Генрі Форд і Альфред Слоун-молодший були видатними керівниками. Вони протистояли один одному в 20-і рр. минулого століття, коли вперше виникла концепція управління як професії та науки. Г. Форд був автократом в управлінні. У компанії «Форд Мотор» (Ford Motor Company) лише він міг приймати рішення. Загальні принципи Г. Форда можна виразити однією фразою: «Будь-який покупець може отримати автомобіль будьякого кольору, якщо цей колір – чорний» («Форд Мотор» випускала автомобілі виключно чорного кольору). Г. Форд скептично ставився до пропозицій А. Слоуна про реорганізацію компанії «ДженералМоторс», у нього було достатньо підстав зневажливо ставиться до його новомодних ідей. Г. Форд зробив модель «Ті» настільки дешевою, що її міг купити практично кожен, хто працював. Приблизно за 12 років Г. Форд перетворив маленьку компанію в гігантську галузь, яка змінила американське суспільством. Крім того, він добився цього, зрозумівши, як створити автомобіль, що стоїть всього 290 доларів, і при цьому виплачуючи своїм працівникам одну з найбільших заробітних плат у той час – 5 доларів на тиждень. У 1921 р. компанія «Форд Мотор» контролювала 56% ринку легкових автомобілів США і майже весь світовий ринок. Компанія «ДженералМоторс», яка в той момент була конгломератом, складалась з невеликих напівзалежних компаній, контролювала лише 13% ринку і наближалася до банкрутства. На щастя, сім’я Дюпонов, заради порятунку коштів, вкладених в акції «ДженералМоторс», взяла на себе ведення її справ, поки не настав крах. П’єр Дюпон, прихильник сучасного управління, призначив президентом компанії А. Слоуна, який швидко перетворив на реальність плани, з яких насміхався Г. Форд. Реорганізована «ДженералМоторс» мала сильну групу управління, багато працівників отримали право самостійно приймати важливі рішення. Улюбленими словами А. Слоуна були «концепція», «методологія», «раціональність». На кожного керівника він поклав конкретні обов’язки, надавши при цьому свободу робити все необхідне для їх виконання. Тоді як компанія «Форд Мотор» зберігала вірність чорній моделі «Ті» і традиції, згідно з якою бос командує, а всі інші виконують, управлінська команда А. Слоуна швидко реалізовувала нові концепції, що відповідали новим потребам американців. Компанія «ДженералМоторс» ввела в практику часті заміни моделей, пропонуючи покупцям широкий асортимент стильових і колірних оформлень, доступний кредит. Частка компанії «Форд Мотор» на ринку різко зменшилась, а рейтинг її керівників сильно впав. У 1927 р. компанія була вимушена зупинити конвеєр, щоб переобладнати його під випуск запізненою моделі «А». Це дало можливість «ДженералМоторс» захопити 43,5% автомобільного ринку, залишивши Г. Форду менше 10%. Незважаючи на жорсткий урок, Г. Форд так і не зміг прозріти. Замість того, щоб вчитися на досвіді компанії «ДженералМоторс», він продовжував працювати постарому. Протягом наступних 20 років компанія «Форд Мотор» ледь утримувалася на третьому місці в автомобільній промисловості і майже кожен рік втрачала гроші. Від банкрутства її врятувало лише наявність резерву в 1 млрд. доларів, який Г. Форд зібрав у кращі часи.
Запитання.
1. Яку місію визначив Форд для своєї компанії?
2. Чим схожі та відмінні місії компаній «Форд Мотор» і «ДженералМоторс»?
3. Які цілі були у Генрі Форда?
4. Які стратегії у компанії «Форд Мотор»?
5. Які внутрішні і зовнішні фактори сприяли успіху двох компаній?
6. Які чинники сприяли занепаду компанії «Форд Мотор»? 7. Хто був кращим менеджером – Г. Форд або А. Слоун? Чому? 8. Як Ви охарактеризуєте компанію «Форд Мотор» з точки зору її взаємодії із зовнішнім середовищем?