Контрольная работа по AUTOCADу - файл n1.doc

Контрольная работа по AUTOCADу
скачать (230.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc231kb.01.06.2012 14:05скачать

n1.doc



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЦЕНТР ЗАОЧНОЇ ТА ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ

Кафедра ЦЗДО


Контрольна робота

З дисципліникомпютерні засоби арх.будівельного проектування

На тему: Основи системи AutoCAD
Виконав:

Студент групи

Перевірив:




КІРОВОГРАД 2011

ЗМІСТ




ВСТУП

3

1.

Запуск програми

4

2.

Графічне вікно програми

5

3.

Налагодження процесу креслення

8

4.

Початок нового креслення

10

5.

Введення координат прив’язкою до об’ктів

12

6.

Побудова креслення по шаблону

14

7.

Шари і властивості шарів

16

8.

Формування тексту

18

9.

Нанесення розмірів і штриховка

20




ВИСНОВКИ

22




СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

23


ВСТУП

Сучасне проектування стає глобальним і швидко розвивається. Замовники, консультанти, партнери, постачальники знаходяться в різних місцях і мають потребу в оперативній інформації.

AutoCAD - найбільш популярна середа автоматизованого проектування. На цій базі побудовано ціле сімейство програмних продуктів iDesign для рішення предметних завдань. Формат даних AutoCAD (DWG, DXF, DWF) є загальновизнаним світовим стандартом обміну графічною інформацією та її зберігання.

З кожною новою версією в AutoCAD додаються за запитами користувачів нові функції, що полегшують і прискорюють роботу над проектом.

Завдяки розвиненим засобам написання додатків цілий ряд розробників обрав AutoCAD у якості базового пакета для створення машинобудівних, архітектурних, будівельних, геодезичних програм, систем інженерного аналізу і багато чого іншого.

Використання вбудованих мов програмування Visual LISP, VBA і підтримка C++ дозволяють налаштувати AutoCAD під конкретні завдання користувача.

AutoCAD є базовою системою проектування, на основі якої побудовано ціле сімейство програмних продуктів для рішення предметних завдань.
AutoCAD пропонує найдосконаліші засоби проектування і оформлення креслень, а також зручні інструменти твердотільного моделювання. Новітні технології, закладені в цій системі, забезпечують ефективну колективну роботу над проектом з урахуванням стандартів підприємства і різних методів проектування.

Сьогодні стоїть питання не тільки як створювати проекти, але і як раціонально використовувати проектну інформацію за рахунок надання спільного доступу до файлів, наявності функцій пошуку малюнків і різного роду ресурсів, раціонального використання створеної колись інформації на всіх стадіях проектування. Підтримка цих завдань виливається у підвищення продуктивності, збільшення прибутку і скорочення циклу проектування.

  1. Запуск програми

Програму можна запустити наступним чином:

  1. Меню?Пуск?Auto Cad?Auto Cad;

  2. Через піктограму на робочому столі;

  3. Провідник.

Програма завантажує асоційовані файли що мають розширення .dws –файл шаблона із стандартними визначеннями об’єктів креслення.

Dwg. – стандартний формат файлу для збереження векторної графіки.

Dxf. – файл малюнка в текстовому або війковому форматі що використовується для обміну з іншими додатками.

Після запуску програми відкривається один із варіантів графічного інтерфейсу: в звичайному варіанті завантажується графічне вікно програми з шаблоном Acadiso.dwt (метричні одиниці вимірювання), який задає точність одиниць вимірювання з чотирма знаками після коми, ліміти креслення – тобто прямокутну границю зони креслення і крок сітки і дискретний рух курсору 10х10.

Під шаблоном Auto Cad розуміється малюнок що містить необхідні надбудови і використовується для створення інших малюнків.

При відкритті Auto Cad з асоційованим файлом в якому вже присутні надбудови при початковому створенні.

При наступних запусках програми можна налагодити виведення діалогового вікна (початок роботи) Startup яке накладається на графічне вікно програми дозволяючи входити в програму з різними варіантами надбудови креслення.

  1. Графічне вікно програми

В графічному пакеті AutoCad є все необхідне конструктору для створення креслення. Інструментом ручного креслення в автоматизованому середовище відповідають графічні примітиви (крапка, відрізок, коло та ін.), команди їх редагування (витирання, переніс, копіювання), команди установки властивостей примітива (завдання товщини, типу і кольору графічних об’єктів). Для вибору листа необхідного формату і масштабу креслення в системі є відповідні команди настройки креслення. Для нанесення розміру конструктору необхідно лише задати його розміщення на кресленні. Розмірні і виносні лінії, а також стрілки і написи виконуються автоматично.

На рисунку 1 показаний робочий екран AutoCad в том вигляді, яким він представляється перед користувачем.


Рис. 1. Робочий екран AutoCad
На екрані можна виділити чотири функціональні зони:

Робоча графічна зона - це велика область в середині екрану, саме в ній і буде виконуватися креслення. В лівому нижньому куті зони знаходиться піктограма системи координат користувача. Направлення стрілок співпадає з додатнім напрямком вісей.

Ліворуч і праворуч від зони креслення встановлені плаваючі панелі інструментів призначені для виклику команд креслення і редагування створюваних об’єктів. Вікно має смуги прокрутки. На правій межі зони креслення Tool Palletes – сервісні палітри яке за замовчуванням має три вкладки: піктограми малюнків, блоків, зразків штриховки. Довідкова система аналогічна довідковим системам інших програм.

Системне меню і панелі інструментів. Зверху находиться рядок заголовку, а зразу під нею рядок системного (падаючого) меню AutoCad. Нижче розміщуються три строки, які зайнятті панелями інструментів. Зліва від робочої зони розміщенні "плаваючі" панелі інструментів. Їх можна переміщати в будь-яке місце екрану. В AutoCad існує ще багато інших панелей інструментів, які викликаються по мірі необхідності.

Командний рядок. Розміщується в нижній частині екрану перед рядком стану і служить для вводу команд і ведення діалогу з системою, уточнюючої дії цієї команди. Задати команду системі можна, набравши її ім’я за допомогою клавіатури в командному рядку. Але навіть якщо команда запущена за допомогою піктограми панелі інструментів або пункту меню, то в командному рядку відображається реакція системи на відповідну команду. Будь-яка команда ініціюється лише після завершення попередньої. В командному рядку при цьому повинно бути запрошення на ввід команди "Command: ". Якщо Ви помилково викликали не ту команду або заплуталися в опціях текучої команди, вийти з неї, не завершуючи, можна натисненням на клавіатурі клавіші Esc.

Рядок стану. В рядку стану відображаються координати перехрестя. Вони змінюються по мірі переміщення перехрестя за допомогою миші. В лівій частині цього рядка координати X,Y,Z. Положення курсору в зоні малювання вікна і в середній частині рядка знаходяться кнопки, які управляють викликом прозорих команд. Прозорі команди мають такі властивості: не потребують вибору об’єктів, не створюють нових об’єктів, не призводять до завершення сеансу та завершення малювання. Прозорі команди запускаються за допомогою кнопок, які знаходяться на панелі інструментів або вводяться в командну строку з префіксом у вигляді символу апострофа. Після завершення прозорої команди відновляється робота поточної команди. Grid – сітка, Snap – крок, Zoom – покажи.

Починаючи креслення, необхідно мати перед очима область креслення, достатню для того, щоб на ній розмістилися всі частини об’єкту, що проектується. По замовчуванні при запуску програми або створенні нового креслення видима область його простору значно менше, ніж може знадобитися проектувальнику. Максимальна область, візуальний доступ до якого може бути швидко забезпечений екранними операціями AutoCAD, підлягає настройці користувачем і називається лімітами креслення. Ліміти, які назначаються повинні переважати сумарним габаритним розмірам об’єкту, що проектується.

Завершення роботи програми:

  1. File?Close

  2. Alt+F4.


  1. Налагодження процесу креслення



Точність одиниць вимірювання. Перед початком креслення необхідно вибрати формат в якому будуть вимірюватись при кресленні лінійні і кутові одиниці вимірювання. Формат і точність одиниць настроюється в діалоговому вікні Drawing units (одиниці малюнка).

В списку, що розкривається, Precision – вибираємо кількістю знаків після коми. Аналогічно вибираємо формат і точність кутових величин в полі Anle.

В полі Clockwise (за годинниковою стрілкою) перевіряємо наявність (відсутність) прапорця. Відсутність прапорця забезпечує додатній напрямок відліку кутів проти годинникової стрілки.

При необхідності необхідно клацнути на кнопці Direction (направлення) для виклику діалогового вікна Direction Control (выбор направления), в якому потрібно вибрати базовий кут від якого будуть проводитись відліки кутів, за замовчуванням базовий кут дорівнює напрямку на схід.

Налагодження області креслення. Графічна зона програми в просторі моделі - це нескінченний простір, в якому зображення моделі об’єкта. Креслення зручно виконувати в прямокутній виділеній зоні цього простору. Розміри сторін цього прямокутника називаються лімітами креслення. За замовчуванням програма вводить формат А3. Наприклад, встановимо ліміти креслення 210х297 (формат А4): Меню/формат/опція (ліміти); В командному рядку з’являється запит програми на введення координат лівого нижнього кута прямокутної області <0.000,0.000>, натиснути Ввод. Вводимо в командному рядку координати правого верхнього кута 210х297. В командному рядку будуть опції [on/off], вводимо в командний рядок опцію on і натискаємо ввод. Програма переходить в режим очікування введення наступної команди. Тепер точки об’єктів можна буде вводити тільки в межах лімітів креслення яки ми встановили. В побудованій прямокутній області можна вивести точкову сітку з заданим кроком, яка допоможе компонувати креслення в межах заданих лімітів. Керування сіткою здійснюється командою Grid. Меню/сервіс; Вибираємо Drawing settings (режимы рисования); Snap and Grid (шаг и сетка). Активуємо виведення точкової сітки в межах лімітів креслення. Вмикати і вимикати точкову сітку знизу на кнопці Grid або через клавішу F7. В полі «сітка» діалогового вікна режиму малювання знаходимо рядок «шаг сетки по X» і вводимо потрібне значення кроку сітки по одній з осей координат, натискаємо клавішу ввод для виходу з діалогового вікна, якщо крок сітки на осях координат однаковий. В лівому нижньому куті графічної зони екрану з’являється сітка. Розгортаємо сітку на весь екран. Вид/показать все.

Після виходу в графічну зону програми можна налагодити різні варіанти входження в неї при наступних запусках. Розглянемо діалогове вікно Startup. Діалогове вікно має у верхній частині чотири кнопки з піктограмами:

Open a drawing – дозволяє вибрати файл креслення, робота з яким виконувалася раніше.

Start from Scratch – без шаблону відкривається нове креслення з встановленими одиницями вимірювання. Необхідно налагодити потрібні параметри креслення або залишити ті що завантажують за замовчуванням файл Acadiso.dwt.

User a Template (выбор шаблона) - Вибирається файл шаблона зі списку файлів, що знаходяться в папці Program Files замість цього можна підключити папку, що створив користувач.

User a Wizard (Вызов мастера). Запускається майстер підготовки креслення, що дозволяє задати основні параметри креслення. Можна вибрати майстер швидкої і детальної підготовки. В виробничій зоні діалогового вікна виводиться приціл курсору у вигляді прямокутника з двома лініями, що перетинаються.

Автоматичне збереження і створення резервної копії. Відкриваємо меню Tools (сервис), вибираємо Options (настройки) в діалоговому вікні вибираємо закладки. Open and Save на панелі File Salety (предосторожности), Precautious (меры предосторожности при сохранении) встановлюємо прапорець Automatic Save і вводимо інтервал часу між двома автоматичними збереженнями у вікні поля Minutes between Saves (інтервал в хвилинах). На тій же панелі встановлюємо прапорець поля Create backyp copy witx each save (создавать резервные копии). Всі копії мають розширення .bak . Резервна копія записується в тій самій папці де знаходиться креслення. Натискаємо кнопку Apply (применить) і закриваємо діалогове вікно.


  1. Початок нового креслення

Для початку нового креслення необхідно виконати такі операції:

    1. Відкриваємо Меню/Файл, вибираємо в ньому New, з’явиться діалогове вікно Select Template New, закриваємо файл;

    2. Починаємо налагодження параметрів креслення. Даємо кресленню нове ім’я, задаємо формат і точність представлення лінійних і кутових параметрів;

    3. Задаємо ліміти креслення;

    4. Виводимо точкову сітку в межах заданих лімітів креслення;

    5. Викреслюємо границі відрізками ліній команда Line.

Відрізок будується від першої точки Ster Point до другої Next Point. Обидві точки можуть бути задані за допомогою координат x,y в командному рядку або прив’язкою до точок вже побудованих на кресленні об’єктів.

В меню Drow, вибираємо команду Line. В командному рядку з’являється:

Command:_Specyti first point

0.00,0.00 Enter

З’явиться лінія, а в командному рядку з’явиться наступна команда:

Command:_Specity next point 02 [Undo]

210.00,0.00 Enter

Command:_.........

0.00,297.00 Enter

Command:_.........

210.00,297.00 Enter.

Вводимо з клавіатури по опції команди Close Enter.

Викреслювання внутрішньої рамки. Для побудови внутрішньої рамки використовуємо команду Rectaug. Сторони прямокутника паралельні осям x, y поточної системи координат. В меню Drawing вибираємо Rectaug – прямокутник.

Опція Dimensions використовується для побудови прямокутника за заданими значеннями довжини і ширини які вводяться за запитами команди. Визначення другої точки потрібно в цьому випадку для визначення орієнтації прямокутника відносно першої точки.

Вибір і виділення обєктів. В процесі створення креслення доводиться не тільки створювати об’єкти, але їх модифікувати і редагувати. Після запуску команд редагування програма створює запит на вибір об’єктів: Select Obect, у відповідь необхідно виконати одну з наступних дій:

- клацнути лівою кнопкою миші на об’єкті, що редагується, або обвести з ліва на право вибрані об’єкти прямокутною рамкою. Вибраними будуть об’єкти що знаходяться всередині рамки.

- обвести з права на ліво вибрані об’єкти січною рамкою.

В Auto Cad є можливість об’єднувати декілька об’єктів в групу і вибирати їх за ім’ям.

Команда Group – викликаємо діалогове вікно Object Crouping.

Вибираємо список: Croup name – і змінюємо її властивості:

Remove – виключення об’єктів із вибраної групи, опис групи зберігається якщо навіть всі елементи виключено;

Add – додавання нових об’єктів у вибрану групу;

Rename – дати інше ім’я;

Re-order – змінення порядку номерів об’єктів групи;

Description – змінюється текст опису не більше 64 символи;

Explode – видаляється опис вибраної групи;

Selectable – вибрана.

Видалення обєктів виконуеться наступним способами:

  1. Стирання об’єктів командою Erase. Відкриваємо меню Modifi в ньому виділяємо Erase в командному рядку з’явиться запит на вибір об’єктів, відрізок відмітиться точками і клавіша Enter.

  2. Вирізаємо вибрані об’єкти в буфер обміну. Вибираємо будь яким способом об’єкти вони відмічаються прямокутними маркерами, відкриваємо меню редагування - правка або комбінацію клавіш Ctrl+x.

Вибрані об’єкти видаляються з креслення але записуються в буфер обміну і стають доступними для вставки в інші додатки Windows.

  1. Натискаємо клавішу delete після вибору об’єктів.



  1. Введення координат привязкою до обктів

Робота програми в режимі об’єктної прив’язки дозволяє використовувати геометричні властивості об’єктів, такі як кінцеві і середні точки, центри дуг і кіл для введення координат точок об’єктів, що створюються. Цей режим активізується тільки під час запиту програми при введенні нової точки.

Основний напис креслення розташовується в його нижній частині, тому зручніше вивести його на екран в збільшеному вигляді. Операції по збільшенню або зменшенню видимого розміру об’єктів на екрані можна виконувати за допомогою Zoom. Команда автоматично входить в режим Window:

- відкрваємо меню View, з’явиться додаткове меню з опціями команди;

- вибираємо Window, рамка програми повертається до графічного зображення на екрані.

- вказуємо перший кут області виду, трошки вище за висоту основного напису, вказуємо протилежний кут рамки так щоб в нього вмістилося зображення основного напису.

Проведення відрізка на заданій відстані від точки. Верхній і горизонтальний відрізок основного напису проходить на відстані 55мм паралельно нижній границі внутрішньої рамки, для його побудови використовуємо режим From – зміщення, яке дозволяє при виконанні команди прив’язатися до точки, зміщеної від вказаної базової точки на задану відстань. Режим не обмежує напрямок пересування курсору.

Викликаємо команду побудови відрізка через меню Drow. Вибираємо Line, з’явиться запит в командному рядку на введення першої точки відрізка для визначення координат цієї точки використовуємо режим From.

Викликаємо контекстове меню об’єктної прив’язки і вибираємо з нього прив’язку до точки, зміненої від вказаної базової на задану відстань From. В командному рядку з’явиться запит на введення базової точки.

Виконуємо контекстове меню об’єктної прив’язки і вибираємо прив’язку до точки перетину двох об’єктів Intersection (перетин). Команда ORTHO обмежує пересування курсору вздовж горизонтальних і вертикальних ліній. Курсор переміщується тільки по осі x, або y, тому решту відрізка можна проводити за допомогою команди Perpendicular (нормаль). Викликаємо контекстове меню об’єктної прив’язки і вибираємо з нього прив’язку до точки, розташованої на перпендикулярі до об’єкту. Підводимо курсор до правого вертикального відрізку внутрішньої рамки після появи піктограми у вигляді двох перпендикулярних відрізків, натискаючи ліву кнопку миші відбудеться прив’язка до другої точки горизонтального відрізка основного напису. Для виходу з режиму побудови відрізка натискаємо клавішу вводу, або праву кнопку миші.

Побудова вертикальних відрізків. Вертикальні відрізки основного напису розташовані на різній відстані один від одного використовуємо команду Offset (подібні). Спочатку будуємо першу лінію за вже знайомою методикою. Побудувати командою Line першу точку задають на відстані(........) відповідній.

Скориставшись режимами прив’язки форм друку точку прив’язкою Perpendicular. Команда відрізка і натискаємо ввод для закінчення побудови.

Використання команди Offset. Вибір кнопки Offset на панелі Modyfi (редагування). З’явиться запит в командному рядку на введення зміщення подібного об’єкта. Вводимо в командному рядку число і натискаємо ввод, після того з’явиться запит на вибір вихідного об’єкту. Вибираємо побудований перший вертикальний відрізок, клацаємо мишою справа від вибраного об’єкту, щоб вказати напрямок зміщення з’явиться другий відрізок в командному рядку, буде виведений запит на вибір наступного об’єкту. Для побудови декількох відрізків, тому зручно скористатися повторним викликом команди через праву клавішу миші. Для видалення об’єктів використовуємо команду Erase (видалити) і команду обрізання об’єктів між різними краями Trim.

Викликаємо команду обрізання об’єкту по краях заданими іншими об’єктами команда Trim (обрезать) в меню Modify (редактировать) в командному рядку з’явиться запит на вибір ріжучих країв. Вибираємо відрізки які визначають ці ріжучі краї і натискаємо вводу.

Вибираємо частини відрізків які обрізаються, запит на вибір об’єктів повторюється до натискання клавіші вводу.


  1. Побудова креслення по шаблону


Для побудови симетричної деталі викреслюємо спочатку ліву частину деталі. Вмикаємо режим ORTHO. Викликаємо команду відрізка, проводимо осьову лінію. Використовуючи метод напрямок, відстань, будуємо зовнішній контур лівої половини деталі. Викликаємо команду побудови відрізка Line з’являється запит на введення першої точки відрізка.

Прив’язуємося до кінця осьової лінії за допомогою прив’язки End Point. Наступні точки ламаного контуру деталі будуємо методом напрямок-відстань відводячи курсор по горизонталі або вертикалі і задаючи потрібне зміщення. Замикаємо контур до осі симетрії прив’язкою Perpendicular. Виходимо з команди клавішою Esc. Команда Copy одноразове копіювання об’єкту дозволяє створювати об’єкти на заданій відстані, напрямок і величину зміщення. Копії можна задавати наступним чином:

а. За допомогою двох точок, що можуть розташовуватися в будь якому місті малюнка

б. Введення відносних координат замість прикладання 1-ої базової точки і натискання клавіші вводу. На запит проведення другої точки. В даному випадку значення вводити не потрібно за допомогою методу напрямок відстань при ввімкненому режимі ORTHO. Команда має опцію Multiple, яка дозволяє виконувати багаторазове копіювання.

Команда Zoom (показать) з опції Real time (реальное время) дозволяє динамічно змінювати розміри зображення.

Клацнути мишою на кнопці Zoom real time на стандартній панелі інструментів на екрані з’явиться зображення курсору із знаками (+ -). Тримаючи ліву кнопку миші і пересуваючи курсор ввгору-вниз ми отримаємо динамічне збільшення або зменшення малюнку на екрані. Натискаємо клавішу вводу, виходу, або праву клавішу миші для виходу з режиму.

Команда Pan з опції Real time дозволяє швидко пересувати зображення по графічній зоні екрану, її зручно суміщати з командою Zoom, переходячи від однієї команди до другої за допомогою контекстового меню.

Клацнути кнопку Pan real time (панорамування) розташовані нестандартні панелі не екрані з’явиться курсор у вигляді руки, тримаючи ліву кнопку пересуваємо курсор в потрібному напрямку.

Команда Mirror (дзеркало) дозволяє виконувати дзеркальне копіювання об’єктів. Клацнувши кнопку Mirror на панелі інструментів (редагування). Обираємо об’єкти що відбиваються і клавіша вводу для завершення вибору. Вказуємо першу точку осі відображення. Вказуємо другу точку осі відображення, в командному рядку з’явиться запит

Delete source object (yes/no) <no> (удалять исходные объекты да/нет стоит нет). Натискаємо ввод. Якщо об’єкти не копіюються потрібно зберегти.

Відображати відносні осі симетрії можна і текстові об’єкти, але для того щоб напрямок тексту залишився незмінним значенню mirrtext присвоюється „0” за замовчуванням він дорівнює „1”.



  1. Шари і властивості шарів

Шари дозволяють впорядкувати креслення і підвищують ефективність розробки конструкторської документації. Зазвичай шари порівнюють з листами прозорої кальки на яких зображені елементи креслення.

Накладання цих листів один на одного дозволяє отримати одне зображення. Створення видалення шарів модифікація їх властивостей може виконуватись за допомогою диспечера властивостей шарів при створенні нового креслення. При створенні нового креслення програма створює єдиний шар з ім’ям “0” з типом ліній Continuons (сплошная) вагою ліній Default (обичный) 0,25мм стилем друку Default (обичный). Цей шар не може бути видалено або переіменовано.

        1. Клацнути мишою на кнопку Layers Properties Manager – (диспечер свойств слоев), розташований на пенелі інструментів Laers;

        2. Виділяється вже існуючий шар властивості якого бажано взяти в якості основи для створення нового шару.

        3. Клацаємо на кнопці New (новый). В вікні інформаційного поля з’явиться новий рядок в таблиці шарів. В стовпчиках властивостей будуть продубльовані властивості виділеного шару. Шар отримує за замовчуванням нове ім’я Layer 1 (шар 1).

        4. Клацнути мишою на імені шару, надаємо шару ім’я і натискаємо клавішу Enter. Ім’я шару може містити 255 символів, при відображенні довгих імен виводиться тільки початок і кінець імені шару.

        5. Клацнути мишою на перетині стовбця Color таблиці інформаційного поля і рядка шару, вибираємо колір о’бєктів, потім ОК.

        6. Клацаємо мишою на перетині Line type (тип линии).

Найкращим способом структурування креслення є шарове завдання властивостей об’єкту. Але можливо мати на одному шарі об’єкти з різними властивостями. Наприклад шар містить відрізки різної товщини. Кожний з відрізків спочатку обрізається командою Trim до межі між різними товщинами. По обрізаних частинах будуються інші відрізки і замість одного довгого відрізку ми отримуємо два з’єднані в місці зміщення їх товщин. Щоб змінити товщину відрізка в шарі потрібно:

а. Вибрати горизонтальні відрізки основного напису в якому необхідно змінити товщину в опорних точках відрізків з’являються прямокутники які називаються ручками

б. Розкриваєм список Line weight (вага лінії) на панелі інструментів Properties (свойства об’єкта).

в. Вибираємо лівою кнопкою товщину яка переноситься на виділені відрізки список закривається.

г. Натискаємо клавішу Esc для зняття виділення відрізків.

Вага лінії це товщина з якою об’єкт виводиться при друкуванні на принтері або на плотері.

В графічній частині екрану об’єкти виводяться без ваги якщо кнопка LWT не натиснута.

Діалогове вікно властивостей обєкта. Будь які властивості об’єкта включаючи ті що змінюються за допомогою панелі інструментів Properties (свойства объекта) можна змінити в діалоговому вікні. Вікно складається з вертикального заголовка на якому є три кнопки. Верхня кнопка Х для закриття, і дві інших одна з трикутною стрілкою Auto-hide (автоскрытие) для автоматичного згортанні і розгортання вікна і друга Properties. Свойства для виклику контекстового меню призначеного для накладання режимів роботи вікна.

Команда Properties.

1. Виділяємо на кресленні об’єкт властивості якого необхідно змінити. Об’єкт вицілиться прямокутником в опорних точках.

2. Викликаємо діалогове вікно Properties через кнопки на панелі інструментів стандартная. В верхній частині назва вибраного об’єкту.

3. Вибираємо потрібну категорію вікна з властивостями.

4. Змінюємо вибрані властивості або вибираючі зі списку.

5. Закриваємо (Close). Esc для відміни вибору об’єктів.

Вікно може згортатися і розгортатися в автоматичному режимі якщо на екрані залишений його заголовок.

8. Формування тексту


В процесі виконання креслення виникає необхідність виконувати різного роду написи, заголовки, примітки, пояснення. В Auto Cad закладена можливість введення однорядкового або багаторядкового тексту всі ці написи мають бути виконані в єдиному для всього креслення стилі тому перед початком нанесення тексту необхідно встановити єдиний для всього креслення текстовий стиль. Тобто задати вид шрифту, висоту, і кут нахилу літер, орієнтацію написів та інші параметри. Для створення текстового стилю з клавіатури вводиться команда STYLE. Ця ж команда може бути віддана зі спадаючого меню формат стиль тексту. В першому полі діалогового вікна визначається ім’я стилю, при створенні нового креслення програма пропонує за замовчуванням стиль стандарт (Standart) з параметрами що відображається в інших полях. Якщо зазначені параметри необхідно змінити створюємо новий стиль вибираючи кнопку новий. В результаті утворюється новий стиль що має параметри стандартного вносимо зміни: ім’я шрифту, начертання, висоту, (розмір шрифту має бути узгодженим з масштабом креслення). І тоді вводимо команду ПРИМЕНИТЬ.

Команда створення однорядкового тексту називається DTEXT – застосовується для створення невеликих за обсягом однорядкових написів.

DTEXT можна вибрати зі стандартного меню: рисование, текст, однострочный.

Командне вікно виводить запит:

Text style: STYLE1 Text haght 50- поточний стиль тексту стиль 1 висота тексту 50 мм.

Позначте початкову точку тексту. Початкову точку тексту можна ввести задавши її координати, або клацнувши мишою в графічній області. Перш ніж визначити положення точки користувач має змогу, ввівши літеру S вибрати інший стиль тексту, або ввімкнути режими вирівнювання ввівши літеру G. Після введення першої точки Auto Cad ставить запитання що до параметрів літер.

  1. Specity haght (Позначте висоту)

  2. Specity rotation angle text <0> (позначте поворот тексту (значення за замовчуванням))

Enter-Text

Команда DTEXT дає змогу розташовувати текст за певними умовами, а саме розміщувати текст в графічній області між двома заданими точками вводити текст ліворуч або праворуч від початкової точки відцентровувати текст по відношенню до заданої точки.

Midle – середина, текст центрується по горизонталі і вертикалі відносно вказаної точки.

TL – вверх вліво;

MC – середина по центру;

TC – вверх поцентру;

TR – вверх вправо;

MR – середина вправо;

BL – вниз вліво;

BC – вниз по центру;

BR - вниз вправо.

Команда MTEXT (багаторядковий текст).

Вибираэться з пульта клавіатури зі спадаючого меню Рисование/текст/многострочний, або ведеться діалог:

Command: mtext

Текущий текстовый стиль: style 1

Высота текста: 50,0000

Specity, firt corner

Specity opposite corner or Heidht/wrify/Line spacing/Rotation/Style/Widht].

Позначте протилежний кут або  висота/вимірювання/міжрядковий інтервал/обертання/стиль/ширина, у відповідь на запит потрібно аналітично або графічно ввести точки, що обмежують рамку в якій розташовуватиметься текст. Після чого виводиться вікно для введення тексту (шрифт, розміри тексту, товщина можуть бути вибрані за допомогою відповідних кнопок діалогового вікна). При натисканні кнопки «свойства» виводиться діалогове вікно, яке дає змогу змінити стиль тексту, нахил рядка тексту, а також розташування тексту по відношенню до рамки в яку вводитиметься текст.


  1. Нанесення розмірів і штриховка

Нанесення розмірів включає виконання виносних і розмірних ліній відповідного виду, в заданому місці проставлення числових значень розмірів визначених системою, або введених користувачем. Система Auto Cad, передбачає можливість автоматизації нанесення розмірів різного виду: лінійні та кутові розміри, діаметри, радіуси дуги або кола. Якщо розмірні елементи складають один об’єкт то розмір називається асоціативним.

Команда EXPLODE дозволяє розділити розміри, блок на самостійні об’єкти, що дозволяє кожну складову частину редагувати окремо розмір називається неасоціативним.

Створення розмірного стилю DIMM.

Перед початком нанесення розмірних ліній створюється єдиний для всього креслення стиль, за замовчуванням програма пропонує стиль ISO 25, який має певні характеристики. Команда утворення розмірного стилю віддається зі спадаючого меню/формат/розмірні стилі. Вибираємо кнопку «создать» в діалоговому вікні вводимо нове ім’я і кнопка «продолжить». Діалогове вікно, що з’явиться складається з закладок: лінії і стрілки, текст, малюнок положення, основні одиниці.

Встановлюємо необхідну точність розмірів. Команди нанесення розмірів згрунтовані в спадаючому меню «Измерение».

Dimleaner – лінійний розмір. Лінійний розмір це об’єкт який складається з першої та другої виносної лінії, розмірної лінії, стрілки розмірного тексту. Після подачі команди ведемо діалог Опції в означеному діалозі мають такий зміст:

MTEXT – перегляд розміру який буде винесено на розмірну лінію, і якщо є необхідність введення іншого значення, або тексту за допомогою редактора багаторядкового тексту.

ANGLE – зміна кута нахилу символу в розмірному тексті.

GORIZONTAL – проставлення горизонтального розміру, вертикаль аналогічно.

ROTATED – зміна кута нахилу розмірної лінії.

Паралельні розміри вибираютьсяться зі спадаючого меню (измерение параллельное). Наноситься лінія, паралельна до точок початку першої і другої виносних ліній.

Розбиття складних об’єктів EXPLODE.

Команда надає змогу розбивати складні об’єкти (прямокутники, кільця, штриховку, блоки, розміри на окремі прості елементи). Кожен такий елемент можна редагувати незалежно від інших. Команда explode віддається з клавіатури. Або зі спадаючого меню modify (розчленить). Для закінчення роботи команди натискаємо Esc.

Штриховка – це заповнення деякої замкненої ділянки креслення певним узором чи зафарбуванням певним кольором. Найчастіше штриховка використовується для візуального відображення типу матеріалу з якого має бути виготовлений об’єкт. Програма дає змогу автоматично заштриховувати ті ділянки креслення, що повністю без розривів обмежені графічними об’єктами. В разі незамкненого контуру штриховка спотворюється. Для виконання штриховки необхідно визначити контур штрихування, тип штриховки, та інші параметри які встановлюються за допомогою діалогового вікна (граница штриховки).

Boundary HATCH. Вікно надає змогу вибрати зразок і параметри штриховки, а також стиль штрихування, розрізняють три стилі штрихування: вбудований, користувача, і настроюваний. У більшості випадків перевага надається вбудованому типу. Програмо пропонує близько 70 штриховок, зразок можна вибрати зі списку (заливка). Для зафарбування поточним кольором вибираємо зразок штриховки SOLID. Масштаб і кут нахилу обраної штриховки можна змінити в полях «угол» та «масштаб». Тип штриховки користувача складається з паралельних ліній які накреслюються з урахуванням встановленого поточного типу ліній. Закладка Advanted, дозволяє встановити стиль штрихування. При використанні нормального стилю штрихування відбувається від його зовнішніх меж, а потім вимикається, а потім вимикається ти вмикається по черзі при перетині меж внутрішніх об’єктів.

ВИСНОВКИ

В якості лідируючої основної програми для проектування,
AutoCAD пропонує ефективні нові й модернізовані засоби розробки креслень, що роблять процес проектування більш продуктивним і інтелектуальним.

За допомогою AutoCAD можна отримати проектну інформацію, незалежно від місцезнаходження, швидко, легко і без спотворень.

Скориставшись вбудованими засобами підтримки спільної роботи для одночасного доступу до файлів, варіантів конструкцій і спілкування з усією командою розробників, завдяки засобам управління стандартами автоматизованого проектування, новим ефективним функціям мережевого управління, ліцензіям і новій гнучкій схемі постачань - AutoCAD максимально збільшує цінність проектної інформації та забезпечує перевагу над конкурентами.

AutoCAD є основним лідируючим засобом проектування і фундаментом для всього сімейства галузевих програмних продуктів компанії
Autodesk. Галузеві програмні засоби оптимізовані для вирішення специфічних завдань у різних сферах діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Бирнз Д. AutoCAD 2011 для чайников— М.: «Диалектика», 2011. — С. 480.

  2. Полещук Н. Н. AutoCAD. Разработка приложений, настройка и адаптация. — СПб.: «БХВ-Петербург», 2006. — С. 992.

  3. Полещук Н. Н., Лоскутов П. В. AutoLISP и Visual LISP в среде AutoCAD. — СПб.: «БХВ-Петербург», 2006. — С. 960.

  4. Финкельштейн Э. AutoCAD 2008 и AutoCAD LT 2008. Библия пользователя— М.: «Диалектика», 2007. — С. 1344.

  5. Бондаренко С. В. AutoCAD для архитекторов. — М.: «Диалектика», 2009. — С. 592.




Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации