Бобина О.В. Украина в системе международных отношений (на укр.яз.) - файл n1.doc

приобрести
Бобина О.В. Украина в системе международных отношений (на укр.яз.)
скачать (149 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc149kb.10.06.2012 06:55скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5
Україна в системі міжнародних відносин


  1. Зовнішня політика українських держав:

а) зовнішня політика Київської Русі і Галицько-Волинського князівства (9-14ст.ст.);

в) зовнішня політика Гетьманщини (1648-1781рр.);

с) зовнішня політика українських державних формувань 1917-1922р.


  1. ”Українське питання” в політиці інших держав:

а) ставлення до незалежності України інших держав та поділи України;

в) „українське питання” у війнах та його „вирішення”;

с) українські події та імена в контексті світової історії.


  1. Висновки – Україна в сучасній системі міжнародних відносин.



***

Міжнародні відносини це складне явище сучасної політики, яке включає в себе різного роду зв’язки між державами. Історія української держави дає цікаві і повчальні приклади того, що зовнішня політика і міжнародні відносини можуть відігравати ключову роль в державному будівництві. Що ж таке державна зовнішня політика? Це діяльність держави, стосовно інших держав, організацій, осіб, яка забезпечує захист національних інтересів. Під національними інтересами розуміється збереження, захист і розвиток тих благ і цінностей, що їх дане суспільство вважає для себе самими головними.

Основними цілями зовнішньої політики є:

а) захист державного суверенітету проти зазіхань із зовні;

б) збереження цілісності і недоторканності кордонів і території держави;

в) створення сприятливих зовнішніх умов для національної економічного і культурного, політичного життя.

В умовах бездержавності весь потенціал – природний, людський, промисловий, культурний стає ресурсом для інших держав. Суспільство із суб’єкта міжнародних відносин стає об’єктом за який йде боротьба і суперництво.

Історія України подає приклади як першого так і другого варіантів.

Розділ І

Історію зовнішньої політики України можна було б почати з трипільської культури. У дальніх трипільців були речі які мали середземноморське і кавказьке походження. Це свідчить про тісні економічні стосунки означених територій. Тісні економічно-торговельні відносини встановлювали скіфи і греки з своїми дальніми і ближніми сусідами.

На думку окремих дослідників саме зовнішня торгівля відіграла головну роль в утворенні першої держави східних слов'ян – Київської Русі. Необхідність захисту і контролю торговельних шляхів які шли від Балтійського до Середземного моря і з Заходу на Схід призвела до утворення сильної державної організації в місці їх перетину. Міжнародна торгівля стала однією з причин утворення першої української держави. Про значення торгівлі свідчать і перші відомі нам дипломатичні угоди. Це договори 907р. і 911р., підписані князями Олегом, Ігорем а згодом княгинею Ольгою з Візантією. Головним елементом цих угод були умови русько-візантійської торгівлі. Купці з Візантії, Німеччини, Польщі, Чехії, Ближнього Сходу вели торгівлю від Новгорода до Чернігова і Києва. В 9-11ст. Київ став центром транзитної торгівлі.

Про велике значення зовнішньої і транзитної торгівлі свідчать і причини уповільнення економічного розвитку Київської Руси. В 11ст. в результаті хрестових походів Візантійська імперія втрачає монополію контролю над морськими шляхами в Середземному морі. Тепер не потрібно було обминати Візантію через великі простори шляху із „варягів в греки”.

Активна зовнішня торгівля відіграла свою роль і в становленні Галицько-Волинського князівства. Галицька земля мала тісні економічні стосунки з Польщею, Німеччиною, Австрією, Угорщиною, Візантією.

Другим важливим фактором який формував зовнішню політику першої української держави була релігія, а конкретніше її вибір і охрещення Руси. Легендарний процес пошуку і вибору віри, від Аскольда і Діра до князя Володимира Великого, сприяв утвердженню Києва серед інших держав. Сама християнізація проводилась за допомогою болгарських і візантійських священиків. Разом з тим прихильники Папи Римського, його посли визнавались свійською владою нарівні з православними.

Релігійний фактор в зовнішній політиці активно використовував Данило Галицький. Так він звернувся до Папи Римського Інокентія IV по допомогу в організації нового хрестового походу проти монголо-татар, обіцяючи за це перейти під юрисдикцію Риму.

Третім чинником зовнішньої політики стали династичні шлюби, які затверджували силу і авторитет давньої Руси. Практику династичних шлюбів започаткував князь Володимир Великий. Він перший взяв в дружини сестру візантійського імператора. Ярослав мудрий був одружений на доньці короля Норвегії, Настя – дружиною короля Угорщини, Ганна – дружиною французького короля. Цю традицію продовжували і інші князі, зокрема галицькі. Данило Галицький одружив свого сина на дочці угорського короля.

Загалом Рюриковичі впродовж Х-ХІІІстст. Мали 78 шлюбів з членами європейських королівських і князівських родин. З Німеччиною ця династія була пов’язана 13 шлюбами, з Англією і Скандинавією – теж 13, з Угорщиною та Хорватією – 15, Візантією – 12, Грузією та Осетією -7, Чехією і Моравією – 6, з Польщею та Мазурщиною – 27 і т.д.

Якщо узагальнювати основні напрямки зовнішньої діяльності і зовнішніх стосунків то бачимо такі:

  1. Візантія;

  2. Західні країни (сусіди);

  3. Західні і Північні ( дальнє зарубіжжя);

  4. Східні країни.

В стосунках з Візантією Київська Русь намагалась забезпечити свободу торгівлі, політичний суверенітет; боролась проти втручання у внутрішні справи руських князівств. Політика з своїми сусідами – Польщею, Угорщиною, Литвою, Чехією обумовлювалась збереженням недоторканності кордонів, де можливо – розширенням, зокрема за допомогою шлюбів. Вступаючи в стосунки з далекими країнами – Францією, Англією, німецькими князівствами і скандинавськими королівствами, намагались поширювати свій вплив забезпечуючи умови для зовнішньої торгівлі, та втручаючись у міжнародні справи. Східний напрямок був самий складний, адже печенізькі та половецькі орди кочували в безпосередній близькості від Києва, Переяслава, Чернігова і вимагали постійної уваги. Проти кочовиків використовувались як каральні військові походи так і шлюби з половецькими княжнами.
  1   2   3   4   5


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации