Дипломный проект. Разработка машини для подрібнення коренебульбоплодів - файл n1.doc

Дипломный проект. Разработка машини для подрібнення коренебульбоплодів
скачать (5434.1 kb.)
Доступные файлы (15):
n1.doc5730kb.21.06.2007 19:57скачать
n2.cdw
n3.cdw
n4.jpg1471kb.20.06.2007 20:39скачать
n5.cdw
n6.cdw
n7.cdw
n8.cdw
n9.cdw
n10.cdw
n11.cdw
n12.cdw
n13.jpg913kb.20.06.2007 20:05скачать
n14.cdw
n15.cdw

n1.doc

  1   2   3   4   5
Зміст

Реферат.............................................................................................................................5

Вступ................................................................................................................................6

1. Аналіз господарської діяльності ЧСП „Гарант”......................................................8

1.1. Природно кліматичні умови.........................................................................8

1.2. Господарська діяльність підприємства........................................................9

2. Технологічна частина...............................................................................................14

2.1. Розрахунок генерального плану ферми на 1000 голів ВРХ.....................14

2.2. Розрахунок кормоцеху для ВРХ.................................................................22

2.2.1. Зоотехнічні вимоги обробки кормів.............................................22

2.2.2. Розрахунок загальних показників технологічних ліній..............23

2.2.3. Лінія обробки зерна........................................................................26

2.2.4. Лінія обробки стеблових кормів (силосу, соломи)......................27

2.2.5. Лінія обробки коренеплодів..........................................................28

2.2.6. Лінія змішування кормів................................................................28

2.2.7. Складання графіка роботи машин кормоцеху.............................29

2.2.8. Розрахунок технологічних показників кормоцеху......................32

2.2.9. Розрахунок економічних показників кормоцеху.........................34

3. Конструкторська розробка.......................................................................................38

3.1. Огляд існуючих технологій подрібнення..................................................38

3.2. Зоотехнічні вимоги до подрібнення коренебульбоплодів.......................44

3.3. Аналіз існуючих машин та обладнання для подрібнення коренебульбоплодів .....................................................................................................46

3.4. Технологічний розрахунок дискової коренерізки....................................55

4. Заходи охорони праці в ЧСП „Гарант”...................................................................60

4.1. Правове забезпечення охорони праці в господарстві..............................60

4.2. Аналіз стану охорони праці в ЧСП „Гарант”............................................61

4.3. Небезпека враження електричним струмом..............................................63

4.4. Схеми можливого „включення” людини в електричну мережу.............65

4.5. Напруга дотику й кроку..............................................................................68

4.6. Захисне заземлення......................................................................................71

5. Екологічна експертиза..............................................................................................75

6. Техніко-економічна ефективність конструкторської розробки...........................79

7. Висновки та пропозиції............................................................................................84

Список використаної літератури.................................................................................85

Додатки..........................................................................................................................88

Відомість дипломного проекту...................................................................................91


Реферат

Пояснювальна записка дипломного проекту на 91 с. комп’ютерного набору, 17 мал., 25 табл., 19 літературних джерел, 1 додатків, 8 аркушів графічної частини.

МАШИНИ ДЛЯ ПОДРІБНЕННЯ КОРЕНЕБУЛЬБОПЛОДІВ, РОБОЧА КАМЕРА, ПРИСТРІЙ ДЛЯ ВИДАЛЕННЯ ПРОДУКТУ, НОЖІ, ПРИСТРІЙ РЕГУЛЮВАННЯ КРУПНОСТІ ПРОДУКТУ, ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ, ОХОРОНА ПРАЦІ, ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА, ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ.

Об’єктом розробки є машини для подрібнення коренебульбоплодів.

Розроблено машину для подрібнення коренебульбоплодів, питання організації роботи при подрібненні коренебульбоплодів. Наведено характеристику і склад машини для подрібнення коренебульбоплодів.

Структурний і якісний склад машини розроблено з використанням програми оптимізації роботи кормоцеху.

Розроблено конструкцію коренерізки.

Наведені заходи по охороні праці та економічної ефективності застосування нової машини для подрібнення коренебульбоплодів.

Вступ

Перед працівниками агропромислового комплексу поставлені відповідальні завдання – досягти стабільного зростання сільськогосподарського виробництва, надійно забезпечити країну продуктами харчування і сільськогосподарською сировиною. При цьому необхідно підвищити продуктивність худоби і птиці, забезпечити стабільне збільшення виробництва продукції тваринництва.

Особливу увагу приділяють нарощуванню виробництва м'яса.

Розв'язуванню цієї проблеми сприятимуть всебічна інтенсифікація скотарства шляхом дальшого поглиблення концентрації та спеціалізації на базі міжгосподарської кооперації, впровадження інтенсивних технологій.

Основними елементами промислової технології виробництва яловичини є ритмічне надходження на комплекс (ферму) телят, інтенсивна, біологічно повноцінна годівля молодняку за деталізованими нормами та оптимальні умови утримання.

Забезпечити ці умови в галузі м'ясного скотарства можна лише шляхом впровадження прогресивної техніки, умілої організації її виробничої експлуатації, а також створення передумов для усування ручної праці на основних технологічних операціях.

Також актуальною проблемою на підприємствах є впровадження нових технологій в приготуванні кормів. Встановлення нових більш продуктивних подрібнювачів коренебульбоплодів, які б забезпечували гарну якість подрібнення продукту відповідно до зоотехнічних рекомендацій, тобто до такого стану продукту, при якому коренебульбоплоди можна використовувати на корм з найбільшою ефективністю. Подрібнювачі повинні бути універсальними, здатними переробляти всі види коренебульбоплодів і мати можливість регулювання крупнисті продукту в межах, достатніх для згодовування всім групам споживачів цих кормів. Також повинні бути економічними за енергоємністю, добре узгоджуватись із можливостями механізованого завантаження сировини, мати просту конструкцію, бути надійними і зручними в експлуатації.
1. Аналіз господарської діяльності ЧСП „Гарант”

ЧСП „Гарант” розташоване в с. Олексіївна Сумського району Сумської області на відстані від міста Суми – 27 км. В господарстві налічується землі –4050га., з них ріллі – 2627га., лісу – 200 га., пасовищ – 264га.,
1.1.Природно кліматичні умови

Землі господарства відносяться до кліматичного району, який характеризується помірним кліматом.

Літо тепле, протягом якого випадає значна кількість опадів – 295-310мм. Зима холодна, але є пора в яких є відлиги. Середня річна температура складає 3-5єС (таблиця 1.1)

Таблиця 1.1

Середньорічна температура району

Місяць року

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Температура єС

-7.6

-7.0

-2.6

-7.0

14.5

18.4

19.7

18.9

12.9

6.5

0.2

-4.4


Найбільш холодними місяцями є січень та лютий, а теплими – червень. липень та серпень.

Взимку погода має різний характер: низькі температури – -15...-20єС, змінюються відлигами з температурами +3...+5єС.

Зимою переважно мають місце західні, північно-східні та північно-західні вітри. Напрямки їх часто змінюються що приводить до швидкої зміни температури повітря.

Тривалість періоду з стійким сніговим покриттям складає – 90-105 днів. Середня багаторічна дата закінчення весняних заморозків – 28 квітня – 2 травня, а осінні заморозки починаються з 2-3 жовтня. Тривалість без морозного періоду складає близько 155 днів. Середньорічна кількість опадів на території району – 501-555мм. Коливання річної суми опадів в окремі роки від 315-340 до 885-930мм.

Таблиця 1.2

Розподіл річних опадів

Місяць року

I

II

III

IV

V

VI

VII

VII

IX

X

XI

XII

Кількість опадів

31

28

31

29

56

67

76

61

48

49

36

38


Наведені данні показують. що найбільша кількість опадів збігається з періодом розвитку сільськогосподарських рослин, що сприяє підвищенню їх урожайності.

Середня відносна вологість повітря знаходиться улітку в межах 50-15%. Ґрунти перехідної зони, до якої відноситься Сумський район представлені в основному чорноземами, а також світло-сірими, сірими. темно-сірими лісовими ґрунтами та чорноземами пів золеними. Реакція ґрунтового середовища в основному слабо кислотна (рН = 5,0-5,6). На цих ґрунтах ефективні всі види добрив. В порівнянні з іншими ґрунтами, дані ґрунти дають достатньо високі врожаї практично всіх сільськогосподарських культур.
1.2. Господарська діяльність підприємства

ЧСП „Гарант” – багатогалузеве господарство. В господарстві працює 165 чоловік, з них інженерно-технологічних працівників – 8 чоловік. Основні фонди господарства наведені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3

Фонди господарства

Показники

Одиниця виміру

2007р.

2006р.

2005р.

Площа с/г угідь

га.

4009

4281

3921

Вартість валової продукції

тис. га.

4570,3

4364,5

3461,5

Вартість товарної продукції

тис.га.

2942,0

3672,0

2596,0

Вартість основних виробничих фондів

тис.га.

2555,5

2495,9

2390,0

Наявність умовних тракторів

шт.

32

32

29

Середньорічна кількість працівників

чол..

185

186

182

В рослинництві господарство спеціалізується на вирощуванні зернових культур – пшениці, ячменю, кукурудзи, гречки, гороху. З технічних культур – цукровий буряк, коренеплоди, соняшник.

Таблиця 1.4

Площа зернових і технічних культур господарства в 2006 році

Культура

Площа, га

% ріллі

Пшениця

1200

26,5

Ячмінь

355

7,9

Кукурудза на зерно

120

2,7

Гречка

100

2,1

Горох

120

2,7

Всього зернових

2065

45,7

Коренеплоди

82

1,8

Цукровий буряк

300

6,6

Соняшник

180

4

Для забезпечення тваринництва кормами в господарстві вирощують декілька видів кормових культур (таблиця 1.5).

Таблиця 1.5

Урожайність сільськогосподарських культур

Культура

Роки

2005

2006

2007

Пшениця

21,3

38,7

30,6

Ячмінь

30,0

31,2

28,2

Кукурудза на зерно

47,0



34,2

Цукровий буряк

137,8

147,9

195,6

Соняшник

8,3

4,3

8,7


Також в господарстві досить велике поголів’я тварин великої рогатої худоби і свиней.

Таблиця 1.6

Площа, урожайність і валовий збір кормових культур

Культура

Показники

2005р.

2006р.

2007р.

Кукурудза на силос

Площа, га

270,0

500,0

440,0

Урожайність, ц/га

160,0

152,0

149

Валовий збір. т

10491,0

7437,7

75160,0

Коренеплоди

Площа, га

89,0

86,0

82

Урожайність, ц/га

290,0

301,0

210

Валовий збір. т

2625,5

2588,6

1722,0

Однорічні трави на зелену масу

Площа, га

375,0

362,0

95,0

Урожайність, ц/га

178,0

165,0

152,0

Валовий збір. т

3275,9

3081,3

1275,0

Багаторічні трави на сіно

Площа, га

20,0

70,0

70,0

Урожайність, ц/га

20,0

26,0

32,4

Валовий збір. т

70,0

250,0

130,0

Багаторічні трави на зелену масу

Площа, га

57,0

57,0

27,0

Урожайність, ц/га

150,0

170,0

161,0

Валовий збір. т

465,0

570,0

403,0

Дані наведені у таблиці показують, що виробництво кормових культур за останні три роки зменшилось, що негативно впливає на розвиток молочного скотарства та підвищення продуктивності корів.

За останні роки в господарстві спостерігається зменшення поголів’я тварин.

Таблиця 1.7

Динаміка поголів’я тварин господарства

Вид тварин

2005

2006

2007

Велика рогата худоба, гол.

843

753

744

утому числі корів

250

250

250

Свині, гол.

192

201

183

у тому числі основних свиноматок

15

13

13


В господарстві також спостерігається тенденція до зниження поголів’я ВРХ. На ряду з цим також знижується і продуктивність тварин.
Таблиця 1.8

Продуктивність тварин

Показники

2005 рік

2006 рік

2007 рік

Річний надій, кг/гол.

10333

10420

9327

Середньодобовий приріст ВРХ, гр..

402

436

404

Середньодобовий приріст свиней, гр..

241

218

273

Вихід телят на 100 голів корів, гол.

90

96

85

Отримано поросят на основну свиноматку, гол

7

9

11

Зниження поголів’я та продуктивності тварин привело за останні роки і до зниження валового виробництва тваринницької продукції. Однією з причин незадовільного стану у тваринництві є відсутність комплексної механізації на базі сучасної високотехнологічної техніки.

Таблиця 1.9

Рівень механізації виробничих процесів у тваринництві

Процеси

ВРХ

Свині

Поїння тварин

100,0

100,0

Приготування та роздавання кормів

70,0

77,0

Видалення гною

88,0

85,0

Доїння корів

100,0



Створення мікроклімату

80,0

80,0

Комплексна механізація

86,4

85,5


Таблиця 1.10

Затрати праці і собівартість одиниці продукції

Найменування

Затрати праці, тис л/год.

Собівартість, грн..

Пшениця

16

27,80

Гречка

2

131,13

Ячмінь

9

26,20

Горох

2

25,67

Овес

1

22,43

Соняшник

3

75,21

Цукровий буряк

9

12,69

Молоко

157

59,74

М’ясо

137

1036,54


Проаналізувавши сільськогосподарське виробництво господарства можна сказати, що механізація даного підприємства на достатньому рівні, місце розташування дає великі можливості в реалізації виробленої продукції, а близькість з кордонами Росії дає можливість транспортування продукції за кордон з мінімальними затратами. Підприємство має за мету розширення посівних площ і збільшення врожайності продукції. А також в планах – збільшення робочих місць і підвищення механізації господарства.
2. Технологічна частина

2.1. Розрахунок генерального плану ферми на 1000 голів ВРХ

Генеральний план є основою для розробки комплексної механізації ферми. В ньому повинно бути відображено кількість та структуру поголів’я тварин, типи приміщень, види кормо сховищ, розташування будівель та інших споруд. Усе це в подальшому використовується для обґрунтування комплексу машин для ферми.

Площа земельної ділянки ферми, м2

(2.1)

де М – розмір ферми (корів, основних свиноматок та ін.), гол.;

f – норма площі, м2/гол. (табл.. 2.1)

Таблиця 2.1

Приблизні норми земельної площі на фермах

Молочна ферма, м2/гол.

150...200

Відгодівля молодняку ВРХ, м2/гол.

50...80

Свиноферма із закінченим циклом виробництва. м2/основну свиноматку

180...250

Репродуктивна свиноферма, м2/основну свиноматку

100...150

Свиноферма по відгодівлі молодняку. м2/гол.

15...30




При проектуванні генерального плану можна також використовувати норму площі аналогічного типового проекту.

При розрахунку розмірів земельної ділянки співвідношення його ширини й довжини повинно забезпечувати найбільш компактне розміщення всіх елементів ферми з дотриманням зоогігієнічних нормативів для тваринницьких об'єктів.

Зокрема, при співвідношенні ширини В до довжини L як 1:1,4

(2.2)

(2.3)





Визначають необхідну кількість у відповідних тваринницьких приміщеннях, використовуючи показники типових проектів (табл.. 2.2) або шляхом розрахунку за допомогою усереднених нормативів.

При розрахунковому методі довжина приміщення для тварин визначається з умови

(2.4)

де – довжина приміщення, м;

– норма площі приміщень, м2/гол.(табл.. 2.3)

b – ширина приміщень, ( 12м – для дворядного приміщення, 18 та 21 для чотирьохрядного).

Таблиця 2.2

Деякі типи тваринницьких приміщень

Приміщення

Кількість, гол.

Розміри, м

№ проекту

Корівник прив’язного утримання

100

78Ч12Ч2,8

801-2-3

150

108Ч12Ч3

801-482

200

78Ч21Ч3,5

801-70-3

Корівник боксового утримання

100

84Ч12Ч3

801-2-8

200

84Ч21Ч3

801-2-16

400

114Ч27Ч3,3

801-2-12

Пологове приміщення для корів

48

36Ч21Ч3,4

801-337

72

48Ч21Ч3,3

801-3-3

96

60Ч21Ч3

801-390

Телятник 20 дн. – 6 місяців

360

60Ч15Ч3

801-340

Телятник 6-11 місяців

564

138Ч18Ч3

801-4-6

Будівля по відгодівлі молодняку ВРХ

220

72Ч12Ч3

801-320

360

66Ч21Ч3

801-340

500

108Ч18Ч3,3

801-462

720

120Ч21Ч3,5

801-422



Таблиця 2.3

Приблизні норми площ утримання тварин, м2/гол.

Групи тварин

Приміщення

Вигульні майданчики

Корови дійні та сухостійні

8...10

15

Корови в пологовому відділенні

14...16




Молодняк ВРХ

3.5...4.0

10

Свиноматки холості та поросні

3.0...4.5

5

Свиноматки підсосні

13...16

10

Поросята на дорощуванні

1.0...1.3

0.5

Молодняк свиней на відгодівлі

1.4...1.6

0.8

Довжина приміщення:



Приймаємо 2будівлі 108Ч18Ч3,3.

Розрахунок елементів кормової зони та для зберігання гною зводиться до визначення розмірів та кількості сховищ різноманітного призначення (на прикладі розрахунку сховищ силосу).

Загальна місткість сховищ, м3:

(2.5)

де – кількість тварин і - ї виробничої групи, гол (див. ф. 4);

– добова норма видачі корму, кг/гол∙доб;

– розрахункова кількість днів;

– об'ємна маса корму, кг/м3;

–коефіцієнт використання об'єму сховища (? = 0.8);

к – коефіцієнт врахування втрат корму (к = 1.15).

Загальна площа усіх сховищ силосу, м2:

(2.6)

де Нс – висота сховища (Нс = 3,0...5,0м)

Нижню межу висоти сховища встановлюють для скорочення відходів за рахунок зниження відношення відкритої поверхні корму до його маси, верхня обмежується можливостями навантажувача.

Загальна довжина усіх сховищ силосу, м:

(2.7)

де Вс - ширина сховища силосу, м ( Вс = 6... 12).

Ширина траншеї повинна бути достатньою для розміщення засобів механізації. З іншого боку вона не повинна бути занадто великою, щоб товщина зрізуємого шару корму кожного дня була не меншою ніж 0.3 м.

Кількість траншей:

(2.8)

де l0 – довжина однієї траншеї, м.

Довжина однієї траншеї повинна бути обмеженою та кратною 6 м (стандартна довжина секції), щоб забезпечити її заповнення при закладці не більш ніж за 3 дні для отримання високоякісного силосу. За звичай, довжину траншеї приймають не більше 48 м.

Таблиця 2.4

Нормативи розрахунку сховищ на фермі

Назва показників

Сховища

силосу

зерна

корене­плодів

сіна

соломи

гною

Розрахункова кількість днів

220

365

220

220

220

120

Об'ємна маса, кг/м3

600..650

550..700

570..670

60..80

60...80

700..900

Коефіцієнт використання

0.8

0.8

0.8

0.8

1

0.9

Коефіцієнт втрат

1.15

1

1.1

1.1

1.2

1

Висота сховища, м

3...5

3...5

2

5

5

1.5..2

Ширина сховища, м

6...12

12...18

12...18

12..18

8

12...15

Довжина одного сховища 10 не більш, м

48

40

40

60

60

60

Розміри зерноскладів, коренеплодосховищ, сіносховищ, скирт соломи та гноєсховищ визначають аналогічно, використовуючи відповідні нормативи (табл.. 2.4).

Таблиця 2.5

Середньодобовий вихід гною та витрата підстилки від різних груп тварин, кг/гол

Групи тварин

Вихід гною

Витрата підстилки

Корови

55

1,5

Молодняк ВРХ на відгодівлі в віці:

6-9 місяців

18

1,0

9-12 місяців

25

1,0

12-15 місяців

34

1,0

15-18 місяців

40

1,0

18-21 місяців

44

1,0

21 - 24 місяця

50

1,0


Розрахунок силососховища

Загальна місткість сховища:



Загальна площа усіх сховищ силосу:



Загальна довжина усіх сховищ силосу:



Кількість траншей:



Розрахунок зерноскладу

Загальна місткість сховища:



Загальна площа усіх зерноскладів:



Загальна довжина усіх зерноскладів:



Кількість складів:



Розрахунок коренеплодосховища

Загальна місткість сховища:



Загальна площа усіх коренеплодосховищ:



Загальна довжина усіх коренеплодосховищ:



Кількість траншей:



Розрахунок сіносховища

Загальна місткість сховища:



Загальна площа усіх сіносховищ:



Загальна довжина усіх сіносховищ:



Кількість сіносховищ:



Розрахунок скирт соломи

Загальна місткість сховища:



Загальна площа усіх скирт соломи:



Загальна довжина усіх скирт соломи:



Кількість скирт:



Розрахунок гноєсховища

Загальна місткість сховища:



Загальна площа усіх гноєсховищ:



Загальна довжина усіх гноєсховищ:



Кількість траншей:



При розрахунку кількості скирт норма q включає добову витрату соломи на їжу та підстилку, а для гноєсховищ — відповідно добову витрату підстилки та вихід гною від однієї тварини (табл.. 2.5).

При розміщенні об'єктів на генеральному плані необхідно відокремити такі зони:

а) адміністративно-господарську (адміністративно-побутова споруда; санпропускник, авто ваги, та інше).

б) виробничу (приміщення для утримання та об'єкти обслуговування тварин);

в) зберігання та приготування кормів;

г) допоміжних будівель та споруд (котельна, гараж, майстерні та інше);

д) зберігання та переробки гною.

В залежності від конкретних умов окремі будівлі та споруди або їх групи можуть бути винесені за межі огорожі ферми (котельна, майстерня, гноєсховище та інше.).

Тваринницькі приміщення розташовують у виробничій зоні в один або декілька рядів з урахуванням протипожежних та зооветеринарних розривів.

В зоні зберігання кормів відстань між скитами соломи та сіна потрібно витримувати не менше 30м (під навісами – 15м), між силососховищами – 10м, коренеплодосховищами – 10 м. Кормоприготувальний цех розміщується в найбільш зручному для транспортування кормів місці. Розміри кормоцеху відповідають результатам технологічного розрахунку або, в залежності від чисельності поголів'я ферми, приймаються рівними 12x12, 12x15, 15x18, 18x24м.

На плані ферми необхідно нанести також насосну станцію (4x4 м), водонапірну башту (діаметр 3м), авто ваги (6x6м), трансформаторну підстанцію (2x2м), ветпункт (9x12м), молочний блок (12x12м). Біля головного в'їзду на ферму обладнується ветсанпропускник з дезбар'єром.

Забороняється пересічення транспортних потоків готової продукції, кормів та гною.

На генеральному плані вказують сторони світу, розу вітрів, дороги, огорожу, зелені насадження.

В правому нижньому кутку аркуша приводиться експлікація споруд та будівель, а на вільній ділянці – основні показники генплану: площа території (га), щільність забудови (%), довжина зовнішньої огорожі (м), площа доріг та майданчиків з твердим покриттям (м2),площа вигульних дворів.
2.2. Розрахунок кормоцеху для ВРХ

2.2.1. Зоотехнічні вимоги обробки кормів

Система машин може забезпечувати високу продуктивність тварин (удій від корів, середньодобовий приріст при відгодівлі молодняку та ін.) та економічну ефективність її використання, якщо якість приготованих кормів відповідатиме зоотехнічним вимогам. Недодержання цих вимог в умовах виробництва неприпустиме і призведе до економічного збитку.

У подрібненому зерні (концкормах) кількість мінеральних домішок допускається для поросят на дорощуванні і телят до 20-добюового віку не більше 03%, для молодняку ВРХ та свиней – не більше 0,5%, для корів та овець – не більше 0,7%. Модуль помелу зерна повинен бути для ВРХ у межах 1,0…2,6мм, свиней – 0,2…1,0мм. Стандарт визначає три ступені помелу: дрібний – 0,2…0,1мм, середній – 0,1…1,8мм, крупний – 1,8…2,6мм.

Силос повинен бути подрібнений до розмірів: для ВРХ – 10-15мм, дорослих свиней – 5…7мм, поросят – 3…5мм.

Зелена маса подрібнюється для ВРХ до 30-50мм при окремому годуванні і 10-15мм при приготуванні вологих мішанок, для дорослих свиней 5…7мм і поросят у межах 3…5мм.

Сіно і солома (грубі корми) при окремому годуванні подрібнюється для ВРХ до 50мм. Більш дрібну різку – 10…15мм готують при змішуванні грубих кормів з соковитими.

Коренеплоди мити і подрібнювати можна не більш ніж за 2 години до годування. Залишкова забрудненість після мийки не повинна перевищувати 2% маси чистих коренеплодів. Товщина стружки коренів для дорослої ВРХ повинна бути у межах 10…15мм, для телят і дорослих свиней 5..10мм, для поросят 3…5мм.

Оцінка якості змішування кормів визначається величиною відхилення контрольного компоненту від теоретичної величини у пробах суміші у процентах: до 8% – добра суміш; 8…10% – задовільна; 10…15% – не досить задовільна; більш 15% – погана.
2.2.2. Розрахунок загальних показників технологічних ліній

Добова продуктивність окремої технологічної лінії, т/доб:

(2.9)

де – добова норма споживання кормового компоненту 1, 2, …, n видом тварин, кг;

– чисельність поголів’я 1, 2, ..., n виробничих груп тварин, гол.









Попередня годинна продуктивність окремої технологічної лінії, т/год:

(2.10)

де Тл – попередній час роботи технологічної лінії на добу, Тл = 5...8год;









За формулами (1), (2) визначається добові та попередні годинні продуктивності ліній зерна, силосу, соломи, коренеплодів.

Вологість кормо суміші, %:

(2.11)

де W1, W2, …, Wn – вологість компонентів суміші, % (табл. 2.6)

Таблиця 2.6

Деяка властивість кормів

Корма

Вологість, %

Об’ємна маса, т/м3

Солом’яна різка

14...16

0,08

Трав’яна мука

12...14

0,18...0,20

Зелена маса свіжескошена

73...80

0,28...0,35

Силос розрихлений

72...77

0,35...0,40

Сінаж розрихлений

45...55

0,30...0,35

Кормовий буряк (корені)

86...88

0,57...0,65

Кормовий буряк (стружка)

86..88

0,67...0,74

Цукровий буряк (корені)

74...76

0,58...0,67

Цукровий буряк (стружка)

74...76

0,59...0,72

Зерно ячменю

13...15

0,55...0,75

Зерно кукурудзи

13...15

0,70...0,82

Зерно вівсу

13...15

0,40...0,56

Зерно пшениці

13...15

0,65...0,76

Зерно гороху

13...15

0,60...0,80

Дерть ячмінна

13...15

0,46...0,65

Дерть кукурудзяна

13...15

0,68...0,78

Дерть вівсяна







13...15

0,30...0,36




Дерть пшенична

13...15

0,45...0,63

Дерть горохова

13...15

0,50...0,65

Жом бурячний88...920,70...0,80



Вологість суміші кормів повинна бути для ВРХ – 75%, для свиней – 65%, вівець – 60%. Якщо під час розрахунку Wсум виявляється менше вологою, то в суміш необхідно добавити воду у кількості:

(2.12)

де Wвим – вимагаєма вологість суміші, %.



Добова продуктивність лінії змішування, т/доб:

(2.13)



Попередня годинна продуктивність лінії змішування, т/год:

(2.14)



Об’ємна маса кормо суміші, т/м3:

(2.15)

де – об`ємна маса компонентів кормо суміші (кормів і води), т/м3.



Об’єми завальних ям для зерна, дерті, коренеплодів, м3:

(2.16)

де ? – коефіцієнт заповнення, (0,8...0,9);

кі – кратність підвозу корму на добу, (1...3).






2.2.3.Лінія обробки зерна

Побудову лінії необхідно починати з вибору базової машини – дробарки зерна.

(2.17)

де – годинна продуктивність дробарки при модулі помелу М = 1,0мм та вологості зерна W = 14%, т/год;

– випадковий коефіцієнт за модулем помелу (таблиця 2.7);

– випадковий коефіцієнт за вологістю зерна.

Таблиця 2.7

Залежність від модуля помелу

Модуль помелу М, мм

0,4

0,6

0,8

1,0

1,2

1,4

1,6

1,8

2,0

2,2

Коефіцієнт

0,4

0,6

0,8

1,0

1,2

1,5

1,8

2,1

2,4

2,8
  1   2   3   4   5


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации