Салов В.О. Основи педагогіки вищої школи - файл n6.doc

приобрести
Салов В.О. Основи педагогіки вищої школи
скачать (1099.3 kb.)
Доступные файлы (12):
n1.doc530kb.03.10.2003 22:14скачать
n2.doc34kb.21.12.2002 12:22скачать
n3.doc372kb.22.12.2002 07:56скачать
n4.doc304kb.22.12.2002 08:08скачать
n5.doc764kb.22.12.2002 08:31скачать
n6.doc738kb.22.12.2002 08:33скачать
n7.doc742kb.22.12.2002 09:17скачать
n8.doc718kb.21.12.2002 15:13скачать
n9.doc657kb.21.12.2002 16:53скачать
n10.doc233kb.21.12.2002 16:59скачать
n11.doc29kb.21.12.2002 17:02скачать
n12.doc20kb.21.12.2002 17:04скачать

n6.doc


ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ





4. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


Навчальний процес

Форми навчання

Форми реалізації програм підготовки

Навчальний час студента




Робочий час викладача

Навчальний план

Науково-методичне забезпечення навчального процесу


Навчальний процес – це система організаційних i дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти відповідно до системи державних стандартів освіти.

Вищий навчальний заклад надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчально-методичною та науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.

Органiзацiя навчального процесу базується на нормативних актах ступеневої системи вищої освіти та здійснюється навчальними підрозділами (факультетами, кафедрами), керівники яких несуть відповідальність за рівень підготовки студентів згідно з вимогами державних стандартів освіти.

Навчання у ВНЗ здійснюється за денною, вечірньою, заочною, дистанційною та екстернатною організаційними формами. Можливе їх поєднання.

Денна форма навчання – основна форма здобуття вищої освіти з вiдривом вiд виробництва.

Вечiрня та заочна форми – здобуття вищої освіти без вiдриву вiд виробництва.

Дистанційна форма – це навчання, при якому надання істотної частки навчального матеріалу та взаємодія з викладачем здійснюються з використанням сучасних інформаційних технологій.
Характерна риса дистанційного навчання – самостійне одержання знань, користуючись розвиненими інформаційними ресурсами (бази даних і знань, комп’ютерні, навчаючі та контролюючі системи, відео– та аудіозаписи, електронні бібліотеки), які разом із традиційними навчальними книгами створюють унікальне середовище, доступне широкій аудиторії. Дистанційне навчання інтегрує існуючі методи навчання та надає їм якісно нового рівня.

Екстернатна форма – це навчання осiб, якi мають вiдповiдний освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень, шляхом самостiйного вивчення навчальних дисциплiн та складання у вищому навчальному закладi залiкiв, екзаменiв та iнших форм пiдсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

Освітньо-професійні програми підготовки реалізуються через навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійну роботу студентів, практичну підготовку, контрольні заходи.


Професійні уміння викладача щодо організації навчального процесу:

Викладач ВНЗ у складі групи методистів повинен уміти, використовуючи сукупність навчальних дисциплін та час на їх засвоєння, визначені види та форми навчальних занять, форми контролю ступеню досягнення їх мети, на підставі відповідних методик та вимог державних нормативних документів щодо ступеневої вищої освіти:

  • розробляти проект навчального плану;

  • оформляти навчальний план у вигляді проекту стандарту ВНЗ;

  • коригувати програми дисциплін при вдосконаленні технології та структурно-логічної схеми навчального процесу.

Викладач ВНЗ повинен уміти у складі групи методистів або самостійно за допомогою відповідних методик, використовуючи наукову інформацію про навчальні елементи програми дисципліни, створювати науково-методичне забезпечення різних форм навчальних занять на підставі визначених навчальних цілей та вимог чинних нормативних документів.

4.1. Форми реалізації освітньо-професійних програм

підготовки фахівців
4.1.1. Навчальні заняття

Основнi види навчальних занять у вищих навчальних закладах – лекція, лабораторне, практичне, семiнарське, iндивiдуальне заняття, консультацiя (рис. 4.1).

Лекцiя – основна форма занять у вищому навчальному закладi, що призначені для засвоєння теоретичного матерiалу. Лекції проводяться професорами та доцентами (викладачами), а також провiдними науковцями або запрошеними фахівцями. Лекцiї проводяться у вiдповiдно обладнаних аудиторiях для однiєї або декількох академiчних груп студентiв.

Викладач, якому доручено читати курс лекцiй, зобов’язаний перед початком вiдповiдного семестру подати на кафедру складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення контрольних заходів якості засвоєння, що передбачені навчальним планом.

Викладач, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобов’язаний завідувачем кафедри до проведення пробних лекцій у присутності викладачів та наукових співробітників кафедри.

Лектор не обмежується у питаннях трактування навчального матеріалу, формах та засобах доведення його до студентів.

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни. При цьому він набуває практичних навичок у роботі з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній галузі.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища. Кількість студентів не може перевищувати половини академічної групи.

Перелік тем лабораторних занять визначається програмою дисципліни.

Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних робіт. Оцінки, що отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при підсумковому оцінюванні якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни.
Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує уміння та навички їх практичного застосування через індивідуальне виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Перелік тем практичних занять визначається програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв’язування їх студентами. Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь та навичок студентів, постановку загальної проблеми та її обговорення, розв’язування завдань, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку та оцінювання.

Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, також враховуються при підсумковому оцінюванні засвоєння матеріалу дисципліни.

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал.

Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставлянні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами для підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних здібностей. Індивідуальні заняття організуються за графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента та можуть охоплювати частину або повний обсяг занять однієї або декількох навчальних дисциплін. Види індивідуальних занять, їх обсяг, форми і методи проведення, форми контролю досягнення навчальних цілей визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.
4.1.2. Iндивiдуальнi завдання

Iндивiдуальнi завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломнi проекти або роботи тощо) передбачаються навчальним планом і видаються студентам у терміни, визначеними програмою дисципліни. Iндивiдуальнi завдання виконуються студентом самостійно при консультуваннi викладача. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закрiплення, поглиблення та узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати навчальним цілям дисципліни, пов’язаних з професійними задачами. Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється найбільш кваліфікованими викладачами.

Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри (предметної або циклової комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи).

Дипломнi (квалiфiкацiйнi) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапі навчання студентів та передбачають:

Студенту надається право обрати тему дипломного проекту (роботи), визначену випускаючими кафедрами (предметними або цикловими комісіями), або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки.

Керівниками дипломних проектів (робіт) призначаються професори та доценти (викладачі) вищого навчального закладу, висококваліфіковані фахівці виробництва.
4.1.3. Самостійна робота студента

Самостійна робота – основний засіб оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується навчальним планом та повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними рекомендаціями, завданнями викладача.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни (підручник, навчальний посібник, конспект лекцій, практикум тощо). Науково-методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинно передбачати можливість самоконтролю засвоєння навчального матеріалу. Для самостійної роботи студенту рекомендується відповідна наукова література.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, лабораторіях, а також в домашніх умовах.

У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до необхідних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку семестра.

При органiзацiї самостiйної роботи студентiв з використанням складного обладнання чи устаткування, систем доступу до iнформацiї (наприклад, комп’ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливiсть отримання необхiдної консультацiї або допомоги з боку викладача.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений для засвоєння в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.
4.1.4. Практична пiдготовка

Практична підготовка студентів вищих навчальних закладiв є обов’язковим компонентом програми для здобуття осітньо-квалiфiкацiйного рiвня та має на метi набуття студентом професiйних навичок та вмінь.

Практична пiдготовка студентiв здiйснюється на провідних підприємствах та в органiзацiях рiзних галузей господарства, науки, освiти, охорони здоров’я, культури, торгiвлi та державного управлiння.

Практична пiдготовка проводиться в умовах професiйної дiяльностi пiд органiзацiйно-методичним керiвництвом викладача вищого навчального закладу та спецiалiста даного фаху. Програма практичної пiдготовки та термiни її проведення визначаються навчальним планом.
4.1.5. Контрольнi заходи

Поточний контроль здiйснюється пiд час проведення практичних, лабораторних та семiнарських занять та має на метi перевiрку рiвня пiдготовленостi студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю пiд час навчальних занять та система оцiнювання рiвня знань визначаються вiдповiдною кафедрою.

Пiдсумковий контроль проводиться з метою оцiнки результатiв навчання на певному освiтньому-кваліфікаційному рiвнi або на окремих його етапах. Пiдсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацiю студента.

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференцiйованого залiку або залiку з конкретної дисциплiни в термiни, встановленi навчальним планом.

Семестровий екзамен – це форма пiдсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матерiалу з окремої навчальної дисциплiни.

Семестровий диференцiйований залiк – це форма пiдсумкового контролю, що полягає в оцiнцi засвоєння студентом навчального матерiалу з певної дисциплiни виключно на пiдставi результатiв виконаних iндивiдуальних завдань (розрахункових, графiчних тощо). Семестровий диференцiйований залiк не передбачає обов’язкової присутності студентiв і планується при вiдсутностi модульного контролю та екзамену.

Семестровий залiк – це форма контролю, що полягає в оцiнцi засвоєння студентом навчального матерiалу виключно на пiдставi результатiв виконання ним певних видiв робiт на практичних, семiнарських або лабораторних заняттях. Семестровий залiк планується при вiдсутностi модульного контролю та екзамену і не передбачає обов’язкової присутності студентiв.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної дисциплiни, якщо вiн виконав усi види робiт, передбаченi навчальним планом на семестр з цiєї дисциплiни.

Екзамени складаються студентами в перiод екзаменацiйних сесiй, передбачених навчальним планом. Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам iндивiдуальнi термiни складання залiкiв та екзаменiв. Екзамени проводяться згiдно з розкладом, який доводиться до вiдома викладачiв та студентiв не пiзнiше як за мiсяць до початку сесiї. Порядок та методика проведення залiкiв та екзаменiв визначаються вищим навчальним закладом.

При використаннi модульного контролю екзамени можуть не проводитись.

Студенти, які одержали пiд час сесiї бiльше двох незадовiльних оцiнок, звільняються з вищого навчального закладу. Студентам, якi одержали пiд час сесiї не бiльше двох незадовiльних оцiнок, дозволяється лiквiдувати академічну заборгованiсть до початку наступного семестру.

Повторне складання екзаменiв допускається не бiльше двох разiв з кожної дисциплiни: один раз викладачу, другий – комiсiї, яка створюється деканом факультету.

Студенти, якi не з’явились на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовiльну оцiнку.

Державна атестація. Блок-схема державної атестації подана на рис. 4.2. На державну атестацію виноситься увесь нормативний зміст підготовки фахівця.

Доцільна форма проведення державного екзамену - виконання комплексних кваліфікаційних завдань (ККЗ).

Вид кваліфікаційної роботи (дипломний проект або дипломна робота) визначається змістом професійних функцій та задач діяльності, які подані в освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

До введення в дію державних стандартів вищої освіти атестацію бакалаврів припускається здійснювати згідно з вимогами тимчасових освітньо-професійних програм.

Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) створюється щорічно для проведення державної атестації – державних екзаменів або поєднання державних екзаменів і захисту кваліфікаційних робіт та діє протягом календарного року як єдина для денної, заочної та екстернатної форм навчання з кожної спеціальності.

Голова ДЕК призначається Міністерством освіти і науки України за пропозицією ректора ВНЗ із представників підприємств галузей-замовників. До складу комісії входять викладачі випускаючих та профілюючих кафедр, провідні фахівці виробництва, наукових установ. Персональний склад ДЕК затверджується ректором не пізніше ніж за місяць до початку роботи.

Робота ДЕК проводиться у терміни, передбачені навчальними планами. Графік роботи комісії затверджується ректором.

Проведення державного екзамену передує виконанню та захисту кваліфікаційної роботи.

Студенти, які склали державний екзамен, допускаються до виконання кваліфікаційної роботи.

Студенти, які не склали державний екзамен, мають право здобути освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за індивідуальною програмою або повторно складати екзамен протягом трьох років.

Для розгляду та захисту кваліфікаційної роботи в ДЕК подаються документи:

У ДЕК можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову та практичну цінність кваліфікаційної роботи – друковані статті за темою роботи, документи, які підтверджують практичне застосування результатів, макети, зразки матеріалів, виробів тощо.

Захист кваліфікаційних робіт проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше половини її складу при обов’язковій присутності голови. Засідання ДЕК проводяться як у ВНЗ, так і на підприємствах, в установах та організаціях, для яких тематика робіт становить науково-теоретичний або практичний інтерес.

Регламент засідань ДЕК встановлює її голова.

Рішення ДЕК про оцінку кваліфікаційної роботи, а також про присвоєння випускнику освітнього рівня та кваліфікації, видачу йому державного документа про освіту та кваліфікацію приймається на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь у засіданні. Голос голови ДЕК є вирішальним при однаковій кількості голосів.

Усі засідання ДЕК протоколюються. У протоколи вносяться:

Протоколи підписують голова та члени ДЕК, які брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається в установленому порядку.

Результати захисту кваліфікаційних робіт визначаються оцінками “вiдмiнно”, “добре”, “задовiльно” та “незадовiльно” і оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання ДЕК.

У випадках, коли захист кваліфікаційної роботи визначається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену випускаючою кафедрою.

Студент, який не захистив кваліфікаційну роботу, допускається до повторного захисту не раніше ніж через рік протягом трьох років або може за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста.

Після закінчення роботи ДЕК голова складає звіт та подає його до навчального відділу. У звіті аналізується актуальність тематики, якість виконання кваліфікаційних робіт, уміння випускників застосовувати знання при вирішенні виробничих проблемних ситуацій, недоліки в підготовці, рекомендації щодо вдосконалення навчального процесу.

Звіти голів ДЕК обговорюються на засіданні рад факультетів, методичних комісій з напрямів підготовки та спеціальностей.

Результати державної атестації обговорюються на вченій раді ВНЗ.

Здобувачі рівня “бакалавр”, які успішно пройшли державну атестацію, отримують диплом про здобуття базової вищої освіти за відповідним напрямом підготовки та кваліфікації бакалавра.

Здобувачі рівня “спеціаліст”, які пройшли державну атестацію, отримують диплом про здобуття повної вищої освіти та кваліфікації спеціаліста за відповідною спеціальністю.

Здобувачі рівня “магістр”, які успішно пройшли державну атестацію, отримують диплом про здобуття повної вищої освіти та кваліфікації магістра за відповідною спеціальністю.

Особи, які мають не менше 75 % відмінних оцінок з усіх навчальних дисциплін і практичної підготовки, оцінки “добре” з інших дисциплін та оцінки “відмінно” за результатами державної атестації, отримують диплом з відзнакою.

Студенти, які отримали незадовільну оцінку при складанні державного екзамену або при захисті кваліфікаційної роботи, відчисляються з ВНЗ та одержують академічні довідки.
4.2. Навчальний час студента

Навчальний час студента визначається кiлькiстю облiкових одиниць часу, вiдведених для опанування освітньо-професійною програмою пiдготовки. Облiкові одиниці навчального часу студента – академiчна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, рiк.

Академiчна година – це мiнiмальна облiкова одиниця навчального часу. Тривалiсть академiчної години становить, як правило, 45 хвилин.

Навчальний день – складова частина навчального часу студента тривалiстю не бiльше 9 академiчних годин.

Навчальний тиждень – складова частина навчального часу студента тривалiстю не бiльше 54 академічних годин (1 кредит).

Навчальний семестр – складова частина навчального часу студента, що закiнчується пiдсумковим семестровим контролем. Тривалiсть семестру визначається навчальним планом.

Навчальний курс – завершений перiод навчання студента протягом навчального року. Тривалiсть перебування студента на навчальному курсi включає час навчальних семестрiв, пiдсумкового контролю та канiкул. Сумарна тривалiсть канікул протягом навчального курсу, крiм останнього, становить не менше 8 тижнiв. Початок та закiнчення навчання студента на конкретному курсi оформляються вiдповiдними (перевiдними) наказами.

Навчальний рiк триває 12 мiсяцiв, розпочинається, як правило,
1-го вересня та для студентiв складається з навчальних днiв, днiв проведення пiдсумкового контролю, екзаменацiйних сесiй, вихiдних, святкових та канiкулярних днiв.

Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу, який складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується та затверджується в порядку та в терміни, встановлені ВНЗ.

Навчальні заняття проводяться за розкладом і тривають, як правило, дві академічні години з перервами між ними. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

Допускається в порядку, встановленому ВНЗ, вільне відвідування студентами лекційних занять (для третього та наступних курсів).

Відвідування інших видів навчальних занять (крім консультацій) є обов’язковим для студентів.

Забороняється відволікати студентів від навчальних занять та контрольних заходів, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
4.3. Робочий час викладача

Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових та організаційних обов’язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов’язків становить не більше 1530 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин.

Час виконання навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших трудових обов'язків у поточному навчальному році не повинен перевищувати річний робочий час.

Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві, виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача. Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 годин, а педагогічних працівників - 720 годин на навчальний рік.

У випадках виробничої необхiдностi у ВНЗ ІІІ і IV-го рiвнів акредитацiї викладач може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов’язковий обсяг навчального навантаження, визначений iндивiдуальним планом, у межах свого робочого часу. Додаткова кiлькiсть облікових годин встановлюється ВНЗ, але не може перевищувати 25 % мiнiмального обов’язкового обсягу навчального навантаження. Змiни в обов’язковому навчальному навантаженнi викладача вносяться в його iндивiдуальний робочий план.

Графiк робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять та консультацiй, розкладом або графiком контрольних заходiв та iншими видами робiт, передбаченими iндивiдуальним планом викладача. Викладач зобов’язаний дотримуватися встановленого графiка робочого часу. Забороняється вiдволiкати його вiд проведення навчальних занять та контрольних заходiв, передбачених розкладом.
4.4. Навчальний план

Основний нормативний документ, що визначає організацію навчального процесу – навчальний план.

Навчальний план – нормативний документ вищого навчального закладу, розроблений на підставі чинної освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки фахівців.

Навчальний план складається з графіка та плану навчального процесу за різними траєкторіями підготовки: бакалавр, бакалавр-спеціаліст, бакалавр-магістр, спеціаліст, магістр, бакалавр-спеціаліст-магістр.

Графік навчального процесу (макет подано на с. 121) визначає терміни та розподіл за календарем:

План навчального процесу (макет подано на с. 122) визначає:







Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации