Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі - файл n1.doc

приобрести
Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі
скачать (2306 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc2306kb.16.09.2012 07:56скачать

n1.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

13*

195

За набутим автором досвідом, конкурс «КВК» з певної дисци­пліни доцільно структурувати на 4—5 етапів, які змістовно відо­бражали б тематичні модулі навчального курсу. Як приклад, у табл. 27 наведено структуру конкурсу «КВК» на знання основ управління виробництвом, який автором впроваджено у навчаль­ний процес підготовки аграрних менеджерів у якості нетрадицій­ної ігрової форми підсумкового контролю знань.

Таблиця 27

ПРИКЛАД СТРУКТУРНОЇ МОДЕЛІ ТЕМАТИЧНОГО КОНКУРСУ КВК «На знання основ управління виробництвом»

п/п

Етапи конкурсу

Регламент

Обов'язкові елементи та критерії оцінювання

1

«Ода управлінню»

5—7 хв на виступ

кожної команди

• Назва команди, девіз, емблема, привітан­
ня, пісенний ремікс з управлінської темати­
ки (гімн менеджера).

• Управлінська направленість, змістовність,
гарне оформлення, наявність творчого під­
ходу

2

«Управлінська розминка»

30 с на відпо­відь

• На сцену виходять капітани команд, яким
ведучий курсу задає 5 питань з проблем су­
часного аграрного менеджменту.

• Повнота, змістовність, оригінальність
ідей, наявність елементів гумору, кмітли­
вість, вміння орієнтуватись у непередбачу-
ваних ситуаціях

3

«Управлінська ситуація»

5—7 хв на виступ

кожної команди

• Програється бажана управлінська ситуація
в сценічній формі з прийняттям науково об­
грунтованого рішення з виробничих питань
ус.-г. підприємстві.

• Майстерність виконання, знання техноло­
гії прийняття науково обгрунтованих рі­
шень, наявність творчого підходу

4

«Конкурс капіта­нів»

30 с на відпо­відь

• Енциклопедичність знань, творчий підхід,
вміння виступати перед аудиторією, наяв­
ність елементів гумору

• Капітани команд одночасно виходять на
сцену і у відповідності з жеребкуванням
ставлять суперникам по одному питанню з
управлінської тематики

5

«П 'ять порад мо­лодому керівнико­ві»

5—7 хв на виступ

кожної команди

• У художній формі висвітлюються рекоме­
ндації до майбутніх керівників і спеціалістів
с.-г. виробництва.

• Актуальність і практична цінність порад,
наявність елементів творчого підходу

Усі етапи конкурсу оцінюються журі за п ятибальною шкалою

196

«Брейн-ринг» — дидактична гра-конкурс у формі інтеле-

t| ктуального змагання між командами студентів академічної J групи відносно першочерговості та правильності надання І відповіді з навчальних, наукових і виробничих проблем агра-§ рногр менеджменту.

Дидактична гра «Брейн-ринг» є формою заохочення студентів до активізації навчально-творчої діяльності при проведенні про­міжного або підсумкового контролю знань за тематикою навча­льних модулів. Цю форму проведення проміжного контролю до­цільно використовувати в системі модульного навчання з попереднім визначенням мотиваційних умов за модульно-рейтинговою програмою.

При проведенні дидактичної гри «Брейн-ринг», крім вирішен­ня питань дидактичного характеру, великого значення набуває реалізація виховних і творчих компонентів діяльності студентів у процесі одержання знань. Ці аспекти, на думку автора, зумовлю­ють високу ефективність застосування цієї форми при підготовці управлінських кадрів вищої кваліфікації.

Методичні рекомендації щодо організації проведен­ня дидактичної гри «Брейн-ринг»

«Брейн-ринг» рекомендується проводити після вивчення студен­тами декількох тем дисципліни (переважно в середині курсу), а за часом — у другій половині дня (переважно на останній парі). Три­валість гри — дві академічні години (1 пара). Структура витрат часу на окремі елементи: вступне слово викладача — до 5 хв; виступ ве­дучого «Брейн-рингу» з представленням команд та жеребкуванням черговості їх виступів — до 5 хв; ігровий час (три тури по 15 хв) — 45 хв; творчі тайм-аути для кожної з команд по 5 хв — до 20 хв; на­городження призерів та підведення підсумків — до 15 хв.

Для проведення «Брейн-рингу» необхідно підібрати примі­щення, в якому можна створити відповідні умови. По центру кі­мнати повинні стояти два столи, за якими можуть одночасно працювати від 5 до 8 студентів. Аудиторія повинна мати дошку, на якій будуть висвітлюватися поточні результати змагання у фо­рмі табло та інші дидактичні і технічні засоби навчання. Відпові­дно з цим навчальна аудиторія повинна мати загальну площу не менше 40 кв. м і має бути розрахована на 30—60 чол. Студенти академічної групи поділяються на три команди, кожна з яких обирає свого капітана. «Брейн-рингом» керує журі (голова — ве­дучий курсу, члени — викладачі та студенти).

197

Загальні правила дидактичної гри

  1. «Брейн-ринг» проходить у формі змагання команд щодо першочерговості та правильності відповідей на запитання веду­чого.

  2. Перед грою проходить жеребкування черговості виступу команд у формі розіграшу карток з порядковими номерами ви­ступів.

  3. Гра складається з трьох турів, у яких будь-яка команда обов'язково зустрічається по одному разу з кожним суперником.

  4. Кожен ігровий тур забезпечується індивідуальною карткою проблемних питань. Кожна картка має 10 питань, які сформовані за тематикою дисципліни і потребують застосування творчих компонентів у відповіді.

  5. На обговорення питань ведучого командам відводиться 30 с.

  6. Команда, яка першою відповіла на питання, повинна натис­нути на кнопку електронного пристрою і представити відповідь. Якщо команда дає неправильну відповідь, то команда-суперниця має 15с для відповіді на це ж запитання.

  7. За правильну відповідь на запитання команда одержує 2 ба­ли рейтингу. Якщо відповідь неправильна — 0 балів. Результати бальної оцінки заносяться секретарем у відомість та відображу­ються на табло.

  8. Якщо обидві команди не відповіли на питання, то наступне питання оцінюється на 1 бал вище.

  9. Команда, яка в ігровому турі набрала найбільшу кількість балів рейтингу, вважається переможницею туру. Місце команди, яка зазнала поразки, займає наступна за жеребкуванням.

Можливі варіанти Варіант А

10. Якщо одна й та сама команда перемогла в першому і дру­
гому турах, вона автоматично займає перше місце і вважається
переможницею «Брейн-рингу». Команди, що їй програли, розі­
грують між собою друге та третє місця в останньому третьому
турі.

Варіант Б

11. Якщо кожна команда виграла по одному разу, журі ранжує
команди за кількістю набраних балів (якщо команди набрали од­
накову кількість балів — за результатами їх виступів у творчих
тайм-аутах). Якщо за цими показниками журі не може надати пе­
ревагу жодній з команд, їх рейтингові місця розігруються мето­
дом додаткових питань до першої правильної відповіді.

198

12. Після закінчення кожного туру ведучий оголошує творчий тайм-аут, у якому учасникам і глядачам з числа студентів нада­ється можливість заробити додаткові бали рейтингу.

Оцінювання та мотивація навчально-творчої діяльності сту­дентів

За результатами виступів команди нагороджуються балами рейтингу у відповідності з тією кількістю, яку вони отримали в трьох ігрових турах. Додатково студенти можуть одержати до 5 балів рейтингу в тайм-аутах, виконуючи різноманітні види навчально-творчої діяльності (виступ з пропозицією, вірш, сценічна постановка тощо) за тематикою відповідної дисцип­ліни. Отримані студентами бали сумуються з їх загальним рей­тингом.

«Що? Де? Коли?» — дидактична гра, яка проходить між окремими командами студентів академічної групи, в якій за­очно беруть участь усі студенти потоку з метою досягнення дидактичних цілей проміжного контролю, удосконалення і відпрацювання навичок творчого пошуку обґрунтованих управлінських рішень.

Дидактична гра «Що? Де? Коли?» («ЩДК») є нетрадиційною ігровою формою поточного або проміжного контролю знань сту­дентів з вивчення дисципліни. ЩДК проводиться в академічній групі після вивчення окремих модульних блоків.

Загальні правила дидактичної гри «ЩДК»

  1. Дидактична гра «Що? Де? Коли?» проводиться в академіч­ній групі після вивчення окремих модульних блоків.

  2. Регламент проведення гри — дві академічні години (1 пара).

  3. Кожна академічна група самостійно формує З команди (кі­лькістю 4—8 осіб) разом з капітаном.

  4. «ЩДК» складається з трьох ігрових турів, у яких команди по черзі грають з окремими студентами потоку.

  5. Гра проходить у формі «запитання— відповідь» до шести правильних відповідей.

  6. Кожне запитання має свою бальну оцінку від 1 до 5 балів рейтингу залежно від складності.

  7. Час на відповідь на одне запитання — 60 с

  8. Попередньо студенти подають свої запитання ведучому ку­рсу, який оцінює їх змістовність у балах рейтингу і формує банк запитань.

199

9. Структура питань складається з трьох рівнів складності: 1-й
рівень — легкий; 2-й — середній; 3-й — складний. Відповідно до
кожного рівня, правильні відповіді оцінюються від 1 до 5 балів
рейтингу. Додатково є запитання у формі «бліц» (3 легких запи­
тання з регламентацією часу на відповідь — 20 с), а також запи­
тання від ведучого курсу.

  1. Для організації «ЩДК» необхідно виготовити спеціальний пристрій — електронну рулетку, на якій кольором помічені сек­тори складності запитань (червоний — складні питання, синій — питання середньої складності, жовтий — легкі).

  2. Кожній команді надається одна творча пауза, під час якої її гравці представляють у творчій формі свій управлінський імідж в художній, публіцистичній або сценічній формі (виступ з пропо­зицією, пісенний ремікс, сценічна постановка, шарж тощо) за те­матикою відповідної дисципліни. За це команда нагороджується додатковою кількістю балів рейтингу (до 5 балів).

Оцінювання та мотивація навчально-творчої діяльності сту­дентів

  1. Правильна колективна відповідь на запитання дає можли­вість кожному члену команди додати до свого загального рейти­нгу певну кількість балів (у відповідності з рівнем складності).

  2. Відповідь вважається правильною, якщо розкривається сут­ність питання з достатнім ступенем конкретизації (визначається автором запитання або ведучим).

  3. Якщо команда дала неправильну відповідь, то відповідна кількість балів рейтингу переходить до автора запитання.

  4. За результатами виступів, команди нагороджуються балами рейтингу у відповідності з тією кількістю балів, яку вони отри­мали під час відповідей.

  5. Переможцем дидактичної гри вважається команда, яка отримала найбільше балів рейтингу.

  6. Студенти потоку, на запитання яких не були знайдені прави­льні відповіді, одержують бали рейтингу у відповідності із визна­ченим попередньо рівнем складності запитань (від 1 до 5 балів). Нижче наведена відомість результатів дидактичної гри «ЩДК».

«Досягни вершини»— дидактична гра, яка проходить між студентами академічної групи, в якій обираються краще підготовлені фахівці через систему запитань рівневої склад­ності із заохоченням переможців балами рейтингу з метою активізації пізнавально-творчої активності студентів і закріп­лення навчального матеріалу.

200

Дидактичні ігри, які були розглянуті раніше, не досить чітко дають змогу виявити рівень знань окремого студента, що змен­шує їх загальну ефективність. Дидактична гра «Досягни верши­ни» («ДВ») допомагає вирішити це питання. В її основі лежать правила популярної нині інтелектуальної телевізійної гри «Пер­ший мільйон», але загальні вимоги змінені згідно з особливостя­ми навчального процесу і мотивами діяльності студентів.

Загальні правила гри

Дидактична гра «Досягни вершини» проводиться в академіч­ній групі після вивчення окремих модульних блоків. Регламент проведення — дві академічні години (1 пара). За критерій першо­черговості виступу студентів у грі «ДВ» береться їх рейтинг. Тобто студент, який на дату проведення гри має найвищий бал рейтингу, має можливість першим взяти участь у змаганні. У разі його відмови право грати першим передається іншому студенту згідно загального рейтингу. Ця гра сприяє зацікавленості студен­тів як у її результатах, так і в підвищенні загального рейтингу, оскільки це дає змогу взяти участь у грі першим.

Процедура гри передбачає відповіді студентів на закриті (тес­тові) запитання викладача. Кожне запитання оцінено балами від­повідно до рівнів складності. Викладач ставить запитання і нази­ває чотири варіанти відповіді. Гравець вибирає один варіант відповіді. Якщо вона правильна, то він отримує певну кількість балів і переходить на вищий рівень. Якщо відповідь неправильна, то студент вибуває з гри. При цьому студент має право на три підказки: 1) «50/50» (ведучий надає можливість відповісти на за­питання з двох можливих варіантів); 2) «допомога групи» — всі студенти радяться між собою і надають варіант правильної від­повіді (підказку). Якщо вона виявиться правильною, студенти отримують 2 бали рейтингу; 3) «підказка друга» — студент має право звернутися за допомогою до одного з присутніх. За прави­льну відповідь його товариш отримує 5 балів рейтингу. Сума ба­лів, яку може набрати студент у процесі гри визначена рівневою шкалою оцінювання (табл. 28).

Модель гри головним чином визначається спроможністю ви­кладача створити таке мотиваційне середовище в академічній групі, в якому студенти мали б можливість реалізувати свої по­треби.

Важливою умовою «ДВ» є наявність запитань рівневої склад­ності. Викладач повинен підібрати запитання за змістом навчаль­ного модуля і структурувати їх за рівнями складності, які в свою чергу матимуть відповідну бальну оцінку.

201

Таблиця 28

ПРИКЛАД РІВНЕВОЇ СТРУКТУРИ ШКАЛИ ОЦІНЮВАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ «Досягни вершини»

200

Творчий рівень запитань

150

120

90

80

Дійовий рівень запитань

70

60

50

40

Репродуктивний рівень запитань

20

15

10

5

Репродуктивний рівень запитань

3

2

1

Примітка. Жирним шрифтом позначено фіксовані («неопалювані») рівні.

Наприклад, за першим репродуктивним рівнем (1—5 балів за відповідь) запитання необхідно поставити таким чином, щоб мо­жна було визначити рівень впізнавання студентом основного на­вчального матеріалу. За другим репродуктивним рівнем (10— 40 балів) запитання необхідно поставити так, щоб можна було визначити рівень розуміння студентом принципових положень змісту навчального матеріалу. На третьому— дійовому рівні (50—80 балів) запитання необхідно поставити таким чином, щоб можна було визначити можливість студентів вирішувати практи­чні питання його професійної підготовки. Найвищий рівень — творчий (90—200 балів). Тут запитання необхідно поставити та­ким чином, щоб можна було визначити спроможність студента вирішувати складні завдання виробничого змісту в умовах неви­значеності і ризику.

202

Найоптимальнішим терміном проведення гри є проміжок часу після вивчення основних змістовних модулів курсу, коли вже сформувався стійкий рейтинг студентів і накопичилося достатньо знань. Даний проект дає змогу виявити рівень знань окремого студента; зацікавити студентів у підвищенні загального рейтин­гу; отримати додаткову кількість балів як студенту-гравцю, так і іншим учасникам гри; активізувати розвиток пізнавальної актив­ності до предмета.

Складання і розв'язання тематичних кросвордів

Захоплення кросвордами нині перенесено на всі прошарки на­селення, в т. ч. й на молодь. Адже вона у цій грі реалізує свої по­треби в самовираженні, розвитку інтелектуального потенціалу, ус­піху, змаганні тощо. В умовах модульно-рейтингової технології індивідуальна робота над складанням тематичних кросвордів до­зволяє студентам заглибитися в зміст дисципліни, що вивчається, підвищити рівень їх професійної підготовки, більш ретельно під­готуватися до самостійної творчої роботи на виробництві, впевне­ніше орієнтуватися в досягненнях науково-технічного прогресу.

Загальні методичні рекомендації і вимоги щодо складання тематичних кросвордів

За змістовністю кросворд повинен охоплювати основні термі­ни або поняття певного розділу модульного блоку чи окремої те­ми курсу. Критерії змістовності — не менше 20 термінів і понять за відповідним модулем. Якісна оцінка змістовності повинна вра­ховувати повноту розкриття змісту цього розділу.

Структура кросворду складається з титульної сторінки, крос-ворду-завдання, текстового завдання, кросворду-рішення. Мож­ливе складання чайнвордів (слова розташовуються одне за од­ним), японських кросвордів (зашифровані картинки з відповідної тематики курсу), ключвордів (визначення ключового слова або фрази), ребусів (необхідно відгадати слово чи фразу, які зобра­жаються умовними малюнками або цифрами).

Кожен студент за бажанням має можливість самостійно склас­ти кросворд за окремою темою модульного блоку. Викладач оці­нює кросворд балами рейтингу у відповідності до рейтингові шкали, яка враховує змістовність і форму представлення матеріа­лу. При цьому бальна оцінка сумується до загального рейтингу студента.

Рішення тематичних кросвордів студентами на практичних заняттях може бути реалізовано у двох варіантах: як форма пото­чного або проміжного контролю знань. Наприклад, замість атес-

203



таційного заліку (модульної контрольної роботи) викладач про­понує студенту розв'язати кросворд за темОю модульного блоку, регламентувавши час у відповідності зі складністю завдання (3— 7 хв). У разі поточного контролю доцільно використовувати фо­рму змагання між окремими студентами або підгрупами з метою придбання вмінь колективної взаємодії та управління колектив­ною творчістю. При цьому викладач стимулює студентів додат­ковими балами рейтингу за першочерговість виконання завдання. У ході проведення практичних занять корисно організувати дис­кусійний обмін думками щодо змісту завдань, варіантів рішень та удосконалення форми представлення кросвордів.

За підсумками складання кросвордів доцільно провести кон­курс кросвордів. Комісія в складі викладачів і студентів оцінює зміст і форму представлених творчих робіт і відбирає найкращі з них на потоці (в групі). Студент, чий кросворд зайняв 1-ше місце, отримує додатково до свого рейтингу +15 балів; за 2-ге та 3-тє місця — відповідно 10 та 5 балів. За результатами роботи комісії приймається рішення, яке в документальній формі фіксує пере­можців і призерів конкурсу. Кращі кросворди демонструються на виставці творчих робіт.

Дидаитичні основи розроблення комплексної сис­теми ігрових методів поетапного контролю знань

Це розроблення передбачає використання в навчальному про­цесі ігрового методу, який є основним на всіх етапах вхідного, поточного, проміжного, підсумкового та відстроченого контролю знань. Усі форми навчально-творчої діяльності студентів об'єд­нані системою управління, яка забезпечується модульно-рейтин-говою програмою.

Реалізація системи передбачає максимальне розширення твор­чих компонентів діяльності майбутніх фахівців за рахунок вико­ристання нетрадиційних ігрових форм контролю (дидактичних ігор), реалізації принципів індивідуалізації, змагання, педагогіки співробітництва.

У відповідності з вищенаведеними дидактичними принципами автор розробив організаційну модель проведення дидактичних ігор для проведення поточного, проміжного та підсумкового кон­тролю за умов модульно-рейтингової технології навчання. Ця ро­бота здійснюється шляхом поєднання поетапної системи контро­лю і модульно-рейтингової технології навчання, що забезпе­чується не тільки спрямуванням студентів на фахову і професійну підготовку, але й принципами розвитку їх творчих

204

здібностей і формування навичок науково-дослідної діяльності. За модульно-рейтинговою технологією рівень засвоєння освітніх продуктів у процесі дидактичних ігор (знання, вміння, навички, досвід творчої діяльності) визначається балами рейтингу.

Організаційна модель системи дидактичних засобів, форм та методів управління НТД базується на використанні нетрадицій­них ігрових методів навчання і контролю за модульно-рейтин­говою технологією (табл. 29).

Таблиця 29

МОДЕЛЬ СИСТЕМИ ПОЕТАПНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

З ВИКОРИСТАННЯМ НЕТРАДИЦІЙНИХ ІГРОВИХ ФОРМ

НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Форми контролю

Види контролю

вхідний

поточ­ний

проміж­ний

підсум­ковий

відстро­чений

Дидактичні ігри

+

+

+

+

+

Тестування

+

+

+

+

+

Ділові ігри, рольове моделювання вироб­ничих ситуацій




+

+

+



Участь у конкурсах, диспутах, вікторинах

-

+

+

+

-

Складання та рішен­ня тематичних крос­вордів



+

+

+



Семінарське заняття в активній формі

-

+

-

-

-

Вибір ігрових форм контролю на кожному з етапів педагогіч­ного контролю залежить від дидактичних цілей, базового рівня підготовленості студентів, характеру пізнавальної діяльності сту­дентів, темпів засвоєння навчального матеріалу тощо.

Реалізація даної системи сприяє більш ефективному налаго­дженню міжтемафтичних та міжпредметних зв'язків у процесі засвоєння матеріалу, дозволяє максимально розширити творчі компоненти діяльності майбутніх фахівців.

Мотивація навчально-творчої діяльності студентів грунту­ється на заохоченні балами рейтингу, внутрішньому спонукан­ні майбутніх фахівців до творчої самостійної діяльності, реалі­зації принципів змагання, самовираження, індивідуалізації,

205

можливості самостійно планувати індивідуальну стратегію на­вчання. Слід зазначити, що студенти мають можливість пра­цювати на альтернативній основі: обирати роботу за груповою динамікою, індивідуальне навчання чи комбіновану систему. Високий рівень індивідуалізації навчальної діяльності здійс­нюється завдяки системи управління, яка забезпечується моду­льною програмою.

Підсумкова оцінка є результатом навчально-творчої діяльнос­ті студентів протягом семестру, де вони за ігровим методом на­вчання мають можливість продемонструвати не тільки свої знан­ня, а й досвід творчої діяльності, вміння колективної взаємодії. Тому екзамен може бути відсутнім як традиційна підсумкова ко­нтрольна акція.

7.5. Організація навчально-дослідної роботи студентів

Сучасні тенденції якісного оновлення і підвищення ефективності професійної підготовки висококваліфікованих кад­рів усіх сфер народного господарства спонукають до удоскона­лення системи організації навчально-дослідної роботи студентів (НДРС) у вищих навчальних закладах національного рівня.

Освітній процес, адекватно реагуючи на соціальне замовлення сьогодення, сприяє формуванню творчої особистості фахівця, ак­тивізації його навчально-творчої діяльності (НТД). У нинішніх умовах, коли в Україні взято за взірець європейську освітню мо­дель, що зафіксовано Болонським протоколом, в університетах держави змінюється стиль викладання, стає помітним відхід від авторитарних до демократичних, толерантних методів у спілку­ванні зі студентами, які стають все більш самостійними та заці­кавленими у виборі того блоку знань та інформації, що стане їм корисним у майбутній професійній діяльності. У цих умовах фо­рмування творчих здібностей студентів залишається однією з найважливіших проблем педагогічної теорії і практики, неодмін­ною частиною якої в університетах завжди була і продовжує за­лишатися навчально-дослідна робота. Залучення студентів до неї є одним з найперспективніших спрямувань освітньої діяльності. НДРС слід визначати як здатність студентів пізнати свій внутрі­шній світ, мобілізувати інтелектуальні сили для розуміння і тво­рення нових матеріальних і духовних цінностей, що мають інди­відуальне та суспільне значення.

206

Для удое*

пактет докумс
них вище заОій^ня НДРС необхідно, передусім позпоби™
управління нК рс™ентш, як» сприяли б вирішенню о»
тання, визнач-, MV ~~ вони пояснюють Avhv,,; J„ шначе-

нта, забезпеч ^™™^™V^^^^™

Тиснення о» J. Ун-Рситетах. T^.^^^?^
ходів, систем, Ч^Уктурних підрозділів, ортанів управління
струкції (паМ> Ч„ процесів проведення навчально-науїових І
відповж„Л>™я результатів НДРС тощо. Шсадові н
ції досшджсі„Чп,Чітко визначають статус обов'™
При цьому ви^нізаторів НДРС, місц^уд^оргаїїз"'
можливість у Чхально демократизую^освітнійТроцес"
маибутньо, < Ч0 ; студсНТИ, 3 { до ^^

регламента,,, КГ™ теРм'н якісно опанувати сферу своєї рівномірному Ж*о та суспільної діяльності. В такий спосіб самим рацюн^Ч,. буде сприяти ефективному поділу 1 І

Зважаючи, Ч'^нню ВС1* студентів, забезпечуючи тим
льно-дослідно,ге твоРчого часу. у им

лежно від CnJ палітра тематики університетської навча-розробляють»«є дуже різнобарвною, окремі кафедри за-струкцп (пам Л^ своє, навчальної та наукової дкГносгі прямів , Формі И),^Ують відповідні положення і посадові ін-'

^іфаВк™ТМУТЬ °СОбЛИВОСТ1 ^ «"

ПРО НАВЧ

«Sh, ПОЛ°ЖЕННЯ <Ч?-ДОС^НУ РОБОТУ СТУДЕНТІВ

^омХНАУім. В. В. Докучаева)

1. Навчала ДгАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
навчально-твор *\^

включає всіелв!)| і'1"3 робота студентів ГНЛРГї

до змісту Фахі^ост, (HT$ ст^ко^мГдГ™

2. Мета §^™' та наукової творчості відповіді
молоді з теор^к^вки висококваліфікованих спеціалістів
заглибитися у JW«глибити та зміцнити знання студентської
пити їм заціЛ **и та методології наукових дослТджень

207

X офесиної підготовки спеціалісте До творчості; розвинути вміння і „авГки

самостійно вирішувати завдання науково-виробничого характе­ру; усебічно підготувати майбутніх фахівців аграрної сфери до самостійної науково-дослідної діяльності.

  1. НДРС організується відповідно до політики щодо удоско­налення змісту і напрямів наукових досліджень студентів шля­хом залучення до наукової діяльності талановитої молоді, засто­сування ефективних методів, форм і прийомів організації при проведенні відповідних навчально-наукових заходів за всіма на­прямами наукового пошуку в системі комплексної підготовки фахівців.

  2. Функціональне керівництво НДРС забезпечує рада студент­ського наукового товариства (СНТ), яка узгоджує свою діяль­ність з науково-дослідною частиною університету і координує відповідні наукові заходи разом із спілкою молоді і студентів та радою молодих вчених.

5. НДРС організовується в університеті, згідно із законами
України «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну ді­
яльність»; Статутом університету, Положенням про СНТ, пись­
мовими і усними розпорядженнями ректора університету, проре­
ктора з наукової роботи, голови ради студентського наукового
товариства та даним Положенням про НДРС.

ЗАВДАННЯ НДРС

  1. Сприяти підвищенню творчої активності студентів, розши­ренню їх знань з теорії, методики та методології наукових дослі­джень, розвитку умінь і навичок у навчально-дослідній діяльності.

  2. Залучати студентів до активізації науково-дослідної роботи з проблемних питань вищої аграрної науки за програмою науко­вих досліджень університету.

  3. Навчати самостійно організовувати і проводити наукові за­ходи (олімпіади, конкурси, семінари, конференції тощо) на уні­верситетському, міжвузівському та всеукраїнському рівнях.

  4. Прищеплювати молоді уміння і навички організації колек­тивної творчості у формі проведення студентських наукових гу­ртків.

  5. Формувати у майбутніх спеціалістів у всіх сферах народно­го господарства досвід творчої діяльності відповідно до сучасно­го розуміння змісту вищої освіти.

  6. Щорічно організовувати проведення звітної студентської наукової конференції за підсумками наукових досліджень на фа­культетах університету.

208

  1. Вишукувати і запроваджувати нові форми організації НДРС в університеті з метою підвищення її ефективності.

  2. Навчити планувати, організовувати і координувати науко­во-дослідну діяльність з іншими дослідниками, науковими шко­лами і науково-дослідними установами: Державний комітет нау­ки, техніки та промислової політики (ДКНТПП), Головне управлін­ня освіти і науки та Комітет у справах сім'ї та молоді при облдержадміністрації, місцева Рада молодих вчених і спеціалістів Рада молодих вчених та Спілка молоді і студентів вищого навча­льного закладу та ін.

  3. Допомагати організовувати роботу із впровадження резуль­татів науково-дослідної діяльності у навчальний процес та у ви­робництво.




  1. Формувати у молодих дослідників вміння і навички пра­цювати з науковою літературою, підбирати і систематизувати літературні джерела.

  2. Прищеплювати вміння і навички студентів виступати пе­ред аудиторією з доповіддю результатів науково-дослідної робо­ти за правилами публічного захисту.

  3. Допомагати оформляти і представляти наукову роботу у конкурсах для одержання наукових грантів.

  4. Навчити молодих науковців підводити підсумки навчаль­но-дослідної діяльності і обґрунтовувати висновки за результа­тами наукових досліджень.

  5. Формувати вміння та навички студентів у сферах:




Інформувати знання про законодавчу базу України, яка рег­ламентує науково-дослідну діяльність (закони України «Про ви­щу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про

14488

209

науково-технічну інформацію», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техні­ки» та ін.).

16. Навчити забезпечувати і контролювати правила техніки безпеки, протипожежного і екологічного захисту навколишнього середовища та природоохоронних заходів під час наукових до­сліджень.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФОРМИ НДРС

НДРС включається у загальні плани навчально-виховної і на­укової роботи університету. В організації НДРС беруть участь усі кафедри університету, які функціонально підпорядковуються у цьому раді СНТ).

Загальну схему організації НДРС в університеті представлено ланцюгом: викладач : аспірант студент, який діє від першо­го до останнього курсів. Навчально-дослідна робота студентів організовується за двома основними напрямами:

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации