Лукашевич М.П. Соціологія економіки - файл n1.doc

приобрести
Лукашевич М.П. Соціологія економіки
скачать (1495 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc1495kb.07.07.2012 03:18скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Зміст






Завантажити всю книгу
Передмова
Глава 1. Соціологія економіки як наукова дисципліна
1.1. Соціологія економіки чи економічна соціологія?
1.2. Об'єкт, предмет і функції соціології економіки
1.3. Закони та категорії соціології економіки
1.4. Головні напрями розвитку соціології економіки
Глава 2. Виникнення й розвиток соціології економіки
2.1. Підходи до періодизації розвитку соціології економіки
2.2. Донауковий етап: зародження соціології економіки
2.3. Науковий етап розвитку соціології економіки: початковий період
2.4. Класичний період наукового етапу
2.5. Сучасний період розвитку соціології економіки
2.6. Соціологія економіки в Росії
2.7. Становлення і розвиток соціології економіки в Україні
Глава 3. Людина як суб'єкт економічного життя
3.1. Підходи щодо розуміння людини в соціології економіки
3.2. Людина як жива біопсихосоціальна багаторівнева система
3.3. Соціальні статуси, ролі і типи особистості
3.4. Модель соціально-економічної людини
Глава 4. Господарча поведінка людини
4.1.Моністичні підходи та їх обмеженість щодо дослідження поведінки людини
4.2.Плюралістичний підхід до розуміння поведінки людини (за П. Сорокіним)
4.3. Системно-структурний підхід до поведінки людини
4.4. Соціологічна модель господарчої поведінки
4.5. Соціальне управління господарчою поведінкою
Глава 5. Господарчі спільноти
5.1. Визначення та диференціація господарчих спільнот
5.2. Соціально-економічні групи та їх типологія
5.3. Класи і страти в економічній сфері
Глава 6. Господарчі організації
6.1. Господарчий вид соціальної організації: родові ознаки
6.2. Теорії господарчих організацій
6.3. Характеристики господарчої організації
6.4. Механізми побудови господарчих організацій
6.5. Типологія господарчих організацій
Глава 7. Соціальні інститути економіки
7.1. Соціальні інститути в економіці: родові ознаки
7.2. Господарчі соціальні інститути (автор розділу - соціолог О.Г. Марушевська)
Глава 8. Ринок праці у соціологічному дискурсі
8.1. Ринок праці: соціальний контекст
8.2.Зайнятість і безробіття як соціально-економічні характеристики ринку праці
Глава 9. Інститут домашнього господарства
9.1. Інституціональні ознаки домашнього господарства
9.2. Інституціональні трансформації та історична сталість домашнього господарства
9.3. Сім'я як суб'єкт домашнього господарювання
Глава 10. Підприємництво як соціально-економічний феномен
10.1. Виникнення і розвиток підприємництва
10.2. Сутнісні характеристики феномену підприємництва
10.3. Управління підприємництвом
Глава 11. Економічна культура
11.1. Економічний аспект культури
11.2. Сутність та особливості економічної культури
11.3. Економічна культура як регулятор економічної поведінки
11.4. Радянська та пострадянська економічні культури
Глава 12. Світ господарства: сутність і моделі розвитку
12.1. Світосистемний підхід дослідження економік
12.2. Моделі однолінійного розвитку світу господарства
12.3. Модель паралельного розвитку світу господарства
12.4. Цивілізаційні моделі розвитку світу господарства
Посилання в тексті

Лукашевич М.П. Соціологія економіки

Глава 1. Соціологія економіки як наукова дисципліна


Засвоївши цю главу, Ви зможете:

- Охарактеризувати зміст соціологїї економіки як науки і визначити її об'єкт, предметну сферу і функції.
- Розкрити сутність законів та основних методів і категорій соціології економіки.
- Продемонструвати знання змісту головних напрямів соціології економіки.
- Показати місце і роль соціології економіки у розвитку соціологічних теорій середнього рівня та системи соціологічного знання в цілому.

1.1. Соціологія економіки чи економічна соціологія?


Питання, поставлене у заголовку цього підрозділу, декому може здатись, якщо не зайвим, то врешті-решт - дивним. Адже назва "економічна соціологія" набула широкого вжитку в соціологічній термінології, зафіксована у назвах статей, монографій, навчальних посібниках і підручниках із соціології, в соціологічних словниках і довідниках. Отже, саме за такою назвою ця наукова галузь набула леґітимності в соціологічному просторі України і країн СНД. Крім того, чи така вже велика різниця у назвах, які, на перший погляд, мало чим відрізняються? У деяких навчальних словниках-довідниках читача, який хоче ознайомитися зі статтею "соціологія економіки" (як вказано у алфавітному покажчику статей), відсилають: "Див.: Економічна соціологія"1

Незважаючи на те, що відповідь на це питання є простою і очевидною, на перший погляд, воно, на нашу думку, не є ані простим, ані однозначним і вимагає поглибленого дослідження. Адже назва наукової дисципліни, як відомо, має відображати її сутнісні характеристики: об'єкт, предмет, методи, функції, понятійно-категоріальний апарат і напрями дослідження. Через те за зміною назви дисципліни простежуються і зміни у цих характеристиках. При цьому слід враховувати, що в соціологічному просторі використовується ще одна назва цієї дисципліни - "Соціологія економічного життя"2, яка з легкої руки засновників на наших соціологічних теренах, вельмишановних Т. І. Заславської та Р. В. Ривкіної вживається іншими авторами як синонім до "економічної соціології"3

Щоб розібратися у цій ситуації невизначеності, варто звернутися до першоджерел - загальновизнаних фундаторів цієї соціологічної науки - Я. Смелзера та Т. Парсонса. Саме їхня спільна робота4 стала свідченням її інституалізації як окремої галузі соціологічних знань. У назві цієї статті "Економіка і суспільство" (1956) ще не було зафіксовано назви нової соціологічної науки. Підстави для цього не з'явилися і після появи роботи Я. Смелзера "Соціологія економічного життя" (1965)5. Як бачимо, умов для визначення цієї науки як саме "економічної соціології" поки що не спостерігається. Разом з тим, уточнення сенсу цієї науки і, відповідно, - її назви здійснено у більш пізній роботі Я. Смелзера "Соціологія економічного життя" (1968), яка, звернемо увагу, була опублікована в російському перекладі і вийшла у світ в Росії у 1972 р.6 У ній автор дає чітку і однозначну відповідь: соціологія економічного життя - це і є соціологія економіки. Про це свідчить назва головного, теоретичного підрозділу роботи "Економічна наука і соціологія економіки"7. Застерігаючи, що соціологія економіки ще не до кінця визначена, формально організована та впроваджена в навчальні заклади, автор наголошує: "...Соціологія економіки послідовно проводить лінію на використання соціологічної теорії і соціологічних досліджень щодо комплексу діяльності, пов'язаної із виробництвом, розподілом, обміном і споживанням економічних товарів і послуг"8.

Цитата засвідчує чітке визначення основних ознак соціології економіки - її об'єктного та предметного поля. Дійсно, об'єктом виступає економіка у сукупності її основних складових: виробництва, розподілу, обміну та споживання. А предметне поле опосередковано окреслено лінією на використання соціологічної теорії (яка власне розкриває та обґрунтовує свій предмет та сукупність методів, які надають "соці-ологічності" науковим дослідженням). Ще одне підтвердження такому розумінню ми знаходимо в тексті цієї статті, де автор "соціологічний аналіз економічного життя" безпосередньо пов'язує з дослідженням економічної поведінки як такої, що зумовлена не тільки економічними, але й соціальними факторами, з розумінням економічної поведінки і діяльності як форми "соціальної дії". Правомірність такого розуміння підтверджується позицією співавтора Я. Смелзера у згаданій вище статті - Т. Парсонса, зафіксованою в його роботі "Мотивація економічної діяльності" (1948). Економічна мотивація, на його думку, - це скоріше вузол перетину множини різних мотивів, не результат природного егоїзму або гедонізму, а "наслідок певних особливостей структури соціальних систем дії, що, однак, не є абсолютно постійними, а підвладні інституціональним змінам"9. Саме у дослідженнях цієї проблематики в сфері економіки (економічного життя) вбачає автор роль соціологи, що на той час ще не інституціоналізувалась в окрему галузь соціологічних знань. Пізніше таке розуміння трансформувалося в уже згаданій статті Я. Смелзера "Соціологія економічного життя", що видана у збірнику за редакцією його вчителя - Т. Парсонса.

Таким чином, автори інституціоналізації нової соціологічної дисципліни, що має досліджувати економіку, зафіксували її у соціологічних джерелах як "соціологію економічного життя" (тобто економіки в динаміці - М. Л.), роз'яснивши дещо пізніше, що це і є не що інше як "соціологія економіки". А розуміння "соціології економічного життя" як "економічної соціології", що тиражується у вітчизняних соціологічних джерелах, не має підґрунтя як таке, що не збігається з розумінням цієї наукової дисципліни її "авторами-інституалізаторами" - Я. Смелзером та Т. Парсонсом.

Наступним кроком, що випливає з цього висновку, має бути переосмислення, а за потреби - уточнення сутнісних характеристик цієї наукової дисципліни, і передусім - віднесення її до певного типу соціологічних теорій середнього рівня.

Аналіз представлених в соціологічних джерелах точок зору щодо статусного визначення цієї дисципліни засвідчує, що йому бракує чіткості. Дійсно, одні автори відносять економічну соціологію до міждисциплінарної науки, потреба в якій викликана необхідністю вирішувати проблеми "не доступні для вирішення дисциплінарно обмеженим знанням"10 (в розумінні дисциплін економіки і соціології). Ці автори підтримують позицію Т. І. Заславської та Р. В. Ривкіної, викладену у роботі "Соціологія економічного життя". "Економічна соціологія, на їхню думку, належить до тієї групи наук, які називають "стиковими" або "міждисциплінарними"11.

Поряд з цим в літературі виділяється група дослідників соціології економіки, які приписують їй статус галузевої соціологічної теорії12. Такої думки дотримуються Р. Штолъбург, Дж. Тернер та ін.13

Підкреслимо теоретичну значущість адекватного визначення місця будь-якої науки, і соціології економіки - зокрема, в системі наукових знань. Від цього залежить як предметне поле науки, так і її взаємозв'язки з іншими науками. Проілюструємо цю тезу на прикладі навчального посібника А. В. Доріна "Економічна соціологія" (1997), в якому автор запропонував своє "ексклюзивне" розуміння місця економічної соціології в системі наукових знань. Не звернувши достатньої уваги на те, що розглядається власне соціологія, хоча й економічна (ось до чого може призвести недостатньо виважена назва нової дисципліни), автор без будь-яких сумнівів із перших рядків передмови категорично заявляє: "Посібник присвячено економічній соціології - науці, що є важливою, але своєрідною галуззю економічного знання" (курсив наш - М. Л.). Далі автор намагається уточнити розуміння економічної соціології і дає її визначення як "науки, що вивчає соціальні аспекти економіки". З таким визначенням можна було б погодитися, але в науки економіки, до якої віднесена економічна соціологія, нема ані теорій, ані методів вивчення соціальних аспектів. Та й категорія "соціальне" належить до наукового апарату науки соціології.

Намагання автора "втиснути" економічну соціологію до предметного поля економіки не могло не відбитися на нечіткому, розмитому визначенні предмета економічної соціології, хоча автор дає йому означення "конкретний". Отже, "конкретний її предмет" становлять:

- соціальне і економічне як окремі і самостійні явища суспільства і суспільного життя;
- збіг соціального та економічного;
- протилежності соціального економічному, суперечності між ними;
- вплив соціального на економічне, тобто соціальних факторів на економічні явища;
- вплив економічного на соціальне, тобто економічних факторів на соціальні явища14.

Як бачимо, нечітке або неправильне визначення назви науки та її належності до певної галузі наукових знань може дезорієнтувати дослідників щодо того, що саме і в якому аспекті необхідно досліджувати.

Щоб уникнути цього, уточнімо об'єкт та предметне поле соціології економіки.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации