Новаківський І.І. Інформаційні системи в менеджменті - файл n1.doc

приобрести
Новаківський І.І. Інформаційні системи в менеджменті
скачать (573 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc573kb.07.07.2012 00:40скачать

n1.doc

  1   2   3
Автоматизація рішення комплексу задач з обліку
та аудиту господарської діяльності підприємства

Автоматизація обліку та аудиту господарської діяльності підприємства здійснюється в умовах розподіленої обробки облікової інформації на базі створення автоматизованих робочих місць (АРМ) бухгалтера. Для забезпечення єдності засобів розробки і функціонування цієї інформаційної системи слід дотримуватися таких методологічних принципів:

— децентралізація експлуатації засобів автоматизації у місцях виникнення облікової інформації, тобто безпосередньо у бухгалтеріях та інших службах, де виникає і використовується первинна облікова інформація про господарські операції, що підлягають відображенню у бухгалтерському обліку;

— використання директивних указівок з організації ведення автоматизованої форми бухобліку, що забезпечує єдність методології;

— автоматизація введення даних і складання документів первинного обліку на паперовому і магнітному носіях на дільницях й у службах з масовим характером виникнення господарських операцій і передача цих даних бухгалтеру відповідної ділянки обліку для відображення даних у бухгалтерському обліку;

— здійснення експлуатації засобів автоматизації обробки облікової інформації безпосередньо працівниками-обліковцями в умовах функціонування АРМ бухгалтера;

— організація структури машинної бази даних задач бухгалтерського обліку, придатної для підтримки зовнішнього документального подання даних бухгалтерського обліку у первинних документах і звітних регістрах.

АРМ бухгалтера виконує функції автоматизації праці персоналу, зайнятого обліком, і є багатофункціональною спеціалізованою людино-машинною системою, що поєднує комплекс технічних засобів, програмне забезпечення, інформаційне і додаткове інструктивно-методичне та організаційно-технологічне забезпечення. АРМ бух­галтера забезпечує автоматизоване виконання певної стадії облікової роботи на певній ділянці обліку. При впровадженні мережі АРМ бухгалтера зберігається існуючий підхід до розподілу обов’язків між персоналом бухгалтерії за функціональною ознакою з урахуванням раціоналізації і підвищення продуктивності праці обліковців на базі застосування ресурсів АРМ.

Автоматизовані місця бухгалтерів працюють паралельно на відповідних ділянках, виконуючи відповідні облікові операції, обмінюючись у разі необхідності інформацією і надсилаючи результати у відповідні інстанції.

Працівники обліку, що працюють на АРМ, виконують введення інформації за відповідними шаблонами, її візуальний контроль і виправлення помилок. Разом з введенням інформації існує можливість автоматизованого формування первинних документів та їх відображення на екрані монітора й друкування. Зведена первинна інформація накопичується в системі і підлягає подальшій бухгалтерській обробці, систематизації та зведенню.

Автоматизація обліку з використанням розподілених баз даних має задовольняти таким вимогам:

— забезпечення сполучення централізованого і децентралізованого управління засобами автоматизації;

— оптимізація структури розподіленої бази даних;

— раціональний розподіл задач між робочими місцями;

— забезпечення достовірності облікової інформації, що обробляється і передається.

На великих підприємствах побудова системи розподіленої обробки облікової інформації та виділення АРМ працівників-обліков­ців здійснюється за ознакою функціональної спрямованості обліково-бухгалтерських робіт і за рівнями управління. Система має у своєму складі автоматизовані робочі місця таких рівнів:

— вищого (АРМ працівника-обліковця III категорії) — автоматизація загального управління бухгалтерським обліком та аудитом;

— середнього (АРМ працівника-обліковця II категорії) — автоматизація бухгалтерського обліку та аудиту відповідно до окремих ділянок обліку;

— нижчого (АРМ працівника-обліковця I категорії) — автоматизація облікових робіт на рівні цеху, дільниці, бригади, складу, комори, відділу і т. ін.

Така розгалужена мережа АРМ працівників-обліковців забезпечує виконання всіх функцій обліку, контролю, аудиту та аналізу господарської діяльності.

Призначенням АРМ бухгалтера I категорії є введення і первинна обробка даних, що збираються безпосередньо на місцях виникнення інформації (у цехах, на складах і т. ін.), а також розв’язання необхідних задач. Введена інформація накопичується і може бути передана до АРМ інших рівнів. На АРМ бухгалтера I категорії існує можливість формування первинних реєстраційних та облікових документів.

АРМ бухгалтера II категорії реалізує функцію автоматизації розв’я­зання регламентних, запитових, контрольних та аналітичних задач.

АРМ бухгалтера III категорії забезпечує автоматизацію аналітичних робіт на рівні структурних підрозділів і підприємства в цілому, узагальнення зведених результатів розв’язання регламентних задач зі складання оперативної і періодичної звітності, оперативний контроль використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів, контроль виконання госпрозрахункових показників структурних підрозділів і дотримання чинних норм матеріальних і трудових витрат.

Бухгалтерський облік як функція управління характеризується специфічними цілями, задачами та методами рішення. Розмежування функцій бухгалтерського обліку і виділення задач у межах функцій слід враховувати при організації АРМ бухгалтера для того, щоб уникнути дублювання рішення тих самих задач.

Задача як частина автоматизованої функції інформаційної системи характеризується сукупністю початкових даних, кінцевим результатом або проміжним результатом у кінцевій формі. Ознаками задачі є: функція або блок задач, у рамках яких вона розв’язується; ресурс, який вона відображає, його стан; підрозділ, до якого відноситься ресурс; період часу, за який відображається рух ресурсу. Сукупність вихідних показників однозначно визначає зміст задачі.

Взаємодія функціональних задач здійснюється через обмін інформацією між ними, коли результати розв’язання одних задач використовуються як вхідні дані інших. Проектування інформаційного обміну між задачами здійснюють виходячи з класифікаційного переліку задач. Розмежування задач за класифікаційними ознаками дає змогу локалізувати однорідні задачі з метою типізації їх обробки, зручності вивчення особливостей їх використання в управлінні, оптимізації інформаційних зв’язків.

Задачі бухгалтерського обліку можуть бути класифіковані за різними ознаками залежно від практичних потреб. Найбільш ефективним є групування задач за ознакою ресурсу та економічним змістом вихідних показників.

За функціональною ознакою АРМ бухгалтера класифікують на такі види:

1. АРМ бухгалтера з обліку основних засобів;

2. АРМ бухгалтера з обліку матеріальних цінностей;

3. АРМ бухгалтера з обліку праці і заробітної плати;

4. АРМ бухгалтера з обліку готової продукції;

5. АРМ бухгалтера з обліку фінансово-розрахункових операцій;

6. АРМ бухгалтера з обліку витрат на виробництво;

7. АРМ бухгалтера зведеного обліку і складання звітності.

АРМ бухгалтера з обліку основних засобів реалізує такі обліково-контрольні функції: автоматизація документування первинної інформації; оперативне управління і контроль за наявністю, рухом і ремонтом основних засобів; розрахунок амортизаційних відрахувань і показників використання основних засобів; підтримка аудиторської перевірки правильності обліку основних засобів. АРМ бухгалтера з обліку основних засобів функціонують на рівні бухгалтерії і лінійних підрозділів.

АРМ бухгалтера з обліку матеріальних цінностей можуть функціонувати на трьох рівнях управління:

— АРМ на рівні складу, комори, цеху виконує задачі автоматизації документального оформлення операцій і первинної обробки даних, а також аналітичного обліку на місцях зберігання матеріальних цінностей;

— АРМ на рівні бухгалтерії здійснює розрахунок і формування вихідної інформації регламентного, довідкового і контрольного характеру;

— АРМ головного бухгалтера забезпечує комп’ютерну підтримку аналізу, прогнозування, аудиту і прийняття управлінських рішень у цілому по підприємству або структурному підрозділу.

АРМ бухгалтера з обліку праці і заробітної плати автоматизує облік використання робочого часу, розрахунок авансу, відрядної і почасової заробітної плати, розподіл заробітної плати по кодах витрат, розрахунок оплат за середнім заробітком, розрахунок відрахувань, одержання розрахункових відомостей, аудит облікової інформації. АРМ бухгалтера з обліку праці і заробітної плати створюються на трьох рівнях управління. Розподіл задач між АРМ бухгалтера рівня бухгалтерії і АРМ бухгалтера підрозділів нижчого рівня (цех, дільниця) здійснюється за різними варіантами залежно від обсягів інформації, чисельності робітників, способів документування первинної інформації. На АРМ бухгалтера III категорії (голов­ного бухгалтера) здійснюється аналіз коштів на оплату праці, контроль, аудит, моделювання, прогнозування праці та заробітної плати.

АРМ бухгалтера з обліку готової продукції реалізуються на рівні складу, бухгалтерії, головного бухгалтера і автоматизують розв’я­зання таких задач: облік випуску продукції, облік руху готової продукції на складі, облік відвантаження і реалізації продукції, облік товарів, аудит обліку готової продукції, її відвантаження та реалізації.

АРМ бухгалтера з обліку фінансово-розрахункових операцій функціонує на двох рівнях: бухгалтерії і головного бухгалтера і автоматизує розв’язання таких задач: облік грошових коштів у касі підприємства; облік грошових коштів на рахунках у банку, облік розрахунків із підзвітними особами, аналітичний облік на відповідних рахунках грошових коштів і розрахунків; аудит фінансово-розрахункових операцій.

АРМ бухгалтера з обліку витрат на виробництво може створюватись як трирівнева система, що реалізує такі функції:

— на нижчому рівні — виконує підготовку вхідної інформації, вирішує задачі обліку витрат на виробництво у підрозділах, підтримує внутрішній аудит;

— на рівні бухгалтерії — розв’язує задачі обліку витрат на виробництво в цілому по підприємству;

— на рівні головного бухгалтера — автоматизує аналіз роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому, здійснює узагальнення зведених даних витрат на виробництво, оперативний контроль за використанням коштів, внутрішній аудит.

АРМ бухгалтера зведеного обліку і складання звітності функціонує на рівні бухгалтерії і головного бухгалтера та вирішує задачі узагальнення інформації на аналітичних і синтетичних рахунках з подальшим групуванням одержаних даних на одному або кількох рахунках для складання звітності, аналізу, аудиту і прийняття управ­лінських рішень.

Функціональні підсистеми інформаційної системи аудиторської діяльності на підприємстві виділяються за такими ознаками:

У підсистемі зовнішнього аудиту виділяються такі комплекси задач:

Кожний комплекс задач складається із задач, що мають певне функціональне призначення у формуванні і видачі аудиторських
висновків.

Кожна із задач комплексу оцінки дій адміністрації виконує оцінку за власним критерієм, аналізуючи один із аспектів діяльності підприємства. Оцінка здійснюється шляхом порівняння заходів, які були вжиті у звітному періоді, і заходів, які є оптимальними з точки зору критеріїв, закладених у систему. Для розв’язання задач даного комплексу використовується інформація бухгалтерської звітності (баланс підприємства, звіт про фінансові результати та їх використання, додаток до балансу).

Комплекс оцінки діяльності працівників-обліковців і системи обліку призначений для оцінки існуючої на підприємстві системи обліку фінансово-господарських операцій, а також для виявлення помилок працівників-обліковців. Комплекс включає дві групи задач. Одна з них призначена для перевірки бухгалтерської документації, що має відношення до певної статті балансу підприємства і забезпечує контроль документації до цієї статті, а саме: первинних документів, журналів-ордерів і накопичувальних відомостей, головної книги, балансу підприємства. Друга група задач призначена для аудиту фінансових операцій в розрізі обліку основних засобів, валютних коштів і розрахункових операцій, джерел коштів підприємства, обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.

Комплекс перевірки звітності включає задачі, що контролюють правильність формування і достовірність звітності підприємства. До них належать задачі контролю погодженості показників звітної документації і контролю правильності розрахунків. Перша задача використовує спеціальні тестові таблиці, бази правил перевірки, стандартів і норм. Таблиці містять арифметичні та логічні залежності між показниками, проводками, записами у звітних регістрах. Правила базуються на знаннях експертів і відображають пос­лідовність дій аудитора при перевірці дій працівників-обліковців. Стандарти і норми вказують на граничні значення показників, що перевіряються (ставки податків, проценти за кредити і т. ін.).

Задача контролю правильності розрахунків передбачає проведення повторних розрахунків найважливіших показників діяльності підприємства (податки, витрати і т. ін.). Порівняння одержаних результатів зі звітними значеннями дає змогу зробити висновок щодо правильності розрахунків.

Комплекс задач розробки консультативних рекомендацій включає вироблення таких рекомендацій: консультації щодо стратегії запозичених коштів; консультації щодо стратегії дивідендної політики; консультації щодо фінансової стійкості; консультації щодо платоспроможності.

Вироблення рекомендацій базується на розрахунках, виконаних для кожного окремого фактора з використанням апарату факторного аналізу.

Підсистема внутрішнього аудиту включає комплекси таких задач: оцінка системи обліку і документації; діагностування підприємства і видача рекомендацій для дій у наступному періоді.

Комплекс оцінки системи обліку і документації призначений для перевірки правильності відображення фінансово-господарських операцій у бухгалтерських документах і звітності. Інформаційна
база при внутрішньому аудиті представлена відповідними блоками задач обліку, впровадженими на підприємстві. Використовуючи зазначену інформаційну базу, комплекс оцінки має реалізувати комплексну перевірку всієї бухгалтерської документації.

Задачі другого комплексу дають змогу на базі звітності підприємства визначити напрямки його розвитку і надавати допомогу у прийнятті управлінських рішень економічного характеру.

Системи комп’ютеризації зовнішнього аудиту відрізняються від систем для внутрішнього аудиту функціями та джерелами інформації і мають враховувати загальні стандарти і правила для перевірки підприємств.

Комп’ютерні системи внутрішнього аудиту можуть використовуватися лише на тих підприємствах, для яких вони створені, оскільки відображають особливості обліку, розрахунку фінансових та інших показників, притаманні саме цьому підприємству.

Інформаційна система фінансового менеджменту
Інформаційна система фінансового менеджменту на підприємстві виконує функції автоматизації фінансових розрахунків і прийняття рішень щодо управління фінансами підприємства. До складу задач інформаційної системи входять аналіз фінансової звітності, управління вибором проектів інвестицій, управління вибором джерел фінансових ресурсів і т. ін.

???Автоматизація аналізу фінансової звітності підприємства передбачає проведення розрахунків спеціальних показників, що характеризують результати господарської та фінансової діяльності підприємства, визначення на базі їх значень фінансового становища підприємства та вироблення рекомендацій щодо подальшої стратегії його розвитку. Вхідною інформацією для аналізу служать такі дані балансу підприємства: вартість виробленої продукції, запаси і витрати, клієнтська заборгованість, заборгованість постачальникам, виробничі інвестиції, продаж старого обладнання при заміні на нове, зміна заборгованості підприємства за звітний період, сума процентів за кредит, податок на прибуток, дивіденди робітникам.

Автоматизація управління вибором проектів інвестицій здійснюється в умовах комп’ютерної системи прийняття рішень. Предметом прийняття рішень про інвестиції можуть бути: матеріальні інвестиції (у матеріальні об’єкти — земельні ділянки, засоби виробництва, обладнання, запаси); фінансові інвестиції (у цінні папери, в частку в іншому підприємстві, видання кредиту за рахунок власних коштів); нематеріальні інвестиції (у ринок — реклама, дослідження, у кваліфікацію співробітників, організацію підприємства, соціальні заходи). Основна увага в процесі управління приділяється матеріальним інвестиціям. Прийняття рішень щодо інвестицій супроводжується інвестиційними розрахунками, що визначають кількісні співвідношення надходжень і витрат. Інвестиційні розрахунки можуть виконуватися за двома моделями: за однією — в ізольованому інвестиційному плануванні порівнюються альтернативи інвестицій тільки одна з одною; за іншою — у загальному інвестиційному плануванні враховуються змінні зв’язки інвестиційних альтернатив з виробничим процесом.

При проведенні інвестиційних розрахунків за допомогою статичних методів інвестиційні проекти порівнюються між собою за показниками сумарних витрат, витрат на одиницю виробів, прибутку, рентабельності, часу амортизації. Вхідною інформацією для розрахунків слугують відомості про початкові витрати на варіант інвестицій, заробітну плату, вартість матеріалів та енергії, амортизаційні відрахування, витрати на оренду приміщень, податки, страхування, сторонні виробничі послуги, управління, відомості про кількість випуску продукції та прибуток і т. ін.

Підтримка інвестиційних рішень на базі динамічних методів розрахунку інвестицій передбачає визначення вартості капіталу і аннуітету. Вартість капіталу інвестиції розраховується як різниця між сумою усіх надходжень і сумою усіх витрат за варіантом інвестицій за період його експлуатації. Аннуітет — це одержуване середнє значення надлишків, яке визначається множенням вартості капіталу на коефіцієнт повторного прибутку від капіталу. Вхідною інформацією для розрахунків є відомості про суму початкових витрат, залишкову ціну інвестиційного об’єкта, поточні доходи, поточні витрати, процентну ставку за кредит.

За допомогою динамічних методів можуть бути визначені економічний строк використання інвестиції та оптимальний момент її відшкодування.

Комп’ютерна підтримка прийняття рішень з вибору джерел фінансових ресурсів забезпечує аналіз альтернативних форм фінансування, співвідношення їх обсягів і вибір конкретних джерел фінансування. Форми фінансування розрізняються: за частотою надходження (поточне, особливе), за тривалістю фінансування (корот­кострокове, середньострокове, довгострокове), за правовим станом інвестора (власне, позикове), за походженням грошових коштів (зовнішнє, внутрішнє).

Для вибору співвідношення видів та обсягів фінансування в умовах СППР розраховуються спеціальні фінансові показники, наприклад, показник ефекту фінансового важеля.

Інформаційна система управління маркетингом
Маркетингова діяльність підприємства пов’язана з використанням різноманітної і досить великої за обсягом інформації. Це обумовлює необхідність системного підходу до організації її здобування, обробки, аналізу в процесі вироблювання управлінських рішень. Відповідно до цього ІС маркетингу має будуватися з урахуванням комплексного узгодження всіх компонентів предметної області, тобто маркетингу.

Інформаційна система маркетингу, що функціонує в рамках підприємства, включає до свого складу такі функціональні підсистеми:

ІС планування маркетингу об’єднує такі функціональні блоки:

1. Стратегічне планування (комплексне планування ринкової стратегії, визначення обсягів і строків фінансування залежно від маркетингових цілей; диференціація товарів залежно від вибраних сегментів ринку).

2. Управління реалізацією комплексної ринкової стратегії (пла­нування асортименту продукції; складання плану і бюджету маркетингу для окремих товарів; погодження планів реалізації товарів для окремих сегментів ринку; управління збутовою і виробничою діяльністю регіональних відділень і філій).

ІС контролю маркетингу містить такі основні функціональні бло­ки задач:

1. Облік і контроль виконання запланованих завдань в розрізі планових періодів, окремих видів товарів, цільових ринків (конт­роль обсягів реалізації товарів і послуг; облік і контроль доходів і прибутків, рентабельності; контроль відповідності фактичної частки ринку виробничим і комерційним можливостям; аналіз використання можливостей реалізації продукції; контроль ефективності маркетингових заходів). У цьому ж блоці автоматизується обробка інфор­мації щодо ступеня задоволеності покупців і споживачів комерційною діяльністю підприємства на цільових ринках. Результати розв’язання названих задач використовуються у планово-економіч­них службах підприємства, а також керівниками середнього і вищого рівнів.

2. Облік і контроль ефективності (прибутковості) витрат у системі просування товарів, тобто транспортних витрат, витрат на проміжне складування, на канали збуту, організацію місць продажів. Користувачами інформації цієї ділянки контролю є робітники внутрішньої ревізійної служби підприємства.

3. Стратегічний контроль маркетингу — автоматизація розрахунків, пов’язаних з глобальним контролем ефективності маркетингової діяльності в цілому. Результати використовуються вищим керівництвом підприємства.

ІС ціноутворення здебільшого за своєю архітектурою є комп’ю­терною системою підтримки прийняття рішень. Це зумовлено певними причинами. Становлення цін на товари підприємства в умовах ринкової економіки є складним багатоетапним процесом, що визначається багатьма факторами, головними з яких є конкурентна структура ринку, попит на продукцію, рівень витрат та інші. Вхідна інформація для визначення рівня цін не завжди є повністю визначеною і кількісною, а частіше носить якісний характер і може бути неточною та неповною. На окремих етапах ціноутворення можлива багатоваріантність рішення, тобто найкраще рішення вибирається з набору альтернативних варіантів. Такі риси проблеми характеризують її як задачу прийняття рішень, тому автоматизацію визначення цін слід здійснювати в умовах комп’ютерної СППР.

Головними етапами ціноутворення в умовах СППР є: вибір цілі ціноутворення; визначення попиту; аналіз витрат; аналіз цін конкурентів; вибір методів ціноутворення; встановлення кінцевої ціни.

ІС обробки результатів маркетингових досліджень призначена для автоматизації обробки та аналізу даних з таких напрямків: дослід­ження ринку, дослідження споживачів, дослідження конкурентів, вивчення товаропросування і продажів, вивчення системи стимулювання збуту і реклами. Математичну основу автоматизації складають методи лінійного програмування, теорія масового обслуговування, теорія зв’язку, теорія ймовірностей, сітьове планування, методи математичної статистики, економіко-математичне моделювання.

Інформаційна система управління персоналом організації
Основними функціональними підсистемами інформаційної системи управління персоналом на підприємстві є: підсистема оформлення та обліку кадрів; підсистема планування, прогнозування і маркетингу персоналу; підсистема розвитку кадрів; підсистема аналізу і розвитку засобів стимулювання праці.

Автоматизація планування потреби у персоналі охоплює розрахунки витрат часу на виконання плану виробництва продукції і планового фонду заробітної плати, планової потреби в основних робітниках та інших категоріях персоналу та чистої потреби з урахуван­ням фактичної наявності робітників, прийому та вибуття робітників до початку планового періоду.

Інформацію щодо фактичної наявності персоналу на підприємстві надає підсистема оформлення та обліку кадрів, у задачі якої входять автоматизація документального оформлення прийому, звільнення, кадрового переміщення персоналу, облік наявності та руху особового складу підприємства, оцінка та аналіз персоналу. Аналітичні відомості, що формуються у цій підсистемі, містять інформацію про кваліфікаційну структуру персоналу, статево-вікову структуру, структуру персоналу за категоріями, звітну інформацію про плинність кадрів на підприємстві, тривалість робочого дня, соціальні послуги і т. ін.

Процес планування забезпеченості кадрами виходить з існуючого дефіциту або надлишку персоналу по тих чи інших категоріях, професіях, розрядах. Автоматизація планування забезпеченості кадрами здійснюється в умовах комп’ютерної системи підтримки прийняття рішень. У процесі прийняття рішень здійснюється, по-перше, вибір заходів кадрової політики шляхом оцінювання переваг і недоліків кожного заходу й визначення ймовірності їх здійснення, по-друге, оцінювання кандидатів на прийняття, переведення, звільнення, навчання за всіма критеріями з подальшим зведенням критеріальних оцінок у глобальну оцінку. Критеріями оцінки працівників є:

— передумови продуктивності (знання, інтелектуальні здібності, витривалість, готовність нести відповідальність);

— продуктивність працівника (кількість виконаної роботи, якість, теми роботи);

— поведінка працівника (здатність до співробітництва, самостійність, здатність до керування);

— здатність до розвитку.

Оцінкою працівників послуговуються при прийнятті рішень про використання персоналу.

Інформаційна система підприємницької діяльності
Підприємницька діяльність здебільшого пов’язана з необхідністю прийняття низки управлінських рішень щодо розвитку виробничо-збутової діяльності підприємства. При цьому існує потреба у спеціальній систематизованій інформації, яка б містила необхідні відомості про підприємницьке середовище, можливості збуту, ринок праці, відповідні положення законодавства і т. ін. Комп’ютерна система підтримки прийняття рішень підприємницької діяльності використовує дані розподіленої бази даних, що об’єднує: базу даних правових документів; базу даних замовників продуктів і послуг, базу даних підприємницьких пропозицій; базу даних маркетингу; базу даних резервів потужностей підприємств; базу даних рішень місцевих органів влади щодо реєстрації підприємств; базу даних невикористовуваних площ промислових підприємств і нежитлового фонду; базу даних пропозицій з кооперації виробництва; базу даних працевлаштування, базу даних умов кредитування банками; базу даних матеріалів і неліквідів; базу даних оптової та роздрібної торговельної мережі; бази даних фондової і товарної бірж.

Підтримка прийняття рішень здійснюється з використанням відповідних економіко-математичних методів і моделей на основних етапах процесу, таких як вибір напрямку підприємництва, вибір підприємницьких пропозицій, оцінка продукції або послуги і прийняття рішення щодо її випуску, пошук партнерів, розташування підприємства (цеху, дільниці), вибір банку-інвестора, рішення з маркетингової політики, вибір обладнання, матеріалів і комплектуючих виробів, пошук трудових ресурсів, вибір форм і конкретних суб’єктів реалізації, прийняття кінцевого рішення щодо доцільності даного виду діяльності залежно від результатів реалізації.

Конкретні підприємницькі рішення мають бути потверджені необхідними розрахунками та оформлені у вигляді бізнес-плану. Бізнес-план — це документ, в якому формулюються цілі підприємства, дається їх обгрунтування, визначаються шляхи досягнення, необхідні для реалізації кошти і кінцеві фінансові показники роботи. Бізнес-план розробляється на декілька років (3—5) з розбивкою по роках; на перший рік — з розбивкою по місяцях.

У бізнес-плані йдеться про суть проекту (вид діяльності, запропоновані для виробництва і реалізації товари та послуги), його обгрунтування (результати ринкових досліджень — стан попиту та пропозиції, споживачі, конкуренти), забезпечення (виробничий, маркетинго­вий і організаційний плани), необхідні для реалізації кошти (обсяг, графік і напрямки використання капітальних вкладень, поточні витрати) і кінцеві фінансові результати від здійснення проекту.

Бізнес-план діючого підприємства грунтується на характеристиці, результатах і досвіді його роботи. При цьому маються на меті можливості розвитку підприємства і зміни, які потрібно для цього здійснити.

Типова структура бізнес-плану, прийнята у міжнародній практиці, має такі розділи: титульна сторінка, вступна частина, аналіз стану справ у галузі, сутність проекту, план маркетингу, виробничий план, організаційний план, оцінка ризиків, фінансовий план, додатки.

При підготовці окремих розділів бізнес-плану можлива автоматизація розрахунків і подання інформації.

У розділі “Аналіз стану справ у галузі” на комп’ютерній основі визначаються результати комплексних маркетингових досліджень за такими показниками:

— динаміка продажів у галузі за попередні роки та прогнозовані темпи їх зростання;

— тенденції ціноутворювання (рівень цін та їх динаміка; рівень впливу ціноутворювальних факторів);

— кількісна характеристика груп споживачів;

— оцінка впливу науково-технічних і соціальних факторів.

Для розділу “Сутність проекту” автоматизовано визначаються вартість проекту і графік виробничих капіталовкладень.

У розділі “План маркетингу” визначаються: бюджет маркетингових досліджень, загальний обсяг продукції, що реалізується, з розподілом за періодами здійснення проекту; план збуту продукції з розбивкою за товарними групами та регіонами; бюджет рекламної кампанії.

Розділ “Виробничий план” містить розрахунки потреби в ресурсах і виробничих потужностях на реалізацію виробничої програми, обсягу капітальних вкладень, планової собівартості продукції.

У розділі “Оцінка ризиків” подаються розрахунки різних видів ризиків із застосуванням економіко-математичних моделей.

Розділ “Фінансовий план” містить низку розрахунків, які дають змогу здійснити економічну оцінку всього проекту з точки зору окупності витрат і рентабельності. У повному обсязі цей розділ включає такі фінансові документи:

— зведений баланс доходів і витрат (доходи, собівартість, накладні витрати, валовий прибуток, податки, чистий прибуток);

— план грошових надходжень і витрат (сумарні надходження, платежі за напрямками, залишок грошової готівки);

— балансовий план на кінець першого року (активи, пасиви, власний капітал);

— план по джерелах (доходи від операцій, позики, власні кошти, амортизація) і використанню коштів (купівля обладнання, будівництво, приріст запасів, погашення позик, виплата дивідендів).


ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1
Автоматизація розв’язання задач виробничого менеджменту
й обліку та аудиту господарської діяльності підприємства
на базі системи керування базою даних Visual FoxPro

Мета роботи — навчитися розробляти постановку задачі та алгоритм розв’язання та використовувати можливості СКБД Visual FoxPro для створення бази даних задач менеджменту, запитів до неї і звітів.
Послідовність виконання лабораторної роботи

1. Згідно з одержаним завданням розробити постановку задачі та алгоритм її розв’язання. Структура опису постановки задачі та алгоритму розв’язання задачі мають відповідати прикладу, наведеному у додатку 1.

2. Підготувати вміст файлів даних (таблиць у термінах Visual FoxPro) для заповнення бази даних. Дані таблиць мають відповідати одні одним таким чином, щоб значення полів, за якими таблиці будуть зв’язані між собою, у різних таблицях збігалися.

3. Засобами Visual FoxPro створити базу даних, структури записів таблиць, індекси, занести дані в таблиці та встановити відношення між таблицями.

4. Створити запит до бази даних. Структура запиту має відповідати структурі результатної машинограми по задачі. На базі запиту створити звіт.

5. Надрукувати вміст таблиць бази даних, запит і звіт.

6. Оформити звіт з лабораторної роботи, який має містити титульну сторінку, текст завдання, опис постановки задачі, алгоритм розв’язання, надрукований вміст таблиць бази даних (файлів даних), надруковані запит і звіт.

7. Захистити звіт з лабораторної роботи.
Інструкція по роботі з Visual FoxPro
1. Створення бази даних


У результаті відкриється вікно New, яке містить перемикачі типів файлів (Project, Database, Table, Query, Connection, View, Remote View, Form, Report, Label, Program, Class, Text file, Menu) та екранні кнопки New File (створення нового файла в режимі конструктора) та Wizard (робота з майстрами).

У результаті відкриється вікно Create.

Після зазначених дій на екрані відкриється вікно конструктора бази даних Database Designer і з’явиться відповідна панель інструментів. На панелі інструментів Database Designer є кнопки:

New Table — створення нової таблиці;

Remove Table — вилучення таблиці;

Modify Table — модифікація таблиці;

Browse Table — вивід таблиці на екран у режимі Browse.

На екрані відкриється вікно New Table, яке містить екранні кнопки Table Wizard, New Table, Cancel.

Після цього на екрані відкриється вікно Create.

Відкриється діалогове вікно Table Designer. У версії Visual FoxPro 3.0 воно має вкладки Table та Index; у версії Visual FoxPro 5.0 — вкладки Fields, Indexes, Table. Вкладці Table версії VFP 3.0 відповідає вкладка Fields версії VFP 5.0.

Вкладка Table призначена для введення опису структури таблиці. Сама вкладка Table має табличний вигляд і містить графи:

Name — графа для введення імен полів таблиці.

Type — графа для введення типів даних полів. Для введення типу даних використовується список, що розкривається. При натискуванні на кнопку зі стрілкою праворуч від поля список розкривається, показуючи допустимі значення. Основними типами Visual FoxPro є:

Character — символьний тип даних. Символьні поля можуть мати довжину від 1 до 254 символів. Вони складаються із символів: літер, цифр, пропусків і розділових знаків. Цей тип даних звичайно вибирають для назв, прізвищ, кодів об’єктів. Також цей тип даних доцільно призначати полям, які хоч і складаються тільки з цифр, але над якими не виконуватимуться розрахунки. Символьний тип даних указується за умовчання.

Numeric — числове поле фіксованої довжини. Максимальна дов­жина поля — 20 знаків; максимальна кількість знаків після коми — 19. У лабораторній роботі такий тип варто вибирати для числових полів, над якими будуть виконуватися розрахунки.

Float — числове поле з плаваючою точкою. Максимальна довжина — 20 знаків.

Date — поле для зберігання дати у вигляді РРРРММДД — чотири цифри на рік, дві на місяць і дві на день.

Date Time — поле для зберігання дати і часу. Додатково до дати зберігає час у вигляді ГГХХСС, де ГГ — години від 00 до 23, ХХ — хвилини, СС — секунди.

Double — числове поле з плаваючою точкою подвійної точності. Містить 18 розрядів у стислому вигляді.

Currency — поле для зберігання грошових сум. Може мати 4 знаки після коми.

Logical — логічне поле, в якому зберігається двійкова інформація у вигляді (.Т.) або (.F.) для запам’ятовування тих характеристик, в яких можливі два стани.

Memo — поля для зберігання довгих текстових рядків (понад 254 символи).

General — різновид memo-полів для зберігання OLE-об’єктів (наприклад, графіки).

Width — третя графа вкладки Table, у якій указується розмір поля у символах. Розмір символьного поля за умовчання — 10 символів, за допомогою лічильника його можна змінювати від 1 до 254. Кількість символів можна ввести і з клавіатури.

Decimal — указується кількість десятичних знаків після коми. Вводиться лише для полів числового типу.

Null — визначає, чи може поле мати значення Null (невизначене значення). Позначається натискуванням на кнопку, що знаходиться у даній графі.

У версії Visual FoxPro 5.0 вкладка Fields містить, крім зазначених, графу Index, яка дає можливість визначити поле як індексне.

Перехід між графами вкладки Table здійснюється за допомогою клавіші Tab або за допомогою клацання мишею.

Опис структури таблиці має стільки рядків, скільки полів має кожний запис таблиці. Кнопки у лівій частині вкладки Table слугують для змінювання порядку полів при виконанні перегляду таблиці.

Вкладка Index вікна Table Designer служить для введення інформації про індекси таблиці. Індекси таблиці у лабораторній роботі слугуватимуть для створення відношень між таблицями, тобто встановлення зв’язку між записами одної таблиці і записами іншої. Для кожної таблиці, що використовується в задачі, слід визначити, які поля або сукупності полів слугуватимуть для створення відношень між даною таблицею та іншими, і створити відповідні індекси. Наприклад, таблиця “Довідник поопераційних норм часу на виготовлення деталей” TRUD і таблиця “Довідник основних засобів” FOND можуть бути зв’язані за полем “код обладнання”.

Вкладка Index має табличний вигляд і містить такі поля:

Name — довільне ім’я індексу. Стрілки ліворуч від імені індексу визначають порядок індексації:  — за зростанням значення індексу;  — за убуванням.

Type — тип індексації. У Visual FoxPro використовуються такі типи індексації:

Regular — означає, що значення індексного виразу буде записане для кожного запису таблиці. Якщо значення виразу одне і те саме для декількох записів, в індексному файлі будуть зберігатися декілька покажчиків по одному на кожний запис. Значення типу індексації Regular присвоюється за умовчання.

Unique — такий індекс у разі повторювання значень індексного виразу у декількох записах буде містити тільки один покажчик — на запис, який зустрівся першим. При перегляді такої таблиці замість декількох записів з однаковими індексними виразами з’явиться лише перший з них.

Candidate — унікальний індекс, який містить покажчики на всі записи таблиці. При використанні такого індексу в таблиці забороняється повторювання записів з одним і тим самим значенням індексного виразу. Індекс Candidate однозначно визначає будь-який запис таблиці.

Primary — має такі ж властивості, що й Candidate, але має назву “первинного ключа” таблиці. Таблиця може мати декілька полів, кожне з яких однозначно визначає запис, але первинний ключ може бути тільки один. Решта є “кандидатами на роль первинного ключа”.

Expression — поле вкладки Index, в якому вводиться вираз для індексації. Індексний вираз може бути представлений одиночним полем (наприклад, KodMater) або комбінацією полів. Для задавання складного виразу можна скористатися конструктором виразів Expression Builder, який викликається натискуванням екранної
кнопки праворуч від поля вводу Expression. Прості вирази можна набирати безпосередньо у полі Expression, наприклад, KodMater + + KodDetal.

Filter — поле для задавання умови фільтрації.

Visual FoxPro видає запит на введення даних у таблицю “Input data records now?”.

Якщо після введення структури таблиці було натиснуто клавішу Enter, вікно Table Designer закриється без запиту на введення даних. У такому разі ввести інформацію можна, додаючи записи в таблицю у вікні Browse. Для цього слід двічі клацнути лівою кнопкою миші (далі — клацнути) на полі заголовка таблиці (або натиснути екранну кнопку Browse Table на панелі інструментів Database Designer), у результаті відкриється вікно перегляду таблиці. В меню слід вибирати команду Table/Append New Record або натискувати комбінацію клавіш Ctrl+Y для додавання порожнього запису в таблицю і заповнювати його.

2. Створення запиту
Перед створенням запиту має бути відкрита база даних, що містить таблиці, до яких буде спрямований запит.

Відкриється вікно конструктора запитів Query Designer і вікно для додавання таблиць у запит Add Table or View.

Вікно Query Designer у версії VFP 3.0 містить вкладки Selection Criteria (Критерії вибору), Fields (Поля), Order By (Упорядкувати за), Group By (Групувати за). У версії VFP 5.0 замість вкладки Selection Criteria вікно містить вкладку Join (Зв’язки); крім того, додатково воно містить вкладку Miscellaneous (Змішаний), яка служить для зазначення кількості записів у запиті, заборони повторювань і т. ін.

Вкладка Selection Criteria призначена для введення критеріїв вибору записів таблиць у запит, наприклад: ім’я_ таблиці 1.поле Equal ім’я_таблиці 2.поле. Якщо у запит були вибрані таблиці, між якими існують відношення, то програма сама пропонує критерії вибору за встановленими зв’язками.

Вікно діалогу Join Condition містить списки полів таблиць, з яких можна вибрати поля, за допомогою котрих зв’язуються таблиці. Крім того, можна змінити критерій зв’язку. У VFP 3.0 зв’язки підтримують п’ять можливих критеріїв:

Equal — рівняння (рядки посимвольно порівнюються доти, поки один з них не скінчиться);

Like — входження. Visual FoxPro посимвольно порівнює рядок, що стоїть ліворуч, з рядком, що стоїть праворуч, поки він не скінчиться;

Exactly Like — фактичне рівняння, при якому спочатку короткий рядок доповнюється пробілами до довжини довшого рядка, а потім проводиться посимвольне порівнювання;

More Than — більше (для числових полів). Здійснюється вибір записів зі значенням більшим за тестове;

Less Than — менше (для числових полів). Здійснюється вибір записів зі значенням меншим за тестове.

У Visual FoxPro 5.0 підтримуються такі види зв’язків:

Inner Join — результатний набір містить тільки ті записи лівої таблиці, які за критерієм відповідають записам правої таблиці;

Left Join — результатний набір містить записи лівої таблиці й ті записи правої, які їм відповідають;

Right Join — результатний набір містить записи правої таблиці й ті записи лівої, що їм відповідають;

Full Join — результатний набір містить усі записи лівої та усі записи правої таблиць.

Вкладка Fields у вікні Query Designer призначена для вибору полів таблиць для включення у запит. Вона містить два списки Avaliable Fields (Досяжні поля) та Selected Fields (Вибрані поля). Початково всі поля з вибраних таблиць знаходяться у списку досяжних полів, а список вибраних полів порожній.

Додавання і вилучення полів здійснюється за допомогою екранних кнопок Add (Додати), Add All (Додати всі), Remove (Вилучити), Remove All (Вилучити всі).

Якщо у списку критеріїв упорядкування буде декілька полів, це означає, що записи у запиті будуть упорядковані спочатку за першим полем, а вже потім, при однакових значеннях у першому полі, — за другим і так далі.

Стрілка поряд з полем у списку критеріїв упорядкування вказує на порядок упорядкування:  — за зростанням;  — за убуванням. За умовчання встановлюється послідовність упорядкування за зростанням.

У разі групування записів за деяким полем слід вирішити, що робити з рештою полів запиту. За умовчання VFP виводить у результатній таблиці значення полів в останньому записі кожної групи. У противному випадку слід задати функції групування для цих полів.

Функціями групування записів є:

COUNT() — підрахувати кількість записів у групі;

SUM() — підсумувати значення числового поля в усіх записах групи;

AVG() — підрахувати середнє значення поля у групі;

MIN() — знайти мінімальне значення поля у групі;

MAX() — знайти максимальне значення поля у групі;

COUNT(DISTINCT) — підрахувати кількість відмінних записів у групі;

SUM(DISTINCT) — просумувати значення числового поля по відмінних записах групи;

AVG(DISTINCT) — підрахувати середнє значення поля по відмінних записах групи.

  1   2   3


Автоматизація рішення комплексу задач з облікута аудиту господарської діяльності підприємства
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации