Опорний конспект лекцій з вивчення дисципліни Гроші та кредит (укр.) - файл n1.doc

приобрести
Опорний конспект лекцій з вивчення дисципліни Гроші та кредит (укр.)
скачать (546.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc547kb.08.09.2012 17:39скачать

n1.doc

  1   2   3   4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Криворізький економічний інститут
Опорний конспект лекцій

з вивчення дисципліни

Гроші та кредит”




Затверджено

на засіданні кафедри

фінансів та банківської справи

Протокол № 13

від “30” квітня 2002 р.


Кривий Ріг КЕІ

2002

Опорний конспект з вивчення дисципліни “Гроші та кредит”. – Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ, 2002.- с.
УКЛАДАЧІ : Потапенко Неоніла Тихонівна, доцент,

к.т.н. ( теми 1,2,4,6-8),

Ігнатова Олена Миколаївна, доцент,

к.е.н. (теми 3,5).
За загальною редакцією Потапенко Н.Т.

РЕЦЕНЗЕНТИ: Старикова Валентина Григорівна, зам. управляючого ЦМВ АК ПІБ м. Кривого Рогу,

Мазурок Петро Петрович, доцент, к.е.н., завідувач кафедрою політекономії.
Відповідальний за випуск: Васильчук Ірина Петрівна, доцент, к.е.н., зав. кафедрою фінансів та

банківської справи.

ВСТУП

Опорний конспект розкриває основні положення та концептуально орієнтує студента на засвоєння матеріалу тем у відповідності з вимогами “Нормативної програми професійно орієнтованої дисципліни “Гроші та кредит”, розробленої авторським колективом під керівництвом Павленко А.Ф. Київ: КНЕУ, 1997.

Після викладання теми зазначається основна література та посилання на окремі пункти вказаних джерел, порядковий номер джерела від пунктів розділяється рискою, між номерами джерел – крапка з комою. Додаткова література приводиться для використання в разі відсутності джерел основного списку. Рекомендується для опрацювання публікації в періодичних виданнях: газет “Фінансова Україна”, “Бізнес”, “Баланс”, “Економіка України” та журналів “Фінанси України”, “Фондовий ринок”, “Банківська справа”, “Вісник НБУ”.

Про деталізацію, рекомендовані обсяги для додаткового вивчення з метою поглиблення знань матеріалу з тем дисципліни можна дізнатися із “Методичних вказівок та завдань для самостійного вивчення дисципліни “Гроші та кредит” для студентів, що навчаються за учбовими планами бакалавра з економіки та підприємництва”. Укладачі Н.Т. Потапенко, А.В. Максимова. Кривий Ріг: КЕІ КНЕУ, 2001.- 39с., які є в методичних кабінетах кафедри фінансів та банківської справи ( корп. № 1), факультетів заочного та післядипломної освіти ( корп. № 3).
ТЕМА 1. СУТНІСТЬ ТА ФОРМИ ГРОШЕЙ
Питання


  1. Гроші як загальний еквівалент і абсолютно ліквідний актив

  2. Форми грошей, причини та механізм їх еволюції

  3. Специфічний характер вартості грошей

  4. Функції грошей

  5. Роль грошей у різних економічних формаціях


Мета: Усвідомити появу грошей зі змінами суспільних відносин, з’ясувати сутність грошей як абсолютно ліквідного активу та вивчити функції, які їм притаманні в процесі руху.
Література : 2 – т. 1.2; 5.2; 4 – р. 1.


  1. Гроші як загальний еквівалент і абсолютно ліквідний актив


Появі грошей в суспільних відносинах передувала епоха бартеру, який обмежувався умовами конкретного ринку, в часі, невизначеністю еквівалентності при товарообміні і був ризиковим для товаровиробника.

Вимоги еквівалентності обігу припускають вимірювання вартості товару виходячи із суспільних затрат праці на їх виготовлення. З часом їх різноманіття товарів виділився такий, який був признано товаром загального еквіваленту для використання в якості вимірювання вартості при обміні товару. Загальна форма вартості переросла в грошову, а товар, за яким надовго закріпилася роль загального еквіваленту став грошима. Цей товар перебрав на себе функцію реалізації суспільної вартості і повинен відповідати вимогам абсолютної ліквідності.

Специфічними властивостями товару, що виконує грошові функції ( як і негрошового) є споживча (індивідуальна, приватна корисність) вартість та мінова (суспільна).

Корисність (споживча цінність) грошей проявляється в можливості обмінюватися на любі реальні вартості що є їх ліквідністю , мінова цінність це їх покупна спроможність, яка реалізується через можливість придбання на грошову одиницю певної кількості реальних вартостей.

Враховуючи основні властивості грошей, як абсолютно ліквідного активу, слід зазначити сутність грошей, що характеризується їх участю в :


Таким чином, гроші це економічна вартісна категорія, яка виникає при наявності руху вартості при здійсненні різних видів суспільних відносин, що є суспільним для грошей і інших економічних категорій.

В економічній літературі традиційно виділяються 2 основні концепції походження грошей – раціоналістична, що трактує появу грошей певною раціональною угодою між людьми для зручності обслуговування сфери товарного обігу; гроші – штучна соціальна умовність. Представники еволюційної концепції стверджували, що гроші це товар, який виділився стихійно із загальної маси і цей товар став грішми лише в межах певної особливої суспільної форми товарного виробництва і обігу. Ця концепція задовільно пояснювала сутність грошей в епоху реальних повноцінних грошей. Але поява сучасних паперових грошей не могла відбутися поза свідомістю людей, волі відповідних державних структур.

Мають місце в формуванні поняття сутності грошей використання як елементів раціоналістичної так і еволюційної концепції грошей; більш вагомо превалює еволюційна концепція товарного походження грошей.

Можна сформувати висновок:

2. Форми грошей, причини та механізм їх еволюції
Щоб служити засобом обігу гроші мають користуватися загальним визнанням для чого бути узаконеними, виступати у функції збереження вартості, утверджувати еквівалентність обміну.

Вимоги до форми грошей пред’являє ринок, держава повинна запропонувати форму грошей відповідно вимог ринку і створити оптимальні умови по організації їх обігу.

Вимоги до форми грошей: однорідність, подільність, портативність, міцність, декретність, не піддаватися фальшуванню, економічність в виготовленні, еластичність в обігу, постійність їх величини у встановленні еквівалентності.

З розвитком товарних відносин форма грошей змінювалася. Спершу це були товарні гроші – товари першої необхідності (худоба, сіль, хутро, знаряддя виробництва, прикраси), потім благородні метали.

Найбільше визнання одержали металеві монети, які мали назву повноцінних, що передбачали реальний ваговий вміст, що відповідав їх реальній вартості. При емісії вилучали з обігу ті монети, вага яких не відповідала номіналу.

З другої половини ХІХ ст. становище змінюється:

Прибуток, отриманий від різниці між номінальною вартістю випущених в обіг грошей та витратами на їх емісію, отримав назву сеньйораж.

Роль загального еквіваленту закріпилась за благородними металами – золотом та сріблом. Це відбулося завдяки їх фізичним властивостям.

Демонетизація срібла – втрата ним грошових функцій - завершилася наприкінці ХІХ ст., коли в ролі грошового товару монопольне затвердилось золото. З 30-х років ХХ ст. кредитні гроші перестали обмінюватися на золоті та срібні.

Причинами демонетизації золота були:

  1. Монополізація виробництва, яка призвела до того, що:

  1. Двояка природа грошей як суспільного загального еквівалента. Єдність і протиріччя золота в тому, що воно поєднує унікальну властивість загального еквіваленту вартості з рисами цінного сировинного товару.

  2. Золоті гроші стали стримувати експансію монополій.

Недоліками “товарних” грошей були:

На зміну товарним (повноцінним) прийшли паперові гроші.

Еволюцію форм та видів грошей, їх економічну характеристику можна розглянути по таблицях 1.1, 1.2 та на рисунках 1.1, 1.2, 1.3.
Таблиця 1.1.
  1   2   3   4


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации