Шпори - охорона праці - файл n1.doc

приобрести
Шпори - охорона праці
скачать (2065.2 kb.)
Доступные файлы (2):
n1.doc2402kb.22.12.2010 00:19скачать
n2.docx47kb.01.12.2010 00:19скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5

  1. Автоматична пожежна сигналізація і зв'язок. Відіа і застосування. 

    Автоматична пожежна сигналізація – це технічно складна система, що включала в свій склад апаратуру що дозволяє виявити джерело виникнення пожежі (пожежна сигналізація), пристрою автоматичного включення мовного сповіщення, системи пожежогасінні, димовидалення і подачі сигналів, що управляють, на систему контролю і управління доступом(СЬКУД) і ліфтового господарства.

Принцип роботи автоматичної пожежної сигналізації

При виявленні пожежними датчиками  джерела виникнення пожежі (задимлення, відкрите полум'я або різке збільшення температури) в приміщенні, що охороняється, включається виконання закладеного в систему автоматичної пожежної сигналізації алгоритму.

Включається система сповіщення про пожежу,адже головне попередити людей  про небезпеку. Система сповіщення  про пожежу може бути як простою звуковою або светозвуковой, так і складнішою мовною системою сповіщення.       Якщо на об'єкті, що охороняється, є система контролю і управління доступом, то автоматична пожежна сигналізація повинна розблоковувати всі шляхи евакуації людей.    

Системи пожежогасінні підрозділяються на декілька типів за способом гасіння пожежі – це або, установка водяної пожежогасінні (спринклерної пожежогасіння, дренчерное пожежогасіння, тонкораспыленное пожежогасіння), або установка водопінної пожежогасінні, або установка порошкової пожежогасінні, або система газової пожежогасінні.

         Якщо будівля обладнана ліфтами,  то вони у разі початку пожежі повинні автоматично опуститися на перший поверх, відкрити двері і заблокуватися. Сигналом до цих дій так само управляє автоматична пожежна сигналізація.

        Основні параметри пожежних извещателей:

 Теплові пожежні извещатели:

Номінальне значення температури контрольованого середовища, що викликає спрацьовування извещателя (порогову температуру спрацьовування), вибирають з наступного ряду: 50; 60; 70; 80; 90; 100; 120; 140; 160; 180; 200; 250 °С. Допускається відхилення даного параметра при необхідності.

  Димові пожежні  извещатели:

   Значення  чутливості точкових оптичних димових извещателей визначається питомою оптичною щільністю середовища, значення якого не повинне перевищувати величини, вибираної з наступного ряду: 0,05; 0,1; 0,15; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5 дБ/м.

     Пожежні извещателі полум'я

Значення чутливості извещателей полум'я визначається максимальною відстанню, при якій відбувається їх спрацьовування від полум'я нормованого вогнища пожежі (парафінова свічка діаметром 25 мм з висотою полум'я 3-4 см). Значення чутливості вибирають з наступного ряду:

0,5; 1,0; 2,0; 3,0; 5,0; 7,0; 10,0 м.

Класифікація  пожежних извещателів

    За  способом приведення в дію  пожежні извещатели підрозділяють на автоматичних і ручних.

    По  вигляду контрольованої ознаки пожежі автоматичні пожежні извещатели підрозділяють на:теплові; димові; полум'ю; комбіновані.

    По  характеру реакції на температуру навколишнього середовища теплові пожежні извещатели підрозділяють на:максимальні;диференціальні; максимально-диференціальні.

    За  принципом дії димові пожежні  извещатели підрозділяють на радіоізотопних і оптичних.

Класифікація  оповісників пожежної сигналізації:

    По характеру видаваних сигналів оповісники підрозділяють на: світлові; звукові;мовні;комбіновані.

    По  інформаційній ємкості (кількості обслуговуваних зон, що охороняються) оповісники підрозділяють на однозонні і багатозонних.

    По  виконання оповісники підрозділяють на:для використання в приміщеннях; для використання на відкритому повітрі. 

  1. Види дії електричного струму на організм людини.

Сила струму, що проходить через тіло людини є основним чинником, який обумовлює наслідки ураження. Різні за величиною струми справляють і різний вплив на організм людини.

Розрізняють три основні порогові значення сили струму:

— пороговий відчутний струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини відчутні подразнення;

— пороговий невідпускаючий струм — найменше значення електричного струму, яке викликає судомні скорочення м'язів руки, в котрій затиснутий провідник, що унеможливлює самостійне звільнення людини від дії струму;

— пороговий фібриляційний (смертельно небезпечний) струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.

Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом:

Електричного характеру – сила струму; напруга; опір тіла; вид та частота струму;

Неелектричного хар-ру –тривалість дії струму; індивідуальні особливості людини; умови навколишнього середовища;

Проходячи крізь тіло людини, електричний струм чинить на нього складний вплив:

• термічний – нагрівання тканини живого організму;

• біологічний – подразнення і збудження нервових волокон та інших тканин організму;

• електролітичний – розпад крові і плазми

  1. Види електротравм, їх характеристика

З кожним роком зростає виробництво та споживання електроенергії а відтак і кількість людей, які в процесі своєї життєдіяльності використовують (експлуатують) електричні пристрої та установки. Тому питання електробезпеки набувають особливої ваги.

Електробезпека - це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Аналіз виробничого травматизму показує, що кількість травм, які спричинені дією електричного струму є незначною і складає близько 1%, однак із загальної кількості смертельних нещасних випадків частка електротравм вже складає 20—40% і займає одне з перших місць. Найбільша кількість випадків електротравматизму, в тому числі із смертельними наслідками, стається при експлуатації електроустановок напругою до 1000 В, що пов'язано з їх поширенням і відносною доступністю практично для кожного, хто працює на виробництві. Випадки електротравматизму, під час експлуатації електроустановок напругою понад 1000 В нечасті, що обумовлено незначним поширенням таких електроустановок і обслуговуванням їх висококваліфікованим персоналом.

Основними причинами електротравматизму на виробництві є: випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування; використання несправних ручних електроінструментів; застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань; доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції; недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок та ін.

Електроустаткування, з яким доводиться мати справу практично всім працівникам на виробництві, становить значну потенційну небезпеку ще й тому, що органи чуття, людини не здатні на відстані виявляти наявність електричної напруги. В зв'язку з цим захисна реакція організму проявляється лише після того, як людина потрапила під дію електричної напруги. Проходячи через організм людини електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.

Термічна дія струму проявляється опіками окремих ділянок тіла, нагріванням кровоносних судин, серця, мозку та інших органів, через які проходить струм, що призводить до виникнення в них функціональних розладів.

Електролітична дія струму характеризується розкладом крові та інших органічних рідин, що викликає суттєві порушення їх фізико-хімічного складу.

Механічна дія струму проявляється ушкодженнями (розриви, розшарування тощо) різноманітних'тканин організму внаслідок електродинамічного ефекту.

Біологічна дія струму на живу тканину проявляється небезпечним збудженням клітин та тканин організму, що супроводжується мимовільним судомним скороченням м'язів. Таке збудження може призвести до суттєвих порушень і навіть повного припинення діяльності органів дихання та кровообігу.


  1. . Вимоги до виробничого освітлення:Класифікація виробничого освітлення..

Освiтленiсть на робiтничому мiсцi повинна вiдповiдати характеру зорової роботи, тобто не нижче встановлених норм

Необхiдно забезпечити рiвномiрний розподiл блискучостi на робочій поверхнi, а також у межах оточуючого простору.

На робочої поверхнi повиннi бути вiдсутнi рiзкi тіні, розмiри, що спотворюють форму об'єктiв розрізняння.

З метою кращих для зору умов роботи кiлькiсть та якiсть освiтлення слiд пов'язати з кольоровим оточенням. Світле фарбування інтерьєру, завдяки збiльшенню кiлькостi вiдображеного свiтла, дозволяє збiльшити рiвень освiтленостi при тiй же потужностi свiтла

Виробниче освiтлення залежно вiд джерела свiтла може бути: природнiм, штучним та сумiщеним.

Природнє освiтлення обумовлено прямими сонячними променями та розсiяним свiтлом небосхилу, мiняється залежно вiд географiчної широти, ступеню хмарності, часу дiб вiд сотен частин люкс вночi до десятків тисяч люкс вдень.

Штучне освiтлення створюється штучними джерелами свiтла: лампами розджарювання або газорозрядними лампами.

Сумiщене освiтлення уявляє собою доповнення природнього освiтлення штучним в світлий час дiб при недостатньому за нормами природним освiтленням.

  1. . Вібрація,параметри види вібрації. Класифікація виробничої вібраці

Вібрація характеризується частотою коливань(Гц), амплітудою (А) зміщення точки коливання від положення рівноваги (мм), коливальною або віброшвидкістю Vt(м/с) та віброприскоренням Lw (м/с2).

Залежно від способу передачі вібрації тілу людини розрізняють:

- локальну (місцеву), що передається людині переважно через кінцівки;

- загальну, що передається на тіло людини через опорні поверхні тіла.

Вібрацію за джерелом її виникнення поділяють на такі категорії:

Категорія 1 - транспортна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях самохідних та причіпних машин, транспортних засобів під час руху по місцевості, агрофонах і дорогах (в тому числі при їх будівництві).

До джерел транспортної вібрації відносять, наприклад, трактори сільськогосподарські та промислові, самохідні сільськогосподарські машини (у тому числі комбайни); автомобілі вантажні (в тому числі тягачі, скрепери, грейдери, котки та ін.); снігоприбирачі, самохідний гірничо-шахтний рейковий транспорт.

Категорія 2 - транспортно-технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях машин з обмеженою рухливістю та таких, що рухаються тільки по спеціально підготовленим поверхням виробничих приміщень, промислових майданчиків та гірничих виробок.

  1. Вогнестійкість будівель та споруд.

Під вогнестійкістю будівельних конструкцій розуміють їх здатність опиратися дії пожежі протягом якогось визначеного часу, зберігаючи при цьому свої експлуатаційні якості, тобто зберігати несучу або огороджуючу здатність.

Показником вогнестійкості будівельних конструкцій є межа вогнестійкості.

Межа  вогнестійкості будівельних конструкцій встановлюється часом (у хвилинах) від початку вогневого випробування (початку пожежі) до настання одного або послідовно декількох нормованих для даної конструкції, ознак граничних станів:втрати несучої здатності (R);втрати цілісності (E);втрати теплоізолюючої здатності (І).

Вогнестійкість  поділяється на V ступенів.

Розрізняють фактичну ступінь вогнестійкості (Вф) і вимагаєму (Ввим). Фактична ступінь вогнестійкості будівлі визначається за найменшим показником вогнестійкості будівельної конструкції. Вимагаємий ступінь вогнестійкості будівлі нормується. Умови безпеки виконуються при відповідності фактичного ступеня вогнестійкості вимагаємому.

Вимоги безпеки  вважають виконаними, якщо

Пф ? Пвим,      1

де Пф фактична межа вогнестійкості конструкції;

Пвимвимагаєма межа вогнестійкості конструкції, що встановлюється умовами безпеки або нормами. 

  1. Гігієнічна класифікація праці. Охарактеризувати класи за умовами праці.

Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих факторів.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас — оптимальні умови праці — такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.2 клас — допустимі умови праці — характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць,а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періодах.3 клас — шкідливі умови праці—характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство. 4 клас — небезпечні (екстремальні)— умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж ї частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.Визначення загальної оцінки умов праці базується на диференційованому аналізі визначення умов праці для окремих факторів виробничого середовища і трудового процесу.До факторів виробничого середовища належать: показники мікроклімату; вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони; рівень шуму, вібрації, інфра- та ультразвуку, освітленості. Вищеназвані фактори розглянуті в наступних розділах підручника. Трудовий процес визначається показниками важкості та напруженості праці. Під терміном "важкість праці" розуміють ступінь запучення до роботи м'язів та фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження. Напруженість праці відображає навантаження на центральну нервову систему і оцінюється за 16 показниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, монотонність та режими праці.

  1. Гранично допустиме значення напруги доторкання та сили струму що проходить через тіло

Подразнення тканин організму внаслідок дії електричного струму може бути прямим, коли струм проходить безпосередньо через ці тканини, та рефлекторним (через центральну нервову систему), коли тканини не знаходяться на шляху проходження струму.

Сила струму, що проходить через тіло людини є основним чинником, який обумовлює наслідки ураження. Різні за величиною струми справляють і різний вплив на організм людини. Розрізняють три основні порогові значення сили струму:

пороговий відчутний струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини відчутні подразнення;

пороговий невідпускаючий струм — найменше значення електричного струму, яке викликає судомні скорочення м'язів руки, в котрій затиснутий провідник, що унеможливлює самостійне звільнення людини від дії струму;

пороговий фібриляційний (смертельно небезпечний) струм — найменше значення електричного струму, що викликає при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.

Струм (змінний та постійний) більше 5 А викликає миттєву зупинку серця, минаючи стан фібриляції.

Граничнодопустимі значення сили струму (змінного та постійного), що проходить через тіло людини при тривалості дії більше ніж 1 с нижчі за пороговий невідпускаючий струм, тому при таких значеннях людина доторкнувшись до струмопровідних частин установки здатна самостійно звільнитися від дії електричного струму.

  1. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Права та обов’язки.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праціГромадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь. У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.


  1. Дайте визначення вентиляції. Види вентиляції. Вимоги до систем вентиляції.

Вентиляція (від лат. ventilatio - провітрювання) – регульований повітрообмін у приміщенні, сприятливий для людини; а також сукупність технічних засобів, що забезпечують такий повітрообмін. Інакше кажучи, вентиляція – це комплекс заходів і засобів, що використовуються під час організації повітрообміну для забезпечення необхідного стану повітряного середовища на виробничих приміщеннях згідно з будівельними нормами. Завданням вентиляції є забезпечення чистоти повітря в заданих метеорологічних умовах на виробничих приміщеннях. Вентиляція досягається виведенням забрудненого або нагрітого повітря з приміщення і подачею до нього свіжого повітря. Види вентиляції: При великому різноманітті систем вентиляції, зумовленому призначенням приміщень, характером технологічного процесу, видів шкідливих викидів тощо, їх можна класифікувати за наступними характерними ознаками:1) за методом переміщення повітря вентиляція буває з природним спонуканням (природною) і з механічним (механічною). Можливо також сполучення звичайної і механічної вентиляції (змішана вентиляція);2) вентиляція буває припливною, витяжною або припливно-витяжною залежно від того, для чого служить система вентиляції - для подачі (припливу) або виведення повітря з приміщення чи для того й іншого одночасно;3) за місцем дії вентиляція буває місцевою і загальнообмінною;4) за конструктивним виконанням – канальною та безканальною. Вимоги до систем вентиляції У звичайних приміщеннях повітрообмін відбувається через відкриті двері та вікна, а також щілини. Такий повітрообмін називають неорганізованим. Під організованим повітрообміном, тобто тим, що регулюється, розуміють - систему вентиляції. Системи вентиляції призначені для виведення шкідливих речовин, що утворюються на виробничому приміщенні, - вуглекислого газу, пилу тощо і припливу свіжого повітря, тобто, для підтримки допустимих метеорологічних параметрів. Системи вентиляції варто встановлювати так, щоб ні тепле, ні холодне повітря не було направлено на людей. На виробництві рекомендується створювати динамічний клімат із визначеними перепадами показників. Температура повітря на поверхні підлоги і на рівні голови не повинна відрізнятися більше, ніж на 5 градусів. Основним параметром, що визначає характеристики вентиляційної системи, є кратність обміну, тобто скільки разів за годину зміниться повітря в приміщенні.

  1. Дайте визначення напруги доторкання на напруги кроку.

Напруга доторкання. Для людини, що стоїть на землі і доторкається до заземленого корпуса, що опинився під напругою, визначити напругу доторкання Vйот можна як різницю потенціалів між руками та ногами.Оскільки людина доторкається до заземленого корпуса, то потенціал руки ,і є потенціалом цього корпуса або напругою замикання.

Якщо людина стоїть над заземлювачем то напруга доторкання дорівнює нулю, оскільки, потенціали рук та ніг однакові і дорівнюють потенціалу корпусів (напрузі замикання). При віддалені від заземлювача напруга доторкання зростає і у людини, що доторкнулася до останнього (третього) корпуса вона стає рівною напрузі замикання, оскільки в цій точці грунту потенціал ніг людини дорівнює нулю. Таким чином, напруга доторкання в межах зони розтікання струму є часткою напруги замикання і зменшується в міру наближення до заземлювача. В загальному випадку для заземлювачів будь-якої конфігурації

де а — коефіцієнт напруги доторкання, який залежить від форми заземлювача і відстані від нього (приймається за таблицею

Напруга кроку. Людина, яка опиняється в зоні розтікання струму, знаходиться під напругою, якщо її ноги стоять на точках грунту з різними потенціалами. Напругою [ кроку (кроковою напругою) називається напруга між двома точками електричного кола, що знаходяться одна від одної на відстані кроку (0,8 м) і на яких одночасно стоїть людина.

Хоча при напрузі кроку струм проходить через тіло людини по шляху «нога—нога», який є менш небезпечним за інші, однак відомо немало випадків ураження струмом, які спричинені саме кроковою напругою. Важкість ураження зростає із-за судомних скорочень м'язів ніг, що призводять до падіння людини, при цьому струм проходить по шляху «рука—ноги» через життєво важливі органи. Крім того, зріст людини більший за довжину кроку, що обумовлює більшу різницю потенціалів.

  1. .Дайте визначення основних понять техніки безпеки.

Техніка безпеки – система організаційних заходів, що запобігають впливу на працівників небезпечних виробничих факторів.Одним з найважливіших завдань охорони праці є забезпечення таких умов праці, які б вилучали можливість дії на працюючих різного роду небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Об’єкти вивчення техніки безпеки : технологічний і трудовий процес; обладнання приміщень; середовище та його складові, будинки та споруди;

Завдання техніки безпеки полягає в:виявленні травматизму та професійних захворювань;визначенні заходів, що забезпечують безпеку обладнання;підготовці матеріалів для законодавства з техніки безпеки ;вивчення технологічних процесів та впровадження нових;проведення повного обліку виробничих травм;розробка матеріалів з інструктажу.

Нанесення травми людині на виробництві зумовлюється наявністю фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Безпечність виробничих процесів досягається комплексом проектних та організаційних рішень.Основні вимоги, що висуваються до технічних засобів безпеки —підвищення продуктивності праці, зниження небезпеки та шкідливості при обслуговуванні обладнання та виконанні технологічних операцій.

  1. Дайте визначення понять “робоча зона”, “шкідливі речовини”.

Робоча зона - простір висотою до 2 м над рівнем підлоги або площадки, на яких знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працівників.Шкідлива речовина – речовина, що за умови контакту з організмом людини, у випадку порушення вимог безпеки, може викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення у стані здоров’я, які виявляються сучасними способами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя сучасного та наступного поколінь. 

  1. Дайте визначення та охарактеризуйте основні поняття в галузі охорони праці..

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.Основна мета: запобігання травматизму та професійних захворювань;створення безпечних і нешкідливих умов праці;збереження здоров’я та працездатності;підвищення продуктивності праці;попередження аварійних ситуацій.Умови праці – сукупність чинників виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків.Несприятливі чинники, зокрема й виробничі, поділяються на шкідливі та небезпечні.Шкідливий виробничий чинник – виробничий чинник, вплив якого за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності і (або) негативно позначитися на здоров’ї нащадків.Небезпечний виробничий чинник – виробничий чинник, вплив якого на

працівника в певних умовах призводить до травм, отруєння, іншого раптового різкого погіршення здоров’я або до смерті.

Небезпечні та шкідливі чинники за природою поділяються на такі групи:фізичні;хімічні;біологічні;психофізіологічні.Професiйне захворювання - Патологiчний стан людини, обумовлений надмiрним напруженням органiзму, або дiєю шкiдливого виробничого чинника пiд час трудової дiяльностi .Травма - Порушенiсть анатомiчної цiлiсностi органiзму людини, або його функцiй внаслiдок дiї чинникiв зовнiшнього середовища

  1. Державний нагляд за охороною праці, повноваження та права органів, що здійснюють державний нагляд.

Державний комітет України з нагляду за охороною праці(Держнаглядохоронпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.Держнаглядохоронпраці України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці тта органом державного гірничого нагляду. У межах своїх повноважень Держнаглядохоронпраці України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією. Основними завданнями Держнаглядохоронпраці України є: участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони праці щодо промислової безпеки, страхування ризиків виробничої безпеки, а також у галузі використання та охорони надр; здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці в частині безпечного ведення робіт, державного гірничого нагляду, здійснення державного управління з питань, що належать до його компетенції, у галузі геологічного вивчення, використання та охорони надр; комплексне управління охороною праці; Посадові особи Держнаглядохоронпраці України відповідно до своїх повноважень мають право: безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції; одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення; притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці в частині безпечного ведення робіт та охорони надр; надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.



  1. Державний пожежний нагляд. Повноваження посадових осіб, їх функції та права.

В населених  пунктах та на об'єктах незалежно  від форм власності здійснюється державний пожежний нагляд. Органи державного пожежного нагляду відповідно до покладених на них завдань:розробляють з участю зацікавлених організацій та органів і затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки;погоджують проекти державних і галузевих стандартів, норм, правил та інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, а такол* проектні рішення, на які не встановлено норми і правила;встановлюють порядок опрацювання і затвердження нормативних актів з питань пожежної безпеки, що діють на підприємстві, в установі та організації; здійснюють контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки;проводять згідно з чинним законодавством перевірки і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов'язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки.

Посадовими особами  органів державного пожежного нагляду є державні інспектори з пожежного нагляду, які мають право:проводити в будь-який час у присутності власника чи його представника пожежно-технічні обстеження і перевірки підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;давати (надсилати) керівникам органів виконавчої влади та самоврядування різних рівнів, керівникам та іншим посадовим особам підприємств, установ та організацій, а також громадянам обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки. У разі порушення правил пожежної безпеки, або з інших причин, що створюють загрозу виникнення пожежі, або перешкоджають її гасінню та евакуації людей припиняти чи забороняти роботу підприємств, окремих виробництв, дільниць, агрегатів; здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог, передбачених нормативно-технічними документами, під час проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення чи розширення, капітального ремонту підприємств, будівель, споруд та інших об'єктів. У разі виявлення порушень забороняти до 'їх усунення випуск і застосування проектів, зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт;притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, постанов органів державного пожежного нагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням;застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного нагляду.

  1. Державний санітарний нагляд. Запобіжний та поточний санітарні нагляди.

Метою державного санітарно-епідеміологічного нагляду є запобігання, виявлення та припинення порушень санітарного

законодавства.Основними завданнями державного

санітарно-епідеміологічного нагляду є:контроль за виконанням санітарного законодавства, санітарних

та протиепідемічних (профілактичних) заходів, а також приписів,

постанов і вимог, викладених у висновках, що видаються головним

державним санітарним лікарем.санітарно-карантинний контроль у пунктах пропуску через

державний кордон;контроль за санітарною та епідемічною ситуацією на території

України;здійснення державного санітарно-епідеміологічного нормування;проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи;державна реєстрація небезпечних для здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності;

Запобіжний державний санітарно-епідеміологічний нагляд

здійснюється шляхом: 1) державного санітарно-епідеміологічного нормування, що

полягає у: розробленні вимог до проведення науково-дослідних робіт з

обгрунтування санітарних норм;розробленні (перегляді), експертизі, затвердженні та

опублікуванні санітарних норм;гігієнічній регламентації та державній реєстрації небезпечних

для здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності;

2) державної санітарно епідеміологічної експертизи; 3) видачі передбачених законодавством висновків та дозволів; 4) визначення необхідності профілактичних щеплень та інших

заходів профілактики у разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень.проведення перевірки стану будівництва та видачі висновків

на відповідність вимогам санітарних норм об'єктів і споруд, що

вводяться в експлуатацію;Поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд

включає:контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами передбачених санітарним законодавством,

вивчення, аналіз і оцінку санітарної та епідемічної ситуації,

прогнозування показників здоров'я населення залежно від стану середовища його життєдіяльності, визначення факторів довкілля, що

шкідливо впливають на стан здоров'я і життя людини;ведення державного обліку інфекційних хвороб, професійних

захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень;контроль за якістю та ефективністю використання

дезінфекційних засобів.

  1. . Джерела штучного освітлення

В якості джерел штучного освітлення широко використовують лампи розжарювання та газорозрядні лампи.

Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей. Поряд з перевагами їм притаманні і суттєві недоліки-, велика яскравість; низька світлова віддача ; відносно малий термін експлуатації (д 2,5 тис. год); переважання жовто-червоних променів в порівняні з природним світлом; висока температура нагрівання {до 140 °С і вище що робить їх пожежонебезпечними.

Лампи розжарювання використовують, як правило, для місцевог освітлення, а також освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людеї

Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектру.

Основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність.

До недоліків цих ламп можна віднести також складність схеми включення, шум дроселів, значний час між включенням та запалюванням ламп, відносна дороговизна.
  1.   1   2   3   4   5


    Автоматична пожежна сигналізація і зв'язок. Відіа і застосування
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации