ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустановок. електрообладнання спеціальних установок - файл n1.doc

приобрести
ДНАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустановок. електрообладнання спеціальних установок
скачать (834 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc834kb.24.08.2012 08:16скачать

n1.doc

  1   2   3   4
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ З НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ МІНІСТЕРСТВА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

ПРАВИЛА БУДОВИ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК.

ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ УСТАНОВОК

ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Наказ Міністерства праці та соціальної політики

України 21.06.2001 р №272

ПРАВИЛА

БУДОВИ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК.

ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ УСТАНОВОК

Київ 2001
ПЕРЕДМОВА

РОЗРОБЛЕНО:

Відкритим акціонерним товариством "Київпромелектропроєкт"

ВНЕСЕНО:

Управлінням організації нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держнаглядохоронпраці

ВВЕДЕНО:

Введено в дію наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 272 від 2 1 .06.200 1 р. Із введенням в дію цих Правил вважати такими, що не застосовуються на території України глави 5.4; 5.5; 7.1; 7.2; 7.3; 7.4; 7.6 "Правил устройства злектро-установок", затверджених Міненерго СРСР 06.07.84

Редакційна комісія:

Іванченко В.І., Мельничук Л.О., Пошкурлат П.І., Бабійчук В.М., Божко В.М., Громадський Ю.С., Гажаман В. І., Андреєв С.А., Лях В.В., Катренко Г.М., Погорєльський А.Є., Шестак В.П.

Відповідальні виконавці:

В.М. Божко, Ю.С. Громадський, Л. О. Мельничук, С.А. Андреєв, В.Д.Касьянов, О.С.Колендовський, В.В.Омельченко, В. В. Покотило, Д.Й.Розинський

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

УКРАЇНИ

НАКАЗ

272 від 21.06.2001

м. Київ

Про затвердження "Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок"

Відповідно до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000 р. №1035/2000,і на підставі протокольного рішення редакційної комісії, створеної наказом Держнаглядохоронпраці від 05.04.2001 р. № 47,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок".

2. Наказ ввести в дію з 1 січня 2002 року.

3. Голові Державного департаменту з нагляду за охороною праці (Стор-чаку С.О.)

- вжити заходів по вивченню вимог Правил державними інспекторами, іншими посадовими особами Держнаглядохоронпрацї, експертами Експертно-технічних центрів, працівниками підприємств, установ, організацій;

- забезпечити систематичний контроль за виконанням вимог цих Правил;

- включити Правила до Державного реєстру ДНАОП і в банк даних автоматизованого інформаційного фонду нормативних актів про охорону праці;

- забезпечити вчасне видання Правил.

4.3 введенням в дію цих Правил вважати такими, що втратили чинність на території України глави 5.4, 5.5, 7.1, 7.2, 7.3, 7.4, 7.6 "Правил устройства злектроустановок", 1987, затверджених Міненерго СРСР 06.07.84.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Солдатенка М.О.

Міністр                І. Сахань

ЗМІСТ

1. Загальні положення .........................

1.1. Галузь застосування ......................

1.2. Скорочення, терміни, визначення-. .............

1.3. Нормативні посилання ....................

2. Електроустановки житлових, громадських, адміністративних та побутових будинків .......................

2.1. Галузь застосування ......................

2.2. Терміни та визначення ....................

2.3. Електропостачання ......................

2.4. Ввідні пристрої, розподільні щити, групові щитки ....

2.5. Електропроводки та кабельні лінії..............

2.6. Внутрішнє електрообладнання ................

2.7. Прилади обліку електроенергії ................

2.8. Захисні заходи безпеки ....................

3. Електроустановки фізкультурно-оздоровчих, спортивних, культурно-видовищних будинків і споруд, закладів дозвілля та культових.............................

3.1. Галузь застосування ......................

3.2. Терміни та визначення ....................

3.3. Електропостачання ......................

3.4. Електричне освітлення ....................

3.5. Силове електрообладнання ..................

3.6. Електропроводки .......................

3.7. Заземлення і захисні заходи безпеки .............

4. Електроустановки у вибухонебезпечних зонах .........

4.1. Галузь застосування ......................

4.2. Терміни та визначення ....................

4.3. Класифікація вибухонебезпечних сумішей. .........

4.4. Класифікація і маркування вибухозахищеного

електрообладнання ......................

4.5. Класифікація вибухонебезпечних зон ............

4.6. Вибір електрообладнання ...................

4.7. Розподільні пристрої (РП), трансформаторні (ТП)

і перетворювальні підстанції (ПІТ) .............

4.8. Електропроводки, кабельні лінії ..............

4.9. Струмопроводи і повітряні лінії електропередачі .....

4.10. Електричні засоби захисту .................

4.11. Захисні заходи безпеки та захист

від небезпечного іскріння .................

5. Електроустановки у пожежонебезпечних зонах ........

5.1. Галузь застосування .....................

5.2. Терміни та визначення ...................

5.3. Класифікація пожежонебезпечних зон ..........

5.4. Загальні вимоги .......................

5.5. Електричні машини .....................

5.6. Електричні апарати і прилади ...............

5.7. Електричні вантажопідіймальні машини .........

5.8. Розподільні пристрої, трансформаторні

і перетворювальні підстанції................

5.9. Електричне освітлення ...................

5.10. Електропроводки, струмопроводи, повітряні

та кабельні лінії .......................

6. Електроустановки вантажопідіймальних

машин (кранів) ..........................

6.1. Галузь застосування .....................

6.2. Терміни та визначення ...................

6.3. Загальні вимоги .......................

6.4. Електрообладнання, електропостачання кранів

напругою до 1000В .....................

6.5. Прилади та пристрої безпеки ...............

6.6. Електропроводки .......................

6.7. Електричне освітлення ....................

6.8. Органи керування ......................

6.9. Захисні заходи безпеки ...................

6.10. Електрообладнання, електропостачання кранів

напругою вище 1000 В. ..................

7. Електроустановки ліфтів ....................

7.1. Галузь застосування .... ................

7.2. Терміни та визначення ...................

7.3. Загальні вимоги .......................

7.4. Електропроводки ......................

7.5. Електрообладнання машинного приміщення ......

7.6. Електричні засоби захисту .................

7.7. Електричне освітлення ...................

7.8. Захисні заходи безпеки ...................

7.9. Установки з безконтактною апаратурою керування . .

8. Електрозварювальні установки .................

8.1. Галузь застосування .....................

8.2. Терміни та визначення ...................

8.3. Загальні вимоги .......................

8.4. Вимоги до приміщень для зварювальних

установок та організація робочих місць .........

9. Установки електричного кабельного обігрівання .......

9.1 Галузь застосування .....................

9.2 Терміни та визначення ...................

9.3 Загальні вимоги .......................

9.4 Вибір та прокладання електронагрівальних

елементів ............... ..........

9.5 Захисні заходи безпеки ...................

Додаток 1.

Класифікація зон з електробезпеки у приміщеннях

саун з електронагрівальними приладами ........

Додаток 2.

Класифікація зон з електробезпеки

у приміщеннях ванн та душа ................

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Наказ Міністерства праці

та соціальної політики України

21.06.2001р. №272

ПРАВИЛА БУДОВИ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК. ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ УСТАНОВОК

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Галузь застосування

1.1.1. Вимоги Правші поширюються на електрообладнання спеціальних електроустановок напругою до 10 кВ будинків та споруд, які будуються або реконструюються в Україні, а саме: електроустановки житлових, громадських, адміністративних та побутових будинків; будинків і споруд фізкультурно-оздоровчих, спортивних і культурно-видовищних, закладів дозвілля та культових; електроустановки у вибухонебезпечних та поже-жонебезпечних зонах; електроустановки вантажопідіймальних машин (кранів), ліфтів; електрозварювальні установки та установки електричного кабельного обігрівання.

1.1.2. Вимоги цих Правил поширюються на всі підприємства та організації незалежно від форм власності на засоби виробництва.

1.2. Скорочення, терміни, визначення

Скорочення, терміни

Визначення

ТN-S система заземлення

Нульовий робочий та нульовий захисний провідники працюють окремо в усій системі.

ТN-C-S система заземлення

Функції нульового робочого та нульового захисного провідників об'єднані в одному провідникові в частині мережі.

ТN-С система заземлення

Функції нульового робочого та нульового захисного провідників об'єднані в одному провідникові в усій мережі.

IТ - система заземлення

Мережа живлення системи ІТ не має безпосередньо зв'язку струмовідних частин з землею, а відкриті струмопровідні частин електроустановки заземлені.

L

Фазний провідник.

N

Нульовий робочий провідник.

РЕ

Нульовий захисний провідник.

РЕN

Об'єднаний нульовий робочий та захисний провідник

пзв

Пристрій захисного вимикання, що реагує на диференціальний струм.

пл

Повітряна лінія електропередачі.

Аварійне освітлення

Освітлення, яке призначене для продовження роботи під час аварійного відключення робочого освітлення.

Зрівнювання потенціалів

Для зрівнювання потенціалів утих приміщеннях та зовнішніх установках, в яких застосовується заземлення або занулення, будівельні і виробничі металеві конструкції, стаціонарно прокладені трубопроводи всіх призначень, металеві корпуси технологічного обладнання, підкранові і залізничні колії тощо повинні бути приєднані до мережі заземлення або занулення

1.3. Нормативні посилання

ДСТУ 2456-94

Зварювання дугове і електрошлакове. Вимоги безпеки

ДСТУ 3552-97

Ліфти пасажирські та вантажні. Терміни та визначення

ДСТУ 3761 .2-98

Зварювання та споріднені процеси. Частина 2. Процеси зварювання та паяння. Терміни та визначення

ДСТУ 3761 .3-98

Зварювання та споріднені процеси. Частина 3. Зварювання металів: з'єднання та шви, технологія, матеріали та устаткування. Терміни та визначення

ДСТУБ В.2.7-19-95

Будівельні матеріали. Методи випробування на горючість

ГОСТ 2.721 -74

ЕСКД. Обозначения условньїе графические в схемах

ГОСТ 12.1. 004-91

ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования

ГОСТ 12.1.011-78

ССБТ. Смеси взрывоопасньїе. Классификация методы испытаний

ГОСТ 12.1.018-93

ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования

ГОСТ 12.1. 038-82

ССБТ. Электробезопасность. Предельно долусти-мые значення напряжений прикосновения и токов

ГОСТ 12.1. 044-89 (ИСО 4589-84)

ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материа-лов. Номенклатура показателей и методы их определения

ГОСТ 12.2.007.0-75

ССБТ. Изделия злектротехнические. Общие требования безопасности

ГОСТ 12.2.007.8-75

ССБТ. Устройства электросварочные и для плазменной обработки. Требования безопасности

ГОСТ 12.2.021-76

ССБТ. Электрооборудование взрывозащищенное. Порядок согласования технической документации, проведения испытаний, выдача заключений и свидетельств




ГОСТ 12.3.003-86

ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности




ГОСТ 12.3.005-75

ССБТ. Работы окрасочные. Общие требования безопасности




ГОСТ 12.4.124-83

ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования




ГОСТ 3262-75

Трубы стальные водогазопроводные. Технические условия




ГОСТ 121 76-89 (МЭК 332-3-82}

Кабели, провода и шнуры. Методы проверки на нераспространение горения




ГОСТ 131 09-97

Электрическая энергия. Совместимость технических средств электромагнитная. Нормы качества электрической энергии в системах электроснабжения общего назначения




ГОСТ 14254-96 (МЭК 529-89)

Степени защиты, обеспечиваемые оболочками. Код IP




ГОСТ 17494-87 (МЭК 34-5-81)

Машины электрические вращающиеся. Классификация степеней защиты, обеспечиваемых оболочками вращающихся электрических машин




ГОСТ 17677-82 (МЭК 598-1-86, МЭК 598-2-1 -79, МЭК 598-2-2-79, МЭК 598-2-4-79, МЭК 598-2-1 9-81)

Светильники. Общие технические условия




ГОСТ 22782.0-81

Электрооборудование взрывозащищенное. Общие технические требования и методы испытаний




ГОСТ 22782. 1-77

Электрооборудование взрывозащищенное с видом взрывозащиты "Масляное заполнение оболочки". Технические требования и методы испытаний




ГОСТ 22782.2-77

Электрооборудование взрывозащищенное с видом взрывозащиты "Кварцевое заполнение оболочки". Технические требования и методы испытаний




ГОСТ 22782.3-77

Электрооборудование взрывозащищенное со специальным видом взрывозащиты. Технические требования и методы испытаний




ГОСТ 22782.4-78

Электрооборудование взрывозащищенное с видом взрывозащиты "Заполнение или продувка оболочки под избыточным давлением". Технические требования и методы испытаний




ГОСТ 22782.5-78

Электрооборудование взрывозащищенное с видом взрывозащиты "Искробезопасная электрическая цепь". Технические требования и методы испытаний




ГОСТ 22782.6-81

Электрооборудование взрывозащищенное с видом взрывозащиты "Взрывонепроницаемая оболочка". Технические требования и методы испытаний




ГОСТ 22682.7-81

Электрооборудование взрывозащищенное с защитой вида "е". Технические требования и методы испытаний




ГОСТ 25546-82

Краны грузоподъемные. Режимы работы




ГОСТ 28779-90 (МЭК 707-81)

Материалы электроизоляционные твердые. Методы определения воспламеняемости под воздействием источника зажигания




ГОСТ 30331 .2-95 (МЭК 364-3-93)

Электроустановки зданий. Часть 3. Основные характеристики




ГОСТ 30331 .3-95 (МЭК 364-4-41 -92)

Электроустановки зданий. Часть 4. Требования по обеспечению безопасности. Защита от поражения электрическим током




ДБН 79-92

Житлов! будинки для індивідуальних забудовників України




ДБН В.2.2-9-99

Громадські будинки та споруди. Основні положения




СНиП 2.01 .02-85

Противопожарные нормы




СниП 2.08.01-89

Жилые здания




СНиП 2.09.02-85

Производственные здания




СниП 2.09.04-87

Административные и бытовые здания




СниП II-4-79

Естественное и искусственное освещение




СНиП II-89-80

Генеральные планы промышленных предприятий




СНиП 2.04.05-91 .У

Отопление, вентиляция, кондиционирование




РД34.21. 122-87

Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений




НАПБ А.01.001-95

Правила пожежної безпеки в Україні




НАПБ В.05.003-74/1 12-74

Типовая инструкция о порядке проведения сварочных и других огневых работ на взрывоопасных и взрывопожароопасных объектах нефтяной

промышленности




ДНАОП 0-1 .03-93

Правила будови i безпечноТексплуатацїї вантажопідіймальних кранів




ДНАОП 0.00-1 .02-99

Правила будови i безпечної експлуатацїї ліфтів




ДНАОП 0.00-1. 21-98

Правила безпечної експлуатацїї електроустановок споживач!в




ДНАОП 0.00-1 .29-97

Правила захисту від статичної електрики




ПУЭ-85

Правила устройства электроустановок, затверджені Міненерго СРСР 06.07.84




ОНТП 24-86

Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности




2. ЕЛЕКТРОУСТАНОВКИ ЖИТЛОВИХ, ГРОМАДСЬКИХ, АДМІНІСТРАТИВНИХ ТА ПОБУТОВИХ БУДИНКІВ

2.1. Галузь застосування

2.1.1. Цей розділ Правил поширюється на електроустановки: житлових будинків, перелічених у СНиП 2.08.01 та ДБН 79; громадських будинків та споруд, перелічених у ДБН В.2.2-9 (за винятком будинків та споруд, перелічених в розділі 3); адміністративних і побутових будинків, перелічених у СНиП 2.09.04. Під словом "будинки" маються на увазі всі типи будинків, на які поширюються вимоги розділу.

Вимоги цього розділу не поширюються на спеціальні електроустановки в лікувально-профілактичних закладах, організаціях і установах науки та наукового обслуговування, на системи диспетчеризації та зв'язку, а також на електроустановки, які за своїм характером повинні бути віднесені до електроустановок промислових підприємств (майстерні, котельні, теплові пункти, насосні, фабрики хімчистки, фабрики-пральні, криті автостоянки, гаражі, приміщення дизель-генераторів тощо).

До електроустановок унікальних будівель можуть установлюватися додаткові вимоги.

2.1.2. Електроустановки будинків, окрім вимог цього розділу, повинні задовольняти вимоги розділів 1-6 ПУЗ в тій мірі, в якій вони не змінені даним розділом.

2.2. Терміни та визначення

2.2.1. Головний розподільний щит (надалі - ГРЩ) - це щит, через який забезпечується живлення електроенергією всього будинку або його відокремленої частини. Роль ГРЩ може виконувати ввідно-розподільний пристрій (надалі - ВРП) або щит низької напруги підстанції.

2.2.2. Ввідний пристрій (надалі - ВП) - сукупність конструкцій, апаратів і приладів, які встановлюються на вводі лінії живлення в будинок або в його відокремлену частину і живляться від ГРЩ.

2.2.3. Ввідно-розподільний пристрій - ввідний пристрій, який містить у собі також апарати і прилади на відхідних лініях.

2.2.4. Груповий щиток - пристрій, у якому встановлені апарати захисту та комутаційні апарати (або тільки апарати захисту) для окремих груп світильників, штепсельних розеток та стаціонарних електроприимачів.

2.2.5. Квартирний щиток - груповий щиток, установлений у квартирі І призначений для приєднання мережі, від якої живляться світильники, штепсельні розетки та стаціонарні електроприймачі квартири.

2.2.6. Поверховий розподільний щиток - щиток, установлений на

поверхах житлових будинків і призначений для живлення квартир або квартирних щитків.

2.2.7. Електрощитове приміщення (надалі - ЕП) - приміщення або його відгороджена частина, доступна тільки для кваліфікованого обслуговуючого персоналу, де встановлюються ГРЩ, ВРП, ВП та інші розподільні пристрої.

2.2.8. Мережа живлення - мережа від розподільного пристрою підстанції або відгалуження від повітряних ліній електропередачі до ВП, ВРП, ГРЩ.

2.2.9. Розподільна мережа - мережа від ВП, ВРП, ГРЩ до розподільних пристроїв та щитків.

2.2.10. Групова мережа - мережа від щитків і розподільних пристроїв до світильників, штепсельних розеток та інших електроприймачів.

2.3. Електропостачання

2.3.1. Електропостачання електроприймачів повинно виконуватися від мережі з глухозаземленою нейтраллю 380/220 В з системою заземлення ТМ-3 або ТК-С-3.

Під час реконструкції житлових І громадських будинків, що мають напругу мережі 220/127 В або 3 х 220 В, слід передбачати переведення мережі на напругу 380/220В з системою заземлення ТгЧ-3 або ТК-С-8.

2.3.2. Зовнішнє електропостачання будівель має задовольняти вимоги глави 1.2. ПУЗ.

2.3.3. У житлових будинках, спальних корпусах різних установ, школах та інших навчальних закладах не допускається розміщення вбудованих і прибудованих трансформаторних підстанцій (далі - ТП).

В інших громадських, адміністративних та побутових будинках допускається розташовувати вбудовані або прибудовані підстанції за умов використання сухих трансформаторів, які слід встановлювати на амортизаторах.

Улаштування І розміщення вбудованих, прибудованих або окремо збудованих ТП повинно виконуватися відповідно до вимог розділу 4 ПУЗ.

2.3.4. Живлення силових та освітлювальних електроприймачів рекомендується виконувати від одних і тих самих трансформаторів.

2.3.5. Розміщення і компонування ТП повинні передбачати можливість цілодобового безперешкодного доступу до них персоналу елект-ропостачальної організації.

2.3.6. Живлення аварійного та евакуаційного освітлення повинно виконуватись відповідно до вимог глави 6.1 ПУЭ і СНиП П-4.

2.3.7. Електричні мережі будинків повинні бути розраховані на живлення будинку та освітлення реклам, вітрин, фасадів, ілюмінації, зовнішнього освітлення, а також живлення протипожежних пристроїв, систем диспетчеризації, локальних телевізійних мереж, сигналізації загазованості, світлових покажчиків пожежних гідрантів та інших знаків безпеки, звукової та іншої сигналізації, вогнів світлового огородження тощо відповідно до завдання на проектування.

2.3.8. Для живлення однофазних споживачів від багатофазної розподільної мережі допускається різним групам однофазних споживачів мати спільні N і РЕ провідники (п'ятипровідна мережа), прокладеш безпосередньо від ВРП. Об'єднання N і РЕ провідників (чотирипровідна мережа з РЕК провідником) не допускається.

У разі живлення однофазних споживачів від багатофазної мережі відгалуженням від повітряних ліній, коли РЕК провідник повітряної лінії с загальним для груп однофазних споживачів, які живляться від різних фаз, рекомендується передбачати захисне вимкнення споживачів при перевищенні допустимого рівня напруги, що виникає через асиметрію навантаження після обриву РЕК провідника, N або спільного РЕК. Вимкнення слід виконувати на вводі в будинок, наприклад, впливом на незалежний розчіплювач ввідного автоматичного вимикача з допомогою реле контролю напруги. У цих випадках необхідно передбачати вимкнення як фазного L, так і нульового робочого N провідників.

Під час вибирання апаратів та приладів, які установлюються на вводі, перевага за іншими рівними умовами має надаватися апаратам та приладам, що зберігають роботоздатність при перевищенні напруги понад дозволену, яка виникла через несиметрїю навантаження в разі обривання РЕК або К провідника. При цьому їх комутаційні та інші робочі характеристики можуть не виконуватись.

У всіх випадках забороняється в колах РЕ і РЕК провідників мати комутаційні контактні і безконтактні елементи. Допускаються з'єднання, які можуть розбиратися з допомогою інструмента, а також спеціально призначені для цієї мети з'єднувачі.

2.4. Ввідні пристрої, розподільні щити, групові щитки

2.4.1. На вводі в будинок повинно бути встановлено один або декілька ВП або ВРП.

За наявності в будинку декількох споживачів, які у своїх господарських відносинах функціонально не пов'язані, у кожного з них рекомендується встановлювати самостійні ВП або ВРП.

Від ВРП допускається також живлення споживачів, розміщених в інших будинках за умови, що ці споживачі мають єдину балансову належність.

У разі повітряного вводу мають бути встановлені обмежувачі імпульсних перенапруг.

2.4.2. Перед вводами в будинки не дозволяється встановлювати додаткові кабельні ящики для розподілу сфери обслуговування зовнішніх мереж живлення та мереж усередині будинку. Такий розподіл повинен бути виконаний у ВП або ГРЩ.

2.4.3. На ВП, ВРП, ГРЩ апарати захисту мають бути встановлені на вводах ліній живлення і на всіх лініях, що відходять від них.

2.4.4. На вводі мережі живлення у ВП, ВРП, ГРЩ слід установлювати апарати керування. На лініях, що відходять від них, апарати керування можуть бути встановлені або на кожній лінії, або бути спільними для декількох ліній.

Автоматичний вимикач слід розглядати як апарат захисту і керування.

2.4.5. Апарати керування незалежно від їх наявності на початку лінії живлення повинні бути встановлені на вводах ліній живлення в торгових приміщеннях, комунальних підприємствах, адміністративних приміщеннях тощо, а також у приміщеннях споживачів, які у своїх господарських відносинах функціонально не пов'язані.

2.4.6. Поверховий щиток повинен установлюватися у поверховому коридорі чи на сходовій площадці на відстані не більше 3 м по довжині електропроводки від стояка живлення з урахуванням вимог глави 3.1 ПУЭ і ГОСТ 30331.9.

2.4.7. ВП, ВРП, ГРЩ, як правило, слід установлювати в ЕП. У районах можливого затоплення вони повинні встановлюватися вище рівня затоплення.

ВП, ВРП, ГРЩ можуть розміщуватися в приміщеннях сухих підвалів, які призначені для експлуатації за умови, що ці приміщення доступні для обслуговуючого персоналу та відділені від інших приміщень перегородками з ступенем вогнестійкості не менше ніж 0,75 годин.

У разі розміщення ВП, ВРП, ГРЩ і групових щитків поза ЕП вони повинні встановлюватися в зручних і доступних для обслуговування місцях, у шафах із ступенями захисту оболонки за ГОСТ 14254 не нижче ІР 31. У цих випадках відстань від трубопроводів (водопровід, опалення, каналізація, внутрішні водостоки) повинна бути не менше 0, 5 м, а від газопроводів і газових лічильників - не менше 1 м.

2.4.8. ЕП, а також ВП, ВРП, ГРЩ не допускається розміщувати під санвузлами, ванними кімнатами, душовими, кухнями (окрім кухонь квартир), мийками, мийними і парильними приміщеннями лазень та іншими приміщеннями з мокрими технологічними процесами.

Прокладання через щитові приміщення трубопроводів (водопровід, опалення, каналізація, внутрішній водостік) не рекомендується.

Трубопроводи (водопровід, опалення), вентиляційні та інші короби, що прокладаються через щитове приміщення, не повинні мати відгалужень у межах приміщення (за винятком відгалуження до приладу опалення самого ЕП), а також люків, засувок, фланців, вентилів тощо.

Забороняється прокладання через ці приміщення газопроводів і трубопроводів з горючими рідинами.

Двері ЕП повинні відчинятися назовні.

2.4.9. Приміщення, в яких установлюються ВРП, ГРЩ, повинні мати природну вентиляцію, електричне освітлення. У приміщеннях температура має бути не нижче +5°С.

2.4.10. Електричні кола в межах ВП, ВРП, ГРЩ та групових щитків слід виконувати проводами з мідними жилами та шинами - мідними або алюмінієвими.

2.5. Електропроводки та кабельні лінії

2.5.1. Внутрішні електропроводки слід виконувати з урахуванням таких вимог:

- електроустановки різних організацій, відокремлених в адміністра-тивно-господарському відношенні і розміщені в одному будинку, можуть бути приєднані відгалуженнями до загальної лінії живлення або живитися окремими лініями від ВРП або ГРЩ;

- допускається приєднувати декілька стояків до окремої лінії. На відгалуженнях до кожного стояка, який живить квартири житлових будинків, що мають більше п'яти поверхів, слід установлювати апарат керування, спільний з апаратом захисту;

- у житлових будинках світильники сходових кліток, вестибюлів, холів, поверхових коридорів та інших внутрішніх приміщень, які розміщуються поза квартирами, повинні живитися окремими лініями від ВРП або від окремих групових щитків, які живляться від ВРП. Приєднання цих світильників до поверхових і квартирних щитків не допускається;

- для сходових кліток та коридорів, що мають природне освітлення, рекомендується передбачати автоматичне або диспетчерське керування електричним освітленням з урахуванням природного освітлення;

- живлення електроустановок нежитлового фонду рекомендується виконувати окремими лініями.

2.5.2. Захист усіх електричних мереж слід виконувати відповідно до вимог глави 3.1. ПУЭ.

2.5.3. У будинках слід застосовувані кабелі і проводи з мідними жилами. У житлових будинках найменший допустимий переріз мідних провідників повинен відповідати таблиці 2.1.

Мережі живлення та розподільні мережі допускається виконувати кабелями і проводами з алюмінієвими жилами, якщо їх розрахунковий переріз дорівнює 16 мм і більше.

Живлення окремих електроприймачів, які належать до інженерного устаткування будинків (насоси, вентилятори, калорифери, установки кондиціювання повітря та ін.), можуть виконуватися кабелем з алюмінієвими жилами перерізом не менше 2,5 мм .

2.5.4. У житлових будинках прокладання вертикальних ділянок розподільної мережі повинно виконуватися по сходових клітках приховано (у каналах, трубах, коробах відповідно до вимог НАПБ А 01.001). Забороняється прокладання вертикальних дільниць загальнобудинкової розподільної мережі всередині квартир.

Допускається прокладання проводів і кабелів ліній живлення квартир разом з проводами і кабелями групових ліній робочого освітлення сходових кліток, поверхових коридорів та інших приміщень усередині будинків у загальній трубі, загальному коробі або каналі із негорючих або важко-горючих будівельних конструкцій з помірною димоутворювальною здатністю за ГОСТ 12.1.044.

Мережу від поверхового розподільного щитка до квартири слід виконувати в окремій трубі або каналі, тобто окремо від групової мережі інших квартир.

Допускається прокладати до 12 проводів групових мереж квартир житлових будинків в одному каналі на заміну вимог пункту 2.1.15 ПУЭ.

Таблиця 2.1. Найменші допустимі перерізи кабелів і проводів електричних мереж у житлових будинках

Найменування мереж

Найменший переріз кабелів і проводів з мідними жилами, мм2

Групова

1,5

Розподільна до квартирних щитків електролічильників

2,5

Розподільна (стояки) для живлення квартир

4

2.5.5. У всіх будинках лінії групової мережі, що прокладаються від групових, поверхових і квартирних щитків до світильників загального освітлення, штепсельних розеток і стаціонарних елєктроприймачів, повинні виконуватися трипровідними (фазний -L, нульовий робочий - N і нульовий захисний - РЕ провідники). Забороняється об'єднання нульових робочих і нульових захисних провідників різних групових ліній. Нульовий робочий і нульовий захисний провідники не дозволяється підключати на щитках під спільний контактний затискач.

Переріз РЕ провідників повинен відповідати вимогам пункту 2.5.15.

2.5.6. Електропроводку в приміщеннях слід виконувати із можливістю заміни: приховано - в каналах будівельних конструкцій, замонолі-чених трубах; відкрито - в електротехнічних плінтусах, коробах тощо.

На технічних поверхах, у підпідлогових просторах, підвалах, які не опалюються, горищах, вентиляційних камерах, вологих та особливо вологих приміщеннях електропроводку рекомендується виконувати відкритою.

Для техніко-економічної доцільності горизонтальні і вертикальні ділянки розподільних мереж, які мають численні відгалуження, рекомендується виконувати шинопроводами (див. пункт 2.2.20 ПУЭ).

Допускається в будинках, конструкції яких виготовлені Із негорючих будівельних матеріалів згідно з ДСТУ Б В.2.7-19, прокладати групові мережі кабелем або ізольованими проводами в захисній оболонці без можливості їх заміни в борознах стін, перегородках, перекриттях, під штукатуркою, у шарі підготовки підлоги або в порожнинах будівельних конструкцій.

Допускається в адміністративних та побутових будинках під час їх реконструкції застосовувати відкриту електропроводку в пластмасових коробах із важкогорючих матеріалів з помірною димоутворювальною здатністю відповідно до ГОСТ 12.1.044.

Не дозволяється прокладання проводів без можливості їх заміни в панелях стін, перегородках та перекриттях, які виконані на заводах бу-діндустрії, або в монтажних стиках панелей під час монтажу будинків.

2.5.7. Електричні мережі, які прокладаються за непрохідними підвісними стелями і в перегородках, розглядаються, як приховані електропроводки і їх слід виконувати: за стелями і в пустотах перегородок із горючих матеріалів згідно з ДСТУ Б В.2.7-19 - в металевих, які мають локалізуючі властивості, і в закритих коробах; за стелями і в перегородках із негорючих матеріалів - у трубах, гнучких рукавах, коробах Із негорючих чи важкогорючих матеріалів або горючих групи горючості Г1 згідно з ДСТУ Б В.2.7-19, а також кабелями, які мають оболонки з матеріалів з помірною димоутворювальною здатністю за ГОСТ 12.1.044. Також повинна бути забезпечена можливість заміни проводів і кабелів.

Примітка. Під підвісними стелями із негорючих матеріалів розуміють такі стелі, які виконані із негорючих матеріалів. Інші будівельні конструкції, що розташовані над підвісними стелями, включаючи міжповерхові перекриття, також виконані із негорючих матеріалів.

2.5.8. Відкрите прокладання кабелів допускається в приміщеннях для приготування і приймання їжі за винятком кухонь квартир. Відкрите прокладання проводів у цих приміщеннях не дозволяється.

У кухнях квартир слід застосовувати такі самі види електропроводок, що і у житлових кімнатах і коридорах.

2.5.9. У ванних кімнатах, санвузлах, душових, як правило, повинна застосовуватися прихована електропроводка. Допускається відкрите про-кладання кабелів.

У саунах для зон З і 4 згідно з додатком 1 електропроводка повинна витримувати температуру не нижче ніж +170°С.

У саунах, ванних кімнатах, санвузлах, душових не допускається про-кладання проводів з металевими оболонками, у металевих трубах і мета-левих рукавах.

2.5.10. Електропроводка на горищах повинна виконуватися від-повідно до вимог розділу 2 ПУЗ та НАПБ А 01.001.

2.5.11. Прокладання проводів І кабелів по горючих основах (конструкціях, деталях) повинно виконуватися захищеним (у трубах, коробах).

Допускається відкрите прокладання на відстані від горючих основ не менше ніж 10 мм.

У разі неможливості забезпечення вказаної відстані слід відокремлювати кабель або провід від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабеля) не менше ніж на 10 мм.

2.5.12. Через підвали і технічні підпідлогові простори секцій будинку

Допускається прокладання силових кабелів напругою до 1000 В, які жив-

лять електроприймачі інших секцій будинку. Такі кабелі не розглядаються як транзитні, прокладання яких через підвали і технічні підпідлогові про-стори будинку забороняється.

2.5.13. Забороняється відкрите прокладання транзитних кабелів і проводів через комори і складські приміщення.

2.5.14. Лінії, які живлять холодильні установки підприємств торгівлі

громадського харчування, повинні бути прокладені від ВРП або ГРЩ цих підприємств.

2.5.15. Вибір перерізу провідників слід виконувати згідно з вимогами відповідних глав ПУЄ.

Однофазні дво- і трипровідні лінії, а також трифазні, чотири- І п'яти-провідні лінії, що живлять однофазні електроприймачі, повинні мати переріз нульових робочих N провідників, який дорівнює перерізу фазних провідників.

Трифазні, чотири- і п'ятипровідні лінії, які живлять трифазні елект-роприймачі навантаження, повинні мати переріз нульових робочих N провідників, рівний перерізу фазних провідників до 16 мм по міді і 25мм2 по алюмінію, а при більшому перерізі - не менше 50% перерізу фазних провідників.

Переріз РЕN провідників повинен бути не менше перерізу N про-

відників і не менше 10 мм по міді і 16 мм по алюмінію незалежно від перерізу фазних провідників.

Переріз РЕ провідників повинен дорівнювати перерізу фазних до 16 мм2 та 16 мм2 - при перерізі фазних провідників від 16 до 35 мм і 50% перерізу фазних провідників при більших перерізах.

Переріз РЕ провідників, які не входять до складу кабелів, повинен бути не менше 2,5 мм за наявності механічного захисту і 4 мм - за його відсутності.

2.6. Внутрішнє електрообладнання

2.6.1. Електродвигуни, що обслуговують загальнобудинковї установки (насоси, вентилятори, ліфти тощо), а також їхні захисні і пускові апарати повинні бути доступні тільки для обслуговуючого персоналу. Винятком є кнопки керування ліфтами, протипожежними пристроями І вентиляцією. Пускові апарати керування електродвигунами рекомендується розміщувати в зручних для обслуговування місцях з дотриманням вимог, наведених у главі 5.3 ПУЗ.

2.6.2. Протипожежні пристрої, сигналізація загазованості і охоронна незалежно від категорії надійності електропостачання будинку повинні живитися від двох окремих вводів, а за їх відсутності - двома лініями від ВРП або ГРЩ. Переключення з однієї лінії на другу здійснюється автоматично.

2.6.3. Установка електродвигунів на горищі допускається при виконанні вимог із звукоізоляції відповідно до нормування рівнів шуму.

Установлені на горищі електродвигуни, розподільні пункти, окремо встановлені комутаційні апарати й апарати захисту повинні мати ступінь захисту не нижче ІР 44.

2.6.4. У приміщеннях для приготування їжі, крім кухонь квартир, світильники із лампами розжарювання, які встановлюються над робочими місцями (плитами, столами тощо), повинні мати знизу захисне скло. Світильники з люмінесцентними лампами мають бути оснащені ґратами, сітками або лампотримачами, щоб запобігти випаданню ламп.

2.6.5. У ванних кімнатах, душових І санвузлах слід використовувати електрообладнання, спеціально призначене для установки у відповідних зонах цих приміщень за додатком 2, з дотриманням таких вимог:

1) електрообладнання повинно мати ступінь захисту по воді не нижче ніж:

у зоні 0 - ІРХ7;

узонії-ІРХЗ;

у зоні 2 - ІРХ4 (ІРХ5 - у ваннах загального користування);

у зоні 3 - ІРХ1 (ЇРХ5 - у ваннах загального користування);

2) у зоні 0 можуть використовуватися електроприлади напругою не вище 12 В, призначені для використання у ванні. У такому разі джерело живлення повинно розміщуватися за межами цієї зони;

3) у зоні 1 можуть установлюватися тільки водонагрівники;

4) у зоні 2 можуть установлюватися водонагрівники і світильники класу захисту 2;

5) у зонах 0,1 І 2 не допускається установка з'єднувальних коробок розподільних пристроїв і пристроїв керування.

2.6.6. Не допускається установка штепсельних розеток у ванних кімнатах, душових, у мийних приміщеннях лазень, у приміщеннях з нагрівниками для саун (далі за текстом - у саунах), а також у приміщеннях пралень, за винятком ванних кімнат квартир і номерів готелів

У ванних кімнатах квартир і номерів готелів допускається установка штепсельних розеток у зоні 3 згідно з додатком 2, приєднаних до мережі через роздільні трансформатори або мережі, захищеної пристроєм захисного вимкнення (надалі - ПЗВ), який реагує на диференційний струм з номінальним струмом, що не перевищує ЗО мА.

Будь-які вимикачі і штепсельні розетки повинні розміщуватися на відстані не менше 0,6 м від дверного прорізу душової кабіни.

2.6.7. Відстань від газопроводів до розеток, вимикачів та елементів електроустановок має бути не менше 0,5 м.

2.6.8. У будинках, обладнаних трипровідною мережею (див. пункт 2.6.5), повинні встановлюватися штепсельні розетки на струм не менше 10 А із захисним контактом.

Штепсельні розетки, які встановлюються в квартирах, у житлових кімнатах гуртожитків, а також у дитячих закладах (садках, яслах, школах тощо), повинні мати захисний пристрій, що автоматично закриває гніздо штепсельної розетки з витягнутою вилкою.

2.6.9. Вимикачі рекомендується установлювати на стіні з боку дверної ручки на висоті 1 м. Допускається їх установка під перекриттям з керуванням з допомогою шнура.

У приміщеннях для перебування дітей (садках, яслах, школах та ін.) вимикачі слід установлювати на висоті 1,8 м від підлоги.

2.6.10. Не дозволяється установка розподільних пристроїв і пристроїв керування в саунах, ванних кімнатах, санвузлах, мийних приміщеннях лазень, парильнях, приміщеннях пралень тощо.

У приміщеннях з умивальниками і зонах 1 і 2 ванних і душових приміщень допускається установка вимикачів, які приводяться в дію шнуром.

2.6.11. Апарати, що вимикають мережу освітлення горища, повинні бути встановлені поза його межами.

2.6.12. Вимикачі світильників робочого, аварійного та евакуаційного освітлення приміщень, призначених для перебування великої кількості людей (наприклад, торгових приміщень магазинів, їдалень, вестибюлів готелів тощо), повинні бути доступними тільки для обслуговуючого персоналу.

2.6.13. Над кожним входом у будинок повинен установлюватися світильник.

2.6.14. Номери будинків і покажчики пожежних гідрантів, установлених на зовнішніх стінах будинків, повинні бути освітлені. Живлення електричних джерел світла номерів будинків і покажчиків пожежних гідрантів має здійснюватися від мережі внутрішнього освітлення будинку, а покажчики пожежних гідрантів, які встановлені на опорах зовнішнього освітлення, - від мережі зовнішнього освітлення.

2.7. Прилади обліку електроенергії

2.7.1. У громадських та житлових будинках індивідуальних забудовників розрахункові лічильники електроенергії повинні встановлюватися на ВРП (ГРЩ) у точках балансового розподілу з електропостачальною організацією. За наявності вбудованих і прибудованих трансформаторних підстанцій, потужність яких повністю використовується споживачами будинків, розрахункові лічильники повинні встановлюватися на вводах силових трансформаторів на спільний щит низької напруги, який одночасно є ВРП будинку.

2.7.2. Розрахункові лічильники житлових будинків (освітлення сходових кліток, контор домоуправлінь, дворове освітлення тощо) рекомендується встановлювати в шафах ВРП або на панелях ГРЩ.

2.7.3. Розрахункові квартирні лічильники слід розміщати сумісно з апаратами захисту (автоматичними вимикачами, запобіжниками). При установці квартирних щитків у квартирах лічильники повинні встановлюватися на цих щитках. Допускається установка лічильників на поверхових щитках.

2.7.4. Для безпечної заміни лічильника, безпосередньо увімкнутого в мережу, перед кожним лічильником повинен передбачатися комутаційний апарат для зняття напруги з усіх фаз, приєднаних до лічильника.

Апарати вимикання, що призначені для зняття напруги з розрахункових лічильників, розміщених у квартирах, повинні розміщуватися за їх межами.

2.7.5. За лічильником, увімкненим безпосередньо в мережу, повинен бути установлений апарат захисту відповідно до глави 3.1 ПУЭ. Якщо від лічильника відходять декілька ліній, обладнаних апаратами захисту, то встановлення загального апарата захисту не потрібне,

2.7.6. У житлових будинках слід установлювати один однофазний або трифазний розрахунковий лічильник (при трифазному вводі) на кожну квартиру.

2.7.7. Розрахункові лічильники в громадських будинках з декількома споживачами електроенергії повинні передбачатися для кожного споживача, відокремленого в господарському відношенні (ательє, магазини, майстерні, склади, житлово-експлуатаційні контори та ін.).

2.7.8. Рекомендується оснащення житлових будинків системою дистанційного зняття показань лічильників.

2.8. Захисні заходи безпеки

2.8.1. Захисні заходи безпеки електроустановок будинків повинні виконуватися відповідно до вимог глави 1.7 ПУЭ і додаткових вимог даного розділу.

2.8.2. У всіх приміщеннях необхідне приєднання відкритих провідних частин світильників загального освітлення і стаціонарних електроприй-мачів (електричних плит, кип'ятильників, побутових кондиціонерів, електрорушників тощо) до нульового захисного РЕ провідника.

2.8.3. У приміщеннях будинків металеві корпуси однофазних переносних електроприладів і настільних засобів оргтехніки класу 1 за ГОСТ 12.2.007.0 слід приєднувати до захисних провідників трипровідної групової лінії (див. пункт 2.5.5).

До захисних провідників слід приєднувати металеві каркаси підвісних стель, перегородок, дверей та рам і конструкцій для прокладання кабелів.

2.8.4. Допускається застосування підвісних світильників, не обладнаних затискачами, для підключення захисних провідників у приміщеннях без підвищеної небезпеки за умови, що гак для їх підвішування ізольований. Вимоги даного пункту не відміняють вимог пункту 2.5.5 І не є підставою для виконання електропроводок двопровідними.

2.8.5. На групових лініях, які живлять штепсельні розетки для переносних електричних приладів, рекомендується передбачати ПЗВ з номінальним диференційним струмом спрацьовування не більше ЗО мА.

Установка ПЗВ є обов'язковою, якщо пристрій захисту від надструмів (автоматичний вимикач, запобіжник) не забезпечує заданого часу автоматичного відключення відповідно до ГОСТ 30331.3- 0,4 с за номінальної напруги 220 В і якщо установка не охоплена системою зрівнювання потенціалів або розетки розташовані зовні приміщень та в приміщеннях, особливо небезпечних чи з підвищеною небезпекою (наприклад, у зоні З ванних і душових приміщень квартир і номерів готелів).

2.8.6. У разі установки ПЗВ послідовно повинні виконуватися вимоги селективності. При дво- і багатоступеневих схемах ПЗВ, розміщений ближче до джерела живлення, повинен мати уставку і час спрацьовування утричі більші ніж ПЗВ, розміщений ближче до споживача.

2.8.7. У зоні дії ПЗВ нульовий робочий провідник не повинен мати з'єднання з заземленими елементами і нульовим захисним провідником.

2.8.8. У всіх випадках ПЗВ повинен забезпечувати надійну комутацію кіл навантаження з урахуванням можливих перевантажень.

2.8.9. Повинні використовуватися переважно ПЗВ, які є єдиним апаратом з автоматичним вимикачем, що забезпечує захист від надструмів.

Використання ПЗВ у групових лініях, які не мають захисту від надструмів, без додаткового апарата, що забезпечує цей захист, не допускається.

У разі використання ПЗВ, що не мають захисту від надструмів, повинна бути проведена розрахункова перевірка ПЗВ у режимі надструмів з урахуванням захисних характеристик апарата захисту від надструмів.

2.8.10. У житлових будинках не допускається використання ПЗВ, які автоматично вимикають споживача від мережі в разі зникнення або недопустимого зниження напруги мережі. У цих випадках ПЗВ повинен зберігати роботоздатність на термін не менше ніж 5 с у разі зниження напруги до 50% від номінальної.

2.8.11. У будинках можуть використовуватися ПЗВ типу "А", що реагують як на змінні, так і на пульсуючі струми пошкоджень, або "АС", які реагують тільки на змінний струм витоку. Джерелом пульсуючого струму є, наприклад, пральні машини з регуляторами швидкості, регульовані джерела світла, телевізори, відеомагнітофони, персональні комп'ютери тощо.

2.8.12. Допускається приєднання до одного ПЗВ декількох групових ліній через окремі автоматичні вимикачі (запобіжники).

Установлення ПЗВ у лініях, які живлять стаціонарно встановлене обладнання і світильники, а також у загальних мережах освітлення, не обов'язкове.

2.8.13. У житлових будинках ПЗВ рекомендується установлювати на квартирних щитках, допускається їх установлення на поверхових щитках.

2.8.14. Забороняється установлення ПЗВ для електроприймачів, відключення яких може призвести до ситуацій, небезпечних для споживачів (вимикання протипожежної сигналізації тощо).

2.8.15. Сумарна величина струмів витоку мережі з урахуванням приєднаних стаціонарних і переносних електроприймачів у нормальному режимі роботи не повинна перевищувати 1/3 номінального струму ПЗВ. За відсутності даних про струми витоку електроприймачів їх слід приймати з розрахунку 0,3 мА на 1 А струму навантаження, а струм витоку мережі - з розрахунку 10 мкА на 1 м довжини фазного провідника.

2.8.16. Для підвищення рівня захисту від загоряння при замиканнях на заземлені частини, коли величина струму недостатня для спрацьовування захисту максимального струму, на вводі в квартиру, індивідуальний будинок тощо рекомендується установлення ПЗВ зі струмом спрацьову-

вання до 300 мА.

2.8.17. Для житлових будинків у разі додержання вимог пункту 2.8. 15 функції ПЗВ за пунктами 2.8.15, 2.8.16 можуть виконуватися одним апа-ратом із струмом спрацьовування не більше 30 мА.

2.8. 1 8. Якщо ПЗВ призначений для захисту від ураження електричним

струмом і для захисту від загоряння або тільки для захисту від загоряння,

то він повинен вимикати як фазний, так і нульовий робочий провідники.

у цих випадках захист від надструму в нульовому робочому провіднику

не вимагається.

2.8.1 9. На вводі в будинок повинна бути виконана система зрівнюван-ня потенціалів шляхом об'єднання наступних струмопровідних частин:

- основний (магістральний) захисний заземлювальний провідник;

- основний (магістральний) заземлювальний провідник або основний заземлювальний затискач;

- сталеві труби комунікацій будинків і між будинками;

- металеві частини будівельних конструкцій, блискавкозахисту, системи центрального опалення, вентиляції та кондиціонування. Такі струмопровідні частини повинні бути з'єднані між собою на воді в будинок.

2.8.20. Слід на протязі всієї мережі повторно виконувати додаткове зрівнювання потенціалів. До додаткової системи зрівнювання потенціалів повинні бути підключені всі доступні доторканню відкриті струмоп-провідні частини стаціонарних електроустановок, сторонні струмоп-провідні частини і нульові захисні провідники всього електрообладнання (у т.ч. штепсельні розетки).

2.8.21. Для ванних і душових приміщень додаткова система зрівню-вання потенціалів є обов'язковою і повинна передбачати ще підключення сторонніх струмопровідних частин, які виходять за межі приміщень. якщо відсутнє електрообладнання з підключеними до системи зрівнюван-ня потенціалів нульовими захисними провідниками, тоді систему зрівню-вання потенціалів слід підключати до РЕ шини (затискача) на вводі.

Нагрівальні елементи, які закладеш в підлогу, повинні бути покриті заземленою металевою сіткою або заземленою металевою оболонкою, приєднаними до системи зрівнювання потенціалів. Як додатковий захист для нагрівальних елементів рекомендується використовувати ПЗВ на струм до 30 мА.

Не допускається використання для саун, ванних і душових приміщень систем місцевого зрівнювання потенціалів.

3. ЕЛЕКТРОУСТАНОВКИ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ,

СПОРТИВНИХ, КУЛЬТУРНО-ВИДОВИЩНИХ БУДИНКІВ

І СПОРУД, ЗАКЛАДІВ ДОЗВІЛЛЯ ТА КУЛЬТОВИХ

3.1. Галузь застосування

3.1.1. Вимоги даного розділу Правил поширюються на електроустановки, які розміщені в будинках видовищних закладів із залами для глядачів: театрів, цирків, кінотеатрів, концертних залів, клубів, центрів творчості дітей та юнацтва, культових закладів, критих спортивних споруд, палаців спорту, спортивних залів тощо.

3.1.2. Електроустановки видовищних закладів, крім вимог даного розділу, повинні задовольняти вимоги розділів 1- б ПУЭ, НАПБ А.01.001 і розділу 2 цих Правил у тій мірі, у якій вони не змінені даним розділом.

3.2. Терміни та визначення

3.2.1. Манеж - частина залу для глядачів, призначена для циркових показів.

3.2.2. Освітлення вистав - освітлення, призначене для світлового оформлення театральних вистав, концертів, естрадних і циркових виступів.

3.2.3. Технічні апаратні - приміщення, у яких розміщуються освітлювальні й проекційні прилади, пристрої керування освітленням для вистав, апаратура зв'язку, електроакустичні і кінотехнологічні пристрої, електроустановки живлення І керування електроприводами механізмів сцени (естради, манежу).

3.3. Електропостачання

3.3.1. Живлення електроприймачів повинно виконуватися від мережі 380/220 В з глухозаземленою нейтраллю з системою заземлення ТN-S або ТN-С-S. Під час реконструкції видовищних закладів, які мають напругу мережі 220/127 або трифазну 220 В, слід передбачати переведення мережі на напругу 380/220 В з глухозаземленою нейтраллю з системою заземлення ТN-S або TN-С-S.

3.3.2. Вибір нестандартної напруги для електроприймачів освітлення вистав і електроустановок механізмів сцени, які живляться від окремих трансформаторів, випрямлячів або перетворювачів, повинен здійснюватися в процесі проектування.

3.3.3. Усі приміщення, які входять до складу сцени (естради), а також сейфи декорацій, склади (декорацій, костюмів, реквізитів, бутафорій, меблів і матеріальні), майстерні (живописні, постижирські, бутафорські, столярні, художника, макетні, трафаретні, об'ємних декорацій, кравецькі, взуттєві), комори (фарб, машиніста і електрика сцени, білизни, господарські), гардеробні для акторів і костюмерні, кінопроекційні, перемо-точні та репроекційні слід відносити до пожежонебезпечних зон класу П-ІІа, якщо ці приміщення не зараховані за умовами експлуатації до більш високого класу з вибухопожежної небезпеки.

3.3.4. Категорії електроприймачів щодо надійності електропостачання наведені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Категорії електроприймачів видовищних закладів щодо надійності електропостачання



з\п

Найменування електроприймачів

Категорія що електропосі сумарній міс для глядг

до надійності гачання при їткості залів

14 І В, ЧОЛ.

 

 

Менше 800

800 і більше

1

Електродвигуни пожежних насосів, автоматична пожежна сигналізація, пожежогасіння, системи протидимного захисту, оповіщення про пожежу, протипожежна завіса, аварійне та евакуаційне освітлення, сигналізація загазованості

І

I

2

Електроприймачі освітлення вистав

III

II

3

ЕлектроприймачІ механізмів сцени

III

II

4

Електроприймачі технічних апаратних І систем озвучення

III

II

5

Решта електроприймачів, не вказаних у пунктах 1-4 даної таблиці, а також комплекси електроприймачів будинків із залами місткістю 300 і менше місць

III

II!

3.3.5. Живлення електроустановок видовищних закладів може забезпечуватися як від власної (абонентської) трансформаторної підстанції (ТП) - вбудованої, прибудованої або окремо збудованої, - так і від ТП спільного користування.

До ліній 0,4 кВ, які живлять видовищні заклади від ТП спільного користування, не допускається приєднання електроустановок інших споживачів. Допускається живлення електроустановок Інших споживачів від власної (абонентської) ТП видовищного закладу.

3.3.6. Електропостачання видовищного закладу із сумарною (при декількох залах для глядачів в одному будинку) кількістю місць у гляда-чевому залі 800 і більше та дитячих видовищних закладах незалежно від кількості місць повинно задовольняти такі вимоги:

1. Живлення електроприймачїв слід виконувати від двох трансформаторів власної (абонентської) ТП. В разі недоцільності спорудження власної ТП живлення електро приймачів слід здійснювати від двох трансформаторів ТП спільного користування.

2. Трансформатори ТП повинні одержувати живлення від двох незалежних взаєморезервованих ліній 6-10 кВ від найближчих ТП або РП розподільної мережі, що живляться з окремих ліній 6-Ю кВ.

3. У разі відключення одного трансформатора трансформатор, який залишився в роботі, повинен забезпечувати живлення всіх елект-роприЙмачів видовищного закладу відповідно до вимог щодо перевантаження трансформаторів згідно з чинними нормативними документами.

4. ГРЩ повинен мати дві секції шин 380/220 В з пристроями автоматичного введення резерву (АВР) на шинах Живлення секцій ГРЩ від трансформаторів слід виконувати лініями, які дають змогу для взаєморезервування. У разі об'єднання ГРЩ з щитом ТП або КТП АВР установлюється на щиті ТП або КТП.

3.3.7. Електропостачання видовищного закладу з сумарною кількістю місць у глядачевих залах менше 800 повинно задовольняти такі вимоги: 1 Живлення електроприймачїв слід виконувати від двох трансформаторів ТП спільного користування. Допускається здійснювати живлення ГРЩ (ВРП) видовищного закладу від одного трансформатора за умови прокладання від ТП до ГРЩ (ВРП) двох ліній для взаєморезервування.

2. У разі відключення одного трансформатора трансформатор, що залишився в роботі, повинен забезпечувати живлення основних електроприймачів видовищного закладу у відповідності з вимогами до перевантаження трансформаторів згідно з чинними нормативними документами.

3. ГРЩ (ВРП) повинен мати дві секції шин 380/220 В. Живлення секцій від ТП слід передбачати окремими лініями, що взаєморезервують-ся. Переключення живлення на секціях виконується з допомогою АВР або вручну.

4. Електроспоживачі І категорії щодо надійності електропостачання повинні мати окреме джерело живлення.

3.3.8. Електропостачання видовищного закладу із сумарною кількістю місць у глядачевих залах до 300 може здійснюватися від одного трансформатора ТП спільного користування.

3.3.9. У разі розміщення видовищного закладу із сумарною кількістю місць до 300, за винятком дитячих видовищних закладів (див. пункт 3.2.6), у будинку іншого призначення живлення електроприймачів видовищного закладу допускається здійснювати від спільного ГРЩ (ВРП).

3.3.10. Прибудовані або вбудовані ТП з масляними трансформаторами повинні задовольняти вимоги глави 4.2 ПУЗ, а також такі вимоги:

1. Кожний трансформатор повинен бути встановлений в окремій камері, яка має вихід назовні. Допускається установлення в одному приміщенні одного КТП з двома трансформаторами. Приміщення ТП і КТП повинні розміщуватися на першому поверсі.

2. Двері трансформаторних камер або приміщень КТП повинні бути розташовані на відстані не менше 5 м від найближчих дверей для проходу глядачів або від евакуаційного виходу.

3. Не допускається розташовувати виходи (двері) з приміщень ТП і КТП безпосередньо на шляху евакуації.

3.3.11. Комплектні трансформаторні підстанції з трансформаторами, які не мають масляного заповнення, можуть розміщуватися всередині будинку в окремому приміщенні. У такому разі повинна бути забезпечена можливість транспортування обладнання КТП для заміни та ремонту.

3.3.12. У приміщеннях ТП, КТП можуть розміщуватися розподільні-пристрої (РП) і перетворювачі до 1000 В для живлення електроприводів механізмів сцени, шафи з акумуляторними батареями і тиристорні регу-ліятори освітлення вистав за умови обслуговування усього електрообладнання, розміщеного в приміщенні, персоналом об'єкта.

3.3.13. Розподільний пристрій ТП напругою вище 1000 В повинен розміщуватися в окремому приміщенні з окремими входами, які замикаються і обслуговуються персоналом енергопостачальної організації.

Допускається розміщення РП до 1000 В і вище в одному приміщенні з ТП тільки за умови їх експлуатації персоналом однієї організації (рай-онної електромережі або об'єкта).

Вимоги до розміщення РП до 1000 В і вище в різних приміщеннях з ТП не поширюються на КТП.

3.3.14. Не допускається підключення інших електроприймачів до ліній, які живлять електроакустичнії кінотехнічні пристрої.

3.3.15. Живлення аварійного та евакуаційного освітлення повинно виконуватися відповідно до вимог глави 6.1 ПУЭ і з урахуванням додаткових вимог, зазначених у пунктах 3.3.16.1 3.3.17.

3.3.16. Для живлення в аварійних режимах аварійного та евакуацій-ніого освітлення, пожежної сигналізації і сигналізації загазованості у видовищних закладах рекомендується установлення акумуляторної батареї.

Установлення акумуляторних батарей із зазначеною метою в обов'язковому порядку потрібно передбачати:

1) у дитячих видовищних закладах незалежно від кількості місць і джерел живлення;

2) у видовищних закладах (крім кінотеатрів) Із сумарною кількістю місць у залах для глядачів 800 і більше незалежно від кількості джерел живлення; 3) за наявності одного джерела живлення:

- у клубах при сумарній кількості місць у залах для глядачів більше 500;

- у решті видовищних закладів при сумарній кількості місць у залах для глядачів більше 300.

За наявності двох джерел живлення для зазначених у пункті 3 видовищних закладів акумуляторні батареї можуть не встановлюватися.

Акумуляторні батареї також можуть не встановлюватися:

- у кінотеатрах при сумарній кількості місць у залах для глядачів менше 800;

- у клубах при сумарній кількості місць 500 і менше;

- у решті видовищних закладів при кількості місць у залах для глядачів 300 і менше.

3.3.17. Допускається установлювати всередині будь-яких приміщень, крім приміщень для глядачів і артистів, шафи з переносними акумуляторними батареями. Переносні акумуляторні батареї напругою до 48 В і ємністю до 150 А/год для живлення аварійного та евакуаційного освітлення і пожежної сигналізації, що встановлені в металевих шафах з природною витяжною вентиляцією назовні будинку, можуть заряджатися на місці їх установлення. У такому разі клас приміщення з вибухопожежоне-безпеки не змінюється.

Ємність акумуляторних батарей повинна бути обрана з розрахунку безперервної роботи аварійного й евакуаційного освітлення протягом 1 год.

Акумуляторні установки напругою понад 48 В і ємністю 150 А/год мають бути герметичними.

3.4. Електричне освітлення

3.4.1. Допустимі відхилення напруги освітлювальних приладів повинні відповідати вимогам ГОСТ 13109.

3.4.2. Освітлювальні прилади вистав оснащуються запобіжними сітками для унеможливлення випадання світлофільтрів, лінз, ламп, інших внутрішніх частин освітлювальних приладів.

3.4.3. Освітлення для вистав та пюпітрів оркестру повинно мати джерела з плавним регулюванням яскравості. Допускається для клубів у залах для глядачів місткістю до 500 місць мати освітлення, яке не регулюється.

3.4.4. У залах для глядачів місткістю понад 500 місць рекомендується передбачати плавне регулювання яскравості освітлення.

3.4.5. У приміщеннях для глядачів передбачається чергове освітлення, що забезпечує понижену освітленість не менше 15% нормованого в цих приміщеннях. В окремих випадках допускається використовувати як частину чергового освітлення аварійне або евакуаційне.

3.4.6. У залах для глядачів із стаціонарними кіноустановками в разі аварійного припинення кінопроекцїї передбачається автоматичне ввімкнення світильників, які забезпечують не менше 15% нормованої освітленості залу в перервах між кіносеансами.

3.4.7. Керування робочим і черговим освітленням передбачається:

- для глядачевого залу - з апаратної керування освітленням вистави, з кінопроекційної, з поста головного білетера або від входу в зал для глядачів;

- для сцени, естради - з апаратної керування освітленням вистави, з пульта на сцені (естраді);

- для вестибюлів, фойє, кулуарів, гардеробів, буфетів, санвузлів, кімнат для куріння та інших приміщень для глядачів -централізоване керування робочим освітленням з поста головного білетера або від входу в зал для глядачів, а черговим освітленням - з приміщення пожежного поста (за його наявності) або ГРЩ.

3.4.8. Аварійне освітлення має виконуватися в приміщеннях сцени (естради), кас, адміністратора, гардероба, постів охорони, пожежного поста, технічних апаратних, медпунктів, ТП, КТП, ГРЩ, телефонної станції і в приміщеннях для тварин у цирках.

Евакуаційне освітлення передбачається в усіх приміщеннях, де можлива присутність понад 50 чоловік, а також на всіх сходах, проходах і інших шляхах евакуації.

3.4.9. Світлові покажчики повинні бути розміщені над дверима на шляхах евакуації із залу для глядачів, із сцени (естради, манежу) та з інших приміщень у напрямку виходу з будинку і мати пофарбування відповідно до вимог НАПБ А.01.001.

Світлові покажчики мають приєднуватися до джерела живлення аварійного чи евакуаційного освітлення або автоматично на нього перемикатися у разі зникнення напруги на основних джерелах їх живлення. Світлові покажчики повинні бути ввімкнені протягом усього часу перебування глядачів у будинку.

3.4.10. Керування аварійним та евакуаційним освітленням передбачається з приміщення пожежного поста, з щитової аварійного освітлення або ГРЩ (ВРП).

3.4.11. Для аварійного та евакуаційного освітлення, яке вмикається або перемикається на живлення від акумуляторної установки, повинні застосовуватися світильники з лампами розжарювання.

Люмінесцентні лампи можуть застосовуватися при живленні світильників від акумуляторної установки через перетворювачі постійного струму в змінний.

3.4.12. Освітлення пюпітрів оркестрів в оркестровій ямі повинно виконуватися світильниками, приєднаними до штепсельних розеток.

3.4.13. У видовищних закладах необхідно передбачати можливість приєднання ілюмінацій і рекламних установок.

3.5. Силове електрообладнання

3.5.1. Живлення електродвигунів пожежних насосів, систем проти-димного захисту, пожежної сигналізації і пожежогасіння, сповіщення про пожежу слід передбачати окремими лініями від ТП, ГРЩ або ВРП.

3.5.2. Увімкнення електродвигунів пожежних насосів, систем проти-димного захисту та установок протипожежної автоматики повинне супроводжуватися автоматичним вимкненням електро приймачів систем вентиляції і кондиціювання повітря. Допускається автоматичне вимикання і іншого силового електрообладнання, за винятком ліфтів для транспортування пожежних підрозділів, електродвигунів протипожежної завіси та циркуляційних насосів.

3.5.3. Пуск електродвигунів пожежних насосів слід передбачати:

- дистанційно від кнопок, розміщених біля пожежних гідрантів, - за відсутності спринклерних і дренчерних пристроїв;

- автоматично - за наявності спринклерних і дренчерних пристроїв з дистанційним дублюванням (для пуску і зупинки) з приміщень пожежного поста і насосної.

Пуск електродвигунів пожежних насосів необхідно контролювати в приміщенні пожежного поста світловими і звуковим сигналами.

3.5.4. Електроприводи механізмів сцени повинні автоматично вимикатися в разі досягнення механізмами крайніх положень.

Електроприводи механізмів сценічних підйомників, протипожежної завіси, підйомно-спускних площадок і вантажних підйомників (крім тельферних) повинні мати аварійне автоматичне вимикання надлишкового спуску і підйому безпосередньо в силовому колі, після спрацювання якого унеможливлюється пуск електроприводів апаратами ручного або автоматичного керування.

3.5.5. При кількості сценічних підйомників більше десяти слід передбачати на пульті механізмів сцени, а за їх відсутності - на пульті помічника режисера апарат керування, який забезпечує одночасне відключення усіх сценічних підйомників.

3.5.6. Для аварійної зупинки всіх механізмів, які обслуговують сцену

  1   2   3   4


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации