Курсова робота - Екологічна оцінка екосистем м.Львів - файл n1.doc

приобрести
Курсова робота - Екологічна оцінка екосистем м.Львів
скачать (811.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc812kb.18.09.2012 14:53скачать

n1.doc



Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра екології










Виконала:

студентка ІV курсу

ФЕП, ЗЕКО 4

Перевірив:

Рівне 2009

ЗМІСТ

Завдання

Вихідні дані

Вступ………………………...……………………………..……………………………....3

Розділ1……………………….…………………………………………………................4

Морфологічно-просторова характеристика міста Львів.

1.1.Територія……………………………………………………………………………..4

1.2.Населення……………………………………………………………………………..5

1.3.Озеленення……………….…………………………………………….……………..9

1.4. Інженерна інфраструктура…….……………………………… ……………...11

Розділ2………………………………………………………………… ……………..12

Динаміка простору системи міста

2.1. Оцінка розвитку міста у просторі…………………………………………….12

2.2. Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації…….14

2.3 Загальна оцінка людського потенціалу………………………………………...14

Розділ3…………………………………………………………………………...............19

Оцінка впливу антропогенних чинників на місто

3.1. Визначення критерію самоочищення атмосфери………………………….19

3.2. Оцінка кількості автотранспорту……………………………………….......23

3.3 Оцінка шумового забруднення…………………………………………………..24

3.4 Районування території міста за ступенем забруднення………………..25

Розділ4…………………………………………………………………………………...27

Процеси формування якості міської води.

4.1 Умови прийому промислових стічних вод у міську систему водовідведення………………………………………………………………………….27

Розділ5…………………………………………………………………........................31

Комфортності міської екосистеми

5.1. Відеоекологічні особливості міст…………………………………………….31

5.2 Комфортність міського середовища…………………………………………32

Загальні висновки………………………………………………………………………35

Використана література……………………………………………………………36

Вступ

В останні десятиліття спостерігається різке погіршення екологічного стану довкілля, у тому числі системи «людина-місто». Саме місто з усіма його компонентами (абіотичними компонентами та біотичними) піддається найбільшому впливові з боку людини. Вторгнення людини в природні процеси та вплив на навколишнє середовище в ході науково-технічного прогресу набули загрозливого характеру і можуть призвести до незворотних наслідків, якщо не вжити заходів щодо їх знешкодження та ліквідацій причин порушень навколишнього природного середовища. Людство негативно впливає на рівновагу системи «людина - місто», як і усього навколишнього середовища вцілому, допускає надто багато порушень вимог і норм охорони довкілля. Якщо не вжити необхідних заходів, не підвищити вчасно екологічну свідомість кожної окремо взятої людини, то діяльність «людини розумної» може призвести до загибелі природного середовища.

Метою даної курсової роботи є набуття навиків майбутніми спеціалістами-екологами в оцінці міста. У роботі необхідно навести загальні дані про сучасний стан міст України (зокрема на прикладі м. Львів). Навести дані про стан тмосферного повітря, водних ресурсів, загальний стан середовища міста тощо. Засвоїти методики та розвинути в студентів практичні навички оцінки стану екологічної системи міста.

Виконання даної роботи дасть змогу за необхідності надавати оцінку екологічного стану міста, розробляти та обґрунтовувати комплекс заходів, спрямованих на його оптимізацію. З цією метою в даній курсовій роботі на прикладі м. Львів за допомогою відповідних розрахунків проведемо дослідження міської екосистеми, зважаючи на географічне положення, дослідимо дію абіотичних, біотичних факторів, антропогенного навантаження, запропонуємо відповідні заходи по зменшенню його негативного впливу.


Розділ 2.Оцінка системи Львівської області.
2.1 Оцінка розвитку Львівської області у просторі.



Урбанізовані ландшафти визначають основні риси обличчя міста. Вони складаються з зон:

Таблиця 2.1.

Зонування міста



Назва зони

Площа зони, (га)

1

Парки, водойми, обєкти КЗЗ

3000

2

Житлова забудова міста

2850

3

Загальноміський центр

350

4

Промислові зони

1500



    1. Стійкість міських ландшафтів до антропогенної

трансформації.
Розглядаючи ландшафт, варто зупинитися на використанні цього терміна в минулому і в теперішній час, оскільки часто він несе неоднакове смислове навантаження. Латинське тлумачення означає простір – політичний, природно-географічний, або ж демографічний. У Німеччині у XVIII ст. цей термін вживають як економічно-фінансову одиницю.

Генезис міських ландшафтів все більш і більш цікавить науковців усього світу. Вивчення перетворень природного ландшафту у антропогенний на тлі минулих цивілізацій можна звести до таких напрямків: дослідження просторового взаємозв‘язку в різні історичні періоди розвитку міста, встановлення співвідношення між порушеними і непорушеними компонентами ландшафту та виникаючими в зв‘язку з цим диспропорціями їхнього розвитку, аналіз впливу перетворених ландшафтів на рівень екологічної рівноваги.

Одним із критеріїв, що визначають регіонально – екологічну стійкість території площею S, служить показник геодинамічного потенціалу Gг, що характеризує ступінь схильності освоюваної території до деградаційних процесів і визначається відношенням Sу/S (де Sу – площа території ураженої несприятливими екологічними процесами).

  1. Визначиємо за допомогою вихідних даних геопотенціальну стійкість території міста за формулою:

(2.1)

де: ka – аддитивні коефіцієнти, які визначені методом нормуючої

функції.

  1. За отриманим результатом та при допомозі таблиці 2.2, проводимо класифікацію стійкості урбоекосистеми міста.

Таблиця 2.2.

Оцінка стійкості урбоекосистеми

№ з/п

Тип використання території


ka


Sу


Sу/S


W


Клас

Градації стійкості

1

2

5

6

7

8

9

10

1

Парки, водойми, обєкти КЗЗ



1



3000



0,4



1.67

Некерований замкнутий

Нестійка в цілому

2

Житлова забудова міста


0,5


2850


0.37


23

Некерований замкнутий

Нестійка вцілому

3

Загальноміський центр


0,25


350


0.04


1,01

Керований замкнутий

Стійка в малому

4

Промислові зони



0,0625


1500


0.19


1,01

Керований замкнутий

Стійка в малому

Таблиця 2.3.

Класифікація стійкості урбоекосистеми.

Клас урбоекосистеми

Градації стійкості

стійка вцілому

стійка в малому

нестійка в цілому

Керований замкнутий

0,9

1,0

-

Некерований замкнутий

0,6

0,8

0,1

Керований відкритий

0,4

0,5

-

Некерований відкритий

-

0,2

0

Висновок:

Для того, щоб покращити урбоекосистему міста я рекомендую підвищити площу зелених насаджень, винести промислові об’єкти за межі міста, покращити роботу очисних установок підприємств.

2.3. Загальна оцінка людського потенціалу.
Для ефективної просторової організації регіональних систем важливо систематизувати інформацію про наявний потенціал регіону. Постає вимога опрацювати теоретичні і методичні засади оцінки потенціалу простору. Дослідження окремих складових ресурсного потенціалу та його Новиков, А. Маринич, В. Руденко. Широкого поширення у науці набули поняття економічний, трудовий, природно – ресурсний, виробничий, рекреаційний, науково – технічний, духовний, аграрний, політичний, інформаційний і т. д. потенціали.

Побудова і дослідження моделі простору має на меті розкриття характеристик узгодження містобудівних систем у регіоні. Тому моделі простору присвоєно абревіатуру ПРОГРЕС. Просторова Гармонізація Регіональних Систем.

Нормативно – методична література, зокрема ДБН 360 – 92 “Містобудування: Планування та забудова міських та сільських поселень” включає перелік та регламентацію показників, які зустрічаються навколо таких характеристик містобудівних систем – величина, ємність, границі, функціональна та розпланувальна організація, доступність і місце елементу в системі вищої ієрархії, історичні особливості, містобудівні та природні особливості.

Людський вимір є узагальненою змінною містобудівного (регіонального) простору. Населення може бути структуризованим за різними ознаками, щодо: статі, віку, кваліфікації, інших параметрів.

Для будь – якої категорії людей характерні кількісні показники. Це, зокрема, кількість людей, що проживає на території, якісні характеристики-духовність, освіченість, використання – зайнятість, професійна структура.

У даному підрозділі курсової роботи пропонується користуючись вихідними даними, проаналізувати основні складові потенціалу міста та області (регіону).

Людський потенціал L кількісно можна охарактеризувати чисельністю населення в місті (області, регіоні) Nн, кількістю працездатних людей Nпр.

Якісний склад населення можна оцінювати освітнім рівнем, тобто відношенням людей з різним рівнем освіти до загальної кількості людей:
(2.2)

де: Р - освітній рівень населення;

aiкоефіцієнт вагомості певного освітнього рівня;

Niн - кількість людей, що мають певний освітній рівень.







Далі пропонується розглядаємо найбільш важливе для оцінки просторового потенціалу поєднання просторових характеристик. В абсолютних одиницях, це буде кількість людей Nфі , зайнятих у певній складовій певної галузі міста ( області, регіону). Сума ? Nфі = Nпр означає кількість працюючих людей. У відносному вираженні маємо структуру зайнятості населення:
; ; (2.3)

;

;

;
де: і – відповідно, частка людей, зайнятих в певній сфері діяльності, та

частка непрацюючих людей.

Дані, що наведені вище становлять методологічну основу для створення моделі розвитку потенціалу міста (області, регіону). Наступним кроком у розрахунках по даному підрозділу пропонується користуючись вихідними даними та даними таблиць (див. додатки), провести аналіз розвитку людського виміру у Вашому місті.

Людський вимір характеризується кількістю населення Nн та його якісними властивостями, (Табл 2.4)

Таблиця 2.4.

Основні характеристики людського виміру

Показники

Значення

Чисельність населення, тис. осіб

822,9

Віковий склад населення:

молодше від працездатного

працездатне

старше від працездатного




180

465,9

177

Зайнятість по галузям:

сільське господарство

нефункціональна сфера




50,6

10,5

промисловість

345,7

До якісних характеристик віднесемо якість демографічної ситуації, освіченість і приріст населення. Освіченість можна виразити формулою:

(2.4)


де: ?о – рівень освіченості;

Ni - кількість населення певного освітнього рівня (ВНЗ, ЗОШ, ПТУ);

?i – коефіцієнт вагомості освітнього рівня (ВНЗ - ?i – 0,5, ЗОШ - ?i – 0,5,

ПТУ - ?i - 1).


Якість демографічної структури населення можна охарактеризувати за віковими групами (0 – 18 років, 18 – 60 років, 60 і більше) за формулою:




(2.5)

де: ?д.с. – якість демографічної структури;

Ni, ?i – кількість населення певної вікової групи та її вагомий коефіцієнт.

Вагомий коефіцієнт певної вікової групи становить: 0 – 18 років - ?i – 0,3, 18 – 60 років - ?i – 0,5 та 60 і більше - ?i – 0,2. Значення приросту населення задано у вихідних даних до курсової роботи, згідно варіанту.


Звідси узагальнений середній показник якості людського виміру міста (області, регіону) можна виразити формулою:



(2.6)


Як результат, оптимальні умови розвитку людського виміру будуть спостерігатися при ?L = 1. При значенні ?L < 1 (область негативних результатів), у місті чи регіоні, для певних якісних характеристик людського виміру необхідно вжити відповідних заходів. За результатом, що отриманий по формулі 2.8, будуємо діаграму корисності людського фактора.

При оцінці використання наявного людського потенціалу в області, першим показником , який пропонується визначити у курсовій роботі є показник зайнятості населення у різних сферах господарства (у нашому випадку це сільське господарство та нефункціональна сфера).

Показник якості зайнятого населення визначаємо по формулі:
(2.7)


де: N1 – кількість населення що зайнята у сільському господарстві, для

якого ?i – 0,4.

N2 – кількість населення що зайнята у не функціональній сфері

робота, яка не передбачає випуску готової продукції), для ?i – 0,6.

Nпр.н.кількість працездатного населення (згідно варіанту).

Після цього, визначаємо використання наявного людського потенціалу за формулою:



(2.8)

де: ?L - коефіцієнт використання населення, Nпр. та Nпр.н. – відповідно,

кількість зайнятого у відповідній сфері населення та кількість

працездатного населення. Nпр.= N2.


За наявними даними та результатами оцінки, пропонується заповнити таблицю використання потенціалу міста.
Таблиця 2.5.

Використання потенціалу міста

Показник

Значення

Ранг проблеми

Чисельність населення, тис. осіб

822,9

-

Людський вимір:

?о




0,66

4

?д.с.

0,4

5

?пр.

0,04

6

Зайнятість в основних галузях:

сільське господарство




50,6

2

нефункціональна сфера

10,5

3

промисловість

345,7

1


Висновок:

Згідно можна зробити висновок, що більшість населення працюють в промисловій галузі, але рівень зайнятості населення говорить про те, що певна частина населення зайнята у сфері, яка не випускає готову продукцію.

Розділ 3.Оцінка впливу антропогенних чинників на місто Львів.
3.1. Оцінка кількості автотранспорту.
Метою запропонованої методики є отримання інформації про викиди шкідливих речовин автотранспортом у територіальному розрізі. В основу методики розрахунку викидів шкідливих речовин автотранспортом закладено середній питомий викид по автомобілях окремих груп з урахуванням використаного палива:

працюють на зрідженому газу.

зрідженому газі.

приватним підприємцям.

При цьому використовуються нормативи середніх питомих викидів окремих шкідливих речовин – грамів на кілометр пробігу (г/км) - по окремих групах автомобілів з різними типами двигунів.

В загальному обсязі шкідливих викидів враховуються тільки три основних шкідливих речовини: окис вуглецю (СО), вуглеводні (СН) та окисли азоту (NO). Питомі викиди цих речовин наведені в додатку 2.

Викид шкідливих речовин коригується в залежності від технічного стану автомобілів та їх середнього строку перебування в експлуатації. Для кожної підгрупи автомобілів маса викинутої шкідливої речовини визначається по формулі:

(3.1)

де : М – маса шкідливої речовини викинутої за розрахунковий період

(розрахунковий період становить один рік),

m – питомий викид шкідливої речовини автомобілем даної групи з

певним двигуном,

Z – пробіг автомобіля даної груп з певним двигуном, Пк = Квт ,

Кв – коефіцієнт впливу певного типу автомобіля (Таблиця 3.1),

Кт – коефіцієнт впливу рівня технічного стану (Додаток 3).

Таблиця 3.1

Коефіцієнт впливу певного типу автомобіля



Тип автомобіля

Значення Кв

1

Вантажні та нелегкові

2,9

2

Вантажні та нелегкові спеціальні

0,2

3

Автобуси

3,7

4

Легкові, службові та спеціальні

1,5

5

Легкові індивідуального користування

1,0


Розрахунок пробігу автомобілями проводиться за формулою:
(3.2)

де: В – витрати палива автомобілів за розрахунковий період тис. т.

(Таблиця 3.2), (розрахунковий період – 1 рік).

Таблиця 3.2

Витрати палива для автомобілів



Тип автомобіля

Значення В,

тис. тонн

1

Вантажні та не легкові

5

2

Вантажні та не легкові спеціальні

3

3

Автобуси

4

4

Легкові, службові та спеціальні

7

5

Легкові індивідуального користування

7


Питомі викиди шкідливих речовин в атмосферу на 1 км пробігу для всіх груп автомобілів беруться з додатку 1. Дані розрахунку заносяться до таблиці 3.3.

Розрахунок:

Вантажні та не легкові





т/рік
Вантажні та не легкові спеціальні





т/рік
Автобуси





т/рік
Легкові, службові та спеціальні





т/рік
Легкові індивідуального призначення




Ступінь забрудненості повітря автотранспортом залежить не тільки від інтенсивності руху, кількості та характеру викидів, а й від типу забудови, рельєфу місцевості, напряму вітру, вологості і температури повітря. Ступінь впливу автотранспорту на навколишнє середовище розраховуємо за формулою:

(3.3)

де: А – фонове забруднення атмосферного повітря (0,5 мг/м3),

N – сумарна інтенсивність руху автомобілів за одну годину,

Кв, - коефіцієнт впливу певного типу автотранспорту,

КА, - коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості (Таблиця 3.3).



де: А – фонове забруднення атмосферного повітря (0,5 мг/м3),

N – сумарна інтенсивність руху автомобілів за одну годину,

Кв, - коефіцієнт впливу певного типу автотранспорту,

Ка, - коефіцієнт, що враховує аерацію місцевості,

Кв – коефіцієнт, що враховує вологість повітря,

Кс, - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру,

Кн - коефіцієнт, що враховує ухил місцевості,

Кп – коефіцієнт перехрестя.

Вантажні та не легкові автомобілі:

К со =(0,5+0,01*1420*2,9)*0,4*1,5*1*1,3*1,8=58,52

Вантажні і не легкові спеціальні:

К со =(0,5+0,01*1420*0,2)*0,4*1,5*1*1,3*1,8=4,69

Автобуси:

К со =(0,5+0,01*1420*3,7)*0,4*1,5*1*1,3*1,8=74,47

Легкові, службові і спеціальні:

К со =(0,5+0,01*1420*1,5)* 0,4*1,5*1*1,3*1,8=30,61

Легкові індивідуального користування:

К со =(0,5+0,01*1420*1,0)* 0,4*1,5*1*1,3*1,8=20,64

Проведені розрахунки занесемо в таблицю 3.8

Таблиця 3.8.

Викид шкідливої речовини (СО) автотранспортом.

Тип автомобілю

Викид окису вуглецю

Пробіг

автомобілів

км/рік

Питомий викид на 1 км

Пк

Річний

викид

т/рік

1

2

3

4

5

Вантажні, нелегкові

6.7Ч104

49,6

5.6

18.8Ч106

Вантажні, нелегкові спеціальні

40.5Ч103

10,5

0.4

17Ч104

Автобуси

5,4Ч104

45,6

7.1

17.5Ч106

Легкові, службові спеціальні

9.4Ч104

14,9

2.57

36.2Ч105

Легкові індивідуального користування

9.4Ч104

14,1

1.71

22.8Ч105



3.2Визначення потенціалу самоочищення атмосфери

Оскільки природна незмінена рослинність у межах урбоекосистеми відсутня, то доцільно визначати потенціал самоочищення для компонентів ПТК.

Основним критерієм самоочищення атмосфери є числове значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери (МПСОА). Цей показник розраховується за формулою:

(3.4)

де: К – числове значення МПСОА,

Т – кількість днів з туманами (Таблиця 9),

О – кількість днів з опадами (Таблиця 9),

В1 – кількість днів з швидкістю вітру 0 – 1 м/с (Таблиця 9),

В2 – кількість днів з швидкістю вітру > 6 м/с (Таблиця 3.9).

Таблиця 3.9

Характеристика погодніх умов


Показник

Варіанти

Т

70

О

10

В1

20

В2

40

Згідно варіанту, з таблиці 10 вибирємо значення показників підставляємо у формулу та розраховуємо числове значення МПСОА. Дані розрахунків заносяться до таблиці 3.10.

Таблиця 3.10

Розрахунок значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери



Показники

Значення

1

Кількість днів з туманами

70

2

Швидкість вітру 0 – 1 м/c

10

3

Швидкість вітру > 6 м/с

20

4

Кількість днів з опадами

40

5

МПСОА

1,8




    1. Районування території міста за ступенем

забруднення

Як в урбоекології так і в екології міських систем не існує єдиного підходу до визначення масштабів забруднення міського середовища. В методологічному плані найскладнішою проблемою є зведення до єдиного знаменника прояву різноманітних факторів, що виступають як забруднювачі, тобто ідеться про розробку універсального критерію оцінки стану забруднення. Для умов міста найбільш прийнятною методикою є запропонований В.Г. Гмошинським (1977) комплексний коефіцієнт забруднення. Його і необхідно розрахувати в даній роботі.

  1. Користуючись планшетом на якому зображене місто, розбиваємо його на квадрати (0,5км. 0,5 км.).

3.Визначаємо основні фактори – забруднювачі у кожному квадраті (підприємства, заводи, фабрики).

4.Користуючись залежністю , визнааємо відношення площі забруднення до площі квадрату.

5. Згідно рівняння:

(3.5)

де G2(f) = , де в свою чергу S1 – площа, яка потрапила під вплив забруднення, Sплоща території (площа квадрату) підрахувати ступінь забруднення та занести дані до таблиці 3.11

Таблиця 3.11

Визначення комплексного коефіцієнту забруднення



Площа забруднення, S1

Значення Gзаг

Рівень забруднення

1

0.03

0.39Ч10-7




2

0.05

0.65Ч10-7




3

0.9

1,2Ч10-6

Високий

  1. Користуючись градацією рівня забруднення визначаємо рівень забруднення урбоекосистеми по кожному квадрату.

Таблиця 3.12

Шкала забруднення міської території

Показник

Рівень забруднення

1,0 – 1,5

Середній

1,5 – 2,0

Високий

2,0 – 2,5

Підвищений



    1. Оцінка шумового забруднення


Згідно з діючим в Україні законодавством, рівень шуму. Що створюється автотранспортом (акустична характеристика) визначається шумометром на відстані 7 м від першої (ближньої) розрахункової точки до смуги транспортного потоку.

Якщо такого пристрою немає, то для наближеного визначення шуму на відстані 7 метрів (норматив), користуються розрахунком. Дані розрахунку заносяться до таблиці 3.13

Таблиця 3.13

Визначення рівня шуму

VN

X1

X2

X3

V7

Норматив

54,18

3,86

3,48

4,63

91,20

55


Рівень шуму на нормативній відстані визначається за формулою:
(3.6)

дБ

де: N – інтенсивність руху автотранспорту авто/год,

?n – сума поправок, яка враховує відхилення умов від типових. Поправки визначаються за формулою:

(3.7)




де: XN, - поправка на співвідношення громадського та вантажного

транспорту (1 – 5 дБ),

XV, - поправка на відхилення швидкості руху (2 – 8дБ),

XI, - поправка на ухил автошляху (1,2 – 3,4),

Xтр – поправка на рух трамваю вздовж вулиці (2 – 3 дБ).

Наступним шляхом є розрахунок рівня шуму від автомагістралі, на відстані м. ( 8 – 14 м. ) за формулою:


(3.8)

дБ


де: VN – рівень шуму від джерела на відстані дБ.,

V7 - рівень шуму від джерела дБ. ,

X1 – зниження шуму внаслідок поширення звукових хвиль в атмосфері,

X2 – зниження шуму під впливом земної поверхні,

X3 – зниження шуму під впливом зелених насаджень,

X4 – поглинаючий ефект будівель (25 дБ).




(3.9)
Х1=10 lg15/7=3,86
де: PI – відстань від джерела шуму.
(3.10)
Х2=0,9*3,86 =3,48

де: КN - коефіцієнт поглинання шуму, який дорівнює для асфальту – 0,9, відкритого грунту – 1, газону – 1,1.
(3.11)
Х3=1,2*3,86=4,63

де: К3 – коефіцієнт зниження звукової енергії зеленими насадженнями, що становить – 1,2 для смуги з двох рядів дерев з чагарником та шириною 6 м, 1,5 – для тієї ж смуги але шириною 7 м.

Висновок:
Виходячи з обробки інтенсивності шумового забруднення, можна зробити висновок, що даний район міста перевантажений кількістю автотранспорту.

Тому можна запропонувати вантажні автомобілі в години “пік” пускати на об’їздній автотрасі, а також зменшити кількість індивідуального автотранспорту.
Розділ 4. Процеси формування якості міської води в місті Львів.
4.1. Умови прийому промислових вод у міську систему

водовідведення.
Для того щоб визначити кількість речовин, які надходять у водний об’єкт з поверхневим стоком, необхідно знати його склад та витрату. Частина води перехоплюється верхніми шарами рослинного покриву, частина стікає по ухилах поверхні у водний об’єкт, частина випаровується, частина уходить у грунтові води. Та частина води яка залишається являє собою загальний шар поверхневого стоку. Для його врахування вводиться коефіцієнт стоку (?). Цей коефіцієнт чисельно дорівнює відношенню кількості води яка стікає разом з поверхневим стоком у водний об’єкт з одиниці площі за одиницю часу, на одиницю площі в одиницю часу опадів. Величина цього коефіцієнту для стічних вод після поливу приймається рівною ? = 0,3 - 0,6 (Додаток 6).

Значення коефіцієнту стоку для водозбірного басейну розраховується як середньозважене для всієї площі по формулі:
(4.1)
де: άі – вагові коефіцієнти, які дорівнюють по величині відношенню

площі даного покриття до загальної площі водозбору,

?і – коефіцієнти стоку для різних видів покриття. При орієнтовних

розрахунках (0,3 – 0,7).

Об’єм дощових чи снігових вод за рік розраховується:
(4.2)

де: ? – коефіцієнт стоку дощових (снігових) вод,

F – площа водозбору, га

H – шар опадів за теплий чи холодний період відповідно, мм.

Об’єм поливомиєчних стічних вод розраховується:
(4.3)

де: m – витрата води на мийку одиниці площі, л/ м2,

k – кількість мийок для умов міста в рік,

F – площа поверхонь, що обробляються,

? – коефіцієнт стоку стічних вод.

Значення всіх параметрів що входять до цієї формули, визначаються у відповідності до нормативів:

Якщо на площі міста розташовані великі парки, чи ділянки лісових масивів, проявляється ефект затримання частини атмосферних опадів листяним покривом.

Розрахунок кількості затриманих атмосферних опадів проводиться по абсолютним нормам затримання (Додаток 5).

Шар випавших опадів коректується на величину затриманих опадів з врахуванням співвідношення площ, які зайняті різними видами дерев, та всій площі. Тоді об’єм дощових чи талих вод:
(4.4)
де: ? – коефіцієнт стоку,

F – площа водозбору га,

Н та Нз – шари випавших та затриманих опадів відповідно мм.

Загальний об’єм стоку з міської території:
(4.5)
де: WД ,WС ,WПМ - об’єми дощових, снігових та поливомиєчних стічних вод відповідно.

Сумарне значення річного виносу речовин з поверхневим стоком розраховується як:
(4.6)
де: Сдспм - концентрації речовин у дощових, снігових та

поливомиєчних стічних водах відповідно г/м3.


    1. Кількісне та якісне виснаження поверхневих та підземних вод


Найбільш високий рівень забруднення поверхневого стоку спостерігається на територіях великих торгівельних центрів, автомагістралях, територіях промислових підприємств.

Склад поверхневого стоку з території промислових підприємств визначається характером загальних технологічних процесів, ефективністю роботи установок по очищенню промислових стоків та пилогазоочисного обладнання. В залежності від складу накопичених на території промислових підприємств забруднюючих речовин, промислові підприємства поділяють на дві групи.

До першої відносять підприємства, стік з території яких не містить специфічних речовин токсичної дії (енергетика, чорна металургія, машинобудування, приладобудівельні заводи, легка, харчова, електротехнічна промисловість). Інші підприємства відносять до другої групи та характеризуються великою кількістю органічних домішок та специфічних речовин.

Для розрахунку приблизної величини впливу міського ВГК на загальний стік річки користуються методикою І.А. Шикломанова (1985).

  1. Визначити сезонні зменшення стоку річки за рахунок водоспоживання промисловості, енергетики, комунального господарства за формулами:


( 4 .7)
(4.8)
(4.9)
де: Кпр , Кте., Кком емпіричні коефіцієнти , значення яких наведені в

таблиці 1,. Qпр, Qте., Qком -. сумарні водозабори.
Таблиця 4.1

Емпіричні коефіцієнти для розрахунку зменшення річкового стоку в результаті водоспоживання (в частках від водозабору) (за І.А. Шикломановим, 1985)

Рік

Кпр.

Кте.

Кком.

Рік

Кпр.

Кте.

Кком.

Північні райони

Південні райони

2000

0,15- 0,20

0,02-0,03

0,08-0,12

20000

0,30-0,40

0,06-0,09

0,20-0,30

  1. Користуючись вихідними даними, виписати, згідно варіанту значення Qпр, Qте., Qком .

  2. За наведеними нижче формулами провести розрахунок зміни обєму стоку річки. Розрахунок проводимо за формулами:


(4.10)
де: Q - зміна обєму стоку річки,

Qсум. - сумарний обє`м річкового стоку і скиду очищених стічних вод

нижче міста,

Qприр. – обє`м річкового стоку вище міського водозабору.

Тому:

(4.11)
де: Qтехн. – забір технічної води на потреби промисловості,

Qст.вод – сумарний обєм комунальних стоків і стоків каналізації

зливового стоку (КЗС).

(4.12)
де:

(4.13)
де: Qд, Qт., Qпм . – обєми дощових, талих, поливо – миєчних вод.

Звідси:
(4.14)
Розрахунок:









Північні райони:






Південні райони:
















Розділ 5.Оцінка комфортності міської екосистеми.
5.1 Відеоекологічні особливості міста в контексті

комфортності міських систем.
Питанню відеоекології у природоохоронній практиці надають традиційно мало значення та уваги. Останнім часом дослідження вчених доводять суттєвість впливу візуального середовища на людину, а особливо в оточенні міста.

Виникла нова галузь екології – відеоекологія. Як відомо, зоровий аналізатор є основним “каналом”, яким надходить інформація про навколишній світ до людини. Тому, оцінка оточення жителями міст своєрідного “зорового середовища” набуває важливого значення. Кривоносов М.В., Подрігало Л.В., (2004) визначають “зорове оточення” як поєднання екзогенних факторів, що впливають на стан зорової системи, здоров`я й працездатності дітей і підлітків. При створенні штучного середовища проживання людини, поряд з іншими вимогами, необхідно враховувати насиченість його видимими елементами. На жаль, сучасне середовище міст не відповідає цим вимогам, у результаті чого в більшості випадків створюється протиприродне візуальне середовище, зокрема агресивні видимі поля. Приклади таких полів: глухі забори, гладкі двері, панелі великого розміру, монолітне скло, підземні переходи, асфальтове покриття й дахі будинків.

Окрім зниження комфортності середовища, останнім часом у всіх великих містах збільшується число психічних захворювань, навіть виник новий термін – “синдром великого міста ”, який нерідко виявляється в агресивності людини .

Існує методика, яка дозволяє практично оцінити рівень відеоекологічної сприятливості міського середовища. Суть її зводиться до розрахунку коефіцієнта відеоекологічної сприятливості Кve .

1. Користуючись вихідними даними та даними які зняті з планшету (план міста), за формулою (5.1), необхідно підрахувати коефіцієнт відеоекологічної комфортності.

(5.1)

де: - відношення площі зайнятої відповідними градаціями КЗЗ до площі розрахункових квадратів, - відношення площі, зайнятої відповідними типами поверхності забудови до площі розрахункових квадратів, - відношення площі, зайнятої відповідними архітектурними градаціями до площі розрахункових квадратів, kааддитивні коефіцієнти, наведені в додатку 8.
Розрахунок:



Отже, місто Львів за шкалою відео екологічною шкалою воно має катастрофічну комфортність міської екосистеми.

5.2. Комфортність міського середовища.

В даному підрозділі курсової роботи ми запропонованою методикою оцінки потенціалу екологічної комфортності території міста та результатами попередніх розділів і вихідних даних провести оцінку території міста, що зображена на планшеті.

В основу оцінки покладений бальний принцип оцінки прояву критеріїв. Оцінка проводиться за 29 показниками сучасного екологічного та соціально – екологічного стану міста. Ці показники об’єднані в 11 груп.

Інтенсивність прояву кожного показника оцінюється за чотирибальною шкалою:

1 бал – найменший (комфортний) прояв несприятливих факторів

2 бали – середній (сприятливий) прояв несприятливих факторів

3 бали – високий (несприятливий) прояв негативних факторів

4бали – найвищий (вкрай несприятливий) прояв негативних факторів. Результати оцінки подаються у вигляді таблиці 5.1..

Таблиця 5.1.

Оцінка коефіцієнта потенціалу екологічної комфортності міста

Критерій

Інтенсивність прояву в балах

2

3

Розміщення району відносно:

великих підприємств

автодоріг з інтенсивним рухом

екологічно небезпечних об’єктів



4

3

Якість повітря:

Запахи

мікроклімат

самоочищення атмосфери

забрудненість атмосфери


2

3

3

4

Якість водного середовища:

наявність і стан гідрологічних

об’єктів

забруднення поверхневих вод

забруднення підземних вод

потенціал самоочищення



3

3

-

3

Якість водозабезпечення:

якість води що подається

рівень каналізованості

стан каналізації дощового стоку

аварійність мереж


3

1
1

2

Якість грунтів:

сумарний показник забруднення

аномалії забруднення у місті

потенціал самоочищення


4

1

3







Рекреаційна комфортність:

стан озеленення вулиць

наявність парків, скверів

доступність зеленої зони


1

1

1

Техногенна складова ландшафту:

заасфальтованість вулиць

щільність забудови

висота забудови



1

4

3




4

Радіаційне забруднення

2

Мікробіологічне забруднення

1

Санітарний стан території:

прибирання вулиць

наявність сміттєзвалищ


1

1

Сумарний бал

64

Кек

2,10 –4,0


Критерії оцінки:

61 – 65 балів, середній бал 2,1 – 2,3 високий потенціал комфортності.

66 – 70 балів, середній бал 2,3 – 2,5 середній потенціал комфортності.

71 – 75 балів, середній бал 2,5 – 2,7 низький потенціал комфортності.

80 – 85 балів, середній бал > 2,7 критичний потенціал комфортності.

В залежності від того, який потенціал комфортності вийшов, необхідно запропонувати заходи, щодо покращення екологічного чи соціально – екологічного станів міста.


Висновок:

Район міста зображений на планшеті відноситься до районів високого потенціалу комфортності 61 – 65 балів. Середній бал 2,1 – 2,3. Цей район характеризується найменшою забрудненістю, забудованістю, щільністю забудови, кількістю промислових підприємств і населення і найбільшою озелененістю.


Висновок:

В даній курсовій роботі наведені загальні дані про сучасний стан міста Львів та наведена інформація про стан атмосферного повітря, водних ресурсів, загальний стан середовища міста тощо.

Виходячи з розрахунку антропогенної перетвореності міського ландшафту, ступінь перетвореності його згідно градації відноситься до слабоперетворених. Проаналізувавши це, для території, зображеної на планшеті, необхіжно вжити наступних заходів: по-перше, збільшити площі зелених насаджень навколо кварталів; по-друге, організувати захисну зелену зону навколо залізниці.

Провівши оцінку кількості автотранспорту, визначили, що ступінь забрудненості повітря автотранспортом залежить не тільки від інтенсивності руху, кількості та характеру викидів, а й від типу забудови, рельєфу місцевості, напряму вітру, вологості і температури повітря. Тому для покращення умов міста необхідно збільшити кількість об’їздних доріг навколо столиці, тим самим зменшити перевантаження автомагістралей.

При визначенні критерію самоочищення атмосфери визначали числове значення метеорологічного потенціалу самоочищення атмосфери (МПСОА). Цей показник згідно розрахунків рівний 1,8.

Виходячи з обробки інтенсивності шумового забруднення, можна зробити висновок, що даний район міста перевантажений кількістю автотранспорту. Тому можна запропонувати вантажні автомобілі в години “пік” пускати на об’їздні автотраси, а також зменшити кількість індивідуального автотранспорту. Для покращення інших досліджуваних характеристик стану міської екосистеми необхідно покращити мікроклімат, водозабезпечення, а також стан змивної каналізації міста.
Список використаної літератури.


  1. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу

«Екологія міських систем».

  1. Диллон Б., Сингх Ч. Инженерные методы обеспечения

надежности систем / под ред. Е.К. Масловского. – М.: Мир,

1984. – 318 с.

  1. Запольский А.К. та інші. Фізико – хімічні основи технології

очищення стічних вод. – К.: Лібра, 2000. – 522 с.

  1. Кучерявий В.О. Урбоекологія. – Львів: Світ, 1999. – 372 с.

  2. Географічна енциклопедія. Том 3. – К.: «Українська енциклопедія

ім. М.П. Бажана», 1993 – с. 202.

  1. Природа Львівської області. – К., 1972.

  2. Кучерявий В.О.Фітомеліорація. – Львів: Світ, 2003. – 539 с

  3. .Солуха Б.В., Фукс Г.Б. Міська екологія. – К., 2003. –338с.

  4. Экология города. Учебник / под ред. Стольберга Ф.В. – К.: Либра,

2000. – 400 с.

  1. Ярошевский Д.А., Мельников Ю.Ф., Корсакова Н.И. Санитарная

техника городов. – М.: Стройиздат, 1990. – 320 с.



Національний університет водного господарства та природокористування
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации