Борзенко О.І., Гетьманець М.Ф. Українська мова та література. Довідник. Книга 2 - файл Borzenko_Hetmanets_Ukr_mova_ta_literatura._Dovidnyk._Knyha_2_Ukr_literatura_2008.doc

приобрести
Борзенко О.І., Гетьманець М.Ф. Українська мова та література. Довідник. Книга 2
скачать (974.3 kb.)
Доступные файлы (1):
Borzenko_Hetmanets_Ukr_mova_ta_literatura._Dovidnyk._Knyha_2_Ukr_literatura_2008.doc1822kb.09.04.2008 14:58скачать

Borzenko_Hetmanets_Ukr_mova_ta_literatura._Dovidnyk._Knyha_2_Ukr_literatura_2008.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   53
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

чого постав яскравий феномен української народної християнської субкультури.

Історико-героїчні легенди та перекази розповідають про важливі події з українсь­кої минувшини, звеличують патріотизм на­родних героїв, змальовують їх подвиги. Фі­зичні й духовні риси персонажів цих творів відчутно перебільшуються, підкреслюється їх незвичайний розум, винахідливість, дале­коглядність, іноді надприродні властивості. В образах героїв історико-героїчних легенд та переказів втілилися колективні уявлення про справедливих і мудрих народних ватаж­ків — захисників усіх скривджених і знева­жених.

На відміну від казки, легендам та пере­казам не властива стійка оповідна органі­зація. У них відсутні стереотипні оповідні елементи — зачини, повтори, словесні фор­мули. Головне передати певну інформацію, причому, як правило, у формі довільної ім­провізації.

Легенди та перекази мають велике пізна­вальне та виховне значення. Вони несуть у собі інформацію про різноманітні прояви духовного життя людей, розкривають спосіб їх мислення та характер сприйняття світу, дозволяють краще пізнати своєрідність на­ціонального характеру українців.

Думи та історичні пісні ••••••••••• Важливу сторінку української народної сло­весності становлять думи та історичні пісні. Вони представляють масштабну епіч­ну картину історичного життя українського народу. Думами називають епічні та ліро-епічні твори на історико-героїчну та соціаль­но-побутову тематику, які виконуються ре­читативом під акомпанемент кобзи, банду­ри або ліри. Дума як жанр народної поезії сформувалась у XV ст. Найдавніші повні за­писи дум відомі ще з XVII ст. Термін дума в сучасному його розумінні утвердився на початку XIX ст., тоді ж було зібрано й за­писано більшість відомих дум.

Жанр думи вимагає від виконавця ви­сокого рівня професійної підготовки. Вико­навців народних дум називають кобзарями, бандуристами, лірниками. Щоб оволодіти необхідною технікою гри, кобзар нерідко проходив досить тривалий період учнівства.

Існували навіть спеціальні школи коб­зарської майстерності.

Тематика дум різноманітна. Серед них є твори на історико-героїчні теми, в яких зма­льовано боротьбу українського народу проти чужоземних загарбників («Козак Голота», «Івась Удовиченко, Коновченко», «Отаман Матяш старий»). У цих творах народ услав­лює своїх героїв, підносить почуття патріо­тизму. В окремий цикл виділяються думи, які розповідають про перебування полонених у неволі, їх поневіряння, прагнення вирвати­ся з чужини та повернутися на батьківщину («Плач невольників», «Маруся Богуславка», «Самійло Кішка», Втеча трьох братів із го­рода Азова, з турецької неволі»). Чимало дум присвячено змалюванню подій націо­нально-визвольної війни 1648-1654 рр„ під проводом гетьмана Богдана Хмельницького (« Хмельницький та Барабаш », «Перемога під Корсунем», «Хмельницький і Василій Молдавський»), У них оспівується герої­ка визвольної війни, дається висока оцінка діяльності гетьмана та найкращих представ­ників козацької старшини. В деяких думах розкриваються побутові теми, що пов'язані переважно з морально-етичними аспектами народного життя («Удова і три сини», «Брат і сестра»).

Думи мають специфічну, властиву тіль­ки для них художню організацію. Практич­но кожна дума має зачин (заспів, заплачку) і традиційну кінцівку (славослів'я). Особ­ливістю думи є використання нерівноскла­до­вого вірша (від чотирьох до тридцяти складів у рядку). Думи не мають поділу на строфи, натомість складаються з мовних ти­рад, або періодів, з різною кількістю рядків, причому кожна тирада формулює окрему за­вершену думку. Дума, як правило, викорис­товує дієслівну риму, що надає виконавцям широкий простір для імпровізації.

З народними думами тематично спорід­нені історичні пісні. Вони, як і думи, ви­никли ще в XV ст. У них розповідається про справжні історичні події та реальних історичних осіб. Допускаючи елемент ху­дожнього домислу, історичні пісні не міс­тять фантастики та уникають надмірної гіперболізації. Вони мають строфічну будо­ву та використовують рівноскладове віршу­вання.

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

В центрі історичної пісні — драматична подія, яка проливає світло на характер пев­ної історичної епохи. В історичних піснях яскраво виявилась народна свідомість: у них даються засновані на принципах народної моралі характеристики подій та особистос­тей, висловлюється критичний, оціночний погляд на соціальні процеси. Тематично іс­торичні пісні пов'язані з різними епізодами боротьби народу проти чужоземної експансії та з громадянськими процесами в українсь­кому суспільстві.

Думи та історичні пісні відіграли поміт­ну роль у процесі становлення національної само­свідо­мості українців. Вони фіксували й поширювали колективний досвід, який сприяв утвердженню в народній пам'яті уявлення про спільну історичну долю етніч­ної спільноти. Ці твори відчутно вплинули на розвиток художньої літератури, постачаючи теми, мотиви та образи з українського історичного життя.

Народні балади ••••••••••••• Народна балада — це ліро-епічний твір з драматичним напруженим сюжетом, у якому розповідається про події з особис­того, родинного та громадського життя. Не­рідко в баладі наявні елементи фантастики та героїка. У баладному творі дійсність по­стає переважно крізь призму драматичних і трагічних подій з особистого життя пер­сонажів. Сюжет балади несе в собі повчаль­ну, моралізаторську настанову. Нерідко вона посилюється окремими повчальними узагальненнями (частіше кінцівками, рід­ше зачинами). Оповідь у баладі динамічна, драматизована, зосереджена на розвитку подій, психологічні характеристики пер­сонажів досить стислі, економні. Значну роль в художній організації балади відіграє діалог, який сприяє повнішому розкриттю характерів персонажів. У баладних творах яскраво представлена народна символіка, нерідко зустрічаються міфологічні мотиви (найчастіше — метаморфоза, перетворення людини на об'єкт природного світу). Для балади характерне також використання прийому гіперболи, особливо в творах на історико-героїчну тематику, коли виникає потреба підкреслити незвичайні фізичні чи

духовні властивості героя, посилити драма­тизм ситуації.

Українські народні балади мають давнє походженні. Вони виникли шляхом транс­формації та синтезу елементів інших фоль­клорних жанрів — календарно-обрядових та родинно-обрядових пісень, казок, легенд, замовлянь. Найбільш сприятливим і про­дуктивним періодом для розвитку українсь­кої балади були XV-XVII ст. У сучасному значенні термін балада використовується з початку XIX ст. На сьогодні відомо близь­ко трьохсот сюжетних типів українських балад.

Українські балади різноманітні за тема­тикою. Вони об'єднують твори про трагічні випадки з особистого й родинного життя та про драматичні суспільні й історичні події. Значна частина балад змальовує дошлюбні взаємини і драматичні епізоди, пов'язані з коханням. Родинно-побутові балади роз­кривають традиційну сферу сімейних відно­син з її моральним устроєм та стереотипами. Балади на історичну тематику близькі до історичних пісень, однак вони не ставлять за мету відобразити певну подію, а зосеред­жуються на вираженні емоцій, викликаних цією подією. Окремі балади звертаються до соціальних сторін народного життя. За своєю внутрішньою організацією вони наближа­ються до соціально-побутових пісень.

Українські балади передають багатий колективний моральний досвід, розкрива­ють спектр народних поглядів на кохання та дошлюбні взаємини, в лірико-драматичному ключі осмислюють усі етапні моменти людського життя. Не дивно, що баладний матеріал знайшов широке використання в художній літературі. Митці слова зверта­ються до балад не лише за темами, сюжета­ми й мотивами. Балади приваблюють знач­ним духовним і пізнавальним потенціалом, оскільки несуть чимало цінної інформації про своєрідність національного характеру українців.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   53


УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации