Шпаргалка - охорона праці в галузі - файл n1.docx

приобрести
Шпаргалка - охорона праці в галузі
скачать (52.2 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.docx55kb.30.05.2011 18:33скачать

n1.docx


1. Принципи державної політики в галузі охорони приаці(ОП).

2. Основні поняття, терміни з ОП їх визначення.

ОП – система правових, соц-економічних, організаційно-технічних, санітарно- гігієнних засобів і заходів, спрямованих на збереження здоровя та працездатності людини в процесі праці.

Обєкт ОП – виробниче сер-ще працівників в процесі праці, організація праці та організація вир-тва.

Небезпечний виробничий фактор – це в.ф. , дія якого за певних умов може привести до травми або погіршення здоровя.

Шкідливий виробничий фактор – в.ф. може привести до погіршення стану здоровя, зниження працездатності, і може перейти в небезпечний.

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоровя і працездатність людини в процесі її жмтєдіяльності.

Виробнича санітарія – сис-ма організяційних та техн. засобів, які запобігають дії на працівників шкідливих вироб. факторів.

Гігієна праці – комплекс заходів, спарям. на запобігання дфї на працівника шкідливого середовища та збереження здоров'я.

Пожежна безпека – комплекс заходів, спарям. на запобігяння пожеж, їх локалізацію та гасіння.

3. Складові частини ОП

4.Законодавство України з ОП.

Законодавство з ОП скл. з : конституція Укр. , кодекс законів про працю, закон про ОП, Закон про соц. страхування, закон про пожежну безпеку, з-н про санітарне епідеміологічне благополуччя населення.

5.Державні нормативні акти з ОП.

ДНАОП – правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надана чиннічть правових норм, обов'язкових до виконання. Законодавством передбачено, що залежно від дії, сфери впливів ДНАОП можуть бути міжгалузеві і галузеві.

Міжгалузеві – ДНА загальнодерж. користування, дії яких пошир. на всі підприємства, установи, організації, незалежно від галузевої належності і форми властності.

Галузеві – ДНА, дія яких пошир. на під-ства, установи і орг-ції незалежної форми властності, що відносяться до певної галузі.

ДНАОП ХХХХ. Х.ХХ – ХХ

скор.наз.НА класиф.галуз вид.НА на пор.№ рік затв.

6. Гарантії прав громадян на ОП.

При укладанні трудового договору власник під розписку інформує про умови праці, небезпечні і шкідливі фактори та про права на пільги і компенсації. Всі умови праці, машин, механізмів, процесів, првинні відповідати нормативним актам з ОП.

Працівник має право відмовитись від роботи, якщо створилась ситуація небезпечна для здоров'я. Працівник має право розірвати трудовий договір і якщо власник не виконує закону про ОП. Всі працівники підлягають соц. страхуванню.

7. Компенсацї за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці.

8. охорона праці жінок.


9.ОП підлітків

10. Відповідальність за порушення вимог ОП.

Відповідальність за порушення умов праці може бути чотирох видів:

Дисциплінарна – зобов'язання працівників відповідати перед адміністрацією за невиконання ними вимог ОП.

Адміністративна – відповідальність виражається у формі різноманітних адміністративних стягнень – попередження, догани, штрафу.

Матеріальна - відповідальність підприємства за нанесену шкоду робітникам та службовцям(травми итд.) звя'заних з виконанням своїх службових обов'язків. Частина суми і відшкодування може бути стягнена з працівника підприємства якщо нещасний випадок стався по його вині.

Кримінальна – відповідальність виражена в покаранні осіб, які порушили правила ОП які могли призвести або призвели до нещасних випадків або інші важкі наслідки.

11. Організація ОП на промисловому підприємстві.

12.Види інструктажів і навчання безпечним методам праці.

Коли на підприємстві є роботи небезпечні, передбачені щорічні курсові навчання з перевіркою знань. Всі працівники проходять навчання у вигляді інструктажів, якщо на підприємстві нема підвищеної безпеки щорічно. Допуск до роботи тих , хто не пройшов – забороняється.

Види інструктажів:

Навчання для посадових осіб:

всі працівники – посадовці до поч. виконання своїх обов'язків прох. раз на 3 роки навчання з ОП. Створ. комісія для перевірки знань, яку очолює керівник або керівник по ОП. Ті хто не пройшли навчання і перевірку знань, або при поточній перевірці не справились, повинні бути звільнені. Позачергові перевірки відбув. при введенні у дію нових процесів.

13. Державний нагляд за станов ОП.

Інспектори держнагляду ОП. Права:


14. Відомчий і громадський контроль за станом ОП

Відомчий контроль виражається в систематичній перевірці міністерствами і відомостями дотримання стандпртів, норм, правил і законодавства ОП на підлеглих їм п-ствах

Громадський контроль за станом ОП на п-ствах представляють проф. спілки при яких створюються комісії по ОП.

Ф-ції, права, завдання комісії по ОП.

15.Планування і фінансування заходів із ОП.

Здійснюється власником. Фонди створ. для фінансування ОП

Фонди фінансування:

Планування робіт з ОП:

16. Методи аналізу виробничого травматизму.

Коф. частоти

Кч=А*1000/Т

А – к-сть нещасних випадків

Т – к-сть працівників

коф. важкості

Кв=Д/А

Д – к-сть днів непрацездатності

Кзв=Кч*Кв

17. Класифікація причин виробничого травматизму.

18.Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я.

ОД=5РЗ+РЗП на кожного утриманця

19.Шкідливі фактори в умовах виробництва.

Шкідливим фактором вважається виробничий фактор який призводить до захворювань або зменшенню працездатності.

Згідно з ГОСТ 12.0003-74

Шкідливі фактори:

20. Заходи захисту від пилу, газів і парів.

Технічні – заміна токсичних речовин, нетоксичними або менш токсичними, автоматизація виробництва, дистанційне управління, герметизація обладнання, застосування вентиляцій.

Санітарно-гігієн. – систематичний контроль вмісту на токсичні речовини. Застосування засобів індивідуального захисту. Дотримання режиму та відпочинку.

Лікувально-профілактичні – проведення попередніх та періодичних мед. оглядів, профілакторне та санаторно-курортне лікування.

21.Метеорологічні умови виробничого середовища.

Вологість повітря, температура, швидкість руху повітря, теплове випромінювання, барометричний тиск.

Терморегуляція – підтримання температури тіла в межах 36-37

22.Нормування метеологічних умов.

Нормування метеоумов ДСН 3.36.042-99 – сан норми мікроклімату виробничих приміщень.

Нормуються такі показники:

Нормується залежно від періоду року:

Нормується від категорії робіт:

  1. легка

Легка категорія робіт – затрати до 150 Ккал/год.

  1. Сер. важкості

Затрати більше 250Ккал/год; переніс вант більше 10кг

Метеоумови поділяються на оптимальні і допустимі.

23. Прилади для вимірювання метеорологічних умов.

темп. –термометри

вологість – психрометри : августа і аспіраційний

швидкість руху повітря – анемометри (чашкові, крильчасті), кататермометри

теплове випром. – актемометри

атм.тиск – барометри

24.Вентиляція виробничих приміщень.

Вентиляція це повіття оббіг для вилучення з робочих приміщень надлишкового тепла і вологи, для видалення різних шкідливих речовиг(газа, випари пил); для підтримання метеоумов в роб. зоні: СНіП 2.04.05-91 “Вентиляція, опалення та кондиціювання повітря”

Класифікація:

а) за способом переміщення повітря(природна, штучна, сіміщена)

б) за напрямком руху повітря(припливна, витяжна, припливно-витяжна)

с) за місцем дії(загально-обмінна, місцева, комбінована)

1)Природна вентиляція здійснюється за рахунок теплового та вітрового напору.

Аерація – організована природна вентиляція.

Інфільтрація – неорганізована природна вентиляція.

Для покращення природної вентиляції викор. дехлектори(насадки на отвори для покращення тяги).

Кратність повітрообміну: К=L/V L – об'єм повітря, що ми видаляємо

V – об'єм всього приміщення

2) Механічна вентиляція:

загальнообмінна

Припливна – задуває повітря в приміщення

Витяжна – видуває повітря з приміщення

Припливно-витяжна – одночасно задуває і видуває

Місцева – концентроване надання припливного повітря заданих параметрів (повітряні души).

Аварійна – викор. для вибухо-пожежних, небезпечних, шкідливих виробництв. К=8

25.Аерація виробничих приміщень

Аерація – організована природна вентиляція. Здійснюється за рахунок різності гравітаційного тиску завнішнього і внутрішнього повітря і дії вітру. Аерацію передбачають якщо за її допомогою можуть бути забезпечені нормовані умови повітря і якщо вона допустима по технологічним умовам. Особливо ефективно аерація діє в гарячих цехах.

26.Розрахунок систем механічної загальнообмінної вентиляції.

Механічна вентиляція:

загальнообмінна

Припливна – задуває повітря в приміщення

Витяжна – видуває повітря з приміщення

Припливно-витяжна – одночасно задуває і видуває

Види розрахунку:


  1. за к-стю шкідливих речовин

  2. коли виділяється надлишкове тепло

  3. коли виділяється надлишкова вологість

Коли обєм приміщення < 20M3 на 1 людину необхідно передбачати подачу повітря 30 M3 /год. на кожну людину, а якщо 20M3< то 20 М3/год. на людину.

L=3600*F*V; F – площа перерізу витяжного пристрою

V – обєм всмоктування в перерізі.

27.Місцева вентиляція. Розрахунок місцевої вентиляції.

Місцева – концентроване надання припливного повітря заданих параметрів (повітряні души).

L=3600*F*V; F – площа перерізу витяжного пристрою

V – обєм всмоктування в перерізі.
28.Вибір виду вентиляції. Вимоги до влаштування вентиляції.

Правильниі вибір систем вентиляції має велике санітарно-гіг. і економічне значення, при цьому потрібно керуватись деякими положеннями:

29.Природне освітлення, його нормування, КПО.

Природне: бокове(одно- і двостороннє), верхнє, комбіноване

Основ. норматив: коф. прир. освітл: КПО – відношення освітленості на роб місці у виробничому приміщені до зовнішнього освітлення горизонтальної площини, при відкритому небесному дифузному світлі КПО=Евн/Езов*100%

КПО залежить від розряду зорової діяльності, кліматичної зони, від елементів освітлення.

Природне освітлення залежить від пори року, часу дня, природних умов, забрудненості світлових приладів, від затемлення будівлями, спорудами деревами що є навпрти.

Основний документ про нормування СНіП ІІ.4-79 “Природне і штучне освітлення. Норми проектування”.

30. Штучне освітлення вимоги влаштування, нормування.

Штучне освітлення призначене для освітлення роб. зони в темний період доби або при недостатній к-сті природного світла.

Штучне освітлення поділяється на загальне і комбіноване.

Комбіноване – загальне + місцеве. Застосов. коли проводяться роботи високої або дуже високої точності.

По типу ламп освітлення поділяють на люмінісцентні і рожжарені.

Нормування штучного освітлення здійс. по освітленості, залежно від розряду зорової роботи, джерела світла і системи освітлення. Вимірюється в ЛЮКСАХ.

Е=100лк – мала точність робіт

Е=50лк – коридори

Е=300 – аудиторія

Е= 400-500лк за комп.

В якості джерел штучного світла використовують лампи: рожжарювальні та газорозрядні.

Основний документ про нормування СНіП ІІ.4-79 “Природне і штучне освітлення. Норми проектування”.

31. Кількісні та якісні показники освітлення.

Е=100лк – мала точність робіт

Е=50лк – коридори

Е=300 – аудиторія

Е= 400-500лк за комп.

32. Розрахунок та вимірювання природного освітлення.

100*So/Sn=e1*Кз*h10*Kзч/ł0*V1

So – площа світлових отворів

Sn – площа підлоги

Kзч – коф.затемнення іншими буд спорудами, деревами

ł0 – загал. коф. світлопропускання вікна. : 0,2/0,7

V1 – коф. який враховує відбиття світла 1/6

Kз – коф.запасу 1/2

h10 – світлова характеристика вікна 5/20

33. Методи розрахунку штучного освітлення

Визначення к-сті джерел світла

Медод використання світдового потоку, метод питомої потужності; точковий метод

Метод питомої потужності – найбільше простий, найменш точний(для приблизних розрахунків).

Рл=Рпп*S/N

Pпп – питома потужність

S – площа приміщення

N – к-сть ламп

Pл – потужність лапм

Метод використання (виз. світловий поток ламп необхідних для досягнення необхідного освітлення, з урахуваням світла відбитого від стін, стелі, роб. поверхні)

Ф?=Ен*S*Кз*Z/? і=А*В/Н(А+В)

Ф? - сумарний світловий потік

S – порща приміщень

Ен – нормоване освітлення

Кз – коф. запасу(для ламп рожжар = 1,3\1,7; для люмінесцентних 1,5\2)

Z – коф. мін. освітлення(1,1\1,2)

А і В – довжина і ширина приміщень

Н – довжина світильника над роб. поверхнею

? - знах. по таблиці якщо відомо і.

N=Ф? / Фл

Фл – світловий потік однієї лампи.

Точечний метод:

Е=I*cos(куб.)?/Кз*h(квадрат)

Е – освітленість

І – сила світла (від джерела до т. роб. поверхні)

h – висота світильника над роб. пов.

? – кут між нормалю між роб. поверхнею і направленням світлового потоку на джерело

Кз – коф. запасу

34. Шум, вплив на організм людини, кількісні показники шуму.

Шумом наз. всілякий шкідливо діючий на організм людини звук.

підвищений рівень шуму викликає в людини втому, зниження уважності що може призвести до помилок і підвищеної небезпеки виникнення травм, зниження продуктивності праці.

Шум – небажаний для людини звук, або сполучення звуків.

При тривалому впливу шуму в людини зменшується гострота слуху, погіршується стан центральної нервової системи, сердце –судинної системи, шлунково-кишкового тракту, органів дихання – шумова хвороба.

симптоми дії шуму: безсонність, зміна тиску, зменшена увага.

ГОСТ 12.003-83 “Допустимі спектри рівнів шуму та його тиску”.

Шум

Шум хар.: амплітудою(мах. відхал. т. від стану рівноваги) – А ; частотою коливань(к-сть колив за од. часу) –f,Гц ; інтенсивністю(к-сть що прох. за 1сек. ч\з площу 1м(кв) перпендикулярно до напрямку звуку хвилі) – І,Вт/м(кв); звуковим тиском(різниця між тиском мах. згуст. повітря, та атм. тиском);

Вимірюється в БЕЛАХ (ДБ)

10-30 ДБ – шум коли можна заснути.

100 – 110 – шум дискотек

120ДБ – больовий поріг

140ДБ – втома металу

35.Нормування, вимірювання і заходи захисту від шуму.

ГОСТ 12.1.003-83 “Принцип нормування шуму та гран. спектрів”

Вимірюється за допомогою шумометрів.

Захист від шуму можна здійснювати колективними та індивідуальними методами і засобами.

Бородьба з шумом в джерелі його винекнення.

Осн. методи зниження шуму:

Обєкт який виділяє шум, поміщається під звукоізоляційний кожух.

Звукоізолюючі матеріали: войлок, пінопласт, скловата

Екранування: захисні екрани які затримують звук.

Акуст. обробка на 8дБА

Коли загальноприйняті норми не влаштовують застос. індив. методи: протишумні вкладиші, навушники, каска.

36.Вібрація. Характеристики вібрацій. Захист від вібрацій.

Вібрація – поширення мех. коливань в твердому тілі

Вібрації: транспортна; технологічна; транспортно-технолоічна.

вібрація характеризується: амплітудою А(мах. відхилення точки від стану рівноваги)

вібрашвидкістю V (мах значення прискорення швидкості коливальної точки в мм\сек)

віброприскорення Q (мах. знач. прискорення колив. т. в мм\с*с)

частота f(к-сть вимушених коливань за одиницю часу, в гц)

інтенсивність вібрації Lв

V=2f¶A Q=(2*f*¶)(квад)*А

Lв=10lg(V/Vc)квад

Заходи захисту від вібрацій:

Засоби індивідуального захисту:

рукавиці, вкладиші, прокладки, спецвзуття, підметки, нагрудники, пояси, спецкостюми.

37. Дія виробничих вібрацій на організм людини. Нормування і вимврювання вібрацій.

Довготривала дія виробничих вібрацій може призвести до вібраціонної хвороби. Найбільш поширені захворювання, викликані локальною вібрацією при роботі з вібро-машинами частота спектру яких перевищує 125 Гц. локальна вібрація викликає різноманітну степень судинних, нервово-мязних, кістково-суставних та інш. порушень.

Загальна вібрація викликає порушення нервової сист., та зміни в сердцево-судинній системі, вестебулярному апараті, порушується обмін речовин.

Нормування: ГОСТ 12.1.012-78 цей стандарт рекомендує проводити оцінку дії вібр. на людину одним з наст. методів:

Нормованм параметром являється середньо квадратичні значення віброшвидкості або віброприскорення а для локальної вібрації в октавних полосах частот, а для загальної вібрації в октавних або 1/3 – октавних полосах частот

логарифмічні рівні віброшвидкості визнач. за ф-ю:

L=20lg*V/5*10(в-8)

нормованим параметром являється скоректоване значення контрольованого параметра U (віброшвидкості або віброприскорення), вимірюване за допомогою спец. фільтрів

Нормованим параметром являється скоректоване значеня Uекв

Uекв= ?Д/t

в залежності від характеристик робочих місць поділяється на такі категорії 3а,3б,3в,3г.

38.Дія електричного струму на організм людини.

Травми: місцеві та елект. удари

Ел. травми – пошкодження частин організму

5 ступенів ел. ударів:

1-ступінь – больові відчуття без втрати свідомості

2-ступінь – нестерпний біль

3-ступінь – судоми

4-ступінь – втрата свідомості

5-ступінь – клінічна смерть

39.Фактори які визначають ступінь ураження електричним струмом.

1)струм – відчуття(пощіпування). Для змінного 0,6-1,5 мА, для постійного 5-7мА

струм невідпускання зм. 10-15мА постійний 50мА

струм фібриляції сердця зм. 50-80мА пост 300мА

2)Опір тіла людини R1=3-100кОм

Най більший опір має верх. шар людини

Чим менший опір, тим більша небезпека ураження

3)Час дії струму

небезпечна дія коли час більше 1с.

при 0,1сек допустимий струм 500мА

  1. Вплив середовища.

Приміщення:

5)Частота струму

зростання частоти знижує опір.

6)Індивідуальні особливості організму.

40.Двохфазне включення людини в електомережу.

Найбільш небезпечне включення люнини в елект. мережу оскільки людина опиняється під робочою напругою мережі, і струм який проходить через тіло людини буде рівний:

а)в мережі постійного струму: Іч=Uроб/Rл

Uроб – робоча напруга ел.мережі

Rч – опір людини

б) в трьохфазній мережі:

Лінійна напруга

Іч=?3*Uф/Rл

Uф – фазна напруга

Rл – опір людини.

41.Наслідки урадення людини при однофазному включенні в електричну мережу.

Однофазне до мережі, ізольоване нейтрально

Іл=Uф/Rл+Rвзуття+Rпідлоги+Rізоляції

Однофазне до мережі , заземлене нейтрально

Іл=Uф/Rл+Rв+Rп+R0

42.Класифікація приміщень по електричній безпеці.

Приміщення:

43.Захист від дотику до струмоведучих частин.

Технічні засоби: ізоляція струмоведучих частин, захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, мала напруга, вирівнювання потенціалів, загороджувальні пристої, блокування, сигналізація, знаки.

Вили ізоляції:

44. Захисне заземлення, його нормування, розрахунок.

Захисне заземлення – навмисне електричне зєднання металічних неструмоведучих частин обладнання, які можуть опинитись під напругою або сполучений метал. частина – в землю.

Захистне заземлення використовують: у всіх випадках при змінні номінальній напрузі 380В і вижче, і постійній напрузі 440 і >; в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних зм. стр 42-380 В і пост. 110-440В.

Опір заземлення<за опір людини.

Принцип дії – з < небезпекою. значення напруги (дотику і кроку) з умовою замикання на корпусі.

Опір заземлення електо. установок до 1000 не > 4 Ом. Якщо потужнімть джерела живлення < 100 кВА, то опір заземлюючого пристрою може досягнути 10 Ом, но не більше.

45. Занулення, його призначення.

Занулення навмисне ел. з'єднання ел. установок з нульовим захистним провідником

Призначення: захист людини від ураження електрострумом.

автоматичне вимикання пошкодженої установки від електромережі.

Принцип дії: перетворення пробивання на корпус в однофазне коротке замикання з метою викликати струм великої сили, здатне забезпечити спрацювання захисту, відєднання ділянки від ел. мережі.

Використовується в тьрох фазних мережах з напругою до 3000 В

46.Засосби захисту при роботі на електричних установках.

Технічні засоби: ізоляція струмоведучих частин, захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, мала напруга, вирівнювання потенціалів, загороджувальні пристої, блокування, сигналізація, знаки.

Ізоляції:

Ізолюючі, захисні пристроі та спорядження: ізолюючі штанги, ізолюючі і електомірні кліщі, діелектричні рукавиці, слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками, вказівники напруги.

47. Перша допомога при ураженні ел. струмом.

Перш за все необхідно звільнити потерпілого від дії струму. Якщо неможливо вимкнути електроустановку необхідно звільнитипотерпілого від струмопровідних частин не торкаючись його, для цього можна скористатись палкою, канатом інш. сухими засоби які не проводять струм(при напрузі < 1000 В) при напрузі > 1000 В необхідно використовувати ізоляційну штангу або ізолюючих кліщей надів при цьому резинові рукавиці і боти.

Міри першої допомоги до прибуття швидкої визначаються від стану потерпілого якщо він притомний – необхідно забезпечити йому спокій і не дозволяти рухатись до прибуття лікаря.

Якщо потерпілий дихає дуже рідко але є пульс – необхідно робити штучне дихання з роту в рот або з роту в ніс.

при відсутності дихання і пульсу необхідно робити штучне дихання і не прямий масаж сердця, робите це необхідно до прибуття лікаря.

48. Організація пожежної охорони в Україні.

Забезпечення пож. безпеки – складова частина виробничої та ін. діяльності.

Забезпечення пож. безпеки покладається на власника підприємства.

Власники під-ств зобовязані:

Державний пожежний нагляд

Здійснюється у всіх населених пунктах.

Органи – державні інспектори пожежного нагляду. Вони мають право у будь який час проводити технічня обстеження при власнику або при присутності заступника, отримувати звіти, про пожежну безпеку.

Інспектори дають керівникам розпорядження що до зменшення небезпечних ділянок.

Інспектори можуть притягати до адміністративної відповідальності, застосовувати штрафні санкції.

Завдання пожежної охорони:

Пожежна охорона поділяється: державна, відомча, громадська, добровільна.

Відомча – інспектори.

49.Поняття про процес горіння

Горіння – реакція окиснення, супроводжується великою к-стю тепла, диму, світла.

Для горяння необхідне: горюча речовина, окислювач(кисень, бром, хлор,...), джерело запалення.

Види горіння: повне і неповне.

Повне – при достатній або надлишковій к-сті кисню, утворюються нетоксичні речовини, які в подальшому не здатні горіти.

Неповне – при недостатній к-сті кисню яке супроводжується утворенням токсичних і горючих сполук.

В залежності від швидкості поширення полум'я, горіння можна поділити:

50. Джерела і причини винекнення пожеж і вибухів.

Основою пожеж та вибухів являється використання горючих речовин, оскільки існує небезпека їх контакту з повітрям. причиною пожежі або вибуху на під-стві може являти наявність горючого пилу і волокон.

Для винекнення пожежи або взриву в виробничих умовах крім горючої речовини необхідне джерело енергії – імпульс. Імпульси поділяються:


51. Вибухо- і пожежонебезпечні властивості горючих речовин.

горючі речовини можуть знаходитись у трьох станах:

При визначені пожежо- і вибухо небезпечних речовин , прийнято рахувати :

гази – речовини, абсолютний тиск парів яких при темп. 50 С дорівнює або > 300кПа

рідинами – речовини з температурою плавлення не більш 50 С.

твердими речовинами – темп. >50 С. (плавлення)

По горючості всі речовини поділяють:

негорючі – рахуються речовини, які нездатні горіти в повітрі нормального складу при темп. до 900 С.

важкогорючі – можуть загорятись від джерела запалення в повітрі нормального складу, але не спроможні самостійно горіти.

горючі – здатні до самозаймання.

горючи речовини в свою чергу поділяються на:

легкозаймисті – можуть загорятись від короткотривалого джерела запалювання з низькою енергією.

Середньої горючості - можуть загорятись від довготривалого джерела запалювання з низькою енергією.

важкозаймисті – загоряються від потужного джерела зап.

в першу чергу легкозаймистими являються рідини:

легкозаймисті – темп. спалаху не > 60 С в закритому тиглі і не >66 у відкритому.

горючі - темп. спалаху >66 С (мастила, мазут)

темп. сп. бензину – 36-50 С

Температурою спалаху – наз. найменша темп. горючої речовини при якій над його поверхнею утвор. пари або гази які здатні спалахнути при піднесені джерела запалювання, але швидкість утворення парів тв газів не є достатньою для постійного горіння.

Температурою займання – наз темп. горючої речовини при якій виділяються пати та гази з такою швидкістю що після спалаху їх від джерела запалювання, встановлюється стійке горіння.

Температурою самозаймання – наз. найнижча темп. речовини, при якій відбувається різке прискорення екзотермічних реакцій, які закінчуються горінням.

52.Категорія приміщень по вибухопожежонебезпеці згідно ОНТП 24-86.

Відповідно до норм ОНТП 24-86 всі приміщення поділяються на 5 категорій

А,Б,В,Г,Д:

Приміщення поділяються на вибухо- і пожежнонебезпечні зони

ВЗ – простір, в якому є, або можуть з'явитись небезпечні суміші. По газах або парах є:

ВЗ класу”0” – вибухонебезпечна тривалий час або завжди

“1” – вибухонебезпечне середовище виникає при стабіл....

“2” – простір, в якому вибухонебезпечне сер. відсутнє недовго.

“20” –
55. Способи та засоби гасіння пожеж

В залежності з умовами необхідними для виникнення і поширення горіння, припинення горіння може бути досягнуте наступними методами: припинення доступу у зону горіння окислювача(повітря) або горючої речовини або зниження іх доступу до величин при яких горіння неможливе; охолодженням зони горіння нижче температури самозаймання або пониженням температури горючої речовини нижче темп. спалаху;

розбавлення горючих речовин негорючими; механічним зривом полумя сильним потоком газу або води.
56.Типи та будова вогнегасників

Вогнегасники :

57. Первинні засоби гасіння пожежи

Для ліквідації невеликих пожеж на підприємствах застосовуються первинні засоби гасіння пожеж: пожежні стволи(водяні і повітряно-пінні), діючі від внутрішнього протипожежного водопроводу(внутрішніх пожежних кранів), вогнегасники, сухий пісок, азбестові ковдри ті інший пожежний інвентар.

58. Протипожежна сигналізація

призначена для швидкого виявлення і своєчасного виклику пожежників.

У зв'язок сигналізацї включено міський і місцевий лелефонний зв'язок. Різноманітні системи електричної пожежної сигналізації(ЕПС) призначені для виявлення початкової стадії пожежі і сповіщення про його місце знаходження.

ЕПС поділються на пожежні і охоронно-пожежні, основними елементами яких являються: пожежні оповіщувачі, приймальні станції, лінії зв'язку, джерела жівлення, звукові або світлові сигнальні пристрої.

Пожежні оповіщувачі бувають ручної і автоматичної дії.

Автоматичні поділяються на: теплові, димові, світлові і комбіновані.

ручні: нопочні, кодові,

59. Спринклерні та дренчерні установки.

Сплинклерні установки являються автоматичними установками пожежогасіння розпиленою вадою. Вони представляють собою мережу водопровідних труб, розташованих під перекриттям. в них постійно знаходиться вода, під тиском і вмонтовані орошаючі головки адна головка повинна орошати 9...12м(квад.) підлоги. Головка сплінкера закрита легеоплавким замком, при підвищені темп. замки плавляться і вода поступає в головку. Якщо плавиться хоча б один замок спеціальний контолер подає сигнал тривоги.

Дренчерні установки групової дії в них замість спринклерних головок встановлені дренчери – відкриті орощаючі головки без замків. В звичайний час вихід води закритий клапаном групової дії. Клапан відкривається автоматично або в ручну, при цьому також подається сигнал тривоги.

Крім водяних існують пінні спринклерні та дренчерні установки.

60.Блискавкозахист будівель та споруд.

Комплекс захистних пристроїв, який призначений для безпеки людей, цілістності будівель і споруд, обладнання і матеріалів від взривів, загорянь і знищень і наз. блискавкозахистом.

Існує три категорії блискавкозахисту(І,ІІ,ІІІ). Ці категорії визначають в залежності від інтенсивності грозової активності місцевості розташування споруди, його пожежовибухонебезпеці та призначення, а також очікуваного попадання блискавки в рік.

Для захиту будівель та споруд від прямого удару блискавки служать блискавковідводи, які приймають на себе розряд блискавки і відводять ток розряду у землю.

Блискавковідводи складаються з: несучої чакстини(опори), блискавкоприймача, струмовідвода, і заземлювача.

Найбільш поширені блискавковідводи:


1. Принципи державної політики в галузі охорони приаці(ОП).

2. Основні поняття, терміни з ОП їх визначення.

3. Складові частини ОП

4.Законодавство України з ОП.

5.Державні нормативні акти з ОП.

6. Гарантії прав громадян на ОП.

7. Компенсацї за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці.

8. охорона праці жінок.

9.ОП підлітків

10. Відповідальність за порушення вимог ОП.

11. Організація ОП на промисловому підприємстві.

12.Види інструктажів і навчання безпечним методам праці.

13. Державний нагляд за станов ОП.

14. Відомчий і громадський контроль за станом ОП

15.Планування і фінансування заходів із ОП.

16. Методи аналізу виробничого травматизму.

17. Класифікація причин виробничого травматизму.

18.Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я.

19.Шкідливі фактори в умовах виробництва.

20. Заходи захисту від пилу, газів і парів.

21.Метеорологічні умови виробничого середовища.

22.Нормування метеологічних умов.

23. Прилади для вимірювання метеорологічних умов.

24.Вентиляція виробничих приміщень.

25.Аерація виробничих приміщень

26.Розрахунок систем механічної загальнообмінної вентиляції.

27.Місцева вентиляція. Розрахунок місцевої вентиляції.

28.Вибір виду вентиляції. Вимоги до влаштування вентиляції.

29.Природне освітлення, його нормування, КПО.

30. Штучне освітлення вимоги влаштування, нормування.

31. Кількісні та якісні показники освітлення.

33. Методи розрахунку штучного освітлення

34. Шум, вплив на організм людини, кількісні показники шуму.

35.Нормування, вимірювання і заходи захисту від шуму.

36.Вібрація. Характеристики вібрацій. Захист від вібрацій.

37. Дія виробничих вібрацій на організм людини. Нормування і вимврювання вібрацій.

38.Дія електричного струму на організм людини.

39.Фактори які визначають ступінь ураження електричним струмом.

40.Двохфазне включення людини в електомережу.

41.Наслідки урадення людини при однофазному включенні в електричну мережу.

42.Класифікація приміщень по електричній безпеці.

43.Захист від дотику до струмоведучих частин.

44. Захисне заземлення, його нормування, розрахунок.

45. Занулення, його призначення.

46.Засосби захисту при роботі на електричних установках.

47. Перша допомога при ураженні ел. струмом.

48. Організація пожежної охорони в Україні.

49.Поняття про процес горіння

50. Джерела і причини винекнення пожеж і вибухів.

51. Вибухо- і пожежонебезпечні властивості горючих речовин.

52.Категорія приміщень по вибухопожежонебезпеці згідно ОНТП 24-86.

55. Способи та засоби гасіння пожеж

56.Типи та будова вогнегасників

57. Первинні засоби гасіння пожежи

58. Протипожежна сигналізація

59. Спринклерні та дренчерні установки.

60.Блискавкозахист будівель та споруд.


1. Принципи державної політики в галузі охорони приаці(ОП)
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации