Головатий М.Ф. Політична психологія - файл n1.doc

приобрести
Головатий М.Ф. Політична психологія
скачать (1977.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc1978kb.10.06.2012 06:59скачать

n1.doc

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   30

Реальним учасником політичного життя людину робить її політич­на соціалізація як своєрідний процес політичного дозрівання особи, знаходження власного політичного "Я" як за рахунок засвоєння по­літичного досвіду, практики своїх попередників, так і саморозвитку, са-мореалізації.

Виокремлюють два основних періоди політичної соціалізації люди­ни. Перший охоплює дитячі та юнацькі роки, другий — активне дорос­ле життя і діяльність.

Політична соціалізація зумовлена конкретно-історичними умовами суспільства, характером політичного життя.

Існують такі форми політичної участі людини у політичному житті суспільства:

•    узгодження свого життя, діяльності з органами влади відповідно
до основних конституційно-правових норм;

•    участь у виборчих кампаніях, референдумах, формуванні пред­
ставницьких органів різних рівнів — від місцевих до центральних;

•    участь у демонстраціях, мітингах, пікетуваннях, інших масових
політичних акціях;

•    участь у діяльності політичних партій, громадських об'єднань, в
інших організованих формах політичного процесу;

•    безпосередня політична діяльність у формах і на посадах, пов'я­
заних з виконанням функцій представника влади, депутатського корпусу
тощо;

•    політична діяльність, яка фактично є для людини основним занят­
тям, джерелом її існування. Це державні діячі, лідери політичних партій,
об'єднань, теоретики-ідеологи та ін.

Своєрідність і особливості політичного процесу завжди зумовлені відповідною політичною поведінкою, діяльністю його учасників, су­б'єктів. У свою чергу, політична діяльність визначається власне приро­дою політики — встановленням відповідних політичних відносин між суб'єктами політики, які мають не лише однакові, а й протилежні запити й інтереси, судження і напрямки активності.

У сукупності політична поведінка різних суб'єктів є тією взаємодією, яку називають політичними відносинами.

Політичні відносини мають відповідні особливості і характеристики. Вони виникають та існують за активної участі свідомості і проявляються у відповідних вчинках, процесах. При цьому розрізняють дві форми існування політичних відносин: політичну діяльність і політичну організацію. Якщо в політичній діяльності відбивається динамізм по­літичних відносин, їх залежність від зусиль конкретних учасників по­літичного процесу, то політична організація відображає відповідну структурованість політичних відносин, їх сформованість на основі відпо­відних норм і правил. Останній аспект політики часто ще називають інституціональним.

Політична участь не тільки забезпечує реалізацію інтересів і за­питів громадянина в процесі політичної діяльності, а водночас, як уже зазначалося, є дієвим засобом політичної соціалізації, формування політичної культури, громадянської позиції особи.
У процесі політичної діяльності політик, громадський діяч неодмін­но вступає у певні контакти, відносини з державою, владою, іншими політиками, засвоює ідеологію, бере участь у політиці. Ці відносини ба­гато в чому визначаються тим, наскільки політик знає їх суть, особли­вості функціонування, володіє прийомами або технологіями політичної діяльності. Скажімо, необхідно добре усвідомити, що таке держава, коли і як вона виникає, які її функції. Те саме стосується і політичних ре­жимів, оскільки політикові доводиться жити і діяти не взагалі, а в умо­вах існування конкретного політичного режиму, політичних партій, гро­мадських об'єднань, інших суб'єктів політики.

Нині до політики в широкому розумінні залучена переважна біль­шість пересічних громадян України, що засвідчує їх небайдуже ставлен­ня до того, що відбувається в державі. Так, останнім часом в Україні спостерігається досить висока активність громадян під час виборчих кампаній, опитувань громадської думки, інших суспільно-політичних акцій, що є ознакою демократичного розвитку суспільства.

Становлення України як суверенної, соборної, демократичної дер­жави — процес складний, довготривалий і далеко неоднозначний. Кар­динальні зміни відбуваються в усіх без винятку сферах життя нашого суспільства, але найпомітніші з них ті, що стосуються свідомості грома­дян, їхньої життєвої позиції, участі у державотворчих процесах.

Такі позитивні кроки багато в чому зумовлені розвитком соціально-політичних процесів, формуванням нової генерації політичних, держав­них, господарських діячів, підвищенням соціальної активності якомога більшої кількості наших співвітчизників. Інакше кажучи, нині потрібні люди не лише небайдужі до того, що відбувається в державі, потрібні активні учасники конструктивних економічних, політичних, духовних процесів, люди, які певною мірою володіють політичними технологіями.

Виокремлюють два основних типи політичної поведінки: закритий і відкритий [72,126-133].

Для закритого типу політичної поведінки характерна політична бездіяльність, або так звана нульова політична активність. її причиною є те, що окремі люди реально не можуть займатися політичною діяль­ністю, не мають для цього відповідних можливостей.

Зрештою, перешкоджати політичній діяльності можуть апатія (від­сутність інтересу до політичної діяльності), аномія, тобто такий стан психіки людини, коли вона відчуває, що фактично політичне життя про­ходить мимо неї. Участь у політичній діяльності залежить також від ма­теріальних, соціально-культурних і політико-правових умов, що існують

у суспільстві. Політична бездіяльність — складне і неоднозначне явище, значною мірою зумовлене особистісними рисами і характеристиками людини.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   30


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации