Лекції - Газетно-журнальне виробництво - файл Lekcija_8Zovnishnja_podacha_gazetnikh_materialiv.doc

приобрести
Лекції - Газетно-журнальне виробництво
скачать (65.3 kb.)
Доступные файлы (8):
Lekcija_1._Tipologichni_osoblivosti_suchasnoji_resi.doc30kb.15.01.2012 18:56скачать
Lekcija_2._KHarakter_i_umovi_zhurnalistskoji_praci_.doc32kb.15.01.2012 18:56скачать
Lekcija_3._Struktura_i_funkcionuvannja_redakciji.doc38kb.15.01.2012 18:56скачать
Lekcija_4._Organizacija_roboti_zhurnalistiv.doc40kb.15.01.2012 18:56скачать
Lekcija_5._Periodichne_vidannja_ta_iogo_auditorija.doc47kb.15.01.2012 18:56скачать
Lekcija_6._ZHanri_gazetnoji_zhurnalistiki.doc38kb.15.01.2012 18:56скачать
Lekcija_7.Organizacija_procesu_vipusku_nomera_gazeti.doc41kb.15.01.2012 18:56скачать
Lekcija_8Zovnishnja_podacha_gazetnikh_materialiv.doc47kb.15.01.2012 18:57скачать
Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Lekcija_8Zovnishnja_podacha_gazetnikh_materialiv.doc

Тема 8. Зовнішня подача газетних матеріалів


Питання для обговорення

  1. Засоби виділення матеріалів у газеті.

  2. Підбір і оформлення заголовків.

  1. Види розміщення текстових матеріалів та їх оформлення на полосі.

  2. Газетна ілюстрація, її різновиди. Інфографіка.

  3. Макетування номера газети.

  4. Коректура. Завдання і значення коректури.




Засоби виділення матеріалів у газеті. Однією з головних умов подальшого прочитання матеріалу читачем після перегляду газети є те, наскільки вдало були підібрані заголовки, ілюстрації, шрифтове та графічне виділення тексту номера.

Відомий український дослідник газетної журналістики В. Іванов розглядає такі методи виділення текстів у газеті: шрифтовий (коли для виділення в тексті будь-якого слова, речення, абзацу чи цілого матеріалу використовують різні шрифти тих самих гарнітур, що й для набору самого тексту), за допомогою формату (суть методу полягає в наборі тексту колонками, вужчими чи ширшими за стандартні), композиційний (читач акцентує увагу за допомогою розташування того чи іншого матеріалу на тому чи іншому місці газетної шпальти), графічний (за допомогою цього методу матеріал може бути підкреслений знизу і зверху по горизонталі лініями, що відбивають або відділяють його від інших матеріалів кутом, тобто горизонтальною та вертикальною лініями, рамкою), комбінований (для підсилення виділення інколи використовують кілька його способів, зокрема поєднуючи шрифтові засоби виділення з нешрифтовими) та інші (колір, врізки, переноси тощо).

Студентам слід занотувати відповідний розділ навчального посібника “Техніка оформлення видання” для того, щоб якнайкраще засвоїти матеріал.

Види і призначення газетних заголовків. Студенти повинні розуміти, яку роль відіграє заголовок у пресі, а саме: точно передає зміст публікацій, допомогає читачеві швидше знайти цікавий йому матеріал, організувати матеріал на сторінці. Професор В.Іванов у посібнику “Техніка оформлення видання” зазначив: “Найважливіша функція газетного заголовка – керувати увагою читача”. Логічно передаючи єдність змісту і форми, заголовки мають передавати ставлення автора до факту, явища чи події, тим самим впливати на формування громадської думки читацької аудиторії.

Студентам необхідно з’ясувати способи поліграфічного виконання заголовків, уміти розрізняти набірні та клішовані, відрізняти заголовки за видами (інформаційні, образні).

Останнім часом у журналістську практику ввійшло поняття заголовного комплексу, що передбачає поєднання заголовків різного призначення (підзаголовок, внутрішній підзаголовок, надзаголовок, рубрика).

Усвідомлюючи все це, студенти повинні знати причини розмаїття представлених у журналістиці типів заголовків, які вони виконують функції, шляхи пошуку заголовка для журналістського матеріалу.

Особливу увагу студенти повинні зосередити на питаннях зовнішнього оформлення заголовків, переносу його на рядки, розбивку рядків.

Досліджуючи підходи вітчизняної і зарубіжної теорій журналістики, треба з’ясувати деякі ґрунтовні відмінності в питаннях зовнішньої подачі матеріалів у цілому і підготовки заголовків зокрема. Особливо відчувається це в поділі заголовків на типи (інформаційні, мотивуючі) та вимогах до їх добору. Так, у збірці навчальних матеріалів, складених за французькою методикою підвищення кваліфікації працівників ЗМІ “Гід журналіста” (К., 1998) зазначено, що “завданням інформаційного заголовка є повідомити основну інформацію протягом 2-3 секунд, які читач витрачає на ознайомлення з ним”. Вимоги до інформаційного заголовка: він має бути гранично ясним і зрозумілим, являти собою найпростішу синтаксичну конструкцію, бути максимально коротким.

Мотивуючий заголовок – це елемент тексту, що має своїм завданням вплинути на читача емоційно, заінтригувати, “не вказавши” при цьому ключової новини. Вимоги до підбору мотивуючого заголовка:

а) шокувати – знайти слова, співвідносні зі змістом повідомлення, здатні “струсонути” чи просто здивувати читача;

б) перекроїти відому фразу, взявши за основу назву книги чи фільму або прислів’я;

в) скористатися грою слів;

г) заримувати;

д) сполучати слова у несподіваний спосіб (“валюта пішла в прийми” – про розширення зони франка в Африці)”.

Вітчизняна журналістика має глибший погляд на сутність заголовка, тому й різновидів його розрізняє набагато більше:

  1. Звичайний заголовок.

  2. Підзаголовок. Набирають меншим шрифтом і служить для пояснення або розвитку основного заголовка.

  3. Надзаголовок. Завжди конкретний, деталізує основний заголовок, наголошує на основній думці публікації.

  4. Рубрика. Заголовок, що вказує на жанр або розділи газети, в якій уміщено даний матеріал чи матеріали певної тематики. Рубрики бувають: постійні, тимчасові, службові, тематичні, суперрубрики.

  5. Заголовок з рубрикою.

  6. Шапка”. Заголовок, що об’єднує кілька матеріалів на певну тему, кожний з яких має свій заголовок. “Шапки” бувають:

- інформаційні – повідомляють про якусь подію або місце, де вона відбулася;

- об’єднуючі – висловлює основну ідею, головну думку добірки матеріалів;

- “шапка” тематичної полоси з підзаголовками – поряд з мальованою або набірною назвою полоси підверстують по висоті (поряд) або по ширині (знизу чи зверху) кілька цитат чи ключових фраз із матеріалів полоси або читацьких листів.

  1. Заголовок з афішкою. Заголовковий комплекс, що набув сьогодні значного поширення. Використовують під час друку великих за обсягом матеріалів. У афішку виносять п’ять-шість головних тез, які є лейтмотивом публікації.

  2. Заголовок з підзаголовком. Частіше за все використовують при підготовці тематичних полос, коли на сторінці необхідно дати великий масив тексту при мінімальному ілюструванні.

  3. Прапор” – заголовок, розверстаний на більшу кількість колонок, ніж обсяг самого тексту; використовують для виділення особливо важливих, але невеликих за обсягом інформацій.

  4. Вертикальний заголовок – такий, що оформляють уздовж колонки тексту. Це нова форма, яка ще не набула поширення у вітчизняній пресі.

  5. Заголовок з ілюстраціями.

  6. Заголовок – географічна назва.

  7. Заголовок, намальований на фотографії.

  8. Мальований заголовок.

15. Заголовок із репродукованих літер.

Але всі означені різновиди заголовків у газеті служать одному – привертанню уваги читача до певного матеріалу, донесенню головної думки публікації, спонуканню читача до прочитання надрукованого під заголовком.

Види розміщення текстових матеріалів на газетній полосі. Під час вивчення цього питання студенти повинні зрозуміти, що кожна газетна полоса складається з кількох основних композиційних елементів. Основним таким будівельним елементом газети, безперечно, є текст – матеріал, надрукований стандартними шрифтом і розміром колонки. Проте, щоб він не був схожий на цеглину, можна використати деякі прийоми. Наприклад, продумати стиль та розмір шрифту, зробити червоний рядок або висячий відступ, звернути увагу на трекінг та інтерліньяж, використати додатковий міжрядковий пробіл між текстами тощо. Доступність тексту залежить не лише від шрифту, а й від ширини та довжини колонки. Текст стає важким для прочитання, якщо ширина колонки менше ніж 10 цицеро. Ідеальна довжина коливається від 5 - 25 см.

Іншим важливим композиційним елементом є добірка. Тому треба детально з’ясувати всі види оформлення добірки, що сприятиме легшому засвоєнню верстки великих за обсягом матеріалів, таких як газетного підвалу, горища, стояка, розпашки, газетного розвороту тощо.

Необхідно звернути увагу на такі елементи верстки газетної полоси, як вікно, вріз; особливості верстки ілюстрацій; специфіку оформлення першої та останньої сторінок; тематичні полоси, “газети в газеті” тощо.

Вивчення питань цієї теми необхідно для правильного графічного оформлення газетної полоси. Без ґрунтовного знання різновидів подачі матеріалів на газетній полосі, правильного користування ними неможливо правильно й цікаво оформлювати макети й моделі газетних номерів.

Макетування номера газети. Після того як закінчено підготовку текстових та ілюстративних матеріалів, переходять до створення макетів газетних полос. Студенти повинні усвідомити, що важливою вимогою до макету є його точність. Він повинен повністю відповідати майбутньому номерові – щодо розміщення матеріалів, їхнього розміру, оформлення всіх елементів.

За призначенням розрізняють два основних види макетів: загальний макет всього номера (дає наочне уявлення про композицію, розташування найважливіших матеріалів на полосах) і створені на його основі точні макети окремих полос (на базі яких верстають полоси в друкарні).

Студенти повинні знати, що за способом поліграфічного виконання макети бувають графічними і клеєними, а також визначати переваги останніх.

Макетуванням номера газети керують відповідальний секретар редакції та його заступники (якщо останніх передбачено штатним розписом). Коли редакція періодичного видання не має електронної бази, яка б дозволяла перейти до сучасного процесу випуску газети, то макет номера передають до типографії, де версткою номера керує випусковий – уповноважений представник редакції.

Комп’ютеризувавши всі відділи, використовуючи комп’ютерні технології, редакція сучасної газети може повністю контролювати процес підготовки кожного конкретного номера, стежити за роботою кожного відділу, кожного журналіста.

Коректура. Важливою і відповідальною частиною газетного виробництва є коректура. Студентам необхідно розрізняти два види коректури – друкарську та редакційну. Особливу увагу треба звернути на використання стандартних коректорських знаків та дотримання основних правил коректури:

- виправлення помилок, що їх припустилися в техніці набору;

- виправлення помилок орфографічного й пунктуаційного характеру;

- перевірка правильності виділення шрифтом;

- підведення слів і позначень до однієї транскрипції;

- перевірка правильності використання прописних (заголовних) літер;

- виправлення з відома редакції незрозумілих місць і спотворень у тексті.

Студенти повинні знати, що:

- знайдені помилки відмічають спеціальними коректорськими знаками і такі самі знаки виносять на поля;

- коли формат набору широкий і в ньому багато помилок, набір умовно лінією ділять на дві частини. Помилки, що їх знаходять зліва від неї, виносять на ліве поле, а ті, що знаходяться праворуч – на праве;

- проводять правку лише фломастером або маркером темного (чорного) кольору (червоний колір використовувати заборонено!);


Тема 8. Зовнішня подача газетних матеріалів
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации