Нехорошков В.П., Попова Н.Д. Екологічна експертиза матеріалів ОВНС (оцінки впливів на навколишнє середовище). Посібник до практичних занять - файл n1.doc

приобрести
Нехорошков В.П., Попова Н.Д. Екологічна експертиза матеріалів ОВНС (оцінки впливів на навколишнє середовище). Посібник до практичних занять
скачать (346.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc347kb.15.09.2012 21:02скачать

n1.doc

  1   2   3


Міністерство освіти і науки України

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ХОЛОДУ



Нехорошков В.П., Попова Н.Д.

ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА

МАТЕРІАЛІВ ОВНС

(оцінки впливів на навколишнє середовище)


Посібник до практичних занять
Одеса 2011

Нехорошков В.П., Попова Н.Д. Екологічна експертиза матеріалів ОВНС: посібник до практичних занять. Одеська державна академія холоду, 2011р. – 46 с.

В посібнику викладені основні вимоги до екологічної експертизи матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) у складі проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об’єктів промислового та цивільного призначення. Розглядається вісім тем, зміст яких базується на деяких нормативних документах, переважно ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд».

Посібник призначений для студентів, що навчаються за напрямом «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування».

Рецензент: завідувач лабораторії

гігієни довкілля ДП УНДІ медицини

транспорту,

к.б.н. Н.Ф. Петренко
Завідувач кафедри хімії,

охорони навколишнього середовища

та раціонального природокористування,

д.х.н., професор А.Л. Цикало
Голова науково-методичної комісії

з напрямку підготовки

«Екологія, охорона навколишнього середовища

та збалансоване природокористування»,

д.х.н, професор А.Л. Цикало
 ОДАХ, 2011

Зміст

Вступ………………………………………………………………..5

1. Тема 1. – Поняття екологічної експертизи і оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС)………………………………………...5

1.1. Поняття, ціль і принципи екологічної експертизи………….5

1.2. Поняття і місце ОВНС в матеріалах експертизи; ціль і завдання ОВНС…………………………………………………………….6

1.3. Основні положення, терміни та їх визначення в матеріалах ОВНС.............................................................................................................7

2. Тема 2. – Перелік об’єктів, на які документація ОВНС розробляється в повному обсязі і тих, на які не розробляється; врахування громадських інтересів………………………………………..9

2.1. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку..10

2.2. Проектні матеріали, у складі яких документація по ОВНС не розробляється……………………………………...…………………..11

2.3. Врахування громадських інтересів………………………....13

3. Тема 3. – Стадії розробки матеріалів ОВНС………………...14

3.1. Загальні відомості…………………………………………....14

3.2. Стадія розробки схеми розвитку, розміщення підприємств, об’єктіввідповідної галузі на перспективу…….……………………….15

3.3. Стадія внесення відповідним міністерством пропозицій про створення (розширення, реконструкцію) підприємства або об’єкта…………………………………………………………………….17

3.4. Стадія підготовки матеріалів попереднього вибору земельної ділянки для розміщення будівництва чи розвитку діючого підприємства (об’єкта)……………………...............................................17

3.5. Стадія розробки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), або техніко-економічних розрахунків (ТЕР), чи проектів будівництва нового, або реконструкції (розвитку) існуючого підприємства…….…………………………………………………….….18

4. Тема 4. – Порядок і етапи виконання ОВНС; юридичні аспекти розробки матеріалів ОВН………………………………………19

4.1. Порядок підготовки і виконання матеріалів ОВНС……….19

4.2. Етапи проектування, будівництва і виконання ОВНС у схемі інвестиційного процесу………………………………………………….20

4.3. Юридичні аспекти розробки матеріалів ОВНС……………22

5. Тема 5. – Склад розділу ОВНС, підстави для проведення ОВНС, звітні матеріали і характеристика об’єкту проектування та району його розміщення…………………………………………………25

5.1. Структура і склад розділу ОВНС…………………………...25

5.2. Підстави для проведення ОВНС……………………………26

5.3. Звітні матеріали з ОВНС…………………………………….26

5.4. Загальна характеристика об’єкта проектування…………...27

5.5. Фізико-географічні особливості району і майданчика (траси) розміщення об’єкта……….……………………………………………...28

6. Тема 6. – Оцінка впливів запланованої діяльності на навколишнє природне середовище……………………………………...29

6.1. Загальні вимоги………………………………........................29

6.2. Клімат і мікроклімат…………………………........................30

6.3. Повітряне середовище……………………………………….30

6.4. Геологічне середовище і ґрунти…………………………….32

6.5. Водне середовище……………………………………………32

6.6. Рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти……………34

7. Тема 7. – Оцінка впливів запланованої діяльності на соціальне і техногенне середовище і заходи по забезпеченню нормативного стану навколишнього середовища…………………..…35

7.1. Оцінка впливів запланованої діяльності на навколишнє соціальне і техногенне середовище………………………………….…35

7.2. Оцінка впливів на навколишнє середовище при будівництві і вимоги до ОВНС у схемі інвестиційного процесу будівництва…………………………………………………………….…36

7.3. Комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища та його безпеки………………...………...37

8. Тема 8. – Заяви про наміри інвестиційного будівництва і його екологічні наслідки; завдання на розроблення матеріалів ОВНС (зразки документів і пояснення до них)…………………………..……39

8.1. Заява про наміри інвестиційного будівництва……………..40

8.2. Заява про екологічні наслідки запланованої діяльності.…..42

8.3. Завдання на розроблення матеріалів ОВНС……………..…43

Література……………………………………………………..…45


Вступ

Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС) діяльності, що планується, є обов’язковою частиною загальної екологічної експертизи. З другого боку, згідно із законодавством розділ ОВНС є обов’язковим елементом проектної документації на будівництво підприємств, споруд, будинків та інших об’єктів.

Теми посібника не тільки знайомлять студентів – майбутніх фахівців-екологів зі складом і змістом нормативного документа ДБН А.2.2-1-2003, який регулює це питання (підготовку матеріалів ОВНС), але й допоможуть їм придбати практичні навички як в розробці розділа ОВНС, так і в експертному аналізі його зміста. В першу чергу це стосується таких важних для суспільства і навколишнього середовища документів як:

Тема 1

1. Поняття екологічної експертизи і оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС).

Навчальні питання:

    1. Поняття, ціль і принципи екологічної експертизи.

    2. Поняття і місце ОВНС в матеріалах експертизи; ціль і завдання ОВНС.

    3. Основні положення, терміни та їх визначення в матеріалах ОВНС.

1.1. Поняття, ціль і принципи екологічної експертизи.

Екологічна експертиза є самостійним видом екологічного контролю, вона має сугубо попереджувальне значення, оскільки здійснюється, як правило, до початку еколого-шкідливої діяльності. В Україні вона проводиться більш як 20 років і її предметом є, в загальному випадку, проектна документація.

Ціль екологічної експертизи – забезпечити попередження шкідливих наслідків господарської діяльності для навколишнього середовища, здоров’я людини і зв’язаних з ними соціальних, екологічних та інших впливів на екологічну безпеку суспільства, тобто визначити допустимість реалізації об’єкта експертизи. А завданням екологічної експертизи є попередня оцінка ступеня екологічної шкоди, яку може нанести довкіллю конкретний потенційний господарюючий об’єкт.

Екологічна експертиза базується на таких основних принципах:

  1. презумпція потенційної екологічної небезпеки будь-якої господарської та іншої діяльності, що намічається;

  2. обов’язковість проведення державної екологічної експертизи до прийняття рішення о реалізації чи впровадженні об’єкта експертизи;

  3. комплексність оцінки впливу на довкілля господарської та іншої діяльності і його наслідків;

  4. обов’язковість обліку вимог екологічної безпеки при проведенні експертизи;

  5. достовірність і повнота інформації, яка надається на експертизу;

  6. незалежність експертів екологічної експертизи при здійсненні ними своїх повноважень;

  7. наукова обгрунтованісь, об’єктивність та законність висновків екологічної експертизи;

  8. гласність, участь громадських організацій (об’єднань), облік суспільної думки;

  9. відповідальність учасників екологічної експертизи (заказчика, підрядчика, споживача) за організацію, проведення і якість експертизи.

1.2. Поняття і місце ОВНС в матеріалах експертизи; ціль і завдання ОВНС.

Поняття оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) введене в практику проектування і державної екологічної експертизи у 1989р., яка має передувати прийняттю рішення про здійснення того чи іншого проекту. Така оцінка є обов’язковим елементом всіх стадій розробки проектних матеріалів на здійснення господарської та іншої діяльності, яка може негативно впливати на стан природних ресурсів, здоров’я і умови життя населення.

У складі документів, які подаються на екологічну експертизу повинні бути такі групи матеріалів:

Метою ОВНС є визначення доцільності і прийнятності планованої діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища.

Матеріали ОВНС надаються у складі проектної документації уповноваженим державним органам для експертної оцінки і повинні всебічно характеризувати результати оцінки впливів на природне, соціальне, включаючи життєдіяльність населення, і техногенне середовище ( далі – навколишнє середовище) та обґрунтовувати допустимість запланованої діяльності.

Основними завданнями ОВНС є:

  1. загальна характеристика існуючого стану території району і майданчика (траси) будівництва або їх варіантів, де планується реалізація об’єкта господарської діяльності;

  2. розгляд і оцінка екологічних, соціальних і техногенних факторів, санітарно-епідеміологічної ситуації конкурентно-можливих альтернатив (у тому числі технологічних і територіальних) планової діяльності та обґрунтування переваг обраної альтернативи та варіанта розміщення;

  3. визначення переліку можливих екологічно небезпечних впливів (далі – впливів) і зон впливів планованої діяльності на навколишнє середовище за варіантами розміщення (якщо рекомендується подальший розгляд декількох);

  4. визначення масштабів та рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище;

  5. прогноз змін стану навколишнього середовища відповідно до переліку впливів;

  6. визначення комплексу заходів щодо попередження або обмеження небезпечних впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, необхідних для дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавств і інших законодавчих та нормативних документів, які стосуються безпеки навколишнього середовища;

  7. визначення прийнятності очікуваних залишкових впливів на навколишнє середовище, що можуть бути за умови реалізації всіх передбачених заходів;

  8. складання Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності.

1.3. Основні положення, терміни та їх визначення в матеріалах ОВНС.

Матеріали ОВНС розробляються на підставі інженерно-екологічних, санітарно-гігієнічних, інженерно-технічних вишукувань і досліджень на базі сучасних методик і технічних засобів. Вихідними даними для виконання ОВНС є усі наявні фонові дані, що характеризують стан довкілля на досліджуваній території, дані моніторингу, результати інженерно-технічних і інших вишукувань минулих років, картографічні, геолого-гідрологічні матеріали та інша інформація.

При складанні акта вибору і проекту відведення земельної ділянки для розміщення об’єкта проектування, а також у випадках зменшення нормативної санітарно-захисної зони (СЗЗ) матеріали ОВНС подаються в обсязі, достатньому для обґрунтування висновків при погодженні місця розташування об’єкта органами державного нагляду, а також визначення обмежень під час використання ділянки.

За наявності впливів запланованої діяльності на території сусідніх держав, ОВНС виконують з урахуванням вимог Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, яка ратифікована Україною 19.03.1999р.
Основні терміни та їх визначення (з Додатку А ДБН А.2.2-1-2003).

1

Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС) – це визначення масштабів і рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, заходів щодо запобігання або зменшення цих впливів, прийнятності проектних рішень з точки зору безпеки навколишнього середовища.

2

Навколишнє середовище – це сукупність природних, соціальних (включаючи середовище життєдіяльності людини) і техногенних умов існування людського суспільства.

3

Навколишнє природне середовище – це сукупність природних чинників і об’єктів навколишнього середовища, що мають природне походження або розвиток.

4

Навколишнє соціальне середовище – це сукупність соціально-побутових умов життєдіяльності населення, соціально-економічних відносин між людьми, групами людей, а також між ними і створюваними ними матеріальними і духовними цінностями.

5

Середовище життєдіяльності людини – це навколишнє середовище території населених пунктів, курортних та рекреаційних зон, водні об’єкти, призначені для господарсько-питного та рекреаційного використання, землі сільгоспугідь.

6

Навколишнє техногенне середовище – це штучно створена частина навколишнього середовища, що складається з технічних і природних елементів.

7

Об’єкти впливу (реципієнти) – це об’єкти і компоненти навколишнього середовища чи їх окремі елементи, на які здійснюється вплив планованої діяльності.

8

Джерела впливу – це техногенні та природні об’єкти (або їх складові частини), процеси і явища, що впливають на навколишнє середовище.

9

Вплив – це привнесення в навколишнє середовище чи вилучення з нього будь-якої матеріальної субстанції або інші дії, що викликають зміни його стану.

10

Вплив нормативний – це вплив на навколишнє середовище, що здійснюється в припустимих межах і не викликає понаднормативних змін.

11

Стан нормативний – це стан території (акваторії), за якого кількісні характеристики компонентів навколишнього середовища відповідають існуючим нормам і вимогам.

12

Фон прогнозований – це прогнозна оцінка стану навколишнього середовища на розрахунковий період із урахуванням змін інфраструктури території, але без урахування планованої діяльності.

13

Стан прогнозований – це прогнозна оцінка стану навколишнього середовища на розрахунковий період із урахуванням змін інфраструктури території та реалізації планованої діяльності.

14

Ризик – це ступінь імовірності певного негативного впливу на навколишнє середовище, який може відбутись в певний час або за певних обставин від планованої діяльності.


Тема 2

2. Перелік об’єктів, на які документація по ОВНС розробляється в повному обсязі і тих, на які не розробляється; врахування громадських інтересів.

Навчальні питання:

  1. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

  2. Проектні матеріали, у складі яких документація по ОВНС не розробляється.

  3. Врахування громадських інтересів.

2.1. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Для видів діяльності й об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку і наведених нижче, розроблення матеріалів ОВНС виконується в повному обсязі.

Для інших видів діяльності та об’єктів, матеріали ОВНС розробляються у скороченому обсязі, який визначається замовником і генпроектувальником у кожному конкретному випадку при складанні Заяви про наміри, за узгодженням з місцевими органами Мінприроди та Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

ПЕРЕЛІК ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОБ’ЄКТІВ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ПІДВИЩЕНУ ЕКОЛОГІЧНУ НЕБЕЗПЕКУ*

(відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995р. №554 зі змінами від 14.02.2001р. NQ 142)

  1. Атомна енергетика і промисловість (у тому числі видобуток і збагачення руди, виготовлення тепловиділяючих елементів для атомних електростанцій, регенерація відпрацьованого ядерного палива чи збереження, утилізація радіоактивних відходів).

  2. Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво.

  3. Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація всіх видів промислових і побутових відходів.

  4. Видобування нафти, нафтохімія і нафтопереробка (включаючи всі види продуктопроводів), нафтобази, автозаправні станції.

  5. Видобування і переробка природного газу, будівництво газосховищ.

  6. Хімічна промисловість (включаючи виробництво засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив), текстильне виробництво (з фарбуванням тканин і обробкою їх іншими хімічними засобами).

  7. Металургія (чорна і кольорова).

  8. Вугільна, гірничовидобувна промисловість, видобування і переробка торфу, сапропелю.

  9. Виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин і ракетного палива.

  10. Виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива.

  11. Промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементу, асфальтобетону, азбесту, скла).

  12. Целюлозно-паперова промисловість.

  13. Деревообробна промисловість (хімічна переробка деревини, виробництво деревостружкових і деревоволокнистих плит тощо, з використанням синтетичних смол, консервування деревини просочуванням).

  14. Машинобудування і металообробка (з литтям із чавуну, сталі, кольорових металів і хімічною обробкою).

  15. Будівництво гідроенергетичних, гідротехнічних споруд і меліоративних систем, включаючи хвостосховища і шламонакопичувачі.

  16. Будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, автовокзалів, річкових і морських портів, залізничних і автомобільних магістралей, метрополітенів.

  17. Тваринництво (тваринницькі комплекси продуктивністю понад 5000 голів і птахофабрики).

  18. Виробництво харчових продуктів (м’ясокомбінати, молокозаводи, цукрозаводи, спиртозаводи).

  19. Обробка продуктів і переробка відходів тваринного походження (переробка шкіри, виготовлення клею і технічного желатину, утильзаводи).

  20. Будівництво каналізаційних систем і очисних споруд.

  21. Будівництво водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих систем водопостачання населених пунктів, водозабезпечення меліоративних систем, окремих промислових підприємств; будівництво водозаборів мінеральних вод.

  22. Об’єкти, що викликають транскордонний вплив і обумовлені міжнародними конвенціями і директивами.

_______________________________________________________

*Примітка. А також крім зазначених Постановою Кабінету Міністрів України видів діяльності й об’єктів, всі виробництва і об’єкти І, ІІ та ІІІ класу небезпеки за санітарною класифікацією підприємств, виробництв та споруд відповідно до «Державних санітарних правил об’єктів планування та забудови населених пунктів».

2.2. Проектні матеріали, у складі яких документація по ОВНС не розробляється.

Матеріали ОВНС не розробляються у складі документації по таких об’єктах, заходах та в деяких інших випадках:

1. Об’єктах, що мають природоохоронне значення і проектуються окремо від промислових об’єктів:

  1. усім типам каналізаційних очисних споруд для всіх видів стічних вод (господарсько-побутових, промислових, поверхневих, дренажних, шахтних і ін.);

  2. системах каналізаційних колекторів і споруд на них для транспортування вказаних стічних вод;

  3. системам водопостачання із замкненими циклами (із поверненням для цілей технічного водопостачання стічних вод після їх відповідної очистки і обробки), включаючи оборотні системи гідро-золовидалення і гідро-видалення різних шламів, оборотні системи промислового водопостачання, а також системи послідовного і повторного використання води;

  4. усім видам газопилоочистки і уловлюючих установок і пристроїв;

  5. контрольно-регулювальним пунктам по перевірці і зниженню токсичності викидів автотранспорту;

  6. установкам і пристроям по деструкції викидів в повітряний басейн.

2. Цільовому здійсненню деяких, не пов’язаних із будівництвом (розширенням) підприємств, заходів природоохоронного характеру:

  1. заходам по ліквідації (тампонажу) або переводу на краново-регулюємий режим роботи різних за призначенням свердловин;

  2. заходам по ліквідації джерел і осередків забруднення і заходам по охороні підземних вод;

  3. заходам по покращенню технічного стану і благоустрою водосховищ і природних водойм, проведенню робіт по розчистці і днопоглибленню русел рік, берегоукріпленню, залуженню прибережних смуг;

  4. заходам по забезпеченню повторного використання скидних і дренажних вод (акумулюючи ємності, відстійники, споруди і пристрої для аерації води, біологічні канали і т. ін.);

  5. заходам по боротьбі з водною і вітровою ерозією ґрунтів (протиерозійні гідротехнічні споруди, в тому числі ставки і водойми); протисельові, протизсувні, протиповиневі і протиобвальні споруди, терасування крутих схилів, створення захисних лісополос, рекультивація земель, зняття, збереження, використання родючого шару ґрунту;

  6. заходам по організації і благоустрою земельних зон міст, курортів і т.д.;

  7. заходам по використанню мінеральних і термальних вод;

  8. заходам по забезпеченню захисту родовищ корисних копалин (газових, нафтових, вугільних, торф’яних), від пожеж і інших несприятливих явищ.

3. Організації нових заповідних об’єктів усіх категорій.

4. Створенню об’єктів по штучному розведенню дичини і риби.

5. Будівництву (розширенню, реконструкції) жилих будинків, об’єктів соціально-культурного, медичного, спортивного, рекреаційно-оздоровчого, учбового, наукового, проектно-конструкторського призначення, об’єктів зв’язку усіх видів, у випадку прив’язки цих об’єктів до міських мереж інженерної інфраструктури (водопостачання, каналізація, теплопостачання і т.д.), відсутності у їх складі стаціонарних джерел викидів в атмосферу, очисних каналізаційних споруд, джерел утворення специфічних відходів, складування і утилізація яких на діючих міських звалищах чи полігонах неможлива, а також при умові зайняття земельної ділянки площею не більше 1 гектара і відсутності потреби у зносі зелених насаджень.

2.3. Врахування громадських інтересів.

Врахування громадських інтересів здійснюється відповідно до Закону України «Про планування і забудову території» та законодавчих документів, наведених пізніше (тема 4).

При цьому замовник запланованої діяльності забезпечує:

  1. інформування в установленому порядку населення про проведення обговорення планованої діяльності;

  2. 2).громадське обговорення проекту (широта обговорення повинна визначатися масштабами очікуваних впливів);

  3. надання проектних матеріалів представникам громадськості відповідно до Заяви про наміри (додаток Г).

Матеріали врахування громадських інтересів повинні містити:

  1. відомості про опублікування в засобах масової інформації Заяви про наміри і проведення громадських обговорень;

  2. письмові та інші документи звернень громадян;

  3. перелік матеріалів, представлених з боку замовника і виконавця ОВНС на розгляд місцевого населення та громадських організацій, перелік питань і зауважень громадян, обґрунтовані відповіді;

  4. узагальнені рішення про враховану частину громадських пропозицій та обґрунтування, що стосується неврахованої їх частини;

  5. рішення громадської експертизи (якщо вона проводилась).

Коригування матеріалів ОВНС за результатами громадського обговорення здійснюється за рішенням замовника і генпроектувальника. Мотиви неврахування тих чи інших рішень, за необхідності, передаються заінтересованій громадськості.
Тема 3

3. Стадії розробки матеріалів ОВНС.

Навчальні питання:

  1. Загальні відомості.

  2. Стадія розробки схеми розвитку, розміщення підприємств, об’єктів відповідної галузі на перспективу.

  3. Стадія внесення відповідним міністерством пропозицій про створення (розширення, реконструкцію) підприємства або об’єкта.

  4. Стадія підготовки матеріалів попереднього вибору земельної ділянки для розміщення будівництва чи розвитку діючого підприємства (об’єкта).

  5. Стадія розробки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) або техніко-економічних розрахунків (ТЕР), чи проектів будівництва нового, або реконструкції (розвитку) існуючого підприємства.

3.1. Загальні відомості.

Зміст матеріалів ОВНС залежить від стадій вирішення питання про спосіб і характер здійснення такої діяльності.

Ці стадії повинні включати:

  1. розробку схеми розвитку, розміщення підприємств, об’єктів відповідної галузі на перспективу;

  2. внесення відповідним міністерством пропозицій про створення (розширення, реконструкцію) конкретного підвідомчого йому підприємства або об’єкта на території республіки;

  3. підготовку матеріалів відповідного вибору земельної ділянки для розміщення будівництва чи розвитку діючого підприємства (об’єкта).

  4. розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) або техніко-економічних розрахунків (ТЕР), проектів або робочих проектів будівництва нового, чи реконструкції, або розвитку існуючого підприємства (об’єкта).

Для кожної з цих стадій рекомендується різний за повнотою і глибиною зміст матеріалів ОВНС, які підлягають еколого-експертному аналізу і оцінці.

3.2. Стадія розробки схеми розвитку, розміщення підприємств, об’єктів відповідної галузі на перспективу.

В складі схем розвитку і розміщення галузей народного господарства чи галузей промисловості, районного планування промислових зон, генеральних планів промислових вузлів, упорядкування існуючої забудови промислових зон населених пунктів, генеральних планів населених пунктів і інших подібних матеріалів дають попередню оцінку навколишнього середовища.

Еколого-експертна оцінка схеми проводиться виходячи з того, що матеріали ОВНС на цій стадії повинні містити загальну оцінку стану навколишнього середовища території, на якій намічається здійснювати господарську діяльність, зокрема, характеристику природних ресурсів:

  1. земельних – відносно зайнятих для сільської і несільськогосподарської мети, динаміку зміни площі сільськогосподарських угідь і земель найбільш цінних видів, забрудненості ґрунтів шкідливими для навколишнього середовища елементами, наявності порушення земель, рекультивованих територій;

  2. водних – щодо наявності їх запасів (поверхневих і підземних вод), наявності чи відсутності їх дефіциту, рівня забрудненості, джерел забруднення та їх захищеності від забруднення;

  3. атмосферного повітря – стосовно наявності підприємств, що його забруднюють в межах цієї території, свідчень про викиди шкідливих речовин в атмосферу з вказівкою по агрегатному стану і основних забруднюючих речовинах та відомостей про фонові забруднення в населених пунктах;

  4. лісових та інших рослинних ресурсів – щодо наявності в межах цих територій лісових площ, їх зміни, основних характеристик (групи лісів, бонітет тощо), наявність охоронних та тих, що занесені в Червону Книгу;

  5. природно-заповідного фонду – стосовно наявності заповідних об’єктів всіх категорій, їх розміщення поблизу підприємств чи об’єктів, розміщення плануючих об’єктів поблизу заповідних об’єктів;

  6. тваринного світу – відносно загальної фауністичної цінності цих територій, наявності в їх межах ареалів перебування цінних видів фауни, відповідних мисливських угідь, їх близькості розташування до проектованих об’єктів.

Крім того, на цій стадії в матеріали ОВНС повинні включатися і детально аналізуватися експертами можливі види впливів на навколишнє середовище від будівництва і експлуатації інших об’єктів цієї галузі в умовах як нормального функціонування, так і в екстремальних ситуаціях (аварія, стихійне лихо тощо) – з боку викидів забруднюючих речовин в атмосферу, впливу виробничих, господарсько-побутових і поверхневих стічних вод, всіх видів відходів на ґрунти та ґрунтові води, в цілому виробничої діяльності на лісові та інші рослинні ресурси, тваринний світ, стан заповідних об’єктів тощо.

При цьому проектувальники по можливості повинні наводити, а експерти оцінювати характеристики конкретних масштабів впливу, що планується на навколишнє середовище, і можливі зміни його стану з аналізом впливу підприємств і об’єктів галузі в загальний викид шкідливих речовин в атмосферу; показники потреб підприємств та об’єктів галузі в чистій воді від прогнозуючих об’єктів і в цілому по народногосподарському комплексу цього регіону на розрахунковий період; показники частки підприємств і об’єктів галузі в загальному по регіону прогнозному обсязі стічних вод на цей період та показники (в процентному розрахунку) зайняття під підприємства і об’єкти галузі різних земель від загальної площі, що передбачається до відведення.

Важливе місце в складі матеріалів ОВНС, на що особливо слід звернути увагу експертів, повинні займати пропозиції по компенсації завданої шкоди внаслідок здійснення передбачуваної схемою діяльності природному середовищу за рахунок таких заходів, як рекультивація порушених і відпрацьованих земель, землювання малопродуктивних угідь родючим шаром ґрунту, зняття земель з площ забудови, посадки деревно-чагарникових насаджень, залісення прибережних ділянок біля рік і водойм, здійснення протиерозійних заходів, розчищення і поглиблення дна русел річок, закріплення берегів, упорядкування існуючих і створення нових зон відпочинку населення, штучне риборозведення і т.п.

Проектувальники повинні передбачити, а експерти оцінити інтереси громадськості і окремих груп населення в поліпшенні стану навколишнього середовища, а також прогнози, що характеризують можливі зміни соціально-еконо-мічних умов у зв’язку з реалізацією запланованої схеми. Особливу увагу слід приділяти розгляду узагальнених оцінок про можливі впливи на навколишнє середовище і їх наслідки для умов життя населення.

3.3. Стадія внесення відповідним міністерством пропозицій про створення (розширення, реконструкцію) підприємства або об’єкта.

В складі матеріалів пропозицій підприємств і відомств про створення на території держави підвідомчих їм народногосподарських об’єктів або про роз­ширення (реконструкцію) існуючих міністерства дають орієнтовні оцінки впливу на навколишнє середовище.

В цих матеріалах слід наводити відомості про конкретні площі земельних ділянок, що відводяться під будівництво (розширення) об’єктів, характеристику угідь, зайняття яких намічається, показники водопостачання (на господарсько-питні і технічні цілі), описати можливі джерела водопостачання, показники водовідводу (господарсько-побутових, виробничих, поверхневих, стічних вод), можливі водоприймачі, відомість про кількість і технічні характеристики водооборотних систем, показники очікуваної економії свіжої води за рахунок їх застосування.

В них також включають характеристики відходів виробництва із зазначенням видів і обсягів, можливостей утилізації і захоронення, відомостей про намічені обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря з показниками по основних компонентах, дані про параметри санітарно-захисних зон, узагальнені висновки про еколого-економічну діяльність від реалізації пропозицій та позитивних соціальних змін, що мають настати.

3.4. Стадія підготовки матеріалів попереднього вибору земельної ділянки для розміщення будівництва чи розвитку діючого підприємства (об’єкта).

В складі матеріалів вибору земельної ділянки для розміщення нових, розширення існуючих об’єктів або здійснення будь-якої іншої господарської діяльності повинні в обов’язковому порядку включатися основні показники оцінки впливу на навколишнє середовище, що відображатимуть:

  1. кількісні і якісні характеристики території, що планується (загальна площа і її диференціація по угіддях відповідно до якості – орні землі, пасовища, ліси і т.д., тип ріллі, товщина родючого шару ґрунту, вміст гумусу, еродованість, кути нахилу рельєфу, групи лісових насаджень, бонітет і видовий склад лісу, вік насаджень, оцінка угідь згідно з наявними мисливськими тваринами тощо);

  2. загальну оцінку стану навколишнього середовища в районах розміщення об’єкта в радіусі 1000 м (максимальний розмір санітарно-захисної зони) від їх меж, характеристику рівня забруднення водних об’єктів, ґрунтових та підземних вод, атмосферного повітря, ґрунтів, наявність порушених і відпрацьованих земель, звалищ, полігонів захоронення промислових та інших відходів, заповідних об’єктів будь-яких категорій;

  3. відомості про всі прогнозовані види викидів у навколишнє середовище при будівництві і експлуатації проектованих об’єктів на цих територіях (з відображенням обсягів водопостачання і водовідведення, джерел свіжої води і водоприймачів, обсяги викидів шкідливих речовин в атмосферу (валові та з диференціацією по основних забруднюючих речовинах)), характеристики токсичних речовин, обсягів неутилізованих токсичних відходів, що потребують еколого-безпечного знешкодження і наявності можливостей такого захоронення, інших впливів залежно від специфіки об’єктів, що підлягають розміщенню;

  4. характеристику можливої компенсації шкоди, заподіяної природному середовищу при будівництві та експлуатації об’єктів (землювання малопродуктивних угідь з використанням родючого шару ґрунту, посадку зелених насаджень, створення газонів, упорядкування територій і зон відпочинку, закріплення берегів, що підлягають освоєнню);

  5. узагальнені висновки про рівні очікуваного впливу об’єктів на стан навколишнього середовища та про можливі інші зміни;

  6. висновки про основні соціально-економічні наслідки створення таких об’єктів з точки зору врахування інтересів місцевого населення.

3.5. Стадія розробки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) або техніко-економічних розрахунків (ТЕР), чи проектів будівництва нового, або реконструкції (розвитку) існуючого підприємства.

Відповідальність за організацію і проведення оцінки впливу на навколишнє середовище при розробці ТЕО чи ТЕР, проектної документації покладається, як вже відмічалось, на замовника, який повинен забезпечити проведення комплексу природоохоронних заходів. Безпосередню підготовку матері­алів ОВНС і забезпечення повноти, якості цих матеріалів, достовірності використаної при їх підготовці інформації з відповідним оформленням її наслідків здійснює організація, що розробляє документацію.

  1   2   3


Міністерство освіти і науки України
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации