Дипломная работа. объект разработки - вентильный преобразователь привода ножниц обжимного цеха ОАО АМК - файл n7.doc

Дипломная работа. объект разработки - вентильный преобразователь привода ножниц обжимного цеха ОАО АМК
скачать (8704.9 kb.)
Доступные файлы (65):
n1.doc43kb.01.01.2003 03:47скачать
n2.doc114kb.13.06.2008 13:39скачать
n3.doc1671kb.13.06.2008 13:45скачать
n4.doc303kb.13.06.2008 00:00скачать
n5.doc101kb.13.06.2008 00:01скачать
n6.doc30kb.01.01.2003 02:49скачать
n7.doc496kb.21.06.2008 19:01скачать
n8.doc616kb.13.06.2008 01:21скачать
n9.doc367kb.13.06.2008 14:15скачать
n10.doc738kb.01.07.2008 18:39скачать
n11.doc475kb.13.06.2008 14:20скачать
n12.doc808kb.13.06.2008 14:25скачать
n13.doc424kb.01.07.2008 18:41скачать
n14.doc438kb.01.01.2003 04:08скачать
H. simulink-default.doc133kb.14.06.2008 10:41скачать
n17.doc145kb.14.06.2008 10:13скачать
n18.doc143kb.14.06.2008 10:16скачать
n19.doc187kb.14.06.2008 10:21скачать
n20.doc168kb.14.06.2008 09:32скачать
n21.doc92kb.14.06.2008 10:18скачать
n22.doc201kb.14.06.2008 10:35скачать
n23.doc164kb.10.06.2008 05:32скачать
n24.doc320kb.10.06.2008 00:59скачать
n25.doc29kb.12.06.2008 13:07скачать
n26.doc30kb.12.06.2008 16:56скачать
n27.doc29kb.12.06.2008 13:08скачать
n28.doc30kb.13.06.2008 13:30скачать
n29.doc29kb.13.06.2008 13:31скачать
n30.doc30kb.13.06.2008 13:31скачать
n31.doc30kb.13.06.2008 13:32скачать
n32.doc30kb.13.06.2008 13:32скачать
n33.doc27kb.14.06.2008 10:41скачать
n34.doc30kb.13.06.2008 13:34скачать
n35.doc30kb.13.06.2008 13:36скачать
n36.doc38kb.08.06.2008 02:44скачать
n37.doc54kb.10.06.2008 05:47скачать
n38.doc80kb.13.06.2008 13:26скачать
n39.doc38kb.13.06.2008 13:23скачать
n40.doc243kb.01.01.2003 03:37скачать
n41.doc91kb.01.01.2003 04:14скачать
n42.doc59kb.01.01.2003 04:38скачать
n43.cdw
n44.cdw
n45.cdw
n46.cdw
n47.cdw
n48.cdw
n49.cdw
n50.cdw
n51.jpg454kb.01.01.2003 05:06скачать
n52.jpg373kb.01.01.2003 05:07скачать
n53.jpg705kb.01.01.2003 05:12скачать
n54.jpg451kb.01.01.2003 05:14скачать
n55.jpg869kb.01.01.2003 05:16скачать
n56.jpg363kb.01.01.2003 05:17скачать
n57.db
n58.jpg424kb.01.01.2003 05:36скачать
n59.tifскачать
n60.tifскачать
n61.tifскачать
n62.tifскачать
n63.tifскачать
n64.tifскачать
n65.db
n66.tifскачать

n7.doc

2 РОЗРОБКА СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ

МЖ – мережа живлення;

ЗН – задатчик інтенсивності напруги;

ЗІС – задатчик інтенсивності струму;

РС – регулятор струму;

РН – регулятор напруги;

СІФК – система імпульсно фазового керування;

ДС – датчик струму;

ДН – датчик напруги;

Н – навантаження (ДПС);

ТП – тиристорний перетворювач;

Ф – фільтр (реактор).
Рисунок 2.1 - Структурна схема перетворювальної системи
Тиристорний перетворювач (ТП) являє собою електричний агрегат, силова частина якого складається в загальному випадку з наступних основних вузлів зображених на рисунку 2.2:

- трансформатора Тр;

- блоку напівпровідникових елементів V;

- вихідного фільтра Ф.
Випрямлячі звичайно класифікують:

- по потужності;

- по напрузі;

- по числу фаз первинної обмотки трансформатора;

- за схемою випрямлення;

- по засобу регулювання вихідної напруги.

Під схемою випрямлення, як правило, розуміють схему з'єднання напівпровідникових елементів і трансформатора.

Окремо виділяють клас випрямлячів з багатофазною схемою випрямлення (шість, дванадцять і більше фаз вторинної обмотки трансформатора). Однак виготовлення багатофазних трансформаторів пов'язане з конструктивними й технологічними труднощами, тому в більшості випадків багатофазні схеми одержують шляхом послідовного або паралельного включення трифазних випрямлячів, що мають різні схеми з'єднання обмоток трансформаторів. Такі схеми називають багатофазними еквівалентними або комбінованими.



Рисунок 2.2 - Структурна схема випрямляча
Серед групи багатомостовых схем можна виділити багатомостовые схеми з одним трансформатором і багатомостовые із двома й більше трансформаторами, що мають різні групи з'єднання обмоток. Основне призначення багатомостовых схем - це зменшення пульсацій випрямленої напруги й поліпшення форми струму, споживаного з живильної мережі, наближення її до синусоїдального.

На рисунку 2.3 представлена двухмостова схема. Ця схема має два двухоб-моточних трансформатори, один із яких з'єднаний за схемою «зірка/зірка», а друга по схемі «трикутник/зірка», і два трифазних мости. В схемі вторинні напруги трансформаторів зрушені по фазі на кут ?/6.



Рисунок 2.3 - Трифазний двухмостовий випрямляч із паралельним з'єднанням мостів із двома трансформаторами

Фільтри (L), що згладжують, застосовуються для згладжування пульсацій випрямленого напруги до рівня, що потрібно для нормальної роботи споживача. Дія фільтра, що згладжує, звичайно оцінюється по величині коефіцієнта згладжування. При виборі фільтра, що згладжує, коефіцієнт згладжування є важливим, але не єдиним критерієм. Необхідно враховувати умови, при яких працює фільтр для того, щоб не спотворювався режим роботи споживача, а також істотно не погіршився режим роботи випрямляча. Щоб не спотворювався режим роботи споживача, необхідно передбачати малий вихідний опір фільтра. У могутніх випрямних установках не рекомендується використовувати фільтри з ємнісною вхідною ланкою, тому що погіршується форма струмів у вентилі. У нашому випадку фільтром є реактор, що згладжує.

Система автоматичного регулювання силовим перетворювачем (САР) якірного ланцюга двоконтурна, з підлеглим регулюванням. Контур регулювання струму здійснює ефективне обмеження струму при розгоні й раптовому гальмуванні. Крім того, система керування забезпечує реверс якірного ланцюга при нульовому струмі. Контур регулювання по напрузі якоря дозволяє з достатньою точністю стабілізувати швидкість.

Регулятор струму (РС) якоря одержує на вхід сигнал завдання uзт із виходу регулятора швидкості (РН) й сигнал зворотного зв'язку uдт із виходу датчика струму (ДС). На виході він формує напругу керування uу в СИФУ ТП, що визначає кут керування тиристорів . Параметри регулятора вибираються по співвідношеннях:
R2C=Tя, (2.1)
де - R2 опір, Ом;

С – ємність, мкФ;

Tя – час, сек.

R1C=Tи (2.2)
Сигнал зворотного зв'язку по струму знімається із шунта, установленого в головному ланцюзі; датчик струму здійснює гальванічний поділ ланцюгів керування від головних ланцюгів і посиленню по напрузі. Можливо також використання датчика струму на основі трансформаторів струму, установлених на стороні змінного струму ТП, і ключів, що змінюють полярність зворотного зв'язку при перемиканні випрямних мостів.

На регулятор струму покладають також інші функції: обмеження швидкості наростання струму di/dt, поліпшення динаміки контуру струму в зоні переривчастого струму, компенсація впливу ЭДС двигуна на характеристики контуру, забезпечення режиму стоянки електродвигуна, керування перемиканням випрямних мостів реверсивного ТП.

В системах підлеглого регулювання вихідний сигнал регулятора швидкості (РН) є сигналом завдання струму uзт для регулятора струму. На регулятор швидкості й пов'язані з ним вузли покладають додаткові завдання: обмеження сигналу uзт припустимим значенням, що може залежати від значення магнітного потоку двигуна, обмеження швидкості зміни струму di/dt, формування необхідної твердості механічних характеристик ЭП, прийом сигналів завдання швидкості двигуна дв, забезпечення зміни дв із певним прискоренням

В даній структурній схемі зображені два датчики струму й один датчик напруги (швидкості) на кожен двигун постійного струму. Датчиком струму служать трансформатори струму, які зворотними зв'язками пов'язані з вузлами порівняння. З яких надходить сигнал на задатчик інтенсивності (ЗІС) контуру струму й рівняється із сигналом, що надійшов, від датчика швидкості (ДН). У випадку невідповідності порівнюваних величин, отримані дані надходять на регулятор струму, де відбувається регулювання величин за допомогою ПІ- регуляторів.

У такий же спосіб, за допомогою зворотних зв'язків, відбувається регулювання швидкості за допомогою датчика напруги (тахогенератора), що встановлений на валу кожного електродвигуна.

Задатчики інтенсивності напруги (ЗН) (швидкості) зв'язані між собою й мають тумблера перемикання для забезпечення режиму master-slave (ведучий - ведений).

В структурній схемі відображена система імпульсно-фазового керування (СІФК) – одна з найважливіших частин системи керування тиристорами. Вона безпосередньо зв’язана силовою частиною структурної схеми і її системою автоматичного регулювання. Система імпульсно - фазного регулювання в даній перетворювальній системі є одноканальною, синхронною й вертикального регулювання, що є оптимальною розробкою в даному проектованому механізмі.

Розглянемо зразкові структурні елементи, що відображають необхідність розробленої структурної схемі застосовної в даному проекту, а саме, системи керування тиристорного перетворювача.

Приклад багатоканальної структури системі керування для трьох фазного керованого випрямляча наведений на рисунку 2.4. а). Вона містить шість каналів керування тиристорами. Кожен канал має фазозрушний пристрій ФП та формувач імпульсів ФИ. Синхронізація імпульсів із сітковою напругою здійснюється вхідним пристроєм ВУ, що одночасно робить розподіл синхронізуючих напруг по каналах. Функції ВУ, зокрема, може виконувати трансформатор, що має шість вихідних обмоток, що утворять шестифазну систему напруг, зрушених на кут ?/3 (мал. 2.3). На входи ФУ надходять як синхронізуючі напруги від ВУ, так і напруга ∆Up від АРН, що забезпечує регулювання кута керування ?. Для забезпечення пуску й усталеної роботи випрямляча в режимах з переривчастими струмами варто формувати широкі керуючі імпульси (більше, ніж ?/3) або подавати вузькі, але здвоєні імпульси. Із цією метою вводяться додаткові зв'язки між каналами керування. Діаграми проходження керуючих імпульсів і сіткової напруги представлені на рисунку 2.4, б).




Рисунок 2.4 - Багатоканальна система керування трифазного мостового випрямляча: а) - структурна схема, б) - діаграми напруги мережі й здвоєних керуючих імпульсів
Недоліком багатоканальної структури є складність забезпечення симетрії керуючих імпульсів по каналах.

Структура системи одноканального керування, зображена на рисунку 2.5, практично не має цього недоліку, тому що є власне кажучи одноканальною. Вона складається з генератора, що задає, ЗГ, напруга якого синхронізовано з напругою питомої мережі, перерахувально-розподільнього пристрою ПРП й формувачів імпульсів ФИ1 і ФИ2. Частота ЗГ в 6 разів вище частоти живильної мережі; ПРП здійснює перерахування частоти вихідних імпульсів ЗГ на два й розподіли їх по ФИ1 і ФИ2, один із яких формує імпульси, що надходять одночасно на тиристори анодної групи випрямляча, а іншої — на тиристори катодної групи.


Рисунок 2.5 - Одноканальна система керування трифазного мостового випрямляча
Синхронізація роботи ЗГ із мережею та стабілізація випрямленої напруги здійснюються зворотним зв'язком СУ. Для цього вихідна напруга випрямляча через датчик напруги ДН надходить на АРН. Сигнал ?UP з виходу АРН надходить на ЗГ. Характер зворотного зв'язку вибирається таким, щоб при збільшенні напруги ?UP частота ЗГ збільшувалася. При цьому збільшується кут керування ?, що приводить до зниження випрямленої напруги.

Система автоматичного регулювання подібного типу є астатичною, тобто при діючих на випрямляч збурюваннях, наприклад при коливаннях напруги мережі, вихідна напруга буде залишатися практично незмінним. Астатичний характер системи регулювання, у даній структурі обмежує швидкодія системи керування при різких змінах факторів, що обурюють. Слід зазначити, що використання цієї структури СІФК в залежних інверторах пов'язане з рядом труднощів, що приводять до значного її ускладнення.

Достатками даного варіанта структури системи керування є простота, надійність, висока точність стабілізації вихідної напруги в статичних режимах, високий ступінь симетрії в проходженні керуючих імпульсів

Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации