Курсова робота з курсу Взаємозамінність та технічні вимірювання - файл n1.doc

приобрести
Курсова робота з курсу Взаємозамінність та технічні вимірювання
скачать (630 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc630kb.01.06.2012 13:58скачать

n1.doc

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет технологій та дизайну

Кафедра метрології, стандартизації та сертифікації





Курсова робота



з курсу " Взаємозамінність і технічні вимірювання"
Варіант – 16
Виконав:

студент групи БМС
Роботу прийнято

"___"________2010 р

Викладач:

Київ 2010

Зміст


Завдання 1...................................................
Завдання 2...................................................
Завдання 3...................................................
Завдання 4...................................................
Завдання 5………………………………...
Список використаної літератури......................................



ЗАВДАННЯ 1

Для вузла (рис.1):

а/ для кожного з трьох з'єднань, що вказані в таблиці, вибрати тип і систему посадки та позначити їх на кресленні вузла. Визначити граничні розміри, допуски, величини натягів чи зазорів (данні розрахунків звести в таблицю), накреслити в масштабі схеми полів допусків цих посадок з зазначенням підрахованих величин;

б/ виконати креслення наступних деталей: втулка, шток, поршень із зазначенням точності розмірів, відхилень форми та шорсткості поверхонь;

в/ для однієї з посадок розрахувати виконавчі розміри робочих калібрів для контролю отвору и вала, накреслити в масштабі схему полів допусків цих калібрів та креслення калібрів з зазначенням виконавчих розмірів;


Варіант


Діаметр з’єднання, мм

Клас точності

підшипника

З’єднання для

розрахунку

d1

d2

d3

d4

d5

d6

d7

16

70

60







50









1, 2, 3



Рис.1 Поршневий шток


З’єднання: 1- втулка (поз.3) – корпус, 2- втулка (поз.3) – шток ( поз.2), 3 – поршень (поз.1) – шток (поз. 2).

ЗЄДНАННЯ 1

Втулка – корпус

а) Вибираю посадку з натягом в системі отвору

б) Отвір – Ш70 H9

верхнє відхилення ЕS = +0,074 мм
нижнє відхилення ЕІ = 0 мм

номінальний розмір D = 70 мм

Вал – Ш70 u8

верхнє відхилення es = +0,148 мм

нижнє відхилення еі = +0,102 мм

номінальний розмір d = 70 мм

Граничні розміри і допуск отвору:

Найбільший граничний розмір



Найменший граничний розмір



Допуск отвору



Граничні розміри і допуск вала:

Найбільший граничний розмір



Найменший граничний розмір



Допуск вала



Найбільший натяг



Найменший натяг


Допуск посадки з натягом


Схема полів допусків



ЗЄДНАННЯ 2

Втулка – шток

а) Вибираю посадку з зазором в системі валу

б) Отвір – Ш60 G7

верхнє відхилення ЕS = + 0,040 мм

нижнє відхилення ЕІ = + 0,010 мм

номінальний розмір D = 60 мм

Вал – Ш60 h7

верхнє відхилення es = 0 мм

нижнє відхилення еі = – 0,030 мм

номінальний розмір d = 60 мм

Граничні розміри і допуск отвору:

Найбільший граничний розмір



Найменший граничний розмір



Допуск отвору



Граничні розміри і допуск вала:

Найбільший граничний розмір



Найменший граничний розмір



Допуск вала



Будуємо схему розташування полів допусків і визначаємо граничні зазори і допуск посадки з зазором
Найбільший зазор:



Найменший зазор:



Допуск посадки з зазором:



Схема полів допусків




ЗЄДНАННЯ 3

Поршень – шток

а) Вибираю перехідну посадку в системі валу

б) Отвір – Ш50 Js6

верхнє відхилення ЕS = + 0,008 мм

нижнє відхилення ЕІ = – 0,008 мм

номінальний розмір D = 50 мм

Вал – Ш50 h7

верхнє відхилення es = 0 мм

нижнє відхилення еі = – 0,025 мм

номінальний розмір d = 50 мм

Граничні розміри і допуск отвору:

Найбільший граничний розмір



Найменший граничний розмір



Граничні розміри і допуск вала:

Найбільший граничний розмір



Найменший граничний розмір



Знаходимо допуск отвору і допуск вала:





Найбільший зазор:



Найбільший натяг



Допуск посадки:


Схема полів допусків


Розрахунок калібра – пробки




У ГОСТ 24853-81 для квалітету 7 і діаметру 60мм знаходжу дані, за якими розраховую потрібні калібри:

Z = 0,004мм Y = 0,003мм Н = 0,005мм

1)Визначаю найбільший розмір прохідного нового калібра – пробки



2)Визначаю найбільший розмір непрохідного калібра – пробки



Схема полів калібра - пробки



Розрахунок калібра – скоби

Контрольований розмір – Ш60h7

У ГОСТ 24853-81 для квалітету 7 і діаметру 60 мм знаходжу дані, за якими розраховую потрібні калібри:

Z1=0,004мм, Y1=0,003мм, Н1=0,005мм

1)Визначаю найменший розмір прохідного нового калібра – скоби



2) Найменший розмір непрохідного калібра – скоби




Схема полів калібра - скоби






ЗАВДАННЯ 2.
Виходячи з умов роботи та номінального діаметра з’єднання, що наведені в таблиці, вибрати:

  1. посадку з’єднання вала зі втулкою;

  2. розміри призматичної шпонки;

  3. тип та поля допусків елементів шпонкового з’єднання та накреслити

      1. схему полів допусків з’єднання шпонки з валом та втулкою;

б) в масштабі шпонкове з’єднання.

Номінальний діаметр з’єднання, мм

Умови роботи (складання) з’єднання

67


Частий демонтаж з’єднання



Виконання:
При заданих умовах роботи приймаємо призматичну шпонку та нормальне з’єднання шпонки с пазами по ширині b, вала та втулки по посадках , де - з’єднання паза вала зі шпонкою, - з’єднання паза втулки зі шпонкою.
      1. Згідно з таблицею для діаметра вала d=67 мм вибираємо переріз шпонки bh = 2012 мм та довжину шпонки L= 56…220 мм.



Вибираємо граничні відхилення:

Для ширини шпонки h9 es = 0 мм ei = - 0,052 мкм;

Для ширини паза на валу N9 ES = 0 мм EI = - 0,052 мкм;

Для ширини паза у втулці Js9 ES = + 0,026 мм EI = - 0,026 мм;

Обчислюємо граничні зазори і натяги:

У з'єднанні шпонки з пазом вала (N9/h9)

Smax= ES – ei = 0 – (-0,052) = 0,052 мм,

Nmax= es – EI = 0 – (-0,052) = 0,052 мм.

У з'єднанні шпонки з пазом втулки (Js9/h9)

Smax= ES – ei = 0,026 – (-0,052) = 0,078 мм,

Nmax= es – EI = 0 – (-0,026) = 0,026 мм.



ЗАВДАННЯ 3.
Для заданих умов роботи та діаметру шліцьового прямобічного з’єднання обрати серію розмірів (легка, середня, важка), центруючий елемент, призначити допуски і посадки, накреслити в масштабі шліцьове з’єднання і схему полів допусків посадки. Данні наведено в таблиці.

Зовнішній діаметр з’єднання, мм

Умови роботи


92

Значне навантаження



Виконання:

Вибираємо центрування по внутрішньому діаметру d, виходячи із заданих умов експлуатації – важку серію розмірів прямобічних шліцьових з'єднань : b =6

При центруванні по d вибираємо з'єднання Ш

Граничні відхилення для внутрішнього діаметра

Втулка – Ш82 H7

ES = + 0,035 мм,

EI = 0.

Вал – Ш82 js6

es = + 0,011 мм,

ei = – 0,011 мм.

Граничні відхилення для зовнішнього діаметра Ш

Втулка – Ш92 H12

ES = + 0,350 мм,

EI = 0.

Вал – Ш92 a11

es = – 0,380 мм,

ei = – 0,600 мм.

Граничні відхилення для ширини зуба Ш

Втулка – Ш6 H8

ES = + 0,018 мм,

EI = 0.

Вал – Ш6 js7

es = + 0,006 мм,

ei = – 0,006мм.

Схема полів допусків шліцьового з’єднання:

а) по внутрішньому діаметру



б) по боковим сторонам:




в) по зовнішньому діаметру:


ЗАВДАННЯ 4


Для різьбового з’єднання М27ґ2– 6G /7g6g вибрати основні параметри зовнішньої та внутрішньої різьби;

  1. визначити граничні відхилення та граничні розміри зовнішньої та внутрішньої різьби;

  2. знайти максимальні та мінімальні зазори в з”єднанні;

  3. дані звести у таблицю 1;

  4. построїти схему полів допусків різьбового з’єднання.

  5. зробити ескіз різьбового з’єднання.


Виконання:

М27ґ2– 6G /7g6g

М – метрична різьба, 27мм – номінальний розмір, 2,0 мм – крок різьби, 6G – поле допуску для діаметра гайки, 7g6g – поле допуску для діаметра болта.
d=D=27,000 mm; d2=D2=25,701 mm; d1=D1=24,835 mm.
d: es= - 0,038 mm; ei= - 0,318 mm

dmax= d+es =27 – 0,038= 26,962 mm,

dmin= d+ei =27 – 0,318= 26,682 mm,

Td= es – ei= - 0,038+0,318=0,280 mm.
d2: es= - 0,038 mm; ei= - 0,250 mm

d2max=25,701 – 0,038= 25,663 mm,

d2min=25,701 – 0,250= 25,451 mm,

Td2= - 0,038+0,250= 0,212 mm.
d1: es= - 0,038 mm

d1max=24,835 – 0,038= 24,797 mm.
D: EI= +0,038 mm

Dmin= 27+0,038= 27,038 mm.
D2: ES= + 0,262 mm; EI= + 0,038 mm

D2max=25,701 + 0,262= 25,963 mm,

D2min=25,701 + 0,038= 25,739 mm,

TD2= 0,262 – 0,038= 0,224 mm.




D1: ES= +0,413 mm; EI= +0,038 mm

D1max=24,835 + 0,413= 25,248 mm,

D1min=24,835 + 0,038= 24,873 mm,

TD1= 0,413 – 0,038= 0,375 mm.
Smin=Dmin - dmax=27,038 – 26,962= 0,076 mm,

S2max=D2max-d2min=25,963 – 25,451= 0,512 mm,

S2min=D2min – d2max=25,739 – 25,663= 0,076 mm,

S1min=D1min – d1max=24,873 – 24,797=0,076 mm.

Вид

різьби

Параметри різьби

Діаметри, мм

Допуск,

мкм

Зазор,

мкм

номіналь-ний

мінімаль-ний

максималь-ний

макси-мальний

мініма-льний

зовнішня

d

27,000

26,682

26,962

0,280




0,076

d2

25,701

25,451

25,663

0,212

0,512

0,076

d1

24,835




24,797







0,076

внутрішня

D

27,000

27,038













D2

25,701

25,739

25,963

0,224







D1

24,835

24,873

25,248

0,375






Таблиця 1.

ЗАВДАННЯ 5
а) для деталей з’єднань 1,5 (завдання 1, рисунок 1) вибрати засоби вимірювання лінійних розмірів (діаметрів і довжин), величин радіального і торцевого биття та шорсткості поверхонь. Обґрунтувати вибір ЗВ;

б) дати схеми 2-х засобів вимірювання, вказати їхні метрологічні характеристики.

При виборі вимірювальних засобів і методів контролю розмірів необхідно враховувати сукупність метрологічних, експлуатаційних і економічних показників. Точність вимірювання повинна відповідати допуску на виготовлення розміру деталі.

Вимірювальний засіб вибирається з таблиць, що надані в лекції 6, в залежності від розміру, що вимірюється, допуску на його виготовлення та допустимої похибки вимірювання.
Виконання:

Зєднання 1 (втулка – корпус), завдання 1, рис.1:

Отвір – Ш70 H9

Вибираємо засоби вимірювання для даного значення з таблиці VII розташованої в лекції 6 виходячи з діаметру і квалітету. В даному випадку нас задовольняють вимірювальні засоби 4а, 5б, 11, дані про які розташовані в таблиці ІІ.



Засоби вимірювання

Варіанти використання


Умови вимірювання


Граничні похибки вимірювань, мкм, для діапазона розмірів, мм

Від 50 до 120


№ для табл. VII


Найменування і

випадки

застосування


Використання переміщення вимірювального стержня, мм

Засоби установки

Шероховатість поверхні отвору, Ra мкм

Температурний режим для діапазону розмірів 3 – 120 мм



4

Нутроміри

мікрометричні (НМ)

з величиною відліку

0,01 мм



а

13


Мікропара

встановлюється

по настановній

мірі


5

5

15


5

Нутроміри

індикаторні (НІ) з

ціною поділки

відлікового

пристрою 0,01мм



б

0,1

Кінцеві міри

довжини 3

класу з

боковиками чи

мікрометри


1,25

5

15


11

Мікроскопи інструментальні (велика і

мала моделі)6,7














5

10

6Погрішності мікроскопів зазначені при вимірюванні наскрізних отворів і глухих отворів з гострою торцевою кромкою.

7Межі вимірювання інструментальних мікроскопів великої моделі до 150 мм, малої моделі до 75 мм універсальних мікроскопів до 200 мм.
Вал – Ш70 u8

Засоби вимірювання вибираємо з таблиць V та VI лекції 6. Там вказано перелік приладів, які задовольняють вимірювання зовнішніх розмірів. В моєму випадку Ш70 і 8-го квалітету. Далі ми шукаємо ці прилади в таблиці І, де вказана їх характеристика.

Зокрема це:

1. Мікрометри гладкі (МК) з величиною відліку 0,01 мм при настроюванні на нуль по установлюваній мірі. Варіанти використання: а) Мікрометри знаходиться в руках, температурний режим 5 0С, гранична похибка вимірювання для данного діапазону 10 мкм; б) мікрометри при роботі знаходяться в стойці або забезпечується надійна ізоляція, температурний режим 2 0С, гранична похибка вимірювання для данного діапазону 5 мкм.

2. Скоби індикаторні (СІ) з ціною поділки 0,01 мм. Варіант використання:

скоби при роботі знаходяться в стойці або забезпечується надійна ізоляція від тепла рук оператора, температурний режим 5 0С, гранична похибка вимірювання для данного діапазону 12 мкм. Класс застосування кінцевих мір 4. Використане переміщення вимірювального стержня 3 мм.

3. Мікрометри ричажні (МР і МРІ) з ціною поділки 0,002 мм і 0,01 мм при установці на нуль по установочній мірі і скоби ричажні (СР) з ціною поділки 0,002 мм при настройці на нуль по кінцевим мірам довжини при використанні на всій границі вимірювання. Варіант використання мікрометри знаходиться в руках, температурний режим 5 0С, гранична похибка вимірювання для данного діапазону 9 мкм. Класс кінцевих мір, що застосовуються – 3.

4. Індикатори часового типа (ІЧ і ІТ) з ціною поділки 0,01мм і границею вимірювання від 2 до 10 мм, клас точності 1. Варіант використання а), температурний режим 5 0С, гранична похибка вимірювання для данного діапазону 18 мкм. Класс кінцевих мір, що застосовуються – 5. Використане переміщення вимірювального стержня 10 мм. Установлювальні вузли по ГОСТ 10197- 70: До 250 мм . штативи і стойки з діаметром колонки не менше 30 мм і найбільшим вилетом головки до 200 мм (С-IV; Ш-11Н; ШМ-11М). Св. 250 мм . штативи з діаметром колонки не менше 50 мм і найбільшим вилетом головки до 500 мм (Ш-11В; ШМ-11В).

5. Проектори вимірювальні. Варіант використання а). Збільшення 10х. Гранична похибка вимірювання для данного діапазону 16 мкм.
Зєднання 2 (шток – поршень), завдання 1, рис.1:

Отвір – Ш50 Js6

Вибір засобів вимірювання проводимо як і для першого з’єднання. Спочатку вибираємо засоби вимірювання для даного значення з таблиці VII. В даному випадку нас задовольняють вимірювальні засоби 5в, 6б, 7а і 9а, дані про які розташовані в таблиці ІІ.


Засоби вимірювання

Варіанти використання


Умови вимірювання


Граничні похибки вимірювань, мкм, для діапазона розмірів, мм

Від 50 до 120


№ для табл. VII


Найменування і

випадки

застосування


Використання переміщення вимірювального стержня, мм

Засоби установки

Шероховатість поверхні отвору, Ra мкм

Температурний режим для діапазону розмірів 3 – 120 мм



5

Нутроміри

індикаторні (НІ) з

ціною поділки

відлікового

пристрою 0,01мм



в

0,03


Кінцеві міри

довжини 1

класу з

боковиками чи

установочні

кільця

(до160мм)


0,32

3

5

6

Нутроміри

індикаторні (НІ) при

заміні відлікового

пристрою

вимірювальною

голівкою

(ВГ) з ціною

розподілу 0,001 чи

0,002 мм

б

0,03

Кінцеві міри

довжини 1

класу з

боковиками чи

установочні

кільця

(до160мм)


0,32

3

3,5

7

Нутроміри з ціною

поділки відлікового

пристрою 0,001 і

0,002 мм


а

0,1

Кінцеві міри

довжини 1

класу з

боковиками чи

установочні

кільця

(до160мм)


1,25

3

5


9а) Пневматичні пробки з відліковим приладом з ціною поділки 1 мкм і 0,5 мкм із настроюванням по установочних кільцях. Варіант використання а), температурний режим 2 0С, гранична похибка вимірювання для данного діапазону 4,5 мкм. Шероховатість 1,25 мкм. Діаметральний зазор між пробкою й отвором 0,004 – 0,006 мм.
Вал – Ш50 h7

Вибір засобів вимірювання проводимо аналогічно першому з’єднанню. Спочатку з таблиць V та VI лекції 6 вибираємо засоби вимірювання. А в таблиці І наведені вже характеристики цих засобів вимірювання.
1. Мікрометри гладкі (МК) з величиною відліку 0,01 мм при настроюванні на нуль по установлюваній мірі. Варіант використання б), мікрометри при роботі знаходяться в стойці або забезпечується надійна ізоляція, температурний режим 2 0С, гранична похибка вимірювання для данного діапазону 5 мкм.

2. Скоби індикаторні (СІ) з ціною поділки 0,01 мм. Варіант використання:

скоби при роботі знаходяться в стойці або забезпечується надійна ізоляція від тепла рук оператора, температурний режим 5 0С, гранична похибка вимірювання для данного діапазону 10 мкм. Класс застосування кінцевих мір 4. Використане переміщення вимірювального стержня 0,1 мм.

3. Мікрометри ричажні (МР і МРІ) з ціною поділки 0,002 мм і 0,01 мм при установці на нуль по установочній мірі і скоби ричажні (СР) з ціною поділки 0,002 мм при настройці на нуль по кінцевим мірам довжини при використанні на всій границі вимірювання. Варіант використання мікрометри знаходиться в руках, температурний режим 5 0С, гранична похибка вимірювання для данного діапазону 7 мкм. Класс кінцевих мір, що застосовуються – 3.

4. Індикатори часового типа (ІЧ і ІТ) з ціною поділки 0,01мм і границею вимірювання від 2 до 10 мм, клас точності 1. Варіант використання д), температурний режим 2 0С, гранична похибка вимірювання для данного діапазону 5 мкм. Класс кінцевих мір, що застосовуються – 3. Використане переміщення вимірювального стержня 0,1 мм. Установлювальні вузли по ГОСТ 10197- 70: До 250 мм . штативи і стойки з діаметром колонки не менше 30 мм і найбільшим вилетом головки до 200 мм (С-IV; Ш-11Н; ШМ-11М). Св. 250 мм . штативи з діаметром колонки не менше 50 мм і найбільшим вилетом головки до 500 мм (Ш-11В; ШМ-11В).

5. Індикатори часового типа (ІЧ і ІТ) з ціною поділки 0,01мм і границею вимірювання від 2 до 10 мм, клас точності 0. Варіант використання и), температурний режим 2 0С, гранична похибка вимірювання для данного діапазону 7 мкм. Класс кінцевих мір, що застосовуються – 3. Використане переміщення вимірювального стержня 1 мм. Установлювальні вузли по ГОСТ 10197- 70: До 250 мм . штативи і стойки з діаметром колонки не менше 30 мм і найбільшим вилетом головки до 200 мм (С-IV; Ш-11Н; ШМ-11М). Св. 250 мм . штативи з діаметром колонки не менше 50 мм і найбільшим вилетом головки до 500 мм (Ш-11В; ШМ-11В).

6. Головки ричажно-зубчаті (2ІГ) з ціною поділки 0,002 мм і границею вимірювання ±0,1 мм; з настройкою по кінцевим мірам довжини на любу поділку. Варіант використання а), температурний режим 2 0С, гранична похибка вимірювання для данного діапазону 3,5 мкм. Класс кінцевих мір, що застосовуються – 3. Використане переміщення вимірювального стержня 0,1 мм.

7. Головки вимірювальні пружинні (мікрокатори) (10ІГП, 10ІГПГ) з ціною поділки 0,01 мм і границею вимірювання ±0,30 мм. Варіант використання а), температурний режим 5 0С, гранична похибка вимірювання для данного діапазону 7 мкм. Класс кінцевих мір, що застосовуються – 4. Використане переміщення вимірювального стержня 0,3 мм.

8. Мікроскопи універсальні маленька і велика модель. Температурний режим 5 0С, гранична похибка вимірювання для данного діапазону 5 мкм.

З а у в а ж е н н я. Границі вимірювання мікроскопів інструментальних:

малої моделі до 75.25 мм;

великої моделі до 150.50 мм.

І т.д.
МІКРОМЕТРИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ

Мікрометр
Мікрометри служать для вимірювання зовнішніх розмірів з точністю 0,01 мм. При токарних роботах найбільш часто застосовують мікрометр гладкий для вимірювання зовнішніх розмірів заготовок та деталей (ГОСТ 6507-60) та різьбовий мікрометр зі вставками (ГОСТ 4380-63).

Мікрометри гладкі випускаються з межами вимірювань: 0–25; 25–50; 50–75; 75–100; 100–125; 125-150; 150-175; 175-200; 200-225; 225–250; 250-275; 275-300; 300-400; 400-500; 500-600 мм.

Всі мікрометри, крім мікрометра з нижньою межею вимірювань, рівним нулю, обладнані установочними мірами. Мікрометри з верхньою межею більше 300 мм обладнані з’єднувальними гільзами до установочних мір, що забезпечують можливість вимірювання будь-якого розміру в межах вимірювань даного мікрометра.

Мікрометр (рис.4.4) складається зі скобі 1, що має на одному кінці п’ятку 2, а на іншому – втулку-стебло 5, всередину якого вкручено мікрометричний гвинт 3. Торці п’ятки та мікрометричного гвинта являються вимірювальними поверхнями. На пружинній поверхня стебла проведена повздовжня лінія, нижче якої нанесені міліметрові поділки, а вище неї – напівміліметрові поділки. Гвинт 3 жорстко зв’язаний з барабаном 6, на конічній частині якого нанесена шкала ноніуса з 50 поділеннями.

На голівці мікрометричного гвинта є пристрій, що забезпечує постійний вимірювальний тиск — трещіт­ка 7, що припиняє обертати мікрометричний гвинт
і провертається при вимірювальному тиску, рівному 900 гс.

Стопор 4 служить для фіксування отриманого розміру при вимірюванні.



Рис. 4.4. Мікрометр гладкий із ціною поділки 0,01 мм:

1 - скоба, 2 — п’ятка, 3 - мікрометричний гвинт, 4 — стопор, 5 — втулка-стебло;

6 - барабан, 7 — трещітка Крок мікрометричного гвинта дорівнює, 0,5 мм, тобто поздовжнє переміщення гвинта за один повний оборот дорівнює 0,5 мм, а ціна поділки ноніуса дорівнює 0,01 мм (0,5:50=0,01).

При вимірюваннях мікрометр беруть лівою рукою за скобу, а вимірювану заготовку (деталь) поміщають між п'ятою й торцем мікрометричного гвинта й притискають торцем гвинта деталь до п'ятки за допомогою обертання трещітки до її провертання. Цілі міліметри відраховують по нижній шкалі стебла, напівміліметри - по верхній шкалі стебла, соті частки міліметра - по ноніусу (дивляться, який штрих шкали барабана збігається з поздовжньою лінією стебла).

Перед користуванням мікрометр перевіряють на правильність показань за допомогою мірного стержня. Шкали мікрометра налаштовують на нульове положення. Для цього відгвинчують ковпачок, повертають барабан до сполучення нульової поділки ноніуса з поздовжньою лінією стебла й знову загвинчують ковпачок.

Різьбовий мікрометр із вставками застосовують для вимірювань середнього діаметра метричного й дюймового різьблень. Він відрізняється від звичайного (гладкого) мікрометра тільки наявністю
отворів у п’ятці й мікрометричному гвинті, у якому уставляються змінні вставки: призматичні, конічні, конічні вкорочені, плоскі, кульові. До кожного мікрометра додається комплект вставок, що дозволяє вимірювати різьблення із кроком 1-1,75; 1,75-2,5; 3-4,5; 5-6 мм. При вимірюванні кут профілю вставок повинен відповідати куту профілю різьби, що перевіряється.
Мікрометр (ГОСТ 6507-78)
Характеристики:

Клас точності 1

Межі вимірювання 50 -75 мм

Ціна поділки 0,01 мм

Основна похибка ±0,002 мм

Підходить для вимірювання діаметра вала (70u8).
ІНДИКАТОРИ

Індикатори призначені для перевірки на точність вузлів токарського верстата, установки попередньо оброблених деталей перевірки биття, овальності, конусності циліндричних поверхонь. У сполученні з нутромірами, глибиномірами й іншими інструментами вони використаються для вимірювання внутрішніх і зовнішніх розмірів, паралельності, площинності й т. д.


Індикатори бувають годинного й важільного типу, найбільше широко застосовують індикатори годинного типу із ціною розподілу 0,01 й 0,001 мм.




Рис. 4.6. Індикатор годинникового типу:

1 - корпус, 2 — стопор ободка, 3 - циферблат, 4 — обід, 5 — стрілка, 6 — покажчик повних чисел оборотів, 7 - гільза, 8 — стержень, 9 — наконечник, 10 - кулька, 11 - голівка
Індикатори годинникового типу із ціною поділки 0,01 мм малогабаритного або нормального використання випускаються з межами вимірювання 0 - 2; 0 - 3 й 0 - 10 мм. Конструкція індикатора годинникового типу (рис. 4.6) заснована на застосуванні зубчастих зачеплень, що перетворять поступальний рух вимірювального стержня 8 в обертовий рух стрілки 5. На циферблаті 3 є дві шкали: чорна для відліку додатних відхилень і червона — для від’ємних. Кожна шкала має 100 поділок. Переміщення стержня 8 на 1 мм відповідає одному обороту великої стрілки 5, тому ціна поділки дорівнює 0,01 мм. Мала стрілка на покажчику 6 відзначає число цілих міліметрів переміщення вимірювального стержня. Установка стрілки в нульове положення досягається обертанням циферблата 3, з'єднаного з обідом 4, або поворотом голівки 11 вимірювального стержня (при нерухомому циферблаті). При вимірюванні індикатор кріплять до стійки за гільзу 7 або вушко на корпусі 1, при цьому кулька 10 вимірювального наконечника 9 постійно перебуває в контакті з вимірюваною поверхнею.

Можна перевірити биття, овальність циліндричних поверхонь деталей 1,2 (див. Рис1).

Література
1. Саранча Г.А. ”Метрологія, стандартизація та управління якістю”,1993р.

2. Електронний конспект лекцій.

3. Якушев А.И. “Взаимозаменяемость, стандартизация и технические измерения”, К.,”Тэхника”,1984 г.

Міністерство освіти і науки України
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации