Лекції - Газетно-журнальне виробництво - файл Lekcija_6._ZHanri_gazetnoji_zhurnalistiki.doc

приобрести
Лекції - Газетно-журнальне виробництво
скачать (65.3 kb.)
Доступные файлы (8):
Lekcija_1._Tipologichni_osoblivosti_suchasnoji_resi.doc30kb.15.01.2012 18:56скачать
Lekcija_2._KHarakter_i_umovi_zhurnalistskoji_praci_.doc32kb.15.01.2012 18:56скачать
Lekcija_3._Struktura_i_funkcionuvannja_redakciji.doc38kb.15.01.2012 18:56скачать
Lekcija_4._Organizacija_roboti_zhurnalistiv.doc40kb.15.01.2012 18:56скачать
Lekcija_5._Periodichne_vidannja_ta_iogo_auditorija.doc47kb.15.01.2012 18:56скачать
Lekcija_6._ZHanri_gazetnoji_zhurnalistiki.doc38kb.15.01.2012 18:56скачать
Lekcija_7.Organizacija_procesu_vipusku_nomera_gazeti.doc41kb.15.01.2012 18:56скачать
Lekcija_8Zovnishnja_podacha_gazetnikh_materialiv.doc47kb.15.01.2012 18:57скачать
Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

Lekcija_6._ZHanri_gazetnoji_zhurnalistiki.doc

Тема 6. Жанри газетної журналістики


Питання для обговорення

  1. Поняття жанру.

  2. Які види і типи періодичних видань спеціалізуються на інформаційних жанрах? Чому?

  3. Інформаційні жанри: загальна характеристика.

  4. Короткі інформаційні жанри (факт, повідомлення, замітка, репліка).

  5. Репортаж та його особливості.

  6. Інтерв’ю як метод і жанр.

  7. Аналітичні жанри: загальна характеристика.

  8. Кореспонденція та методи роботи над нею.

  9. Стаття та її різновиди.

  10. Методика підготовки статті.

  11. Художньо-публіцистичні жанри: загальна характеристика.

  12. Взаємопроникнення жанрів.




Питання функціонування жанрів у періодичній пресі – тема більше теоретична та методологічна. Вона характеризує основні вимоги редакцій періодичних видань до жанрів журналістики. Навчальним планом передбачено вивчення цих жанрів у профільному спеціалізованому курсі “Інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні жанри”, а в курсі “Газетна журналістика” – лише оглядове ознайомлення з цією темою.

Глибоке засвоєння особливостей кожного жанру зокрема і всієї системи жанрів загалом сприяє тому, що студенти на основі цього можуть дати професійно грамотну оцінку газеті як літературному явищу. Яким жанрам надає газета перевагу, яким чином вони діють як засіб реалізації різноманітних проблем – це треба мати на увазі при розгляді окремих питань.

Жанри газетних матеріалів відрізняються один від одного методом літературної подачі та стилем викладу, засобами, що використовують для відображення фактів, подій та явищ навколишньої дійсності, прийомами передачі побаченого й усвідомленого, а також багатьма іншими якостями.

Характеризуючи газетні жанри, можна виділити чотири основні ознаки, за якими їх класифікують: 1) за предметом пізнання, відображення об’єкта; 2) за конкретним призначенням, “робочими функціями, пізнавально-виховним (пропагандистським) завданням”; 3) за широтою, обсягом висвітлення дійсності, “за масштабом висновків і узагальнень”; 4) за характером літературно-стилістичних засобів, “виражально-зображальними засобами”.

Ознайомившись з основними ознаками газетних жанрів, студент повинен з’ясувати для себе загальні вимоги до всіх жанрів газетної журналістики. Жанр журналістики завжди визначається задумом, змістом, роллю, яку виконує твір на сторінках друкованого видання, масштабами і способом узагальнення в ньому дійсності.

Жанри сучасної журналістики прийнято умовно поділяти на три основні групи: 1) інформаційні, 2) аналітичні, 3) художньо-публіцистичні. Основною тенденцією сучасних журналістських жанрів є їх взаємопроникнення, взаємозбагачення. Так, часто інформаційні за своєю природою матеріали набувають аналітичного, постановочного звучання. Окремі аналітичні жанри за своїми мовностилістичними та лексико-зображальними засобами наближуються до художньо-публіцистичних жанрів.

Інформаційні жанри. Вивчаючи цю тему, студент повинен враховувати, що інформація – це не тільки інформування, повідомлення фактів, а й обмін думками. Журналістська інформація передовсім відображає політичну, соціальну сфери життя суспільства. Інформація в друкованих засобах масової інформації оперативно і всебічно висвітлює внутрішні й зовнішні події, місцеві новини.

Групу інформаційних жанрів об’єднує основне завдання – оперативно повідомити про факт, подію або явище, тобто поінформувати про зміни (новини) в нашому житті. Аналіз та коментування залишаються ніби на другому плані. Новина, новизна факту – ось що є основною ознакою всіх інформаційних жанрів.

Оперативні інформаційні жанри “користуються”, як правило, простою, первісною інформацією. Всі вони ніби йдуть по “гарячих слідах” подій, новин, відбиваючи найбільш злободенні події сучасності.

До цієї групи жанрів належать: повідомлення, замітка, звіт, інтерв’ю, репортаж.

Якщо журналіст має за мету лише повідомити про подію, факт або явище, він обирає один з інформаційних жанрів – замітку, репортаж або ін. У повідомленні чи замітці, наприклад, журналіст дуже стисло викладає сам факт у його найсуттєвіших рисах. Це, власне, є оперативний відгук на подію, яка щойно відбулася.

Для репортажу головною означальною рисою є наглядно-почуттєве відображення фактів. Автор, як очевидець, суб’єктивно сприймає факти і так само досить суб’єктивно їх передає для ознайомлення аудиторії.

Якщо для коротких жанрів (повідомлення, хроніка, замітка) характерні лаконічність, ясність та обмеженість зображальних засобів, то для репортажу, інтерв’ю – емоційність, образність, особисте зацікавлення автора, співпереживання (або т. зв. “ефект присутності”, співучасності).

Практичний досвід преси останніх років говорить, що сучасним інформаційним жанрам періодики (передусім звітові та інтерв’ю) все частіше властивими стають коментування й аналітичність.

Аналітичні жанри. Студенти повинні з’ясувати, що відрізняє аналітичні жанри від інформаційних. Глибокий аналіз фактів, за якими спостерігає журналіст, їх порівняння і зіставлення, формулювання певних висновків – ось головні вимоги до аналітичних жанрів і те, що відрізняє їх від інформації. Іншою відмітною ознакою є ширші часові межі аналітичних матеріалів. Аналітичні жанри будують на вивченні системи фактів, стилістичних даних за більш-менш тривалий термін.

Таким чином, можна констатувати, що в аналітичних жанрах вивчають і узагальнюють широке полотно фактів. Конкретний життєвий матеріал є відправним пунктом для постановки певної проблеми, рекомендацій, узагальнень, висновків.

До основних аналітичних жанрів газетної публіцистики зараховуємо кореспонденцію, статтю, коментар, рецензію, огляд, огляд преси.

У кожному конкретному аналітичному жанрі факт відіграє свою певну роль. Так, наприклад, у кореспонденції використовують та аналізують меншу кількість фактів, ніж у статті. До того ж кореспонденцію можна вважати більш локальною за своїм матеріалом, вона розглядає ті чи інші факти у порівняно вужчих межах. Стаття аналізує всю сукупність фактів у масштабах, більш глобальних, вона підіймається у розгляді проблеми до теоретично-практичних висновків, ґрунтовних рекомендацій. І в інших аналітичних жанрах – огляді, огляді преси, рецензії, коментарі та рецензії, факти теж ґрунтовно узагальнюють. Розгляд конкретного питання, певної проблеми поєднують у них з логічними висновками, науковими узагальненнями та практичними пропозиціями.

Вплив на читацьку аудиторію в аналітичних жанрах залежить не від кількості наведених журналістом фактів, а від міри їх узагальнення, наявності оригінального авторського бачення проблеми, глибини аналізу документальних фактів сучасності.

Саме аналітичні жанри допомагають формувати, творити громадську думку щодо тих чи інших подій, фактів та явищ дійсності.

Художньо-публіцистичні жанри. Студентам варто звернути увагу на основні ознаки художньо-публіцистичних жанрів, їх загальну характеристику, причини фактичної відмови від цієї групи жанрів у багатьох сучасних виданнях.

У журналістиці виділяють досить специфічну групу жанрів, що за традицією називають художньо-публіцистичними, в яких поєднують художні і публіцистичні засоби відображення життєвих ситуацій, фактів, явищ. Їй притаманні образність і типізація, широке використання всіх літературно-мистецьких зображальних засобів.

Основними художньо-публіцистичними жанрами в газетній журналістиці є нарис і близькі до нього зарисовка, есе (відображають позитивні або нейтральні явища дійсності) та фейлетон і памфлет (гостро критичні, сатиричні жанри).

У художньо-публіцистичних жанрах конкретний, документальний факт ніби відходить на інший план. Визначальним стає авторський погляд, авторська думка та враження. Факт типізують, подають його образне трактування.

Так, наприклад, у нарисі факти автор пропускає через свідомість, передає через власне світоглядне “я”, частково збагачуючи власною фантазією. Для цього жанру більш важливим є не сам факт, а як цей факт сприймає і трактує автор, які асоціативні зв’язки він викликає. У нарисі факт узагальнений, типізований та переосмислений в образ.

Нарис, як і деякі інші жанри, має свою систему підвидів (портретний нарис, подорожній нарис, проблемний нарис, портретний нарис тощо).

Для художньо-публіцистичних жанрів особливо характерна типізація, сила узагальнення. Авторові важливо уміти піднятися над явищем або фактом. Важливо не констатувати, перелічувати факти, а наочно їх зображати, заглиблюючись у пошук причин, активно висловлювати свою точку зору.

Студентам також необхідно в загальних рисах ознайомитися з сатиричними жанрами, що друкують у періодичних виданнях (байки, анекдоти, епіграми, пародії тощо).

Тема 6. Жанри газетної журналістики
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации