Сборник авторефератов диссертаций по машинам и аппаратам легкой промышленности на украинском языке - файл n2.doc

Сборник авторефератов диссертаций по машинам и аппаратам легкой промышленности на украинском языке
скачать (534.6 kb.)
Доступные файлы (11):
n1.rtf996kb.04.10.2002 13:17скачать
n2.doc541kb.13.04.2000 13:25скачать
n3.rtf1086kb.21.11.2009 14:51скачать
n4.rtf1233kb.27.04.2004 10:55скачать
n5.rtf367kb.17.09.2002 15:43скачать
n6.rtf1891kb.29.08.2008 10:05скачать
n7.rtf791kb.09.11.2007 11:34скачать
n8.doc645kb.20.09.1999 15:57скачать
n9.rtf656kb.09.11.2007 11:35скачать
n10.rtf746kb.11.09.2008 10:11скачать
n11.rtf935kb.17.10.2006 11:05скачать

n2.doc

  1   2   3


Київський державний університет технологій та дизайну

На правах рукопису

УДК 687.053


ЩЕРБАНЬ ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ


НАУКОВІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ ШВЕЙНИХ МАШИН З РЕГУЛЬОВАНОЮ ПОСАДКОЮ МАТЕРІАЛУ

Спеціальність

05.05.10 - машини легкої промисловості

АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора технічних наук

Київ-2000


Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Київському державному університеті технологій та дизайну

Офіційні опоненти:

- доктор технічних наук професор Петко Ігор Валентинович, Київський державний університет технологій та дизайну, професор;

- доктор технічних наук професор Сілін Радомир Іванович, Технологічний університет Поділля, ректор

- доктор технічних наук старший науковий співробітник

Масленніков Юрій Іванович, Акціонерне товариство закритого типу " Український науково-дослідний інститут переробки штучних та синтетичних волокон", провідний науковий співробітник

Провідна установа – Чернігівський технологічний університет Міністерства освіти і науки України, м. Чернігів

Захист відбудеться 15 березня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.102.02 у Київському державному університеті технологій та дизайну (КДУТД) за адресою: м. Київ - 11, вулиця Немировича - Данченка, 2
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці КДУТД за адресою: м. Київ-11, вулиця Немировича - Данченка, 2

Автореферат розісланий 31 січня 2000р.

Вчений секретар


спеціалізованої вченої ради Тарасенко А.І.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найважливіших задач текстильної і легкої промисловості є кардинальне підвищення продуктивності праці і випуску високоякісної конкурентноспроможної продукції.

Ріст продуктивності праці і якість обробки виробів у швейному виробництві в значній мірі визначається технологічним устаткуванням, домінуючою частиною якого є парк швейних машин.

Швейне устаткування являє собою достатньо складну механічну систему, у котрої основними механізмами, що характеризують споживчі властивості устаткування в цілому, відповідно до державних стандартів на якість обробки, є механізми переміщення напівфабрикату виробу.

Проте застосування в галузі широкої гами матеріалів із різноманітними фізико-механічними властивостями, перехід до високопродуктивних режимів обробки призводить до істотних порушень умов взаємодії між об'єктом обробки і системами транспортування. Разом з тим, розробка нового високопродуктивного швейного обладнання, яке мало бути орієнтовано на усунення обумовлених явищ, стримується відсутність фундаментальних досліджень у цьому напрямку.

Враховуючи вище згадане, дисертаційна робота спрямована на створення високоефективних швейних машин на основі комплексного наукового дослідження взаємодії робочих органів із матеріалом, а також явищ, що обумовлюють стан останнього.

Зв'язок роботи з науковими планами. Дисертаційна робота відповідає напрямку наукових досліджень Київського державного університету технологій та дизайну (напрямок “Обладнання, системи управління технологічними процесами та контролю якості виробів”).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка наукових засад проектування швейних машин з регульованою посадкою матеріалу, спрямованих на підвищення ефективності функціонування швейного обладнання, що забезпечує високу продуктивність та якість обробки матеріалів.

Для досягнення поставленої мети були визначені і вирішені такі задачі:

  1. дослідити обробку матеріалу однорейковим рушієм швейних машин і створити математичну модель переміщення матеріалу, розробити умови оптимізації однорейкових рушіїв, а досліджуючи фізико - механічні властивості поверхні напівфабрикатів виробів, визначити структуру нових робочих органів і наукові основи їх проектування;

  2. дослідити параметри робочих органів рушіїв матеріалу на основі узагальненого силового критерію транспортування і виконати оптимізацію формотворних параметрів рушіїв робочих органів матеріалу;

  3. дослідити динаміку взаємодії рушіїв, розробити методику аналізу кінематичних структур із неінтегрованими зв'язками, а також проектування вібропоглинаючих робочих органів, із високою фрикційною спроможністю;

  4. дослідити подовжню і поперечну деформації матеріалу в зоні обробки і створити математичну модель з урахуванням пружно - дисипативних складових, а на її основі створити узагальнену математичну модель посадки диференціальним рушієм матеріалу швейної машини;

  5. розробити концепцію побудови конструктивно - уніфікованого ряду швейних машин із диференціальним рушієм, на основі якої створити нові механізми з новими транспортуючими органами, для дослідження яких розробити метод аналізу перших і других передатних функцій; вирішити задачу параметричного синтезу і розробити наукові основи проектування;

  6. розробити метод дослідження кінематичних і кінетостатичних параметрів механізмів швейних машин із неголономними зв'язками для двох- і трьохланкових груп при зовнішньому полізбудженні;

  7. розробити концепцію побудови інтегрованих голкових і двосторонніх рушіїв з урахуванням фізико - механічних властивостей оброблюваних матеріалів із регульованою посадкою, на основі якої створити нові модифікації механізмів; розробити математичні моделі і виконати параметричну оптимізацію рушіїв; розробити наукові основи їх проектування;

  8. дослідити динаміку взаємодії рушіїв матеріалу при посадці середнього прошарку матеріалу, створити математичну модель і розробити основи проектування параметрів рушіїв для регульованої посадки середнього прошарку пакета матеріалу.

    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

  9. розроблена фізична модель процесу переміщення матеріалу на швейній машині на основі дотичних напруг, що виникають у зоні взаємодії робочих органів із матеріалом;

  10. сформульовані і теоретично обгрунтовані вимоги для створення структури нових транспортуючих робочих органів, при цьому визначені основні фактори, що впливають на критерії транспортування, на основі яких уперше розроблені умови синтезу і цільові функціонали для параметричної оптимізації однорейкових рушіїв матеріалу;

  11. розроблені моделі переміщення матеріалу по критеріях зусилля транспортування та інтегрального показника якості обробки для регулярної і нерегулярної макроформи рушія з урахуванням фізико-механічних властивостей оброблюваних пакетів тканин;

  12. вирішено багатокритеріальну задачу параметричної оптимізації мікроформи рушіїв із регулярною і нерегулярною структурою на основі моделі результуючої складового зусилля транспортування;

  13. розроблені основи проектування макроформи транспортуючих робочих органів і запропонований алгоритм опису взаємодії макроформ рушія для неінтегрованих умов зв'язку в кінематичних структурах;

  14. розроблена методика створення транспортуючих робочих органів із високою фрикційною здатністю та демпфуючими властивостями;

  15. розроблено модель подовжньої і поперечної деформації матеріалу в зоні обробки транспортуючими робочими органами і методика визначення їх пружно-дисипативних складових, заснована на резонансних явищах;

  16. розроблена узагальнена математична модель посадки диференціальним рушієм матеріалу швейної машини;

  17. запропонована концепція побудови конструктивно - уніфікованого ряду машин із диференціальним рушієм матеріалу, на основі якої розроблені динамічні моделі рушіїв із новими транспортуючими робочими органами для основних модифікацій механізмів;

  18. на основі розробленого модифікованого методу подібності узагальнені і вирішені задачі кінематичного дослідження передатних функцій механізмів диференціального рушія матеріалу;

  19. проведений параметричний синтез конструктивно - уніфікованого ряду машин із регульованою посадкою нижнього прошарку в просторі адекватності модельного уявлення об'єкта;

  20. розроблений принцип декомпозиції загальної задачі параметричної оптимізації диференціальних механізмів переміщення матеріалу та алгоритм його рішення;

  21. розроблений метод проектування швейних машин із сегментовидними і високодемпфуючими транспортуючими органами диференціального рушія;

  22. запропонована концепція побудови інтегрованих голкових і двосторонніх рушіїв матеріалу з урахуванням фізико-механічних властивостей тканин і особливостей виконання технологічних операцій;

  23. розроблені і теоретично обгрунтовані узагальнені математичні моделі двосторонніх рушіїв, що працюють у режимі адаптації до матеріалу і робочих органів транспортування;

  24. розроблений метод аналізу кінематичних і кінетостатичних характеристик механізмів із неінтегрованими зв'язками структурних груп вищих порядків при зовнішнім полізбудженням;

  25. сформульовані і теоретично обгрунтовані основні умови синтезу геометричних, масо-інерційних і пружних параметрів механізмів двостороннього і голкового рушіїв матеріалу, на основі яких проведений параметричний синтез конструктивно - уніфікованих рядів механізмів на основі декомпозиційного принципу;

  26. розроблені і обгрунтовані математичні моделі голкових рушіїв матеріалу для середніх і важких тканин, та виконана, на основі розроблених умов синтезу, оптимізація параметрів для розщеплених кінематичних ланцюгів та шарнірного паралелограму коливання голководія;

  27. запропонована і обгрунтована динамічна модель рушія матеріалу швейної машини з регульованою посадкою середнього прошарку матеріалу.

    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

  28. розроблена принципово нова конструкція транспортуючих робочих органів, що дозволяє адаптовано впливати на напівфабрикат виробу, забезпечуючи при цьому ефективне регулювання посадки матеріалу і стабільність довжини стибка;

  29. запропоновано метод дослідження оцінки якості обробки напівфабрикатів виробів на швейному устаткуванні рушіями матеріалу з урахуванням фізико - механічної властивості напівфабрикату виробу і характеру виконання технологічної операції;

  30. розроблена установка для аналізу динамічного узагальненого критерію транспортування матеріалу на швейній машині;

  31. одержано за результатами експериментальних досліджень, для узагальнених груп матеріалів регресійні залежності динамічного критерію транспортування від параметрів мікро- і макроформ із регулярною і нерегулярною структурами рушіїв;

  32. розроблена інженерна методика проектування транспортуючих робочих органів із високою демпфуючою спроможністю, на основі використання ресурсозберегаючих газоплазмених технологій;

  33. визначені оптимальні параметри ланок однорейкового рушія матеріалу швейної машини зі зниженою віброактивністю системи транспортування, застосовувані для інженерних методів проектування;

  34. розроблено базові конструктивно - уніфіковані модифікації швейних машин із диференціальним адаптивним рушієм матеріалу і скороченими кінематичними ланцюгами, що спрямовано на зниження динамічної навантаженості машини в цілому і росту продуктивності праці;

  35. визначені пружно - дисипативні складові напівфабрикатів швейних виробів, що дозволяють на початковій стадії проектування рушіїв матеріалу визначати оптимальний закон прямування робочих органів;

  36. розроблені модифікації голкових і двосторонніх адаптивних рушіїв швейних машин із регульованою посадкою для легких, середніх і важких тканин з нормальною (до 5 мм) і збільшеною (до 10 мм) довжиною стибка;

  37. визначені на основі оптимізаційного синтезу масиви геометричних і масо - інерційних параметрів для різноманітних модифікацій голкових і двосторонніх рушіїв, які використовуються для інженерних методів проектування;

  38. розроблена інженерна методика проектування рушіїв матеріалу при переході через зустрічні шви і локальні стовщення;

  39. розроблено програмне забезпечення для дослідження важільних механічних систем, котре інтегровано із середовищем підтримки конструкторської документації;

  40. проведені впровадження результатів роботи і широкий виробничий іспит в науково - виробничих об'єднаннях ( НВО “Завод Арсенал” - розробка базового конструктивно - уніфікованого ряду швейних машин із вертикальною віссю обертання човника, НВО “Легпроммеханизація” – розробка нових транспортуючих органів; НВО “Либідь”, ЕКТБ УкрНДІшвейпрома Укрпромспецодяг), на ряді підприємств швейної галузі; на об'єднанні “Чернівцілегмаш” (системи автоматизованого розрахунку багатоланкових важільних механізмів);

  41. матеріали дисертаційної роботи впроваджені в навчальній процес та включені до робочих програм курсів “Машини, машини -автомати та автоматичні лінії легкої промисловості”, “Розрахунок та конструювання типових машин та автоматів”, “Основи автоматизованого проектування обладнання легкої промисловості”, а також використовуються при перепідготовці інженерно-технічних робітників.

    Особистий внесок здобувача полягає у постановці ідеї та теми дисертаційної роботи, у постановці та вирішенні основних теоретичних та експериментальних задач. Під керівництвом та за безпосередньою участю автора розроблено методики дослідження, наукові засади проектування швейних машин, що забезпечують обробку пакету матеріалу диференційним, голковим, двосторонніми рушіями з новими транспортуючими робочими органами, і вирішують питання підвищення продуктивності праці та якості виробів. Автору належать основні ідеї опублікованих робіт та винаходів, а також аналіз та узагальнення результатів роботи.

    Апробація дисертації. Основні положення і результати роботи доповідались і отримали позитивну оцінку на:

  42. наукових конференціях професорсько-викладацького складу ДАЛПУ (1988 – 1998 р.р.);

  43. на засіданнях кафедри машин легкої промисловості ДАЛПУ (1988 – 1999р.р.);

  44. засіданнях науково-технічної ради Українського науково-дослідного інституту швейної промисловості (м. Київ, 1987 – 1989 р.р.)

  45. науково-практичній конференції “Совершенствование организации и повышение эффективности поточного производства в легкой промышленности” (м. Київ, 1988р.);

  46. засіданні науково-технічної ради Всесоюзного науково-досвідного інституту скловолокна та склопластику (м. Київ, 1989р.);

  47. республіканській науково - методичній конференції у Московському технологічному інституті легкої промисловості (м. Москва, 1990р.);

  48. науково-технічній конференції “Новое в технике, технологии и организации швейного производства” (м. Ужгород, 1991р.);

  49. засіданні технічної ради СКО виробничого об’єднання “Завод Арсенал” (1989 – 1992р.р.);

  50. науково-технічній конференції “Системы автоматизированного проектирования и управления в легкой промышленности” (м. Київ, 1993р.);

  51. засіданні технічної ради Державного підприємства “Чернівцілегмаш” (1993,1994 р.р.);

  52. спеціалізованій виставці обладнання легкої, шкіряної та взуттєвої промисловості (м. Київ, 1996р.);

  53. машинобудівному об'єднанні фірми Пфафф (Pfaff) (м. Кайзерслаутерн, ФРН, 1999р.);

  54. науково-технічній конференції “Проблеми легкої і текстильної промисловості на порозі нового століття” (м. Херсон, 1999р.);

    Дисертація доповідалась повністю і отримала позитивну оцінку на:

  55. засіданні кафедри машин та апаратів легкої промисловості Технологічного університету Поділля (м. Хмельницький, 1999р.);

  56. на науковому семінарі факультету технологічного обладнання та систем управління ДАЛПУ (м. Київ, 1999р.);

  57. засіданні кафедри машин та апаратів виробництв хімічних волокон і текстильної промисловості Чернігівського технологічного інституту (м. Чернігів, 2000р.)

Публікації. За темою дисертації опубліковано 56 робіт, серед яких: 26 наукові статті в журналах, 8 тез наукових конференцій, 10 депонованих наукових статей, 4 звіти з науково-дослідних робіт і 8 авторських свідоцтв СРСР та патенту Російської Федерації на винаходи. Список опублікованих основних праць автора за темою дисертації наведено в авторефераті нижче.

На захист автор виносить: наукове обгрунтування та розв'язання важливої науково-технічної проблеми - розробка наукових засад проектування швейних машин з регульованою посадкою матеріалу на основі встановлення закономірної зміни кінематичних, динамічних, параметричних характеристик механізмів рушіїв матеріалу та робочих органів з адаптивними властивостями і створення оптимальних умов функціонування механічних систем транспортування при детермінованому впливі; науково обгрунтовані розробки нових конструктивно-уніфікованих механізмів і робочих органів транспортування, які забезпечують розв’язання значної прикладної проблеми швейного машинобудування - підвищення продуктивності швейного обладнання та якості обробки матеріалів.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації 417 сторінок, із них 46 сторінок займають ілюстрації, 14 сторінок -таблиці, 43 сторінки - додатки, 27 сторінок - літературні джерела з 298 найменувань. Обсяг основної частини дисертації становить 287 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, поставлено мету та сформульовано задачі досліджень.

Перший розділ присвячений огляду літературних джерел для вивчення стана питань, що відносяться до теми. Огляд здійснювався системно і відповідно до поставлених цілей і задач дослідження з напрямків: моделювання переміщення матеріалу на швейних машинах; явище посадки матеріалу і засоби регулювання взаємного зсуву прошарків матеріалу; системи транспортування швейних машин і питання, пов'язані з проектуванням механізмів і робочих органів .

Встановлено, що практично відсутні дослідження пов'язані з моделюванням процесу транспортування матеріалу на швейній машині, а наявні недостатньо коректно описують об'єкт обробки. Так у ряді робіт, як при теоретичному, так і при експериментальному дослідженнях, об'єкт транспортування розглядався як абсолютно тверде тіло, без урахування складових його фізичних властивостей консервативних і дисипативних. Не враховувався загальний вплив на поводження пакета матеріалу в площинах впливу рушіїв і площини його переміщення.

Посадка матеріалу розглядалася в основному як явище статичного характеру, обумовлена параметрами робочих органів транспортування, без урахування динаміки процесу переміщення і на цій основі формувалися вимоги до регулювання взаємного зсуву прошарків матеріалу і відповідні технічні рішення.

При розробці систем транспортування не враховувались у сукупності особливості виконання технологічних операцій і динамічна навантаженість, був відсутнім елемент адаптивності устаткування до широкої гами оброблюваних матеріалів із різноманітними фізико-механічними властивостями.

Питання проектування механічних систем транспортування швейних машин і робочих органів спрямовано в основному на конструктивне і функціональне удосконалювання і часто обмежуються рамками суто прикладних задач, а питання теоретичного плану, рішення котрих необхідно для розвитку теорії проектування швейних машин, порушені в обмеженій кількості робіт. Дослідження динаміки механізмів рушіїв швейних машин у сучасній постановці не одержали належного розвитку і їх вивчення знаходиться на початковому етапі.

Другий розділ присвячений розробленню концепції побудови нових транспортуючих робочих органів швейних машин і створенню наукових основ їх проектування для забезпечення ефективного регулювання посадки за рахунок адаптованого впливу рушіїв на матеріал.

У основу ефективного регулювання посадки матеріалу прийнято умови обробки напівфабрикатів на швейній машині при відсутності зсуву об'єкта транспортування відносно поверхні рушія матеріалу. Досягається відсутність зсуву напівфабрикату виробу щодо площини рушія зовнішнім впливом, величина якого повинна як мінімум, бути рівна силі, перешкоджаючий переміщенню об'єкта обробки. Під силами, що перешкоджають переміщенню напівфабрикату виробу, розглядаються сили тертя матеріалу об направляючі та формуючі пристосування, роздільні пластини, притискні устрої, вплив оператора на напівфабрикат виробу. Стосовно до однорейкового рушія матеріалу швейної машини зусилля транспортування має вид :

F? =(? 0k bk ( 1+ ( )2)1/2)dx)cos? +bp ?

( 1+ ( )2)1/2/tga)sin? + ? 0p lp bp ,

(1)

де , - сила питомого тертя матеріалу відповідно до криволінійної і прямолінійної направляючих;

bk ,bp - ширина, відповідно криволінійної і прямолінійної направляючих;

- функція, що описує криволінійну ділянку направляючої;

- кут нахилу елементарної смужки криволінійної ділянки направляючої;

? - ?орсткість пакета матеріалу;

- деформація матеріалу на криволінійній ділянці направляючої;

lp - довжина прямолінійної ділянки направляючої.

Питома сила тертя ?0i залежить від зусилля взаємодії між транспортуючими робочими органами та ефективної площі контакту матеріалу з рушієм.

Зусилля взаємодії досліджено на однорейковому рушії матеріалу, динамічна модель якого, для випадку кінематичного збудження, описувалася неоднорідним диференціальним рівнянням другого порядку, де функцію зовнішнього впливу апроксимовано рядом Фур'є.

Рівняння зусилля взаємодії отримано при початкових умовах інтегрування

t=0; P=F0; , значеннях

; і має вид :



(2)








де - жорсткість відповідно замикаючого пружного елемента, притискної лапки, рушія матеріалу, голкової пластини;

- коефіцієнт демпфування механізму рушія;

- приведена маса механізму;

- початкове зусилля притиснення матеріалу.

Для оптимізації зусилля взаємодії стосовно до рейкового рушія запропонована основна умова синтезу виду :



(3)

де ai - i -е значення функції обмеження на простір функціональних і кінематичних параметрів механізму;

?i - i -й коефіцієнт, що враховує виконання функцій обмеження;

r - коефіцієнт, що залежить від характеру досліджуваної поверхні відгуку, варіювався в межах від 1 до 4.

Система функціональних обмежень визначалася по припустимих критеріях:

- відхилення від рівнобіжності прямування:

,

(4)

де jh ,jv - кути повороту головних ланок кінематичних ланцюгів відповідно горизонтальних і вертикальних переміщень робочого органа;

yif ,yit - значення вертикальної складової функції положення відповідно передньої і останньої точок, що належить транспортуючому органу;

n - кількість обчислень функціонала (3) на фазі транспортування матеріалу;

V; Vi - коефіцієнт робочої ходи механізму для досліджуваної і i-тої базової структури механізму;

Zj - ваговий коефіцієнт, що характеризує вимоги до "жорсткості" дотримання умови на рівнобіжність прямування для різноманітних фаз переміщення робочого органа;

k - кількість положень робочого органа для j -тої структури механізму;

N - кількість досліджуваних механізмів;

y - коефіцієнт узгодження ітераційного процесу виконання умови по рівнобіжності,

- відхилення від прямолінійності :



(5)

де h, himax - максимальна висота виходу середньої точки робочого органа над лінією голкової пластини для досліджуваної і i-тої базової структури;

jр ,jp i - кут повороту головного вала машини відповідний робочій ході транспортуючого органа при заданій довжині стибка для досліджуваної і і -тої базової структури;

ym - функція положення середньої точки поверхні робочого органа;

b - коефіцієнт узгодження ітераційного процесу виконання умови по прямолінійності.

Для створення оптимальних умов взаємодії рушіїв із матеріалом сформульовані основні вимоги до нових транспортуючих органів:

- робоча поверхня рушія повинна мати мікронерівність, розмірні параметри якої, дозволяли б взаємодіяти з елементарними волокнами матеріалів;

- форма і висота цієї мікронерівності повинна забезпечувати зчеплення з максимальною кількістю елементарних волокон;

- для забезпечення достатнього зусилля переміщення напівфабрикату виробу з елементарними волокнами повинна взаємодіяти максимальна площа робочої поверхні рушія;

- параметри форми і висоти мікронерівності повинні виключити можливість ушкодження матеріалу на фазі транспортування при різноманітних технологічних режимах обробки.

Відповідно до основних вимог для нових транспортуючих органів уперше запропоновано і дано визначення макро- і мікроструктур із регулярною і нерегулярною формами рушіїв матеріалу.

У основу розроблення нових рушіїв матеріалу покладена концепція створення додаткових транспортуючих площин, параметри яких визначалися на основі рішення двокритеріальної задачі максимізації результуючої складового зусилля транспортування і інтегрального показника обробки матеріалу в залежності від зусилля взаємодії між робочими органами Р , площі транспортування S , розміру мікронерівності H.

Інтегральний показник обробки матеріалу на швейній машині визначався по функції Гомперца як середній геометричний розмір, де всі критерії - стирання, пилингуємість, закочуваємість ворсу розглядалися як рівнозначні :

,

(6)

де n - кількість критеріїв в інтегральному показнику ( n = 3);

- i - й критерій інтегрального показника обробки матеріалу;

- параметр, що враховує розмірну характеристику по i - у критерію.

Результуюча складова зусилля транспортування визначалася по :

Dj = Tj - Qj ,

(7)

де Tj - зусилля транспортування матеріалу при j -й фазі зусилля взаємодії між робочими органами;

Qj - зусилля зсуву матеріалу при j -й фазі зусилля взаємодії між робочими органами.

Фази взаємодії j=I при 2H Ј P Ј 10H, j=II при 11H Ј P Ј 50H.

Рівняння регресії результуючої складового зусилля транспортування і інтегрального показника обробки матеріалу для мікроструктури рушія з регулярною формою для основних груп матеріалів має вид:

- тканина платте-сорочкової групи, комбіноване переплетіння :

DI=1.27P-5.28*10-3S-3.53*10-2H+1.19*10-3PS+2.23*10-5PH+

+6.39*10-3SH-0.13* 10-2P2-1.33*10-3S2-2.09;

DII=0.65P-0.09S+0.12H+1.89*10-3 PH+2.36*10-4SH-1.28*

*10-2P2+ 1.74*10-4S2 -5.69*10-4H2-1.09;

G=-2.86*10-2P+3.04*10-4S-9.29*10-4H-2.82*10-5PH+

+3.75*10-4P2+4.45*10-6H2+0.972,

- тканина плащової групи :

DI=0.83P+1.89*10-2S+1.51*10-2H-4.01*10-4PS+

+1.71*10-3PH-7.36* 10-2P2-7.75*10-5S2-0.96;

DII=0.12P-8.38*10-2S+9.41*10-2H+2.46*10-4 PS+

+2.74*10-4SH+ 1.49*10-4S2 -2.77*10-4H2+2.78;

G=-3.46*10-2P+1.07*10-3S-5.32*10-4H+1.92*10-5PS+

+3.50*10-4P2+2.96*10-6S2+1.14,

- тонкосукняна тканина костюмної групи :

DI=0.94P-3.58*10-2S+5.78*10-2H+3.60*10-3PH-

-5.34*10-4PS-0.12P2+1.30*10-4S2-2.09*10-4H2+0.08;

DII=0.14P-0.06S+0.18H+4.52*10-4SH-3.2*10-5S2-6.78*10-4H2-6.68.

G=-3.37*10-2P-7.56*10-4S+7.54*10-4H-1.53*10-5PH+

+2.62*10-5PS+3.68*10-4P2+2.66*10-6S2+0.93.

Для мікроструктури рушія з нерегулярною формою при обробці матеріалів пальтової групи:

DI,II=-0.89P0.06S1.97R + 44.85L + 8*10-4PS+0.37PR + 0.12PL+

+ 2.39*10-2SL + 1.39*10-3P2-1.60*10 - 4S2 - 7.53L2- 61.46;

G=-1.08*10-2P-2.74*10-3-1.81*10-2R+5.55*10-3L+1.73*10-5PS+

+3.43*10-3PR+4.45*10-4SL-6.14*10-2RL+0.97,
  1   2   3


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации