивчення матеріалу й організації самостійної роботи;

■ обов'язковими елементами в навчальному посібнику повинні бути контрольні завдання, глосарій, питання для самоперевірки з відповідями, тренувальні завдання.

Підручник, опорний конспект, навчальний посібник, лабораторний практикум, методичні рекомендації для виконання контрольних (курсових) робіт і курсових проектів, робочий зошит та ін. - усі ці разом узяті Дидактичні засоби повинні становити систему інформаційно-предметного забезпечення навчальної дисципліни. Основну роль у такій системі відіграє підручник, у який повинні увійти такі розділи:

1. Вступ до дисципліни (історія, предмет, актуальність, місце і взаємозв'язок з іншими дисциплінами програми за фахом).

2. Навчальна програма з дисципліни (курсу).

3. Мета і завдання вивчення дисципліни.

267

4.Методичні вказівки до самостійного вивчення курсу.

5.Основний зміст, структурований за розділами (модулями).

6.Тести, запитання, завдання з відповідями для тренінгу (за розділами).

7.Підсумковий тест.

8.Практичні завдання для самостійної роботи.

9 .Тематика для невеликих науково-дослідних робіт (МІНІ-НДР).

Ю.Тлумачний словник термінів.

11. Список скорочень і абревіатур.

12.Висновок.

13.Список літератури (основної, додаткової, факультативної).

14.Хрестоматія (дайджест) з дисципліни, що містить витяги з підручників, наукових і журнальних статей, методик та інших навчальних матеріалів за тематикою курсу.

15 .Ілюстративний матеріал типу АОС (аркуша основного змісту) у вигляді яскравих опорних образів за блоком (частиною) дисципліни.

1 б.Зміст.

Крім традиційних навчальних видань, усе більшого поширення при дистанційній технології навчання набувають навчальні книги в електронному вигляді (файли). У найпростішому випадку таке джерело навчальної інформації є електронним варіантом друкованих навчальних матеріалів, але, поряд з тим, має позитивні властивості: компактність збереження в пам'яті комп'ютера або на зовнішньому магнітному носії, можливість оперативного

внесення змін і передачі на великі відстані електронною поштою. Крім того, за наявності принтера можна легко отримати його тверду копію. А основне - це динаміка процесів і звуковий супровід.

268

6.6. Електронні навчальні засоби

Розглядаючи систему інформаційно-предметного забезпечення як надзвичайно важливий елемент педагогічного процесу, не можна не зупинитися на сучасних електронних засобах. Вони набувають усе більшої питомої ваги в освітній сфері. Сучасні електронні засоби у всіх видах людської діяльності значно випереджають надходження навчальних книг у студентську аудиторію. Великою проблемою (дефіцитом) є підготовка навчальних матеріалів для введення в електронні засоби і подальшу передачу їх у переробленому вигляді користувачеві. Тому в цьому параграфі інформація буде присвячена, в основному, методології і практичній розробці сучасних інформаційних технологій як пріоритетному напрямкові науково-педагогічної діяльності. Висвітлення цього матеріалу приводиться з посиланням на монографію Роберт І.В. *

Нові інформаційні технології (HIT) орієнтовані на реалізацію психолого-педагогічних цілей навчально-виховного процесу за такими напрямами:

■ удосконалення механізмів керування системою освіти на основі використання автоматизованих банків даних науково-педагогічної інформації, інформаційно-методичних матеріалів, а також комунікаційних мереж;

* удосконалення методології і стратегії добору змісту, методів і організаційних форм навчання, виховання, що відповідають завданням розвитку особистості студента в умовах інформатизації суспільства;

■ створення методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу студента, формування умінь самостійно здобувати знання, здійснювати інформаційно-навчальну,

Роберт І. Современнне информационнне технологии в образовании: дидактические "Робленім, перспективи использования. М., 1994.

269

експериментально-дослідницьку діяльність, різноманітні види самостійної діяльності й обробки інформації;

■ створення і використання комп'ютерних тестових, діагностичних методик контролю й оцінки рівня знань студентів.

Інформатизація освіти як процес інтелектуалізації діяльності викладача і студента, що розвивається на основі реалізації можливостей засобів нових інформаційних технологій, підтримує інтеграційні тенденції процесу пізнання закономірностей предметних галузей і навколишнього середовища (соціального, екологічного, інформаційного та ін.), поєднуючи їх з перевагами індивідуалізації і диференціації навчання, забезпечуючи тим самим синергізм педагогічного впливу.

З усього різноманіття педагогічних застосувань нових інформаційних технологій на основі сучасної електронної техніки особливо варто виділити розробку і використання програмних засобів (ТО). -

Програмним засобом навчального призначення є такий засіб, у якому відображена якась предметна галузь, тією чи іншою мірою реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів навчальної діяльності.

Використання програмного засобу навчального призначення орієнтоване на:.....-

■ вирішення визначеної навчальної проблеми, що вимагає її вивчення і (або) розв'язання, - проблемно-орієнтовані ПЗ:

■ здійснення певної діяльності з об'єктним середовищем (наприклад, із системою підготовки текстів, інформаційно-пошуковою системою, базою даних) об'єктно-орієнтовані ПЗ;

270

* діяльність в якомусь предметному середовищі (в ідеалі — з вбудованими елементами технології навчання) -предметно-оріентовані ПЗ.

За допомогою ПЗ можна подавати на екрані в різній формі навчальну інформацію; ініціювати процеси засвоєння знань, набуття умінь і (або) навичок навчальної чи практичної діяльності; ефективно здійснювати контроль результатів навчання, тренінг, повторення; активізувати пізнавальну діяльність студентів; формувати і розвивати певні види мислення.

При розробці і використанні програмного засобу навчального призначення виникає необхідність у створенні навчально-методичних та інструктивних матеріалів, що забезпечують його застосування. Це виявляється у формуванні так званого програмно-методичного забезпечення (ПМЗ) навчально-виховного процесу, який є комплексом, що об'єднує:

■ програмний засіб навчального призначення або пакет програмних засобів навчального призначення;

■ інструкцію для використання програмного засобу навчального призначення або пакету програмних засобів навчального призначення;

■ опис методики (методичні рекомендації) використання програмного засобу навчального призначення або пакета програмних засобів навчального призначення.

При цьому можлива розробка методичних рекомендацій окремо для викладача і для студента.

Нижче наведені найбільш значущі, з позиції дидактичних принципів, методичні цілі, що найбільш ефективно реалізуються з використанням програмних засобів:

271

■ індивідуалізація і диференціація процесу навчання (наприклад, за рахунок можливості поетапного просування до мети по лініях різного рівня складності);

■ здійснення контролю зі зворотним зв'язком, з діагностикою помилок (констатація причин помилкових дій студента і демонстрація на екрані комп'ютера відповідних коментарів) за результатами навчання (навчальної діяльності) і оцінкою результатів навчальної діяльності;

■ здійснення самоконтролю і самокорекції;

■ організація тренування в процесі засвоєння навчального матеріалу і самопідготовки студентів;

■ вивільнення навчального часу за рахунок виконання на ЕОМ трудомістких обчислювальних робіт і діяльності, пов'язаної з числовим аналізом;

■ комп'ютерна візуалізація навчальної інформації: по-перше, досліджуваного об'єкта (наочне подання на екрані ЕОМ об'єкта, його складових частин або їх моделей, а при потребі — у всіх ракурсах, у деталях, з можливістю демонстрації внутрішніх взаємозв'язків складових частин); по-друге, досліджуваного процесу (наочне подання на екрані ЕОМ цього процесу або його моделі, у тому числі прихованого в реальному світі, а при необхідності - у розвитку, у часі і просторовому русі, подання графічної інтерпретації досліджуваної закономірності досліджуваного процесу);

■ моделювання й імітація процесів або явищ, які досліджуються або вивчаються;

■ проведення лабораторних робіт (наприклад, з фізики, хімії) в умовах імітації в комп'ютерній програмі реального досвіду або експерименту;

272

" створення і використання інформаційних баз даних, необхідних у навчальній діяльності, і забезпечення доступу до мережі інформації;

* посилення мотивації навчання (наприклад, за рахунок винахідницьких засобів програми або вкраплення ігрових ситуацій);

■ озброєння студента стратегією засвоєння навчального матеріалу;

" розвиток певного виду мислення (наприклад, наочно-образного, теоретичного);

■ формування уміння приймати оптимальне рішення або варіативні рішення у складній ситуації;

■ формування культури навчальної діяльності, інформаційної культури студента і викладача (наприклад, за рахунок використання системи підготовки текстів, електронних таблиць, баз даних або інтегрованих пакетів для користувача).

Узагальнюючи викладене вище, відзначимо, що в основному доцільність застосування нової інформаційної технології, зокрема, програмних засобів, визначається можливостями їх використання як засобу візуалізації навчальної інформації, засобу формалізації знань про предметний світ, інструменти виміру, відображення і впливу на предметний світ.

Розглянемо типологію програмних засобів, що використовуються з навчальною метою і методичним призначенням.

Методичне призначення кожного тилу ПЗ відображує методичну мету його використання в процесі навчання і ті можливості ПЗ, реалізація яких інтенсифікує навчальний процес, переводить його на якісно більш високий рівень.

Доцільність проведення такої типології ПЗ викликана рядом обставин, основні з яких пов'язані з необхідністю:

273

■ вибору викладачем, методистом потрібного ПЗ із наявних або запропонованих;

■ порівняння ПЗ у рамках одного типу для добору найкращого;

■ створення ієрархії ПЗ за складністю;

■ орієнтування користувача в безлічі наявних ПЗ різного методичного призначення, до найбільш важливих з яких належать:

1) навчальні програмні засоби, методичне призначення яких -повідомлення знань, формування умінь і (або) навичок навчальної і (або) практичної діяльності і забезпечення необхідного рівня засвоєння, встановлюваного зворотним зв'язком, що реалізується засобами програми;

2) програмні засоби (системи) - тренажери, призначені для відпрацювання умінь, навичок навчальної діяльності, самопідготовки. Вони звичайно використовуються при повторенні або закріпленні раніше пройденого матеріалу;

3) програми, призначені для контролю (самоконтролю) рівня опанування навчального матеріалу, - контролюючі програмні засоби;

4) інформаційно-пошукові програмні системи, інформаційно-довідкові програмні засоби, що надають можливість вибору необхідної користувачеві інформації. їх методичне призначення - формування умінь і навичок систематизації інформації;

5) імітаційні програмні засоби (системи), що подають певний аспект реальності для вивчення його основних структурних або функціональних характеристик за допомогою якоїсь обмеженої кількості параметрів;

6) моделюючі програмні засоби довільної композиції, що надають у розпорядження студента основні елементи і типи функцій для моделювання певної реальності. Вони призначені для створення моделі

274

об'єкта, явища, процесу або ситуації (як реальних, так і "віртуальних"*) з метою їх вивчення, дослідження;

7) демонстраційні програмні засоби, що забезпечують наочне подання навчального матеріалу, візуалізацію досліджуваних явищ, процесів і взаємозв'язків між об'єктами;

8) навчально-ігрові програмні засоби, призначені для "програвання" навчальних ситуацій (наприклад, з метою формування умінь приймати оптимальне рішення або створення оптимальної стратегії дії);

9) дозвіллєві програмні засоби, що використовуються для організації діяльності викладачів у позааудиторній роботі і мають на меті розвиток уваги, реакції, пам'яті та ін.

Вимоги до педагогічних програмних засобів. Аналіз педагогічної практики використання програмних засобів навчального призначення дозволяє зробити висновок, що найбільш істотними причинами створення низькоякісних (з педагогічної точки зору) комп'ютерних програм є, по-перше, часткове, а часом і повне, ігнорування при їх розробці дидактичних принципів навчання і, по-друге, неправомірне перенесення традиційних форм і методів навчання в нову технологію навчання, яка використовує комп'ютер. Зважаючи на це, однаково шкідливе як повне заперечення традиційних підходів до навчання з використанням можливостей сучасних ПЕОМ, так і огульна заміна цих підходів новими конструкціями. Нові методи навчання, що ґрунтуються на активних, самостійних формах отримання знань і роботі з інформацією, витісняють демонстраційні й ілюстративно-пояснювальні методи, які широко використовуються традиційною методикою навчання, орієнтованою, в основному, на колективне сприйняття інформації.

Віртуальна реальність - це нова технологія неконтактної інформаційної взаємодії, яка реалізує за допомогою комплексних мультимедіа-операційних засобів чпозію безпосереднього входження і присутності в реальному часі в стереоскопічно поданому „екранному світі".

275

Паралельно до цього йде процес використання програмних засобів і систем навчального призначення (пакетів програмних засобів навчального призначення) для підтримки традиційних методів навчання. При цьому програмним засобам (системам), що використовуються з навчальною метою, надаються якоюсь мірою навчальні функції, і, отже, кожна програма повинна будуватися згідно з дидактичними принципами навчання, які визначають дидактичні вимоги до педагогічних програмних засобів (ППЗ). Разом з тим, методика викладання кожного навчального предмета, у свою чергу, враховує своєрідність і особливості відповідної науки, тому правомірно говорити про методичні вимоги до ППЗ, що відображують специфіку і своєрідність кожної конкретної науки і відповідного навчального предмета. Визначаючи педагогічні вимоги, пропоновані до ППЗ, необхідно враховувати також обгрунтування вибору теми для ППЗ, аргументоване певними методичними цілями, і забезпечувати перевірку педагогічної ефективності використання ППЗ.

Крім цього, при розробці ППЗ варто враховувати ще й ряд інших факторів: вікові й індивідуальні особливості студентів, забезпечення доброзичливої і тактовної форми звертання до студента, можливість повторних звертань до програми у випадку невдалої спроби. Усе це обумовлює позитивне тло спілкування користувача з ЕОМ, визначаючи ергономічні вимоги до змісту й оформлення ППЗ. Великого значення при розробці ППЗ необхідно надавати зручності користування програмою, забезпечуючи процес її використання необхідним сервісом, простотою використання, гарантією стійкості від несанкціонованого натискання клавіш, надійністю, можливістю легкого повернення на вихідні позиції, розсиланням по мережі (в умовах використання комплекту навчальної обчислювальної техніки), можливістю переносу на ЕОМ іншого типу-Перераховане вище визначає технічні вимоги до ППЗ, дотримання яких украй важливе, тому що найменше відхилення від них може призвести до дискредитації самої ідеї використання комп'ютера в навчальному процесі-

276

.

Загальновідомо, що розробка програмних засобів, що використовуються з навчальною метою, є дуже складним процесом, який вимагає колективної праці не лише викладачів, методистів, програмістів, але й психологів, гігієністів, дизайнерів. У зв'язку з цим правомірно поставити комплекс вимог до розроблюваних педагогічних програмних засобів, щоб їх використання не викликало негативних (у психолого-педагогічному або фізіолого-гігієнічному розумінні) наслідків, а слугувало б меті інтенсифікації навчального процесу, розвитку особистості студента.

Дидактичні вимоги до педагогічних програмних засобів

(ППЗ).

Основними є вимоги:

■ забезпечення науковості змісту ППЗ — передбачає подання науково достовірних відомостей (якщо можливо, методами досліджуваної науки);

■ забезпечення доступності означає, що пропонований програмою навчальний матеріал, форми і методи організації навчальної діяльності повинні відповідати рівневі підготовки студентів. Встановлення того, чи доступний розумінню студента пропонований за допомогою ППЗ навчальний матеріал, чи відповідає він раніше отриманим знанням, умінням і навичкам, здійснюється за допомогою тестування. Від отриманих результатів залежить подальше використання ППЗ;

адаптивності (пристосовність ППЗ до індивідуальних можливостей студента) передбачає реалізацію індивідуального підходу до студента, урахування індивідуальних можливостей сприйняття запропонованого навчального матеріалу. Реалізація вимоги адаптивності може забезпечуватися різними засобами наочності, декількома рівнями Диференціації при поданні навчального матеріалу за складністю, обсягом, змістом;

277

■ забезпечення систематичності і послідовності навчання з використанням ППЗ передбачає необхідність засвоєння студентом системи понять, фактів і способів діяльності в їх логічному зв'язку з метою забезпечення послідовності і наступності в опануванні знань, умінь і навичок;

■ забезпечення комп'ютерної візуалізації навчальної інформації, пропонованої ППЗ, передбачає реалізацію можливостей сучасних засобів візуалізації (наприклад, засобів комп'ютерної графіки, технології мультимедіа) об'єктів, процесів, явищ (як реальних, так і "віртуальних"), а також їх моделей, подання їх у динаміці розвитку, у часовому і просторовому русі, зі збереженням можливості діалогового спілкування з програмою;

ш забезпечення свідомості навчання, самостійності й активізації діяльності студента передбачає забезпечення засобами програми самостійних дій з отримання навчальної інформації при чіткому розумінні конкретних цілей і

завдань навчальної діяльності. Активізація діяльності студента може забезпечуватися можливістю: самостійного керування ситуацією на екрані; вибору режиму навчальної діяльності; варіативності дій у випадку прийняття самостійного рішення; створення позитивних стимулів, що спонукають до навчальної діяльності, підвищують мотивацію навчання (наприклад, вкраплення ігрових ситуацій, гумору, доброзичливості при спілкуванні, використання різних засобів візуалізації);

• забезпечення міцності засвоєння матеріалів навчання передбачає забезпечення усвідомленого засвоєння студентом змісту, внутрішньої логіки і структури навчального матеріалу, пропонованого за допомогою ППЗ. Ця вимога досягається здійсненням самоконтролю > самокорекції; забезпеченням контролю на основі зворотного зв'язку 3 діагностикою помилок за результатами навчання й оцінкою результаті»

278

навчальної діяльності, поясненням допущеної помилки; тестуванням, що констатує просування в навчанні;

■ забезпечення інтерактивності діалогу передбачає необхідність його організації за умови забезпечення можливості вибору варіантів змісту навчального матеріалу, який досліджується, вивчається, а також режиму навчальної діяльності, здійснюваної за допомогою ППЗ;

■ забезпечення розвитку інтелектуального потенціалу студента передбачає забезпечення: розвитку мислення (наприклад, алгоритмічного, програмістського стилю мислення, наочно-образного, теоретичного); формування уміння приймати оптимальне рішення або варіативні рішення в складній ситуації; формування умінь з обробки інформації (наприклад, на основі використання систем обробки даних, інформаційно-пошукових систем, баз даних).

Методичні вимоги до педагогічних програмних засобів

Вони пов'язані з необхідністю урахування своєрідності й особливостей конкретного навчального предмета; специфіки відповідної науки, її понятійного апарату, особливостей методів дослідження її закономірностей; реалізації сучасних методів обробки інформації. При розробці ППЗ необхідно аргументувати їх педагогічну доцільність використання і, зокрема, методичні цілі, досягнення яких здійсненне тільки за умови реалізації можливостей системи нових інформаційних технологій.

Як працювати з навчальною книгою:

Методи ефективної роботи з книгою з метою розвитку інтелекту можна умовно розділити на дві групи: 1) правильна організація процесу читання; 2) підвищення швидкості читання і сприйняття. У комплексі обидва методи можуть у 2-3 рази скоротити час прочитування різних матеріалів.

279

При читанні тексту мозок формує „своє трактування змісту" прочитаного. Відбувається перекодування повідомлення мовою власних думок читача. Мозок виділяє „ядерне", сутнісне значення тексту. Ефективність такого перекодування залежить від осмислення й уважності читання.

Як показали експерименти, знання і вміле застосування деяких вправ дають можливість виділяти „ядерне" значення в тексті швидко і надійно. Ці вправи грунтуються на використанні диференціального алгоритму читання. Центральне місце в цьому алгоритмі посідає „блок домінанта". Це слово у перекладі з латинської мови означає „панівний, основний, головний". Що ж таке домінанта стосовно тексту?

Домінанта — основна значеннєва частина тексту. Вона виражається своїми словами, мовою власних думок, є результатом переробки тексту, його осмислення відповідно до індивідуальних особливостей читача, вияву основного задуму автора.

Можливі три основних способи читання. Перший спосіб -артикуляція або проказування вголос (або майже вголос) того, що читаєш. Швидкість такого читання невелика. Другий спосіб — читання про себе, при якому мовний процес виявлений у формі внутрішньої мови, тобто без відкритої артикуляції. Текст при цьому засвоюється більш ефективно. Спосіб у принципі допускає швидке читання. І третій, найбільш досконалий спосіб читання — теж мовчки, але в умовах максимального стиснення внутрішньої мови, при якому вона виявляється у вигляді коротких залпів ключових слів і значеннєвих рядів, що адекватно відображують зміст тексту.

Отже, артикуляція сповільнює процес читання і її необхідно позбутися. Однак чи не призведе скорочення артикуляції при підвищенні швидкості читання до зниження якості сприйняття й осмислення одержуваної інформації?

280

Як показали дослідження психологів, іноді при читанні слова можуть бути замінені наочними уявленнями, просторовими схемами, цілі групи слів - одним словом.

Люди, які швидко читають, мають здатність одразу вловлювати і фіксувати задум автора, не проказуючи текст, що читається, а потім засвоювати його на рівні внутрішньої мови. У цьому випадку, незважаючи на високу швидкість читання, відбувається глибоке розуміння і засвоєння прочитаного, тому що основна ідея зрозуміла із самого початку. Завдання навчитися такого читання можна вирішувати у два етапи. Перший передбачає скорочення артикуляції, якщо вона яскраво виражена, другий -опанування прийомів читання, при яких текст сприймається великими інформативними блоками.

Як відомо, людей за способом сприйняття і переробки інформації поділяють на два типи: зоровий і слуховий. Люди зорового типу при читанні використовують код наочних образів, тоді як люди слухового типу застосовують менш продуктивний код — мовноруховий. Спостереження за людьми, що швидко читають, показують, що вони, як правило, належать до зорового типу. Ось наприклад, як описує О. Бальзак процес швидкого читання: „Усмоктування думки в процесі читання досягло в нього здатності феноменальної. Погляд його охоплював сім-вісім рядків одразу, і розум осягав зміст зі швидкістю, що відповідає швидкості очей. Часто одне-єдине слово дозволяло йому засвоїти зміст цілої фрази".

Спрямованим навчанням можна практично будь-яку здорову людину навчити в процесі читання використовувати код наочних зорових образів при відповідному скороченні артикуляції.

З посиланням на роботу Л.Г. Одинцова „Як навчитися добре Учитися" [М., 1996], наводимо такі рекомендації до роботи з книгою:

■ У тексті завжди є елементи, виявлення і використання яких дозволяє виокремити необхідну інформацію найбільш швидко, наприклад, при читанні підручника у першу чергу відшукується найбільш

281

важлива інформація певної глави, параграфа, а вона часто випливає після слів: отже, у результаті, висновки та ін.

* Спробуйте у процесі читання думкою заглянути наперед, уявити собі, про що далі буде йтися, до якого висновку прийде автор, як далі буде будуватися виклад та ін. Наприклад, якщо описується одна сторона явища, то, мабуть, далі буде описана й інша. Це дозволяє попередньо підготуватися до наступної інформації.

■ Гарною вправою для розвитку навичок „прогнозування" є зупинка читання в момент, коли, на вашу думку, закінчується якась частина тексту. Спробуйте вгадати зміст наступної частини.

■ До початку читання тексту важливо зібрати про нього якнайбільше інформації, щоб точніше уявити, що можна одержати з цього тексту і як краще працювати з ним. Це допоможуть зробити назва, автор, видавництво, анотація, зміст, передмова і висновок. Попереднє ознайомлення з книгою перед читанням дозволяє зекономити час і працю.

Як правило, передмова пишеться видатним спеціалістом у цій галузі, і тому проблема, що викладається, показується ніби вцілому, у загальному плані, без подробиць. А це дозволяє краще зорієнтуватися, почати читання, знаючи основну мету автора.

ш Перед поглибленим читанням будь-якого тексту (статті, книги, конспекту лекцій перед іспитом) спочатку швидко перегляньте його вцілому. При цьому намагайтеся виявити основні стрижневі ідеї, найбільш великі частини і логіку їх викладу. Лише після такого перегляду переходьте до більш детального читання.

■ Перед читанням статті або параграфа підручника спробуйте виконати таке: прочитайте уважно перший абзац, потім швидко перегляньте перші або останні фрази наступних абзаців (у них звичайно міститься основна інформація), зверніть увагу на курсиви, розрядки. підзаголовний текст і, зрештою, уважно прочитайте один-два останні абзаци; спробуйте виявити основний напрям тексту і його побудову.

282

■ Прочитавши в тексті цікаву ідею, корисно зупинити свою увагу на ній, прислухатися до тих думок, які вона у вас викликала, подумати про ті висновки, що з неї випливають, спробувати розвинути її далі.

я Суттєво сповільнюють читання регресії - часті зворотні рухи очей, багаторазове повторне прочитування матеріалу. Повернутися до вже прочитаної, але не досить добре зрозумілої ділянки найкраще, коли прочитаний закінчений значеннєвий фрагмент тексту і здійснена хоча б спроба його осмислення, а не в процесі читання речення.

я Будь-який текст неоднорідний за своєю інформаційною насиченістю. У деяких реченнях, абзацах сконцентровано дуже багато інформації, наприклад, формулюються основні положення, провідні ідеї, а інші лише ілюструють. Таким чином, текст має „значеннєвий рельєф". Чим точніше читач уміє визначити рівень важливості кожного відрізка тексту і пристосувати до „значеннєвого рельєфу" спосіб свого читання (тобто сповільнювати і поглиблювати в більш важливих місцях і прискорювати в менш важливих), тим продуктивнішим є читання. Намагайтеся гнучко варіювати спосіб роботи з текстом відповідно до його „значеннєвого рельєфу".

■ Щоб читання було ефективним, спробуйте після прочитання завжди відповідати на шість запитань: „хто робить? що робить? коли? чому? де і як?"

Опануйте техніку швидкого читання за спеціальною методикою, наприклад за книгою О.А. Андрєєва, Л.М. Хромова. „Учіться швидко читати" (М., 1991).

Тренування пам'яті. У навчальній діяльності важливо не тільки і не стільки швидко читати, але й засвоювати матеріал, зберігати в пам'яті. Пам'ять прекрасно можна тренувати і керувати нею. Однак, перш ніж її розвивати, подумайте, яка саме пам'ять вам потрібна: на ідеї, на логіку

283

викладу матеріалу, на схеми і формули. Це різні види пам'яті і розвивати їх треба по-різному.

Спостерігаючи за собою, з'ясуйте, як вам легше запам'ятати інформацію - коли ви її бачите, чуєте чи записуєте. Надалі намагайтеся так організувати роботу, щоб максимально використовувати провідний тип своєї пам'яті.

Якщо у вас гарна зорова пам'ять, то добре запам'ятовуються малюнки, розташування інформації на сторінці, колір та ін. Допоможіть собі, виділяючи кольоровими олівцями окремі місця конспекту, обводячи рамками, роблячи позначки на полях, уявляючи візуально окремі аспекти тексту. При гарній слуховій пам'яті краще запам'ятовується звукова мова. Використовуйте цю особливість, виділяючи інтонацією, тембром голосу окремі місця тексту, слухаючи його в записі на магнітофоні, міркуючи вголос та ін.

При гарній пам'яті на рух допомагає повторний скорочений запис матеріалу, що запам'ятовується, наприклад, висновків, основних положень тексту, малювання таблиць, графіків, схем, а при виконанні лабораторних робіт краще до всього доторкнутися і все виконати самому.

Поряд з використанням провідного типу пам'яті, спеціально подбайте і про розвиток тих, що відстають, тому що при багатьох видах професійної діяльності вони також можуть знадобитися.

Використання прийомів логічного, осмисленого запам'ятовування у декілька разів підвищує продуктивність діяльності. Наприклад, при запам'ятовуванні лекції, глав підручника особливо дієвим є складання плану тексту. Це дозволить вам не лише розкрити основні аспекти змісту, але й запам'ятати логіку - доцільний зв'язок окремих частин матеріалу.

Намагайтеся з першого курсу розвивати пам'ять на те, Ш° безпосередньо стосується вашої майбутньої професії. Це і основне коло ідей цієї галузі знань, і методи, і найбільш цікаві факти, і прізвиШа

284

провідних спеціалістів галузі та ін. При цьому краще не чекати, що воно запам'ятається самостійно, а спеціально намагатися запам'ятати потрібне.

Взагалі установка на запам'ятовування, особливо тривале, позитивно позначається на надійності і точності збереження матеріалу в пам'яті. Накажіть собі запам'ятати надовго, а не так, як недбайливий студент, який поспіхом „набиває" собі голову інформацією безпосередньо перед іспитом з єдиною метою - втримати вивчене на один - два дні.

Будь-яка інформація запам'ятовується краще, якщо в ній намічені якісь суперечливі моменти - орієнтири. І як по камінчиках переходять річку, так і по цих орієнтирах потім легше відтворити зміст. При запам'ятовуванні тексту виділяйте „значеннєві опорні пункти", що легко запам'ятовуються, але з якими тісно пов'язані цілі фрагменти матеріалу. Це може бути крилатий вислів, яскрава цитата, приклад, ідея та ін.

Матеріал запам'ятовується мимоволі, тобто легко і без докладання спеціальних зусиль, якщо він є метою якоїсь пошукової діяльності. Наприклад, якщо ви задалися питанням і знайшли відповідь на те, що довго шукали, або знайшли підтвердження гіпотези, яку ви самі висунули, то це запам'ятається саме по собі. Звідси висновок - організуйте свою діяльність так, щоб предмет запам'ятовувався, був метою цієї діяльності. Наприклад, шукайте, виділяйте в тексті найбільш важливі його положення - і вони запам'ятаються, поділяйте текст на частини, аналізуйте зв'язок між ними - і запам'ятається логіка тексту.

При повторенні курсу лекцій, запам'ятовуючи матеріал з окремих тем або навіть питань, не забувайте повторити зв'язок між ними. Саме тоді в голові вкладається система знань, що є значно ефективнішим, ніж розрізнені уривки.

У процесі розвитку пам'яті намагайтеся не використовувати стихійно сформовані думки, механічне зазубрювання, а застосовуйте науково обгрунтовані методи свідомої і раціональної організації розвитку пам'яті і пощук нових прийомів.

285

Передумовою гарної пам'яті є усвідомлення людиною своєї діяльності і розмежування інформації на ту, яка вирішальним чином допомагає якнайшвидше досягти своєї мети, і на менш істотну інформацію. Починайте будь-яку справу з чіткого і ясного формулювання її мети; визначте, яка інформація може вирішальним чином вплинути на її досягнення, і сконцентруйтеся на ній.

Надійному запам'ятовуванню сприяє багатомодельність сприйняття, тобто текст, що запам'ятовується, читається (візуально), проговорюється і прослуховується. Скрізь, де це можливо, намагайтеся використовувати для сприйняття й обробки інформації, що запам'ятовується, одразу декілька органів чуття.

Не дуже осмислену вами інформацію, яку, однак, треба запам'ятати, можна утримати за допомогою асоціативних прийомів мнемотехніки, сутність яких у тому, що нове пов'язується з відомим не прямо, а через ланцюжок додаткових проміжних асоціацій (пригадайте правило пунктуації - „Чи, або, та (й) - коми ковтай"). Скрізь, де важко запам'ятати прямо, знайдіть додатковий сполучний місток. Такими „сполучними" містками є буквальні „вузлики" на пам'ять, що зав'язуються багатьма на носовій хустинці. Протягом дня людина неодмінно користується носовою хустинкою, а там - вузлик, який „нагадує", що потрібно не забути зробити певну справу.

Пам'ять буде працювати відмінно, якщо поряд з наявними прийомами ви будете вигадувати зовсім нові, адекватні різним видам інформації. Якщо така робота звична для вас, то з кожним роком пам'ять буде ставати усе більш потужною і продуктивною.

286

Резюме

Інформація, наведена в цій главі, може бути корисною для багатьох читачів. Для студента, який, можливо, стане автором підручника, вона — маяк у вранішньому туманному серпанку; для творчого педагога, який узявся до створення підручника, -вказівник шляху до мети; для зрілого автора - опонент і перевірка його „крокування".

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17


Опорний конспект
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации