Організація охорони праці на лінії виробництва хліба українського домашнього - файл n1.docx

приобрести
Організація охорони праці на лінії виробництва хліба українського домашнього
скачать (41 kb.)
Доступные файлы (1):

n1.docx

42kb.

01.06.2012 12:55

скачать

n1.docx

Курсова робота

з дисципліни охорона праці

на тему:

“ Організація охорони праці на лінії виробництва хліба українського домашнього”

Вступ

Проблеми охорони праці будь-якого виробництва негативно впливають на стан здоров’я працівників і на організацію роботи самого підприємства. Тому сучасні підприємства значну увагу приділяють проблемам організації охорони праці, які виникають в процесі роботи технологічних операцій.

В даній розрахунковій роботі ми будемо розглядати головні організаційні, будівельні, технологічні заходи, що створені на підприємстві для забезпечення безпечних та приємних умов праці; аналізувати їх, порівнювати з нормами, що затверджені і викладені в нормативних документах на ступінь дотримання їх.

Тут, проведені розрахунки рівня звукового тиску та природного освітлення, а також, наведена схема цеху на лінії виробництва хліба українського домашнього, де схематично показані на якій частині ділянки утворюються негативні фактори, чинники виробництва, що можуть створювати небезпечні умови праці.

РОЗДІЛ 1.

Оцінка мікроклімату на лінії виробництва хліба українського домашнього

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визначається діючою на організм людини сукупністю температури, вологості, руху повітря та теплового випромінювання нагрітих поверхонь.

На сьогодні основним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. „ Общие санитарно – гигиенические требования к воздуху рабочей зоны” [1].

На даній лінії виробництва хліба українського домашнього внаслідок тепловиділення від поверхонь технологічного обладнання, електродвигунів і випаровування вологи при митті обладнання і підлоги спостерігається зміна температури і вологості повітря.

Щоб уникнути цього проводять теплоізоляцію гарячих поверхонь обладнання, застосовують проточно-витяжну вентиляцію.

Так, у тістомісильному, заквасочному відділеннях встановлена приточно-витяжна вентиляція; в заварочному, тістоподільному відділеннях і пекарному залі передбачені місцеві приточно-витяжні насоси; на робочих місцях біля печі і вистійної шафи передбачене повітряне душування.

Для підтримки заданих значень температури і вологості повітря здійснюється, також, за допомогою кондиціонерів з механізмами для автоматичного регулювання [6,7,8].

Порівняння оптимальних та допустимих значень мікроклімату на даній виробничій лінії подані в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Мікрокліматичні показники параметрів повітря робочої зони на лінії виробництва хліба українського домашнього

Назва вироб-ничої ділянки	Холодний період року						Теплий період року
	Температура, °С		Вологість, %		Швидкість руху повітря, м/с		Температура, °С		Вологість, %		Швидкість руху повітря, м/с
	Нормоване значення	Дійсне значення	Нормоване значення	Дійсне значення	Нормоване значення	Дійсне значення	Нормоване значення	Дійсне значення	Нормоване значення	Дійсне значення	Нормоване значення	Дійсне значення
Склад безтар-ного збері-гання борошна	19-21	20	40-60	56	0,3	0,3	21-23	23	40-60	59	0,3	0,3
Склад тарного збері-гання дрі-жджів, солі тощо	21-23	21	40-60	59	0,4	0,3	22-24	24	40-60	59	0,4	0,3
Примі-щення вироб-ничих бункерів	19-21	21	40-60	60	0,3	0,3	21-23	22	40-60	59	0,3	0,3
Силос-но-просію-вальне відділення	17-19	18	40-60	57	0,3	0,2	20-22	21	40-60	56	0,3	0,2
Зава-рочне і заквасо-чне відді-лення	17-19	19	40-60	58	0,3	0,3	20-22	22	40-60	58	0,3	0,2
Відділення тістомі-сильне	19-21	20	40-60	60	0,3	0,3	21-23	23	40-60	60	0,3	0,3
Відділення тістоподільне	19-21	21	40-60	60	0,3	0,3	21-23	23	40-60	60	0,3	0,3
Пекар-ний зал	17-19	19	40-60	60	0,3	0,3	15-27	27	40-60	60	0,3	0,3

Згідно даних таблиці можна зробити висновок про те, що на даній виробничій лінії витримуються допустимі норми мікроклімату [2].
РОЗДІЛ 2.

Оцінка загазованості та запиленості повітря на лінії виробництва хліба українського домашнього

Оточуюче повітря є найважливішим фактором забезпечення життя людини. Отруйні речовини на харчовому підприємстві потрапляють у повітрі у вигляді пилу, газу або пари і дають негативно на організм людини [1].

На хлібопекарському підприємстві спостерігається утворення борошняного пилу (відділення безтарного зберігання борошна, просіювальне відділення) і вуглекислого газу СО₂(відділення рідких дріжджів) в результаті технологічного процесу. Також, має місце утворення оксиду вуглецю у пекарному відділенні [7,8].

Для миття обладнання на даному підприємстві застосовують такі хімічні засоби: карбоніт натрію кришталевий (кальцинована сода), гідроокис натрію (каустична сода), азотна кислота та синтетичні мийні засоби, дозволені органами МОЗ.

Гранично допустимі концентрації цих речовин подано в таблиці 2.1(клас небезпеки шкідливих речовин відповідно за ГОСТ 12.1.005-88) [2].

Таблиця 2.1

ГДК шкідливих речовин в повітрі робочої зони

Речовина	Концентрація хімічних речовин	ГДК, мг/м³	Клас небезпеки	Агрегатний стан
Борошняний пил Сода кальцинована Вуглекислий газ Оксид вуглецю	0-1,6	6,0 2 0,5 % по об’єму 20	4 3 4 4	аерозоль газ газ

На даній виробничій лінії загазованість і запиленість повітря знаходиться в межах норм, забезпечуючи нормальні умови праці.

РОЗДІЛ 3.

Оцінка рівня шуму та вібрації на лінії виробництва хліба українського домашнього.

Приклад розрахунку рівня звукового тиску

Деякі виробничі процеси пов’язані з вібрацією. Вібрація - це механічне коливання машин , механізмів або їх елементів [1].

Наявність на даній лінії великої кількості двигунів, редукторів зумовлює підвищений рівень шуму і вібрації в приміщенні.

Джерелом вібрації даного виробничого цеху є ручні машини, обладнані двигунами [6].

Тому, вживаються колективні та індивідуальні заходи щодо боротьби з вібрацією. Найпоширенішим інженерним методом захисту від вібрації є віброгасіння. Вібруючі машини з динамічним навантаженням (вентилятори, насоси, агрегати) встановлені на окремі фундаменти.

Вібрація на робочих місцях виробничих приміщень не повинна перевищувати гранично допустимий рівень відповідно до вимог ДНАОП 0.03-3.12-84, ДНАОП 0.03-3.11-84 та ГОСТ 12.1.012-90.

Конструкція виробничого устаткування даного цеху забезпечує захист від вібрації - за ГОСТ 12.1.012-90 і Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації.

Виробничий шум — це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що виникають у повітряному середовищі і безпосередньо впливають на працездатність.

В умовах виробництва, як правило, мають місце шуми різної інтенсивності і спектри, які виникають унаслідок дії різноманітних механізмів,

агрегатів та інших пристроїв [1,2].

Джерелом шуму в приміщенні виробництва хліба українського домашнього є розташоване в ньому технологічне обладнання та системи витяжної вентиляції.

Конструкція виробничого устаткування даного цеху забезпечує шумову характеристику - за ГОСТ 12.1.003-83 і Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

Гранично допустимий рівень шуму на постійних робочих місцях не перевищує 80 дБА.

Дане приміщення ізольоване та обладнане засобами шумоізоляції (устаткування встановлене на шумопоглинальних основах тощо).

З метою зменшення рівня шуму у машинах передбачено:

- періодичне ретельне змазування і своєчасну заміну спрацьованих деталей;

- балансування деталей, які рухаються;

- з‘єднання окремих вузлів та деталей за допомогою звукопоглинаючих матеріалів.

Машини та агрегати у відповідності з планами технічного обслуговування та планово-попереджувальних ремонтів оглядаються своєчасно, для виявлення та усунення усіх дефектів, що можуть викликати збільшення шуму .

Розглянемо приклад розрахунку шуму у виробничому приміщенні.

Нехай в приміщенні, площа якого S_п = 15Ч20 м² і висота 6 м, знаходиться виток шуму з рівнем звукового тиску L= 85 дБ, з частотою 1000 Гц. Стіна виконана з цегли з коефіцієнтом звукопоглинання 0,030 дБ. Перекриття і підлога з бетону мають коефіцієнт звукопоглинання 0,016 дБ. Вікна застелені мають площу 6 м² та коефіцієнт звукопоглинання 0,027 дБ. Визначити рівень звукового тиску в приміщенні після акустичної його обробки звукопоглинаючою конструкцією з плит з коефіцієнтом звукопоглинання 0,98 дБ. Зробити висновки про відповідність застосування звукопоглинаючої конструкції.

Розв’язання:

Визначаємо сумарну площу огороджуючи приміщення конструкцій:

Визначаємо середній коефіцієнт звукопоглинання огороджуючих поверхонь в приміщенні до його акустичної обробки:

Визначаємо середній коефіцієнт звукопоглинання огороджуючи поверхонь в приміщенні після його акустичної обробки:

Визначаємо зниження рівня звукового тиску в приміщенні:

Визначаємо рівень звукового тиску в приміщенні після акустичної обробки:

Згідно отриманих результатів можна зробити висновок про те, що доцільно використовувати звукопоглинаючий матеріал для зменшення рівня звукового тиску в виробничому приміщенні [4].

РОЗДІЛ 4.

Освітлення на лінії виробництва хліба українського домашнього.

Приклад розрахунку природного освітлення

Серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць.

Приміщення підприємств хлібопекарної промисловості щодо задач зорової роботи відносяться до 1-ї групи приміщень (СНиП -4-79, п. 1. 2.)

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

— створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;

— не повинно чинити засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;

— забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;

— не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);

— повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;

— не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);
— повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним [1,4].

Приклад розрахунку природного освітлення

Цей розрахунок полягає у визначенні сумарної площі світлових прорізів, потрібної для забезпечення нормативного значення коефіцієнта природної освітленості на робочих місцях [4].

Розрахунок площі світлових прорізів:

при освітлені бічному (через вікна):

, м²(4.1)
де: , - площа світлових прорізів відповідно при бічному освітленні;

ен – нормоване значення КПО, % (приймаємо за таблицею, ен=2,3);

kз – коефіцієнт запасу;

hв – світлова характеристика вікон (приймаємо за таблицею, hв=10,5);

Sп – площа підлоги приміщення, м²;

Кб – коефіцієнт затінення вікон будівлями, що стоять напроти (Кб=1);

- загальний коефіцієнт світлопропускання:

(4.2)

де: - коефіцієнт світло пропускання матеріалу (для подвійного листового скла - 0,8);

- коефіцієнт, який враховує втрати світла в рамі світло прорізу (для одинарних дерев’яних рам вікон і ліхтарів виробничих приміщень -0,75;

– коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях покриття (для залізобетонних ферм – 0,8);

– коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях (для штор і жалюзі, які прибираються і регулюються – 1);

– коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями ( =1);

r1- коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному освітленні за рахунок відбитого від поверхонь приміщення та підстелюючого шару прилеглого до будівлі (приймаємо за таблицею r1=2).

За даними задачі відомо:

- довжина виробничого приміщення А= 25;

- ширина виробничого приміщення В=15;

- висота виробничого приміщення Н=3,5;

- розряд зорових робіт К=2;

- приміщення площею А*В освітлюється світильниками типу ЛД-80;

- підрозряд зорової роботи Кв=2в;

- висота підвішування світильників Нс=3;

- коефіцієнт відбиття стелі ?с=70;

- коефіцієнт відбиття стін ?ст=50;

- коефіцієнт нерівномірності освітлення ⱬ=1,1;

- коефіцієнт запасу kз=1,5;

- кількість ламп в одному світильнику n1=2.

За формулою 4.2, розраховуємо загальний коефіцієнт світлопропускання:

0,8*0,75*0,8*1*1=0,48

За формулою 4.1, розраховуємо площу світлових прорізів при освітленні бічному:

Розрахунок штучного освітлення за методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Цей метод дозволяє визначити світловий потік, створений лампами, і розрахувати освітленість в робочому приміщенні або за даним рівнем освітленості – потрібну кількість світильників [4].

Основне рівняння методу:

, лм (4.3)
де F – світловий потік однієї лампи, лм;

Е – мінімальна нормована освітленість, лк;

S – площа приміщення, м²;

k - коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, запиленість та забруднення світильників (знаходиться за таблицею, k=1,5);

z - поправочний коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення, приймаємо 1,1;

- коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки у частках, знаходиться за таблицею ();

n – кількість ламп.

Дані світлового потоку вибирають за таблицею, в залежності від типу ламп (F=3440 лм).

Норми освітленості штучним світлом у виробничих приміщеннях знаходимо за таблицею (Е=620).

З формули світлового потоку (4.3) можна визначити кількість ламп:
S=375
Відповідно кількість світильників знаходимо за формулою:

N=n/n1 (4.5)

N=266/2=133 (шт.)

РОЗДІЛ 5.

Випромінювання

Джерела випромінювання мають місце в різних галузях виробництва.

Випромінювання може бути теплове, ізоляційне і ін. [1].

На даному виробництві має місце теплове випромінювання.

Джерелами теплового випромінювання на даному виробництві є технологічне обладнання на самій лінії виробництва. Тому тут передбачається теплова ізоляція всіх апаратів і комунікацій, випромінюючих тепло. Температура поверхні ізоляції не перевищує 45єС.

Висновок

В данiй розрахунковій роботi проаналізована дiлянка виробництва хліба українського домашнього на рівень забезпечення безпечних та приємних умов праці.

Тут описано мікроклімат виробничого приміщення, загазованість і запиленість повітря, шум і вібрація, що створюються технологічним обладнанням, освітлення і випромінювання.

В процесі даної роботи було проаналізовано всі шкідливі фактори виробництва для технологічної лінії на ступінь відповідності встановленим нормам.

Список використаної літератури

Керб Л. П. Основи охорони праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 215 с.
Д Н А О П 1.8.10 – 1.27 – 02. Правила безпеки для виробництва хліба, хлібобулочних та макаронних виробів.
Методичні вказівки до виконання розділу “Охорона праці” дипломного проекту для студентів технологічних спеціальностей ден. та заоч. форм навчання. – К.:УДУХТ, 1999.-12 с.
Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф., Вендичанський В.Н., Литвиненко А.М., Іваненко О.В. Охорона праці. Лабораторний практикум. Для студентів вищих закладів освіти України. – К.: Основа,1998. – 224 с.
www.bread.com.ua
Дробот В. І. Технологія хлібопекарського виробництва. – К.:Логос, 2002.– 365 с.
Зверева Л.Ф., Колобаев Ю.А., Мырсин В.А., Смирнов Е.С., Проектирование хлебопекарных предприятий. – М.: Пищева промышленность, 1971. – 192 с.
Н.Ф. Галитин, Проектирование хлебозаводов. - Пищева промышленность, 1975. – 376 с.