Лекції (вступна) - Охорона праці в соціальній сфері - файл n1.doc

приобрести
Лекції (вступна) - Охорона праці в соціальній сфері
скачать (102.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc103kb.01.06.2012 07:55скачать

n1.doc

3. Нормативно-правові акти з охорони праці

Розділ V: Нормативно-правові акти з охорони праці

Стаття 27. Документи, що належать до нормативно-правових актів з охорони праці.

Нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.

Стаття 28. Опрацювання, прийняття та скасування нормативно-правових актів з охорони праці

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці провадяться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з органами державного нагляду за охороною праці.

Санітарні правила та норми затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.

Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси повинні включати вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.

Стаття 29. Тимчасове припинення чинності нормативно-правових актів з охорони праці

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці роботодавець зобов'язаний повідомити про це відповідний орган державного нагляду за охороною праці. Він може звернутися до зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.

Відповідний орган державного нагляду за охороною праці розглядає клопотання роботодавця, проводить у разі потреби експертизу запланованих заходів, визначає їх достатність і за наявності підстав може, як виняток, прийняти рішення про встановлення іншого строку застосування вимог нормативних актів з охорони праці.

Роботодавець зобов'язаний невідкладно повідомити заінтересованих працівників про рішення зазначеного органу державного нагляду за охороною праці.

Стаття 30. Поширення дії нормативно-правових актів з охорони праці на сферу трудового і професійного навчання

Нормативно-правові акти з охорони праці є обов'язковими для виконання у виробничих майстернях, лабораторіях, цехах, на дільницях та в інших місцях трудового і професійного навчання, облаштованих у будь-яких навчальних закладах.

Організація охорони праці на зазначених об'єктах, а також порядок розслідування та обліку нещасних випадків з учнями і студентами під час трудового та професійного навчання у навчальних закладах визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі освіти та науки за погодженням з відповідним профспілковим органом.

До учнів і студентів, які проходять трудове і професійне навчання (виробничу практику) на підприємствах під керівництвом їх персоналу, застосовується законодавство про охорону праці у такому ж порядку, що й до працівників підприємства.
4. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці охоплює наступні основні напрямки:

— вивчення, узагальнення та впровадження світового досвіду з організації' охорони праці, покращення умов та техніки безпеки;

— участь у міжнародних інституціях з соціально-трудових питань та у роботі їх органів;

— одержання консультацій зарубіжних експертів та технічної допомоги у питаннях вдосконалення законодавчої та нормативної бази охорони праці;

— проведення та участь у міжнародних наукових чи науково-практичних конференціях та семінарах;

— підготовка кадрів з охорони праці за кордоном.

Плідне співробітництво налагоджено між Україною та Міжнародною організацією праці — однією з найдавніших міжурядових організацій, яка була створена ще у 1919 році. З 1946 року МОП — спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй. Україна є членом МОП з 1954 року. Із 181 конвенції, що прийняті на цей час МОП, Україна ратифікувала 50, серед яких найважливіші нормативні акти, що стосуються основоположних прав людини. У МОП діє система контролю за застосуванням в країнах-членах Організації конвенцій і рекомендацій. Кожна держава, член МОП, зобов'язана подавати доповіді про застосування на своїй території ратифікованих нею конвенцій, а також інформації про стан законодавства і практики з питань, що порушуються в окремих, не ратифікованих нею конвенціях. За фінансової підтримки міжнародних інституцій з 1996 року в Україні реалізується проект МОП „Мобілізація підприємств і працівників на запобігання зловживанням шкідливими речовинами в країнах Центральної та Східної Європи".

Налагоджується співробітництво в галузі охорони праці України із Європейським Союзом. Так, в рамках програми Tads почалася робота над проектом „Сприяння у забезпеченні охорони праці в Україні (з метою підвищення рівня ефективності)". Основні напрямки цього проекту включають: удосконалення нормативної бази в галузі охорони праці; створення інформаційного центру агітації та пропаганди з питань охорони праці; відпрацювання механізму економічних розрахунків на підприємстві, спрямованих на створення безпечних і здорових умов праці працюючим.

В рамках Угоди про співробітництво в галузі охорони праці фахівці України разом із фахівцями інших держав СНД проводять спільну роботу щодо удосконалення Системи стандартів безпеки праці, узгодження та розробки нормативної бази в галузі охорони праці для країн СНД.
5.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

Відповідно до ст. 49 Закону України „Про охорону праці" за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст. 147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення може бути накладене за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охороною праці. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні дисциплінарного стягнення необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.

Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних в порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу. Право накладати адміністративні стягнення з причин, зазначених у ст. 49 Закону України „Про охорону праці" мають службові особи Держнаглядохоронпраці. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і власника (підприємства). У ст. 130 КЗпП зазначається, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіянупідприємству (установі) через порушення покладених на них обов'язків, в тому числі, і внаслідок порушення правил охорда, праці. Матеріальна відповідальність встановлюється лише за пряму діисну шкоду І за умови, коли така шкода заподіяна підприємству (, -f анові) винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Li^ відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди Матеріальна відповідальність може бути накладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. Власник підприємства (установи) або уповноважена ним особа (орган) несе матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду працівникові незалежно від наявності вини, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Збитки у зв'язку з порушеннями законодавства про охорону праці можуть включати відшкодування потерпілому втраченого заробітку, одноразову допомогу, додаткові витрати на лікування, протезування, якщо потерпший залишився живим, а також витрати на поховання в разі смерті потерпілого, одноразову допомогу на сім'ю та на утриманців.

Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров'я громадян. Суб'єктом кримінальної відповідальності з питань охорони праці може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин — власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку.
6. Основні поняття і терміни з охорони праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

7. Комітет по нагляду ОП України

1. Державний комітет України по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Мініс-трів України.

Комітет реалізує державну політику в галузі охорони праці, здійснює державний нагляд за додержанням зако-нодавчих та інших нормативних актів з охорони праці і при користуванні надрами.

2. Держнаглядохоронпраці у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабі-нету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Комітет організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням.

Комітет узагальнює практику застосування-актів зако-нодавства з питань, що входять до його компетенції, роз-робляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

3. Основними завданнями Держнаглядохоронпраці є:

комплексне управління охороною праці на державному рівні;

здійснення державного нагляду за додержанням у про-цесі трудової діяльності вимог законодавчих та інших нормативних актів щодо безпеки, гігієни праці й виробни-чого середовища, а також за проведенням робіт по геоло-гічному вивченню надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини;

проведення експертизи проектної документації і видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконстру-йованих підприємств, об'єктів.і засобів виробництва;

координація науково-дослідних робіт з питань охорони праці і підвищення ефективності державного нагляду за охороною праці;

розвиток у встановленому порядку міжнародних зв'язків з питань нагляду та охорони праці.

4. Держнаглядохоронпраці відповідно до покладеник на нього завдань;

1) розробляє за участю міністерств, інших центральник органів державної виконавчої влади і профспілок націо-нальну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та. виробничого середовища і контролює її виконання;

2) здійснює управління Державним фондом, охорони пра-ці;

3) координує роботу міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та об'єднань підприємств у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

4) організує і здійснює державний нагляд за:

додержанням у процесі трудової діяльності вимог зако-нодавчих міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів щодо охорони праці;

відповідністю вимогам нормативних актів про охорону праці діючих технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів і прила-дів, а також придбаних за кордоном;

безпекою і технічним станом будов, споруд, обладнання, інших засобів виробництва;

своєчасним забезпеченням працівників спецодягом та іншими.засобами індивідуального захисту і утриманням їх відповідно до чинних нормативних актів;

виготовленням, монтажем, ремонтом, реконструкцією, налагодженням і експлуатацією машин, механізмів, устат-кування, транспортних та інших засобів виробництва згідно з вимогами нормативних актів про охорону праці;

відповідністю вимогам правил і норм з охорони праці об'єктів виробничого, соціально-культурного та побутово-го призначення, а також тих, що будуються і реконструю-ються;

виготовленням, транспортуванням, зберіганням, викорис-танням та обліком вибухових матеріалів і виробів на їх основі;

повнотою вивчення родовищ корисних копалин і умов їх розробки, умов будівництва та експлуатації підземник споруд, захоронення шкідливих речовин, відходів вироб-ництва, а також правильністю і своєчасністю передачі родовищ корисних копалин для промислового освоєння;

додержанням вимог щодо охорони надр при веденні робіт по їх вивченню, встановленні кондицій на мінеральну сировину, розробці родовищ твердих, рідких і газоподіб-них корисних копалин і використанні надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

забезпеченням раціонального використання мінеральних ресурсів при їх переробці, найбільш повним і комплекс-ним вилученням наявних корисних компонентів;

проведенням комплексу маркшейдерських і геологічних робіт;

роботою служб внутрівідомчого контролю за станом охо-рони праці, служб охорони праці та інших структурних підрозділів підприємств щодо створення безпечних і не-шкідливих умов праці;

готовністю воєнізованих та інших професійних аварійно-рятувальних формувань, аварійно-диспетчерських служб до локалізації й ліквідації аварій.

Держнаглядохоронпраці здійснює в межах своєї компе-тенції державний нагляд на підприємствах, в установах й організаціях незалежно від форм власності, а також за виробничою діяльністю окремих підприємців. Порядок здійснення нагляду та перелік таких, що контролюються, об'єктів Міноборони, МВС, Служби безпеки. Прикордон-них війск. Національної гвардії та інших військових фор-мувань, де працюють особи за трудовими договорами, визначаються угодами між Держнаглядохоронпраці та за-значеними міністерствами і відомствами.

Періодичність обстеження підприємств та об'єктів вста-новлюється Комітетом залежно від стану умов праці та потенційної небезпеки виробництва;

5) реєструє об'єкти газового комплексу, котельні уста-новки і посудини, що працюють під тиском, трубопроводи для пари і гарячої води, підйомні споруди, склади вибухо-вих матеріалів та інші об'єкти, що потребують реєстрації відповідно до чинних нормативних актів;

6) проводить:

експертизу проектів будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) підприємств і виробничих об'єктів, розробок нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих на відповідність їх нормативним актам про охорону праці. Бере участь у при-йнятті в експлуатацію виробничих об'єктів;

вибіркову перевірку наявності і виконання проектів ве-дення робіт по геологічному вивченню надр, розробки ро-довищ корисних копалин і будівництва підземних споруд, заходів щодо запобігання і усунення шкідливого впливу гірничих робіт на будинки та споруди, а також установ-леного порядку обліку, стану і руху запасів корисних копалин, перероблюваної сировини та їх втрат;

технічний огляд і випробування об'єктів котлонагляду, газового комплексу, підйомних споруд та інших об'єктів на їх відповідність встановленим вимогам, контролює

своєчасність проведення такого нагляду і випробувань підприємствами, установами та організаціями;

7) видає:

дозволи на введення нових і реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення, а та-кож на початок роботи створених підприємств, виготов-лення і передачу у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, на впровадження нових технологій; виготовлення, випро-бування, монтаж, ремонт, реконструкцію, налагодження та експлуатацію парових і водогрійних котлів і посудин, що працюють під тиском, трубопроводів для пари й гарячої води, підйомних споруд, устаткування і технологічних об'єктів газового комплексу;

гірничі відводи на всі види користування надрами (крім видобування корисних копалин місцевого значення);

свідоцтва на право придбання промислових вибухових матеріалів підприємствами й організаціями, дозволи на проведення підривних робіт і виготовлення найпростіших вибухових речовин на місцях робіт;

8) розробляє із залученням міністерств і відомств та за-тверджує нові, переглядає, скасовує, припиняє чинність державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці, а також інші нормативні акти відповідно до своїх повноважень;

9) погоджує:

стандарти, технічні умови та інші нормативно-технічні документи на засоби виробництва і технологічні процеси, що містять вимоги з охорони праці, а також правила та інструкції стосовно робіт по вивченню, використанню і охороні надр, переробці мінеральної сировини;

норми відбору і втрат корисних копалин на підпри-ємствах, що займаються видобуванням твердих, газоподіб-них корисних'копалин і гідромінеральних ресурсів;

питання забудови родовищ корисних копалин і списан-ня їх запасів з балансу підприємств (крім корисних ко-палин місцевого значення);

заходи щодо захисту здоров'я та життя працівників і населення у разі надходження на підприємство нових не-безпечних речовин або перевищення допустимих об'ємів їх зберігання;

10) організує разом з Держстандартом проведення серти-фікації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів і робіт, стандарти на які містять вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей;

11) приймає нормативні акти-про навчання з питань охорони праці;

12) здійснює облік та аналіз аварій і нещасних випадків на виробництві, розробляє на цій основі пропозиції про.профілактику аварійності й виробничого травматизму;

13) забезпечує проведення дослідницької роботи з питань охорони праці й підвищення ефективності державного нагляду, координує і погоджує тематичні плани науково- дослідних робіт; здійснює контроль за реалізацією науко-во-технічних програм з питань, що входять до його ком-петенції;

14) веде інформаційно-роз'яснювальну роботу через пре-су, телебачення, радіо та інші засоби масової інформації щодо вимог.Закону України «Про охорону праці», про стан аварійності й травматизму в суспільному виробництві;
15) видає технічну, інформаційно-довідкову (в тому числі інформаційний бюлетень) та іншу літературу з безпеки праці, охорони надр, наглядової діяльності;

16) розглядає пропозиції і запити з питань, що входять до компетенції Комітету;

17) бере участь в міжнародному співробітництві в галузі охорони праці та використання надр, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід, організує виконання міжнародних договорів і угод з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

18) розробляє пропозиції про матеріальне і соціально-побутове забезпечення працівників Комітету, підприємств, установ і організацій, що входять до його сфери управлін-ня, та вносить Їх на розгляд відповідних органів;

19) здійснює управління майном, що є у загальнодержав-ній власності підприємств, установ та організацій, що входять до сфери управління Комітету:

приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на загальнодержавній власності, затверджує їх статути (по ложення), контролює їх дотримання та приймає рішення у зв'язку з порушенням статутів (положень);

укладає і розриває контракти з керівниками підприємств, установ та організацій;

здійснює контроль за ефективністю використання і збе-реженням закріпленого за підприємствами, установами й організаціями державного майна;

дає згоду орендодавцю на передачу в оренду цілісних майнових комплексів підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів, а також нежилих приміщень, погоджує істотні умови договору оренди.вказаних об'єктів;

дає згоду Фондові державного майна на створення спіль-них підприємств будь-яких оргпиігїаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є загаль-нодержавного власністю;

готує разом а відповідними місцевими Радами народних депутатів висновки та пропозиції Кабінету Міністрів Укра-їни щодо розмежування державного майна між загальнодержавною. республіканською (Республіки Крим) і комунальною власністю;

здійснює інші функції управління майном, передбачені чинним законодавством. Держнаглядохоронпраці має право:

1) безперешкодно в будь-який час проводити перевірку підконтрольних підприємств щодо дотримання законодав-ства про охорону праці та надр, отримувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;

2) залучати за Погодженням з відповідними міністерства-ми, іншими центральними органами державної виконавчої влади, підприємствами (об'єднаннями підприємств) їх спе-ціалістів для проведення перевірок підконтрольних підпри-ємств та об'єктів;

3) надсилати (надавати) керівникам підприємств, а та-кож їх посадовим особам, керівникам структурних підроз-ділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих Рад наро-дних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевим державним адмі-ністраціям обов'язкові для виконання розпорядження (при-писи) про усунення порушень і недоліків у галузях охоро-ни праці та користування надрами;

4) зупиняти експлуатацію підприємств, об'єктів, окре-мих виробництв, пехів і дільниць, робочих місць та об-ладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці та використання.надр, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

б) притягати до адміністративної відповідальності пра-цівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, надр і ведення під-ривних робіт;

6) 'надсилати (подавати) власникам, керівникам підпри-ємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді для вжиття заходів і передавати в необ-хідних випадках матеріали органам прокуратури для при-тягнення Їх до кримінальної відповідальності;

7) брати участь в перевірці знань з охорони праці у посадових осіб до початку виконання ними своїх обов'язків і періодично один раз на три роки;

8) перевіряти додержання встановленого порядку допус-ку працівників до роботи, їх інструктажу, навчання без-печних методів праці, перевірки знань з питань охорони праці. Відстороняти від виконання небезпечних і спеціаль-них робіт осіб, які не мають на це права;

9) заслуховувати посадових осіб міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій з питань охорони праці та використання надр;

10) припиняти випуск або вилучати дозволи на виготов-лення машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, технологічні процеси і веден-ня підривних робіт у разі невідповідності їх вимогам нор-мативних актів про охорону праці;

11) проводити в установленому порядку технічне розслі-дування обставин і причин аварій, випадків виробничого травматизму, розкрадання, розкидання і втрат промисло-вих вибухових матеріалів, приймати за результатами роз-слідування обов'язкові для виконання рішення з питань, віднесених до компетенції Держнаглядохоронпраці;

12) призначати в межах вимог чинних нормативних актів про охорону праці проведення міністерствами, підпри-ємствами, установами й організаціями контрольних ви-пробувань устаткування та матеріалів, контрольних аналізів виробничого середовища, технічного огляду устаткування, незалежної експертизи проектно-конструкторської докумен-тації;

13) одержувати безплатно від міністерств, інших цен-тральних органів державної виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ і організа-цій інформацію, необхідну для виконання покладених на Держнаглядохоронпраці завдань;

14) створювати в складі територіальних органів госпроз-рахункові підрозділи для проведення діагностики устатку-вання, експертизи проектів, ліцензування і сертифікації виробів, робіт і послуг, навчання та атестації спеціалістів.

6. Держнаглядохоронпраці при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої влади України, органами Республі-ки Крим, місцевими державними адміністраціями, органа-ми місцевого і регіонального самоврядування, а також відповідними органами інших держав.

7. Держнаглядохоронпраці в межах своїх повноважень видає на основі й на виконання чинного законодавства накази, організує та контролює їх виконання.

Комітет у разі необхідності видає разом з іншими цен-тральними органами державної виконавчої влади спільні акти.

Рішення Комітету з питань охорони праці та викорис-тання надр, видані в межах його повноважень, є обов'яз-ковими для виконання всіма міністерствами, центральни-ми і місцевими органами державної виконавчої влади, а також підприємствами, установами й організаціями.
8. Державний комітет України по нагляду за охороною праці очолює голова, який призначається Кабінетом Мі-ністрів України.

Голова має заступників, яких за його поданням призна-чає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов'язків між заступниками голови провадиться головою.

Голова Держнаглядохоронпраці несе персональну відпо-відальність за виконання покладених на Комітет завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відпо-відальності заступників голови, керівників підрозділів Ко-мітету.

9. Для виконання своїх функцій Держнаглядохоронпраці створює територіальні управління та інспекції. Державний нагляд за охороною праці здійснюють державні інспектори та посадові особи Комітету і вказаних територіальних органів,

10. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держнаглядохоронпраці, обговорення най-важливіших напрямів його діяльності у Комітеті утво-рюється колегія в складі голови (голова колегії), заступ-ників голови за посадою, а також інших керівних пра-цівників Держнаглядохоронпраці та його територіальних органів.

Члени колегії Комітету затверджуються Кабінетом Мініс-трів України.

Рішення колегії проводяться в життя, як правило, на-казами Комітету.

11. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо перспективних напрямів розвитку науки і техніки, спрямованих на поліпшення безпеки, гігієни праці та ви-робничого середовища, вироблення єдиної політики дер-жавного нагляду за охороною праці у Держнаглядохорон-праці створюється науково-технічна рада з учених і висо-кокваліфікованих фахівців.

Для координації робіт, пов'язаних з використанням вибухових матеріалів у суспільному виробництві, при Дер-жнаглядохоронпраці утворюється міжвідомча рада з вибу-хової справи.

Склад науково-технічної ради і міжвідомчої ради з вибухової справи і положення про них затверджуються голо-вою Комітету.

12. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівни-ків центрального апарату Держнаглядохоронпраці затвер-джуються Кабінетом Міністрів України.

Структура центрального апарату Комітету затверджується віце-прем'єр-міністром України.

Штатний розпис центрального апарату і положення про його структурні підрозділи затверджуються головою Комі-тету.

13. Держнаглядохоронпраці і безпосередньо підпорядко-вані йому територіальні органи є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням. Печатку з своїм найменуванням мають також інспекції територіальних органів.
9. Робота уповноважених трудових колективів з питань охорони праці

2.1. Уповноважені з питань охорони праці з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, оперативного усунення виявлених порушень здійснюють контроль за:

2.1.1. відповідністю законодавству про охорону праці:

- Умов праці на робочих місцях, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стану засобів колективного та індивідуального захисту, використовуваних працівниками, проходів, шляхів евакуації та запасних виходів, а також санітарно-побутових умов;

- Діючого режиму праці та відпочинку;

- Використання праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;

- Забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, іншими засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, організації питного режиму;

- Пільг і компенсацій, що надаються працівникам за роботу з важкими і шкідливими умовами праці:

- Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я або заподіяння моральної шкоди;

- Проведення навчання, інструктажів та перевірки знань працівників з охорони праці;

- Проходження працівниками попереднього і періодичних медичних оглядів;

2.1.2 забезпеченням працівників інструкціями, положеннями з охорони праці, що діють в межах підприємства, та додержанням працівниками в процесі роботи вимог цих нормативних актів;

2.1.З. своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків та професійних захворювань;

2.1.4. виконанням наказів, розпоряджень, заходів але питань охорони праці, у тому числі заходів з усунення причин нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, визначених в актах розслідування;

2.1.5. використанням фонду охорони праці підприємства за його призначенням;

2.1.6. наявністю і станом наочних засобів пропаганди та інформації з питань охорони праці на підприємстві.

2.2. Уповноважені з питань охорони праці негайно сповіщають майстра, бригадира чи іншого керівника робіт про будь-який нещасний випадок чи ушкодження здоров'я, які сталися з працівником в процесі роботи або у зв'язку з нею, надають допомогу потерпілому,

2.3. Уповноважені з питань охорони праці беруть участь у:

2.3.1. розробці розділу «Охорона праці» в колективному договорі (угоді), комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів з охорони праці, усунення причин, що призводять до нещасних випадків і професійних захворювань;

2.3.2. роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць на їх відповідність нормативним актам про охорону праці;

2.3.3. розслідуванні професійних захворювань та нещасних випадків на виробництві, якщо потерпілий не є членом профспілки;

2.3.4. вирішенні питання про зниження розміру одноразової допомоги потерпілому від нещасного випадку внаслідок невиконання працівником вимог нормативних актів про охорону праці;

2.3.5. розгляді факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для життя чи здоров'я працівника або оточуючих його людей і природного середовища, у разі відмови працівника виконувати з цих причин доручену йому роботу;

2.3.6. розгляді, при необхідності, посадовими особами листів, заяв і скарг з питань охорони праці працівників відповідного трудового колективу;

2.3.7. підготовці та проведенні громадських оглядів, конкурсів, рейдів але питань охорони праці.

3 . Нормативно-правові акти з охорони праці
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации