Максимовська Н.О. Формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу - файл n2.rtf

приобрести
Максимовська Н.О. Формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу
скачать (289.3 kb.)
Доступные файлы (2):
n1.pdf256kb.30.03.2011 16:08скачать
n2.rtf508kb.02.04.2011 14:41скачать

n2.rtf





ЛУГАНСЬКИЙ національний УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МАКСИМОВСЬКА Наталія Олександрівна

УДК 37.013.42-057.875-055.026(043.3)

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МАТЕРИНСТВА ЖІНОЧОЇ МОЛОДІ У СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ


13.00.05 – соціальна педагогіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2008

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківській державній академії культури, Міністерство культури і туризму України.


Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, доцент

Рижанова Алла Олександрівна,

Харківська державна академія культури,

проректор з науково-педагогічної та виховної роботи.


Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Звєрєва Ірина Дмитрівна,

Інститут проблем виховання, лабораторія соціальної педагогіки, головний спеціаліст;
кандидат педагогічних наук, доцент

Харченко Людмила Георгіївна,

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи.



Захист відбудеться 23 жовтня 2008 року о 13.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).
Автореферат розісланий 22 вересня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л. Л. Бутенко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перспективний розвиток нашої країни залежить від призупинення депопуляційних процесів та підвищення якості виховання нової генерації. Незважаючи на певні заходи фінансової підтримки дітонародження, Україну понині можна віднести до однієї з держав, населення яких зменшується: на 9 народжень – 14 смертей (за даними CIA World Factbook 2006). Остаточне рішення про народження дитини належить жінці, вона ж є і першою вихователькою майбутнього громадянина країни. Отже, від соціального розвитку жіноцтва, від рівня культури материнства залежить благополуччя самої жінки, її дитини та суспільства. Таким чином, актуалізується соціальне виховання жіночої молоді, яке спрямоване на формування культури материнства. Проте потенціал соціальної педагогіки у вирішенні цієї проблеми використовується недостатньо.

У нашій країні поширюються прояви педагогічної занедбаності дітей навіть в родинах, де батьки мають вищу освіту. Збільшився відсоток громадян, що відмовилися від власної дитини, зростає кількість соціальних сиріт, частими стають прояви жорстокості в сім’ях, навіть убивства дітей. За таких умов зростає потреба, з одного боку, активізації підготовки жіночої молоді до виконання свого материнського призначення, з іншого, – використання з цією метою виховного потенціалу різних державних та суспільних установ, у першу чергу вищих навчальних закладів, оскільки необхідним є посилення соціальної відповідальності всього соціуму за подолання негативних явищ стосовно дітонародження та виховання наступних поколінь. Жіноча молодь, яка здобуває вищу освіту, має необхідний для виховання нової генерації рівень загальної культури, який надають професійна підготовка та певний соціальний досвід. Проте молоді жінки, які засвоюють якнайбільше цінностей культури завдяки вищій освіті та потенційно можуть стати соціально зрілими матерями, часто жертвують особистісним (у нашому випадку дітонародженням) заради кар’єри та самореалізації, що є згубним для гармонійного розвитку як жіночої особистості, так і суспільства.

Специфіку соціального розвитку жіночої молоді як окремої статево-вікової групи досліджують Г. Лактіонова, Л. Харченко та інші. Різні аспекти соціально-виховної роботи з жіночою молоддю аналізують І. Братусь, Т. Голованова, О. Васильченко, К. Левченко, К. Шалаєва та ін.

Жіноцтво в Україні завжди мало певний соціальний потенціал, який активно вивчають сучасні фахівці: М. Богачевська-Хомяк, К. Друзь, Н. Лавріненко, Г. Лактіонова, Л. Смоляр та інші фахівці.

Розгляд материнства як складової батьківства (родительства) зумовив звернення до наукових робіт Т. Алєксєєнко, Л. Буніної, Н. Гусак, В. Кравця, Р. Овчарової, П. Щербаня, що аналізують культуру батьківства взагалі і педагогічну культуру батьків зокрема.

Філософсько-культурологічні, етнографічні, історичні аспекти материнства як соціокультурного явища вивчають вітчизняні та російські фахівці: В. Кравець, Н. Пушкарьова, В. Раміх та інші, а також зарубіжні вчені: Е. Арід, Т. Магваза, Б. Вільям-Джонс, Н. Чодороу.

Теоретичні та практичні проблеми девіантного материнства, психологічне підґрунтя аномальної материнської поведінки розкривають І. Братусь, В. Брутман, А. Варга, Т. Гурко, О. Ісупова та інші

Теоретико-методологічні засади соціальної педагогіки, які передбачають вивчення соціального виховання в контексті соціалізації, інтенсифікації соціального розвитку молодої особистості в закладах освіти, соціально-педагогічного перетворення соціуму, визначають такі фахівці: І. Звєрєва, А. Капська, Л. Міщик, А. Мудрик, А. Рижанова, С. Савченко, С. Харченко.

Наукову базу для дослідження процесу виховання студентства, основних напрямів виховної роботи у вищому навчальному закладі становлять доробки В. Андрущенка, К. Астахової, І. Беха, М. Євтуха, В. Журавського, І. Зязюна, В. Кременя, С. Савченка, В. Ходакова та інших. Ефективному функціонуванню виховного простору ВНЗ, соціальному розвитку та соціальному вихованню студентської молоді присвячено роботи С. Савченка, Ж. Баб’як, О. Васильєвої, Ю. Загороднього, Н. Романової, С. Шашенко та ін.

Проблемна ситуація зумовлена тим, що в сучасних умовах становлення інформаційного суспільства поступово зменшується соціальний тиск на жіноцтво і можливості соціальної реалізації стають ширшими, ніж лише в родині та вихованні дітей. Ситуація вибору на користь професійної самореалізації може стати на заваді материнству жінки. На жаль, спеціальних досліджень з проблематики формування культури материнства жіночої молоді понині бракує, що зумовлює протиріччя між: об’єктивною суспільною й державною потребою в підвищенні дітонародження та недостатнім використанням потенціалу соціального виховання для вдосконалення механізмів демографічного регулювання; необхідністю наукового обґрунтування гармонізації соціального становлення особистості жінки та її материнського призначення і відсутністю досліджень щодо цього; можливостями ефективного соціального виховання нової генерації жінкою-матір’ю з вищою освітою і падінням престижності материнства серед жіночої молоді ВНЗ, зокрема через брак відповідних соціально-педагогічних програм.

Урахування актуальності аналізованої проблеми та недостатньої її теоретичної і практичної розробленості зумовило вибір теми дисертаційного дослідження „Формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідницької роботи кафедри соціальної педагогіки Харківської державної академії культури „Теорія і практика соціально-педагогічної діяльності”. Тема затверджена Вченою радою ХДАК (протокол № 8 від 28 грудня 2004 р.) і узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 8 від 25 жовтня 2005 р).

Об’єкт дослідження – соціальне виховання жіночої молоді у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження – формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу.

Мета дослідження теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка програми формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що формування культури материнства жіночої молоді у вищому навчальному закладі буде ефективним за умови активізації процесу соціального виховання жіночої молоді, удосконалення соціально-педагогічного середовища ВНЗ, координації діяльності з соціальними установами, що реалізовуватиметься через впровадження програми формування культури материнства.

Відповідно до мети визначені основні завдання дослідження:

  1. відстежити взаємовплив соціального виховання жінки та виконання нею материнського призначення в історичному контексті;

  2. дослідити стан вивченості проблем соціального виховання жіночої молоді, формування культури материнства в сучасних наукових дослідженнях;

  3. визначити специфіку процесу формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу;

  4. теоретично обґрунтувати та розробити програму формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу;

  5. впровадити та проаналізувати ефективність програми формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу, розробити відповідне науково-методичне забезпечення.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: загальні положення теорії пізнання, філософське вчення про взаємозумовленість соціальних явищ і процесів, ідеї діалектичного розвитку свідомості й поведінки в результаті залучення до конкретних видів діяльності, філософські положення про розвиток людини в соціальному середовищі як відкритій системі; загальнонаукові підходи: історичний – для визначення стану та перспектив культури материнства у філогенезі, культурологічний – для з’ясування специфіки основного поняття дослідження й усвідомлення зміни соціального ставлення до материнства в залежності від рівня розвитку культури суспільства, системний для розробки змістовної моделі поняття „культура материнства” та побудови моделі соціально-педагогічного середовища й структурно-функціональних основ соціально-педагогічної роботи в ньому. Крім того, теорії й концептуальні положення: соціально-педагогічні особливості формування особистості та трансформації соціального середовища (І. Звєрєва, А. Капська, Л. Міщик, А. Мудрик, А. Рижанова, С. Харченко); філософсько-культурологічні аспекти материнства (В. Кравець, В. Раміх, Н. Пушкарьова); соціального розвитку та соціального виховання жіночої молоді (Г. Лактіонова, Л. Харченко); соціально-виховного процесу у вищому навчальному закладі (С. Савченко, Ж. Баб’як, Ю. Загородній). Також нормативно-законодавчі акти (Конвенція ООН „Про ліквідацію всіх форм дискримінації стосовно жінок” (1979), Закон „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” (1993 р.), Закон України „Про вищу освіту” (2002), Указ президента України „Про соціально-економічну підтримку становлення та розвитку студентської сім’ї” (2000)).

Відповідно до поставлених завдань, використано комплекс методів, теоретичні: аналіз історико-педагогічних джерел для виявлення взаємозв’язку соціального розвитку жінки та материнського виховання у філогенезі; порівняльний аналіз для висвітлення вітчизняної специфіки стосовно місця і ролі жінки у суспільному житті; аналіз наукових досліджень з проблем соціального розвитку особистості, зокрема жіночої молоді для виявлення специфіки формування культури материнства; теоретичне узагальнення, систематизація наукових розробок стосовно соціалізації та соціального виховання молодого покоління; синтез здобутих знань для побудови концепції формування культури материнства; моделювання – для розробки змістовної моделі поняття „культури материнства” та структури соціально-педагогічного середовища вищого навчального закладу, емпіричні: педагогічне спостереження, діагностичні бесіди, інтерв’ювання, анкетування, аналіз документів (концепції та планів виховної роботи, звітів) – для виявлення рівня соціального виховання в соціально-педагогічному середовищі ВНЗ і стану сформованості культури материнства до початку експериментальної роботи та після її завершення, дослідно-педагогічна робота – для ефективного вирішення практичних завдань дослідження, кількісний та якісний аналіз результатів дослідної роботи, зокрема з використанням методів математичної статистики для підтвердження практичних результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження – Харківська державна академія культури (262 особи), Харківський державний університет мистецтв ім. І.К. Котляревського (246 осіб).

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягають в тому, що вперше узагальнено емпіричний досвід та наукові погляди на формування культури материнства в процесі соціального розвитку жінки, де ВНЗ визнано тією ланкою, в якій цей процес має інтенсифікуватися; розроблено теоретичні основи формування культури материнства жіночої молоді; обґрунтована змістовна модель поняття „культура материнства”, визначено специфіку та на цьому підґрунті розроблено та експериментально перевірено програму формування культури материнства у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу; набуло подальшого розвитку поняття „соціально-педагогічне середовище ВНЗ”, удосконалено модель соціально-педагогічної діяльності у ВНЗ.

Практичне значення одержаних результатів полягає в їх достатній готовності до впровадження в навчальний процес вищих навчальних закладів, розробці й упровадженні програми формування культури материнства у виховний процес вищого навчального закладу, що зокрема сприятиме підвищенню рівня соціальності жіночої молоді та стимулюватиме процес самовиховання молодих жінок. Результати дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі ВНЗ різного рівня акредитації, в соціальних службах, громадських організаціях, при розробці курсів „Соціально-виховна робота з жіноцтвом”, „Соціально-педагогічна діяльність у вищому навчальному закладі” для фахової підготовки соціальних педагогів у ВНЗ.

Результати дослідження впроваджені у практику роботи Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського (довідка про впровадження № 225 від 21.03.2007), Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Київського району м. Харкова (довідка про впровадження № 154 від 25.05.2007), Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка (довідка про впровадження № 1125 від 22.06.2007), Харківської державної академії культури (довідка про впровадження № 74 від 14.02.2008), Громадської організації „Шлях до життя” (довідка про впровадження № 38 від 30.04.2007).

Апробація результатів дослідження відбувалася під час обговорення на засіданнях методологічних семінарів кафедри соціальної педагогіки Харківської державної академії культури, під час участі у науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародні: Міжнародний Конгрес „Етика та гуманізм” (Крим – Алушта, 2005); „Єдність особистісного і соціального факторів у виховному процесі навчального закладу” (Полтава, 2004), „Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи” (Харків, 2004), „Ділові жінки і сім’я” (Харків, 2005); Всеукраїнські: „Сучасні тенденції та пріоритети виховання” (Київ, 2004), „Теоретико-практичні реалії сучасного виховання дітей та учнівської молоді” (Київ, 2005), „Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості” (Київ, 2006); регіональні науково-практичні: „Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти) в контексті Болонського процесу” (Харків, 2005), „Актуальні проблеми правового захисту материнства та дитинства в Україні” (Харків, 2005); конференції молодих учених: „Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття” (Харків, 2004 – 2007).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 23 одноосібних публікаціях, з яких 10 статей у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (283 найменування, з них 7 англійською мовою), 12 додатків на 30 сторінках. Дисертація містить 13 таблиць та 12 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 233 стор.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, теоретико-методологічну основу, методи дослідження, а також наукову новизну й практичне значення результатів, наведено відомості про апробацію, інформацію щодо впровадження отриманих результатів і структури роботи.

У першому розділі – „Теоретичні основи формування культури материнства у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу” представлено історико-педагогічне узагальнення взаємовпливу соціального розвитку жінки та виконання нею материнського призначення. Виявлено, що ці взаємопов’язані процеси протягом тисячоліть протиставлялися як на практиці, так і в педагогічній думці, що викликало певну неузгодженість між формуванням жінки як соціальної особи та її материнським призначенням в процесі соціальної еволюції. Зменшення соціального тиску на жінку в ХХ ст. у розвинутих країнах призвело до зворотної реакції: переважного спрямування жіноцтва на економічну автономію, кар’єру та професію, що не в останню чергу спричинило зниження дітонародження.

Історико-культурними відмінностями соціального розвитку жінок в Україні є: збереження залишків традицій матріархату впродовж тривалого часу („жіноче право”, „сватання дівчини”, обряд провідування), досить висока соціальна роль молодих жінок у громаді (жіночі громади, захист родинного вогнища за часів козацтва), давні традиції жіночої освіти (починаючи з жіночої школи при Київському жіночому монастирі у 1001 р.), свідчать про певну соціальну значимість жінок, що мешкали на терені України, порівняно з соціальним статусом жінок в інших країнах та важливість звернення до історичного досвіду вітчизняного виховання жіночої молоді за умови сучасного обґрунтування програм гармонізації соціального розвитку жінки та її материнства.

На підставі культурологічного, історичного, аксіологічного, діяльнісного підходів визначено, що культура материнства – це ціннісно-діяльнісний компонент культури, що характеризує як окрему особистість, так і суспільство. Культура материнства на індивідуальному рівні є складовою загальної культури жінки, яка відбиває ступінь усвідомлення та виявлення материнського призначення в її соціальному існуванні. Останнє реалізується через сприяння засвоєнню дітьми духовних цінностей суспільства, поширення прогресивних соціальних цінностей для подальшого розвитку дитини та включення її у соціум як суб’єкта соціального розвитку.

Виходячи з того, що культура материнства є показником розвитку особистості жінки як матері водночас з її соціальним розвитком, розроблено змістовну модель поняття „культура материнства” (рис.1), в якій проматеринська поведінка визначається як поведінка, притаманна молодим жінкам, що не є матерями, але вже орієнтовані на виконання соціальної ролі матері.

Формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу розглядається як один з напрямів соціального виховання жіночої частини студентства в межах соціального виховання студентської молоді взагалі і як частина загального виховного процесу у ВНЗ, в якому формується не тільки професіонал, а й соціальна особа.
Загальнолюдські цінності



Рис. 1. Змістовна модель поняття „культура материнства”.

Соціально-педагогічне середовище розглядається як складова виховного простору, в якому формується соціальність особистості завдяки цілеспрямованій, науково-обґрунтованій і системній соціально-педагогічній діяльності задля ефективного соціального становлення людини, активного перетворення її на суб’єкт соціального розвитку самої себе й соціуму.

Соціально-педагогічне середовище ВНЗ складається з трьох рівнів. По-перше, внутрішній рівень соціально-педагогічного середовища ВНЗ формується завдяки розширенню та активізації виховного впливу педагогічних сфер закладу (навчання, традиції ВНЗ, самоврядування, дозвілля, громадська діяльність, соціальна робота). По-друге, на зовнішньому рівні соціально-педагогічне середовище складають різноманітні соціальні інститути, з якими координується соціально-виховна діяльність ВНЗ для досягнення соціально-педагогічних завдань. По-третє, макрорівень, на якому визначається соціально-економічна політика, розробляються національні стратегії розвитку, зокрема освіти, реалізуються концепції соціального розвитку сучасної молоді, в тому числі студентської. Особливістю діяльності у такому середовищі є те, що жіноча молодь перетворюється на її суб’єкт, реалізує себе у соціально творчій діяльності, де має можливість не лише відтворювати соціальні цінності, але й вдосконалювати їх у відкритому соціумі.

Отже, результати аналізу історії та сьогодення соціального розвитку й материнства молодих жінок, зокрема студенток, дають підстави стверджувати, що доцільним є формування культури материнства саме у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу, оскільки тут на фоні соціально-професійного розвитку спеціальна програма вдосконалення соціального виховання студенток дозволить гармонізувати їх сприйняття власного материнства (або піклування про прийомних, „суспільних” дітей) та перспективи професійної кар’єрної самореалізації.

У другому розділі „Дослідно-експериментальна перевірка програми формування культури материнства у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу” розроблено критерії оцінки рівня сформованості культури материнства, обґрунтовано відповідну програму, представлено методику реалізації програми та аналіз її ефективності. Визначення критеріїв та показників спиралося на модель культури материнства. Ціннісний критерій відбиває засвоєння певної системи соціальних цінностей (родинне, громадське, державне існування) поряд з цінностями материнства (життя дитини, материнська любов). Критерій якостей особистості відображає формування рис особистості (соціальна активність, соціальна відповідальність, толерантність, альтруїзм), які безпосередньо пов’язані зі сформованістю відповідальності за життя дитини, активність у набутті материнського досвіду, настанов на гармонійні стосунки з дитиною. Поведінковий критерій характеризує реалізацію сформованих якостей у реальній соціальній та виховній діяльності.

Експериментальна робота проводилася в Харківській державній академії культури (ХДАК) та Харківському університеті мистецтв ім. І.Котляревського (ХУМ) тому, що врахування специфіки цих гуманітарних вищих навчальних закладів уможливлює підвищення загальнокультурного рівня жінки через активізацію сфери навчання (велика кількість історичних, культурологічних, філософських дисциплін) та інтенсивне розширення зв’язків із соціумом. Крім того, кількість представників студентської жіночої молоді достатня для впровадження програми та проведення експерименту.

Діагностування наявності та активності функціонування соціально-педагогічного середовища ХДАК та ХУМ відбувалося методом аналізу документації, а саме концепцій виховної роботи, планів виховної роботи, звітів про її виконання. Крім того, з цією метою застосовувався метод бесіди зі студентками для виявлення їхнього ставлення до виховної роботи закладів. Сформованість культури материнства на діагностичному етапі визначалася анкетуванням відповідно до розробленої автором анкети на підставі визначених критеріїв. Під час використання вказаних методик було зокрема з’ясовано, що серед основних життєвих цінностей студентської жіночої молоді така цінність як „діти” посідають дев’ятнадцяте місце за рангом з двадцяти, на першому місці опинилася „кар’єра” (70 %), 75 % дівчат відмітили, що у майбутньому планують бути матерями лише однієї дитини. Висновки аналізу результатів діагностування були покладені в основу структури програми формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі зазначених ВНЗ.

Загальна мета програми – через активізацію соціального розвитку жіночої молоді створити сприятливі умови для формування культури материнства, що виявляється у прийнятті материнства як цінності, формуванні проматеринських якостей, виявлення відповідної поведінки. Принципи реалізації програми: гуманність, активне включення студентської жіночої молоді в діяльність щодо вдосконалення соціально-педагогічного середовища ВНЗ, демократичність, гармонізація зовнішнього та внутрішнього у процесі соціально-педагогічної діяльності, системність, комплексність. Структурно-функціональне наповнення програми відповідає в цілому моделі формування культури материнства (рис.2).

Для здійснення практичної діяльності використовувалися методи і форми, які відповідали основним напрямам, що заплановані програмою. Поряд з організацією тематичних заходів існували постійно діючі утворення в межах програми: студентський жіночий клуб, консультаційний пункт, школа молодої матері, домашній дитячий садок, волонтерський загін. Встановленню новітніх студентських традицій сприяло запровадження святкування дня студентської родини, свято вшанування народження дитини у студентській сім'ї та інші. Самоврядування студентської жіночої молоді втілилося у створенні клубу, підтриманні постійного зв’язку зі студентською радою. Стимулювання соціальної активності та громадянської позиції жіночої молоді обумовлювалося проведенням благодійного ярмарку, відвідуванням будинку малюка. Для формування настанов у напрямі паритетної рівноваги між чоловіками та жінками в усіх сферах життя, що було одним із завдань програми, проведено зокрема диспут „Чоловік і жінка: протилежність чи взаємодоповнюваність?”, який мав жвавий відгук у студентства. Тематична бесіда „Гармонія здоров’я” стала початком циклу заходів, які було ініційовано студентками на засіданні клубу „Жіноцтво”. Залучалися представники медичних закладів, які знайомили студенток з основами контрацептивної культури, профілактикою венеричних захворювань. Серед інших стародавніх традицій відбулося вивчення українського обряду „Провідування” та проведення його на практиці. Це створює підґрунтя для дослідження народного досвіду щодо традицій материнства, залучення до народних засобів виховання в процесі формування культури материнства.

Найефективнішими були форми роботи, які передбачали активну участь жіночої молоді у комплексних формах соціально-педагогічної діяльності, котра студентками сприймалася як можливість самовизначення, самоствердження, самореалізації та підвищення соціальної відповідальності (жіночий клуб, волонтерський загін, благодійний ярмарок та ін.). Серед певних складностей у процесі реалізації програми можна відмітити те, що не відразу йдуть на зустріч представники деяких соціальних інститутів (церква), а також треба особливо враховувати емоційні й етичні аспекти роботи жіночої молоді з дітьми, що позбавлені батьківського піклування.

Для оцінки ефективності впровадження програми формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу було проведено статистичну перевірку коректності добору експериментальної (ЕГ) та контрольної (КГ) груп, яка показала відсутність зміщення при їх формуванні. У результаті обробки даних, встановлено, що на констатувальному етапі експерименту обидві групи за розподілом рівнів культури материнства відрізнялися не суттєво.

Діагностика сформованості

соціально-педагогічного

середовища

та рівня культури материнства

Рис. 2. Програма формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі ВНЗ.

На контрольному етапі після впровадження програми формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі ВНЗ відбулися суттєві зміни у експериментальній групі (табл.1).

Таблиця 1.

Зведена таблиця розподілу оцінок за групами на констатувальному (КЕ1) та контрольному (КЕ2) етапах експерименту

(кількість осіб, у дужках %)


рівні

Критерії

Ціннісний


Якостей особистості

Поведінковий

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КГ

ЕГ

КЕ1

КЕ2

КЕ1

КЕ2

КЕ1

КЕ2

КЕ1

КЕ2

КЕ1

КЕ2

КЕ1

КЕ2

Низьк.

83 (33,7)

92 (37,4)

90 (34,3)

63 (24,1)

86 (35,0)

65 (26,4)

87 (33,2)

48 (18,3)

79 (32,1)

82 (33,3)

72 (27,5)

41 (15,7)

Серед.

76 (30,8)

69 (28,0)

72 (27,5)

78 (29,0)

67 (27,2)

76 (30,1)

83 (31,7)

103 (39,3)

88 (35,8)

106 (43,1)

101 (38,5)

114 (43,6)

Висок.

87 (35,4

85 (34,6)

100 (38,2)

121 (46,9)

93 (37,8)

105 (42,7)

92 (35,1)

111 (42,4)

79 (32,1)

58 (23,6)

89 (34,0)

107 (40,8)

Проведений кількісний та якісний аналіз підтверджують результативність розробленої програми формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу. Також слід зазначити, що у процесі експериментального дослідження була виявлена та обґрунтована необхідність спеціальної підготовки соціальних педагогів до діяльності з жіночою молоддю, що було втілено під час викладання авторського курсу за вибором „Соціально-виховна робота з жіноцтвом”; підтверджена актуальність співробітництва виховної структури ВНЗ зі спеціалістом у галузі соціально-педагогічної діяльності (соціальним педагогом); доведена доцільність реалізації соціально-педагогічних програм у виховному середовищі ВНЗ.

Висновки:

1. У дисертації наведено результати теоретичного узагальнення та практичного розв’язання проблеми формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу, що виявляється у визначенні сутності поняття культура материнства, дослідженні процесу соціального виховання студентської жіночої молоді та впровадженні програми формування культури материнства жіночої молоді.

2. Історико-педагогічне узагальнення особливостей соціального виховання жінки та виконання материнського призначення у філогенезі довело, що ці взаємопов’язані процеси протягом тисячоліть протиставлялися як на практиці, так і в педагогічній думці, що викликало певну неузгодженість між формуванням жінки як соціальної особи та її материнським призначенням у процесі соціальної еволюції.

3. Аналіз сучасного наукового доробку дає підстави стверджувати, що праці науковців стосовно підготовки молоді взагалі і жіночої зокрема до майбутнього батьківства здебільшого орієнтовані на шкільний вік, без урахування можливостей вищих навчальних закладів щодо вирішення проблеми формування культури материнства як складової соціального виховання жіночої молоді.

4. Визначено, що „культура материнства” являє собою ціннісно-діяльнісну складову загальної культури на індивідуальному і суспільному рівнях. Культура материнства на індивідуальному рівні є компонентом загальної культури жінки, який відображає ступінь усвідомлення та виявлення материнського призначення в її соціальному існуванні в конкретній виховній діяльності, що зумовлює трансляцію духовних цінностей суспільства через дітей, сприяє підвищенню ролі прогресивних соціальних цінностей для подальшого розвитку дитини та включення її у соціум як суб’єкта соціального розвитку.

5. Формування культури материнства у соціально-педагогічному середовищі ВНЗ є одним з напрямів соціального виховання жіночої частини студентства в процесі соціального розвитку студентської молоді взагалі і складова загального виховного процесу у ВНЗ, в якому формується не тільки професіонал, а й соціальна особа. Уточнено, що „соціально-педагогічне середовище” – складова виховного простору, в якому формується соціальність особистості завдяки цілеспрямованій, науково-обґрунтованій і системній соціально-педагогічній діяльності з метою ефективного соціального становлення людини, активного перетворення її на суб’єкт соціального розвитку себе й соціуму.

6. Критеріями оцінки рівня культури материнства визначено: ціннісний, який відображає засвоєння жінкою певної системи соціальних цінностей поряд з цінностями материнства; критерій якостей особистості, що відбиває формування певних рис особистості на ґрунті системи цінностей; поведінковий – висвітлює засвоєні цінності та сформовані якості в реальній соціальній і проматеринській поведінці. Відповідно до критеріїв визначено високий, середній, низький рівні культури материнства.

7. На підставі науково обґрунтованої моделі формування культури материнства з урахуванням особливостей функціонування соціально-педагогічного середовища ВНЗ розроблена програма формування культури материнства, основним завданням якої стало створення сприятливих умов для формування культури материнства через активізацію соціально-виховної діяльності в соціально-педагогічному середовищі ВНЗ з метою інтенсифікації соціального розвитку жіночої молоді та виховання жінок як матерів.

8. Реалізація соціально-педагогічного підходу програми виявилася не лише в безпосередній роботі з жіночою молоддю, але й в інтеграції та активізації всіх педагогічних сфер ВНЗ й виховного потенціалу соціального мікросередовища щодо реалізації соціального виховання з метою формування культури материнства. Це сприяло усвідомленню кожною молодою жінкою необхідності та важливості засвоєння цінностей материнства, позитивного ставлення до інших людей (дітей), проявлення соціальної активності. Налагодження зв’язків ВНЗ з соціальним оточенням позитивно впливає на розширення соціальних умов виховання, що зумовлює формування культури материнства у вищому навчальному закладі, гармонізує ставлення студенток до побудови кар’єри та власного материнства.

Дисертаційне дослідження не претендує на вирішення всіх питань, що пов’язані з формуванням культури материнства, створенням соціаль-но-педагогічного середовища для вдосконалення виховного процесу у ВНЗ. У подальших дослідженнях необхідно зосередити увагу на розгляді питань формування культури материнства жіночої молоді у закладах освіти І-ІІІ рівнів акредитації, у територіальній громаді, спрямувати діяльність соціально-педагогічного середовища ВНЗ на залучення до співпраці студентів-юнаків з метою формування культури батьківства.

Основні положення дисертації висвітлено в публікаціях:

1. Максимовська Н.О. Соціальне виховання жінки в репродуктивному віці / Н.О. Максимовська // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. пр. – Київ-Житомир : Вид-во ЖДУ, 2004. – Кн. І. – С.340-344

2. Максимовська Н.О. Соціалізація жіноцтва та формування культури материнства як соціально-педагогічна проблема / Н.О. Максимовська // Вісник Харківської державної академії культури : зб. наук. пр. Вип. 17 / Відп. ред. Н.М.Кушнаренко, проф., д-р пед. наук. – Х. : ХДАК, 2006. – С.267–276.

3. Максимовська Н.О. Соціально-педагогічний аспект концепцій материнства: аналіз праць зарубіжних дослідників / Н.О. Максимовська // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. пр. – Вип 8. Кн. ІІ. – Київ, 2005. – С.313-317.

4. Максимовська Н.О. Соціально-педагогічний аспект дослідження культури материнства / Н.О. Максимовська // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2005. – № 4. – С.37–45.

5. Максимовська Н.О. Методологічні підходи до аналізу поняття культура материнства (соціально-педагогічний аспект) / Н.О. Максимовська // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2006. – № 3 – С.64-73.

6. Максимовська Н.О. Розвиток соціальності жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі ВНЗ: до визначення понять / Н.О. Максимовська // Рідна школа. – 2006. – № 9. – С.28-31.

7. Максимовська Н.О. Формування культури материнства як змістовна складова соціалізації жіночої молоді / Максимовська Н.О. // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. – Київ, 2006. – С. 142-149.

8. Максимовська Н.О. Формування культури материнства у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу / Н.О. Максимовська // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2006. – № 4. – С.45–53.

9. Максимовська Н.О. Реалізація соціально-педагогічної програми формування культури материнства у вищому навчальному закладі/ Н.О. Максимовська // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2006. – № 4. – С.64–76.

10. Максимовська Н.О. Тенденції взаємовпливу соціального статусу жінки та материнства: історико-педагогічний аспект / Н.О. Максимовська // Вісник Харківської державної академії культури : зб. наук. пр. Вип. 20 / Відп. ред. Н.М.Кушнаренко, проф., д-р пед. наук. – Х. : ХДАК, 2007. – С.199–210.

11. Максимовська Н.О. Реалізація соціального потенціалу сучасної жінки / Н.О.Максимовська // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали наукової конференції молодих учених 22-23 квітня 2004 р./ Харк. держ. акад. культури; Відп. ред. С.В. Сищенко – Х. : ХДАК, 2004. – С. 72–73.

12. Максимовська Н.О. Соціальне виховання жіноцтва в євроінтеграційному контексті / Н.О. Максимовська // Єдність особистісного і соціального факторів у виховному процесі навчального закладу : матеріали міжнародної науково-практичної конференції 28-29 квітня 2004 р. / Полт. держ. пед. ун-т ім. В.Г.Короленка; Кафедра педагогіки. – Полтава, 2004. – С.228–233.

13. Максимовська Н.О. Особливості соціального виховання жінки в сучасних умовах / Н.О. Максимовська // Інформаційно-культурологіч-на та мистецька освіта: стан і перспективи : матеріали міжнародної науко-вої конференції. Харк. держ. акад. культури; Під. ред. проф. В.М. Шейка, проф. М.В. Дяченка, канд. пед. наук С.В. Сищенко – Х. : ХДАК, 2004. – С.243–245.

14. Максимовська Н.О. Деловая женщина и культура материнства / Н.О. Максимовська // Ділові жінки і сім’я : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., [Харків, 26 лют.2005 р.] / Нар. укр. акад.; [Редкол.: В.І. Астахова (відп. ред.) та ін.] – Х. :Вид-во НУА, 2005. – С.57–58.

15. Максимовська Н.О. До проблеми визначення поняття культури материнства / Н.О. Максимовська // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали наук. конф. молодих учених, 20-22 квітня 2005р. Харк. держ. акад. культури; відп. ред. С.В. Сищенко – Х. : ХДАК, 2005. – С 69–70.

16. Максимовська Н.О. Соціально-педагогічний аспект культури материнства як етико-гуманітарний феномен / Н.О. Максимовська // Матеріали Міжнародного Конгресу „Етика та гуманізм” 23-30 квітня 2005 р. – Алушта, 2005. – С 173–175.

17. Максимовська Н.О. Соціальне виховання жінок у контексті інтеграції та демократизації вищої освіти країн Європи / Н.О. Максимовська // Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти) в контексті Болонського процесу : матеріали науково-практичної конференції 13-14 грудня 2005 р. – Х. : ХДАК, 2005. – С.62–63.

18. Максимовська Н.О. Репродуктивне здоров’я як складова культури материнства / Н.О. Максимовська // Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров’я : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (1-2 грудня 2005.) / Упоряд. А. Чепа, Н. Слободяник. – К. : Міленіум, 2005. – С.62–65.

19. Максимовська Н.О. Соціально-педагогічні аспекти формування культури материнства в сучасній Україні / Н.О. Максимов-ська // Актуальні проблеми правового захисту материнства та дитинства в Україні : матеріали науково-практичної конференції 24 грудня 2005 р. / зб. наук. праць. – Х. : Вид-во ООО „Норд Комп’ютер”, 2005. – С.26–28.

20. Максимовська Н.О. До проблеми визначення поняття „соціально-педагогічне середовище вищого навчального закладу” / Н.О. Максимовська // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали наук. конф. молодих учених, 25-26 квітня 2006р. Харк. держ. акад. культури; відп. ред. С.В. Сищенко – Х. : ХДАК, 2006. – С 76.

21. Максимовська Н.О. Культура материнства як механізм наслідування традиційної культури в системі соціального виховання / Н.О. Максимовська // Традиційна культура в умовах глобалізації: проблема наслідування культурного коду нації : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (21-22 грудня 2006 року). – Х. : П.П.Якубенко, 2006. – С.128–133.

22. Максимовська Н.О. Історичні особливості формування культури материнства в Україні / Н.О. Максимовська // Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття : матеріали наук. конф. молодих учених, 24-25 квітня 2007р. Харк. держ. акад. культури; відп. ред. С.В. Сищенко – Х. : ХДАК, 2007. – С 70.

23. Соціально-виховна робота з жіноцтвом : програма та навчально-методичні матеріали / Харк. держ. акад. культури; уклад. Н.О. Максимовська. – Х. : ХДАК, 2007. – 31 с.
Максимовська Н.О. Формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.05 – соціальна педагогіка. – Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2008.

Дисертацію присвячено проблемі формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу. У роботі здійснено історико-педагогічне узагальнення щодо взаємозв’язку соціального виховання жінки та виконання материнського призначення у філогенезі; досліджено стан вивченості проблем соціалізації, соціального виховання жіночої молоді, формування культури материнства в сучасних наукових дослідженнях; розроблено змістовну модель поняття „культура материнства”, окреслено схему соціально-педагогічного середовища вищого навчального закладу, визначено специфіку процесу формування культури материнства жіночої молоді у ньому. Теоретично обґрунтовано, розроблено, впроваджено, проаналізовано ефективність програми формування культури материнства жіночої молоді у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу.

Ключові слова: соціальне виховання, жіноча молодь, культура материнства, соціальність, соціально-педагогічне середовища вищого навчального закладу, формування культури материнства жіночої молоді, соціально-педагогічна діяльність.
Максимовская Н.А. Формирование культуры материнства женской молодежи в социально-педагогической среде высшего учебного заведения. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.05 – социальная педагогика. – Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Луганск, 2008.

Диссертационное исследование посвящено проблеме формирования культуры материнства женской молодежи в социально-педагогической среде высшего учебного заведения. В работе осуществлено историко-педагогическое обобщение взаимосвязи социального воспитания женщины и исполнения материнского предназначения в филогенезе. Исследовано состояние изученности проблем социализации, социального воспитания женской молодежи, формирование культуры материнства в современных научных исследованиях. Отмечено, что изучены различные аспекты социализации и социально-педагогической работы с женской молодежью, но анализ процесса формирования культуры материнства с позиции социального воспитания остался не исследованным.

На основе аксиологического, культурологического, историчес-кого подходов культура материнства определяется как ценностно-деятельностная составляющая общей культуры женщины, которая отражает степень осознания материнства в ее социальном существовании и проявлений этого в конкретной деятельности. Для более детального изучения феномена культуры материнства разработана содержательная модель этого понятия, которая представляет собой объединение двух составляющих развития личности женщины: социальной и материнской.

Социально-педагогическая среда определяется как часть общего воспитательного пространства, в котором формируется социальность личности благодаря целенаправленной, научно обоснованной и системной социально-педагогической деятельности для эффективного социального становления человека, активного преобразования его в субъект социального развития самого себя и социума. Разработана модель социально-педагогической среды высшего учебного заведения, которая состоит из взаимосвязанных уровней: внутреннего, внешнего и макросреды. Особенностью деятельности в такой среде является то, что женская молодежь становится ее субъектом, реализуя себя в социально творческой деятельности.

На основе модели понятия „культура материнства” определены критерии и показатели для диагностики ее сформированности среди женской молодежи вуза. Это ценностный критерий, критерий качеств личности и поведенческий. В соответствии с критериями выделены три уровня культуры материнства: высокий, средний и низкий. Для эффективного формирования культуры материнства женской молодежи была разработана социально-педагогическая программа, общей целью которой было через активизацию социального развития женской молодежи создать благоприятные условия для формирования культуры материнства, что проявляется в принятии материнства как ценности, формировании проматеринских качеств, проявлении соответствующего поведения.

В рамках программы была организована социально-педагогическая деятельность с женской молодежью на внутреннем и внешнем уровнях социально-педагогической среды, что способствовало расширению социальных условий воспитания в учреждении высшего образования и становлению студенток как субъектов социальной деятельности, частью которой является исполнение материнского предназначения. Анализ эффективности программы в целом подтвердил ее результативность.

Ключевые слова: социальное воспитание, женская молодежь, культура материнства, социальность, социально-педагогическая среда высшего учебного заведения, формирование культуры материнства женской молодежи, социально-педагогическая деятельность.
Maksymovs’kaya N.A. Formation of female youth maternity culture in social-pedagogical environment of an institution of higher education. – Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of a Candidate of Pedagogical Sciences in speciality 13.00.05 – Social Pedagogics. Taras Shevchenko Luhansk National University. – Luhansk, 2008.

The dissertation is devoted to the research on the problem of formation of female youth maternity culture in social and pedagogical environment of an institution of higher education. It presents the historical and pedagogical generalization of interconnection between social education of women and realization of maternity assignment in phylogenesis. The problems of socialization, social education of female youth, formation of female youth maternity culture in present day research are explored. A content model of the notion “maternity culture” is worked out. The outline of social and pedagogical environment of an institution of higher education is elaborated, the specific character of the process of formation of female youth maternity culture in it is substantiated. The program of formation of female youth maternity culture in social and pedagogical environment of an institution of higher education is theoretically substantiated, developed and introduced.

The effectiveness of realization of this program is analyzed.

Key words: social education, female youth, maternity culture, sociality, social and pedagogical environment of an institution of higher education, formation of female youth maternity culture, social and pedagogical activity.

Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации