Арутюнов В.Х. Свінціцький В. М Філософія глобальних проблем сучасності - файл n1.doc

приобрести
Арутюнов В.Х. Свінціцький В. М Філософія глобальних проблем сучасності
скачать (130.8 kb.)
Доступные файлы (3):
n1.doc731kb.26.02.2008 01:13скачать
n2.doc28kb.04.02.2003 20:28скачать
n3.doc20kb.29.01.2003 21:02скачать

n1.doc

  1   2   3   4   5
Мислити глобально, діяти локально.

Девіз Римського клубу

ВСТУП

Курс «Філософія глобальних проблем сучасності» з-поміж інших філософських курсів за вибором студентів користується найбільшою популярністю. Існує чимало видань близьких до проблематики даної дисципліни (монографій, наукових праць, статей тощо), але серед них немає жодного навчального посібника або підручника саме філософського змісту. Автори цього видання вперше зробили спробу підготувати філософський курс з повним методичним забезпеченням для вивчення методологічних і соціокультурних аспектів глобалістики.
Мета дисципліни:


Предмет дисципліни:

Зміст дисципліни:

Розгляд глобальних проблем сучасності як феномену планетар­ного масштабу, котрий пов’язаний з нерівномірністю екологічного, демографічного, економічного, політичного, науково-тех­нічного, морального і культурного розвитку суспільства, що обу­мовлює виживання людини і дальший прогрес суспільства з ноосферогенезом, формуванням єдиної людської цивілізації на планеті Земля;






ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

«ФІЛОСОФІЯ ГЛОБАЛЬНИХ
ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ»


Тема 1. Предмет, структура і місце дисципліни
«Філософія глобальних проблем сучасності»
в системі філософського і наукового знання


Предмет і структура філософії. Філософія глобальних проблем сучасності як частина предмета філософії, її зв’язок з онтологією, гносеологією, філософською методологією, аксіологією, праксео­логією, соціологією, філософією історії та іншими складовими філософського знання. Основна проблематика і структура дисцип­ліни, її категоріальний апарат.

Значення дисципліни для аналізу глобальних проблем сучасності в межах економічних наук, екології, політології, права, культурології, релігієзнавства, прогностики. Головні вимоги до вивчення дисципліни.

Тема 2. Сучасна глобалістика
як міждисциплінарна наука


Історичні й теоретичні передумови виникнення глобалістики як науки. С. А. Подолинський, О. Л. Чижевський, М. Д. Кондратьєв, Л. М. Гумільов про системний зв’язок природних і суспільних явищ і процесів. Філософія російського космізму як перед­день філософії глобалізму. Учення В. І. Вернадського, Е. Леруа, П. Тейяра де Шардена про ноосферу — філософська і наукова база для постановки, вивчення і розв’язання глобальних проблем сучасності. Антропосфера, гідросфера, біосфера, етосфера, техносфера, соціосфера, ноосфера. Становлення теорії ноосферо-
генезу.

Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука, її понятійний апарат, теорія і практика. Школи глобалістики: Римський клуб (концепція «межі зростання»), школа «сталого розвитку», школа універсального еволюціонізму, школа мітозу біосфер, шко­ла контрольованого глобального розвитку, школа світ-систем­ного аналізу. Апокаліптичні й алярмістські висновки його перших досліджень. Глобальні екологічні, економічні та політичні моделі розвитку. Становлення економічної, екологічної, політичної глобалістики.

Основні моделі і проекти глобального розвитку: «Світова
динаміка» (Дж. Форрестер), «Ліміти зростання» (Д. Г. Медоуз, Д. Л. Медоуз, Дж. Рандерс, В. Беренс), «Новий погляд на розвиток» (Я. Кайя), «Латиноамериканська модель глобального розвит­ку» (А. Ерера), «Людство біля зворотного пункту» (М. Месарович, Е. Пестель), «Проблеми подвійного населення» (Г. Лінеман), «Перебудова міжнародного порядку» (Я. Тінберген), «Майбутнє світової економіки» (В. Леонтьєв), «За межами віку марнотратства» (Д. Габор, У. Коломбо), «Цілі для людства» (Е. Ласло), «Європа 2000» (П. Хол), «До повної зайнятості і стабільності цін» (П. Макрекен), «Енергія — зворотний рахунок» (Т. Монбріаль), «Глобальна макроекономічна модель» (О. Оніши), «Зустріч з майбутнім» (Ж. Лезурі), «Нема меж навчанню» (Дж. Боткін, М. Ельманджра, М. Малиця), «Південь — Північ» (В. Брандт,
Е. Хіт, У. Пальме та ін.), «Світовий виклик» (Ж.-Ж. Серван-Шрей­бер), «Третій світ» — три чверті світу» (М. Герньє), «Діалог про багатство і благоденство» (О. Джиарині), «Дороговкази в майбутнє» (Б. Гаврилишин) та ін.

Економіка і політика антиглобалізму. Неоглобалізм. Глобальні проблеми сучасності в утопіях і антиутопіях ХХ ст. (Є. Зам’ятін, А. Платонов, Дж. Оруелл, О. Хакслі).

Тема 3. Методологічні засади глобалістики

Поняття методології. Філософські, загальнонаукові, спеціальнонаукові методології аналізу і розв’язання глобальних проблем сучасності. Глобалістська парадигма і стиль мислення.

Плюралізм філософськіх методологій. Діалектика природи і історичний матеріалізм як методологія аналізу глобальних проблем сучасності (К. Маркс, Ф. Енгельс). Негативна діалектика (Т. Адорно, Ж.-П. Сартр) як методологія тотального критицизму. Можливості системно-структурного аналізу (Л. фон Берталан-
фі), праксеології (Т. Котарбинський), тектології (О. О. Богда-
нов), структуралізму (К. Леві-Стросс, У. Еко, М. Фуко, Р. Барт, Ж. Деррида), «відкритого суспільства» і критичного раціоналізму (К. Поппер, П. Фейєрабенд, Д. Агассі, (герменевтики (Г.-Г. Гадамер, П. Рікьор, Ю. Хабермас), філософії техніки (Х. Шельські,
Ж. Еллюль) у тлумаченні глобальних проблем сучасності.

Учення про ноосферу (В. І. Вернадський), екологію розуму (Г. Бейтсон), синергетичну модель самоорганізації природи і су­спільства (І. Пригожин), коеволюцію (М. М. Мойсеєв) як методологічна база розв’язання глобальних проблем.

Тема 4. Глобалістика і прогностика

Футурологічний «бум». Прогностика і футурологія. Розвиток прогностики в Україні. Глобальне прогнозування. Соціальні, екологічні, економічні, політичні, науково-технічні прогнози. Тер­мінологія прогностики. Пошукове і нормативне прогнозування. Парадокси прогностики. Горизонти прогнозування. Методи прогнозування, їхня класифікація. Методи експертних оцінок, екстраполяції і моделювання. Метод історичних аналогій. Сценарний метод. Метод «дерева цілей». Морфологічний аналіз. Типова методика побудови комплексного прогнозу.

Проблема якості прогнозів. Алярмістські та апокаліптичні прогнози-попередження. «Ефект Едипа» як модель саморуйнування і самореалізації прогнозів. Глобальне прогнозування як необхідна передумова управління спрямованим розвитком.

Тема 5. Цивілізаційні контури розв’язання
глобальних проблем сучасності


Проблеми детермінації історії природничо-історичним процесом зміни суспільно-економічних формацій (К. Маркс), географічними умовами (Ш. Монтеск’є, Ф. Ратцель), сонячними циклами (О. Л. Чижевський, М. Д. Кондратьєв), релігійними зразками поведінки «економічної людини» (М. Вебер), круговоротом локаль­них цивілізацій (А. Тойнбі), моральними заборонами (З. Фрейд), ескалацією жорстокості (В. Енгельгард), проривом в інформаційних технологіях (Д. Белл, О. Тоффлер), стадіями «економічного зростання» (У. Ростоу), взаємодіями соціальних страт (Т. Парсонс), соціальною мобільністю (П. Сорокін), «пасіонарним вибухом» в етногенезі (Л. М. Гумільов), ноосферогенезом (В. І. Вернадський), конвергенцією протилежних соціально-еконо­мічних систем (Дж. Гелбрейт, А. Д. Сахаров).

Поняття цивілізації та цивілізаційних засад розвитку суспільства. Сучасна цивілізація та її технологічні характеристики. Техніка і цивілізація. Проблема кризи цивілізації та вибору шляхів виходу з неї. Людина як суб’єкт цивілізації. Базові цінності людського буття (А. Маслоу). Цінності як регулятори людської діяльності. Необхідність змін «людських якостей» (А. Печчеї). Складові нового гуманізму: почуття глобальності, справедливості, відмова від насильства. Екологічний імператив. Розуміння межі, за якою починається незворотний рух до загибелі людства. Перебудова міжнародного порядку. Світовий уряд. Інститути злагоди. «Ліміти зростання». Зміна приоритетів розвитку.

Стратегії виживання: категоричний імператив (І. Кант), об’єд­нання двох культур — гуманітарної і технічної (Ч. Сноу), свідоме культурне проектування (Б. Скіннер), соціальна інженерія (К. Поп­пер), співіснування за принципом «в одному човні» (А. Д. Сахаров), перехід у ноосферу (В.І. Вернадський), коеволюція системи «суспільство + природа» на принципах «екологічного імперативу» (М. М. Мойсеєв), повна деіндустріалізація суспільства, орієнтація його на сільське господарство (Дж. Байрем), перебудова існуючої «технологічної системи» на підставі нових ціннісних настанов і нової гуманної філософії любові до життя (Е. Фромм), побудова нового типу цивілізації, зменшення розриву між «багатими» і «бідними» країнами (Я. Тінберген), глобальна рівновага та ін. Проблематичний характер прогресу, його критерії.

Україна у світі глобальних трансформацій. Етноконфесійні, політичні, економічні і соціальні процеси в Україні в контексті глобалістики. Цивілізаційний вибір України. Світ і Україна в ХХІ ст.







ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

№ з/п

Тема

Кількість годин

Лекції

Семінарські заняття

Контрольна робота

Самостійна робота

Науково-практична конференція

Залік за
рейтингом

1

Модуль 1

Предмет, структура і місце дисципліни «Філософія глобаль­них проблем сучасності» в системі фі­лософського і наукового знання

2





Тест «Визна­чення базових понять»

3





2

Сучасна глобалісти­ка як міждисциплінарна наука

2

2



Тест «Основ­ні проекти і моделі глобального роз­витку»

10





3

Методологічні заса­ди глобалістики

2

2

2

Тест «Хто є хто?»

3





4

Модуль 2

Глобалістика і прогностика

4

2



Реферат

10





5

Цивілізаційні конту­ри розв’язання глобальних проблем су­часності

2

2





«Майбут­нє України в контексті гло­балістики»

4

2

Разом (54):

12

8

2

26

4

2



ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


Заняття 1 (2 год)

Сучасна глобалістика
як міждисциплінарна наука


План

  1. Становлення і розвиток глобалістики як науки: її предмет, понятійний апарат, коло проблем.

  2. Методологічні проблеми формування теорії глобалістики.

  3. Диференціація предмета глобалістики на окремі галузі: економіч­на, екологічна, політична, соціальна та інші різновиди глобалістики.

  4. Віддзеркалення глобальних проблем сучасності в художній літературі й науковій фантастиці. Глобалістські утопії та антиутопії.

Література

Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко та ін.; Кер. авт. кол. і наук. ред. О. Г. Білорус. — К.: КНЕУ, 2001. — Розд. 1.

Крымский С. Б. Философия как путь человечности и надежды. — К.: Курс, 2000. — Разд. 14—16.

Комаров В. Д. Социальная экология: философские аспекты. — Л.: Наука, 1990. — Ч. 1. — Гл. 1—2.

Никаноров А. М., Хоружая Т. А. Глобальная экология: Учеб. пособие. — М.: ПРИОР, 2000.

Панарин А. С. Глобальное политическое прогнозирование: Учеб. для студ. вузов. — М.: Алгоритм, 2000.

Філософія: Підручник / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний
та ін.; За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розд. 19.

Філософія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — Вид. 2-ге, перероб. і доп. / В. Х. Арутюнов, М. М. Демченко, С. Л. Йосипенко та ін. — К.: КНЕУ, 2001. — Модуль 2. Система філософії.

Заняття 2 (2 год)

Методологічні засади глобалістики

План

  1. Філософія і глобалістика.

  2. Філософсько-методологічні засади глобалістики.

  3. Загальнонаукові підходи до вивчення глобальних проблем сучасності.

  4. Спеціально-наукова методологія глобалістики.

  5. Інформаційні технології і техніка глобального моделювання.

Література

Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста. — М.: Наука, 1988.

Глобальні трансформації і стратегії розвитку / О. Г. Білорус та ін. — К.: Ін-т світової економіки і міжнар. відносин НАН України, 1998.

Моисеев Н. Н. Человек и ноосфера. — М.: Мол. гвардия, 1990.

Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: новый диалог человека с при­родой: Пер. с англ. / Общ. ред. В. И. Аршинова, Ю. Л. Климонтовича и Ю. В. Сач­кова. — М.: Прогресс, 1986.

Русский космизм: Антология философской мысли / Сост. С. Г. Семенова,
А. Г. Гачева. — М.: Педагогика-Пресс, 1993.

Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: панорама новітньої науки / Пер. з фр.
В. Шовкун. — К.: Основи, 1998.

Форрестер Дж. Мировая динамика. — М.: Наука, 1978.

Хейзинга Й. Homo ludens: В тени завтрашнего дня: Пер. с нидерл. / Общ. ред. и послесл. Г. М. Тавризян. — М.: Прогресс, 1992.

Чижевский А. Л. Космический пульс жизни: Земля в объятиях солнца. Геліотараксия. — М.: Мысль, 1995.

Шарден де П. Т. Феномен человека. — М.: Наука, 1987.

Заняття 3 (2 год)

Глобалістика і прогностика

План

  1. Прогностика як наука, її зв’язок з глобалістикою.

  2. Глобальне прогнозування: мета і основні методи.

  3. Пошукові прогнози.

  4. Нормативні прогнози.

  5. Алярмістські, апокаліптичні, максималістські тенденції в глобаль­них прогнозах.

Література

Арутюнов В. Х., Каравченко В. О. Прогностика як наука. — К.: Знання, 1975.

Бестужев-Лада И. В. Нормативное социальное прогнозирование: возможные пути реализации целей общества (опыт систематизации). — М.: Наука, 1987.

Бестужев-Лада И. В. Поисковое социальное прогнозирование: перспектив­ные проблемы общества (опыт систематизации). — М.: Наука, 1984.

Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. — К.: Основи, 1993.

Печчеи А. Человеческие качества. — М.: Прогресс, 1985.

Свинцицкий В. Н., Карчева А. Т. Город сегодня и завтра: Программно-це­левое планирование комплексного развития городов. — К.: Политиздат Украины, 1987.

Філософія: Підручник / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Каль­ний
та ін.; За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища шк., 1995. — Розд. 19.

Тоффлер А. Футурошок. — СПб.: Лань, 1997.

Шахназаров Г. Х. Грядущий миропорядок: О тенденциях и перспективах международных отношений. — М.: Политиздат, 1981.

Янч Э. Прогнозирование научно-технического прогресса. — М.: Прогресс, 1970.

Заняття 4 (2 год)

Цивілізаційні контури розв’язання
глобальних проблем сучасності


План

  1. Сучасна цивілізація і прогрес. Гуманітарні виміри прогресу.

  2. Метасоціологічні та інтегральні доктрини і теорії цивілізації.

  3. Переоцінка цінностей. «Екологічний імператив».

  4. Економічний автопілот: вибір форм власності, конвергенція, інформатизація, цефалізація.

  5. Права людини і громадянське суспільство: глобалістський аспект.

  6. «Інститути злагоди» як інструменти спрямованого розвитку.

  7. Алгоритми самоорганізації, синергічні моделі ноосферогенезу.

  8. Глобалізація і парадокси безпечного розвитку в Україні і світі. Альтернативи глобалізації. Глухі кути антиглобалізму.

Література

Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’янен­ко та ін.; Кер. авт. кол. і наук. ред. О. Г. Білорус. — К.: КНЕУ, 2001. — Розд. 2, 3.

Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием. — М.: Алгоритм, 2000. — Разд. І—ІІІ.

Крымский С. Б. Философия как путь человечности и надежды. — К.: Курс, 2000.

Моисеев Н. Н. Человек и биосфера. — М.: Мол. гвардия, 1990.

Моисеев Н. Н. Пути к созиданию. — М.: Республика, 1992.

Печчеи А. Человеческие качества. — М.: Прогресс, 1985.

Тоффлер А. Футурошок. — СПб.: Лань, 1997.

Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: панорама новітньої науки / Пер. з фр.
В. Шовкун. — К.: Основи, 1998. — Ч. ІІ, ІІІ.

Філософія: Навч. посібник / І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко, І. В. Бой­ченко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. — К.: Вікар, 1998. — С. 407—424;
554—564; 592—606.

Філософія: Підручник / Г.А. Заїченко, В.М. Сагатовський, І.І. Кальний
та ін.; За ред. Г.А. Заїченка та ін. — Вища шк., 1995. — Розд. 19. — § 3.

Швейцер А. Благоговение перед жизнью. — М.: Прогресс, 1992.

Заняття 5 (4 год)

Науково-практична конференція
«Майбутнє України в контексті глобалістики»


Питання для обговорення:

  1. Філософська думка України про глобальні проблеми сучасності.

  2. Україна між Сходом і Заходом.

  3. Цивілізаційний вибір України.

  4. Уроки Чорнобиля: екологічні, демографічні, моральні, політичні наслідки.

  5. Внесок українських учених у глобалістику.

  6. Глобалізація економічних проблем України.

  7. Трансформація системи освіти у світі вимог глобалістики.

  8. Сучасна глобалістика і проблеми інформатизації інтелектуального простору України.

  9. Глобалістські та антиглобалістські тенденції у світі і в Україні.

  10. Проблема забезпечення прав людини і розбудови правової держави з погляду глобалістики.

  11. В. І. Вернадський про ноосферогенез.

  12. Майбутнє екуменізму в Україні.

  13. Інтеграційні і дезінтеграційні процеси у світі та в Україні.

  14. Парадокси національної і міжнародної безпеки.

  15. Міжнародний тероризм як глобальна проблема і національ­ні інтереси України.

  16. Глобалізація і безпека розвитку України.

  17. Глобалізація і проблеми трансформації інформаційного простору України.

  18. Україна в системі глобальних економічних трансформацій.

  19. Глобалізація та її соціальні наслідки в Україні.

  20. Наука в Україні як фактор глобалізації.

  21. Проблеми глобалізації в програмних документах політичних партій України.

  22. Науково-технічний прогрес як фактор глобалізації в Україні.

  23. Економіка України в системі глобальних трансформацій.

  24. Майбутнє етноконфесіональних проблем в Україні з погляду глобалістики.

  25. Геополітичний статус України в сучасному світі.

  26. Ідеї В. І. Вернадського в освітньому просторі України.

  27. Концепція Всеміру О. В. Сухово-Кобиліна.

  28. Учення антропокосмізму Н. Г. Холодного.

  29. С. М. Булгаков про софійність господарювання.

  30. С. Подолинський як предтеча української глобалістики.


Кожний студент має вибрати одну із запропонованих тем для написання реферату обсягом у 15—20 сторінок. Реферат необхідно структурувати за планом і додати до нього список викорис­таної літератури. Реферат подається викладачеві на четвертому семінарі. Після перевірки рефератів складається програма завер­шального заняття-конференції, на якому кожен студент має право брати участь як доповідач, співдоповідач, активний або пасивний учасник.

Ліпші доповіді рекомендуватимуться для щорічної науково-студентської конференції і можуть бути опубліковані в матеріалах конференції.







САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ




4.1. Тест «Хто є хто?»
(За зразком першого завдання треба виконати інші.)


Відомі імена з історії глобалістики

Країна, період
життя і творчої діяльності вченого

Напрям
філософії

Внесок ученого
у філософію
і глобалістику

В. І. Вернадський

Росія, Україна, Франція, СРСР (1863—1945)

Філософсь­кий плюра­лізм, позити­візм

Учення про ноос­феру як сферу вия­ву планетарного ро­зуму, певного етапу розвитку біосфери

С. А. Подолинський










Е. Леруа










П. Тейяр де Шарден










А. Кінг










Р. Бейтсон










І. Пригожин










К. Поппер










О. Тоффлер










Д. Белл










О. Хакслі










Г. Кан










Дж. Оруелл










М. Ф. Федоров










Дж. Саймон










О. Л. Чижевський










А. Азімов










А. Печчеї










Закінчення табл.

Відомі імена з історії глобалістики

Країна, період
життя і творчої діяльності вченого

Напрям
філософії

Внесок ученого
у філософію
і глобалістику

М. М. Мойсеєв










Дж. Форрестер










Р. Арон










Ф. фон Хайєк










М. Фрідман










М. Д. Кондратьєв










Дж. Гелбрейт










Г. Маркузе










Л. М. Гумільов










А. Кларк










Е. Фромм










Б. Гаврилишин










Тест «Основні проекти
і моделі глобального розвитку


(За зразком першого завдання треба виконати інші.)

Назва проекту
або моделі

Автор

Час і місце
розробки

Коротка
характеристика

Світова динаміка (Рим­ський клуб — РК)

Дж. Форрестер

США, Массачусетський технологічний інститут, 1971

Перша глобальна модель, заснована на спрощеній екстраполяції п’яти факторів (народо­населення, індустріалізації, забруднення навколиш­нього середовища, виробництва продуктів харчування, використання при­родних ресурсів)

«Ліміти зростання» (РК)

Д. Г. Медоуз,
Д. Л. Медоуз

США, МТІ, 1972

?

Продовження табл.

Назва проекту
або моделі

Автор

Час і місце
розробки

Коротка
характеристика

«Новий погляд на розвиток» (РК)

Я. Кайя

Японія, 1973

?

«Латиноамериканська модель глобального роз­витку» (Фонд Барилоче)

А. Ерера

Аргентина, 1974

?

«Людство біля поворот­ного пункту» (РК)

М. Месарович, Е. Пестель

США—ФРН, 1974

?

«Проблеми подвійного населення» (РК)

Г. Лінеман

Голландія, Амстердамський університет, 1975

?

«Перебудова міжнарод­ного порядку» (РК)

Я. Тінберген

Голландія, 1976

?

«Майбутнє світової еко­номіки» (ООН)

В. Леонтьєв

США, 1976

?

«За межами доби марнотратства» (РК)

Д. Габор,
У. Коломбо

Італія—Ка­нада, 1976

?

«Цілі для людства» (РК)

Е. Ласло

США, 1977

?

«Європа 2000» (Європейський культурний фонд)

П. Хол

Англія, 1977

?

«До повної зайнятості і стабільності» (Організація економічного спів­робітництва і розвитку — ОЕСР)

П. Макрекен

Франція, 1977

?

«Енергія — зворотний рахунок» (РК)

Т. Монбріаль

США — ФРН, 1978

?

«Глобальна макроеко­номічна модель» (РК)

О. Оніши

Японія, 1978

?

«Зустріч з майбутнім» (ОЕСР)

Ж. Лезурн

Франція, 1978

?

«Нема меж навчанню» (РК)

Дж. Боткін,
М. Ельманджра, М. Малиця

США,
Марокко,
Румунія, 1979

?

Закінчення табл.

Назва проекту
або моделі

Автор

Час і місце
розробки

Коротка
характеристика

«Південь — Північ: стра­тегія виживання» (Комісія з питань міжнародного розвитку)

В. Брандт,
Е. Хіт,
У. Пальме
та ін.

ФРН, Анг­лія, Швеція та інші краї­ни, 1980

?

«Світовий виклик» (Між­народна футурологічна група)

Ж.-Ж. Серван- Шрейбер та ін.

Франція, 1980

?

«Третій світ»: три чверті світу» (РК)

М. Герньє

Франція, 1980

?

«Діалог про багатство і благоденство» (РК)

О. Джиарині

Італія, 1980

?

«Дороговкази у майбут­нє» (РК)

Б. Гаврилишин

Швейцарія, 1980

?

«Світ-2000» (Рада з яко­сті навколишнього середовища США)

Адміністрація президента США Дж. Картера

США, 1980

?

«Глобальне майбутнє: час діяти» (Рада з якості навколишнього середовища США)

Адміністрація президента США Р. Рей­гана

США, 1981

?

«Реалізуємо можливе: позитивний дороговказ у майбутнє» (Амери­канська асоціація РК)

Дж. Річардсон

США, 1982

?

«Гея» (Обчислювальний центр АН СССР)

М. М. Мойсеєв

СРСР, 1982

?

«У джерел майбутньо­го» (ЮНЕСКО)

А. М’боу

Франція, 1982

?

«На радість і горе: мікроелектроніка і суспіль­ство» (РК)

А. Кінг

ФРН, 1982

?

Модель  «ФОРКАСТ» (Об’єднаний комітет на­чальників штабів)

П. Страух,
Дж. Гуерта

США, 1985

?

«Перспективи» (Всесвіт­нє товариство вивчення майбутнього)

Е. Корніш

США, щоріч­ний прогноз

?

«Життя в майбутньому»

А. Азімов

США, 1985

?

4.3. Тест «Визначення базових понять»

(Скласти словник за зразком визначення
першого терміна.)



  1. Алярмізм (від фр. alarme — тривога) — песимістична характеристика глобальних прогнозів-попереджень, що породжує у людей почуття безвиході, тривоги за майбутнє, панічні настрої. Значна частина доповідей Римському клубу має алярмістський характер.

  2. Антиутопія.

  3. Біосфера.

  4. Верифікації принцип.

  5. «Відкрите суспільство».

  6. Глобалістика.

  7. Глобальне прогнозування (моделювання).

  8. Гомеостаз.

  9. Ігрове моделювання.
  10.   1   2   3   4   5


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации