Реферат - Захист працівників у надзвичайних ситуаціях - файл n1.docx

Реферат - Захист працівників у надзвичайних ситуаціях
скачать (40.2 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.docx41kb.01.06.2012 14:07скачать

n1.docx

1. Обов'язкові медичні огляди.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов' язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення обов' язкових попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов' язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Окрім попереднього та періодичних роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров' я, пов' язане з умовами праці;

- за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов' язки.

Порядок організації та проведення медичного огляду працівників певних категорій визначений Положенням про медичний огляд працівників певних категорій (далі - Положення), затвердженим наказом МОЗ України від 31.03.1994 р. № 45.

Власник за рахунок коштів підприємства організує проведення медичних оглядів, відшкодовує витрати на лікування, професійну і медичну реабілітацію осіб з професійними захворюваннями, обсте¬ження конкретних умов праці для складання санітарно-гігієнічної характеристики.

Попередні медичні огляди при прийнятті на роботу проводяться з метою установлення фізичної і психофізіологічної придатності осіб до роботи за конкретно визначеною професією, спеціальністю, посадою, запобігання захворюванням і нещасним випадкам, виявлення захворювань (інфекційних та ін.), які становлять загрозу зараження працівників, продукції, що випускається, допуску до роботи осіб віком до 21 року.

Періодичні медичні огляди забезпечують динамічний нагляд за станом здоров'я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливості на організм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати роботу за даною професією, запобігання нещасним випадкам, поширенню інфекційних і паразитарних захворювань.

Періодичні медогляди можуть проводитись у період перебування працівника в стаціонарі, або у випадках, коли він звернувся за медичною допомогою. Результати проведеного обстеження передаються лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство.

Результати попереднього і періодичного медичних оглядів, щорічних медичних оглядів осіб віком до 21 року та висновки про стан здоров'я заносяться до «Картки особи, яка підлягає медичному огляду» (далі - Картка). При переході на інше підприємство Картка надсилається до лікувально-профілактичного закладу, який обслуговує працівників цього підприємства.

Результати завершених медичних оглядів протягом місяця оформляються заключним актом (Додаток 16), який складається у чотирьох примірниках (для лікувально-профілактичного закладу, власника, профспілкового комітету і санітарно-епідеміологічної станції).

Власник при проведенні медичних оглядів:

- разом із санітарно-епідеміологічною станцією, профспілковим комітетом визначає контингент осіб, які підлягають періодичним медичним оглядам, і складає в двох примірниках поіменний список, узгоджуючи його в санепідемстанції. Один примірник списку направляється в лікувально-профілактичний заклад, другий залишається на підприємстві (у відповідального за організацію медогляду органу);

- направляє осіб, які приймаються на підприємство або змінюють професію і місце роботи, для проходження попереднього медичного огляду з направленням встановленої форми і контролює висновок попереднього медогляду;

- знайомить особу, яка приймається на роботу, з притаманними конкретній професії шкідливими і небезпечними виробничими факторами і речовинами, з нормативними актами з охорони праці;

- виділяє асигнування на організацію медоглядів, частково відшкодовує витрати на обстеження і лікування працівників у профпатологічних центрах, клініках науково-дослідних інститутів, медичних інститутів (університетів), обстеження умов праці з складанням санітарно-гігієнічних характеристик, професійну реабілітацію осіб з профзахворюваннями;

- видає наказ про проведення періодичних медоглядів в строки, погоджені з лікувально-профілактичними закладами, призначає відповідальних за організацію медогляду;

- виділяє приміщення для проведення медоглядів;

- направляє працівників на медогляд у лікувально-профілактичний заклад і здійснює контроль за терміном його проходження;

- забезпечує працюючих медичними і санітарними книжками згідно з формами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України, та бланками-направленнями на медогляди;

- забезпечує виконання рекомендованих оздоровчо-профілактичних заходів;

- здійснює працевлаштування працівників відповідності до результатів медичних оглядів;

- проводить облік, контроль і оцінку параметрів шкідливих і небезпечних виробничих факторів і речовин на конкретних роботах, які потребують проведення медоглядів працівників;

- проводить аналіз показників стану здоров'я працівників підприємства.

Права, обов'язки і відповідальність власника, працівника, закладу Міністерства охорони здоров'я

Власник:

Зобов 'язаний:

- зберегти за працівником на час проходження медогляду місце роботи (посаду) і середній заробіток;

- забезпечити присутність працівників на медогляді відповідно до плану-графіку, а також організувати позачерговий медогляд, якщо працівник вважає, що погіршення стану його здоров'я пов' язано з умовами праці;

- інформувати територіальну санепідемстанцію про зміни у технологічних процесах, що сталися на підприємстві, введення нових виробничих процесів і робочих місць з шкідливими і небезпечними умовами праці;

- виконувати висновки заключного акта медичного огляду;

- щорічно інформувати санепідемстанції і лікувально-профілактичні заклади про виконання вимог заключного акта минулого року;

- забезпечити перепрофілювання та працевлаштування працівника у зв'язку зі зміною стану здоров'я;

- ознайомлювати працівника, що влаштувався на роботу з шкідливими і небезпечними виробничими чинниками і речовинами, зі змінами умов праці у процесі виконання трудового договору;

- забезпечити усунення причин, що призводять до професійних захворювань;

- не приймати на роботу осіб з протипоказаннями за станом здоров'я.

Має право:

- організовувати позачерговий медичний огляд з власної ініціативи, за проханням працівника, якщо працівник вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці, вимогу санепідемстанції;

- притягнути працівника, який не проходить медичний огляд, до дисциплінарної відповідальності, або не допускати його до роботи без збереження заробітної плати.

Несе відповідальність за:

- контроль параметрів шкідливих і небезпечних виробничих чинників і речовин, які впливають на працівників і вимагають проведення медоглядів;

- фінансування витрат, пов'язаних з організацією, матеріально-технічним забезпеченням медоглядів, складанням сані¬тарно-гігієнічних характеристик умов праці, лікування, медичну і професійну реабілітацією працівників;

- допущення до роботи з шкідливими і небезпечними умовами праці осіб, які не пройшли медичний огляд, або мають протипоказання за станом здоров'я;

- усунення причин виникнення і розвитку профзахворювань, виконання вимог щодо їх попередження;

- облік професійних захворювань та отруєнь, що реєструються у працівників;

- відшкодування шкоди здоров'ю працівника у зв'язку з виконанням професійних обов'язків відповідно до «Правил відшкодування власником шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 р. № 472.

Працівник:

Має право: а) одержувати інформацію про:

- шкідливі і небезпечні виробничі чинники на робочих місцях і можливі наслідки їх дії на здоров'я в процесі професійної діяльності на підприємстві;

- стан здоров'я на основі висновків комісії, яка здійснює медичний огляд;

- забезпечення за рахунок власника оздоровчо-реабілітаційними заходами;

б) відмовитись від роботи, яка протипоказана йому згідно з медичними висновками, вимагати переведення на іншу роботу без контакту з шкідливими та небезпечними виробничими чинниками;

в) на позачерговий медичний огляд за його проханням;

г) на відшкодування шкоди здоров'ю у зв'язку з професійною діяльністю згідно з «Правилами відшкодування власником шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків». Зобов'язаний проходити в установленому порядку і термін медичні огляди та виконувати медичні рекомендації. Несе відповідальність за:

- несвоєчасне з'явлення на медичні огляди;

- невиконання медичних рекомендацій і продовження роботи в умовах, що протипоказані за станом здоров'я.

Лікувально-профілактичний заклад: Має право:

- запитувати в інших лікувально-профілактичних закладах (за місцем проживання, спеціалізованих диспансерах та ін.) медичну документацію про стан здоров' я осіб, котрі підлягають медичним оглядам;

- запитувати у санепідемстанцій санітарно-гігієнічну характеристику умов праці працівників;

- направляти до пропатологічних та інших спеціалізованих лікарень, центрів, відділень, клінік інститутів осіб, у яких виявлено підозру на профзахворювання, для обстеження і уточнення діагнозу захворювання;

- вимагати від профпатологічних відділень лікарень, центрів і клінік інститутів перегляду результатів обстеження для уточнення діагнозу і можливого встановлення зв'язку захворювання з умовами праці.

Зобов 'язаний:

- знати умови праці, характер дії шкідливих і небезпечних виробничих чинників на здоров'я працівників;

- забезпечувати участь спеціалістів і виконання клінічних досліджень;

- вести диспансерний облік і зберігати медичну документацію, здійснювати лікувально-профілактичні заходи для осіб з професійними і загальносоматичними захворюваннями;

- проводити оцінку стану здоров'я осіб, які перебувають на диспансерному обліку, з метою встановлення можливого зв'язку захворювання з професійною діяльністю;

- своєчасність оформлення результатів медичних оглядів.

Несе відповідальність за:

- якість медоглядів і достовірність медичних висновків;

- об'єктивність оцінки стану здоров'я;

- невідповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника;

- повноту обліку осіб, які підлягають диспансерному нагляду;

- за несвоєчасне виявлення професійних захворювань і отруєнь.

Санітарно-епідеміологічний заклад:

Має право:

а) вимагати від власників і лікувально-профілактичних закладів

проведення медичних оглядів осіб, а також позачергового медичного огляду у зв'язку із змінами умов праці та на прохання працівника, власника;

б) зупиняти проведення медогляду та вживати заходів адміністративного впливу щодо посадових осіб у разі відсутності належного складу медичної комісії, відповідної матеріально-технічної бази, медичної документації, невиконання клінічних та інших досліджень, необхідних для медоглядів;

в) вживати заходів адміністративного впливу до власника і

керівництва лікувально-профілактичного закладу, якщо:

- не виконуються передбачені вимоги до організації та проведення медоглядів;

- до роботи допущені особи, які не пройшли медогляду та які мають медичні протипоказання до роботи у визначеній професії.

Зобов 'язаний:

а) забезпечити інформацію про умови праці, шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які мають місце на підприємствах;

б) надавати консультативну допомогу лікувально-профілактичним закладам у:

- визначенні та формуванні контингенту працівників, які підлягають медогляду;

- вирішенні питань про можливий зв' язок захворювання з професійною діяльністю робітника та умовами праці;

- розробці заходів щодо запобігання профзахворюванням і оздоровлення диспансерної групи хворих;

в) брати участь в експертизі організації та якості медоглядів

працівників і розробці оздоровчо-профілактичних заходів;

г) складати санітарно-гігієнічні характеристики умов праці

працівників, в тому числі групових;

д) визначати додатково контингент та затверджувати поіменні

списки працівників, які підлягають медогляду, а також у випадках зміни технологічного процесу, введення нових професій, виробництв, робочих місць, змін умов праці та ін.; є) брати участь у навчанні та перевірці знань з питань гігієни праці та впливу шкідливих і небезпечних факторів на стан здоров'я. Несе відповідальність за:

- своєчасність і повноту визначення контингенту і погодження поіменного списку осіб, які підлягають медичним оглядам;

- своєчасність складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці;

- виконання наданих функцій з організації і своєчасності медичних оглядів;

- епідемобстеження осередка інфекційного чи паразитарного захворювання (за участю інфекціоніста і епідеміолога);

- розслідування випадків професійних захворювань і отруєнь;

- ведення обліково-звітної документації.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець має право в установленому порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

2. Розробка заходів по забезпеченню надійного захисту співробітників підприємства та населення у надзвичайних ситуаціях.

Складна екологічна і технологічна обстановка потребує ефективної та надійної системи захисту населення від наслідків можливих виробничих аварій, катастроф та стихійних лих, завчасного здійснення комплексу попереджувальних заходів, високої готовності керівного складу і сил Цивільної оборони до подолання надзвичайних ситуацій.

На сучасному етапі розвитку Цивільної оборони навчання населення способам захисту в надзвичайних ситуаціях являє собою струнку систему, яка включає цілий комплекс організаційних і навчально-методичних заходів.

Об’єкт господарювання є тією основною ланкою, від якої залежить готовність усієї системи ЦО держави; це першооснова всіх економічних і оборонних заходів.

На об’єкті зосереджені матеріальні і людські ресурси, тому їх навчання, підготовка закладають умови підвищення боєздатності ЦО. Отже навчання і підготовка об’єктів господарювання – важлива задача по створенню сил ЦО і забезпечення їх високої готовності до виконання відповідних задач. Від того, наскільки своєчасно і якісно підготовлені об’єкти, буде залежати і готовність усієї держави по Цивільній обороні. Ось чому важливо, щоб у заняттях і навчанні брали участь всі працівники і об’єкт готувався в цілому.

Населення, яке підлягає навчанню в системі Цивільної оборони, умовно

розподіляється на категорії:

Для кожної категорії населення розроблені і діють навчальні та методичні вказівки, в яких визначені:

Основними позиціями навчання, на які опирається Цивільна оборона, є:

Мета навчання:

    1. усебічно підготувати об’єкти господарювання до вирішення задач в умовах надзвичайних ситуаціях, не припиняючи свою виробничу діяльність;

    2. виробляти у керівного і командно-начальницького складу навички самостійного і твердого проведення заходів з ЦО, а у решти – тверді знання і

    3. навички в діях під час надзвичайних ситуацій, виховувати високі морально-психологічні якості;

    4. постійно удосконалювати систему захисту персоналу об’єкта;

    5. підвищувати стійкість роботи об’єктів господарювання в надзвичайних ситуаціях, освоювати способи переводу підприємства на особливий режим роботи;

    6. готувати органи управління і сили ЦО до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;

    7. перевіряти реальність плану ЦО об’єкта, уточнювати і приводити у відповідність до сучасних вимог і умов;

    8. визначити рівень готовності ЦО об’єктів до виконання задач в умовах надзвичайних ситуацій.

Таким чином, підготовка сил ЦО і навчання населення повинні бути націлені на те, щоб у мирний час зберігати постійну готовність формувань до дій в осередках ураження, до виконання раптово виникаючих задач по ліквідації наслідків стихійних лих і значних виробничих аварій.


Важливими завданнями є:

Вивчення працівниками основних способів захисту та дій у НС техногенного і природного характеру здійснюється за спеціальними програмами, які затверджуються, а також при прийнятті на роботу і при подальшій роботі в формі інструктажів з питань охорони праці.

Для забезпечення належного рівня проведення занять на підприємствах, установах і організаціях наказом керівника всі працівники розподіляються за навчальними групами, які утворюються у структурних підрозділах. Керівники навчальних груп призначаються цим же наказом, проходять попереднє навчання і набувають методичних навичок у проведенні занять на курсах Цивільної оборони.

Підготовка в навчальних групах працівників об’єкта, які не ввійшли до формувань Цивільної оборони та аварійно-рятувальних служб, визначається програмою загальної підготовки населення до дій в надзвичайних ситуаціях, якою передбачається вивчення основних способів дій під час оповіщення та отримання інформації, укриття в захисних спорудах, проведення евакуації, медичного, біологічного, радіаційного та хімічного захисту.

Форми і методи навчання по Цивільній обороні.

Форма навчання – це поняття відноситься до організаційної роботи навчального процесу. Вона передбачає склад груп, що навчаються, структуру занять, місце, час і тривалість їх проведення, роль і специфіку діяльності керівника заняття.

Метод навчання – це спосіб, за допомогою якого озброюють людей знаннями, навичками і вміннями виконання завдань ЦО.

Основним методом підготовки населення є практичні заняття.

При навчанні керівного, командно-начальницького складу цивільної оборони рекомендуються: семінари, класно-групові і практичні заняття, групові вправи на об’єкті, місцевості, планах і макетах об’єктів, навчально-методичні збори.

При підготовці формувань ЦО застосовуються:

Планування та облік підготовки з ЦО на об’єкті господарювання

Провідними документами, за якими на об’єкті організовується підготовка з ЦО, є:

Відповідно до цих документів на об’єкті розробляється наказ начальника ЦО об’єкта за підсумками підготовки з ЦО за минулий рік і завдання на новий навчальний рік. До наказу додаються:

До облікових документів на об’єкті належать:

Після вивчення теоретичної частини необхідно закріпити отримані знання у ході різних тренувань та навчань.

Найбільш повне та організоване виконання заходів ЦО на об’єкті досягається завчасним плануванням заходів, які необхідно проводити при загрозі або виникненні надзвичайної ситуації. Планування роботи з питань запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на прогнозовані варіанти можливого розвитку здійснюється на основі відстеження змін навколишнього природного, техногенного та екологічного середовища, відповідних документів, що регламентують порядок і методику цього планування.

Масштаби і наслідки можливої надзвичайної ситуації визначаються на основі експертної оцінки, прогнозу чи результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами.

Залежно від отриманих результатів в органах управління всіх адміністративних рівнів, в організаціях, установах, підприємствах, як в об’єктах цивільної оборони, розробляється План дій органів управління, сил і структурних підрозділів в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, який є мотивованим рішенням керівника – начальника цивільної оборони на організацію і ведення Цивільної оборони об’єкта.

Крім того, на об’єктах, які знаходяться в зоні впливу потенційно небезпечних факторів, розробляється план (окремий розділ ― Плану дій…) реагування на ймовірну для даної зони надзвичайну ситуацію.

Плани узгоджуються з місцевими органами з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення і затверджуються керівником об’єкта.

Основними завданнями плану дій щодо запобігання і реагування на надзвичайну ситуацію є збереження життя і здоров’я людей, мінімізація матеріальних втрат. З цією метою вживаються заходи для захисту об’єктів, місць постійного перебування людей, вирішуються питання розосередження або термінової евакуації населення з небезпечної території.

План визначає порядок дій і відповідальність керівництва підприємств, установ і організацій, а також основні заходи щодо організації і проведення робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження, узгодження термінів їх виконання, фінансів, матеріальних та інших ресурсів, які необхідні для цих заходів і робіт.

До плану дій включаються заходи щодо захисту робітників і службовців, підтримання виробничої діяльності та інші з урахуванням специфіки роботи та

особливостей відомчої та регіональної діяльності підприємства, організації або

установи.

Вихідними даними при розробці плану дій на об’єкті є рішення та вказівки вищого штабу ЦО; розпорядження начальника ЦО об’єкта; документи, які характеризують об’єкт (комунально-енергетичні мережі, стан будівель, споруд, джерела водопостачання, прогнозування за можливими НС та ін.).

План дій розробляється на підставі наказу начальника ЦО об’єкта в двох

примірниках, до його розробки залучається керівний склад і спеціалісти об’єкта.

Начальник штабу складає графік розробки окремих документів (розділів) і контролює його виконання. Підписується план начальником штабу ЦО об’єкта, погоджується з територіальними відділами (управліннями) з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Затверджується він начальником ЦО об’єкта.

План дій повинен містити:

Перший розділ. Оцінка (аналіз) природного (топографічного), техногенного та екологічного стану місцевості (території) розташування об’єкта, наявності потенційно небезпечних об’єктів і можливого характеру пов’язаних з ними надзвичайних ситуацій.

Другий розділ. Оцінка (аналіз кількісного і якісного складу) об’єкта цивільної оборони з урахуванням розташування його складових на місцевості (території), оцінка факторів, які можуть полегшувати або утруднювати організацію Цивільної оборони об’єкта, і що потрібно зробити, щоб усунути або зменшити вплив негативних факторів.

Третій розділ. Рішення керівника на організацію і ведення цивільної оборони об’єкта за режимами дій в періоди запобігання і реагування на можливі надзвичайні ситуації, пов’язані з потенційно небезпечними об’єктами. Організація спостереження, радіаційного, хімічного, медичного захисту та евакуації (розосередження).

Четвертий розділ. Матеріально-технічне забезпечення Цивільної оборони (протирадіаційне, протихімічне, протипожежне, транспортне, матеріальне тощо).

П’ятий розділ. Організація управління, зв’язку, оповіщення та взаємодії.

План дій з планом реагування (якщо він розробляється окремо) та додатками, які забезпечують організоване і чітке виконання заходів Цивільної оборони щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, є планом Цивільної оборони об’єкта.

До плану дій (реагування) додаються:

схема управління, зв’язку, оповіщення і взаємодії;

план-календар дій об’єкта в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності і надзвичайної ситуації (надзвичайного стану);

карта (схема) регіону з позначеними на ній місцями розташування об’єкта цивільної оборони, піднятими ділянками (місцями) можливої техногенної, природної, екологічної небезпеки, графічними елементами плану евакуації (розосередження) та необхідними розрахунками;

план евакуації об’єкта в заміську зону (план розосередження, де евакуаційні заходи не плануються);

особисті плани дій (папки з робочими документами у першому примірнику) керівного складу об’єкта та командирів (начальників) невоєнізованих формувань Цивільної оборони. Другий примірник особистого плану (робочих документів) дій знаходиться на робочому місці посадової особи;

необхідні довідкові документи управління та взаємодії.

План дій, план реагування (якщо він розробляється окремо) і план евакуації об’єкта в заміську зону щорічно за станом на 1 жовтня корегується з обов’язковим уточненням порядку взаємодії з потенціально-небезпечними об’єктами і узгодженням з органами місцевої державної адміністрації документів, які регламентують порядок розселення евакуйованих.

Щоб забезпечити достатній рівень готовності Цивільної оборони у надзвичайних ситуаціях, розробляються плани підготовки Цивільної оборони в

поточному році.

Довгостроковими документами є: план Цивільної оборони, наказ про організацію і ведення Цивільної оборони, план розвитку і удосконалення Цивільної оборони; план підготовки та підвищення кваліфікації керівного складу Цивільної оборони об’єкта, план-графік вивчення (комплексної перевірки) стану або вивчення окремих питань Цивільної оборони в структурних підрозділах об’єкта.

Наказом начальника Цивільної оборони про організацію і ведення Цивільної оборони на об’єкті визначаються посадові особи і керівні органи; служби і невоєнізовані формування, їх призначення і функції, кількісний склад і матеріально-технічне забезпечення; організація підготовки керівного складу та навчання за тематикою Цивільної оборони, контроль стану у структурних підрозділах і звітність.

Щорічно розробляються: наказ про стан Цивільної оборони в минулому році та основні завдання на наступний рік, план підготовки Цивільної оборони об’єкта в наступному році, навчальний план і розклад занять з постійним складом за тематикою, доповідь про стан Цивільної підготовки об’єкта у минулому році.

Успішне вирішення завдань ЦО, особливо в умовах надзвичайних ситуацій, залежить не тільки від професійної підготовки особового складу формувань та населення, але і від моральної та психологічної підготовки. Цією роботою повинні займатися органи державної виконавчої влади, начальники ЦО всіх ступенів.

Моральна і психологічна підготовка – єдиний нерозривний процес виховання політичних, моральних і психологічних якостей, які забезпечують успішне переборювання труднощів при виконанні завдань Цивільної оборони за різних умов.

Єдність моральної і психологічної підготовки обумовлена тим, що:

  1. у них один об’єкт – людина, в діяльності якої проявляються не тільки

моральні, але й психологічні якості;

  1. їх загальна мета – активно впливати на розум і психіку, виховувати високосвідомих, рішучих та ініціативних захисників Батьківщини.


1. Обов'язкові медичні огляди
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации