Салов В.О. Основи педагогіки вищої школи - файл n4.doc

приобрести
Салов В.О. Основи педагогіки вищої школи
скачать (1099.3 kb.)
Доступные файлы (12):
n1.doc530kb.03.10.2003 22:14скачать
n2.doc34kb.21.12.2002 12:22скачать
n3.doc372kb.22.12.2002 07:56скачать
n4.doc304kb.22.12.2002 08:08скачать
n5.doc764kb.22.12.2002 08:31скачать
n6.doc738kb.22.12.2002 08:33скачать
n7.doc742kb.22.12.2002 09:17скачать
n8.doc718kb.21.12.2002 15:13скачать
n9.doc657kb.21.12.2002 16:53скачать
n10.doc233kb.21.12.2002 16:59скачать
n11.doc29kb.21.12.2002 17:02скачать
n12.doc20kb.21.12.2002 17:04скачать

n4.doc


ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ







2 УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ





Загальні принципи управління ВНЗ

Адаптація організаційної структури

ВНЗ до сучасних умов




Функції навчально-методичних підрозділів

Оцінка якості роботи викладачів

Оцінка якості роботи кафедр


2.1. Загальні принципи управління вищим навчальним закладом

Система управління ВНЗ спрямована на створення оптимальних умов для реалізації конституційного права громадян України на одержання вищої освіти згідно із здібностями та потребами особи і базується на принципах:

Автономія та самоврядування вищого навчального закладу реалізуються відповідно до законодавства і передбачають право:

Управління діяльністю ВНЗ здійснює його керівник – ректор (президент), начальник, директор тощо. Керівник ВНЗ відповідає за провадження освітньої діяльності, результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна. Керівник відповідно до статуту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів.

Колегіальнй орган ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації – Вчена рада, яку очолює її голова – керівник ВНЗ. До складу Вченої ради входять за посадами заступники керівника, декани, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування, а також виборні представники, які представляють науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідуючих кафедрами, професорів, докторів наук.

До компетенції Вченої ради належать:

У національному вищому навчальному закладі в обов'язковому порядку створюється Наглядова рада, яка розглядає шляхи перспективного розвитку ВНЗ, надає допомогу його керівництву в реалізації державної політики у галузі вищої освіти і науки, здійснює громадський контроль за діяльністю керівництва, забезпечує ефективну взаємодію ВНЗ з органами державного управління, науковою громадськістю, суспільно-політичними та комерційними організаціями в інтересах розвитку вищої освіти. Склад Наглядової ради затверджується Кабінетом Міністрів України.

Для вирішення основних питань діяльності відповідно до статуту керівник вищого навчального закладу створює робочі та дорадчі органи.

У ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації створюються робочі органи – ректорат, деканати, приймальна комісія. У ВНЗ першого або другого рівня акредитації створюються робочі органи – адміністративна рада, приймальна комісія.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування ВНЗ є загальні збори (конференція) трудового колективу.

Дорадчим органом ВНЗ першого або другого рівня акредитації є Педагогічна рада, яку очолює керівник ВНЗ.

У ВНЗ створюються також органи студентського самоврядування на рівні студентської групи, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентські деканати, ради тощо). Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер.
2.2. Адаптація управління вищими навчальними закладами до сучасних умов

Сьогодні вузи України в умовах певної децентралізації управління самостійно забезпечують життєдіяльність практично за всіма елементами циклу існування. У нових умовах чинні організаційні структури ВНЗ не в повній мірі забезпечують якість управління через такі характерні риси:

Система вищої освіти повинна мати адаптивні властивості для коригування характеристик під зміни завдань економіки та суспільства. Цілеспрямований вибір засобів адаптації залежить від попиту на освіту, вимог споживачів освіти до рівня необхідних знань і навичок, характеристик конкурентного середовища, економічних можливостей населення, темпів скорочення державної підтримки вищої освіти тощо.

Адаптація системи освіти до сучасних і майбутніх умов можлива через реалізацію специфічних цільових програм.

Для управління цільовими програмами чинні ієрархічні структури замінюються адаптивними, наприклад, матричними, які на початковому етапі найбільш доцільні для застосування вищими навчальними закладами і дозволяють встановити між усіма структурними підрозділами дійові горизонтальні зв’язки за цілями програм.

Управління цільовими програмами здійснюється відповідними координаційними радами, які визначають права та обов’язки структурних підрозділів вузу та встановлюють систему їх взаємодії з виконання конкретної цільової програми. У склад координаційних рад входять представники всіх підрозділів – рис. 2.1.


ПРОГРАМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТО-СПРОМОЖНОСТІ

ПІДРОЗДІЛИ


Приймальна комісія

Факультети


Кафедри

Інститут безперервної освіти

Навчально-методичне управління

..……………………………………

Управління науки

Адекватність діяльності ринку освітніх послуг і ринку праці























Якість освітніх послуг






















Соціальне партнерство





















Управління освітньою діяльністю























Ресурсне забезпечення






















…………………………………





















Формування іміджу
























Д
Рис. 2.1. Матрична адаптивна структура управління ВНЗ

освід застосування матричної структури управління свідчить про такі її позитивні якості:

Впровадження адаптивних структур управління вимагає нових підходів до формування штатного розкладу та посадових обов’язків, підвищення рівня корпоративної культури й кваліфікації співробітників вищих навчальних закладів.

Реалізацію концепції освітньої діяльності провідних вищих навчальних закладів України забезпечує навчально-методичне управління (НМУ), яке в межах своїх повноважень організовує виконання й узагальнення практики застосування нормативних документів, розробляє пропозиції з їх удосконалення та в установленому порядку вносить їх на розгляд ректорату та вченої ради.

У Національному гірничому університеті, наприклад, НМУ очолює безпосередньо підпорядкована першому проректору особа, яка є його заступником з питань навчально-методичної діяльності. У склад НМУ входять такі відділи: навчальний, науково-методичний та маркетингу.

Для вирішення питань у сфері освіти як дорадчий орган утворюється методична рада.
2.3. Функції навчально-методичного управління НГУ


2.4. Завдання підрозділів навчально-методичного управління

Навчальний відділ:



Відділ маркетингу.

Група укладання контрактів та договорів:

Група працевлаштування випускників:

Група обліку якості підготовки та використання випускників:

Науково-методичний відділ.

Аналітична група:

Група ліцензування, акредитації та атестації:

Група нормативного, інформаційного та методичного забезпечення:

Навчально-методичному управлінню надано право:


2.5. Структура, склад і завдання методичної ради

С
труктура ради та її організація (рис. 2.2) мають забезпечувати ефективність впровадження заходів з виконання завдань науково-методичної роботи.

У склад ради входять:

Рада проводить робочі засідання відповідно до плану. Склад учасників робочих засідань комплектується у залежності від порядку денного.

Завдання методичних комісій напрямів підготовки:

Завдання методичних комісій спеціальностей:

Завдання заступників деканів з методичної роботи:


2.6. Оцінка якості роботи викладачів

Основними принципами під час оцінювання якості роботи є відкритість і колегіальність, що забезпечують об’єктивне, гуманне та доброзичливе відношення до викладача.

Нормативною основою для оцінювання якості роботи викладача є кваліфікаційні вимоги до посад професорсько-викладацького складу, а також інші нормативні акти, які регламентують якість і рівень оплати праці викладачів вузів.

Оцінювання якості роботи викладача здійснюється:

Основним документом, що відбиває результати оцінювання роботи викладача є висновок кафедри, складений за результатами обговорення письмового звіту викладача на засіданні кафедри та підписаний завідувачем кафедри. У висновку оцінюються результати:

При оцінюванні якості роботи враховується право викладача на свободу вибору та використання методик навчання та виховання, навчальних посібників, дидактичних матеріалів, підручників і методів оцінювання рівня знань і професійних умінь студентів.

У результаті обговорення роботи викладача кафедра приймає рішення:

Рішення та рекомендації кафедри в місячний термін доводяться до відома вченої ради факультету і заносяться в особистий файл викладача бази даних «Професорсько-викладацький склад».

Якщо викладач не згоден з рішенням кафедри, а також при встановленні недостатньої кваліфікації викладача і визнанні його невідповідності займаній посаді, проведених при достроковому розриві контракту чи трудового договору з ініціативи ректора, створюється комісія з оцінювання якості його роботи.
2.7. Оцінка якості роботи кафедр

Оцінка діяльності кафедр ведеться через самоаналіз.

Самоаналіз – аналіз роботи підрозділів і служб закладу освіти, здійснений його працівниками з метою визначення ефективності своєї діяльності. За результатами проведеного самоаналізу кафедри готують звіти, які є основою для підготовки звіту про самоаналіз ВНЗ.

Структура звіту складається з текстової частини і додатків до неї у формі таблиць. Звіт про самоаналіз кафедри створюється за останній навчальний рік та для визначення динаміки співставляється з двома попередніми. Звіт про самоаналіз випускаючих кафедр одночасно є звітом про самоаналіз спеціальності.

Звіт про самоаналіз діяльності кафедри повинен містити такі розділи:


1. Загальна характеристика кафедри.

2. Формування контингенту студентів.

3. Зміст підготовки фахівців.

4. Організаційне та наукове-методичне забезпечення навчально-виховного процесу.

5. Кадрове забезпечення навчально-виховного процесу.

6. Матеріально-технічне забезпечення навчального процесу.

7. Наукова діяльність і міжнародні зв’язки.

9. Національне виховання.

10. Якість підготовки і використання випускників.
2.8. Підсумки
2.8.1. Система управління навчально-методичною діяльністю ВНЗ спрямована на створення оптимальних умов для реалізації конституційного права громадян України на одержання вищої освіти згідно зі здібностями та потребами особи.

2.8.2. Система вищої освіти повинна мати адаптивні властивості для коригування характеристик під зміни завдань економіки та суспільства. Адаптація системи освіти до сучасних і майбутніх умов можлива через реалізацію специфічних цільових програм, управління якими здійснюється відповідними координаційними радами, що дозволяє встановити між усіма структурними підрозділами дійові горизонтальні зв’язки за цілями програм.

2.8.3. Реалізацію концепції освітньої діяльності провідних вищих навчальних закладів України забезпечує навчально-методичне управління, яке організовує виконання та узагальнення практики застосування нормативних документів, розробляє пропозиції щодо їх удосконалення.

2.8.4. Основними принципами під час оцінювання якості роботи науково-педагогічних працівників є відкритість і колегіальність, які забезпечують об’єктивне, гуманне та доброзичливе відношення до викладача. Нормативною основою для оцінювання якості роботи викладача є кваліфікаційні вимоги до посад професорсько-викладацького складу.

2.8.5. Оцінка діяльності кафедр ведеться через самоаналіз, мета якоговизначення ефективності своєї діяльності. Звіт про самоаналіз складається за останній навчальний рік та для визначення динаміки співставляється з двома попередніми. Звіт про самоаналіз випускаючих кафедр одночасно є звітом про самоаналіз спеціальності, яка використовується при акредитації.
2.9. Завдання до самоконтролю

2.9.1. Сформулюйте основні принципи, на яких базується управління вищими навчальними закладами України.

2.9.2. Перелічте права вищих навчальних закладів, які визначають надані законодавством їх автономія та самоврядування.

2.9.3. Перелічте недоліки діючих організаційних структур вищих навчальних закладів.

2.9.4. Дайте перелік чинників, що впливають на засоби адаптації вузів до сучасних умов.

2.9.5. Сформулюйте позитивні якості матричної структури управління вищими навчальними закладами.

2.9.6. Накресліть організаційно-функціональну структуру управління навчальною діяльністю Вашого вузу.

2.9.7. Приведіть алгоритм процедури оцінювання якості роботи викладача.

2.9.8. Складіть структуру звіту кафедри про проведений самоаналіз діяльності.










Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации