Піменова К. Історія Слобідської України - файл n1.doc

приобрести
Піменова К. Історія Слобідської України
скачать (373.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc1865kb.16.03.2009 13:08скачать

n1.doc

1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19
Історія землеволодіння

Аграрне питання в другій половині XIX — на початку XX ст. у величезній мірі визначало характер і напрямки історичного розвитку країни. Навколо цієї проблеми розгорталася ідейно-політична боротьба, що знаходила своєрідне відбиття і в, на перший погляд, суто наукових дискусіях. Погляди Д. І. Багалія на історію землеволодіння на Україні формувалися під впливом досить поширеної в історіографії історії України ліберально-народницької концеп­ції, згідно з якою віковічне право селян на землю грунтувалося на так званому трудовому началі, інакше кажучи, земля повинна була належати тим, хто її обробляє. Як і інші прогресивні історики України (О. М. Лазаревський, О. Я Єфименко, В. О. Барвінський та ін.), Д. І. Багалій вважав, що в основі селянського землеволодіння на Україні лежала займанщина, тобто та земля, яку зайняли маси українського населення в ході зігнання крупних магнатів-землевлас-ників під час Визвольної війни 1648—1654 рр. і переселення на нові, ніким не зайняті землі Лівобережжя і Слобожанщини. При цьому досить часто на підтвердження цієї думки наводився документ, який ввів у науковий обіг О. М. Лазаревський — розповідь козаків села Покошиці про походження їх земельної власності.

Радянська історична наука, виходячи з того, що крупне феодальне землеволодіння на Україні фактично не було ліквідоване в ході Визвольної війни, як це вважав О. М. Лазаревський та його однодумці, розглядає займанщину не як власність, а як феодальне володіння, що базувалося на давньому звичаєвому праві і здійснювалося під загальним контролем козацько-старшинської адміністрації і царського уряду. Що ж до оповідань селян с. Покошиці, то вони, як вважають сучасні дослідники, відбивають не справжню картину утворення землеволодіння, а народні уявлення про неї (див.: Борисенко В. Я. Соціально-економічний розвиток Лівобереж­ної України в другій половині XVII ст. К, 1986; Гиржий А. И. Эволюция феодальных отношений на Левобережной Украине в первой половине XVIII в. К, 1986; Путро А. И. Левобережная

16 0147

Украина в составе Российского государства во второй половине XVIII века: Некоторые вопросы социально-экономического и общественно-политического развития. К., 1988).

Слід, однак, зауважити, що в кінці XIX — на початку XX ст. думка про те, що заїмочне землеволодіння було власністю, а не володінням, знаходила підтвердження на практиці. Зокрема, під час так званих старозаїмочних процесів в Харкові, в ході яких розглядалися земельні претензії слобідських селян до державного скарбу, суд прийняв п'ять позитивних рішень, визнавши справедливість цих претензій на тій підставі, що українські селяни і козаки займали пусті землі на правах повної власності (див. докл.: О старозаимочном крестьянском землевладении в местности бывших слободских полков. Спб., 1904).

Вивчаючи проблему форм землеволодіння на Слобожанщині, Д. І. Багалій з прогресивних позицій одстоював право селян на індивідуальну земельну власність і, на відміну від І. В. Лу-чицького та М. М. Ковалевського, заперечував існування на Лівобережжі та Слобожанщині в XVII —XVIII ст. селянської общини, тотожньої великоросійському «миру». На його думку, земля займалася з самого початку не в общинне, а в індивідуальне землеволодіння.

136. Цехи — корпоративні організації ремісників за професією в містах середньовічної Європи.

137. Кушніри — ремісники, що вичиняли хутро і шили хутряні вироби.

138. Звичаєве право — сукупність неписаних норм, звичаїв, санкціонованих верховною владою.

139. Магдебурзьке право—система правових норм, що регулювали рівень міського само­управління в містах середньовічної Європи. На Україні було більш обмеженим, ніж в Західній Європі. З поширенням в останній чверті XVIII ст. на території України загальноросійських законів фактично припинило свою дію. Остаточно було скасоване по всій Україні 1831 р.

140. . . у віно...— придане.

141. Ланд-міліція— поселенське військо, створене Петром І для захисту південних кордонів Російської держави від татар.

142. Компути — списки козаків. Визначали належність до козацького стану з відомостями про майнове становище, проходження служби тощо.

143. Слов'яно-Сербія — адміністративно-територіальна одиниця (1753—1764 рр.), що включа­ла територію сучасних Луганської, Донецької, Полтавської обл.

144. Вінтер-квартири — зимові квартири, на яких розміщували регулярні війська.

145. Гоф-квартира — тут: штаб-квартира.

146. Ціморики — прав, цирульники, перукарі, що виконували також обов'язки лікаря.

147. ... кріпацтво... було не дуже тяжке... — це можна сказати лише стосовно періоду до остаточного закріпачення селян.

148. Ця відмінність соціального устрою Слобожанщини і Російської держави була лише формальною.

149 Див. прим. 121.

150. Див. прим. 72.

151. Некруцький — рекрутський.

152. Див.: Топографическое описание Харьковского наместничества. 1788. 3-е изд. X., 1888. Про цю історичну пам'ятку див.: Литвиненко М. А. «Топографическое описание Харьковского наместничества» 1788 р. як джерело для вивчення історії Слобідської України другої половини XVIII ст. //Укр. іст. жури. 1966. № 1.

153. ...«економічеських крестьян»..— економічні селяни — феодально залежні від держави селяни. Ця категорія з'явилася внаслідок проведення 1764 р. секулярізації церковних земельних володінь. Згодом злилися з загальною масою державних селян.

154. Купці І гільдії — згідно з указом 1775 р. мали капітал більше 10 тис. крб.; купці II гільдії володіли капіталом від 1 тис. до 10 тис. крб., /// гільдії — від 500 до 1 тис. крб.

155. Партикулярних — тут: тих, що не мають прямого відношення до справи, відокремлених.

156. Каптенармус—особа, яка відала обліком, збереженням, розподілом військового майна роти чи відповідного їй підрозділу.

157. Мрії про відродження козаччини були поширені в українському суспільстві аж до скасування кріпацтва. Ці питання були предметом обговорення і в вищих ешелонах влади в моменти загострення міжнародної ситуації або воєн, в яких брала участь Росія (1812, 1830, 1855 рр.),

158 Демократичним — тобто за походженням.

159. Безспорними — фактичними.

160. Про Харківський колегіум див. докл. в розділі II.

161 Четвертні землі — четвертним називалося землеволодіння служилих людей, поселених на південних кордонах Російської держави, в основному в районі Бєлгородської лінії. В даному контексті четверть — умовна одиниця земельного наділу, 162. Пікінерські — копейні. Див. прим. 127.

163 До описання економіки краю учений підходив з точки зору опанування людиною природних багатств (звідси класифікація ремесел за здобутками зоологічними, мінеральними тощо).

164. Див. прим. 19

165. Четей, чети — чверть.

166. Див.: Зуев В. Путешественные записки Спб., 1787.

167. Десятина — у XVIII ст. 1, 0925 га.

168. Див. прим. 72

169. Ґонтарі — ремісники, що покривали дах будівлі гонтою (кровельними матеріалами у вигля­ді тонких дощечок).

170. Тертичники— пильщики дошок

171. Римарі — ремісники, що займалися виготовленням шкіряного сільськогосподарського рема­ненту (збруї).

172. Шаповали — майстри, що виготовляли з вовни різне вбрання.

173. Сідельники — ремісники, що виготовляли сідла.

174. Стельмахи — майстри, що виробляли вози та сани.

175. Кирея — плащ, довга верхня одежа; велика свита з каптуром.

176. ... од Духова дня...— з понеділка після свята Трійці, яка наступала на 50-й день після Пасхи.

177. Перша Пречиста . — українська назва релігійного свята Успення Пресвятої Богородиці (15 серпня старого стиля).

178. Друга Пречиста — свято Різдва Богородиці (8 вересня старого стиля)

179. Другий тиждень Великого посту — Великий піст перед Пасхою наступав за 7 тижнів до свята.

180. Пилипівка 21 падолиста — релігійне свято (21 листопада старого стиля).

Вибори до Комісії для складання нового Уложенія 1767 р.

Матеріал 6-го розділу малює цікавий епізод з історії парламентської практики часів просві­ченого абсолютизму. Комісія для складання нового кодексу законів країни складалася з вибор­них представників різних станів (окрім кріпосного селянства), які отримували накази від своїх виборців. 573 депутата Комісії на своїх засіданнях в 1767— 1768 рр. обговорили і-прийня­ли ряд законопроектів, але коли в 1768 р. в центрі дебатів опинилися питання обмеження чи ліквідації кріпосного права, демократизації політичного ладу країни, Катерина II поспішила скористатися розпочатою в 1768 р війною з Туреччиною і розпустила Комісію.

Д. І. Багалій дав яскраву картину численних зловживань, свавілля царської бюрократії, якими супроводжувалися вибори «обранців народу» на Слобожанщині. Вимагаючи, щоб вибори проходили «тихо, мовчки, поштиво», адміністрація жорстоко розправлялася з тими депутатами, які повірили облудним закликам уряду про демократичні перетворення.

181. Єдваб — дорога шовкова тканина.

182. Кав'яр — ікра.

183. Барило — посуд для рідини з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами,

184. Прасол — дрібний торговець здебільшого в'яленою рибою і сіллю. Тут: захожий торговець.

185. Цебер — велике відро. 186 Сулія — велика бутель. 187. Див. прим. 166,

188 Див. прим. 152

189. Див. прим. 152.

190. Див. прим. 166.

191. Золотник — 4,266 г. 192 Четверть — 8,5 пудів

193. Гранець — міра рідини.

194. Кварта — міра рідини; посудина

195. Звичайно ж, не від заселення, а від рівня соціально-економічного розвитку і правових норм.

196. Помісним правом і заїмкою користувалися водночас як українці, так і великоросіяни.

197. Перевісище — сітка для ловитви птахів, тут: місце ловитви дичини.

198. Селіванов Т. І. — директор першої харківської гімназії і училища шляхетних дівчат. Мова йде про його розвідку «Старозаїмочне землеволодіння» (Харьковские губернские ведо­мости: Прибавление. 1863. № 1,2).

199. Шиманов О. Л. — харківський юрист, дослідник аграрної історії Слобожанщини, член Харківської української громади в другій половині XIX ст. Д. І. Багалій має на увазі його роботу «Главнейшие моменты в истории старозаимочного землевладения Харьковской губер­нии» (К., 1883).

200. Апраксій П. Н. — командуючий російським військом на Слобожанщині в 1713—1714 рр.

201. Грошей — монет.

202. Злотий — тут: місцева назва монети на Правобережній Україні вартістю 15 копійок.

203. Титарь — церковний староста.

204 Таляр, талер — велика срібна монета багатьох європейських країн XVI—XIX ст. В Росії таляри були відомі як «єфимки». На українських землях були в обігу до XVIII ст. 205. Секвестровані — від: секвестр — заборона або обмеження, покладене державою на ко­ристування приватним майном.

206. Швабські — німецькі.

207. Заполоч — кольорові бавовняні нитки для гаптування.

208. Мінея — див. прим. 250.

209. Реп'ї — предмет, який використовується під час литургії.

210. Шльонські—сілезькі.

211. Шандали — свічники.

212. Квітка Г. Ф. (Квітка-Основ'яненко, 1778—1843) —український письменник, основополож­ник художньої прози в новій українській літературі.

213. Див.: Ефименко А. Я. Южная Русь. Т. 1.

214. Тарновський В. В. (1837—1899) — український громадський і культурний діяч, збирач і власник великої колекції старожитностів і рукописів з історії України, яку він подарував Чернігівському земству. На її базі було відкрито Чернігівський історичний музей (1902 р.).

215. Поль О. М. (1832—1890) — підприємець, краєзнавець і археолог, дослідник минулого Катеринославщини (Дніпропетровщини). Зібрав значну колекцію предметів старовини, з яких було започатковано музей його імені в Катеринославі.

216. Рєдін Є. К. (1863—1909) — професор історії мистецтв Харківського університету.

217. Див.: Таранушенко С. Старі хати Харкова. X., 1922; Його ж. Мистецтво Слобожанщини XVII—XVIII в. X., 1928.

218. Див.: Лукомский Г. К. Старинные усадьбы Харьковской губернии. Пг., 1917. Ч. 1.

219. Каразін В. Н. (1773—1842) —засновник Харківського університету.

220. Паліцин О. О. —дворянський просвітитель, архітектор. В 80—90-х роках XVIII ст. очолю­вав гурток прогресивної інтелігенції.

221. Див.: Топографическое описание Харьковского наместничества. 1785. [рукопис]. Див. про нього: Пирко В. А. Топографическое описание Харьковского наместничества 1785 г. //Пробл. ист. географии России М., 1983. Вып. 4.

222. Призьба — невисокий, найчастіше земляний насип уздовж стін хати.

223. Сволок — деревина, що підтримує стелю.

224. Див. прим. 166.

225. Книш — паляниця.

226. Див. прим. 152.

227. Сам — в сполученні з порядковим числівником утворює складний прикметник, який означає в стільки разів більше того, що, наприклад, посіяно, скільки показує числівник. Так, сам 7 — всемеро.

228. Див.: Калиновский Г. Описание свадебных украинских простонародных обрядов... Спб., 1777.

229. Див. прим. 152, 221.

230. Можливо, йдеться про: Пассек В. Историко-статистическое описание Харьковской губер­нии. 1836 //Материалы для статистики Российской империи. Спб., 1839. Отд. 2.

231. Мочульський В. I. — статистик, археолог, зоолог, автор «Военно-статистического описания Харьковской губернии». Спб., 1850.

232. Див.: Філарет (Гумилевский) Историко-статистическое описание Харьковской епархии. X., 1853.

233. Д. І. Багалій залишає без коментарів ідеалістичну характеристику слобожан, зроблену автором «Топографического описания Харьковского наместничества».

234. Незалежність Київської митрополії від Московського патріарха тривала до 1686 р.

235. Антиминси — чотирикутна плахта з льняної або шовкової тканини з зображенням сцени покладання Христа в труну і чотирьох євангелістів. Використовувалась для покриття пре­столу під час богослужіння.

236. Див. прим. 232.

237. Вільно — колишня назва м. Вільнюса.

238. Могила П. С. (1596—1647)—український політичний, церковний, культурний діяч, ми-трополіт Київський і Галицький, що стояв у витоків Кнєво-Могилянської колегії (Київської академії).

239. Тріоди — дві книги-молнтвословннка, що використовуються при богослужінні.

240. Баранович Л. (1620—1693) — письменник, церковний діяч, деякий час виконував обов'яз­ки київського митрополита, ректора Києво-Могилянськоі колегії.

241. Харківський колегіум — навчальний заклад, створений за зразком Києво-Могилянської колегії. Заснований 1721 р. у Бєлгороді як семінарія. У 1727 (1726 ?) переведений до Харкова.

Після відкриття Харківського університету (1805 р.) став вузькостановим навчальним закладом, пізніше — знову духовною семінарією.

242. Стефан Яворський (1658—1722)—український письменник, філософ, церковний діяч, екзарх, охоронець всеросійського патріаршого престолу.

243. ... люди, посвячені в стихарь... — ті, що мають право носити стихарь. Стихарь — довге, з широкими рукавами верхнє убрання дияконів Одягається при богослужінні.

244. Євангеліє напрестольне — текст Євангелія з крупним шрифтом, використовується священ­ником під час литургії.

245. Служебник — православна богослужебна книга, яка містить тексти для церковних служб кожного дня.

246. Требник — книга з молитвами для треб. Треба — богослужебний обряд, який здійснюється на прохання самих віруючих.

247. Тріода — прав, тріодь — зібрання триспівних канонів. Тріодь посна містить служби від тижня митаря до світлої Пасхи.

248. Трифолой — прав, трефолой (грец. анфологіон) —книга, в якій зібрані служби свят — господських, богородичних і святих.

249. Апостол — книга діяній і послань учнів Христа — апостолів.

250. Мінеї — Четьї-Мінеї — твори російської церковно-історичної повчальної літератури, в яких за місяцями і днями йшли оповідання з життя святих православної церкви.

251. Октонх— прав, октоїх — книга церковних співів на 8 голосів.

252. Щестоднев — твори релігійно-богословського змісту, створені з метою підтвердження християнського вчення про творення світу за 6 днів. Як правило, складалися з 6 окремих трактатів і містили відомості з природознавства і історії.

253 Псалтир следованная — Псалтир — одна з книг Старого завіту Следованная — тобто та, яка знаходиться після інших книг Священного писання.

254. Євангеліє голкове — текст Євангелія, яким користуються миряни.

255. Скуфья — ясно-червоно-синя оксамитова шапочка, відзнака білого духовенства.

256. Єпітрахіль — частина одягу священника при богослужінні. Мала вигляд широкого і дов­гого шматка тканини, що обгортувалася навколо шиї, а кінці вільно спадали.

257 Воздуха — три покриття для блюда і чаші з святими дарами,

258. Срачйця — нижнє покриття для церковного престолу.

259. Часослов — книга з церковними часами.

260. Храмові свята — щорічні релігійні свята на честь освячення місцевих храмів.

261. Лив. прим. 232

262. Нотний ірмолай (прав. Ірмологій) — богослужебна книга, що містила тексти молитвених співів, які виконувалися під час богослужіння.

263. Митецький П. Г. (1837—1911) — видатний український філолог, фольклорист.

264. Данилевський Г. П. (1829—1890) — російський і український письменник, автор популяр­них історичних романів — «Княжна Тараканова», «Спалена Москва», оповідань, повістей з історії України.

265. Див. прим. 101.

266. Очевидно, Д. І. Багалій має на увазі спогади професора Харківського ун-ту І. Ф. Тимков-ського (див.: Москвитянин. 1852. Кн. 20; Рус. архив. 1874. Т. 1).

267. Лазаревський О. М. (1834—1902)—український історик, член Історичного товариства Нестора-літописця, один із засновників журн. «Киевская старина».

268. Луб'яновський Ф. П. (1777—1869) — сенатор, пензенський і подольський цивільний губернатор, родом з с. Млин Зіньківського повіту Полтав. губ. Автор книги «Воспоминания, 1767—1834» (М., 1872).

269. Посошков І. Т. (1652—1726) —російський економіст, публіцист.

270. Філанджієрі Г. (1752—1788) — італійський публіцист, правник, економіст.

271. Климовський С. (?—1730) — козак Харківського полка, автор двох віршованих трактатів, віршів, популярної пісні «їхав козак за Дунай».

272. Вишенський І. (сер. XVI—20-ті роки XVII ст.) — видатний український письменник-полеміст, виступав проти польсько-католицької реакції, уніатства.

273. Галятовський І. (?—1688) — письменник, громадсько-політичний і церковний діяч, ректор Києво-Могилянської колегії.

274. Радивиловський А. (?—1688)—літературний і церковний діяч, намісник Києво-Печер­ської лаври з 1671 р.

275. Ковалинський М. І. — поміщик Харківської губернії, учень Г. С. Сковороди, автор біографії філософа, написаної в 1794 р. (див.: Сковорода Г. С. Собр. соч. Спб., 1912. Т. 1).

276. Радянські дослідники вважають, що Г. С. Сковорода писав староукраїнською книжною літературною мовою останнього періоду її функціонування.

277. Кониський Г. (1717—1795) —ректор Київської академії, білоруський архієпископ.

278. Див.: Иванов П В. Жизнь и поверья крестьян Купянского уезда Харьковской губернии. X., 1907.

Г. С. Сковорода

Д. І. Багалію належить честь першого академічного видання зібрання творів видатного філософа (див.: Сочинения Григория Савича Сковороды, собранные и редактированные проф. Д. И. Багалеем. X., 1894), яке ввело оригінальні ідеї Г. С. Сковороди в обіг культурного і науко­вого життя тогочасної Росії. Учений присвятив видатному українському філософу низку ґрунтовних статей і розділів у монографіях ще в дожовтневий період. Свою пізнішу роботу — монографію «Український мандрований філософ Григорій Савич Сковорода» (1926 р.) —до­слідник називав кращою з своїх наукових праць (з незрозумілих причин вона потрапила після смерті Д. І. Багалія у так званий спецфонд).

Оцінка внеску Д. І. Багалія в дослідження доробку Г. С. Сковороди в радянській науці залежала від тієї інтерпретації, яку вчені давали самому філософу і яка часто грішила «осучасненням»: перебільшенням опозиційності, матеріалізму, соціальної загостреності поглядів тощо. Єдиною спеціальною науковою розвідкою на згадану тему залишається стаття Н В. Кома-ренко «Д. І. Багалій — дослідник життя й творчості Г. С. Сковороди» (В кн.: Григорій Сковорода: 250: Матеріали про відзначення 250-річчя з дня народження. К-, 1975. С. 168—175).

279. Прокопович Ф. (1681 —1736) —український церковний і громадський діяч.

280. Див. прим. 268.

281. Див.: Кудринский Ф Философ без системы (Опыт характеристики Григория Савича Сковороды) //Киев, старина. 1898. № 1—3.

282. Див.: Зеленогорский Ф. А. Философия Г. С. Сковороды, украинского философа XVIII сто­летия. Х„ 1894.

283. Лебедев А. С. (1833—1910) —професор Харківського університету, автор досліджень з історії Слобідської України. Йдеться про: Лебедев А. С. Г. С. Сковорода как богослов //Сб. Харьк. ист.-филол. о-ва. 1896. Т. 8.

284. Див.: Краснюк М. Религиозно-философское воззрение Сковороды //Вера и разум. 1901. № 16, 18, 21, 22.

285. Див.: Ефименко А. Я. Южная Русь. Спб., 1905. Т. 2. С. 236—254; С. 255—275.

286. Пан-Іванівка — нині с. Сковородинівка Золочівського р-ну Харк. обл.

287. В цей час Д. І. Багалій ще не втратив віри в творчі можливості Центральної ради.

288. Дата заснування Харкова залишається спірною. Див. прим. 63.

289. Див.: Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города Харькова за 250 лет его существования. X., 1905. Т. 1.

290. Див. прим. 166.

291. ...соціалізація та муніципалізація...— іронічний натяк на проекти аграрних перетворень, що обговорювалися в російському суспільстві в 1917 р.

292. ...оттак з'явився у Харкові командуючий клас...— Д. І. Багалій суперечить собі. В 5 і 8 роз­ділах змальована більш об'єктивна картина цього процесу.

293. Див.: Рейнгардт Ф. О. Харьков 20-тых и 30-тых годов //Харьк. сб. 1887. Вып. 1.

294. Див.: Багалей Д. И. Опыт истории Харьковского университета (по неизданным материа­лам). X., 1893—1898. Т. 1 (1802—1815).

295. Саме наприкінці 1917 р., коли Вчена рада Харківського університету гостро дебатувала питання про ставлення до Центральної ради і в зв'язку з цим до української державності, Д. І. Багалій разом з своїм однодумцем і колегою проф. М. Ф. Сумцовим відкрито висловились в підтримку Центральної ради. Тоді ж Д. І. Багалій почав викладання українською мовою. Більшість викладачів університету сприйняли поведінку Д. І. Багалія і М. Ф. Сумцова більш ніж прохолодно.

296. Цебріков— харків'янин, служив чиновником у Петербурзі, автор ненадрукованих спогадів про Харків першої половини XIX ст.

297. Комлишинський В. С. — професор фізики Харківського університету, в 1836/37 р.— ректор.

298. Білецький-Носенко П. П. (1774—1856) —український педагог, перекладач, письменник.

299. Див.: Неслуховський Ф Из моих воспоминаний //Ист. вести. 1890. Апрель.

300. Погодін М. П. (1800—1875)—відомий історик, професор Московського університету.

301. Боровиковський Л. /. (1806—1889) — український поет-романтик. Уклав словник україн­ської мови. Відомий як фольклорист і етнограф.

302. Маслович В. Г. (1793—1841) —український письменник, журналіст, видавець сатирично­го журналу «Харьковский Демокрит» (1816 р.).

303. Манжура І. І. (1851 —1893) —фольклорист, етнограф, уродженець Харкова.

304. Шпигоцький О. Г. (? — ?) — український поет-романтик першої половини XIX ст.

305. Див.: Де-Пуле М. Харьковский университет и Д. И. Каченовский: Культурный очерк н воспоминания нз 40-х годов //Вестн. Европы. 1874. Кн. 1.

306. Магістерську дисертацію М. I. Костомарова «О причинах и характере унии в Западной России» було знищено в 1842 р. за розпорядженням міністра народної освіти.

307. Єфименко П. С. (1835—1908) — український громадський діяч, член Харківсько-Київ­ського таємного товариства. Автор праць з історії, статистики, етнографії України.

308. Див. прим. 213.

309. Див.: Лавровский П. А. О малорусском наречии //Жури, мнн-ва нар. просвещения. 1859. № 6.

310. Теличенко І. В. —дослідник історії Лівобережної України кінця XVII—XVIII ст.

311. Плохинський М. М. (1864—1906) —український історик-архівіст, автор праць з історії Лівобережжя і Слобожанщини. З 1888 р. жив і працював у Харкові.

312. Міллер Д. П. (1862—1913) —український історик і громадський діяч.

313. Краснов А. М. (1862—1914) — професор загальної і фізичної географії Харківського університету, ботанік, дослідник історії степів Слобідської України

314. Радонова О. П. — харківська культурна діячка, автор праць з історії України.

315. Пальников Д. П. (1821 —1893) —український громадський і культурний діяч, член Кирило-Мефодіївського товариства. Полтавської української громади, один із фундаторів Товариства ім. Т. Г. Шевченка у Львові; з 1876 р. мешкав у Харкові.

316. Драгоміров М. І. (1830—1905) — російський військовий діяч, теоретик, педагог; з 1889 р.— командуючий Київським військовим округом; з 1898 р.— Київський, Подільський і Волин­ський генерал-губернатор.

317. Українську студентську громаду було організовано в Харкові в 1897 р. з ініціативи Д В. Антоновича. В ній брали участь студенти Харківського університету В 1907 р. було засновано Українську громаду в Харківському університеті.

Встановлення кріпацтва

Історія кріпацтва в Росії була однією з тих наукових проблем, яка викликала інтерес широких верств суспільства. Д. І. Багалій був далекий від ідеалізації царської адміністрації на Україні і вважав, що царський уряд, всупереч своїм заявам, активно сприяв закріпаченню українських селян і козаків, діючи фактично рука об руку з козацькою старшиною. Таким чином, історик об'єктивно показував спільність інтересів козацької старшини і царського уряду.

Класова боротьба

Можливо, однією з найбільш помітних прогалин в роботі Д. І. Багалія слід вважати відсутність систематизованих фактів про розвиток класової боротьби на території Слобідської України. Ученому взагалі була чужою марксистська теорія класової боротьби як рушійної сили історії, він намагався підкреслювати не антагонізми, а консолідацію різних соціальних верств в ім'я творчої праці на шляху до прогресу. В «Історії Слобідської України» ми знаходимо лише побіжні згадки про народні протести проти скасування козаччини у 1767 р., повстання проти царських воєвод у 1668 р., участь слобожан у повстаннях під проводом С. Разіна, К Булавіна та деякі інші.

Іменний покажчик

Абаза, волоський полков­ник: 97, 101, 133 Август, римський імператор: 196

Авксентьев, сотник: 100 Авраамій, митрополит: 179 Адамов, полковий хорун­жий: 100

Акинфов, отаман: 146 Алейніков, виборний пред­ставник Хоперської форте­ці: 120

Алферов, полковий оса­вул: 101

Алферов, робітник: 212 Альбовський Є. О.: ЗО, 67 Андреев, козак: 212 Андреев, поручик: 100 Андреев, робітник: 212 Анисимов: 101

Анна, цариця: 41, 48, 84, 85, 109, ПО, 124, 151, 190, 195 Анненков, секунд-майор: 101 Антоній, бєлгородський ар­хієрей: 183

Антоній, митрополит: 183 Антонов, абшитований: 101 Апостол Д. П.: 43, 75, 179 Апостол Кигич, задніпрян­ський полковник: 38, 101 Апраксій П. Н.: 149 Арістов, сотник: 33 Арістотель: 202, 208 Арсенєв, московський воєво­да 28, 29

Артеменко Іван, сотник: 156 Аршеневський, генерал: 101 Ашбалов, чугуєвський воєво­да: 145

Афанасьев, ізюмський оса­вул: 77

Афанасьев, ізюмський суддя: 77

Афанасьев, настоятель Хар­ківського Успенського собо­ру: 181

Бабеха: 214 Багрієв, генерал: 120 Базілевич, професор: 194 Байда, козак: 16 Бакай, осадчий: 96 Банческул: 77

Барабаш Михайло, козак: 53 Баранович Лазар: 177, 198 Барвінок Ганна, письменни­ця: 226

Бедряга, волоський офіцер, полковник: 38, 101 Безобразови, слобідські стар­шини: 100

Безперчий Д. І., худож­ник: 230

Безродний Федір: 197 Безрученко, козак: 148 Безрученки, попи: 151 Бердники, харківські коза­ки: 212 Бесідін: 214 Бецький: 225

Білецькнй-Носенко П. П.: 220 Біліловський: 225 Білокур, козак: 157 Білосельський путивльський воєвода, князь: 82 Биковський, сотник Галиць­кого полка: 101 Бирев, поручик: 97 Бирон: 76

Бистрицькі, слобідські стар­шини: 100

Бистрицький, обозний: 108 Богданов-Більський: 20 Богодуховський Семен: 214 Богомаз, харківський ко­зак: 211

Богуславка Маруся: 56 Бондирев, представник Ох-тирської провінції: 114 Богуславськнй, капрал: 100 Борисенков, пушкар: 214 Борисяк: 229

Боровиковський Л. І.: 222, 225 Боярський Михайло Івано­вич, охтирський полковник: 72, 100, 101, 120, 125 Боярський П., полковий обоз­ний: 101, 113, 117 Бровка Семен, осадчий: 35 Брюховецький І. М., гетьман Лівобережної України: 25, 27 , 40, 62, 65, 66, 68 Бугаєвські, слобідські стар­шини: 100 Булавін: 62

Буларт, острогозький полков­ник: 72, 78

Булгаков, отаман: 186 Бульський, капітан: 96 Бульський, сотник: 108, 157, 158

Ванческул, бригадир: 100 Вареник, харківський ко­зак: 211

Василій, піп: 181

Васильєв Клим, калмик: 56—

57

Васильєв Лаврін, цехмістр: 91 Васильєв Михайло, гадяць­кий полковник: 94, 146, 178 Васильєв, сотник Харківсько­го полка: 91

Васильківський С. І., худож­ник: 229, 230

Васильковський, отаман: 88 Вейнберг Л.: 57, 191 Величко С. В.: 27, 29 Веприцький, військовий оби­ватель: 113

Верещагін, абшитований під­прапорний: 101 Веселовський, переселенець: 178

Виговський: 62, 67, 68, 81, 178

Височин, сотник: 100 Височин, підпрапорний: 100 Вишенський І.: 198 Вишневський, генерал: 202 Вншневецький Д.: 23 Вишневський В , поміщик: 151

Власовський, сотник Сум­ського полка: 85 Водарський: 114 Володимир: 173 Володислав, король Поль­ський: 24

Волошенін Івашко Федоро­вич, осадчий: 32, 211 Волькенштейн фон, граф: 101

Гаврищенко: 153 Галятовський І.: 198 Гапка, обивателька: 173 Гендриков, граф: 100, 101, 113, 159

Герберштейн С: 16 Гетман С. О.: 212 Гетманенко: 212

Гладкий Іван: 68 Гнідич: 194 Гнип Іван: 156 Гоголь М. В.: 211 Годунов Борис: 20 Голіцин А. А., князь: 101, 102 Голіцин В. В.: 48, 75, 100, 101 Голіцин М. М., князь, коман­дуючий військом: 157, 159, 193 Голинський Г. І.: 185 Головацький Як.: 228 Головін, канцлер: 76 Голодинський: 36 Головинський: 36 Головинський П.: 109 Голод: 214

Голухович, городничий

м. Харкова: 97, 100, 108, 158,

179, 213

Голухович Ондрій, сотник: 99, 100, 150, 157 Гомер: 228 Гора цій: 202 Горголій: 155

Гордієнки, харківські коза­ки: 211

Горобець, харківський ко­зак: 211

Горленко Іоасаф, епіскоп: 173, 179, 187

Горлиця, харківський козак: 211

Горожан, абшитований рот­містр: 100 Грабянка Г : 26 Гребінка: 225 Грецов Г, Ц,: 81, 91 Гребеник: 214 Гречаний: 159 Грінченко Я.: 113, 114 Грінченко Б Д.: 226 Григор'єв: 160, 178 Грозний Іван: 16 Гудзь: 157 Гук: 114 Гуковський: І ІЗ Гулак-Артемовський П. П.: 219, 220, 221. 225, 228 Гунка: 214 Гуров: 229 Гутник А.: 163 Гюльденштедт І. А.: 36, 59, 110, 130, 131

Давидов Дем'ян, цехмістр: 91 Давидов, осавул: 101 Давидов, підпрапорний: 101 Давидов, полковник: 102 Данилевич В Є.: 67, 68, 78 Данилевські: 100, 101, 115 Данилевський Г. П.: 190 Даннлевський, полковий суд­дя: 156

Дацький, підпрапорний: 100 Дашкевич Н. П., акаде­мік: 220

Дашков, генерал: 97, 100, 132, 133

Двигубські, слобідські стар-іііинн: 100

Девієр, генерал, граф: 100, 113

Девитець, генерал: 157 Денисевич Яків Федорович, сотник: 212 Демосфен: 202 Діоген: 208 Діонісій: 203

Дзиковський І.: див. Зіньків­ський І.

Дзюба, каптернамус: 113, 120, 124, 125 Дмитрієв, маляр: 178 Долгорукий Я. Ф., князь: 92, 102

Донець Григорій Єрофеєвич, перший полковник Харків­ського і Ізюмського полка: 34 , 35, 38, 40, 49, 50, 58, 59, 60, 66, 67, 68, 69, 71, 72, 73, 76, 80, 91, 94, 100, 109, 115, 116, 148, 156, 157, 159 Донець-Захаржевський Кос­тянтин Григорович, ізюм­ський полковник: 34, 35, 68, 69, 70, 71, 72, 76, 97, 100, 107, 109, 115. 116, 148, 157, і 59, 178

Донець-Захаржевський Ми­хайло Костянтинович, ізюм­ський полковник: 72, 100, 101, 109, 115, 116, 148, 157, 159 Донець-Захаржевський Ми­хайло Михайлович, сумський полковник: 71, 100, 101, 109, 115, 116, 148, 157 Донець-Захаржевський Фе­дір Григорович, харківський полковник: 69, 71, 73, 76, 93, 100, 109, 115, 116, 148, 157, 159, 163, 165

Донець-Захаржевський Іван Федорович, харківський пол­ковник: 157, 159 Дорошенко П. Д., гетьман: 25, 27, 65

Діосифей, єпископ: 179 Драгоміров М. І.: 230 Дрикга Михайло: 214 Дубянський, протоієрей: 101 Дудка, харківський козак: 211

Дунін, ротмістр: 97, 100, 113, 132, 133, 213

Дурний, харківський козак: 211

Дуніна: 178

Дурново Семен, харківський і зміївський воєвода: 61, 79, 81. 130

Єлизавета Петрівна: 41, 85, 100, 102, 107, 108, 120, 124. 125, 151, 202

Ємов, харківський війт: 79 Єнакей, волоський стольник: 38

Єноха: 214

Єпіфаній, єпископ бєлгород­ський: 159, 179, 193 Єремій, піп: 181 Єршевський, капрал: 101 Єфименки, харківські коза­ки: 211

Єфименко О. Я.: 166, 209 Єфименко П. С: 228, 229 Єфімови, слобідські старши­ни: 100

Епікур: 207

Жикничер, ротмістр: 97, 133 Житецький П. Г.: 190, 228 Жіян, волоський офіцер: 38 Журченко, отаман: 184 Журавель, харківський ко­зак: 211

Зайцов, вахмістр: 100 Заньковецька М. К: 230 Заруднев, майор: 100, 101, 113, 117

Затиркевич: 230 Захарій, протопоп: 182 Захарновський Я., сотник Харківського полка: 91 Защелевський О., підпрапор­ний: 99, 100

Зворикін, секунд-майор: 101 Звонарь: 214

Здоровець Леон, цехмістр: 91 Зеленогорський Ф. О., про­фесор: 208, 229 Земборський, абшитований капітан: 100

Зимборський, сотник: 100 Зіньківський Іван (Дзиков­ський, Дзиньківський), пер­ший острогозький полков­ник: 28, 29, 63, 64 , 66, 69, 73, 78

Зіновьєв Дем'ян, охтирський полковник: 68, 71 Золотаренко: 214 Зуєв, академік: 130, 132, 139, 141, 168, 169, 194 Загоровський: 170

Іван IV: 34, 148

Іван Грозний: 48

Іваненки, харківські козаки:

211

Іванов Гораська, цехмістр: 91

Іванов, етнограф: 200 Іванов Мартин, цехмістр: 91 Іванов Ст., священник: 183

Ієвлев (Абакум): 146 Ільїн, харківський війт: 79, 91 Іоанн Алексійович: 83 Іоаннікій Ігумен: 178 Іоасаф (Горленко), бєлго­родський архієрей: 183 Іосиф, дяк: 181 Ісаєнко, робітник: 212

Кадигробенко, харківський козак: 211 Калеберда: 214 Калиновський: 171, 173 Каневецький Прок., сотник: 86

Кантемир, князь: 38, 76, 77, 86, 100, 101, 105, 113 Капнист, бригадир: 100, 190 Капинос, вибірний представ­ник: 125. 126 Капустянські, слобідські старшини: 100

Картечи-Ширинський Кара, татарський мурза: 53 Карабут Гарасим, (Кори-бут), острогозький полков­ник: 72, 78. 214 Каразін В. Н.: 167, 194, 195, 208, 216

Каркач Іван, перший харків­ський осадчий: 35, 63, 64, 210 Карпови, слобідські старши­ни: 100

Картаві, слобідські старши­ни: 100

Картавий, підпрапорний: 100 Картавий, сотник: 132 Катерина II: 84, 85, 110—112, 114, 124, 127. 151, 160, 190, 192, 193, 216

Коченовськнй, історик: 194 Квітка Григорій Семенович, харківський полковник: 71, 77, 97, 99, 100, 109, 115, 156, 178, 211—214

Квітка Григорій Федорович, письменник: 28, 72, 109, 115, 165, 173, 174, 179, 211, 217, 221, 225, 227-229 Квітка Іван Григорович, ізюмський полковник: 212 Квітка І. І, полковник: 227 Квітка М. І., чернець: 179, 211 Квітка, сотник: 107, 109, 115, 211

Квітка Роман Григорович, хорунжий: 108, 109, 115, 150, 211—213

Кигичи, слобідські старши­ни: 100

Кильдяшов, князь, генерал: 100

Кирилов, охтирський сотник: 74, 100

Кирилов, робітник: 212 Клейнмихель, граф: 166

Клименко: 214 Климовський, козак: 198 Кобиляцький, бунчуковий товариш: 101

Ковалевська, черниця: 178 Ковалевський, ізюмський обозний: 77, 97, 99, 100, 109, 113, 115, 145

Ковалевський, осавул: 100, 109, 115

Ковалевський Ф , пересічан-ський сотник: 99, 100, 107,

108, 109, 115, 212, 213 Ковалевський, підпрапорний: 100, 109, 115

Ковалевський, суддя: 100,

109, 115

Коваленко Тим., сотник: 184, 213

Ковалинський М. І.: 15, 194, 205, 206

Коваль, харківський козак: 211

Кованько А., полковий суд­дя: 61

Ковядев, зміївський воєвода: 145

Колесник, харківський козак: 211

Комлишннськнй В. С: 219 Кондратьев Гарасим, перший сумський полковник: 29, 68, 72, 73, 74, 75, 76, 100, 101, 109, 113, 146, 147, 158, 159, 160, 178

Кондратьев Григорій Гера­симович, сумський полков­ник: 75, 76, 100, 101, 109, 147, 158, 159

Кондратьев Дмитро Івано-нич, сумський полковник: 71,

100, 101, 109, 147, 158, 159 Кондратьев Іван Ондрієвич, сумський полковник: 71, 75, 76, 100, 101, 108, 109, 147, 158, 159

Кондратьев Ондрій Гераси­мович, сумський полковник: 71, 75, 76, 100, 101, 109, 147, 148, 151, 158, 159, 178 Кондратьев Роман Герасимо­вич, охтирський полковник: 74, 75, 83, 100, 101, 109, 147, 158, 159

Кондратьев, підпрапорний:

101, 109, 147, 158, 159 Кондратьев, сотник: 108, 109, 147, 158, 159

Кониськнй Г.: 199, 202 Коновалов: 212 Коновницин, підпрапорний: 101

Копейчик П., священник: 183 Коперник: 196 Кореницькі: 225 Кореннцький, піп: 186

Кореницький П., диякон: 222 Корнелій Непот: 202 Корсун: 225

Корф, барон, президент Ака­демії: 195 Коряк, сотник: 178 Косогов: 59

Костомаров М. І.: 220, 221, 222, 225, 226, 227 Костянтинов, грек: 213 Котка: 214

Котляр, харк. козак: 211 Котляревський: 28, 220, 225 Кочержиха, парахвіянка Ро-ждественської церкви: 187 Кравець, харк. козак: 211 Крамар: 157

Крамаренко, священник тро­їцької церкви: 183 Крамарь П. Л.: 178 Крапоткін, поручик, князь: 97, 100, 108, 132, 133, 156, 157, 158, 159 Краснов А. М.: 229 Красновський, вахмистр: 101 Краснокутський Федір Кузь­мич, ізюмський полковник: 72, 87, 101, 109, 115 Краснюк: 208

Кременчуцький Матв., хар­ківський отаман: 182, 211 Кривий, харк. козак: 211, 214 Крнвошлик Івашка: 65, 210 Кропивницький М. Л.: 224, 230

Куколь-Яснопольський, ост­рогозький полковник: 72, 101 Куліков О., дячок с. Трун­ки: 188.

Куліш П. О.: 220 Кулик: 214

Куликовський Матвій Проко-повнч, харківський полков­ник 71, 76, 77, 97, 100, 101, 107, 113, 115, 133, 156 Куликовський Прокофін, хар­ківський полковник: 71, 100, 101, 115, 157, 212, 213 Куликовський, підпрапорний: 101, 115

Куликовський Юр., майор: 157

Кулинич: 214 Купчинов, поручик: 100 Куракін, князь: 130 Курський, колезький регіст-ратор: 101

Курязький Ол.: 38, 159 Кущинський, дяк: 189 Кусьвовк, харк. козак: 211 Кушнір, харк. козак: 211

Лаврннов Тимофій (Лаврі-нов), отаман харківських ко­заків: 64, 81, 135. 178, 182 Лавровський, диякон: 183

Лавровський П. А.: 229 Ладиженський, писар: 144 Лазаревський О. М.: 175, 192 Ларіон, митрополит Бєлго­родський: 184

Лащенко Мик., протоієрей: 228

Левандовський: 107 Лебеда, робітник: 212 Лебедев А. С , професор: 208, 228

Левченко, художник: 230 Лейбніц: 195, 208 Лесевицька, поміщиця: 189 Лесевицький Георгій Олек­сійович, охтирський полков­ник: 72, 100, 109, 115 Лесевицький Іван Олексійо­вич, охтирський полковник: 71. 100, 109, 115 Лесевицький К. О., охтир­ський полковник: 72, 100, 109, 115

Лесевицький Олексій Ле­онтьевич, охтирський полков­ник: 71, 100, 109, 115,178 Лесеневичи, слобідські стар­шини: 100

Лесаневич, сотник: 108 Лівенцов Дм., полатовський отаман і осадчий: 60 Лизогуби, слобідські стар­шини: 100, 101 Лисаневич, поручик: 101 Лисаневич, секунд-майор: 101

Лнхонин, каменовськнй при-

казний: 82

Логачев, секунд-майор: 100 Логвин Хв., титар: 159 Ломака, харк. козак: 211 Ломоносов: 208 Лосев, воєвода: 113, 114 Лохвицький Яцько, отаман торський: 54

Лочинов, бєлгородський во­євода: 116

Луб'яновськнй Ф. П.: 193, 194, 205

Лук'янов, піп московський: 27 Лупикобила, харківський ко­зак: 211

Любицький, писар: 100 Лютер: 209

Ляшенко І., сотник: 100 Ляскоронський, богослов: 202

Мазепа Ів.: 62 Максимейко М. О.: 229 Максимович: 226 Малішевський, осадчий: 36, 68

Малинка Данило, сотник: 91 Манжура І. І.: 225, 228 Маньковськнй, сотник охтир­ського полка: 74

Марія, ігуменія Хорошевсько-го монастиря: 178 Марія Терезія: 102 Мартіан: ігумен 178 Маслович В. Г.: 225 Матяшиха, удова: 214 Матвієв Микола, полковник: 94, 160

Матюшкіни, слобідські стар­шини: 100

Матюшкін, генерал: 108 Мельник, харк. козак: 211 Меншиков, князь: 150, 159, 164

Метлинський А. Л.: 221, 222, 226, 228

Мечников, майор: 100 Мейер, генерал: 100 Мерескул, полковник: 100 Меркул: 214 Мечник, волоський: 38 Миклашевська А., вдова бун­чукового товариша: 101 Мильничка: 214 Михайло, цар: 135 Михайлов Семен, валків-ський піп: 52

Михайлов Ярема, коломаць-кий отаман: 35, 213 Михтан Сем., липецький се­лянин: 185 Мілевський, грек: 53 Міллер Д. П.: 217, 229 Мініх: 48, 102 Млодзинський, піп: 186 Многогрішний Д. Г., геть­ман Лівобережної України: 25, 27

Могила П. С: 177 Москаленков, поручик: 101 Москаль, харк. козак: 211 Мочульский В. І.: 173, 175 Муравський (татарин): 20 Муртаза, кафинський паша: 50

Мушенко Марко, ієродіакон: 188

Надаржинські, слобідські старшини: 100, 101, 115, 167 Назаренко Сав., харк. козак: 212

Назаренкова, крамарка: 213 Назарець: 214

Наркіс, ігумен Курязького монастиря (з роду Квіток): 178

Нахимов М., підпрапорний: 101

Недбаєнко, харк. козак: 211 Недерикута, харк. козак: 211 Незовибатька, харк. козак: 211

Непишний, писар липецької сотні: 77

Неслуховський Ф.: 220

Нестерови, старшини слобід­ські: 100

Нестеров, ротмістр: 104 Новіков: 208 Норов, генерал: 132

Овідій: 202

Огронович, полковий обоз­ний: 101

Олександр І, цар: 192 Олександрійський Клімент: 203, 208

Олександров С , поет: 225 Олександров В. С, (син), драматург і поет: 225—226 Олександров Гр , протоієрей: 178, 183

Олексієв М., сотник: 148 Олексієнки, харк. козаки: 211 Олексій Михайлович, цар: 21, 25, 75, 91, 94, 112, 132, 147, 181

Олсуфьєв, сенатор: 86 Ольховський, управитель графа Ол. Разумовського: 123

Ори ген: 195, 203, 208 Орлик П.: 61

Орновський, біограф роду Донців-Захаржевських: 66 Ортюх, міщанин: 153 Осипов, сумський полков­ник: 108, 115

Осипов Максим Федорович, охтирський полковник: 72, 100, 101, 115

Осипов Федір Осипович, ох­тирський полковник: 156 Осипов Ст., піп: 183 Осипов, поміщик: 189 Остерман, віце-канцлер: 76 Остряниця Яків (Острянин), гетьман: 22, 63 Отченашек, харк. козак: 211 Офросимов, харківський воє­вода: 89, 129, 130, 180 Острянин — див. Остряниця

Павел, цар: 110

Павлов Павел, охтирський

осавул: 53

Павлов, прапорщик: 101 Паліцин О. О, архітектор: 167

Панамарка: 214

Панасенко: 214

Панин П. И., сенатор, граф:

86

Пассек В. В.: 59 Пацюк, харк. козак: 211 Перекрестов Данило Івано­вич: 73, 100, 159

Перекрестов Іван Іванович, охтирський полковник: 71, 73, 74, 100, 108, 109, 123, 132, 133, 159, 163, 164 Перекрестов Іван Якович, пе­реселенець з Правобереж­жя: 75, 100

Перекрестов-Осипов Василь Данилович, Сумський полк.: 71, 76, 100, 154 Перекрестов Ст., військовий обиватель: 113 Петр Алексеевич: 83, 148 Петренко: 225

Петро Перший (Великий): 38, 41, 58, 71, 72, 75, 85, 102, 103, 109, 116, 117, 124, 125, 133, 151, 164

Петро III, рос. імператор: 85 Петро, бєлгородський архіє­рей: 183

Петров Н. І., професор: 220 Петровський, сотник: 107 Пештичі, слобідські старши­ни: 100 Пілат: 196 Пістун: 214 Піфагор: 195, 208 Пильчиков Д. П.: 230 Пимен, митрополит: 16 Писаревський П.:222, 225 Писаревський Ст., харк. про­топоп: 222 Писарь Макс: 214 Пищалко: 214 Плохинський М. М.: 229 Плятон: 202, 208, 209 Погодін М. П.: 221 Погребняк І., сотник Харків­ського полка: 91 Подгоричани, слобідські стар­шини: 101, 115 Поддубний, переселенець з Задніпрянщини: 146 Подлєсний, полковий осавул: 101

Подлєсний, абшитований сот­ник: 101

Подольський, прапорщик: 101 Паливоди, слобідські стар­шини: 100

Полозов, полковник: 101 Полтева, підполковниця: 100 Полуботки, слобідські стар­шини: 100, 101, 108 Полубояринов, майор: 157 Поль А. Н.: 166 Помазнн Василь, цехмістр: 91 Попадічев, представник ізюмської провінції: 114 Попов, підпрапорний: 107 Попов: 189

Порадин К., дяк: 189, 190 Посошков І. Т.: 195 Потебня Ол. Аф., лінгвіст: 228

Преклонський Мих.: 145 Прокопович Ф.: 193, 202 Прокофьев Р., дяк: 191 Прокофьев Ондрій, полков­ник охтирський: 74 Протасов, підпрапорний: 107 Протасенко, титар Покров­ський: 184

Протопопов, підпрапорний: 107

Пуле де: 226 Пустовойтов, суддя: 101

Радакова О. П.: 229 Радивиловський А.: 198 Разін Степан: 62, 78 Рєдін Є. К.: 166, 228, 229 Рєпін І. Є.: 230 Разумовський О., граф: 123 Рейнгард: 217

Реткини, слобідські старши­ни: 100

Різник Онопрій: 214 Ріпка Хв., харківський пол­ковник: 56, 64, 65, 71, 159 Рогніда: 173 Розсоха, сотник: 24 Розумовський, граф: 85 Романов Ів., поручик: 101 Романов Михайло, сотник: 101

Романов Роман Романович, сумськ. полков.: 71 Романов Яків, осадчий: 96, 101

Романовський, полковий пи­сар: 100

Ромодановський Гр. Гр., мос­ковський боярин і воєвода: 67, 91, 94

Ромодановський, князь бєл­городський воєвода: 81, 145

Рубай, полковий осадчий: 97, 145, 157, 159 Рубанов, суддя: 101

Савич О Я., історик: 228 Савич П., історик: 228 Савич, абшитований рот­містр: 101, 115 Савич, сотник: 101, 115 Савченко І., дячок: 188 Сагайдачний, гетьман: 20 Сагун Федір, охтирський пол­ковник: 72 Садовський: 230 Салов, воєвода: 81 Самійленко: 189, 225 Самовидець: 27 Самойлович І., гетьман Ліво­бережної України: 25, 26, 94 Санкевич, котляр: 185 Сас Іван Семенович., остро­гозький полковник: 72, 78, 82 Свинарева Уляна: 52

Селеховський, сотник: 113, 114

Селіванов Г. І. валуйський приказний: 97, 147, 148 Селіфонтов, харк. воєвода: ЗО, 31, 81

Семенов Іван Ондрієвич (Се-мененко), отаман-осадчий: 32

Семенцов М. Т., осадчий: 96 Семичеві, слобідські старши­ни: 100

Сененко Микита Кондрато­вич, уманський полковник, потім мерефянський осадчий полковник: 33, 35 Сербіна І. І., мерехвянський сотник: 94, 145 Сіверський, ротмістр: 101 Сірко Іван Дмитрович, запо­різький отаман: 27, 64, 65, 66, 71, 94

Симеон, ігумен Святогорсь-кого монастиря: 36 Синельников, старобільський сотник: 36, 113 Синицький: 212, 214 Сироїжка, харк. козак: 211 Сібільов, харк. воєвода: 145 Сізіон: 214 Сірко Петро: 53—55 Сірко Роман, син: 53—55 Скерлет, прапорщик: 100 Скляр: 214

Сковорода Г. С: 15, 171, 193, 194, 195, 196, 197, 198, 199, 200, 202, 203, 205, 207, 208, 209

Скоропадський І. І.: 43 Сліпченко Вас, сотник Хар­ківського полка: 91 Смаков, осиповський сотник: 36

Смаковська, поміщиця: 154 Смаковський, капітан: 101 Смілич П., епіскоп: 179 Смородський, полковий ота­ман: 97 Сократ: 202

Сошальські, слобідські стар­шини: 100, 101, 115 Софія: 48

Спичинська, майорша: 100, 101

Сповідник Максим: 203 Срезневський І. І.: 46, 70, 72, 200, 201, 221, 226, 227 Стамбул, ротмістр: 97 Старочудний, осадчий: 32 Стахонов: 133 Степанов Якушка: 33 Стрешнев, генерал-аншеф: 77 Стріха, харк. козак: 211 Стахонов, поручик: 97 Стефан, священник: 182 Ступин Степан, піддячий: 84

Сумцов М. Ф.: 26, 198, 228 Супрун, лебединський сот­ник: 94

Суслов, харківський воєво­да: 79

Сухомлин, підпрапорний Валківської сотні Харківсь­кого полка: 87 Сухоребрик, харк. козак: 211 Сухотин, московський воєво­да на Слобожанщині: 58, 132 Сушков: 214

Танський, волоський полков­ник: 38

Таранський Хв., чернець: 184 Таранушенко С: 166 Тарбеєв, харківський воєво­да: 81

Тараканов, сенатор і генерал-майор: 96, 97 Тарновський В. В.: 166 Татарчуков, суддя: 101 Твердохлібов О. Д.: 75 Тевяшов Іван, острогозький полковник: 72, 101, 113 Тевяшов Іван Іванович, ост­рогозький полковник: 72, 101, 195

Тевяшов Ст. Ів., харківський полковий бригадир: 71, 72, 85, 101

Тевяшов, поручик: 101 Теличенко І. В.: 229 Тенетевський: 159 Тетеря, харк. козак: 211 Тіверій: 196

Тимковський І. Ф.: 191, 192 Тимошенко, полковий писар: 101

Тимохвій, піп с. Колупаєвки: 184

Тимошенки, харк. козаки: 211 Титар: 214

Тихий, харк. козак: 211 Ткач, харк. козак: 211 Ткаченко, художник: 230 Толстой Л. М.: 205 Томара, поміщик: 203 Трубецький Н Ю., князь, генерал, прокурор, лейб-гвар­дії майор: 156, 158 Тур Ів.: 200 Тургенев, воєвода,: 21 Турчин: 214

Уманець, полковник: 178 Уманець Микита: 94 Ус Левко, козак: 52 Ушаков: 76

Федір Іоанич: 20 Федір Олексійович: 75 Федоров, харківський сот­ник: 65—66, 100 Феодосій Сербський, митро­полит: 179

Феофанія, ігуменія Хорошев-ського монастиря: 178 Філанджієрі Г.: 195 Філарет (Гумілевський): 53, 173, 175, 176, 183, 227 Філарет, чернець: 184 Філон Іудеянин: 203, 208 Фридрих Пруський: 102

Хлапоннни, купці: 213 Хмельницький Б.: 36, 89, 90, 144, 210

Хаджа Раман, татарський письменник XVI ст.: 53 Хрущов, лейб-гвардії майор: 84, 98, 100, 101, 107, 115, 192

Цебріков: 219

Цезарь: 202

Цертелев: 226

Цибуля, швець: 104

Циглерова фон, полковниця:

100

Цицерон: 202

Чарниші, слобідські старши­ни: 100

Челенбі, грек: 213 Черніговець Яків Степано­вич, отаман козачий, перший балаклійський осадчий і пол­ковник: 34, 35, 50, 67 Черкес І., сотник:113, 124, 140 Черноглазое, поміщик: 189 Черняєв: 229

Черняки, слобідські старши­ни: 100

Черняк, підпрапорний: 113 Черняк, сотник: 156, 213 Мернявський Ів.: 151 Чертков, харківський наміс­ник: 153 Чорний Ів.: 214 Чорноглазов, капітан: 97 Чугай: 214

Шарко, харк. козак: 211 Шаповал: 214 Шапран: 214

Шаховський, гвардії підпол­ковник, князь: 84, 85, 101, 104, 107, 110

Шаховський Я., сенатор: 101, 117, 136, 151

Шванський: 193

Шватченко: 214

Шведин Гавр. харк. козак:

212

Швець, харк. козак: 211 Шебертас Ф., обозний: 63 Шевченко Т.: 222 Шемет: 214

Шереметьев Б. П., бєлгород­ський воєвода, боярин: 74, 83, 164

Шидловський Ів., полковник: 163, 164, 167, 195 Шидловський Лаврентій Іва­нович, ізюмський полковник: 72, 76, 77, 97, 100, 101, 108, 115, 132, 133, 157, 165, 167 Шидловський Федір Володи­мирович, ізюмський полков­ник: 38, 72, 76, 100, 101, 115, 156, 163, 165, 167 Шило: 214

Шиманов О. Л.: 147, 230 Шияненко, харк. козак: 212 Шпигоцький О. П: 225 Штанько, харк. козак: 211 Штенин, підпрапорний: 101 Штепа, задніпрянський пере­селенець, полковник, засну­вав Краснокутський мона­стир: 38, 160, 178 Шубський, абшитований статський радник: 101

Щепкін М.: 230 Шербінін Є. О., лейб-гвардії секунд-майор: 77, 86, 87, 100, 101, 104, 109, 115 Щербінін, правитель слобод­сько-української губернії: 112, 113, 114, 115, 122, 132, 190

Щербина, сотник: 156, 157 Щетінін, Московський воєво­да: 24, 129

Щоголєв Я. І.: 222, 223, 224

Юдин, надворний радник: 101

Юнкер, академік: 195 Юркевич: 214

Юсупови, кн., слобідські старшини: 100, 108

Яворський С: 179

Янкевич Б., священник: 183,

186

Яків, піп с. Деркачів: 184 Ямпольський, поручик: 101
ЗМІСТ

«Славних прадідів великих...» (В. В. Кравченко)............... 6

Передмова [Д. І. Багалія)........................14

Розділ І. Географічний нарис Слободської України і початок її заселення.....15

Дике поле — Слободська Україна, її поверх і взгір'я (15). Річки і їх вплив на заселення (16). Степ і ліс — їх вплив на заселення (17). Природні багацтва Слободської України (18). Татарські броди та перелази (19). Шляхи (19). Новоросійський степ (20). Московське заселення України (20). Українські переселенці з Польщі в XVI і першій половині XVII ст. (23).

Розділ 2. Заселення Слободської України з другої половини XVII до кінця XVIII століття 25

Переселення народу а Слободську Україну з Задніпрянщини і його причини (25). Заснування й заселення міст і слобід — Острогозька, Сум, Харкова, Охтирки, Ізюма і округи їх полків (28). Внутрішнє розселення слобожан (35). Участь монастирів в заселенні країни (36). Чужоземні переселенці (38). Вплив заселення на устрій Слободської України (39). Жалованні грамоти Слободським полкам (40). Участь Московської держави в українському заселенні (42). Поширення території Слобожан­щини (43).

Розділ 3. Боротьба з татарами.....................48

Оборона проти татар (48). Татарські напади 1680 і 1691 рр. (49). Інші татарські напади (50). Українці у неволі (51). Кріпості у великих городах, містечках та селах (57). Лінії кріпостей (59).

Розділ 4. Автономія.........................63

Склад Слободських полків і їх перші полковники (63). Склад козацької автономії (70). Полковники Слободських полків (71). Діяльність полковників і їх вибори (73). Москов­ські воєводи на Слобожанщині (79). Залежність Слобідської України від бєлгород­ських воєвод, Розрядного і Посольського приказів (88). Скасування автономії при царицях Анні та Катерині II (88).

Розділ 5. Соціальний устрій і суспільні стани...............89

Подібність і ріжниця у суспільних станах Гетьманщини і Слобожанщини (89). Тодішні стани — міщане, козаки — компанейці і підпомошники, державські піддані (90). Од­бутки підданих (107). Соціальні реформи центрального уряду за часи цариці Анни (109). Соціальна реформа цариці Катерини II (110).

Розділ 6. Вибори до екатерининської Комісії для укладання нового «Уложенія» і накази

слобожанських представників ......................112

Вибори до Комісії (112). Накази дворянських представників (115). Накази городян-ських представників (122). Накази військових обивателів (124). Бажання усіх станів взагалі (126).

Розділ 7. Промисли, ремесла та торгівля.................128

Економічний побут переселенців (128). Землеробство (129). Садівництво (131). Ско­тарство (131). Бджільництво (132). Викурювання горілки (132). Млинарство (133). Дегтярство (133). Здобування селітри (133). Ремесла (133). Торгівля (1351. Слобод­сько-українські ярмарки (136). Великі ярмарки (137). Середні ярмарки (139). Малі ярмарки (139). Ярмарковий товарообмін (140).

Розділ 8. Земельна власність.....................143

Займанщина земель яко основа земельної власності (143). Окружні козачі полкові та сотенні землі (144). Права на дрібну земельну власність козаків-хазяїнів (146). Роз­порядження про старозаїмочні землі російського уряду (151). Початок панського дво­рянського землеволодіння (155). Монастирське землеволодіння (159).

Розділ 9. Слобожанський побут.....................162

Український побут козацької старшини (162). Обставини життя слободських полков­ників (163). Обставини життя козацтва, селянства та міщанства (167). Звичаї та риси характеру слобожан (171).

Розділ 10.«Духовенство, церкви та монастирі...............176

Релігійний настрій (176). Церковна ієрархія (179). Церковна парахвія (180). Церковні брацтва (184). Шпиталі (185). З життя духовенства (186).

Розділ II. Освіта..........................188

Любов до освіти у слобожан (188). Мандровані учителі (188). Шкільна наука (191). Число шкіл в Слободській Україні у 1732 р. (192). Харківський колегіум яко центр освіти на Слободській Україні (193). Пам'ятники словесності (197).

Розділ 12. Український філософ Григорій Савич Сковорода.........202

Життя Г. С. Сковороди (202). Філософія Г. С. Сковороди (205). Значіння Г. С. Ско­вороди (208).

Розділ 13. Харків яко українське місто..................210

Національний і соціальний склад харківського населення у XVII—XVIII ст. (210). Українське національне відродження у Харкові у XIX ст. (218).

Бібліографічні примітки [Д. І, Багалій]...................231

Коментар (В. В. Кравченко).......................235

Іменний покажчик ..........................248
Пам'ятки історичної думки України Научное издание

Багалей Дмитрий Иванович

ИСТОРИЯ СЛОБОДСКОЙ УКРАИНЫ

Харьков

Издательство «Основа*

(На украинском языке)

Фотографи: П. В. Гурський, Г. А. Маслов Зав. редакцією Л. М. Авраменко Художній редактор

В. О. Ріяка Технічний редактор Л. Т. Єна Коректор Л. О. Емельянова

ИБ № 13872

Здано до фотонабору 02.07.90 Підп. до друку 10.04.91. Формат 70Х 100/ів. Папір офс. Гарн. літературна. Офс друк. Умови друк арк. 20.64 Умовн фарб-відб. 41.28. Обл.-вид. арк. 21.2. Тираж 7000 прим. Вид. № 1947. Зам. 0-147.

Ціна 5 крб. 40 к.

Видавництво «Основа» при Харківському державному університеті. 310003 Харків, вул. Університетська. 16. Харківська книжкова фабрика «Комуністі 310012 Харків, вул. Енгельса. II.

Багалій Д. І.

Б14 Історія Слобідської України /Передмова, коментар В. В. Кравчен­ка; Художник, упоряд. іл. В. О. Ріяка.— X.: Основа, 1991.—256 с: іл. («Пам'ятки історичної думки України»). І ЗВІМ 5-11-000798-5

Книга обіймає широке коло історико-географічних, соціально-економічних і куль­турних питань розвитку Слобідської України — від заселення краю до початку XX ст. Для викладачів, науковців, широкого читацького загалу.

ББК 63.3(2Ук)

СЛОВ'ЯНО-СЕРБІЯ



1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19


Історія землеволодіння
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации