Жук Р.С., Ковтун І.І. Цивільна оборона - файл n1.doc

приобрести
Жук Р.С., Ковтун І.І. Цивільна оборона
скачать (972 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc972kb.05.06.2012 08:28скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5   6   7
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОДІЛЛЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять з курсу

“Цивільна оборона”

для студентів всіх спеціальностей ТУП
ЧАСТИНА 1


Хмельницький, 2000

Методичні вказівки до практичних занять з курсу “Цивільна оборона” для студентів всіх спеціальностей ТУП // Укладачі: Жук Р.С., Ковтун І.І. - Хмельницький: ТУП, 2000. - 40 с.

Укладачі: Жук Р.С.;

Ковтун І.І., к.т.н.


Відповідальний за випуск: завідувач кафедри БЖД, проф. д.т.н. Калда Г.С.

Методичні вказівки розроблено згідно з вимогами Закону “Про цивільну оборону України” і Програмами підготовки студентів вищих навчальних закладів по цивільній обороні. Основним завданням навчання студентів вищих навчальних закладів є підготовка їх до практичного виконання заходів цивільної оборони на виробничих підприємствах всіх форм власності в мирний і воєнний час в якості керівного складу.

Основні завдання цивільної оборони


Цивільна оборона України є складовою частиною соціальних та захисних заходів, які проводяться в мирний і воєнний час з метою захисту населення і народного господарства від наслідків аварії, катастроф, стихійного лиха, сучасних засобів ураження, а також небезпекою виникнення воєнних конфліктів в ядерний вік.

Цивільна оборона України організується за, територіально-виробничим принципом на всій території і являє собою сукупність структур державного управління підприємств, організацій і спеціально створених органів керівництва та сил цивільної оборони. Заходи цивільної оборони проводяться на всій території держави, як правило заздалегідь, з врахуванням особливостей кожного району.

З урахуванням вище сказаного цивільна оборона виконує такі основні завдання:

- запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і проведення заходів щодо зменшення збитків та втрат під час аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;

- оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій в мирний і воєнний час та постійне інформування його про наявну обстановку;

- захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

- організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та в воєнний час;

- організація та проведення рятувальних і інших невідкладних робіт в районах лиха і осередках ураження;

- створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у випадках та ситуаціях мирного і воєнного часу;

- підготовка і перепідготовка складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

Характеристика осередку ядерного ураження


Осередком ядерного ураження називається територія, в межах якої внаслідок ядерного вибуху відбулися масові ураження людей, рослин і тварин, руйнування і ушкодження будинків і споруд. Він характеризується: кількістю уражених людей, розмірами площ ураження, зонами радіоактивного зараження з різними потужностями доз радіації, зонами пожеж, зонами затоплень, зонами руйнування з ушкодженням будинків і споруд, ушкодженням, або заваленням захисних споруд. Ураження людей і тварин в осередку може виникнути від дії ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації, а також від факторів ураження.

Розміри осередків ядерного ураження в основному залежать від потужності і виду вибуху, а також рельєфу місцевості. Критерієм для визначення меж осередку ядерного ураження є надмірний тиск у фронті ударної хвилі (), який визначається як різниця між максимальним тиском у фронті хвилі і нормальним атмосферним тиском. Зовнішньою межею осередку ядерного ураження є умовна лінія на місцевості з надмірним тиском, що дорівнює 10 кПа (0,1 кгс/см2). Такий надмірний тиск вважається безпечним для незахищених людей.

1. Оцінка ступеня руйнувань, пожеж, ТА втратИ населення в осередку ядерного ураження





Рис. 1 Зони руйнувань осередку ядерного ураження
З метою визначення характеру руйнувань і встановлення обсягів рятувальних та інших невідкладних робіт осередок ядерного ураження, залежно від надмірного тиску у фронті ударної хвилі (), поділяються на чотири зони руйнувань (рис. 1): повних; сильних; середніх; слабких руйнувань.

Зона повних руйнувань має на зовнішній межі осередку надмірний тиск у фронті ударної хвилі 50кПа (0,5 кгс/см2), і займає площу км2, близько 12% всієї площі осередку ураження.

Вона характеризується масовими втратами незахищених людей (90%), повним руйнуванням будівель і споруд, руйнуванням або ушкодженням комунальних енергетичних мереж, а також систем захисних споруд (25%), утворенням суцільних завалів у населених пунктах.

Пожежі в цій зоні практично не виникають, тому що конструкції та предмети, які падають розкидаються і засипаються уламками, а полум’я збивається ударною хвилею, викликаючи тління та задимлення.

Зона сильних руйнувань виникає при надмірному тиску у фронті ударної хвилі від 50 до 30кПа (0,5-0,3 кгс/см2), і займає площу км2, близько 10% всієї площі осередку. Вона характеризується великими втратами (до 50%) незахищеного населення, сильним ушкодженням наземних промислових будинків і споруд, повним руйнуванням житлових будинків. Захисні споруди та комунальні енергетичні мережі, як правило, залишаються неушкодженими. Внаслідок руйнування будинків і споруд виникають місцеві та суцільні завали. Внаслідок дії світлового випромінювання можливе виникнення суцільних пожеж і навіть вогняних штормів.

Зона середніх руйнувань виникає при надмірному тиску у фронті ударної хвилі від 30 до 20кПа (0,3-0,2 кгс/см2), і займає площу км2, близько 18% осередку. Вона характеризується значними (40%) втратами незахищеного населення, середніми і сильними руйнуваннями будинків і споруд, виникненням окремих завалів, суцільними пожежами.

Зона слабких руйнувань виникає при надмірному тиску у фронті ударної хвилі від 20 до 10кПа (0,2-0,1 кгс/см2), займає площу км2 (60% площі осередку), і характеризується незначними втратами (15%) населення, слабкими і середніми руйнуваннями будинків і споруд, виникненням окремих завалів та пожеж.

Осередок ядерного ураження також характеризується складною пожежною обстановкою. В ньому виділяють 3 основні зони пожеж: зону пожеж у завалах; зону суцільних пожеж; зону окремих пожеж.

Зона пожеж у завалах охоплює всю зону повних і частину зони сильних руйнувань осередку ядерного ураження. На її зовнішній межі величина світлового імпульсу (І) становить при повітряному вибуху 2400-4000 кДж/м2 - перша цифра відповідає потужності вибуху (q) до 100 кілотонн; друга - 1000 кілотонн і більше, при наземному - 700-1700 кДж/м2. Зона характеризується тривалим горінням у завалах з виділенням продуктів неповного згорання різних токсичних речовин і сильним задимленням. Внаслідок цього виникає небезпека ураження людей, які знаходяться у сховищах, а також тих, що беруть участь у проведенні рятувальних робіт.

Зона суцільних пожеж охоплює більшу частину зони сильних руйнувань, всю зону середніх (а при наземному вибуху - частину її) і частину зони складних руйнувань. На її зовнішній межі величина світлового імпульсу І досягає 400-600 кДж/м2. Пожежі виникають більш як у 50% будинків і споруд, а через 1-2 години вогонь розповсюджується на решту будинків.

Перетворення окремих пожеж у суцільні значною мірою залежить від ступеня вогнестійкості будинків і споруд, категорії пожежної небезпечності виробництва і щільності забудови.

Зона окремих пожеж при наземному вибуху охоплює частину зони середніх руйнувань, всю зону слабких руйнувань (при повітряному вибуху - частину її) і розповсюджується за межі зони осередку. На її зовнішній межі величина світлового імпульсу І становить 100-200 кДж/м2. Пожежі виникають в окремих будинках і спорудах. Горіння їх не викликає складних труднощів і при відсутності сильного радіоактивного зараження його можна проводити одразу після виникнення пожежі.

Радіуси зон пожеж можна розрахувати, користуючись формулою:

, (1)

де q - потужність вибуху в кілотоннах (кт); К - коефіцієнт залежності від вибуху (табл. Д.1).

Задача 1


Накреслити схему осередку ядерного ураження, який виник внаслідок наземного ядерного вибуху потужністю 100 кт, визначити ступінь руйнувань заданих елементів об‘єкту, та втрати населення в тій зоні руйнувань, де опинився об‘єкт.

Відстань від центру вибуху до об‘єкту 3,4 км, азимут 45. Щільність населення на території осередку 40 чол/км2.

Основні елементи об‘єкту: будинки і споруди (масивні промислові будинки з металевим каркасом, складські цегляні будинки); комунальні енергетичні споруди і мережі (котельні в цегляних будинках, трансформаторні підстанції).
Представити висновки у наступній формі

1. Межі зон руйнувань (табл. Д.2)

Рф, кПа













R, км














2. Розміри зон пожеж ((1), табл. Д.1)

  1. Схема осередку ядерного ураження, показати на схемі об‘єкт.

  2. Обєкт опинився в зоні ____________ руйнувань і _________ пожеж.

  3. Надмірний тиск на території об‘єкту Рф = ________ кПа.

  4. Ступінь руйнування заданих елементів об‘єкту (табл. Д.3).

  5. Площа зони руйнування в якій опинився об‘єкт S = _____ км2.

  6. Кількість населення в зоні __________ руйнувань N = _____ чол.

  7. Втрати населення в зоні руйнувань становлять П = _____ чол.



  1   2   3   4   5   6   7


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации