Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі - файл n1.doc

приобрести
Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі
скачать (2306 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc2306kb.16.09.2012 07:56скачать

n1.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
НДРС під час навчання, є обов'язковою складовою навчаль­ного процесу, а отже регламентується навчальним планом, охоп­люючи усіх студентів незалежно від їх успішності. Вона має такі форми:

Залежно від рівня сформованості знань планування НДРС, що проводиться під час навчання, включає три етапи.

Перший етап передбачає залучення студентів першого-друго-го курсів, яких ознайомлюють з основами наукових досліджень. У результаті студенти набувають навичок самостійної роботи з

210

поглибленого вивчення фундаментальних (суспільних і загально­теоретичних) наук, отримують конкретну уяву про специфіку об­раної спеціальності. Тематика лабораторно-практичних занять розробляється відповідними загальнотеоретичними кафедрами і затверджується радою факультету. Особливу увагу слід приділи­ти вмінню працювати з науковою літературою. Формами НДРС можуть бути: підготовка студентами наукових рефератів; скла­дання бібліографічних списків за конкретними темами; участь у виготовленні навчально-методичних матеріалів (таблиць, моде­лей, макетів, діафільмів тощо).

Другий етап розпочинається з третього і продовжується на че­твертому курсах, коли студенти беруть безпосередньо участь у науковій роботі кафедр. Ці дослідження проводяться при вико­нанні практичних і лабораторних занять, курсових робіт (проек­тів), проходженні виробничої практики, а також підготовки випу­скної роботи бакалавра. Дієвою формою є підготовка наукових доповідей і рефератів, які заслуховуються і обговорюються на наукових гуртках, семінарах, звітних конференціях тощо. Перед початком виробничої практики студентам видаються індивідуа­льні завдання, які включають елементи наукового дослідження.

Третій етап — це робота студентів п'ятого-шостого курсів, які отримують вищу фахову кваліфікацію спеціаліста та магістра. У цей період вирішального значення набуває практична підгото­вка (навчальна, виробнича та переддипломна практики, стажу­вання), яка завершується дипломним проектуванням. До цього студент упродовж двох-трьох, а то й чотирьох-п'яти років бере участь у кафедральних дослідженнях.

Отже, вкрай важливим є щорічне залучення всіх студентів до дипломного проектування та виконання дипломних робіт, тема­тика яких повинна бути пов'язана з науковими дослідженнями кафедр, а також виконуватися на замовлення виробництва, що координує науково-дослідна частина університету.

НДРС у позааудиторний час організовується у системі СНТ у формах:

,4* 211

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ НДРС

НДРС включається в усі форми навчальної роботи: лекції, се­мінарські і лабораторні заняття, практики, курсові і дипломні ро­боти, в самостійну роботу.

Лекція є основною формою навчання в агроуніверситеті, при­значеною для засвоєння теоретичного матеріалу. Успіх НДРС за­лежить передусім від активізації інтересу студентів до науки. Тому лекційні курси повинні мати творчу спрямованість і глибо­ко аналізувати та висвітлювати актуальні теоретичні та практичні проблеми сучасної науки. У лекційних курсах «Вступ до спеціа­льності», «Основи наукових досліджень» важливими є такі пи­тання: методика та планування наукових досліджень, проведення експериментів, використання сучасної комп'ютерної та організа­ційної техніки, методи математичного оброблення результатів експериментів, проведення архівних пошуків, організація науко­вих екскурсій та експедицій, впровадження результатів наукових досліджень у виробництво. Студентам старших курсів доручають самостійно готувати окремі фрагменти лекцій.

Семінарські заняття— це форма навчального процесу, де викладач організовує дискусію за тематикою курсу. До семінару студенти готують тези виступів на основі індивідуально викона­них завдань (рефератів), кращі з яких рекомендуються до участі в конкурсах та для доповідей на наукових конференціях, окремих фрагментів академічних лекцій і навчальних посібників. На ви-

212

пускових кафедрах проводяться постійні спеціальні студентські наукові семінари, в ході яких відпрацьовуються вміння та навич­ки полемізувати, захищати свою думку, звітувати про підсумки досліджень, готувати тези доповідей тощо. На семінарах заслу­ховують реферати, огляди літературних джерел, плани й методи­ки досліджень, звіти тощо. Кожен студент повинен не менше од­ного разу за період навчання виступити на випусковій кафедрі.

Лабораторні і практичні заняття — це форма навчального процесу, де викладач організовує детальне закріплення студен­тами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує уміння й навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання відповідних завдань науково-практичного характеру. При виконанні лабораторних і практич­них робіт студентам видаються індивідуальні завдання, які міс­тять елементи наукових досліджень і творчості, наприклад: син­тез і аналіз нових речовин, вивчення властивостей нових речовин, конструювання приладів, розроблення проектів облад­нання, складання комп'ютерних програм, побудова організацій­них моделей, розрахунок економічного ефекту тощо. Результати творчих розробок оформляються у вигляді звіту і захищаються на кафедрі. Кращі роботи представляються на наукових конферен­ціях і виставках.

Виробнича практика (грец. praktikos — дієвий, активний) — це процес застосування та закріплення теоретичних знань на ви­робництві, набуття науково-виробничого досвіду, придбання практичних навичок, а також відпрацювання основних питань дипломного проектування. Студентам видаються індивідуальні завдання з відпрацювання навичок творчого наукового характеру в умовах виробництва. Вони впроваджують нові методи дослі­джень, розробляють раціоналізаторські пропозиції, використо­вують методичні розробки окремих процесів за фахом, удоскона­люють організацію і методи управління підприємством та його структурними підрозділами тощо. Виконані індивідуальні за­вдання з НДРС оформляються у вигляді звітів з виробничої прак­тики і захищаються перед комісією або на звітній конференції.

Курсовий і дипломний проект — це самостійно виконана і по­дана в рукописному (комп'ютерному) вигляді практична робота аналітично-розрахункового характеру на певну тему. Метою кур­сового (дипломного) проектування є поглиблення знань з пред­мета, формування умінь та навичок самостійного узагальнення думок вчених, передового досвіду аграрної науки, аналізу систе­ми практичного застосування знань при вирішенні різноманітних

213

виробничих і соціально-економічних питань з урахуванням перс­пектив розвитку аграрних відносин. При організації курсового та дипломного проектування студентам видаються індивідуальні завдання для вирішення реальних наукових і виробничих про­блем, пов'язаних з тематикою кафедр, наукових шкіл та пробле­мних лабораторій. Рекомендується розробка комплексних науко­вих тем окремими бригадами з двох-п'яти студентів за суміж­ними спеціальностями.

Студентський науковий гурток є осередком НДРС на кафед­рі, де проходить апробація результатів наукових досліджень сту­дентів. Науковий гурток створюється і функціонує на кафедрі з метою розвитку і підвищення ефективності НДРС відповідно до затвердженої тематики наукових досліджень шляхом залучення до самостійної наукової діяльності талановитої студентської мо­лоді. Засідання студентських наукових гуртків на кафедрах доці­льно проводити двічі на місяць. На кожному засіданні рекомен­дується заслуховувати дві-три доповіді студентів і обговорювати результати наукових досліджень.

Наукова олімпіада являє собою форму інтелектуального зма­гання студентів у навчально-творчій і науково-дослідній діяльно­сті, відносно правильності надання відповідей з наукових і виро­бничих проблем науки і практики. Вона проводиться наприкінці вивчення курсів для визначення рівня знань і наукового досвіду майбутніх фахівців. Після проведення олімпіади на університет­ському рівні визначаються кращі студенти, які рекомендуються кафедрами для участі в другому (регіональному) турі, переможці якого стають учасниками всеукраїнської олімпіади.

Науковий конкурс є елементом навчально-творчої і науково-дослідної діяльності студентів, вагомою формою їх мотивації до активного процесу пізнання й набуття навичок наукового дослі­дження виробничих ситуацій. Такі конкурси організовують при підведенні підсумків НДРС, наприклад, конкурси на кращі рефе­рат, наукову роботу, публікацію тощо. Конкурси організовують­ся конкурсною комісією з числа викладачів і студентів. Вона за­здалегідь оголошує умови й критерії конкурсу, а при підведенні підсумків визначає переможців. Рішення конкурсної комісії офо­рмляються протоколом.

Науковий семінар — це форма колективного обговорення од­нієї важливої наукової проблеми з прийняттям відповідних реко­мендацій щодо її вирішення. На семінарах студенти поглиблю­ють і збагачують свої знання у певній науковій галузі, ознайомлю­ються з альтернативними методами досліджень, відпрацьовують

214

вміння і навички науково аргументувати свої думки, приймати обгрунтовані рішення. Науковий семінар організовується за тема­тикою наукових досліджень відповідної кафедри. Його проводить викладач-куратор за певним напрямом дослідження, мзкСИМально залучаючи до організації студентську молодь.

Студентська наукова конференція є вищою формо*0 колекти­вного обговорення і прийняття рекомендацій з вирішення науко­вих проблем у відповідних галузях з широким залучен«ям студе­нтської молоді. Вона здійснює свою роботу під керівництвом організаційного комітету, до складу якого входять члени ради СНТ. Загальна проблематика конференції будується н^ проблем­них питаннях, винесених на розгляд відповідних сеКП- Най­більш цікаві наукові доповіді виносять на пленарне засідання. Організаційний комітет заздалегідь складає програму конферен­ції, з якою повинні ознайомитися всі студенти. Публіки1'1' студе­нтів видаються в збірнику матеріалів конференції. НзУкош кон­ференції проводять щорічно при підведенні підсумки* НДРС, вирішенні проблем, що потребують поглибленого вивчсння>. а та­кож присвячують видатним подіям та ювілеям у науко0оМУ х ГР0-мадському житті університету, міста, області, держави, світу ТОІЦО-

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ НДРС

І.При проведенні екзаменів і заліків за всіма преДметами * практиками обов'язково враховується якість виконаная нДрс-На випусковій кафедрі НДРС завершується заліком з переддип­ломною практикою.

  1. Студентам, які успішно працюють у наукових гуРтках' ви" конують науково-дослідну роботу за тематикою кафедр1*' систе­матично беруть участь у наукових семінарах, конфереНЦ1ях та інших наукових заходах, підготовлені наукові роботи зарахову­ють як окремі практичні (лабораторні) заняття, підви^Уючи загальний рейтинг і підсумкову оцінку.

  2. Для активізації студентської науково-дослідної діяльності по університету підводять загальні підсумки НДРС з викорис­танням методики рейтингової оцінки, яка передбачає в^мтрюван-ня в балах результатів НДРС, досягнутих на факультеті (кафедрі) при підготовці фахівців. Підсумовують усі набрані ба^*1 ' скт' дають загальний рейтинг факультету (кафедри). РейтиТ«гова 0Ц1" нка НДРС проводиться радою СНТ щорічно при підвеЯенш шд-сумків НДРС по університету і становить основу змаґаННЯ М1Ж факультетами (кафедрами).

215

4. Результати НДРС рекомендуються кафедрами до публікацій у збірниках наукових студентських праць, для виступів на кон­ференціях, участі у наукових конкурсах, запровадженню у виро­бництво тощо.

КЕРІВНИЦТВО НДРС

  1. Функціональне керівництво НДРС здійснює рада студент­ського наукового товариства (СНТ), яка є керівним органом управління за всіма напрямами наукового пошуку студентів у си­стемі комплексної підготовки висококваліфікованих фахівців.

  2. Адміністративне керівництво НДРС здійснюється ректором, проректорами з навчальної та наукової роботи, деканами факуль­тетів, завідувачами кафедр.

  3. Деканати планують НДРС окремим розділом у навчальних планах за відповідними спеціальностями.

  4. Методичними центрами з організації НДРС є випускові ка­федри. Кожна кафедра складає програму НДРС, яка передбачає залучення студентів до НДРС на весь період навчання; робочі плани дисциплін з елементами науково-дослідної діяльності (ла­бораторні роботи, реферати та ін.); плани проведення наукових гуртків наукових конференцій, семінарів, олімпіад та інших нау­кових заходів. На кафедрі ведеться картотека завершених науко­вих робіт студентів.

5. З метою активізації НДРС в університеті, розширення на­
прямів науково-дослідної діяльності студентські колективи мо­
жуть реалізовувати свої творчі починання, створюючи на основі
самоуправління ініціативні наукові колективи у вигляді наукових
центрів, освітніх студій, відділів науки, проектних бюро тощо для
вирішення проблемних питань, що стоять перед сучасною наукою.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК

(розроблене студентським науковим товариством ХНА У ім. В. В. Докучаева)

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Студентський науковий гурток (СНГ) вищого навчального закладу є осередком науково-дослідної роботи студентів (НДРС) за всіма напрямами наукового пошуку в системі комплексної під­готовки висококваліфікованих фахівців.

216

  1. Студентський науковий гурток створюється на кожній ка­федрі з метою розвитку і підвищення ефективності НДРС відпо­відно до затвердженої керівництвом університету політики орга­нізації НДРС у вищому навчальному закладі аграрної освіти національного рівня шляхом залучення до самостійної наукової діяльності талановитої молоді, застосування ефективних методів, форм і прийомів організації проведення відповідних наукових за­ходів.

  2. СНГ створюється за ініціативою відповідної кафедри за те­матикою її наукових досліджень. Кількість студентських науко­вих гуртків не обмежується.




  1. СНГ діє на постійній основі у формі засідань, на яких сту­денти готують і доповідають результати своїх наукових дослі­джень, обговорюють доповіді і розглядають актуальні проблеми розвитку науки у відповідній галузі.

  2. Керує студентським науковим гуртком його керівник із складу досвідчених викладачів кафедри. Керівник студентського наукового гуртка обирається засіданням кафедри терміном на З роки.

  3. Засідання СНГ проходять згідно з планом, складеним його керівником і затвердженим завідувачем кафедри на початку кож­ного навчального року з періодичністю один-два рази на місяць.

  4. Засідання СНГ носять дискусійний, полемічний характер при активній управлінській участі керівника наукового гуртка.

  5. Підсумки роботи СНГ оформляються протоколом, в якому зазначаються: порядок денний, прізвища доповідачів і студентів, які брали участь в обговоренні наукових питань, кращі доповіді, висновки (пропозиції з представлення наукової роботи на кон-курс-огляд наукових робіт тощо).

  6. СНГ на кафедрі діє згідно з Законом України «Про вищу освіту», Статутом університету, Положенням про НДРС універ­ситету, посадовою інструкцією керівника наукового гуртка та цим Положенням.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Відповідно до мети НДРС студентський науковий гурток ви­конує такі функції:

  1. Сприяє підвищенню творчої активності студентів, розвитку їх умінь і навичок у творчій науково-дослідній діяльності.

  2. Залучає студентів до активної НДР з проблемних питань за програмою наукових досліджень кафедри.

15483

217

  1. Веде пошук і впроваджує у навчальний процес нові форми організації НДРС з метою підвищення її ефективності.

  2. Допомагає студентам у реалізації їх внутрішніх потреб у самовираженні, повазі, розвитку творчих здібностей.

  3. Розвиває вміння студентів організовувати і проводити науко­ві заходи із залученням широкого кола фахівців у певній галузі.

  4. Допомагає студентам проводити науково-дослідну роботу і впроваджує її результати в навчальний процес та виробництво.

  5. Підводить підсумки НДРС (визначає кращі наукові роботи студентів, обґрунтовує напрями удосконалення організації гурт­кової роботи тощо).

  6. Організовує обговорення кандидатур студентів для участі їх у факультетських, міжвузівських, всеукраїнських та міжнародних наукових конкурсах, конференціях та інших заходах за різними номінаціями.

  7. Надає студентам новітню інформацію з сучасних проблем аграрної науки (здійснювати обмін інформацією між студентами за темами наукових досліджень).

10. Контролює дотримання правил техніки безпеки і протипо­
жежного захисту в аудиторіях під час засідання наукових гуртків.

КЕРІВНИК СНГ КАФЕДРИ МАЄ ПРАВО:

  1. Подавати пропозиції завідувачу кафедри, відповідальному за НДРС по факультету, голові ради СНТ з питань розвитку і удосконалення НДРС на рівні кафедри, факультету, університету.

  2. Вносити на розгляд відповідального за НДРС по факультету пропозиції щодо порядку денного засідань ради СНТ і удоскона­лення організації НДРС.

  3. Брати участь у роботі ради СНТ університету під час обго­ворення питань організації НДРС та розроблення пропозицій з цих питань.

  4. За дорученням завідувача кафедри представляти інтереси кафедри з питань НДРС, брати участь у наукових заходах на фа­культетському рівні.

  5. Перевіряти дотримання викладачами кафедри графіка засі­дань СНГ та інших наукових заходів.

  6. Вимагати для перевірки і аналізу від викладачів кафедри необхідну оперативно-звітну інформацію з НДРС.

  7. Мати доступ до базової інформації (в т. ч. в Інтернеті) для забезпечення відповідного рівня НДРС та організації наукових заходів і впровадження їх результатів у виробництво.

218

КЕРІВНИК СНГ НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА:

  1. своєчасність складання та виконання програми НДРС ка­федри;

  2. якість виконання функціональних доручень відповідально­го за НДРС по факультету та завідувача кафедри;

  3. своєчасність підведення підсумків НДРС по кафедрі;

  4. якість оформлення і зберігання розпорядчої, планової, облі­ково-звітної та стендової наочної інформації про НДРС кафедри;

  5. збереженість кафедральних матеріальних цінностей і обла­днання для проведення науково-дослідних заходів;

  6. дотримання студентами та їх науковими керівниками пра­вил техніки безпеки, протипожежного захисту під час проведен­ня науково-дослідних заходів.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

  1. Творчість і творча особистість.

  2. Педагогічний вплив на розвиток творчої особистості.

  3. Зміст навчально-творчої діяльності (НТД).

  4. Об 'єкт і предмет дослідження НТД.

  5. Зміст управління навчально-творчою діяльністю.

  6. Методи управління НТД.

  7. Теорія поетапного формування творчого досвіду особис­тості В. П. Беспалька.

  8. Етапи прийняття науковообґрунтованого рішення твор­чої проблеми.

  9. Модель системи управління НТД.




  1. Проектування системи управління НТД.

  2. Процес управління НТД.

  3. Процес самоуправління НТД студентів.

  4. Зміст технології управління НТД студентів.

  5. Дидактичні ігри в системі управління НТД.

  6. Особливості організації і проведення дидактичних ігор.

  7. Тематичний кросворд як форма активізації НТД студента.




  1. Система поетапного контролю знань за ігровим мето­дом.

  2. Навчально-дослідна робота студентів (НДРС) та її за­вдання.

  3. Форми навчально-дослідної роботи студентів.

  4. Організація НДРС у вищому навчальному закладі.

  5. Організація роботи студентських наукових гуртків.

  6. Функції керівника студентського наукового гуртка.

1А*

15 219

ЛІТЕРАТУРА

  1. Про вищу освіту: Закон України // Урядовий кур'єр. — 15 трав­ня. — 2002. — № 86.

  2. Про освіту: Закон України//Урядовий кур'єр. — 25 червня.—№ 113.

  3. Про національну доктрину розвитку освіти: Указ Президента України // Урядовий кур'єр. — 2002. — № 74. — 17 квітня.

  4. Україна XXI століття. Державна національна програма «Осві­та». — К.: Райдуга, 1994. — 61с.

  5. Про організацію навчального процесу в кредитно-модульній сис­темі підготовки фахівців: Тимчасове положення // Наказ МОН України від 23.01.2004. — №48.

  6. Беспалъко В. П. Основы теории педагогических систем. — Воро­неж: изд-во Воронеж, ун-та, 1977. — 204 с.

  7. Георгиева Т. С. Высшая школа США на современном этапе. — М: Высш. шк., 1989. — 164 с.

  8. Євтушенко М. Д. Місце і роль Харківського національного аграр­ного університету у підготовці молодих науковців і фахівців для агро­промислового комплексу України // Вісник ХНАУ. — № 8. — 2002. — С 3—6.

  9. Загальноєвропейський простір вищої освіти — досягнення цілей: Комюніке конференції міністрів країн Європи, відповідальних за сферу вищої освіти, м. Берген, 19—20 травня 2005 р. // Освіта України.— № 50. — 2005. — С. 5. — 2 лип. 2005.




  1. Згуровський М. Основні завдання вищої освіти України щодо реалі­зації принципів Болонського процесу та забезпечення вимог сфери праці // Вища школа: наук.-практ. вид. — 2004. — № 5—6. — С. 54—61.

  2. Колот А. М. Реалізація основних принципів Болонської деклара­ції при підготовці фахівців економічного профілю. Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. — 2004. — Вип. № 37. — С. 3—21.

  3. Кремінь В. Філософія освіти XXI століття // Урядовий кур'єр. — 2003. — № 23. — С. 6—7. — 6 лют.

  4. Левківський К. М., Сухарніков Ю. В. Завдання щодо забезпечення якості вищої освіти України в контексті Болонського процесу // Вища школа. — № 5—6, 2004, С. 89.

220

  1. Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної актив­ності школярів / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С Сковороди. — 2-е вид., доп. — X.: «ОВС», 2000. — 164 с

  2. Лущіков Ю. А., Мамалига С. В. Досвід функціонування кредит­но-модульної системи організації навчального процесу в університетах США // Наука і методика: 36. наук.-метод. праць НМЦАО. — 2004. — №2. —С 147—151.

  3. Мазнєв Г. Є. Деякі аспекти проблеми підготовки менеджерів // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. Монографія: У 4-х ч. / За ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г. Є. Мазнєва. — Ч. 1 Соціально-економічні проблеми розвитку села. — К.: ІАЕ, 2002. — С. 52—55.

  4. Методичні рекомендації по впровадженню модульно-рейтингової технології навчально-творчої діяльності студентів (із дисциплін управ­лінського циклу) для викладачів вищих аграрних навчальних закладів / Укл. В. М. Нагаєв / Харк. нац. аграр. ун-т. — X., 2002. — 76 с

  5. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес / Укл. М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, К. М. Левківський, Ю. В. Сухарніков. — К.: Вид-во НМЦВО МОНУ, 2004. — 24 с

  6. Морзе Н. В. Дистанційна технологія як основа сучасних інфор­маційних технологій у навчанні // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. — К: Наук.-метод. центр, 2001. — Вип. 30. — С 32—43.

  7. Нагаєв В. М. Ефективність підготовки кадрів за модульно-рейтинговою технологією // Проблеми розробки та впровадження мо­дульної системи професійного навчання «Модуль-2001»: 36. наук. Праць: Проблеми сучасного мистецтва і культури. — К.: Наук, світ, 2001. —С 255—261.

  8. Нагаєв В. М. Оцінювання навчальної діяльності студентів за мо-дульно-рейтинговою технологією навчання // Педагогіка і психологія АПН України. — 2000. — № 3. — С 84—88.

  9. Нагаєв В. М. Адаптація традиційної рейтингової оцінки до євро­пейської кредитно-трансферної системи // Новий колегіум. — 2005. — № 3. — С. 39-^4.

  10. Нагаєв В. М. Система управління навчально-творчою діяльністю менеджерів за кредитно-модульною технологією навчання // Теорія і практика управління соціальними системами. — 2005. — № 2. — С 33—43.

  11. Нагаєв В. М. Удосконалення процесу підготовки кадрів АПК в системі управління навчально-творчою діяльністю // Педагогічні науки: 36. наук, праць СДПУ ім. А.С.Макаренка— Суми, 2003.— С 233—243.

  12. Нагаєв В. М. Проектування структури рейтингової оцінки на­вчально-творчої діяльності студентів при використанні модульно-рейтингової технології навчання // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: 36. наук, праць — № 3. — Харків, 2002. — С. 103—107.

  13. Нагаєв В. М. Управління навчально-творчою діяльністю студен­тів: модульно-рейтинговий підхід // Наукові записки Кіровоградського

221

ДПУ ім. В.Винниченка: 36. наук. пр. — Вип. 46. — Кіровоград: КДПУ, 2002. — С. 35—40.

  1. Нагаев В. М. Ефективність підготовки кадрів за модульно-рейтинговою технологією. Проблеми розробки та впровадження моду­льної системи професійного навчання «Модуль-2001» // Проблеми су­часного мистецтва і культури»: 36. наук. пр. — К.: Науковий світ, 2001. —С 255—261.

  2. Ніколаєнко С. Вища освіта і наука — найважливіші сфери від­повідальності громадського суспільства та основа інноваційного розви­тку // Освіта України. — 2005. — № 24. — С. 4—8. — 29 бер.

  3. Одерій Л. П. Оцінка в міжнародній системі освіти: Моногра­фія. — К.: ІСДО, 1995. — 166 с

  4. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Бо­лонського процесу / За ред В. Г. Кременя. — Київ-Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. — 147 с

  5. Полонский В. М. Оценка качества научно-педагогических иссле­дований. — М.: Педагогика, 1987. — 144 с.

  6. Поташник М. М. Педагогическое творчество: проблемы разви­тия и опыт: Пособие для учителя. — К.: Рад. шк., 1988. — 187 с.

  7. Романовсъкий О. Г. Підготовка майбутніх інженерів до управ­лінської діяльності: Монографія. — Харків: Основа, 2001. — 312 с.

  8. Сисоєва С. О. Педагогічна творчість: Монографія. — X.: «Кара­вела», 1998.— 150 с.

  9. СікорськийП І. Кредитно-модульна технологія навчання: Навч. посібник. — К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. — 127 с.

  10. Сухомлинский В. А. Письма к сыну: Кн. для учащихся. — 2-е изд. — М.: Просвещение, 1987. — 128 с.

  11. Товажнянський Л. Л., Сокол Є. І. Болонський процес: цикли, ступені, кредити: Навч. посіб. — К.: МОН, 2004.

  12. Шинкаренко К, Гасанова И. Наш Болонський процесс // Экс­перт. — № 32. — 2005. — С. 14—24.

  13. Юцявичене П. Теория и практика модульного обучения. — Кау­нас: Швиеса, 1989. — 272 с.

  14. Russell I. D. Modular Instruction // A. Guide to the Design, Selection, Utilization and Evaluation of Modular Materials. Minneapolis, Minnesota: Burgess Publishing Company. — 1974. — 164 p.

222
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


НДРС під час навчання
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации