Салов В.О. Основи педагогіки вищої школи - файл n8.doc

приобрести
Салов В.О. Основи педагогіки вищої школи
скачать (1099.3 kb.)
Доступные файлы (12):
n1.doc530kb.03.10.2003 22:14скачать
n2.doc34kb.21.12.2002 12:22скачать
n3.doc372kb.22.12.2002 07:56скачать
n4.doc304kb.22.12.2002 08:08скачать
n5.doc764kb.22.12.2002 08:31скачать
n6.doc738kb.22.12.2002 08:33скачать
n7.doc742kb.22.12.2002 09:17скачать
n8.doc718kb.21.12.2002 15:13скачать
n9.doc657kb.21.12.2002 16:53скачать
n10.doc233kb.21.12.2002 16:59скачать
n11.doc29kb.21.12.2002 17:02скачать
n12.doc20kb.21.12.2002 17:04скачать

n8.doc


ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ




Назви нормативних і вибіркових дисциплін та мінімальні обсяги часу на їх засвоєння повинні відповідати чинній ОПП. Збільшення часу на засвоєння нормативних дисциплін може бути здійснено за рахунок часу на засвоєння вибіркових дисциплін за вибором ВНЗ.

Зміст навчальних дисциплін за вибором ВНЗ націлений на використання можливостей і традицій ВНЗ та вирішення регіональних потреб.

Навчальні дисципліни за вибором студента мають бути спрямовані на задоволення освітніх та кваліфікаційних потреб особи. Для бакалаврів загальний обсяг дисциплін – 14 кредитів (756 годин). На вибір студенту запропонований перелік дисциплін, у тому числі військова підготовка за відповідною програмою та військові табірні збори (останні – за рахунок канікул).

На проведення занять з фізичного виховання має бути заплановано:

Час на засвоєння будь-якої дисципліни повинен бути кратним 27 годинам (0,5 кредиту). У час на засвоєння входять усі види навчальних занять (лекції, лабораторні, практичні, індивідуальні заняття, семінари, консультації) з розподілом на аудиторний час та самостійну роботу.

Підготовці бакалаврів на рівень спеціаліста, магістра передує виробнича практика для надбання досвіду застосування знань згідно з чинними вимогами до освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Діапазон аудиторного часу студента з будь-якої дисципліни не може перевищувати 1/3…2/3 часу на її засвоєння.
Навчальний час студента не може перевищувати:

Кількість індивідуальних завдань на семестр, як правило, не може перевищувати десяти, у тому числі курсових проектів (робіт) – не більше двох.

Кількість екзаменів з одної дисципліни, як правило, не більше одного. Для дисциплін, які викладаються декілька семестрів, доцільна форма підсумкового контролю проміжних сесій – залік. Форма екзаменів з дисциплін – виконання комплексних контрольних робіт.

Кількість екзаменів в одну сесію не може перевищувати п'яти.

У Національному гірничому університеті, наприклад, теоретична підготовка спеціаліста у 10-му семестрі включає нормативну дисципліну «Введення до професійної діяльності фахівця». Зміст дисципліни має віддзеркалювати узагальнене уявлення про об’єкти діяльності, кваліфікацію, первинні посади, чинні та перспективні посадові обов’язки, характерні проблемні ситуації, види економічної діяльності фахівців. Дисципліна призначена для розкриття зв’язку змісту освіти та змісту навчання, інтеграції предметних цілей фахових дисциплін, обгрунтування змісту комплексних кваліфікаційних завдань (ККЗ), тематики та завдань на дипломні проекти (роботи), технології їх виконання.

Зміст навчання магістрів націлюється на підготовку до педагогічної та наукової діяльності завдяки дисциплінам «Педагогіка вищої школи», «Методологія наукових досліджень», «Математичне моделювання систем», а також дисциплінам за спеціальністю, ідентичних програмі підготовки спеціалістів. Для підготовки до вступу в аспірантуру викладаються дисципліни «Іноземна мова професійного спілкування» та «Філософські проблеми наукових досліджень».

Деякі ВНЗ реалізують заходи щодо інтенсифікації навчального процесу. Згідно з чинними навчальними планами студенти вивчають 10–12 дисциплін на семестр, 70% яких мають обсяг 1-2 кредити з щотижневим аудиторним навантаженням 1...2 академічних годин. Традиційне одночасне паралельне викладання всіх дисциплін розпорошує увагу, вадить систематичній роботі, зменшує мотивацію і відповідальність студентів, збільшує навантаження до «стресового» рівня під час сесій.

З метою раціонального використання навчального часу в НГУ робочий графік річного навчального процесу будується таким чином, що дві-три дисципліни, які мають значний обсяг годин на засвоєння (іноземна мова, математика тощо) викладаються паралельно протягом навчального року.

З інших 17...18 дисциплін будуються послідовні ланцюги і викладаються послідовно з безпосереднім підсумковим контролем після завершення. Таким чином, студент вивчає 4...5 дисциплін одночасно.

Для дисциплін, що викладаються протягом семестру, їх зміст розподіляється на змістові блоки (не менше трьох за семестр). Змістовий блок (розділ, підрозділ) дисципліни містить окремі змістові модулі (теми) аудиторної та самостійної роботи студента. Кожен змістовий блок має бути оцінений. Всі контрольні заходи здійснюються під час проведення аудиторних занять з дисципліни згідно з розкладом.

Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу дисципліни визначається без проведення семестрового екзамену як середня оцінка засвоєння всіх змістових блоків з урахуванням «вагових» коефіцієнтів окремих блоків. Курсові проекти (роботи) оцінюються після їх захисту.

Підсумкова оцінка засвоєння дисципліни оголошується на останньому занятті. Для її підвищення студент має право апелювати і виконувати комплексну контрольну роботу в установленому порядку.

Використання пралельно-послідовної організації навчального процесу з розосередженням навчального часу на проведення сесій у поєднанні з ефективним поточним контролем дозволяє суттєво підвищити успішність і абсолютну якість навчання завдяки:

Державна атестація випускників за освітньо-професійними програмами підготовки бакалаврів передбачається у вигляді вирішення комплексних кваліфікаційних завдань – характерних професійних задач, що моделюють реальні виробничі ситуації майбутньої діяльності фахівця.

Форма державної атестації спеціалістів – виконання комплексних контрольних завдань і захист дипломного проекту (роботи).

Форма державної атестації магістрів – виконання комплексних контрольних завдань і захист магістерської роботи.

Навчальний план затверджується керівником вищого навчального закладу, чий підпис скріпляється печаткою.

Грифи погодження з Департаментом вищої освіти та Науково-методичним центром вищої освіти Міністерства освіти і науки України надаються навчальним планам, які подаються в матеріалах на акредитацію спеціальності. У матеріалах на ліцензування напрямів та спеціальностей додається ще один погоджувальний гриф з головою комісії відповідного напряму Науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки України.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається річний навчальний план, який затверджується проректором з навчальної роботи.
4.5. Науково-методичне забезпечення навчального процесу

Науково-методичне забезпечення включає:




За останні роки кількісні та якісні параметри науково-методичного забезпечення навчального процесу вищих навчальних закладів України зросли.

Водночас простежується певне спрощення методів створення складного продукту педагогічної діяльності – навчальних книг (підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій тощо).

Традиційна побудова навчальних книг для вищої школи інколи ігнорує безсумнівну істину, що навчальна книга передусім повинна вчити.
4.5.1. Навчальні книги

Основна вимога до навчальної книги – гарантія адекватного засвоєння знань певним читачем для задоволення визначеної мети. Для книги, призначеної бути тільки хранителькою знань, така гарантія необов'язкова, адже засвоєння їх передбачається підготовленим читачем без обмеження часу.

Навчальна книга – інформаційна модель певної педагогічної системи та одночасно – автономний засіб навчання, що розрахований керувати педагогічним процесом.

Навчальна книга:

Навчальні книги завжди призначені студентам, які мотивовані на навчання і бажають учитися.

Види навчальних книг:

Інструкція офіційне чи інформативне виробничо-практичне видання правил регулювання виробничої та суспільної діяльності або користування виробами і (чи) послугами.

Конспект лекцій – навчальне видання стислого викладу курсу лекцій або окремих розділів дисципліни.

Курс лекцій – навчальне видання повного викладу тем дисципліни, визначених програмою.

Методичні рекомендації (методичні вказівки) – навчальне виробничо-практичне видання роз'яснень з певних теми, розділу або питань дисципліни, роду практичної діяльності, методики виконання окремих завдань, того чи іншого виду робіт.

Навчальний наочний посібник навчальне образотворче видання матеріалів на допомогу у вивченні, викладанні чи вихованні.

Навчальний посібник навчальне видання, що доповнює або частково замінює підручник та офіційно затверджене як таке.

Навчально-методичний посібник навчальне видання з методики викладання навчальної дисципліни (розділу, частини) або з методики виховання.

Наочний посібник видання, зміст якого переважно передається зображальними засобами.

Підручник навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни, що відповідає програмі та офіційно затверджене.

Посібник видання, призначене на допомогу в практичній діяльності чи в оволодінні навчальною дисципліною.

Практикум – навчальне видання практичних завдань і вправ для сприяння засвоєнню набутих знань, умінь та навичок.

Практичне видання роз'яснення з певних тем, розділів або питань дисципліни, роду практичної діяльності, методики виконання окремих завдань, конкретних видів робіт та заходів.

Практичний порадник видання, розраховане на самостійне оволодіння будь-якими виробничо-практичними навичками.

Практичний посібник виробничо-практичне видання, призначене практичним працівникам для поповнення знань та навичками при виконанні будь-якої роботи, операції, процесу.

Текст лекцій – навчальне видання викладу матеріалу відповідних розділів навчальної дисципліни.

Хрестоматія – збірник літературно-художніх, історичних та інших творів чи уривків з них, які за програмою стали предметом вивчення.
Класифікація навчальних книг:


НАВЧАЛЬНА КНИГА

ДОГМАТИЧНА

ДИДАКТИЧНА

ДЕКЛАРАТИВНА

МОНОГРАФІЧНА

Навчальні цілі

не сформульовані

З діагностично поставленими цілями

Навчальні цілі

не сформульовані

Зміст дидактично опрацьований

Зміст дидактично не опрацьований


Дидактичні навчальні книги містять діагностично поставлені навчальні цілі та дидактично опрацьований зміст.

Під діагностичністю розуміється таке формулювання навчальної мети, що передбачає вимір та оцінку визначеної якості або властивості.

Під дидактичним опрацюванням мається на увазі добір адекватного цілям навчального матеріалу та його подачу у вигляді, який забезпечує засвоєння з максимальною швидкістю при певних організаційних формах і технічних засобах навчання.

Декларативні навчальні книги з діагностично поставленими цілями, але без дидактичного опрацювання змісту. Поставлена в них мета не підкріплена належним змістом, тобто просто декларована.

Догматичні навчальні книги не мають діагностично поставлених цілей, але зміст дидактично опрацьований. У них не чітка мета і, як наслідок, невиразність змісту навчання.

Монографічні навчальні книги називають підручниками нульового класу. Зрозуміло, що відсутність навчальних цілей і дидактична неопрацьованість змісту не сприяють засвоєнню інформації та об'єктивності контролю.

Точно визначені цілі викликають більше критичних зауважень, а ніж сформульовані у загальному вигляді. Панує думка, що наявність мети обмежує творчість та оригінальність освітнього процесу.

Проте, якщо відмовитися від навчальних цілей, то потрібно визнати, як наслідок, і відмову від перевірки результатів навчання – порівняння дій студентів з їх очікуваним запланованим поводженням. Якщо цільова поведінка студента не визначена, то діагностика якості засвоєння навчального матеріалу дійсно втрачає сенс.

Кожен з чотирьох названих видів навчальних книг у свою чергу може застосовуватись в різних організаційних умовах. Якщо така книга побудована з урахуванням певних організаційних форм, її можливості легше використовувати. Невизначеність призначення навчальних книг суттєво знижує їхню роль.
Компоненти навчальної книги:

Технологія створення навчальних книг, правила оформлення, порядок надання грифів розглянуті в [6].

4.5.2. Інформаційні технології дистанційного навчання

Інформаційні технології дистанційної форми освіти розділяються на три категорії: неінтерактивні (друкарські, аудіовізуальні носії), комп’ютерні (включаючи засоби мультимедіа), розвинені засоби телекомунікації (включаючи відеоконференції).

Засоби комп’ютерного навчання та телекомунікації додають якісно нові можливості дистанційній формі навчання. Створюються електронні підручники та технології обміну текстовою інформацією за допомогою асинхронної електронної пошти.

Розвинені засоби телекомунікації, використання супутникових каналів зв’язку, передача пакованого відеозображення за допомогою комп’ютерних мереж застосовуються у практиці дистанційної освіти.

Відеокасети – це унікальний засіб для дистанційного навчання за будь-якою дисципліною. Відеокасети використовуються як компоненти наборів навчальних матеріалів, частково замінюючи традиційні лекції.

Електронна пошта – економічно і технолоічно найбільш ефективна технологія для передачі навчальних курсів і забезпечення зворотного зв’язку студента з викладачем. Якщо студенти мають постійний доступ до персонального комп’ютера з модемом і телефонним каналом, електронна пошта дозволяє реалізувати гнучкий та інтенсивний процес консультацій. У той же час вона має обмежений педагогічний ефект через неможливість повною мірою реалізувати діалог між викладачем і студентом, прийнятий для традиційної форми навчання.

Прямий доступ до світових інформаційних ресурсів дозволяє інтерактивно взаємодіяти з віддаленими базами даних, інформаційно-довідковими системами, бібліотеками. Режим доступу on-line дозволяє протягом декількох секунд здійснити передачу необхідного навчального матеріалу, комп’ютерних програм за допомогою таких комп’ютерних систем, як GOPHER, WWW, VERONICA з великих науково-педагогічних центрів і з локальних вузлів мережі Internet.

Відеоконференції з використанням комп’ютерних мереж дозволяють організувати відеозв’язок з мінімальними витратами. Даний тип відеоконференцій може бути використаний для проведення семінарів у групах, індивідуальних консультацій, обговорення робочих питань у ході дистанційного навчання. Крім передачі звука і відеозображення комп’ютерні відеоконференції забезпечують можливість спільного управління зображенням на комп’ютері: створенням креслень і рисунків на відстані, передачею фотографічного та рукописного матеріалу.

Відеоконференції по цифровому супутниковому каналу з використанням відеокомпресії сполучають високу якість переданого
відеозображення та відносно низьку вартість, що на два порядки менше вартості звичайного телевізійного каналу. Ця технологія може виявитися ефективною при порівняно невеликому обсягу лекцій (100-300 годин на рік) і великої кількості студентів (1000-5000 осіб) для проведення оглядових лекцій, колективних обговорень змісту курсів та програм.
4.6. Підсумки

4.6.1. Навчальний процес – система організаційних i дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти відповідно до системи державних стандартів освіти.

4.6.2. Навчання у вищих навчальних закладах здiйснюється за денною, вечірньою, заочною, дистанційною та екстернатною організаційними формами.

4.6.3. Освітньо-професійні програми підготовки реалізуються через навчальні заняття, індивiдуальнi завдання, самостійну роботу студентів, практичну підготовку, контрольні заходи.

4.6.4. Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалiстю не бiльше 9 академiчних годин. Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалiстю не бiльше 54 академічних годин (1 кредит).

4.6.5. Тривалiсть робочого часу викладача з повним обсягом обов’язків становить не бiльше 1530 годин на навчальний рiк при середньотижневій тривалостi 36 годин. Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 годин на навчальний рік, а педагогічних працівників - 720.

4.6.6. Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу, є навчальний план – нормативний документ вищого навчального закладу, розроблений на підставі чинної освітньо-професійної програми підготовки фахівців.

4.6.7. Викладач ВНЗ повинен уміти за відповідними методиками у складі групи методистів і викладачів розробляти проект навчального плану спеціальності.

4.6.7. Діапазон аудиторного часу студента з будь-якої дисципліни не може перевищувати 1/3…2/3 часу на її засвоєння. Кількість екзаменів в одну сесію не може перевищувати п'яти.

4.6.8. Науково-методичне забезпечення навчального процесу включає:

4.6.9. Викладач ВНЗ повинен уміти за відповідними методиками у складі групи методистів і викладачів створювати інформаційне та методичне забезпечення навчального процесу для різних форм навчальних занять.
4.7. Завдання до самоконтролю

4.7.1. Назвіть організаційні форми навчання у вищих навчальних закладах України.

4.7.2. Перелічте види навчальних занять, індивідуальних завдань, практичної підготовки, контрольних заходів.

4.7.3. Приведіть алгоритм організації державної атестації.

4.7.4. Приведіть нормативи навчального часу студента.

4.7.5. Назвіть складові часу на засвоєння дисципліни.

4.7.6. Приведіть нормативи робочого часу викладача.

4.7.7. Назвіть складові навчального плану та сформулюйте їх призначення.

4.7.8. Оптимізуйте навчальний план, за яким Ви навчалися.

4.7.9. Визначте доцільний, на Вашу думку, склад науково-методичного забезпечення підготовки фахівців Вашої спеціальності.

4.7.10. Класифікуйте книги, за якими Ви навчалися.

4.7.11. Назвіть основні дидактичні вимоги до навчальних книг.

4.7.12. Приведіть типову структуру навчальної книги.

4.7.13. Дайте характеристику інформаційним технологіям, що застосовуються при дистанційній освіті.








Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации