Реферат - Технологія виготовлення лляної олії - файл n1.doc

Реферат - Технологія виготовлення лляної олії
скачать (112.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc113kb.30.05.2012 00:57скачать

n1.doc

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій


Реферат

на тему

«Технологія виробництва лляної олії»
Київ 2011р.

Характеристика льону та лляної олії

Родина лляних включає більше 200 видів однорічних і багаторічних трав'янистих рослин, які розповсюдженні в усіх частинах світу.

Льон культурний (Linum usitatissimum). Посівні площі льону олійного в світі становлять 3,5 млн. га. Найбільші посівні площі в Індії - 920 тис. га, Канаді - 820 тис. га, Китаї -620 тис. га. В Україні висівають льон на площі приблизно 21 тис. га.

Раніше площі посівів льону олійного в Україні були значно більшими, поскільки лляна олія є сировиною для виробництва натуральної оліфи. 3 розвитком хімічної промисловості почали виготовляти штучну оліфу, яка поступається за якістю лляній, але значно дешевша.

Середня врожайність льону олійного в Україні 7,5 ц/га. Висока урожайність в Канаді - 13,2 ц/га, США - 12,9 ц/га, країнах СНД  - 10,5 ц/га. У науково-дослідних установах у роки із сприятливими погодними умовами врожайність льону олійного досягає 20-22 ц/га.

Льон культурний (Linum usitatissimum) — однорічна рослина, відноситься до стародавніх культур, які вирощувалися людиною. Перші археологічні знахідки культурного льону відносяться до неоліту, використання льону було досить різнобічним: волокно з стебла - для виготовлення ниток, мотузок, риболовних сіток, з насіння льону випікали хліб. В гробницях, віднесених до 2400-2200 pp. до нашої ери знайдені коробочки з насінням льону, які добре збереглися. Вста-новлено, що в Індії і Китаї льон як прядильна, а тим більше як олійна культура був введений в культуру раніше бавовника, тобто більше п'яти тисячоліть тому. За 4-3 тисячоліття до нашої ери льон вирощували на волокно в Месопотамії, Асирії, Єгипті.

Олію, яку отримують із насіння льону, використовують як харчовий продукт, а також у таких галузях промисловості: лакофарбовій для виготовлення натуральної високоякісної оліфи, лаків, емалей; електротехнічній; авіаційній; автомобільній; суднобудівній; ливарній; металообробній.

Суцвіття льону - китиця, плід - кулеподібна багатогніздова коробочка. У культурного льону коробочка при дозріванні не розкривається, у диких форм розтріскується. В гнізді коробочки міститься від однієї до десяти насінин яйцеподібної форми, плоских з гладенькою, блискучою насіннєвою оболонкою.

Квіти льону одноденні - вранці розкриваються, а близько полудня опадають. Льон - самозапильна культура (пиляки розтріскуються, висипаючи пилок), проте для нього цілком можливе запилення комахами, головним чином бджолами. Менше значення має запилення вітром, поскільки пилок льону досить важкий.

Льон культурний поділяють на п'ять підвидів (середньоземно-морський, проміжний, євразійський, індостанський, індоабіссін-ський), з яких найбільш розповсюдженими є три підвиди:

Середньоземноморський (крупнонасінний) - рослини низькорос-лі (до 50 см). Квітки, коробочки, насіння крупне. Маса 1000 насінин 10... 13 г. Вирощується в середньоземноморських країнах.

Проміжний (середньонасіннєвий) - рослини середньої висоти (50...60 см). Квітки, коробочки, насіння середнього розміру. Маса 1000 насінин 6...9 г. Розповсюджений як олійна культура на півдні України в Криму, Закавказзі, Казахстані.

Євразійський (дрібнонасіннєвий) - за висотою та розгалуженням стебла рослини дуже різні. Квіти, коробочки, насіння дрібного розмі-ру (маса 1000 насінин 3...5 г). Це найбільш розповсюджений у куль-турі підвид. Вирощується в Європі та Азії.

Насіння льону містить до 50 % олії, яка швидко висихає (йодне число 175...200 одиниць), утворюючи тонку гладеньку блискучу плівку.

За морфологічними ознаками (висота рослин, форма куща) і вегетаційним періодом Євразійський підвид поділяється на чотири групи сортів:

•          Льон-довгунець;

•          Льон-межеумок або льон проміжний;

•          Льон-кудряш;

•          Льон сланкий

Олійний льон відноситься до двох груп - льон-межеумок і льон-кудряш.

Льон-межеумок - висота рослин цієї групи коливається від 25 до 75 см (український межеумок) і від 28 до 80 см (казахстанський межеумок). Серед цієї групи мають перевагу одностеблові рослини.

Ступінь розгалуження рослин залежить від погодних та агротехнічних умов. Кількість коробочок на рослині від 14 до 41. Колір насіння коричневий.

Вирощується переважно для одержання олії, рідше - для отримання волокна в Центрально-Чорноземній зоні Росії, на Північному Кавказі, в Україні та Казахстані.

Льон-кудряш -сорти цієї групи за висотою рослин, кількістю стебел на рослині, гіллястістю, кількістю, формою та розміром ко-робочок дуже різноманітні. Висота рослин в умовах суходолу коливається в межах від 13 до 55 см, на зрошувальних землях рослини досягають висоти 70 см. Низькорослий кудряш зустрічається у високогірних районах Таджикистану та в Узбекистані.

Найрозповсюдженіший колір квітки блакитний, фіолетово-блакитний, а для окремих географічних груп білий. Кількість коробочок і їх розміри знаходяться в прямій залежності від ступеню гіллястості. Багатокоробочкові рослини компактні, гіллясті, цінні для селекції. Діаметр розкритої квітки 15-25 мм. Квітка має 5 тичинок з синіми, оранжевими або жовтими пильниками.

Насіння складається з шестишарової оболонки, ендосперму і зародка. Колір насіння цієї групи світло-бурий, бурий, темно-бурий, блідо-жовтий, жовтий, темно-жовтий. У білоквіткових форм насіння світле і темно-жовте, містить більше олії, ніж коричневе.

Льон-довгунець - високорослі (60... 120 см і більше) одностеблові рослини, розгалужуються тільки у верхній частині стебла. Стебло зеленого і сизо-зеленого кольору, листки ланцетоподібні, КВІТКИ 3 блакитними, рожевими або білими пелюстками. Плід - п'ятигніздова коробочка. Насіння плоске, яйцеподібної форми, буре або коричневе. На одній рослині від 2...3 до 8... 10 коробочок. Коренева система роз-винута слабо. Вирощується в районах помірно теплого та вологого клімату.

Льон сланкий - густооблисткована рослина зі слабким багато-стебловим кущем. Квіти блакитні, середньої величини, коробочки дрібні, насіння буре. Морозостійкий. В селекційній роботі його використовують для схрещування з межеумком та довгунцем.

Хімічний склад насіння льону наведений в Таблиці . Ліпіди насіння локалізовані в ядрі насіння (ендоспермі), вміст ліпідів в насіннєвій оболонці відносно невеликий. Ліпіди оболонки за складом значно відрізняються від ліпідів ендосперму.

Таблиця. Хімічний склад насіння льону (%, на суху речовину)

Частина

насіння

Ліпіди

Протеїни

Целюлоза

Зола

Вуглеводи

Волога

Ядро

59,2

19,1

1,3

4,4

16,1

4,2

Ендосперм

40,4

34,2

5,3

2,6

19,6

5,3

Насіннєва оболонка

8,2

1,2

17,9

3,3

62,4

11,4

Насіння

48,4

21,4

4,5

4,1

21,7

4,3

Максимальна кількість целюлози зосереджена в оболонці насіння, але в порівняні з оболонками насіння інших олійних рослин в оболонці льону масова частка целюлози менша, проте багато інших вуглеводів, в першу чергу слизових речовин (5...12 % від маси абсолютно сухого насіння). Слизові речовини представлені вуглеводами, що легко диспергуються у воді, які складаються з моноцукрів і галактуронової кислоти. Якщо насіння льону намочити у воді, а потім екстракт обробити великою кількістю етилового спирту, то можна виділити слиз у вигляді білої волокнистої маси, яка при повному висиханні стає дуже крихкою. Разом зі слизом з насіння частково екстрагуються білки. Присутність слизу, що вкриває зовнішню поверхню насіння, є специфічною особливістю насіння льону, що дозволяє йому легко прикріплятися до грунту під час проростання. 3 інших вуглеводів в насінні містяться моно-, дисахариди і геміцелюлози. В дозрілому насінні редукуючі цукри і крохмаль відсутні.

Крім зазначених компонентів до складу насіння льону входять мінеральні речовини, вітаміни тощо. Зокрема, в ньому міститься (мг/кг): кальцію - 8,6; фосфору - 19,9; тіаміну - 8,8; рибофлавіну -0,004; ніацину - 0,101; пантотенової кислоти - 0,031 і холіну - 4,9. В лляній олії міститься 0,8...0,9 % фосфоліпідів, 0,5...1,1 % неомилюваних ліпідів, в тому числі стеролів 0,42 %, токоферолів 48,0...48,9 мг % і каротиноїдів 0,27...0,36 мг %.

Базисні та обмежувальні норми для лляного насіння, як промислової сировини наведені в Таблиці.

Таблиця. Базисні та обмежувальні норми до насіння льону, яке заготовляється

Показники

Базисні норми

Обмежувальні норми

Вологість,%

13

16

Вміст домішок,%, не більше

сміттєвих

олійних


3,0

6,0


15

5,0

Зараженість шкідниками хлібних запасів

Не допускається

Допускається зараженість кліщем

Вміст насіння рицини

Не допускається

За станом вологості насіння олійного льону може бути: сухе (до 8% включно), середньої сухості (від 8,1 до 10 %), вологе (від 10,1 до 13 %) і мокре (більше 13 %).

Залежно від засміченості насіння льону класифікують на такі ка-тегорії: чисте (вміст сміттєвих домішок до 2 %, олійних до 3 % включно), середньої чистоти (вміст сміттєвих від 2,1 до 4 %, олійних від 3,1 до 5 %), засмічене (вміст сміттєвих домішок більше 4 %, олійних більше 5 %).

Технологічна схема підготовки лляного насіння до пресування
Лляне насіння після зважування проходять перше попереднє очищення перед сушінням або складуванням. При подачі на виробництво насіння, пройшовши магнітне очищення, надходять в сухомийку для звільнення від землистих домішок.

Вторинне очищення від органічних і мінеральних домішок проводиться в сепараторах будь-якої конструкції.

Очищене насіння, пройшовши вторинну магнітну очистку, надходять на п’ятивальцьові верстати для подрібнення.
Очищення насіння
Перше очищення насіння відбувається перед їх сушкою для видалення великого мінерального і рослинного сміття в будь-яких сепараторах, які повинні знімати не менше 25% від загальної кількості сміття (при вмісті мінерального сміття в насінні не більше 1% і органічного сміття не більше 5%).

Технічні умови роботи сепараторів:

кут ситової рами, град ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ......10

частота обертання, об / хв.

ексцентрикового валу ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 450

вентилятора ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 600

розміри отворів сит, мм

підситок штампований ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 10

перше сито, плетене або штамповане ... ... ... ... ... ....3 Х8

друге сито, плетене ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..1х1

Сита повинні бути без западин і регулярно очищатися.

Друге очищення насіння виробляють після їх сушіння. Перед другим очищенням насіння бажано пропускати через сухомийку. Призначення сухомийкі полягає у відділенні від насіння домішок, близьких до них за розмірами і аеродинамічним властивостям, а також налиплого на них бруду. При відсутності сухомийок застосовують бічерушку.

Сепаратори, пристосовані для другого очищення без сухомийок, повинні знімати не менше 50% мінерального і 25% органічного сміття. Технічні умови роботи сепараторів ті ж, що і при першому очищенні.

Розміри отворів сит сепараторів, мм:

підситок штампований ... ... ....10

перше сито, плетене ... ... ... ... 2,5 х6

друге сито, плетене ... ... ... ... .1х1
Сушіння насіння
Сушіння насіння перед переробкою відбувається газами з температурою не вище 140-150 град. Цельсія не більше 1 год з нагріванням насіння до температури, не перевищуючи 80 град. Цельсія. Вологість насіння доводять до 6%, без чого не можливе хороше подрібнення.
Форпрессування
Підготовка мятки (подрібнення насіння)
Успішна переробка лляного насіння можлива тільки при хорошому їх подрібненні. Насіння льону подрібнюють на п’ятивальцьових верстатах через чотири проходи.

Мятка повинна бути однорідною і містити не менше 70% проходу через одноміліметрове сито (в сході з одноміліметрового сита частина лушпиння повинна переважати над ядровою)

У мятці не допускається вміст цілого, грубо подрібненого насіння і погано подрібненого лушпиння. Продуктивність п’ятивальцьового верстата НД-5 21т/добу насіння.
Підготовка мезги (волого-теплова обробка)
Як вказувалося вище, в період лляної мяткі до пресування в умовах, сприятливо для ферментативних процесів (при зволоженні і повільному нагріванні її від температури 20-25 град. Цельсія до 70 град. Цельсія), значна частина в ній тригліцеридів, фосфатидів і інших ліпідів під впливом гідролітичних ферментів розщеплюється. У результаті цього частина фосфатидів стає негідратуючою, і в такому вигляді переходять в олію; при гідратації цієї олії вони не випадають з нього, але з тригліцеридів вивільняються жирні кислоти, в значній мірі збільшують кислотне число виготовленої олії.

Одночасно в цих же умовах протікає ферментативний гідроліз глюкозиду лінамаріна з вивільненням з нього синильної кислоти.

Для запобігання вказаних вище небажаних процесів при підготовці лляної мятки до пресування необхідно проводити наступне:

Мятку швидко (протягом 30-40с) нагрівають для інактивації в ній ферментів у пропарювальному шнеку (інактиваторах) гострою парою до температури 85-90 град. Цельсія (тиск пари не менше 4,5-5,0 кгс/см2) і потім висушують у п'яти-або шестичанній жаровні до вологості 6-7% з доведенням температури до 90-100 град. Цельсія.

Загальна поверхня нагріву в жаровні повинна бути не менше 0,50-0,6 м2 на 1т/добу перероюлюючого насіння.

Відведення вологи з жаровні відбувається за допомогою природної аспірації через витяжні труби, не допускаючи підсмоктування повітря в чани жаровні.
Пресування
Для використання всієї потужності форпреса по продуктивності і за глибиною віджиму олії без погіршення його якості необхідно підтримувати безперервне і рівномірне надходження мезги в прес.

Нормальною вважається така робота форпреса, при якій найбільша кількість масла витікає в кінці першої і в другій секції зеєра. У напрямку до виходу макухи інтенсивність витікання олії поступово падає.

Режим і показники роботи форпрес типу ФП або МП наступні:

зазори між зеернимі колосниками, мм

І секція ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .........................................................1,00

ІІ секція ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... …………………………………0,75

ІІІ і ІV секція ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... …………………………...0,50

навантаження на приводний електродвигун, А (при напрузі 380 В) ... 30-40

частота обертання шнекового вала, об / хв ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... 24 - 25

товщина жмиховой ракушки, мм ... ... ... ... ... ... ... ... ... ......................7 - 8

олійність макухи,%, при фактичній вологості ... ... ... .. ………………..14

продуктивність преса, т / добу насіння, не менш ... ... ... .........................32
Остаточне пресування у експелерах
Подрібнення форпресової макухи
Подрібнення форпресової макухи проводиться послідовно в лопатевих шнеках, дискових млинах або на однопарних рифлених вальців і на п\ятивальцьових верстатах через чотири проходи. Верхній валок повинен бути рифленим, а решта - гладкими. Подрібнений макуха повинен бути однорідним і містити прохід через одномілімітровое сито не менше 80%
Підготовка матеріалу
Подрібнену форпресову макуху зволожують в першому чані жаровні гострою парою до вологості 7 - 8%.

У наступних чанах жаровні мезга підсушується в самопропарюючих чарах з доведенням температури, що не перевищує 95 град Цельсія і вологості до 3,5 - 4,0%.

Відведення зайвої вологи з другого і третього чанів регулюють засувками витяжних вікон без примусової аспірації.

Питома поверхня нагріву жаровні повинна становити 0,5 - 0,6 м2 на 1 т / добу перероблюючого насіння. Тиск насиченої зарубашечного пари в жаровні повинно бути 4,0 кгс/см2.
Пресування
Для використання всієї потужності експелера по продуктивності і за глибиною віджимання масла необхідно:

Підтримувати безперервну і рівномірну подачу до жаровні матеріалу з таким розрахунком, щоб чани були заповнені не менш ніж на ⅔ по висоті;

Підтримувати безперервну і рівномірну подачу на прес мезгу, для чого необхідно стежити за роботою живильного пристрою, Орієнтуючись за характером і виходом відпресованої ракушки та показами амперметра приводного електродвигуна;

Стежити за тим, щоб макуха по виході з преса була щільною, без жмихової домішки і з боку, зверненої до преси шнековому валу, мав гладку поверхню, а з боку зеєра - пористу.

Режим і показники роботи преса ЄП наступні:

зазори між зеернимі колосниками, мм

І секція ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ........................................................0,8

ІІ секція ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ………………………………...0,5

ІІІ секція ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ……………………………..0,25

ІV секція ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ………………………………..0,15

навантаження на приводний електродвигун, А (при напрузі 380 В) ... 21 - 22

частота обертання шнекового вала, об / хв ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..5 - 5, 5

товщина жмиховой ракушки, мм ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... …………..6 - 7

олійність макухи,%, при фактичній вологості, не вище ... ... ... ……….5,5

продуктивність преса, т / добу насіння ... ... ... ... .. ……………………..8

У період усталеної роботи необхідно систематично контролювати:

безперервність надходження матеріалу в жаровню і прес;

підготовку матеріалу в жаровню за показаннями манометрів і термометрів, а також по вологості мезги, що надходить в прес;

характер та інтенсивність осипи;

належне очищення зовнішньої поверхні зеерной камери;

нормальний ритм роботи всіх вузлів агрегату, стежачи за тим, щоб не було невластивих машині стукотів, шумів, тріска тощо.;

своєчасність мастила і механічну справність агрегату;

точне дотримання режиму по догляду за машиною, викладеного в інструкції з експлуатації агрегату;

навантаження приводних електродвигунів преса по амперметру;

нормальну освіту мушлі.

Необхідно звертати увагу на характер утвориння макухи і вихід її з преса і не допускати:

виходу макухи неоднакової товщини по колу випускної щілини;

наявність вирваних шматків, хвилястості;

наявність масляних плям на ракушці;

вихід масла через щілину зеєрной камери;

перерив у поступальному русі ракушок.
Далі масло їде на первинне очищення.

Використана література

  1. Л. В. Пешук. Біохімія та технологія оліє-жирової сировини. Навчальний посібник. – К.:Центр учбової літератури, 2011. – 135 с.

  2. М. І. Осейко. Технологія рослинних олій. – К.:Варта, 2006. – 22с.

  3. Сергеев А. Г. Руководство по технологи получения и переработки растительных масел и жиров. Том І. Книга первая. – Ленинград:1975. – 560с.


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации