Методичні рекомандації - Яковенко М.В. Облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) - файл n1.doc

приобрести
Методичні рекомандації - Яковенко М.В. Облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД)
скачать (227 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc227kb.24.08.2012 04:28скачать

n1.doc



Міністерство освіти і науки України

Приватний вищий навчальний заклад

Кіровоградський Інститут Регіонального Управління та Економіки



Олександрійська філія
Кафедра бухгалтерського обліку

Сп. «бухгалтерський облік»

Навчальна дисципліна: «облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності»


методичні рекомандації до вивчення окремих тем курсу

Укладач: Яковенко М.В.,

викладач економічних дисциплін.

Олександрія – 2007

Тема : «ЗЕД як об’єкт бухгалтерського обліку»
ЗЕД — це діяльність суб’єктів господарювання України та іноземних суб’єктів господарювання, яка побудована на взаємовідносинах між ними, є сукупністю виробничо-господарських, організаційно-економічних та комерційних функцій, які забезпечують обмін продукцією в матеріально-речовій форм, та має місце як на території України, так і за її межами.
ЗЕД включає наступні форми робіт і співробітництва:


Основними суб’єктами ЗЕД є:

  1. фізичні особи, які здійснюють свою діяльність на умовах, що не суперечать законодавству даної країни; юридичні особи, які здійснюють перелічені форми ЗЕД; об’єднання фізичних, юридичних або фізичних і юридичних осіб, зусилля яких спрямовано на вирішення проблем ЗЕД;

  2. спільні підприємства, які акумулюють власний капітал і капітал іноземних інвесторів для здійснення всіх форм і видів ЗЕД;

  3. інші суб’єкти господарської діяльності.


Цілі бухгалтерського обліку операцій ЗЕД:

Для досягнення даних цілей необхідно вирішити наступний комплекс бухгалтерських задач:

  1. Задачі методологічного характеру;

  2. Методичні аспекти;

  3. Організація обліку;

  4. Технічне забезпечення.


В Україні серед нормативно-правових документів, направлених на регулювання ЗЕД та її обліку, слід виділити наступні:

  1. ЗУ “Про ЗЕД” від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ;

  2. ЗУ “Про іноземні інвестиції” від 13.03.1992 р.;

  3. ЗУ “Про інвестиційну діяльність” від 08..09.1991 р. № 1560-ХІІ;

  4. ЗУ “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 р. № 887-ХІІ;

  5. ЗУ “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” від 15.09.1995 р. №327;

  6. ЗУ “Про ПДВ” від 03.04.1997 р. №168;

  7. ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р № 283;

  8. ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІV;

  9. ЗУ “Про єдиний митний тариф” від 05.02.1999 р. № 2097-ХІІ;

  10. ЗУ “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 р.;

  11. П(с)БО 9 “Запаси”, затверджене наказом МФУ від 20.10.1999 р.№ 290;

  12. П(с)БО 15 “Дохід”, затверджене наказом МФУ від 29.11.1999 р.№ 290;

  13. П(с)БО 16 “Витрати”, затверджене наказом МФУ від 31.12.1999 р.№ 318;

  14. П(с)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”, затверджені наказом МФУ від 10.08.1999 р.№ 193;

  15. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом МФУ від 10.06.1999 р. № 14;

  16. Інструкція про порядок стягнення акцизного збору у випадку ввезення товарів суб’єктами ЗЕД на митну територію України, затверджена наказом Державної митної служби України від 21.01.2000 р. № 33.

Література: 1, 3, 6, 8, 25-26, 28.
Тема: «Зовнішньоекономічні контракти й особливості відображення інформації в системі бухгалтерського обліку»
Відображення в обліку зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами.

Договір включає в себе угоду про виникнення договірного зобов’язання; форму, яку воно приймає; договірне зобов’язання, аж до моменту його зникнення.

Сутність договору проявляється через функції, які він виконує в суспільстві.

Функції договору:

Договір купівлі-продажу представляє собою комерційний документ, який оформлює зовнішньоторговельну угоду і в якому міститься письмова домовленість сторін про поставку товару.
Порядок укладання договору складається з декількох основних етапів:

  1. направлення пропозиції одному або декільком можливим іноземним покупцям;

  2. прийняття та підтвердження замовлення покупця;

  3. направлення покупцеві пропозиції на його запит з переліком конкретних умов майбутнього контракту;

  4. участь у торгах шляхом подання тендеру організаторам торгів;

  5. направлення потенційному покупцеві комерційних пропозицій;

  6. участь у торгово-промислових виставках, ярмарках різних рівнів;

  7. участь у рекламних компаніях різного спрямування, видання каталогів;

  8. направлення проформи контракту певному покупцеві як результат узгодження умов контракту на попередніх переговорах.


Згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів зовнішньоекономічний контракт має наступну структуру:

  1. Назва договору, дата та місце його складання;

  2. Преамбула;

  3. Предмет договору;

  4. Кількість та якість товару;

  5. Базисні умови поставок;

  6. Ціна та загальна вартість договору;

  7. Умови платежів;

  8. Умови приймання-передачі товару (робіт, послуг);

  9. Пакування та маркірування;

  10. Форс-мажорні обставини;

  11. Санкції та рекламації;

  12. Арбітраж;

  13. Юридичні адреси;


Фінансові та платіжні умови є важливими складовими договору. Їх правильний вибір має особливе значення в підвищенні ефективності торгівельних операцій, сприяє своєчасному одержанню платежу, використанню додаткових гарантій виконання контрагентами своїх зобов’язань, страхуванню сторін від фінансових ризиків.

В бухгалтерському обліку відображення договірних зобов’язань ведеться як на балансових рахунках, так і поза балансом. Коли договір попадає безпосередньо в баланс, через його об’єкт, на облік процесів постачання (реалізації) впливають істотні і звичайні умови. Договори, що планують обмін та відповідають критеріям неухильності, виступають об’єктами позабалансового обліку.

Облік зобов’язань здійснюється в оцінці, передбаченій контрактами.

Аналітичний облік контрактних зобов’язань ведеться за видами зобов’язань.

Синтетичний облік договірних зобов’язань ведеться на позабалансовому рахунку 03 “Контрактні зобов’язання”.

На рахунку 03 “Контрактні зобов’язання” здійснюється облік по директивах (форвардних і ф’ючерсних контрактах, опціонах) та інших контрактах, розкриття інформації щодо тих, які передбачені відповідними П(с)БО.

Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право або зобов’язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти, на визначених ним умовах в майбутньому.
Література: 1, 16, 19, 23, 24, 26, 27.
Тема : «Облік операцій з експорту»
Експорт — продаж продукції (робіт, послуг) іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення продукції за межі митних кордонів України з метою отримання доходів від господарської діяльності.

Будь-яка юридична особа може здійснювати експорт товарів (робіт, послуг0 у разі виконання певних вимог: здійснення експортних операцій повинне бути передбачене її статутними документами; контракт на експорт товарів (робіт, послуг) має бути укладений у письмовій формі і відповідати всім вимогам, встановленим Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів, при визначені предмету експортного контракту повинні бути враховані такі обмеження, як квотування та ліцензування експорту, визначені законодавством України. Але при укладанні експортних угод слід пам’ятати, що деякі види експорту в Україні заборонені. В деяких випадках для здійснення експортної діяльності необхідно одержати генеральні, разові та відкриті (індивідуальні) ліцензії.

Для митного оформлення продукції (товарів), що експортуються, суб’єкт ЗЕД, в залежності від предмету експорту, повинен подати до митниці ряд товарно-транспортних документів.

Організація бухгалтерського обліку експортних операцій залежить від ступеню участі в експорті посередницьких організацій, порядку передачі права власності на товари, що експортуються, іноземному покупцю та формою розрахунків з ним.

Після переходу права власності від продавця до покупця в бухгалтерському обліку дохід від реалізації відображається по дебету рахунку 362 “Розрахунки з іноземними покупцями” і кредиту рахунку 70 “Доходи від реалізації” з використанням відповідних субрахунків.

Після цієї операції можливе відображення витрат по експортній операції, а саме списання реалізованих на експорт товарів по дебету рахунку 90 “Собівартість реалізації” і кредиту рахунків 28 “Товари” або 26 “Готова продукція” за обліковою вартістю.

В процесі реалізації експортної продукції у підприємства виникають комерційні витрати, які накопичуються на рахунку 93 “Витрати на збут” з подальшим перенесенням до складу фінансових результатів.

Продаж товарів на експорт оподатковується ПДВ за нульовою ставкою, тобто у підприємства виникають податкові зобов’язання, які в сумі дорівнюють нулю, а отже виникає і податковий кредит. Базою оподаткування ПДВ при експорті товарів (робіт, послуг) є договірна (контрактна) вартість, визначена за вільними або регульованими цінами. Об’єктом оподаткування є операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України і надання послуг (виконання робіт) за межами митної території України.

Під час експорту товарів з підприємств-експортерів стягується ввізне мито та митні збори.

Порядок проведення перерахунку дебіторської заборгованості підприємства на дату балансу визначено П(с)БО 21 “вплив змін валютних курсів”, згідно з яким на кожну дату балансу монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу. Дебіторську заборгованість буде визнано монетарною статтею, якщо в результаті її погашення передбачається одержання грошових коштів або їх еквівалентів. Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунку. Така курсова різниця відображається у складі доходів від операційної діяльності — у разі збільшення курсу валюти, та у разі витрат від операційної діяльності у разі зменшення курсу валюти.

Аналітичний облік експортних операцій необхідно організовувати за трьома основними напрямами: за кожним покупцем, по кожному платежу, за валютою платежу.

Експорт послуг — експорт нематеріальної продукції сфери послуг, що включає комерційні, професійні та споживчі послуги. Документом, який підтверджує факт виконання робіт (послуг) є акт виконаних робіт (наданих послуг), оформлений належним чином.

У випадку проведення розрахунків авансами суми авансів, отриманих в рахунок майбутнього відвантаження товарів ( надання робіт, послуг) включатимуться до складу доходу звітного періоду, коли буде здійснене таке відвантаження(надання послуг), не за курсом на момент відвантаження (надання), а за курсом на момент отримання авансів.

Для узагальнення інформації про розрахунки з іноземними покупцями та іншими дебіторами використовується Журнал 3 та відомості аналітичного обліку по відповідних рахунках, що також ведуться паралельно в національній та іноземній валютах.

Облік операцій з експорту розглянемо на прикладі.

Приклад.

ТзОВ “Полісся” уклало договір про надання консультаційних послуг Новгородському склозаводу (Росія). Згідно із зовнішньоекономічним договором контракт на послуги був підписаний 1,.06, а оплата надійшла 20.06. Курс НБУ за цей час не змінився і складав 5,6 грн / дол. США. Собівартість наданих послуг склала 3 000 грн.

п/п

Дата

Зміст господарської операції

Сума

Кореспонденція рахунків

Дол.

Грн.

Дт

Кт

1

10.06

Підписано акт виконаних робіт

1 000

5 600

362

703

2

10.06

Відображено виникнення податкових зобов’язань

-

0

703

641

3

10.06

Списано собівартість наданих послуг

-

3 000

903

281

4

10.06

Списано на фінансові результати дохід від наданих послуг

-

5 600

703

791

5

10.06

Списано на фінансові результати собівартість наданих послуг

-

5 600

791

903

6

20.06

Отримано на транзитний валютний рахунок плату за надані послуги.

1 000

5 600

314

362


Література: 1, 5, 6, 7, 9, 18, 20, 21, 23, 24, 26, 28

Тема : «Облік операцій з імпорту»
Імпорт товарів — це купівля українськими суб’єктами ЗЕД у іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів із ввезення їх на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Основними завданнями бухгалтерського обліку імпортних операцій є:


Передумовою здійснення імпортних операцій є проведення переговорів з іноземними контрагентами та укладання імпортного контракту.

Товари відповідно до вимог П(с)БО 9 “Запаси” оцінюються та зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає: вартість товару, зазначену в документах на відвантаження у постачальника; витрати на заготівлю; вантажно-розвантажувальні роботи; транспортування до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування; суми ввізного мита та митних зборів; суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству; інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Для розрахунків з іноземними постачальниками за придбані товари використовується пасивний рахунок 632 “Розрахунки з іноземними постачальниками”. Облік по цьому рахунку необхідно вести паралельно в національній та іноземній валюті. За умови наступної оплати імпортної поставки грошовими коштами цей рахунок є монетарною статтею, у зв’язку з чим слід пам’ятати про необхідність визначення в бухгалтерському обліку курсової різниці на дату балансу та на дату здійснення операцій. За умови зростання курсу іноземної валюти така курсова різниця відображається на рахунку 945 “Втрати від операційної курсової різниці”, а за умови зменшення курсу іноземної валюти, в якій обліковується заборгованість — на рахунку 714 “Дохід від операційної курсової різниці”. З подальшим відображенням у складі фінансових результатів на рахунку 791 “Результати основної діяльності”.

Для розрахунків з іноземними контрагентами за придбані необоротні активи доцільно використовувати рахунок 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”. Курсова різниця по такій заборгованості, що буде погашатись іноземною валютою або її еквівалентами, відображається на рахунках 974 “Втрати від неопераційних курсових різниць” та 744 “Дохід від неоперацйної курсової різниці” відповідно.

Аналітичний облік розрахунків по імпортних операціях рекомендується здійснювати в розрізі країн, а всередині їх — в розрізі постачальників, номерів контрактів та документів (рахунків) до сплати.

При перетині ТМЦ кордону України необхідно сплатити ПДВ, акцизний збір, мито та митні збори.

В бухгалтерському обліку сплата мита, митних зборів та акцизного збору відображається проводкою: Дт рахунку 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті”. Щодо ПДВ, то по імпортних товарах, які не є підакцизними і не відносяться до груп 1-24 Класифікатора товарної номенклатури ЗЕД, на сплату ПДВ може бути оформлений вексель з відстрочкою платежу на 30 календарних днів.

Для узагальнення інформації про розрахунки з іноземними постачальниками та іншими кредиторами використовується Журнал 3 та відомості аналітичного обліку по відповідних рахунках, що також ведуться паралельно в національній та іноземній валюті.

Імпорт може включати також платне користування послугами іноземних фізичних і юридичних осіб.

Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, передана іншим особам в рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів) і отримання робіт і послуг при включенні у вартість цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності застосуванням валютного курсу на дату виплату авансу.
Облік операцій з імпорту розглянемо на прикладі.

Приклад.

ТОВ “Полісся” уклало договір з угорсь5кою фірмою на імпорт товарів вартістю 3 9000 дол. США.

Імпортні товари було одержано 7 квітня цього року. На митниці було сплачено мито — 2%, митні збори — 0,2% та ПДВ. Крім того, за умовами імпортного контракту оплата послуг по транспортуванню та страхуванню вантажу здійснюється українським покупцем (ТзОВ “Полісся”). Відповідно до цього перевізнику було сплачено 100 дол. США за доставку товару до місця призначення, а також оплачені послуги національної страхової організації в сумі 500 грн.

Оплата за одержані товари була проведена 20 квітня.

Курси НБУ:

07.04 — 5,80 дол. США;

20.04 — 5.60 дол. США


п/п

Дата

Зміст господарської операції

Сума

Кореспонденція рахунків

Дол.

Грн.

Дт

Кт

1

07.04

Сплачено при імпорті товарів:

  • мито 3 900 ▪ 5,8 ▪ 0,5 = 1 131

  • митні збори 3 900 ▪ 5,8▪ 0,002 = 45,24


642
642


311
311


452,4
45,24


-
-

2

07.04

Відображено ПДВ

(3900 ▪ 5,8 + 452,40) ▪ 0,2 = 4614,48

644

641

4614,48

-

3

07.04

Сплачено ПДВ, нарахований згідно з ВМД

641

311

4614,48

-

4

07.04

Оприбутковано товари за вартістю, вказано у ВМД (3 900 ▪ 5,8 = 22 620

281

632

22 620

3 900

5

07.04

Включено до податкового кредиту суму сплаченого ПДВ

641

644

4614,48

-

6

07.04

Збільшено вартість товарів на суму сплачених митних зборів, мита

281

642

497,64

-

7

07.04

Нараховано та сплачено транспортній організації кошти за перевезення товару 100 ▪ 5,8 = 580

281

685

685

312

580

580

100

100

8

07.04

Нараховано та сплачено страховій компанії за страхування вантажу

281

655

655

311

500

500

-

-

9

20.04

Визначено та відображено у складі фінансових результатів курсову різницю по заборгованості постачальнику на дату її погашення 3 900 ▪ (5,6 – 5,8) = 780

632

714

714

791

780

780

-

-

10

20.04

Сплачено з поточного валютного рахунка кошти в погашення заборгованості 3 900 ▪ 5,6 = 21 840

632

312

21 840

3 900


Література: 1, 5, 6, 7, 9, 10, 13, 18, 23, 24, 26, 28
Тема : «Облік бартерних операцій та операцій з давальницькою сировиною»
Міжнародний бартер — це операція, що включає експорт та імпорт товарів без грошової оплати і участі банків у розрахунках. Проведення бартерних операцій має свої переваги та недоліки.

Для здійснення зовнішньоекономічної бартерної операції необхідно укласти договір.

При укладанні бартерного договору слід чітко визначити номенклатуру зустрічних поставок, а також збалансувати за вартістю експортну та імпортну частини угоди.

У разі вивезення (експорту) матеріальних цінностей за межі митної території України шляхом бартерних операцій суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням сировини, матеріалів, інших матеріальних цінностей, нематеріальних активів відображається по дебету відповідних рахунків обліку виробничих запасів, товарів, витрат виробництва та обігу з виключенням до валових витрат.
Особливості бухгалтерського обліку бартерних операцій полягають в тому, що:


Давальницька сировина в ЗЕД — сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробництві готової продукції з наступним поверненням продукції повністю або частково в країну власника (реалізації в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем), або вивезенням в третю країну.

Операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах — операція по переробці (обробці, збагаченню або використанню) давальницької сировини.

В операціях з давальницькою сировиною беруть участь замовник (власник) сировини та виконавець, який з такої сировини виготовляє продукцію, що обумовлює особливості обліку даних операцій.

При ввезенні давальницької сировини іноземного замовника на митну територію України сплата ввізного мита, ПДВ та акцизного збору проводиться українським виконавцем шляхом видачі простого векселя з терміном платежу, який дорівнює терміну здійснення операцій, але не більше 90 календарних днів з моменту оформлення ВМД.

У разі вивезення готової продукції у повному обсязі, передбаченому в контракті, у встановлені строки (або частково при наявності документального підтвердження сплати ввізного мита, податків та зборів, які повинні бути сплачені при ввезенні в Україну частини сировини, з якої вироблена не вивезена готова продукція), вексель погашається, ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не стягується (підстава — копія ввізної ВМД).

Готова продукція, вироблена в Україні з давальницької сировини іноземного замовника, при вивезенні не оподатковується вивізним (експортним) митом, іншими податками та зборами (крім митних зборів).

При вивезенні давальницької сировини з України з метою переробки її в готову продукцію не стягується мито, ПДВ, збори (крім зборів за митне оформлення) і давальницька сировина вивозиться з митної території України на підставі наданого письмового зобов’язання про повернення готової продукції або валютної виручки від її реалізації.

Оплата за переробку давальницької сировини може здійснюватися:

  1. частиною давальницької сировини;

  2. частиною готової продукції;

  3. грошовими коштами.


Право власності на давальницьку сировину, передану в переробку, належить замовнику, а тому така сировина у замовника обліковується на рахунку 20 “Виробничі запаси”. Факт передачі давальницької сировини виконавцю оформлюється по дебету 206 “Матеріали, передані в переробку” та кредиту 21.

Витрати з оплати послуг сторонніх організацій по переробці давальницької сировини у замовника відображаються проводкою: Дт 28 Кт 63. При отриманні готової продукції замовник списує вартість давальницької сировини з кредиту рахунка 206 в дебет 28.

У виконавця давальницька сировина відображається поза балансом на рахунку 022 “Матеріали, прийняті для переробки” за цінами, зазначеними у договорі. Готова продукція, виготовлена з давальницької сировини, також відображається на позабалансовому рахунку 023 “Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні”. Сума витрат при переробці сировини у виконавця накопичується на рахунку 23 “Виробництво”.
Література: 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 23, 24, 25, 26
Тема : «Облік інвестиційних операцій»
Інвестицій — грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

В умовах ринкової економіки предметом купівлі-продажу можуть бути не лише основні засоби (земельні ділянки, будівлі, автомашини тощо), матеріальні оборотні засоби (сировина, готова продукція, товари і т. д.), нематеріальні активи (патенти, ліцензії, торгові марки і т. д.), але й фінансові інвестиції.

Фінансові вкладення здійснюють з метою:

  1. Отримання відповідного, як правило, сталого доходу;

  2. Виявлення впливу на діяльність підприємства, що інвестується.


Фінансове інвестування здійснюється підприємством в наступних основних формах:


Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, визначені П(с)БО 12 “Фінансові інвестиції”.

Фінансові інвестиції класифікують за різними ознаками. За терміновістю вони поділяються на довгострокові — інвестиції за строком більше одного року, та короткострокові— як поточні активи.

За формою вкладень довгострокові фінансові інвестиції поділяються на позикові (приносять дохід у вигляді процентів, утримуються інвестором до строку погашення) і пайові (засвідчують право інвестора на частину в капіталі об’єкта інвестування, не мають встановленого строку обігу).

Критеріями визнання фінансових інвестицій (тобто їх відображення у фінансовій звітності) є загальні принципи визнання активів, як і запаси, основні засоби та ін. На підставі п. 10 П(с)Бо 12 фінансові інвестиції визнаються активом, відображаються на рахунках бухгалтерського обліку та відповідних статтях балансу за умови того, що:


Оцінка фінансових вкладень визначається їх видами:

  1. вкладення до статутного капіталу (купівля паю) іншим підприємствам оцінюється в розмірі, встановленому засновницькими та іншими аналогічними документами;

  2. надані позики та грошові кошти, перераховані на депозит в банку, оцінюються в розмірі фактичної вартості грошових коштів;

  3. цінні папери, як правило, оцінюються в розмірі фа5ктичних витрат для інвестора, але враховуючи специфіку обігу цінних паперів, їх оцінка залежить також від їх виду, терміну обігу та зміни ринкової вартості.


Література: 1, 5, 6, 11, 23, 24, 25, 26.
Тема : «Облік валютно-фінансових операцій»
Операції з валютними цінностями — це такі операції, об’єктом яких виступає іноземна валюта у вигляді американського долара, німецької марки, японської йєни тощо.
Валютні операції пов’язані з:


Суб’єктами валютних операцій є резиденти та нерезиденти.

Найважливішим завданням обліку валютних коштів і операцій з ними є достовірне відображення відповідної інформації на передбачених для цієї мети рахунках.

Операції в іноземній валюті відображаються як в національній грошовій одиниці України, так і у валюті розрахунків і платежів за кожною іноземною валютою окремо. Для переведення іноземної валюти в національну використовується валютний курс.

Якщо на дату балансу або на дату здійснення розрахунків валютний курс змінився, виникають курсові різниці.

В залежності від виду діяльності, в ході якої виникають курсові різниці, вони поділяються на операційні та неопераційні. Об’єктами визначення курсових різниць є монетарні статті.

Курсові різниці потрібно відрізняти від сумових різниць, які виникають при переоцінці валютних статей балансу, різниць, поява яких викликається використанням різних видів валютного курсу.

Для зберігання іноземної валюти підприємства, що здійснюють ЗЕД, повинні відкривати рахунки в іноземній валюті.

Обов’язковими рахунками для підприємств, які здійснюють ЗЕД, є транзитний та поточний валютні рахунки.

Облік валютних коштів на рахунках в банку ведеться на рахунку 31 “Рахунки в банках”: субрахунки 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті” та 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”.

Аналітичний облік по рахунках 312 і 314 ведеться в розрізі кожної іноземної валюти в аналітичній відомості обліку іноземних валют та картці аналітичного обліку.

При здійсненні ЗЕД виникає необхідність купівлі або продажу іноземної валюти.

Для придбання валюти на біржі або її перерахування за кордон для здійснення інших операцій потрібно одержати індивідуальну ліцензію НБУ.

Проводяться операції з купівлі і продажу валюти виключно на Міжбанківському валютному ринку України, на аукціонах НБУ через уповноважені банки. Для здійснення цих операцій підприємство укладає договір з банком та сплачує йому за надання цієї послуги комісійну винагороду.

Для придбання іноземної валюти на МВРУ підприємство подає заяву до уповноваженого банку. До заяви додається копія контракту.

Після передачі заяви підприємство перераховує еквівалент в національній валюті в банк за аукціонним курсом попередніх товарів з комісійною винагородою уповноваженому банку та біржі.

З операцій купівлі валюти стягується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі одного відсотка від суми у гривнях без урахування комісійної винагороди.

Придбана іноземна валюта повинна бути використана протягом п’яти робочих днів виключно на цілі, вказані в заяві на купівлю валюти.

Типова кореспонденція рахунків по операціям з купівлі іноземної валюти

п/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дт

Кт

1

Перераховані кошти для придбання іноземної валюти, включаючи комісійну винагороду банку і 1 % збору до Пенсійного фонду

333

311

2

Нараховано збір до Пенсійного фонду

92

651

651

333

3

Відображено витрати на сплату комісійної винагороди

92

685

685

333

4

Зараховано на валютний рахунок придбану іноземну валюту

312

333

5

Відображено різницю між фактичним курсом купівлі та курсом НБУ:

  • позитивну;

  • від’ємну


333

949


719

333

5

Відображено у складі фінансових результатів витрат і доходів підприємства

79

79

719

92

949

79


Іноземна валюта може продаватися з двох причин:

  1. обов’язковий продаж 50 % валютної виручки І групи класифікатора валют від експорту товарів (робіт, послуг);

  2. за ініціативою підприємства для отримання коштів в національній валюті з метою розрахунків з іншими організаціями-резидентами.


Експортна виручка зараховується на транзитний валютний рахунок. Після обов’язкового продажу частини виручки частина, що залишилася, перераховується з транзитного на поточний рахунок.

Частина надходжень, яка залишилась в іноземній валюті, знаходиться в розпорядженні резидентів і використовується ними згідно з правилами валютного регулювання.

При продажу безготівкової іноземної валюти уповноважені банки самостійно утримують збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з виручених від продажу коштів та направляють їх до Пенсійного фонду.
Типова кореспонденція рахунків по операціям з продажу іноземної валюти


п/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Дт

Кт

1

Зараховано виручку на транзитний валютний рахунок

314

362

2

Визначено курсову різницю по валютному рахунку на дату розподілу виручки:

  • позитивну

  • від’ємну



314

945



714

314

3

Перераховано 50 % валютної виручки банку для обов’язкового продажу

334

314

4

Зараховано 50 % валютної виручки на поточний валютний рахунок

312

314

5

Списано собівартість валюти

942

334

6

Зараховано на поточний рахунок гривневий еквівалент реалізованої валюти

311

711

7

Нараховано і сплачено комісійну винагороду банку

942

685

685

311

(711)

8

Відображено у складі фінансових результатів

711

79

79

714

79

942

945

79


Література: 1, 3, 5, 6, 7, 23, 24, 25, 26

Тема: «Облік операцій на підприємствах з іноземними інвестиціями»
Підприємство з іноземними інвестиціями — це підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене у відповідності із законодавством України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, при його наявності, складає не менше 10%. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

Інвестиційна діяльність — це сукупність дій громадян, юридичних осіб і держави, яка направлена на довгостроковий вклад капіталу.

Метою іноземних інвестицій є отриманні прибутку або досягнення соціального ефекту.

Під об’єктами іноземної інвестиційної діяльності розуміють будь-яке майно, в тому числі основні фонди, оборотні засоби, цінні папери, інші об’єкти власності, майнові права, інвестування в яких не заборонено законодавством нашої держави.

На іноземних інвесторів, які вкладають інвестиції на території України, розповсюджується національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.

Найбільш розповсюдженими видами здійснення іноземних інвестицій є:

  1. іноземна валюта;

  2. деяке рухоме (нерухоме) майно і пов’язані з ним майнові права;

  3. акції, облігації, інші цінні папери, а також корпоративні права (права власності на пай в статутному фонді юридичної особи, створеного згідно законодавству України або законодавству інших країн), виражені в конвертованій валюті;

  4. окремі права інтелектуальної власності, вартість яких в конвертованій валюті підтверджена згідно законів країни-інвестора;

  5. права на здійснення господарської діяльності.


Іноземні інвестори здійснюють інвестиції в різних фірмах, наприклад, створюючи а території України нові підприємства, отримуючи в повну власність уже діючі підприємства, будь-яке рухоме або нерухоме майно, інші майнові права. Також іноземним інвесторам дозволено здійснювати підприємницьку діяльність та господарську діяльність на основі договорів з суб’єктами господарювання України без створення юридичної особи, тобто спільну діяльність.

Бухгалтерський облік і звітність підприємства з іноземними інвестиціями ведуть згідно:

Література: 1, 2, 6, 23, 24, 25, 26.

Список рекомендованої літератури




  1. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991. № 959 – ХІІ (зі змінами і доповненнями).

  2. Закон України “Про іноземні інвестиції” від 13.03.1992.

  3. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 № 185.

  4. Закон України “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” від 6.10.95. (зі змінами і доповненнями).

  5. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997. № 283 / 97 – ВР (зі змінами і доповненнями).

  6. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999. № 996 – ХІV.

  7. Закон України “Про ПДВ” від 3.04.97 № 168/97 – ВР.

  8. Закон України “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі ЗЕД” від 23.12.98. № 351.

  9. “Про єдиний митний тариф” від 5.02.92. № 2097 – ХІІ.

  10. П(С)БО 9 “Запаси”, затверджене наказом МФУ від 20.10.99. № 246.

  11. П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”, затверджене наказом МФУ від 26.04.2000 № 91.

  12. П(С)БО 13 “Фінансові інструменти”, затверджене наказом МФУ від 30.11.2001 № 559.

  13. П(С)БО 15 “Дохід”, затверджене наказом МФУ від 29.11.99. № 290.

  14. П(С)БО 16 “Витрати”, затверджене наказом МФУ від 31.12.99. № 318.

  15. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991. № 959 – ХІІ (зі змінами і доповненнями).

  16. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України від 5.10.1995 № 75.

  17. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджене наказом МФУ від 10.06.1999. № 146.

  18. Інструкція про порядок стягнення акцизного збору у випадку ввезення товарів суб’єктами ЗЕД на митну територію України, затверджена наказом Державної митної служби України від 21.01.00. № 33.

  19. Наказ Міністерства економіки України “Про порядок реєстрації і обліку зовнішньоекономічних договір (контрактів) від 29.06.00. № 136.

  20. Наказ Державної митної служби України від 23.06.1998. № 363 “Про затвердження порядку стягнення митних зборів, що нараховуються по вантажній митній декларації”.

  21. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.1997. № 65 “Про ставки митних зборів”.

  22. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 № 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”.

  23. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом МФУ від 30.11.1999 № 291.

  24. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.1999. № 291.

  25. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом МФУ від 29.12.00. № 356.

  26. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Підручник. Житомир: ПП “Рута”, 2001.

  27. Бутинець Ф.Ф., Жиглей І.В. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Практикум. – Житомир: ПП “Рута”, 2001.

  28. Рум’янцев А.П., Рум’янцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2004. – 384 с.

  29. Періодичні видання: “Все про бухгалтерський облік”, “Бухгалтерський облік і аудит”, “Головбух”, “Бухгалтерія”, інш.




Міністерство освіти і науки України
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации