Гожик А.П. Байсарович І.М. Екологічна оцінка проектів видобутку корисних копалин - файл n1.doc

приобрести
Гожик А.П. Байсарович І.М. Екологічна оцінка проектів видобутку корисних копалин
скачать (686 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc686kb.30.05.2012 00:49скачать
Победи орков

Доступно в Google Play

n1.doc

  1   2   3   4   5   6   7





Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Гожик А.П.
Байсарович І.М.


Екологічна оцінка проектів видобутку корисних копалин



Навчальний посібник



для студентів геологічного факультету

(магістрів)


РецензентМ.М. Коржнев, д-р геол.-мін. наук, проф.


Затверджено вченою радою

геологічного факультету

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

14 квітня 2010 р.


Зміст







Зміст

2

Вступ

3

Розділ 1. Глосарій

4

Розділ 2. Становлення екологічної політики і розвиток системи екологічних оцінок. Короткі історичні відомості.

9

2.1. Становлення екологічної політики

11

2.2. Основні напрями екологічної політики

15

Розділ 3. Основні засади екологічної політики і системи екологічного управління в Україні. Механізми державного регулювання і контролю.

17

Розділ 4. Становлення систем екологічних оцінок

22

Розділ 5. Критерії оцінювання стану довкілля при видобутку корисних копалин.

287

5.1 Характеристика стану навколишнього середовища

27

5.2. Використання ресурсів

30

5.3. Характеристика впливів на довкілля.

32

Література

36

Додаток А. Концепція національної екологічної політики України на період до 2020 року (Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 р., № 880-р)

38







ВСТУП

Використання надр за весь час розвитку людської цивілізації було і залишається одним з найбільш еконебезпечних видів економічної діяльності, що підтверджується обов’язковістю виконання процедур екологічної оцінки проектів видобутку корисних копалин в усіх країнах світу. Понад те, різним видам екологічної оцінки підлягають практично всі проекти в яких передбачене використання геологічних об’єктів, у тому числі навіть як місця розташування еконебезпечних об’єктів. Враховуючи ж, що визначення впливу на геологічне середовище, рельєф і підземні води є обов’язковою складовою всіх процедур екологічної оцінки промислових і значних побутових об’єктів, ознайомлення студентів геологічних спеціальностей з основними правилами проведення екологічної експертизи та аудиту, а також з особливостями екологічної експертизи проектів експлуатації родовищ корисних копалин є необхідним компонентом їх фахової підготовки. Зокрема, набуті, в тому числі в результаті попереднього вивчення таких дисциплін як екологія, безпека життєдіяльності, геологорозвідувальна справа, економічна геологія, геохімія тощо, компетенції мають забезпечити здатність: визначати джерела впливів на довкілля і оцінювати вплив проектів розробки родовищ корисних копалин на екологічні та антропогенні компоненти навколишнього середовища; здійснювати інформаційне забезпечення процесів екологічної оцінки проектів використання надр і готувати необхідні комплекти документів; діючих; оцінювати повноту представленої для проведення екологічних оцінок інформації; робити науково-обґрунтовані висновки щодо масштабів і прийнятності впливу на геологічне середовище, ґрунт і водні ресурси тощо.

Дане видання є навчальним посібником до навчальної дисципліни «Екологічна експертиза і аудит» яка є нормативною (цикл математичної і природничо-наукової підготовки) для програм підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» із спеціальностей: «Геологія», «Геохімія і мінералогія», «Гідрогеологія» та «Геофізика». В посібнику надається коротка характеристика основних чинників що визначають екологічний стан природно-промислових комплексів, а також наводяться базові принципи оцінки впливу господарської діяльності на стан довкілля. Розглядаються наступні теми: 1) екологічна політика. 2) механізми державного регулювання і контролю у сфері екологічної безпеки в Україні; 3) нормативно-правова база і роль екологічної експертизи та екологічного аудиту в забезпеченні екологічної безпеки; 4) процедури екологічної оцінки: скрінінг, ОВНС, екологічна експертиза, екологічний аудит. Окрему увагу приділено особливостям екологічних оцінок проектів експлуатації родовищ корисних копалин.

Розділ 1. ГЛОСАРІЙ


Аварійний викид

- викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який стався внаслідок промислової чи транспортної аварії, катастрофи, стихійного лиха.

Антропогенне середовище

- змінене життєдіяльністю люди­ни природне середовище, підтримка рівноваги в якому забезпечує­ться завдяки докладанням енергетичних, матеріальних та трудових зусиль людей.

Антропогенний вплив

- вплив будь-якого виду господарської діяльності людини стосовно природи.

Атмосферне повітря

- життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень.

Викид

- надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

Вплив

- привнесення у навколишнє середовище чи вилучення з нього будь-якої матеріальної субстанції або інші дії, що викликають зміни стану цього середовища.

Вплив нормативний

- вплив на навколишнє середовище, що здійснюється в припустимих межах і не викликає понаднормативних змін.

Газопиловий потік

- газ, що містить забруднюючу речовину або забруднюючі речовини в будь-якому агрегатному стані й організовано відводиться від джерела утворення забруднюючих речовин та (або) стаціонарного джерела забруднення атмосфери.

Гомеостаз

- здатність екосистеми до самопідтримки і саморегулювання

Джерела впливів


- техногенні та природні об’єкти (або їх складові частини), процеси і явища, які впливають на навколишнє середовище.

Джерело викиду

- об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Джерело утворення забруднюючих речовин

- об'єкт, у якому відбувається утворення забруднюючих речовин.

Довкілля

- взаємопов’язаний комплекс природних та антро­погенних складових навколишнього середовища, що є просторовим базисом діяльності людей.

Екологічна безпека

- стан захищеності довкілля (збереження рівноваги природних екосистем) та умов життєдіяльності людей від реальних або потенційних загроз небезпечних впливів природних або антропогенних чинників.

Екологічна експертиза (в Україні)

- вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці перед-проектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Екологічна загроза

- реальна можливість виникнення еколо­гічної небезпеки внаслідок стійкого порушення рівноважного стану довкілля під дією природних явищ або техногенних чинників.

Екологічна катастрофа

- ушкодження чи знищення природ­ного та антропогенного середовища на значних територіях тривале за своїм характером і незворотне природним шляхом.

Екологічна криза

- це потенційно можлива екологічна небезпека, яка стала дійсністю. Це - якісна зміна певних системних параметрів природного середовища, його фізико-хімічних і біологічних констант. Це - загрозливе загострення екологічної обстановки, яке може порушити природні умови людської життєдіяльності.

Екологічна небезпека

- викликана природними чи антропо­генними чинниками, наближена у часі реальна загроза життєдіяль­ності населення та інтенсивних змін стану довкілля на великих площах із значними матеріальними та соціальними збитками;

або

- загроза погіршення якості природного середовища, ураження людей, популяцій і угруповань живих організмів, що зумовлена наявністю або потенційною можливістю виникнення шкідливих природних і антропогенних чинників. Кількісною мірою екологічної небезпеки може бути вірогідність завдання тієї чи іншої шкоди об’єктам біосфери.

Екологічна проблема

- результат відображення суперечностей, що виникають у системі зв’язків людини, суспільства, природи внаслідок інтенсифікації їх взаємодії, на умовах життя людей, соціально-економічних, політичних та інших процесах.

Екологічна реабілітація територій

- комплекс заходів, не­обхідних для приведення навколишнього середовища у стан, який гарантує безпеку життєдіяльності і здоров’ю людини та відтворення в нормативне обумовлених межах природних екосистем, ландшаф­тів і біорізноманіття.

Екологічна система

- будь-яка єдність, що включає всі організми на якійсь ділянці і взаємодіє з фізичним середовищем таким чином, що потік енергії створює певну трофічну структуру, видове різноманіття і кругообіг речовин всередині системи. Ступінь складності екосистеми перебуває в прямому зв’язку з її здатністю до саморегуляції - спрощення екосистеми призводить до посилення її вразливості. Екосистема складається з суб’єкта (його становлять, насамперед, біологічні та соціальні системи) і оточуючого його середовища, або об’єкта екосистеми.

Екологічне забезпечення

- комплекс заходів організаційно-технічного, соціально-економічного характеру, правового регулювання та інших, які спрямовані на збереження і відновлення якості природного середовища, а також забезпечення високої якості життя людей в процесі функціонування народногосподарських, культурно-побутових, військових та інших об’єктів і структур.

Екологічний аудит

документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об’єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об’єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологічного управління та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту;

або

- комплекс заходів з встановлення джерел і чинників негативного впливу на довкілля господарської діяльності з визначенням витрат на його нейтралізацію, а також загальної суми витрат на реабілітацію довкілля;

або

- добровільне програма спрямована на визначення рівня відповідності галузі (підприємства) нормам регулювання з охорони навколишнього середовища і відстеження його (рівня) в часі;

Екологічний стан

- сукупність умов і чинників абіотичної і біотичної природи, що визначають природні процеси в екосистемах і навколишньому середовищі, а також вплив людини на навколишнє середовище. Він характеризується кількісними значеннями певних параметрів, за допомогою яких уявляється можливим оцінити вплив оточення на здоров’я і життєдіяльність людини, стан екосистем та інших об’єктів біосфери.

Екомережа

- єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.

Еконебезпечний вид діяльності

будь-який вид діяльності, що створює або може створити небезпеку для стану довкілля, жит­тєдіяльності людей та цілісності матеріальних об’єктів.

Еконебезпечний об’єкт

- природний або антропогенний об’єкт, що створює або може створити екологічну небезпеку щодо стану довкілля, життєдіяльності людей та цілісності матеріальних об’єктів.

Забруднення атмосферного повітря

- змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Забруднююча речовина

- речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я та стан навколишнього природного середовища.

Залповий викид

- викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, який кількісно та якісно передбачений технологічним регламентом виробництва і перевищує в декілька разів величини викидів, що встановлені при нормальному веденні технологічного процесу. Тривалість залпового викиду визначається згідно з картою виробничого процесу. Дозволений обсяг залпових викидів не повинен перевищувати трикратне значення граничнодопустимого викиду відповідно до законодавства

Затверджений граничнодопустимий викид

- дозволений обсяг викиду забруднюючої речовини, який встановлений у дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами: для стаціонарних джерел викидів, які віднесені до основних, у мг/куб.м та г/с; для джерел викидів, віднесених до інших, у мг/куб.м; для джерел викидів, на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів, відповідно до законодавства, у г/с;

Зона (регіон) екологічної біди

- територія (акваторія) і повітряний простір над нею, у межах яких у результаті антропогенних і (або) природних порушень відбулося раптове або поступове значне погіршення якості навколишнього середовища з частковою деградацією і загибеллю біотики, з достовірним збільшенням захворюваності населення на окремі чи багато хвороб, із збільшенням смертності населення, зміною видового складу і різноманітності тваринного і рослинного світу, погіршенням кліматичних умов та іншими особливостями.

Зона екологічного благополуччя

- регіон, де всі компоненти біосфери (повітря, вода, земля) не містять підвищених кількостей забруднюючих речовин, не фіксується підвищений рівень радіоактивності, не порушені рослинний покрив і гідробаланс, не спостерігається зменшення чисельності і різноманіття видів живих істот, не зростає захворюваність населення, залишаються незмінними рівні народжуваності, смертності та тривалості життя населення

Зона екологічної катастрофи

- територія (акваторія) з глибокими незворотними (частково або повністю) змінами навколишнього середовища, що виникли в результаті антропогенних або (і) природних катастроф. У цих зонах спостерігається деградація і загибель живих істот, включаючи людей. Процеси, які викликали біду, є незворотними. Порушується здатність системи до самовідновлення.


Зона підвищеного екологічного ризику

- територія, на якій існує підвищена вірогідність несприятливих наслідків для здоров’я людей і стану екосистем як результат впливу будь-яких - навмисних чи випадкових, поступових чи катастрофічних, антропогенних чи природних об’єктів та факторів. А вони пов’язані, насамперед, з наявністю на цій території потенційно небезпечних виробництв і об’єктів, а також з підвищеною вірогідністю особливо небезпечних природних явищ.

Концентрація забруднюючої речовини

- кількість забруднюючої речовини, що міститься в одиниці об'єму або масі газу, що надходить в атмосферне повітря, мг/куб.м

Масова витрата забруднюючої речовини (потужність викиду)

- кількість речовини, що викидається в атмосферне повітря за одиницю часу, г/с, кг/год, т/рік.

Моніторинг стану довкілля

- система спостереження, аналі­зу і прогнозу змін параметрів довкілля;

Навколишнє природне середовище

- сукупність природних чинників і об’єктів навколишнього середовища, які мають природне походження або розвиток.

Навколишнє середовище

- сукупність природних, техногенних і соціальних умов існування людського суспільства.

Навколишнє соціальне середовище

- сукупність умов життєдіяльності, соціально-економічних відносин між людьми, групами людей, між ними і створюваними ними матеріальними і духовними цінностями.

Навколишнє техногенне середовище

- штучно створена частина навколишнього середовища, яка складається з технічних і природних елементів.

Неорганізований викид

- викид, який надходить в атмосферу у вигляді ненаправлених потоків пилогазоповітряної суміші від джерел забруднення, не оснащених спорудами для відведення газів, газоходами, трубами та іншими спорудами.

Норматив вмісту забруднюючої речовини у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувного джерела

- гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря.


Норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела

- гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.

Норматив гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел

- норматив, який встановлюється для кожного стаціонарного джерела акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних і біологічних факторів на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі з урахуванням перспектив його розвитку в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом).


Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря

- група нормативів, дотримання яких запобігає виникненню небезпеки для здоров'я людини та стану навколишнього природного середовища від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря.

Норматив якості атмосферного повітря

- критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Нормативний стан

- стан, у якому кількісні і якісні характеристики компонентів навколишнього середовища відповідають існуючим нормам і вимогам.

Об’єкти впливу

- об’єкти та компоненти навколишнього середовища, які зазнають впливів проектованої діяльності.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)

- визначення масштабів та рівнів впливів проектованої діяльності на навколишнє середовище, заходів по запобіганню або зменшенню цих впливів, прийнятності проектних рішень з екологічної точки зору.

Об’єкт екомережі

- окрема складова частина екомережі, що має ознаки просторового об'єкта - певну площу, межі, характеристики тощо. До об'єктів екомережі відносяться території та об'єкти природно-заповідного фонду, водного фонду, лісового фонду, сільськогосподарські угіддя екстенсивного використання (пасовища, сіножаті) тощо.

Організований викид

- викид, який надходить в атмосферу через спеціально споруджені газоходи, труби та інші споруди.

Охорона атмосферного повітря

- система заходів, пов'язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів.

Природне середовище

- комплекс взаємодіючих біотичних і абіотичних елементів природи на певній однорідній ділянці земної поверхні із специфічним видовим розмаїттям та кругообігом речовин.

Природні ресурси

- натуральні ресурси, частина всієї сукупності природних умов існування людства і найважливіші компоненти оточуючого його природного середовища, які використовуються в процесі суспільного виробництва з метою задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.

Ризик

- ступінь імовірності певного негативного впливу на навколишнє середовище, який може відбутись в певний час або за певних обставин від планованої діяльності.

Середовище

- сукупність усіх умов, що оточують річ, рослину, тварину чи людину і безпосередньо чи опосередковано впливають на них.

Середовище

ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

людини

- навколишнє середовище території населених пунктів, курортних та рекреаційних зон, водні об'єкти, призначені для господарсь­ко-питного та рекреаційного використання, землі сільгоспугідь.

Стан нормативний

- стан території (акваторії), за якого кількісні і якісні характеристики компонентів навколишнього середовища відповідають існуючим нормам і вимогам.

Стан прогнозований

- прогнозна оцінка стану навколишнього середовища на розрахунковий період із урахуванням змін інфраструктури (території та реалізації планованої діяльності.

Структурні елементи екомережі

- території екомережі, що відрізняються за своїми функціями. До структурних елементів екомережі відносяться ключові, сполучні, буферні та відновлювані території.

Ключові території забезпечують збереження найбільш цінних і типових для даного регіону компонентів ландшафтного та біорізноманіття.

Сполучні території (екокоридори) поєднують між собою ключові території, забезпечують міграцію тварин та обмін генетичного матеріалу.

Буферні території забезпечують захист ключових та сполучних територій від зовнішніх впливів.

Відновлювані території забезпечують формування просторової цілісності екомережі, для яких мають бути виконані першочергові заходи щодо відтворення первинного природного стану.

Техногенний вплив

- цілеспрямований процес технічної, в тому числі геологічної, діяльності людини у біосфері та навколоземному просторі

Технологічний норматив допустимого викиду забруднюючої речовини

- граничнодопустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з устаткування, в мг/куб.м.

Фон прогнозований

- прогнозна оцінка стану навколишнього середовища на розрахунковий період із урахуванням змін інфраструктури території, але без урахування планованої діяльності.

Перелік посилань

  1. Закон України Про охорону навколишнього природного сере­довища, від 25 червня 1991 року.

  2. Закон України Про екологічну експертизу, від 09 лютого 1995 року.

  3. Закон України Про охорону атмосферного повітря, від 16 жовтня 1992 року

  4. Закон України Про екологічний аудит, від 24 червня 2004 року.

  5. Закон України Про екологічну мережу України, від 24 червня 2004 року.

  6. Державні будівельні норми України «Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд» ДБН А.2.2.1-2003. (затверджені наказом Держбуду України від 15.12.2003 р. та введені в дію з 01.04.2004 р.)

  7. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 за № 639).

  8. Хилько М.І. Екологічна політика / Монографія. – К.: Абрис, 1999. – 363 с.



Питання для самоконтролю:

  1. Порівняйте інерційність та адаптивність відомих Вам геосфер (підсистем природного середовища).

  2. Які основні складові антропогенного середовища вам відомі? Порівняйте їх інерційність.

  3. Які основні складові природного середовища вам відомі? Порівняйте їх інерційність.

  4. Як ви розумієте термін "навколишнє середовище"? Які основні складові навколишнього середовища вам відомі? Порівняйте їх адаптивність.

  5. Яким чином соціальне середовище впливає на взаємодії "природне середовище – техносфера"?

  6. Яке співвідношення між поняттями "техногенне середовище" та "антропогенне середовище"?

  7. Яке співвідношення термінів "екологічна небезпека" та "екологічна загроза"?

  8. Яке співвідношення термінів "екологічна катастрофа" та "екологічна криза"?

  9. Дайте визначення терміну "екологічний стан", поясніть за яких умов це поняття набуває конкретного змісту. Поясніть відмінність термінів "зона підвищеного екологічного ризику" і "зона екологічної катастрофи".

  10. Поясніть відмінність термінів "зона підвищеного екологічного ризику" і "зона екологічної біди".

  11. Поясніть відмінність термінів "зона підвищеного екологічного ризику" і "зона екологічної катастрофи".

  12. Поясніть відмінність термінів "зона екологічної біди" і "зона екологічної катастрофи".

  1   2   3   4   5   6   7


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации