Контрольна робота - Психолого-педагогічні умови реалізації інтерактивного навчання - файл n1.doc

Контрольна робота - Психолого-педагогічні умови реалізації інтерактивного навчання
скачать (81.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc82kb.30.05.2012 00:18скачать

n1.doc

Психолого-педагогічні умови реалізації інтерактивного навчання

Учні за період навчання пристосовуються, звикають до традиційних методів навчання, до інтер'єру класної кімнати, до постійних форм і способів власної діяльності й діяльності вчителя, їм знайомі «правила гри», усі «закони» звичайного навчального заняття, в якому все зрозуміло та передбачено і немає місця для чогось невідомого. Кожен учень таким чином створює в цій моделі навчального простору певну «зону комфорту», де відчуває себе у відносній безпеці. Вихід за рамки цієї зони породжує спочатку стан непевності, тривоги, почуття дискомфорту, бажання повернутись до звичного. Це вимагає від учителя певних дій, спрямованих на адаптацію учнів до ситуації, що змінилась.

Але сьогоднішні учні є продуктом інформаційного суспільства, що відрізняється різноманітністю, рухливістю, мінливістю. До того ж кожен з учнів є яскравою особистістю, яка характеризується, крім статі, етнічною, релігійною належністю й особливим індивідуальним рівнем інтелектуального розвитку, стилем учіння (сприйняття, запам’ятовування, дослідження). Інтерактивне навчання необхідне насамперед для забезпечення саме індивідуальних потреб дитини у навчанні.

Застосування педагогом інтерактивних технологій навчання також змінює звичну для учня ситуацію навчання, характер його діяльності, ставить його в іншу позицію: учень перестає бути «пасивним глечиком», в який «вливають чергову порцію знань», а стає активним учасником навчання.

Для того щоб процес адаптації до нових технологій розпочався і пройшов успішно, учню необхідно вийти за ті межі «зони комфорту», що була раніше, розширити її, відчути себе в безпеці у новій ситуації. Подолання страхів, невпевненості перед новою ситуацією, розуміння і прийняття учнями нових вимог будуть, у свою чергу, впливати на ефективність навчальної діяльності [1];[6].

Учень буде активним, якщо його не лякає атмосфера заняття, що складається з різних аспектів його власної діяльності та діяльності вчителя. Учень є активним, якщо на занятті відсутня критика його особистості з боку педагога або однокласників, а зауваження носять конструктивний характер і стосуються, насамперед, результатів його діяльності. Він відчуває себе в безпеці, якщо будь-який його внесок у навчальний процес цінується.

Тому, реалізація інтерактивного навчання потребує від учителя створення певних умов, що надають інші можливості для організації навчального процесу. До таких умов відносяться:

Інтерактивне навчання потребує багатостороннього типу комунікації, коли комунікаційні зв'язки виникають не тільки між учителем і учнями, а й між усіма учнями, а педагог стає рівноправним учасником навчальної діяльності.

У процесі такої комунікації в учнів з'являється можливість поділитися своїми думками і почуттями в рамках певної теми, розповісти про свої висновки, вислухати думку не тільки вчителя, а й однокласників. Застосування багатосторонньої комунікації дозволяє включати в процес навчання всіх учнів класу.

Процес взаємодії між учнями на основі багатосторонньої комунікації є можливим, з одного боку, за умов опанування ними навичками міжособистісного спілкування (уміння слухати себе й інших, відтворювати те, що почуто, пояснювати, задавати питання тощо); з іншого — за умов зміни вчителем основ, на яких будується така взаємодія.

Розпочати створення в класі сприятливої психологічної атмосфери педагог може вже з представлення учням програми майбутньої діяльності. Учителі по-різному подають учням таку програму з нового конкретного предмету, курсу тощо. Вони можуть обмежуватися назвою теми і переліком того, чим будуть займатись учні, а можуть розкрити зміст майбутніх уроків, визначити завдання учнів і очікувані результати їхньої діяльності, розповісти про передбачувані методи і норми роботи та оцінювання її результатів. Важливо, щоб, представляючи програму діяльності, учитель торкався не одного уроку, а показував перспективу при вивченні теми чи розділу. Якщо застосувати і в цьому місці уроку спеціальні технології, то це допоможе зробити процес представлення змісту матеріалу, що буде вивчатися, не тільки більш цікавим, але й більш наочним [2, 29-31].

Подоланню деяких побоювань сприятиме встановлення правил поведінки чи норм роботи на уроці. Наприклад, деякі учні не висловлюються на занятті, оскільки відчувають страх перед критичними зауваженнями своїх товаришів. Цю проблему допоможе подолати визначення правил подачі зворотного зв'язку і норм сумісної діяльності.

Норми спільної групової роботи (за Г.Андрєєвою) — «це певні правила, які вироблені групою, прийняті нею і яким повинна підкорятися поведінка її членів, щоб їхня спільна діяльність була можлива». У традиційній педагогіці викладач знайомить учнів з правилами, за якими будуватиметься робота на заняттях, з тими вимогами, які він висуває. Вимоги стосуються дотримання тиші та відсутності розмов учнів між собою, порядку ведення записів і виконання різних письмових, контрольних робіт. Такі норми створюють умови для ефективної роботи вчителя, адже шум, наприклад, заважає йому говорити, а учням — його слухати, і найменше торкаються організації діяльності учнів, відводячи їм роль пасивних спостерігачів.

Реалізація моделі інтерактивного навчання вимагає інших правил роботи й інших способів їхнього визначення. Перш за все необхідно встановити такі норми, які дозволили б організувати спільну діяльність учнів, створити атмосферу комфорту і безпеки [3, 8-9].

Так, Г.Токмань пропонує дотримуватись таких норм роботи:

Запитайте в учнів, навіщо необхідні правила в житті. Запропонуйте присутнім встановити правила для роботи на уроці. За допомогою мозкового штурму нехай учні запропонують перелік правил, які вони вважають необхідними. Занотовуйте кожне правило й запитуйте, як розуміють його учні, чи погоджуються вони з ним.

Домовтеся про жест (наприклад, відкриті долоні на рівні обличчя), а слова (наприклад, слово «правила»), які ви застосовуватимете у випадку порушення правил. Вивісить аркуш з переліком правил в аудиторії і звертайтеся до нього в разі потреби.

Бажано, щоб учитель приділив увагу процесу визначення норм спільної діяльності вже на перших заняттях з курсу чи з предмету. Це дозволить йому спиратися на них протягом всього навчального часу.

Правила поведінки і роботи, вивішені в кабінеті, також є частиною педагогічних умов для реалізації моделі інтерактивного навчання. Усе, що знаходиться в учбовій аудиторії (обладнання, меблі тощо), може допомогти викладачу організувати простір для інтерактивної діяльності учнів.

Це дозволить учням побачити перспективи власної діяльності, позбутися почуття невпевненості і страху перед майбутнім.

На ефективність навчальної діяльності впливають різні чинники, у тому числі і емоційне благополуччя учнів та педагога.

На заняттях найчастіше не прийнято говорити про свої переживання, відчуття, емоції, хоча і педагог, і учні постійно їх фіксують. Учитель обговорює свої переживання з колегами, рідними, учні розповідають один одному і домашнім про ті емоції та відчуття, які викликали в них зміст заняття, дії учителя тощо. Відбувається це найчастіше після уроку, коли змінити ситуацію і вплинути на його результати неможливо.

Діагностика емоційного стану учнів допоможе вчителю виявити проблеми і труднощі в соціально-психологічному аспекті, вибудувати свою діяльність з урахуванням її результатів. Педагог може використовувати методи діагностики до заняття, попросити учнів (якщо вимагає ситуація) розповісти про свої відчуття, переживання, емоційний стан після застосування тієї чи іншої технології. Знаючи, які емоції, відчуття переважають у учнів, педагог вибудовує свою діяльність. Можна значно поліпшити психологічну атмосферу в аудиторії, поговоривши з учнями і налаштувавши їх на виконання завдання.

Іноді погане емоційне самопочуття учнів пов'язане з побоюваннями, які вони можуть отримати від майбутніх занять. Тому важливо перед початком заняття попросити їх розповісти про свої очікування, що дозволить учителю краще розуміти свої дії.

Успішність досягнення мети заняття багато в чому залежать від ступеня реалізації очікувань і не підтвердження побоювань учнів та вчителя. У традиційній освітній практиці, на жаль, відсутні методи роботи з очікуваннями й побоюваннями учнів і педагога.

Фіксація побоювань від майбутніх занять дозволить педагогу зробити певні кроки, щоб зняти напруженість і дискомфорт у соціально-психологічному аспекті.

Для виявлення очікувань і побоювань учнів можна використовувати різні прийоми, спеціально присвятивши цьому час на першому уроці з предмета.

Для того щоб виявити очікування і побоювання учнів, учитель може розпочати урок з того, що учні й він сам знаходяться на початку важливого шляху, і щоб шлях був успішним, треба визначити, чого очікують від роботи на цьому занятті присутні.

Потрібно відзначити, що виявлення очікувань і побоювань є тільки початком роботи вчителя зі страхами і бажаннями учнів. Важливо постійно повертатися у своїй діяльності до даних, одержаних у ході виявлення очікувань, аналізуючи хід освітнього процесу і зачіпаючи такі моменти, як:

Тому пропонуємо розглянути ще одну умову, як педагог може створювати цей простір, використовуючи матеріально-технічне забезпечення кабінету, навчального закладу.

Щоб краще пояснити значення «матеріального аспекту», звернемось до давно вже реалізованої в середній школі ідеї створення кабінетів з різних навчальних предметів. Ідея організації навчальних кабінетів за предметами мала на меті не тільки полегшити працю педагога, але і створити певні умови для організації навчального простору, який дозволяє педагогу й учням використовувати різноманітні можливості у виборі форм і методів діяльності. Дидактичні матеріали, експонати, репродукції, прилади й устаткування, карти, наочні посібники, саме приміщення, результати творчої праці учнів, матеріали занять допомагають створенню цього навчального простору.

Цей простір можуть конструювати як педагоги, так і учні, використовуючи різні засоби, які забезпечують освітню діяльність або є її результатами (плакати з програмою з предмета; листи з результатами групової роботи або мозковою штурму; навчальні матеріали, зроблені педагогом; різні речі, предмети, листівки, виготовлені учнями, колір стін). Коли учні потрапляють до аудиторії, в якій багато створених ними на попередніх заняттях матеріалів, вони мов би «занурюються» у цей простір, поступово включаються у навчальну діяльність.

Крім традиційної форми розташування меблів, є ще декілька варіантів їх розташування в класі («коло», «прямокутник», «буква П»).

На даний час у навчальних закладах домінує традиційна форма розташування меблів у кабінеті, назвемо її «клас»: декілька рядів поставлених один за одним парт, перед якими знаходяться стіл педагога і дошка для записів. Ця форма дуже зручна для пануючих зараз методів навчання, але ми зупинимося детальніше на її обмеженнях.

Перш за все, через фізіологічні особливості увага педагога звернута в основному на середину аудиторії, а перші й останні парти частіше за все випадають з його поля зору. Така розстановка меблів дуже добре сприяє організації процесу «списування» на контрольних і самостійних роботах, розмов «по секрету» між учнями. Столи і парти обмежують активність учнів, перш за все рухову, створюють відчуття меж, бар'єрів.

Застосування технологій інтерактивного навчання припускає наявність різних способів розміщення меблів у класі. Педагог, готуючись до заняття, вибирає технологію, метод навчання і визначає форму розташування меблів. Перед початком заняття йому буде досить попросити учнів розставити столи і стільці відповідно до певної схеми .

Кожний з варіантів має свої специфічні особливості і припускає використання певних технологій. Наприклад, традиційна форма розстановки меблів зручна для перегляду кінофільму або організації роботи в парах і не підходить для проведення дискусії [2, 35].

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії усіх учнів [4, 15].

Ми повинні бути готовими до того, що деякі учні будуть скаржитися, що інтеракція – це зайва витрата часу, оскільки їм потрібна гарно організована, від структурована й ефективно подана вчителем порція інформації. Проте, якщо ви вводитимете інтеракцію поступово, учні звикатимуть і згодом зможуть оцінити переваги саме такого навчання. Однак, спроби застосувати великий обсяг інтерактивної діяльності в непідготовленій аудиторії завжди викликають значний опір тих, хто навчається.

Як тільки ви набуватимете навичок підготовки до інтерактивних уроків, ваш творчий потенціал буде весь час знаходитись у збудженому стані. Творчість, якої потребують підготовка і проведення інтерактивного заняття від учителя, стане для вас звичайним явищем. Ваше захоплення проведенням таких уроків буде зацікавлювати й активізувати ваших учнів. Це буде тоді, коли для вас інтерактивне навчання стане дійсно потрібним, коли, готуючись до викладання кожної теми, ви зможете відразу побачити, як можна зробити це навчання інтерактивним. Зрозуміло, що вам потрібний деякий час для того, щоб навчитись застосувати інтеракція при викладанні свого предмета. Однак, інтеракція підходить для будь-якого змісту, оскільки жоден предмет не можна викладати, залишаючи дитину в пасивній позиції у процесі навчання. Чим скоріше ви станете активним користувачем даної інформації, у подумах накладаючи її на різні навчальні ситуації, тим скоріше відбудеться ваше перетворення на інтерактивного вчителя.

Результати інтерактивного навчання можуть бути досягнутими тільки за умови проведення рефлексії як завершення будь-якої інтерактивної технології. Рефлексія як найважливіший принциповий момент інтерактивного навчання передбачає, що активні дії учнів уже завершені, й учень розмірковує про спосіб їхнього виконання, про результати діяльності, про можливість подальшого застосування набутих знань і навичок.

Література:


  1. Вороняк Г. Як підготувати ефективний урок? // Директор школи. – 2009. - №28. – вкладка.

  2. Дуткевич Т.В. Психологічні основи використання інтерактивних методів навчання у процесі підготовки спеціалістів з вищою освітою // Використання інтерактивних методів та мультимедійних засобів у підготовці педагога: зб. наук. праць. – Кам’янець-Подільський: Абетка – Нова, 2003. – С. 26 – 33.

  3. Крамаренко С.Г. Інтерактивні технології навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - №5-6. – С. 7-10.

  4. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. Метод. Посіб./ О. І. Пометун, Л.В. Пироженко. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – С. 15-17.

  5. Токмань Г. Сучасні навчальні технології та методи викладання літератури / Г. Токмань // Дивослово. – 2002. – №10. – С. 39-45.

  6. Яремчук Н. Впровадження форм та методів інтерактивного навчання в навчально-виховному процесі // Завуч. – 2004. - № 30. – жовтень. – С. 6-7.






Психолого-педагогічні умови реалізації інтерактивного навчання
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации