Василик О.Д. Теорія фінансів (конспект книги) - файл n1.doc

приобрести
Василик О.Д. Теорія фінансів (конспект книги)
скачать (544.4 kb.)
Доступные файлы (25):
n1.doc135kb.20.11.2000 04:59скачать
n2.doc38kb.20.11.2000 04:22скачать
n3.doc39kb.21.11.2000 10:57скачать
n4.doc26kb.20.11.2000 04:23скачать
n5.doc21kb.20.11.2000 04:16скачать
n6.doc107kb.21.11.2000 10:57скачать
n7.doc99kb.20.11.2000 04:43скачать
n8.doc103kb.20.11.2000 04:52скачать
n9.doc98kb.20.11.2000 08:58скачать
n10.doc222kb.20.11.2000 10:20скачать
n11.doc64kb.20.11.2000 10:31скачать
n12.doc154kb.20.11.2000 10:41скачать
n13.doc102kb.20.11.2000 10:51скачать
n14.doc112kb.20.11.2000 11:01скачать
n15.doc114kb.20.11.2000 11:14скачать
n16.doc211kb.20.11.2000 11:32скачать
n17.doc127kb.20.11.2000 11:45скачать
n18.doc73kb.20.11.2000 12:00скачать
n19.doc102kb.20.11.2000 12:15скачать
n20.doc93kb.20.11.2000 12:25скачать
n21.doc83kb.20.11.2000 12:19скачать
n22.doc122kb.20.11.2000 12:09скачать
n23.doc107kb.20.11.2000 11:54скачать
n24.doc79kb.20.11.2000 11:38скачать
n25.doc59kb.20.11.2000 11:06скачать

n1.doc

СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ

А

Аваль — вексельне гарантування, за яким аваліст (особа, що його здійснює) бере на себе відповідальність перед креди­тором за виконання зобов'язань векселедавцем щодо оплати цього векселя.

Авізо — доручення на зарахування або списання коштів за рахунками в банку. Розрізняють авізо кредитові (гроші зарахо­вуються) і дебітові (гроші списуються).

Акредитив — доручення банку про виплату певної суми коштів фізичній або юридичній особі при виконанні зазначе­них в акредитивному листі умов.

Акциз — вид непрямого податку на товари й послуги, включеного в ціну і сплачуваного за рахунок покупців. Акци­зи були поширені уже в XIX столітті. Розвиток акцизного оподаткування привів до появи універсального акцизу у фор­мі податку з обороту, податку з продажу (купівель), податку на додану вартість. Розрізняють індивідуальні акцизи (за ок­ремими видами і групами товарів) і універсальні (наприклад, податок на додану вартість).

Акціонерне товариство — товариство, котре є юридичною особою, капітал якого складається з внесків пайовиків — акціо­нерів і засновників. Форма організації виробництва на основі залучення грошових засобів шляхом продажу акцій. Існують закриті й відкриті акціонерні товариства.

Акціонерне товариство відкритого типу — капітал товарис­тва формується за рахунок відкритого продажу акцій.

Акціонерне товариство закритого типу — акції розповсюд­жуються лише серед його засновників і не можуть бути прода­ні стороннім особам без згоди інших акціонерів.

Акціонерний капітал — основний капітал акціонерного то­вариства, розмір якого визначається його статутом. Формуєть­ся за рахунок запозичених коштів та емісії (випуску) акцій.

377

Акція — цінний папір, що випускається акціонерним то­вариством і дає право його власникові, члену акціонерного товариства, брати участь у його управлінні й одержувати частку прибутку у вигляді дивіденду. Грошова сума, зазначе­на на акції, — номінальна вартість акції, ціна, за якою акція продається — курс акцій. Розрізняють акції прості, привіле­йовані, іменні, на пред'явника, трудового колективу під­приємств та інші.

Акція іменна — акція, на якій вказується її власник. Роз­повсюджується за допомогою відкритої підписки. Може бути простою та привілейованою.

Акція проста — акція з нефіксованим дивідендом, розмір якого визначається на загальних зборах акціонерів після спла­ти фіксованого процента власникам привілейованих акцій.

Акція на пред'явника — акція, що засвідчує ім'я свого влас­ника. Може бути простою або привілейованою.

Акція привілейована — акція, дивіденди якої фіксуються у вигляді твердого процента. Виплата дивідендів здійснюється у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від обсягу одержано­го товариством прибутку. Якщо прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів здійснюється з резервного фонду. Ця акція не дає права голосу, її власник не має права брати участь в управлінні акціонерним товариством.

Акції підприємства — акції, що розповсюджуються серед інших підприємств та організацій, кооперативів, банків, доб­ровільних товариств.

Акція трудового колективу підприємства — акція, власни­ком якої можуть бути робітники певного підприємства.

Амортизаційний фонд — грошові ресурси, що формуються за рахунок амортизаційних відрахувань і призначені для від­творення основних фондів. Величину амортизаційного фонду обчислюють множенням балансової вартості основних фондів на норму амортизації.

Амортизація — поступове перенесення вартості основних фондів на продукцію або послуги, що виробляються з їхньою допомогою; цільове накопичення коштів та їхнє подальше ви­користання для відновлення зношених основних фондів.

378

Аудиторський контроль — перевірка офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарю­вання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти й відповідності чинному законодавству. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, як правило, з ініціативи господа­рюючих суб'єктів, а також у випадках, передбачених чин­ним законодавством (обов'язковий аудит).

Обов'язковій аудиторській перевірці підлягають банки, страхові організації, біржі, позабюджетні та благодійні фон­ди, акціонерні товариства відкритого типу, підприємства з участю іноземного капіталу, а також будь-які підприємст­ва й організації за дорученням контрольних державних ор­ганів і прокуратури. Аудиторська фірма може надавати кон­сультативні послуги зі складання бухгалтерської звітності, податкових розрахунків, ведення обліку, фінансової експер­тизи проектів тощо. Послуги аудиторської фірми платні. Витрати на проведення аудиту долучаються до собівартості товарів (робіт, послуг).

Б

Баланс — основний комплексний документ бухгалтерсько­го обліку, що характеризує в грошовій формі склад і вартість основного й оборотного капіталу підприємства (актив) та дже­рело їх покриття (пасив). Баланс, як правило, розробляється у формі таблиці, ліва й права частини якої однакові за число­вим значенням. Звідси й бере назву "баланс", тобто рівновага.

Балансовий прибуток — загальна сума прибутку підприєм­ства від здійснення усіх видів діяльності упродовж звітного пе­ріоду, отримана як на території України, так і за її межами, яка відображена в Його балансі та включає прибуток від реалі­зації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріаль­них активів, цінних паперів, інших видів ресурсів та матері­альних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) операцій, роялті та позареалізаційних операцій.

Банківський кредит — основна форма кредиту, за якої банк надає клієнтові у тимчасове користування частину власного або залученого капіталу на умовах повернення зі сплатою банківсь­кого процента.

379

Банкрутство — поняття, що означає розорення, відмову підприємства платити за своїми борговими зобов'язаннями через відсутність коштів. Як правило, призводить до закриття або примусової ліквідації підприємства, розпродажу майна для погашення всіх боргів.

Безготівковий обіг — рух вартості без участі грошей готів­кою. Здійснюється за допомогою перерахунків у кредитних установах або зарахуванням взаємних вимог.

Бізнес-план — програма діяльності підприємства, план конкретних заходів для досягнення конкретної мети його ді­яльності, спрямованої на отримання максимального прибутку шляхом виконання підприємницького проекту. Розробляється на основі маркетингових досліджень.

Бюджетне фінансування — надання юридичним особам із державного бюджету фінансових ресурсів у вигляді безпово­ротних безоплатних коштів та інвестицій на розвиток еконо­міки, соціально-культурні заходи, оборону та інші громадські потреби. Має чіткий цільовий характер, перебуває під фінан­совим контролем держави.

В

Валовий дохід — характеризує кінцевий результат діяль­ності підприємства і є різницею між валовим виторгом і всіма затратами на виробництво та реалізацію продукції.

Валовий прибуток — частина валового доходу підприємст­ва, що залишається у нього після вирахування всіх обов'язко­вих витрат.

Витрати бюджету ~ кошти, передбачені в бюджеті на від­повідний період. Вони включають витрати на фінансування економіки, соціально-культурних заходів (освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення), оборони країни, витрати з обслуговування державного внутрішнього боргу, витрати для надання фінансової допомоги регіонам тощо.

Вексель — вид цінного паперу, письмове бортове зобов'я­зання визначеної форми, яке наділяє його власника (векселе-утримувача) безумовним правом вимагати з боржника (вексе­ледавця) сплатити у певний термін зазначену суму грошей. Вирізняють простий і переказний (трата) векселі. Простий

380

вексель виписує боржник, а переказний застосовується при кредитуванні зовнішньої торгівлі кредитором.

Венчурна фірма — комерційна науково-технічна організа­ція (фірма), що спеціалізується на створенні та впровадженні у виробництво нових видів продукції, нової техніки і техноло­гії, використовуючи венчурний капітал.

Венчурне фінансування — забезпечення фінансовими ре­сурсами інноваційної діяльності, фінансування науково-тех­нічних досліджень. Фінансування, пов'язане з підвищеним ризиком, оскільки кредит надається не під проценти, а під певну частку приросту капіталу чи під частку акціонерного капіталу майбутнього підприємства.

Г

Гарантійне зобов'язання — форма забезпечення банківсь­кого кредиту. Зобов'язання видається гарантом кредиторові для забезпечення своєчасної сплати кредиту.

Гроші — особливий товар, що стихійно виокремився з то­варного світу й виконує роль загального еквівалента (початко­ве золото й срібло) під час обміну товарів. Обслуговуючи всі сфери економічної діяльності, гроші виконують такі функції:

міри вартості, засобу обігу, засобів нагромадження і збережен­ня, платежу, світових грошей.

Грошовий обіг — рух грошей при виконанні ними своїх функцій за допомогою обігу готівки та безготівкових розра"-хунків.

Грошова система — форма організації грошового обігу й емісії національних грошових знаків, що запроваджується державою. Держава визначає грошову одиницю, масштаб цін, види грошових знаків в обігу і порядок їхньої емісії, характер забезпечення грошей, форми безготівкового платіжного обігу, курси національної валюти щодо іноземних валют.

Гудвіл —- комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємства без відповідного збільшення актив­них операцій, включаючи використання кращих управлін­ських рішень, домінуюче становище на ринку продукції (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу визначається різницею між ціною придбання і звичайною ціною відповідних активів.

381

Д

Дебіторська заборгованість — сума заборгованості під­приємству (організації) з боку юридичних і фізичних осіб, що виникла тимчасово внаслідок відволікання коштів з обігу під­приємства в зв'язку з поставкою товарів, виконання робіт або надання послуг,

Девальвація — зниження офіційного курсу національної валюти щодо валют інших країн.

Державний бюджет — основний загальнодержавний фонд централізованих коштів. За допомогою бюджету держава кон­центрує певну частку валового внутрішнього продукту і цент­ралізовано розподіляє її на розвиток економіки, для потреб соціального захисту населення, утримання органів державної влади й управління, оборони країни. Державний бюджет на кожний фінансовий рік розглядається Верховною Радою України і затверджується як закон.

Державний кредит — грошові відносини, що виникають між державою і юридичними та фізичними особами в зв'язку з мобілізацією тимчасово вільних коштів у розпорядження органів державної влади та їхнім використанням на фінансу­вання державних витрат. Основними формами державного кредиту є позички і казначейські зобов'язання.

Державні фінанси — сфера грошових відносин, що виник­ла у зв'язку з розподілом і перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту і частини національного багатства, по­в'язана з формуванням фінансових ресурсів у підпорядкуван­ня держави й підприємств і використанням державних коштів на витрати з розширення виробництва, задоволення соціально-культурних потреб населення, оборони країни й державного управління. Державні фінанси функціонують на загально­державному, регіональному й місцевому рівнях і включають бюджет, позабюджетні фонди, державний кредит, фінанси державних і муніципальних підприємств.

Державне фінансування — метод безповоротного надання фінансових ресурсів суб'єктам господарювання за рахунок коштів бюджетних і позабюджетних фондів. За допомогою державного фінансування здійснюється цілеспрямований пере­розподіл фінансових ресурсів між суб'єктами господарювання.

382

Державні цільові фонди — це фонди, які створені відповід­но до законодавства України і формуються за рахунок визна­чених ним внесків юридичних і фізичних осіб.

Дивіденди — доходи, отримані суб'єктами господарювання за корпоративним правом у вигляді частки прибутку юридич­ної особи, включаючи доходи, нараховані у вигляді процентів на акції або на внески до статутних фондів.

Депозити — це кошти або цінні папери, надані для збері­гання у банках за домовленістю.

Депозитний сертифікат — письмове свідоцтво кредитної установи про депонування коштів, яке підтверджує право юридичної особи на одержання після закінчення зазначеного терміну суми депозиту і процентів за ним.

Депозитні сертифікати бувають строкові (під певний дого­вірний процент на певний термін) або до запитання, іменні та на пред'явника.

Дефлятор ВВП — один з індексів зростання цін, який ви­користовується як показник реального ВВП, тобто в незмін­них цінах.

Диверсифікація — наявність в інвестиційному портфелі різних видів цінних паперів із різним ступенем ризику — при­бутковістю і ліквідністю. Мета диверсифікації — утримати ри­зик портфеля інвестицій у межах інвестиційної політики, яку провадить банк.

Дисконт — 1) різниця між сумою, зазначеною на векселі, і тією, що виплачується векселетримачеві;

2) процент, який беруть банки при обліку або купівлі век­селів.

Добровільні пожертвування — внески підприємств або гро­мадян на загальносуспільні потреби, а також у неприбуткові організації, створені згідно із законодавством про об'єднання громадян, а саме — внески до державного бюджету України, місцевих бюджетів, у разі, якщо такі внески використовують­ся у межах загальних асигнувань бюджету і не пов'язані пря­мо чи опосередковано зі збільшенням прибутку таких під­приємств або громадян; внески у неприбуткові організації,

383

створені для здійснення релігійної, екологічної, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності в разі, якщо ді­яльність таких неприбуткових організацій не пов'язана прямо чи опосередковано зі збільшенням прибутку таких під­приємств або громадян та якщо доходи таких неприбуткових організацій формуються виключно за допомогою добровіль­них пожертвувань.

Дохід суб'єкта оподаткування — надходження у власність або на користь фізичної чи юридичної особи коштів у націо­нальній чи іноземній валюті, а також грошовий еквівалент надходжень у вигляді інших валютних цінностей, майна, пос­луг, майнових І немайнових прав, а також приріст їхньої вар­тості, одержаний (нарахований, розподілений, набутий) від резидентів і нерезидентів.

Дохід у матеріальній формі — гроші, інші валютні цінності, грошовий еквівалент вартості майна, що має фізичні виміри та властивості, одержані суб'єктом оподаткування у власність.

Дохід у нематеріальній формі — грошовий еквівалент вар­тості послуг, майнових і немайнових прав, що не мають фізич­них вимірів, одержаний суб'єктом оподаткування в користу­вання або у власність.

Е

Експорт — продаж товарів іноземним суб'єктам господар­ської діяльності та вивезення товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів, крім передачі майна суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, іноземному су­б'єктові господарської діяльності за кордоном як натуральної частки участі у формуванні статутного капіталу при спільній господарській діяльності. При цьому термін "реекспорт" (ре­експорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам зов­нішньоекономічної діяльності та вивезення за межі України товарів, раніше імпортованих на територію України.

Експорт капіталу — вивезення за межі України капіталу в будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності.

384

Економічний стимул — економічні важелі, за допомогою яких вдається впливати на матеріальні інтереси суб'єктів гос­подарювання. Вплив на матеріальні інтереси здійснюється за допомогою форм організації фінансів.

З

Застава — одна з форм забезпечення боргових зобов'язань, яка передбачає передачу кредиторові майнових чи інших цін­ностей позичальника. Предметом застави може бути як рухо­ме, так і нерухоме майно.

Затрати — сукупність виробничих виплат у готівковій і безготівковій формах у зв'язку з виробництвом продукції, на­данням послуг, виконанням робіт та їхньою реалізацією.

Звичайна процентна ставка на депозит — середньозважена процентна ставка на день відкриття депозиту, але не вища, ніж середньозважена процентна ставка за депозити, залучені про­тягом ЗО календарних днів, що передували даті відкриття цьо­го депозиту.

Звичайна процентна ставка на кредит — середньозважена процентна ставка на день сплати процентів за кредит, але не нижча, ніж середньозважена процентна ставка за кредити, на­дані протягом ЗО календарних днів, що передували даті надан­ня цього кредиту.

Звичайна ціна на продукцію — це ціна не менша, ніж се­редньозважена ціна реалізації аналогічної продукції за будь-якими іншими угодами з купівлі-продажу, укладени­ми з будь-якою третьою стороною протягом ЗО календар­них днів, що передували даті реалізації, за винятком того, коли ціни внутрішньої реалізації підлягають державному регулюванню згідно з порядком ціноутворення, встановле­ним законодавством. У разі, якщо визначити ціни за зазна­ченою процедурою неможливо, звичайною вважається ці­на, яка дорівнює залишковій вартості матеріальних ціннос­тей і нематеріальних активів, що перебувають на балансі платника податку, і номінальній вартості товарів, придба­них для проведення товарообмінних операцій.

385

Імпорт — закупівля в іноземних суб'єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності товарів та ввезення їх на територію України, включаючи закупівлю товарів, призначених для власного спо­живання, установами й організаціями України, що перебува­ють за її межами.

Іноземна валюта — грошова одиниця іноземних держав (банкноти, білети державної скарбниці, монети), монетарні метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або монетарних металах.

Іпотечний кредит — фінансовий кредит (позичка коштів на визначений строк та під визначені проценти з відстроченням їх погашення), який використовується для будівництва й ре­конструкції житлового приміщення, що перебуває або перебува­тиме у приватній власності громадян, а також для фінансування поточних потреб громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, індивідуальною адвокатською і приватною діяльністю, із забезпеченням тако­го кредиту зазначеними житловими приміщеннями або іншими видами матеріальних цінностей, переданими у заставу (іпотеку) особі, що надає кредит.

Іпотека — застава нерухомого майна (будівель, землі) для отримання в банку чи в інших фінансових установах довготер­мінового кредиту під заставну.

Інвестиції — довгострокові вкладення коштів із метою ут­ворення нових і модернізації діючих підприємств, освоєння новітніх технологій і нової техніки, збільшення виробництва й одержання прибутку.

Інвестиційні фонди — фінансові інститути, учасники ринку цінних паперів, що здійснюють емісію власних акцій та інвес­тицій у цінні папери інших емітентів, торгівлю цінними папе­рами та які володіють інвестиційними цінними паперами.

Інвестор — приватний підприємець, організація або держа­ва, що здійснюють довготермінове вкладення капіталу в будь-яку справу чи підприємство з метою отримання прибутку.

Індосамент — переказний напис на цінному папері, вексе­лі, чеку, коносаменту тощо, який засвідчує перехід прав за цим документом до іншої особи.

386

Інновація — нововведення, комплексний процес утворен­ня, поширення і використання новітньої техніки і технології (нового практичного середовища) для задоволення людських запитів, що змінюються під впливом розвитку суспільства.

Інфляція — кризовий стан грошової системи, зумовлений диспропорційним розвитком суспільного виробництва, що призводить до невідповідності попиту і пропозиції, до зростан­ня цін на товари і послуги, монопольного стану деяких вироб­ників, що дає їм змогу необгрунтоване підвищувати ціни на свою продукцію. Інфляція спричиняє розлад грошової системи, створює фінансове напруження в країні, що врешті призводить до підвищення вартості життя, натуралізації процесів обміну, послаблення зацікавленості працівників у результатах своєї праці. У цей час курс національної валюти падає. Вирізняють повзучу, галопуючу та гіперінфляцію.

Інфраструктура — комплекс галузей господарства, що обслу­говує промислове (або будь-яке інше) виробництво, а також населення. Включає транспорт, зв'язок, торгівлю, матеріально-технічне забезпечення, науку, освіту, охорону здоров'я.

К

Капіталомісткість — показник, що характеризує відношення капітальних вкладень до приросту вартісного обсягу продукції (національного чи валового доходу), одержаного внаслідок освоєння цих капіталовкладень.

Капітальне будівництво — процес створення й удоскона­лення основних фондів за допомогою будівництва нових, реконструкції, розширення, технічного переоснащення і модернізації діючих.

Капітальні вкладення — витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів, спрямовані на вдосконалення і приріст ос­новних фондів.

Кліринг — система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери та послуги. Грунтується на зарахуванні взаємних вимог і зобов'язань.

Комерційна таємниця підприємства — це таємниця, пов'яза­на з виробництвом, технологічною особливістю, а також управ­лінням фінансами й іншою діяльністю підприємства, розголос якої може нанести йому збитки.

387

Комерційний банк — (акціонерний, кооперативний, при­ватний) кредитна фінансова установа, що створюється для за­лучення коштів і розміщення їх від свого імені на умовах по­вернення та оплатності. Здійснює розрахункові операції за дорученням клієнтів, їхнє касове обслуговування, операції з валютою, дорогоцінними металами, цінними паперами та ін­ші операції, дозволені законом. Від своєї діяльності одержує прибуток.

Комерційний розрахунок — метод господарювання, що по­лягає у вимірі в грошовій формі витрат і результатів діяльнос­ті, зумовлює максимальне одержання прибутку при мінімаль­них витратах, обов'язкове одержання прибутку, достатнього для підтримання господарського рівня рентабельності.

Компанія — створюється на базі пайового капіталу об'єд­наних підприємців і є юридичною особою. Вирізняють серед них акціонерне товариство, товариство з обмеженою відпові­дальністю тощо.

Конверсія — переорієнтація підприємства на виробництво продукції принципово іншого характеру.

Конвертування валюти — обмін однієї валюти на іншу за поточним валютним курсом.

Конкурентоспроможність ~ здатність суб'єктів проводити свою діяльність в умовах ринкових відносин і одержувати при цьому прибуток, достатній для науково-технічного удоскона­лення виробництва, стимулювання робітників і випуску висо­коякісної продукції.

Конкуренція — елемент ринкового механізму, пов'язаний із формуванням господарських пропорцій на основі змагань під­приємств, фірм за кращі й вигідніші умови вкладання капіта­лу, реалізації продукції, надання послуг.

Консалтинг — діяльність спеціальних компаній із надан­ня консультацій товаровиробником продавцям і покупцям із питань експертної, технічної та економічної діяльності під­приємств, фірм, організацій, зокрема в зовнішньоекономіч­ній сфері.

Контрольний пакет акцій — частка загальної вартості (кількості) акцій, що дає змогу їхнім власникам контролю­вати діяльність усього акціонерного товариства.

388

Концерн — об'єднання самостійних підприємств різних га­лузей, пов'язаних спільними розробками на засадах добровіль­ної централізації функцій науково-технічного та виробничого розвитку, фінансування, патентно-лізингових угод, інвесту­вання, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.

Котирування — визначення ринкового курсу цінних папе­рів. Здійснюється на біржах спеціальними котирувальними комісіями.

Кредитна лінія — надання банком у майбутньому позичаль­никові кредитів у розмірах, що не перевищують обумовлені раніше певні максимальні величини без будь-яких спеціальних переговорів і укладання угод.

Кредитування — одна з форм фінансового забезпечення відтворювальних витрат, при яких витрати суб'єкта господа­рювання покриваються за рахунок банківських кредитів на за­садах оплатності, строковості й повернення.

Комерційний кредит — будь-яка господарська операція су­б'єкта підприємницької діяльності, що передбачає авансування (попередню оплату) продукції, робіт, послуг іншого суб'єкта підприємницької діяльності з відстроченням дати реалізації, якщо таке відстрочення є більшим, ніж звичайні строки по­ставки, або перевищує ЗО календарних днів із дати здійснення авансового платежу. Не вважають комерційним кредитом форвардні та ф'ючерсні операції з продукцією сезонного ви­робництва або цінними паперами і валютними цінностями, а також операції з товарними і валютними опціонами, що передбачають перехід права власності на таку продукцію (цін­ні папери і валютні цінності) під час здійснення розрахунків за форвардним, ф'ючерсним або опціонним договорами.

Кредиторська заборгованість — заборгованість, що виникла при розрахунках Із постачальниками, тимчасове використання в грошовому обігу підприємства коштів кредитора.

Консигнаційна операція — господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності — консигнанта, що передбачає експорт матеріальних цінностей на склад іншого суб'єкта під­приємницької діяльності — консигнатора з дорученням реалі­зувати зазначені матеріальні цінності на комісійних засадах.

389

Корпоративне право — право власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства про господарські товариства, включаючи право на управління та отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи.

Кредитна операція — господарська операція суб'єкта під­приємницької діяльності, що передбачає надання права на купівлю матеріальних цінностей і нематеріальних активів із відстроченням платежу, а також на позичку коштів із відстро­ченням їхнього погашення. Кредитні операції здійснюються у вигляді товарного, комерційного і фінансового кредитів.

Курс акцій, облігацій та інших цінних паперів — ціна акцій, інших цінних паперів на фондовій біржі. Курс прямо пропор­ційний розмірам дивідендів і процентів та пропорційний вели­чині позикового процента.

Купон — відрізний талон цінного паперу (акції, облігації), який дає право його власникові одержати в обумовлений строк певний дохід у вигляді процентів або дивідендів.

Л

Лізинг — спосіб фінансування інвестицій, заснований на довгостроковій оренді майна при збереженні права власності за орендодавцем; середньо- і довгострокова оренда машин, обладнання і транспортних засобів.

Ліквідність активів — величина, обернена часові, необхід­ному для перетворення їх у гроші. Чим менше часу знадобить­ся для перетворення активів у гроші, тим вони ліквідніші.

Ліквідність балансу підприємства — міра покриття зобов'я­зань підприємства його активами, строк перетворення яких у гроші відповідає строку погашення зобов'язань.

Ліквідність підприємства — здатність суб'єкта господарю­вання в будь-який момент здійснити необхідні витрати.

Ліміт капітальних вкладень — граничний розмір капіталь­них вкладень для запланованого введення в дію потужностей, підприємств, об'єктів або для створення нормативного нароб-ку капітального будівництва.

Ліміт кредитування — гранична сума видачі кредиту або за­лишків заборгованості в плановому періоді.

390

Ліцензія — спеціальний дозвіл юридичній особі уповнова­женим на це державним органом здійснювати конкретні, обу­мовлені законом, господарські операції, включаючи зовніш­ньоекономічні.

М

Маркетинг -— комплексна система управління діяльністю підприємства з розробки, виробництва, збуту продукції або надання послуг на основі вивчення ринку й активного впливу на споживчі потреби з метою одержання прибутку.

Марка акцизного збору — це спеціальний знак, яким мар­кують алкогольні напої і тютюнові вироби, наявність якого підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території держави цих виробів.

Медичне страхування — форма спеціального захисту інте­ресів населення щодо охорони здоров'я, пов'язана з компен­сацією витрат громадян з медичного обслуговування.

Митна вартість — ціна, яка фактично сплачена або підля­гає сплаті за товари чи інші предмети, що підлягають оподат­куванню митом на час перетину митного кордону держави.

Місце основної роботи, служби — підприємство, організа­ція, установа, незалежно від форми власності, фізична особа, суб'єкт підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини за умови обов'язкового ведення трудової книжки.

Монетарні метали — золото і метали іридієво-платинової фупи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів із цих металів та їхнього

брухту.

Моральна шкода — шкода, заподіяна особистим немайно-вим правам суб'єкта оподаткування, яка призвела або може призвести до збитків, що мають матеріальне вираження.

Н

Національна валюта — грошова одиниця України — банк­ноти, білети державної скарбниці, монети, платіжні докумен­ти та інші цінні папери, виражені у грошовій одиниці України.

Нематеріальні активи — вартість об'єктів промислової та

391

інтелектуальної власності, а також інших аналогічних прав, визначених об'єктом права власності конкретного підп­риємства.

Нерезиденти — юридичні особи та суб'єкти підприємниць­кої діяльності, що не мають статусу юридичної особи України, із місцезнаходженням за межами України, які створені та діють відповідно до законодавства іноземної держави.

О

Облігація — цінний папір, що приносить дохід у вигляді процента. Випускається державними органами для покриття бюджетного дефіциту і акціонерними товариствами з метою мобілізації капіталу. На відміну від акцій, на облігаціях визна­чається термін їхнього погашення.

Обігові кошти — кошти, авансові оборотні фонди під­приємства і фонди обігу. Обігові кошти у сфері виробництва складають його активи: сировина, матеріали, паливо, тара, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів тощо;

оборотні фонди — товари на складі і в реалізації, грошові кошти у розрахунках, в касі підприємства, на рахунках у бан­ку, інших рахунках.

Окупність капітальних вкладень — показник ефективності капітальних вкладень, що визначається як відношення капі­тальних вкладень до економічного ефекту, одержаного від їхнього використання в процесі виробництва.

Оперативна оренда (лізинг) — господарська операція су­б'єкта підприємницької діяльності, що передбачає передачу орендареві права користування матеріальними цінностями, які належать орендодавцю, на строк, не більший, ніж строк їхньої повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких мате­ріальних цінностей орендодавцю. При цьому право власності на орендовані цінності залишається у орендодавця протягом усього строку оренди.

Оперативне управління — управління майном підприємст­ва, що його фінансує власник.

Оплата праці — форма грошової або натуральної винагоро­ди робітникам.

Оприлюднення звітності — офіційне подання бухгалтерсь­кої звітності до органів Державної податкової адміністрації

392

України, Національного банку України, Фонду державного майна, Антимонопольного комітету, Комітету у справах нагля­ду за страховою діяльністю та інших установ і організацій, уповноважених відповідно до чинних законодавчих актів Ук­раїни для отримання бухгалтерської звітності (балансів) від су­б'єктів господарювання, а також офіційна публікація у засобах масової інформації звітів про фінансовий стан та баланси під­приємств, якщо це передбачено законодавством.

Оптова (гуртова) ціна — оптова ціна підприємства або ці­на товаровиробника, за якого товари реалізуються іншим під­приємствам та організаціям, а також населенню. Гуртова ціна, як правило, нижча від роздрібної.

Оренда — майновий найм, заснований на договорі про на­дання майна у тимчасове користування за певну плату.

Опціон — право купувати або продавати акції за фінансо­вою ціною протягом встановленого строку.

Орендна операція ~ операція суб'єкта оподаткування — орендодавця, що передбачає надання і передачу права ко­ристування матеріальними цінностями іншій юридичній чи фізичній особі — орендатору на платній основі та на визна­чений термін, що не може бути більшим, ніж термін повної амортизації орендованих, наданих у лізинг матеріальних цін­ностей.

П

Переказний вексель (трата) — письмовий наказ однієї особи (векселеутримувача) іншій (платникові) про виплату за вимогою або на обумовлену дату, зазначену в векселі, певної суми грошей третій особі (ремітентові) або пред'яв­никові даного векселя.

Перестрахування — особлива форма страхування, що дає змогу розподілити значні ризики між кількома страховими ор­ганізаціями.

Планування — процес, який забезпечує збалансованість взаємодій окремих видів ресурсів у межах обраного об'єкта управління і встановлює пропорції і темпи зростання.

Платоспроможність — здатність суб'єкта господарської діяльності вчасно й повною мірою виконувати свої платіжні

393

зобов'язання, які грунтуються на торговельних, кредитних чи інших операціях грошового характеру.

Платіжне доручення — розрахунковий документ, що випи­сує власник рахунка установі банку, який його обслуговує, про перерахування певної суми грошей на рахунок одержувача коштів, вказаного в дорученні. Застосовується при розрахун­ках за товарні й нетоварні операції, авансові платежі.

Платіжна вимога — розрахунковий документ, що його ви­писує постачальник (кредитор) своєму банкові про стягнення зазначеної в документі суми грошей із покупця (боржника) і зарахування Їх на рахунок постачальника.

Плата за марки акцизного збору — це плата, яку вносять імпортери та вітчизняні виробники для покриття витрат дер­жави на виробництво, зберігання та реалізацію марок акциз­ного збору.

Податки — обов'язкові внески платників до бюджету і по­забюджетних фондів, розміри і терміни сплати яких регламен­туються податковим законодавством.

Податкова система — сукупність різних видів податків, у побудові й методах обчислення яких втілюються певні прин­ципи. Складається із прямих і непрямих податків. Прямі вста­новлюються безпосередньо на дохід або власність платника податків; непрямі включаються у вигляді надбавки до ціни то­вару (тарифу на послуги) і сплачуються споживачем. У складі непрямих податків вирізняють акцизи, фіскальні монополії, митні збори.

Податкові канікули — певний проміжок часу, протягом якого платникові податків надається пільга у вигляді звільнен­ня від сплати податку.

Податкові пільги — повне або часткове звільнення фізич­них і юридичних осіб від сплати податків відповідно до чин­ного законодавства.

Податковий контроль — спеціальний контроль із боку дер­жавних органів за дотриманням податкового законодавства, правильністю обрахування, повнотою і своєчасністю сплати податків та інших обов'язкових платежів юридичними і фізич­ними особами.

394

Податковий кредит — одна з податкових пільг, що полягає у відстрочені сплати податку.

Позареалізаційна операція — діяльність підприємства, без­посередньо не пов'язана з реалізацією продукції, робіт, послуг та іншого майна, включно з основними фондами, нематері­альними активами, продукцією обслуговуючого й допоміжно­го виробництва.

Посередницька операція — господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, який виступає у ролі комісіонера в договорі комісії, консигнатора у консигнаційному договорі або повіреного у договорі доручення, за винятком довірчих операцій із коштами, цінними паперами, зокрема з привати­заційними майновими сертифікатами, операціями щодо ви­пуску боргових зобов'язань і вимог та торгівлі ними, операці­ями щодо торгівлі валютними цінностями та іншими видами фінансових ресурсів, а також усіма видами банківських і стра­хових операцій.

Позиковий процент — ціна кредитних коштів на ринку по­зикового капіталу. Кількісно він може бути визначений нор­мою або ставкою. Норма процента обчислюється відношен­ням доходу кредитора від наданого кредиту до абсолютної величини цього кредиту.

Прибуток — кінцевий фінансовий результат діяльності під­приємства. Обчислюється як різниця між валовим виторгом (без податку на додану вартість й акцизного збору) та витра­тами на виробництво й реалізацію продукції (робіт, послуг).

Прибуток від позареалізаційних операцій — сума коштів, які одержує підприємство від позареалізаційних операцій, змен­шена на суму витрат на ці операції.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) — виручка від реалізації продукції (робіт, послуг), зменшена на суму на­рахованого (сплаченого) податку на додану вартість акцизно­го збору, ввізного мита, митного збору та інших обов'язкових зборів і платежів, визначених чинним законодавством, а також на суму витрат, що включаються у собівартість продукції (ро­біт, послуг).

Прихований дохід — частка сукупного доходу, не зазначе­на суб'єктом оподаткування у декларації, що подається до дер-

395

жавної податкової адміністрації (інспекції), або сукупний до­хід, не оприлюднений унаслідок неподання такої декларації у строки та за умов, визначених законодавством.

Прогнозування — науково обгрунтоване припущення віро­гідності розвитку подій або явищ на основі статистичних, со­ціальних, економічних та інших досліджень.

Продаж майна, продукції, робіт, послуг — передавання пра­ва власності на майно; продукцію, роботи, послуги, нематері­альні активи, цінні папери, валютні цінності, інші види фінан­сових ресурсів та матеріальних цінностей іншим юридичним і фізичним особам за допомогою угод з купівлі-продажу або ці­ни на певну еквівалентну суму коштів, інших цінностей у ма­теріальній і нематеріальній формах, боргових зобов'язань у вартісному вираженні.

Простий вексель — безумовне грошове зобов'язання уста­новленої законом форми, що видається банком (векселедав­цем) фізичній або юридичній особі (векселеутримувачеві), на­даючи право останньому вимагати з боржника сплати після зазначеного терміну певної суми грошей, вказаної у векселі.

Проценти — доходи, отримані від операцій з борговими вимогами і зобов'язаннями, зокрема векселями, облігаціями, бонами та іншими платіжними документами, включно з опе­раціями з державними скарбничими зобов'язаннями, а також будь-якими доходами, отриманими платником податку від на­дання коштів та матеріальних цінностей у кредит та нараху­вання у вигляді премій чи виграшів або процентів від суми за­боргованості,

Р

Реалізація продукції, робіт, послуг — господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає переда­вання права власності на продукцію, роботи, послуги іншому суб'єктові підприємницької діяльності в обмін на еквівалент­ну суму коштів та боргових зобов'язань. Для цілей оподатку­вання датою реалізації вважається дата передавання права власності на зазначену продукцію, роботи, послуги згідно з базисними умовами поставки, визначеними сторонами, не­залежно від строків здійснення оплати.

396

Регулювання економіки — це цілеспрямована зміна темпів розвитку господарства й окремих його структурних підрозділів на основі перерозподілу фінансових ресурсів. Регулювання економіки здійснюється в двох формах — саморегулювання та державного регулювання. Перша характеризується такими методами формування фінансової бази в різних ланках суспіль­ного виробництва, які виробляють і використовують самі суб'єкти господарювання. Друга форма — відображає втру­чання держави в процес розвитку суспільного виробництва за допомогою різних економічних інструментів, у тому чис­лі за допомогою фінансових важелів.

Резиденти — юридичні особи, включаючи і бюджетні органі­зації, суб'єкти підприємницької діяльності, їхні філії, відділення й інші відокремлені підрозділи, котрі складають окремий баланс і мають розрахунковий рахунок та здійснюють реалізацію про­дукції, робіт, послуг на митній території України.

Рентабельність — один з основних вартісних показників ефективності виробництва. Він характеризує рівень ефектив­ності витрат, здійснених у процесі виробництва та реалізації продукції, робіт і послуг.

Рентабельність виробництва — показник ефективності ви­робництва, що обчислюється як відношення балансового при­бутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих обігових коштів. Вимірюється у відсотках.

Рентабельність продукції — фінансовий показник, що обчислюється як відношення прибутку від реалізації про­дукції до поточних витрат на її виробництво. Вимірюється у відсотках.

Розрахунковий рахунок — один з основних рахунків, що відкривається у банках юридичними особами для зберігання коштів і здійснення розрахунків. На рахунок зараховують над­ходження на користь його власника, а з рахунків списують платежі за відповідними видатковими документами.

Роялті — платежі будь-якого виду, одержані у вигляді ви­нагород і компенсацій за використання або надання дозволу на використання прав промислової та інтелектуальної влас­ності, а також інших аналогічних майнових прав, що визнача­ються об'єктом права власності.

397

с

Самострахування — комплекс заходів, спрямованих на по­передження ризиків, створення резервних фондів матеріаль­них і фінансових ресурсів, призначених покривати збитки, по­в'язані зі страховими випадками.

Самофінансування — один із методів фінансового забез­печення відтворювальних витрат, який грунтується на вико­ристанні суб'єктом господарської діяльності власних фінан­сових ресурсів без залучення коштів державного бюджету. При незабезпеченості власними коштами підприємство ви­користовує фінансові ресурси, утворені завдяки випуску цінних паперів.

Санація підприємства -— комплекс заходів з оздоровлення фінансового стану підприємства й попередження його банк­рутства.

Собівартість — грошове вираження загальної суми витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції, робіт, послуг

Соціальне страхування — система економічних відносин, за допомогою яких формуються й використовуються фонди грошових засобів, передбачені для матеріального забезпечення непрацездатних.

Стратегічний фінансовий менеджмент — сфера діяльності, спрямована на реалізацію довгострокових перспективних рі­шень у галузі управління капіталом, що дає змогу визначити зміни у його складі та структурі, форми управління процесом фінансування розширеного відтворення виробництва.

Страхування — система особливих перерозподільчих опера­цій, які виникають між учасниками страхового фонду в зв'яз­ку з його утворенням за рахунок цільових грошових внесків і використання на відшкодування втрат суб'єкта господарюван­ня та надання допомоги громадянам (або їхнім сім'ям) у разі настання страхових випадків (досягнення певного віку, внаслі­док втрати працездатності, смерті тощо). Вирізняють майнове страхування, об'єктом якого є різні матеріальні цінності; осо­бисте — страхування певної події в житті фізичної особи; стра­хування відповідальності, предметом якого є Імовірні зобов'я­зання страхувальника щодо відшкодування збитків (шкоди)

398

третім особам; страхування підприємницьких ризиків, де об'єктом є ризик неотримання прибутку або зазнавання збит­ків. Страхування може бути добровільним чи обов'язковим.

Страхувальник — фізична або юридична особа, котра стра­хує своє майно чи укладає зі страховою організацією договір особистого страхування та сплачує страхові внески.

Сукупний оподатковуваний дохід — сума сукупних доходів, отриманих суб'єктом оподаткування у будь-якій формі (гро­шовій, матеріальній і нематеріальній) і за будь-яких умов не­залежно від джерела.

Т

Товарний кредит — будь-яка господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає реалізацію продук­ції, робіт, послуг, передавання права власності іншому суб'єк­тові підприємницької діяльності або громадянину на умовах відстрочення платежу, якщо таке відстрочення перевищує зви­чайні строки банківських розрахунків або ЗО календарних днів від дати реалізації.

Товарообмінні операції — господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає розрахунок за ре­алізовану продукцію, роботи, послуги у грошовій формі, включаючи будь-які види погашення заліку взаємозаборгова-ності між сторонами господарської операції без проведення грошових розрахунків, за винятком випадків міждержавного клірингу.

Трансфертна ціна — оптова ціна, що обслуговує оборот то­варів і послуг у межах даного підприємства або фірми; за цією ціною здійснюються розрахунки за сировину, матеріали, на­півфабрикати й послуги.

Трастові (довірчі) операції — пов'язані з довірчими відно­шеннями; управління майном небіжчика в інтересах спадкоєм­ців; тимчасове управління майном осіб, котрі позбавлені права здійснювати цю функцію (неповнолітні, недієздатні); вкладан­ня грошей в акції чи нерухомість, сплата грошей, податків.

У

Упущена вигода — дохід, який міг би одержати суб'єкт

399

оподаткування в разі здійснення своїх справ і не одержав через обставини, що не залежать від нього, або протиправні щодо нього дії інших суб'єктів, якщо розмір його передбачу­ваного доходу можна обгрунтувати.

Ф

Факторинг — різновидність торгово-комісійних операцій;

Фінансова звітність — сукупність документів, що характе­ризує фінансовий стан підприємства.

Фінансова інформація — система фінансових показників, передбачених для прийняття рішень і розрахованих на конк­ретних користувачів.

Фінансова політика — діяльність держави, підприємства щодо цілеспрямованого використання фінансів. Зміст фінан­сової політики полягає в тому, щоб розробляти концепцію роз­витку фінансів, визначати основні напрямки їхнього викорис­тання й заходи, спрямовані на досягнення оптимальної моделі перерозподілу фінансових ресурсів із метою стимулювання ма­теріального виробництва та соціального захисту населення.

Фінансова оренда (лізинг) — господарська операція суб'­єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання орендодавцем матеріальних цінностей на замовлення оренда­ря з наступним передаванням орендарю права користування такими матеріальними цінностями на строк, не менший, ніж строк їхньої повної амортизації з обов'язковим наступ­ним передаванням права власності на такі матеріальні цін­ності орендарю.

Фінансова стратегія — комплекс заходів, спрямованих на досягнення перспективних фінансових завдань.

Фінансово-промислова група — група підприємств, установ, кредитних організацій (включаючи банки) та інвестиційних інститутів, що добровільно об'єднали свої капітали або консо­лідували пакети своїх акцій.

Фінансовий стан підприємства — забезпеченість або неза­безпеченість підприємства грошовими засобами, необхідними для господарської діяльності, підтримання нормального режи­му праці та життя, здійснення грошових розрахунків з іншими економічними суб'єктами.

400

Фінансові коефіцієнти — відносні показники фінансового стану підприємства, які відображають одні абсолютні фінансо­ві показники відносно інших.

Фінансові результати — процес одержання фінансових ресурсів, пов'язаний із виробництвом і реалізацією товарів, операціями на ринку капіталів.

Фінансові ресурси — фонди грошових засобів, що форму­ються суб'єктами господарювання, державою і населенням і використовуються для розширеного виробництва, матеріаль­ного стимулювання працівників, задоволення соціальних по­треб, як витрати на оборону й державне управління тощо.

Фінансові фонди — грошові фонди, що формуються за ра­хунок фінансових ресурсів. Призначення фінансових фондів полягає у підготовці умов, які забезпечують задоволення пос­тійно зростаючих суспільних потреб.

Фінансовий апарат — органи, що здійснюють управління фінансами. До них належать працівники фінансових органів, податкової служби, фінансових відділів чи управлінь під­приємств (організацій та установ), міністерств І відомств, які здійснюють функції оперативного управління фінансами.

Фінансовий контроль — елемент системи управління фі­нансами, особлива сфера вартісного контролю за фінансовою діяльністю всіх економічних суб'єктів (держави, регіонів, під­приємств та організацій), дотримання фінансово-господарсь­кого законодавства, доцільності витрат, економічної ефектив­ності фінансово-господарських операцій.

Фінансовий кредит — будь-яка господарська операція суб'­єкта підприємницької діяльності, що передбачає надання кош­тів у позичку на визначений строк та під визначені проценти з поверненням основної суми заборгованості та нарахованих процентів у грошовій формі або інших формах забезпечення за­боргованості, включаючи матеріальні цінності та нематеріальні активи, надані в заставу.

Фінансовий менеджер — спеціаліст, що здійснює вплив на рух капіталу, прибуток, інвестиції та накопичення.

Фінансовий менеджмент — процес управління грошовим обігом, формуванням І використанням фінансових ресурсів підприємства. Це також система принципів, методів, засобів,

401

за допомогою яких здійснюється управління грошовим обігом і фінансовими ресурсами.

Фінансовий механізм — сукупність форм і методів форму­вання й використання фінансових ресурсів, що застосовуєть­ся з метою створення сприятливих умов для економічного і соціального розвитку суспільства. Згідно зі структурою фінан­сової системи фінансовий механізм поділяється на такі скла­дові: фінансовий механізм підприємств, організацій, установ;

страховий механізм; бюджетний механізм тощо. В кожному з них за функціональним призначенням можна виокремити такі ланки: фінансове планування; фінансові норми; фінансо­ві санкції; стимули; ліміти тощо.

Фінансовий ринок — ринок грошей, кредитних ресурсів, цінних паперів, фінансових послуг.

Фінанси — сукупність форм і методів формування, роз­поділу й використання централізованих і децентралізованих грошових фондів із метою виконання функцій і завдань дер­жави, підприємств і населення із забезпечення умов розши­реного відтворення, задоволення соціальних та інших потреб суспільства.

Фірма — підприємство або сукупність спеціалізованих організацій будь-якої форми власності, які є юридичними особами й об'єднуються для спільного управління вироб­ництвом і реалізацією продукції.

Фонд нагромадження — цільове джерело фінансування роз­ширеного відтворення, розвиток матеріальної бази невироб­ничої сфери, приріст запасів і резервів в економіці держави.

Фонд оплати праці — цільове джерело фінансування витрат на оплату праці працівників підприємства, премії робітникам І службовцям за виробничі результати, заохочувальні та ком­пенсаційні виплати, що відносяться на собівартість продукції.

Фондоозброєність — показник насичення основними ви­робничими фондами. Обсяг виробничих фондів у вартісному вимірі, що припадає на одного працівника підприємства. Обчислюється методом ділення середньорічної вартості основних виробничих фондів на середньооблікову чисель­ність працівників.

Фондомісткість — показник, обернено пропорційний по-

402

казникові фондовіддачі. Обчислюють як відношення середньо­річної вартості основних виробничих фондів до річного обсягу виробленої продукції.

Фондовіддача — кількість продукції в розрахунку на оди­ницю вартості основних виробничих фондів. Зростання фон­довіддачі — важливий напрямок щодо кращого використання основних виробничих фондів.

Форвардна операція — господарська операція суб'єкта під­приємницької діяльності, що передбачає придбання, продаж форвардної угоди, тобто зобов'язання придбати, продати про­дукцію сезонного виробництва, цінні папери або валютні цін­ності у визначений термін у майбутньому з фіксацією ціни ре­алізації на дату укладання, придбання форвардної угоди. При цьому покупець форвардної угоди має право на відмову від її виконання винятково за наявності згоди іншої сторони фор­вардної угоди.

Ф'ючерс — вид строкових контрактів на товарних І фондо­вих біржах.

Х

Хеджування — операція зі страхування від ризику зміни вартості цінних паперів за допомогою укладання учасниками ринку двох протилежних угод, в одній з яких він виграє від зміни їхньої вартості, в іншій — програє, зводячи, таким чи­ном, фінансові ризики до мінімуму за рахунок взаємного по­гашення виграшу й програшу.

Холдингова компанія •— корпорація чи акціонерна компа­нія, що використовує свій капітал для придбання контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контро­лю над ними й управління значно більшим капіталом, ніж по­чатковий, одержання дивідендів.

Ц

Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позички, визначають взаємовідноси­ни між особою, яка їх випустила, та їхнім власником і перед­бачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передавання прав, що підтвер­джують ці документи, іншим особам.

403

ч

Чек — вид цінного паперу або грошовий документ строго встановленої форми, що містить беззаперечну вказівку власника поточного рахунка (чекодавця) банкові сплатити зазначену суму конкретній особі чи пред'явникові чека (чекоотримачу) суму коштів, вказану в чекові.

Чистий дохід суб'єкта підприємницької діяльності від про­дажу продукції, робіт, послуг — виручка від продажу продук­ції, робіт, послуг, зменшена на суму нарахованого акцизного збору, податку на додану вартість, ввізного мита, митного збо­ру та інших обов'язкових зборів і платежів, визначених чин­ним законодавством, а також на суму документально підтвер­джених витрат, що відносяться на собівартість продукції, робіт, послуг.

Ю

Юридична особа — підприємство, що виступає як суб'єкт громадянства, в тому числі господарських прав та обов'язків, які мають самостійний баланс, гербову печатку, розрахунко­вий рахунок у банку. Діє на основі статуту або положення і відповідає у разі банкрутства майном, що йому належить.

404

СЛОВНИК ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации