Курсовая работа - Отчет о педагогической практике по музыке в младших классах общеобразовательной школы - файл n1.doc

Курсовая работа - Отчет о педагогической практике по музыке в младших классах общеобразовательной школы
скачать (272.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc273kb.08.07.2012 19:10скачать
Победи орков

Доступно в Google Play

n1.doc

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА
ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВ
КАФЕДРА МЕТОДИКИ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ТА ХОРОВОГО ДИРИГУВАННЯ

ЗВІТ З ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

В МОЛОДШИХ КЛАСАХ

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ


Студентки 4 курсу

заочного відділення

Клещерової Ірини Миколаївни
Керівник практики – Савчук Г. С.


КИІВ - 2005
ЗМІСТ
Звіт з педагогічної практики
Щоденник з педагогічної практики
Плани-конспекти проведених уроків (8)
Конспекти відвіданих уроків (3)
Сценарії проведених позаурочних заходів (2)
Психолого-педагогічна характеристика учня

ЗВІТ

з педагогічної практики

студентки 4-го курсу

заочного відділення

Клещерової Ірини Миколаївни
Протягом лютого-березня 2005 року я проходила педагогічну практику в 1-4 класах СШ № 20 м. Києва. За час практики я ознайомилася з обладнанням кабінету музики, використовувала технічні засоби в своїй роботі з класом (магнітофон, програвач компакт-дисків, плакати, дошка). Була присутня на двох уроках музики та уроці французької. Провела 1 урок музики в 1-му класі, 4 уроки – в 2-му класі, 3 уроки – в 4-му класі. Також приймала участь в підготовці та проведенні 2 позаурочних заходів – утренника “Весна-красна” в 3-іх класах та “Родинного свята” в 4-х.

Під час практики ознайомилася з програмою по музиці в молодших класах та підручником Лобової, користувалася ними при підготовці та проведенні уроків. Допомагала вчителю підбирати музичні приклади для ілюстрування тем, які проходяться. Ознайомилася з тим, як треба будувати комплексний урок музики, намагалася здійснювати такий підхід у власній роботі. Спостерігала стиль керування класом двох вчителів, зробила для себе висновки щодо того, як мені треба встановлювати контакт з дітьми, налагоджувати контакт. Намагалася в своїй роботі, з одного боку, не подавляти власну активність і невимушеність поведінки дітей, з другого, не допускати порушень в структурі уроку. Це є для мене трудним, оскільки я схильна до ліберального стилю взаємин, і мені важко використовувати тиск. Втім діти були досить дисципліновані, і серйозних проблем з поведінкою не виникало. Під час уроків не завжди вдавалося захопити учнів (хоча присутня вчителька вважала уроки досить вдалими). Відмічалися певні труднощі також під час проведення вокально-хорової роботи, оскільки раніше я ніколи нічим подобним не займалася. Діти співали не дуже злагоджено, але, враховуючи короткочасність моєї роботи з ними, я не пробувала щось тут змінювати. Відчула також певну недостатність у володінні диригентською технікою. Що стосується до матеріально-технічних умов, бракувало програвача для звичайних пластинок; програми для слухання приходилося вдома переписувати на магнітофонні касети.

Практику вважаю корисною для себе. Зауваження до організаторів практики – треба давати студентам виклик до практики, оскільки без нього мене не хотіли брати в школу.

Клещерова
Щоденник

з педагогічної практики

студентки 4-го курсу заочного відділення

Клещерової Ірини Миколаївни


Дата

День

Зміст роботи

21.02.05

понеділок

Знайомство з директором.

24.02.05

четвер

Знайомство з вчителем музики, ознайомлення з обладнанням кабінету музики, навчальною програмою з музики.

Присутність на уроці музики в 2Б класі.

Присутність на підготовці до утренника в 3 класах (продленка).

25.02.05

п’ятниця

Проведення 1-го уроку музики в 2А класі.

Присутність на уроці французької мови в 4А класі.

Участь в підготовці до утренника в 3 класах.

04.03.05

п’ятниця

Проведення 2-го уроку музики в 2А класі.

Проведення 1-го уроку в 4А класі.

Участь в підготовці до утренника в 3 класах.

05.03.05

субота

Утренник в 3-х класах.

11.03.05

п’ятниця

Проведення 3-го уроку музики в 2А класі.

Проведення 2-го уроку музики в 4А класі.

14.03.05

понеділок

Проведення уроку музики в 1Б класі.

Присутність на уроці музики в 4В класі.

18.03.05

п’ятниця

Проведення 4-го уроку музики в 2А класі.

Проведення 3-го уроку музики в 4А класі.

Репетиція до свята в 4-х класах.

19.03.05

субота

Свято в 4-х класах.


Урок № 1 в 1 класі



Тема уроку: Зустріч весни.

Мета уроку: Ознайомлення з образами весни та природи в музиці.

Музичний матеріал: поспівка “Зозуля”;

П. Чайковський “Пісня жайворонка”;

українська народна пісня “Ой минула вже зима” (обр.

Дремлюги).

українська народна веснянка “Ми кривого танцю

йдемо”;

українська народна пісня “Ой єсть в лісі калина” (обр.

Ревуцького)

Обладнання: магнітофон та запис для слухання музики.

Хід уроку


  1. Музичне привітання.

Повторення дітьми елементарних ритмів, що вистукує вчитель.

  1. Повідомлення теми уроку.

В яку пору року можна почути такий пташиний галас?

Сьогодні ми з вами зустрічаємо весну. Її ждуть всі.

  1. Робота над вокально – хоровими вправами.

  1. Слухання музики.

А тепер послухаємо, як композитор Чайковський зобразив жайворонка в своїй п’єсі.

  1. Робота над піснями.

  1. Підсумок уроку.

  1. Домашнє завдання.

  1. Прощання та вихід учнів.


Урок № 1 в 2 класі



Тема чверті: Музичні звуки та їх властивості.

Тема уроку: Сім сестриць – чарівниць.

Мета уроку: вивчення назв нот, їх розміщення на нотоносці, актуалізація і поглиблення знань у різних видах діяльності.

Музичний матеріал: поспівка “Весна” (Добровольська, № 8);

пісня О. Злотника та М. Сингаївського “Цвіт землі”;

П. Чайковський “Мама”

Обладнання: плакати із зображенням нот та інших знаків музичного запису (пауз, ключів).

Хід уроку


  1. Музичне привітання.

  2. Повідомлення теми уроку.

Дітям пропонується виконати завдання та відповісти на запитання:

  1. Слухання казки про ноти (підручник Лобової, стор. 72-74) та первинне ознайомлення з їх назвами. По ходу читання казки дітям демонструються плакати із записом відповідних нот.

  2. Запис нот в зошит; проспівування звукоряду разом зі вчителем.

  3. Робота над вокально-хоровими вправами.

  1. Робота над піснями.

Продовження роботи над піснею О. Злотника та М. Сингаївського “Цвіт землі”:

  1. Слухання музики.

Знайомство з п’єсою П. Чайковського “Мама”:

  1. Підсумок уроку.

Пропонуються питання:

  1. Домашнє завдання.

  1. Прощання та вихід учнів.

Урок № 2 в 2-му класі


Тема чверті: Музичні звуки та їхні властивості.

Тема уроку: Ноти та клавіші.

Мета уроку: Створення поняття про звукоряд. Загальне ознайомлення з фортепіанною клавіатурою і розміщенням нот на клавіатурі. Загальне уявлення про гаму, мажорний і мінорний лади, тоніку. Закріплення знань у різних видах діяльності.

Музичний матеріал: поспівка “Весна”

Л. Бетховен “Весело – сумно”;

Пісня О. Злотника та М. Сингаївського “Цвіт землі”

Обладнання: плакат із зображенням клавіатури фортепіано та відповідними нотами на нотному стані.

Хід уроку


  1. Музичне привітання.

  2. Повідомлення теми уроку.

Постановка питань:

Знайомство з поняттям “звукоряд” (це послідовний рух звуків у висхідному чи низхідному порядку).

Спів до - мажорного звукоряду вгору та вниз по запису із сольфеджуванням.

Знайомство з плакатом, що зображує клавіатуру. Питання:

Знайомство з поняттями: гама – частина звукоряду в межах октави;

інтервал – співвідношення двох звуків за висотою;

октава – інтервал між двома однойменними нотами;

лад – поєднання звуків з різною висотою, що тяжіють один до одного;

тоніка – головний, найстійкіший звук ладу.

Найбільш відомі лади – мажор та мінор. У них різний характер звучання.

(Запис нових слів в зошиті)

  1. Слухання музики.

Знайомство з п’єсою Л. Бетховена “Весело – сумно”.

  1. Робота над вокально-хоровими вправами.

  1. Робота над піснею.

Продовження роботи над піснею О. Злотника та М. Сингаївського “Цвіт землі”.

Особлива увага звертається на інтонацію та на ритмічну точність виконання шістнадцятих, а також чіткість дикції.

  1. Підсумок уроку.

Обговорення питань:

  1. Домашнє завдання.

  1. Прощання та вихід учнів.

Урок № 3 в 2-му класі



Тема чверті: Музичні звуки та їхні властивості.

Тема уроку: В країні Гучно – Тихої Луни.

Мета уроку: актуалізація та поглиблення знань про гучність як властивість музичних звуків. Позначення гучності (закріплення в різних видах діяльності).

Музичний матеріал: поспівка “Весна”;

пісня О. Злотника та М. Сингаївського “Цвіт

землі”;

п’єса Д. Кабалевського “Сурмач і луна”.

Обладнання: плакати з музичними ребусами, що містять назви нот;

плакат зі знаками динаміки.

Хід уроку


  1. Музичне привітання.

  2. Повідомлення теми уроку.

Повторення матеріалу минулих уроків:

Пропозиція відповісти, що зображено на новому плакаті (знаки динаміки).

Повідомлення про те, що гучність (сила звучання) є одною з важливих властивостей музики.

  1. Слухання музики.

П’єса Д. Кабалевського “Сурмач і луна”:

  1. Музично – дидактична гра.

Гра “Музична луна”: діти хором повторюють за вчителем поспівки (“Ку-ку”, “Ау”, “Дін-дон”) в контрастній динаміці, потім комусь з дітей пропонується проспівати як поспівку будь-яке коротке слово і обрати когось, хто за ним повторить його мов луна; потім той, хто зображував луну, обирає когось іншого на цю роль і пропонує йому нове слово та ін.

Знайомство зі знаками динаміки (вірш у підручнику Лобової, стор. 85).

Запис знаків у зошит.

  1. Робота над вокально – хоровими вправами.

  1. Робота над піснями.

Продовження роботи над піснею О. Злотника та М. Сингаївського “Цвіт землі”:

  1. Підсумок уроку.

Питання:

  1. Домашнє завдання.

  1. Прощання та вихід учнів.

Урок № 4 в 2-му класі


Тема чверті: Музичні звуки та їх властивості.

Тема уроку: Королева гучності.

Мета уроку: Поняття про динаміку як засіб музичної виразності та її роль у музиці (на основі сприйняття музичних творів), динамічні відтінки.

Музичний матеріал: поспівка “Дудочка” (збірка Добровольської, №

10);

пісня В. Таловирі та Л. Забашти “Рідній

вчительці”;

Л. Бетховен “Турецький марш” (фортепіанна

транскрипція).

Обладнання: магнітофон, запис п’єси Бетховена.

Хід уроку


  1. Музичне привітання.

  2. Повідомлення теми уроку.

Питання:

Поняття динаміки (це сила, гучність музичного звучання). Динамічні відтінки є засобом музичної виразності.

Розміщення знаків динаміки в порядку зростання гучності (поняття про крещендо) та убивання (димінуендо) – порівняння з наближенням чогось та віддаленням.

  1. Слухання музики.

Твір Л. Бетховена “Турецький марш” (фортепіанна транскрипція):

  1. Музично-дидактична гра.

Ритмічно-динамічна луна - прохлопування простих ритмів в змінній динаміці (всі разом після вчителя).

  1. Робота над вокально – хоровими вправами.

  1. Робота над піснями.

Початок роботи над новою піснею – “Рідній вчительці” В. Таловирі та Л. Забашти:

      1. який настрій пісні;

      2. в якому ладі (мажорному чи мінорному) вона написана

  1. Підсумок уроку.

Питання:

  1. Домашнє завдання.

  1. Прощання та вихід учнів.

Урок № 1 в 4-му класі


Тема чверті: Країна танців.

Тема уроку: Царство бальних танців (початок).

Мета уроку: Знайомство із старовинними танцями.

Музичний матеріал: поспівка “Спи, моя мила” (збірка Добровольської

№ 13);

українська народна пісня “Подоляночка”;

Гендель “Менует”;

Танєєв “Менует”.

Обладнання: магнітофон, записи для слухання.

Хід уроку


Ритмічний диктант (вчитель вистукує ритм, клас повторює; вчитель пише 2 простих ритми на дошці, вистукує їх і пропонує класу визначити, який ритм він простукав).

Сольфеджування простих поспівок, записаних на дошці.

Сьогодні ми поговоримо про старовинний танець менует.

Зараз ми послухаємо менует композитора Генделя.

Менует – символ французької культури 18 століття. Вона була зруйнована в кінці століття внаслідок Великої французької буржуазної революції. В той час було страчено багато людей, особливо тих, що належали до вищих класів, були носіями витонченої культури. Життя людини знецінювалося. Будь-хто міг з вершини благополуччя впасти на саме дно. Про таку непередбаченість людської судьби російський композитор Танєєв написав романс, і назвав він його “Менует”. Зараз ми його послухаємо.

3. Робота над вокально – хоровими вправами.

  1. Робота над піснями.

Початок роботи над новою піснею – “Подоляночка” :

  1. Підсумок уроку.

Питання:

  1. Прощання та вихід учнів.



Урок № 2 в 4-му класі


Тема чверті: Країна танців.

Тема уроку: Царство бальних танців (продовження).

Мета уроку: Знайомство із старовинними танцями.

Музичний матеріал: поспівка “Спи, моя мила” (збірка Добровольської

№ 13);

українська народна пісня “Подоляночка”;

російський полонез 18 століття “Взыграйте,

струны лиры”;

Ф. Шопен “Полонез As dur”.

Обладнання: магнітофон, записи для слухання.

Хід уроку


Ритмічний диктант (вчитель вистукує ритм, клас повторює; вчитель пише 3 простих ритми на дошці, вистукує їх і пропонує класу визначити, який ритм він простукав).

Сольфеджування простих поспівок, записаних на дошці.

Повторення пройденого на минулому уроці. Питання:

Сьогодні ми познайомимося з іншим старовинним танцем – полонезом. Хто знає, що означає слово Polonaise? Це польський танець, який так само, як і менует, має народне походження. Він також трьохдольний, але, на відміну від менуету, має урочистий, піднесений характер. Він схожий характером на марш, але, на відміну від маршу трьохдольний. Він відкривав бали. Танцювали його в ряд, це “танець-шествие”, його танцювали в палацах царів та дворян. Послухайте, як звучав полонез у 18 столітті.

Ми з вами послухали музику, під яку танцювали наші прабабусі та прадеди. Але полонез може бути не тільки танцем. Так само, як і менует, він може служити основою для створення складних і глибоких музичних образів. Ми з вами послухаємо полонез, котрий вже не є танцем, а являє собою цілу музичну поему, в якій змінюються різні картини, і ви побачите і нариси польської природи, і історичну картину, коли до нас наближається кіннота польських шляхтичів, і відчуєте дух і характер Польщі як великої країни.

Полонез – символ Польщі так само, як менует – символ Франції.

3. Робота над вокально – хоровими вправами.

4.Робота над піснями.

Продовження роботи над піснею “Подоляночка”:

  1. Підсумок уроку.

Питання:

  1. Домашнє завдання.

  1. Прощання та вихід учнів.





Урок № 3 в 4-му класі


Тема чверті: Країна танців.

Тема уроку: Царство бальних танців (закінчення).

Мета уроку: Знайомство із танцями ХІХ-го століття.

Музичний матеріал: поспівка “Спи, моя мила” (збірка Добровольської

№ 13);

українська народна пісня “Подоляночка”;

Й. Штраус “Полька”;

Й. Штраус вальс “Казки Віденського лісу”.

Обладнання: магнітофон, записи для слухання.

Хід уроку


Ритмічний диктант (вчитель вистукує ритм, клас повторює; вчитель пише 3 простих ритми на дошці, вистукує їх і пропонує класу визначити, який ритм він простукав).

Сольфеджування простих поспівок, записаних на дошці.

Сьогодні ми з вами познайомимося з вальсом та полькою.

Це чеський танок народного походження з дводольним ритмом, веселий та жвавий по характеру. Зараз послухаємо польку австрійського композитора Йоганна Штрауса. Він більш відомий як автор вальсів (“Король вальсів”), але писав також і польки, і марші.

Вальс – парний бальний танець, який виник на основі народних танців Австрії, Німеччини та Чехії. Попередник – лендлер. Вальси різні за характером, але завжди тридольні. Йоганн Штраус та його син – “королі вальсу”. Зараз ми послухаємо з вами знаменитий вальс, він називається “Казки Віденського лісу”. Виконувати його буде чарівна співачка Міліца Кор’юс. Колись, на початку 20-х років вона жила у Києві, але згодом поїхала до Німеччини та стала там оперною співачкою. Але знаменитою вона стала після виходу на екран американського фільму “Великий вальс”. Цей фільм знятий в кінці 30-х років і присвячений життю та творчості “Короля вальсу” Й. Штрауса. Кор’юс співала в цьому фільмі багато вальсів Штрауса, її видатний талант співачки, чудовий голос, блискуча зовнішність зробили її кумиром післявоєнного покоління.

Продовження роботи над піснею “Подоляночка”:

Питання:



Конспект відвіданого уроку з музики № 1
Дата, клас: 14.03.05, 4В.
Вчитель: У. Н. В.
Тема уроку: Музичні портрети.
Мета уроку: Ознайомлення з найбільш поширеними бальними танцями.


Час

Хід уроку, види діяльності,

навчальний матеріал

Аналіз уроку

5 хв.

15 хв.
15 хв.

5 хв.


5 хв.

  • Вхід учнів під “Полонез” Огінського.

  • Музичне привітання.

  • Повідомлення теми уроку – “Музичні портрети”. Повторення вивченого раніше:

Які ви знаєте українські народні танці?

Російські танці?

  • Роздача підручників.

  • Ознайомлення з новим матеріалом.

Читання учнем вголос з підручника фрагменту про полонез.

  • Показ рухів полонезу вчителькою, викликання учнів з-за парт і їх танець під запис полонезу Огінського.

Продовження читання з підручника про Шопена.

  • Слухання полонезу A dur Шопена в запису.

  • Обговорення: чим схожі і чим відрізняються два прослуханих полонези?

  • Пропозиція дітям вийти з-за парт, послухати музику і придумати, як під неї треба танцювати. Звучить спочатку вальс “Прекрасный голубой Дунай”, потім менует Моцарта. Діти танцюють, хто як може. Вчителька демонструє правильні рухи.

Читання з підручника про вальс і менует.

  • Обговорення: в чому своєрідність вальсу і менуету?

  • Питання: хто написав 2 прослуханих полонези, вальс і менует. Запис на дошці і в зошитах прізвищ композиторів і назв танців, які вони написали.

  • Вікторина: діти прослуховують початок записів танців, з якими ознайомилися протягом уроку, і записують в своїх зошитах, в якому порядку прозвучали танці і хто їх написав.

  • Обговорення уроку: з якими танцями ми познайомилися сьогодні?

  • Співання пісні “Це моя Україна”.

  • Виставлення оцінок дітям за роботу на уроці.

Тема уроку присвячена ознайомленню дітей з найбільш поширеними історико-побутовими танцями, які широко розповсюджені в музиці. Навчальне завдання пов’язане з створенням уявлень про ці танці, знайомством з новими композиторами.

Виховні завдання передбачають розширення культурного кругозору, любові до батьківщини (полонез Огінського – розповідь про нього, пісня “Моя Україна” для співання дітьми).

Розвиваючі завдання передбачають розвиток емоційно-почуттєвої сфери (емоційної відкликуваності на музику), ритмічного почуття, мислення, музичної пам’яти.

Навчальний музичний матеріал відповідає завданням уроку.

При проведенні уроку вчителька використовувала словесні (пояснення, повідомлення), наочно-слухові (музичне ілюстрування записами), практичні (танці під музику), методи проблемного навчання та активізації творчої навчальної діяльності (постановка питань для обговорення), методи аналітичних дій (порівняння, співставлення), стимулюючо-виховні (заохочення, схвалення) методи. Використані методи та прийоми відповідали меті, змісту уроку і віковим особливостям дітей.

Вчителька досить добре володіє класом і встановлює контакт з дітьми, проявляє індивідуальний підхід до дітей (стимулює більш пасивних дітей до роботи). Для неї характерний, скоріше, авторитарний стиль роботи, нерідко вона робить зауваження за найменші порушення дисципліни. Добре володіє методикою викладання музики, знає необхідний матеріал, ясно і чітко його викладає. Професійно володіє голосом. Також добре володіє диригентським апаратом, інструментом. Має акуратний і елегантний зовнішній вигляд, високу культуру мови. Користується авторитетом у учнів.

Під час уроку музики діти поводили себе задовільно, серйозних порушень дисципліни не було. Діти проявляли активність, хоча не всі охоче виходили танцювати.

Зауваження – на мій погляд, вчителька більш, ніж це було треба, відволікалася на зауваження щодо дисципліни з незначних приводів, що відвертало увагу учнів зі змісту уроку і спрямовувало на учнів-порушників, а також не сприяло включенню останніх до учбового процесу. Друге стосується танців – після того, як діти побачили рухи полонезу, більшість з них і інші танці намагалося танцювати так само. Тому, на мій погляд, спочатку треба було показувати характерні па кожного танцю, і тільки після цього пропонувати їх виконувати.


Конспект відвіданого уроку з музики № 2
Дата, клас: 24.02.05, 2Б.
Вчитель: У. Н. В.
Тема уроку: В країні гучно-тихої луни.
Мета уроку: Ознайомлення дітей з поняттям динаміки; повторення матеріалу з висоти звуків; розвиток вокально-хорових навичок.


Час

Хід уроку, види діяльності, навчальний матеріал

Аналіз уроку

5 хв.

10 хв.

3 хв.

15 хв.

5хв.

5хв.

2хв.

  • Музичне привітання.

  • Ритмічний диктант – повторення за вчителем простих ритмічних формул (всім класом та окремими учнями).

  • Вокально-хорова робота:

Дихальна вправа “Квітка”;

Довгі звуки на склад “до”;

“Мі-ме-ма-мо-му” – як довгий звук, потім як поспівка;

Поспівка “Родина моя”- всі разом і окремі учні (зауваження: округляти рот і звук, не штовхати кожний окремий звук);

  • Співання пісні “Молитва за маму”;

  • Роздача підручників;

  • Повідомлення теми – В країні гучно-тихої луни, прослуховування вірша з підручника щодо теми;

Пояснення поняття сили звуку на прикладі різної громкості мовлення, питання: як звучать колискові? Марші?

  • Повторення старого матеріалу. Питання: які бувають звуки? (високі, низькі, природні, шумові, музичні). Із чого складається музика? (мелодія, ритм, темп). Які бувають темпи? Пропонувалося визначити темп на ілюстрації поспівши в різному темпі, що виконувалася вчителькою.

  • Переписування з підручника позначок динаміки в зошит, надання домашнього завдання – вивчити ці позначки.

  • Пропонується послухати запис твору (“Прекрасный голубой Дунай”) і визначити, з якої сили звуку він починається і як вона потім змінюється.

Аналогічно – визначати для прикладів, що вчителька грає на фортепіано.

Пояснення, що музика включає в себе і 4-й елемент – динаміку.

  • Музично-дидактичні ігри:

Визначення, що звучить – танець, пісня чи марш (показують це рухами рук; спочатку перевіряється правильність засвоєння цих рухів);

Визначення висоти звуків – на високих тягнуться до гори, на низьких ховаються під парту, на середніх просто стоять.

  • Повторення пісні “Намалюю я не Лондон” під фонограму-мінусовку:

Показ пісні вчителькою;

Повторення слів хором в ритмі;

Прохлопування ритму під декламацію слів.

  • Підведення ітогів – узнали, як вірно дихати, про динаміку.

  • Домашнє завдання – вивчити динаміку; знайти пісні з різною динамікою на наступний урок.

Тема уроку передбачає ознайомлення дітей з важливою складовою музики – динамікою. Це досягається щляхом словесного пояснення вчительки, читанням віршу та текстів з підручника, ілюструванням на музичних творах та прикладах громкості звуку в мовленні.

Крім навчальних завдань, пов’язаних з засвоєнням нової та повторенням вивченої раніше інформації, ставляться також виховні завдання – формування любові до матері, до рідного краю, що здійснюється за рахунок відбору репертуару для співання, попередніх бесід перед розучуванням / виконанням його.

Також ставляться розвиваючі завдання: розвиток звуковисотного слуху (музично – дидактична гра), вокально – хорових навичок та вмінь, почуття ритму, мислення.

Навчальний музичний матеріал відповідає завданням уроку.

При проведенні уроку вчителька використовувала словесні (пояснення, повідомлення), наочно-слухові (музичне ілюстрування, виконання пісні під фонограму), практичні (вокально-хорові вправи), методи проблемного навчання та активізації творчої навчальної діяльності (постановка питань для обговорення, музично-дидактичні ігри), стимулюючо-виховні (заохочення – за вірні відповіді давала дітям картонні зірочки, схвалення) методи. Використані методи та прийоми відповідали меті, змісту уроку і віковим особливостям дітей.

Вчителька досить добре володіє класом і встановлює контакт з дітьми, проявляє індивідуальний підхід до дітей (стимулює більш пасивних дітей до роботи). Для неї характерний, скоріше, авторитарний стиль роботи, нерідко вона робить зауваження за найменші порушення дисципліни. Добре володіє методикою викладання музики, знає необхідний матеріал, ясно і чітко його викладає. Професійно володіє голосом, показує і співає під фонограму, проявляє артистизм. Також добре володіє диригентським апаратом, інструментом. Має акуратний і елегантний зовнішній вигляд, високу культуру мови. Користується авторитетом у учнів.

Під час уроку музики діти поводили себе задовільно, серйозних порушень дисципліни не було. Діти проявляли активність, охоче виконували запропоновані вчителькою завдання.

Єдине зауваження – на мій погляд, вчителька більш, ніж це було треба, відволікалася на зауваження щодо дисципліни з незначних приводів, що відвертало увагу учнів зі змісту уроку і спрямовувало на учнів-порушників, а також не сприяло включенню останніх до учбового процесу.


Конспект відвіданого уроку з французької мови
Дата, клас: 25.02.05, 4 А
Вчитель: С. О. Ю.
Тема уроку: Les animaux (тварини)
Мета уроку: Розширення лексичного запасу; повторення граматичних правил; розвиток усного мовлення.


Час

Хід уроку, види діяльності, навчальний матеріал

Аналіз уроку

2 хв.
5 хв.

10 хв.
10 хв.

15 хв.


3 хв.

  • Вітання з дітьми, перевірка присутніх.

  • Перевірка домашнього завдання – як будується Passe Compose, читання виконаних вдома письмових вправ.

  • Повідомлення теми уроку - ”Тварини”. Запис на дошці і в зошиті нових слів (назви різних тварин).

  • Читання заданого на дом тексту і переклад з французької на українську.

  • Повторення числівників – читання питань з підручника і відповідь на них (питання стосуються кількості різних предметів на малюнках).

  • Повторення косвених питань (де, коли, кому): їх формулювання та відповідь на них французькою.

  • Читання та переклад з французької нового тексту з підручника (про маленького собачку).

  • Відповідь учнів на усні запитання вчителя по прочитаному тексту (питання і відповіді французькою).

  • Виконання вправ з підручника – вставлення пропущених слів, складання осмислених речень з набору слів.

  • Надання домашнього завдання.

  • Виставлення оцінок за урок.

Основними завданнями на цьому уроці були навчальні – засвоєння нового матеріалу (лексичного), закріплення вивченого раніше - граматичних правил з часів, числівників, будови питальних речень.

Виховні завдання – розвиток любові до природи, доброго ставлення до тварин – вирішувалися за рахунок змісту вивчаємих текстів.

Розвиваючі завдання – розвиток мислення, пам’яти, фонетичного слуху, мовленнєвої артикуляції – вирішувалися за рахунок виконання вправ, читання і перекладу текстів, спілкування французькою зі вчителем.

Навчальний матеріал відповідав завданням уроку.

Вчитель використовував такі методи:

  • словесні (пояснення);

  • наочні (ілюстрував вірну вимову);

  • практичні (вправи).

Методи проблемного навчання та стимулюючо-виховні методи практично не використовувалися.

Вчитель встановлює контакт з учнями. Завдання дає кожній дитині з врахуванням її індивідуальних можливостей, надає допомогу у разі необхідності. Стиль роботи ліберальний, ігнорує порушення дисципліни. Добре знає свій предмет, може донести його до учнів. Має акуратний зовнішній вигляд. Небагатослівний, говорить ясно і чітко. Користується авторитетом у учнів.

Більшість учнів активно працює, втім двоє на одній парті постійно смикали один одного, а вчитель не робив їм зауважень. Вважаю, що краще було б їх розсадити. Також вважаю, що було б непогано ввести елементи активного спілкування учнів один з одним, а не тільки вправи з підручника.



Сценарій позаурочного заходу № 1 – «Ой, весна-красна!»

(3-й клас)

Учитель : Дорогі діти, сьогодні ми вперше цього року проводимо свято, яке присвячене чудовій порі. А якій – ви маєте відгадати.

Загадка

Зійшли сніги, шумить вода,

Буяє травка молода,

Все мертве оживає,

Коли, дітки, це буває?

Молодці, відгадали. Саме про весну ми й говоритимемо сьогодні. І мені дуже хотілося б, щоб ви не лише запам’ятали все те, про що почуєте на святі, але щоб у вас виникло бажання розпитати своїх рідних, як вони зустрічали весну, про що співали, на що сподівалися, чим займалися. І я думаю, що найбільше у цьому вам допоможуть ваші любі бабусі й дідусі. Запишіть почуте від них.

Ось птахи на своїх крилах принесли весну-красну, а з нею і настрій весняний. Може тому, що сонце світить яскравіше і вітер має особливий присмак волі та оновлення, у цей час не можна бути сумним, байдужим, невдоволеним. У душі виникає щось ніжне і радісне. Дівчаткам хочеться говорити про перші проліски і рожеві хмарки, а хлопчикам – пускати паперові кораблики, кудись бігти. Що відбувається навкруги? А просто – весна!
Учень : Мамо, мамо, настала весна!

Квітне верба запашна,

Річка в долині синіє...

Мамо, настала весна!

Пташечка в полі співа,

Пісня її чарівна

Сонечко вранці стріча.

Учитель: Кожна пора року має свої принади, свою красу, але жодна з них не оспівана так повно і ніжно, як весна.

Весна – це сонце і тепло.

Весна – це радість усьому живому,

Що прокинулось від зимового сну.

Весна – це зелен цвіт і пахощі квітів.

Весна – світлії надії трудівників.

Здавна люди з великою радістю зустрічали найкращу пору року – весну. Раділи і дорослі, і малі. Свій настрій вони передавали через танці, пісні, хороводи.

Пісня “Прийди, прийди, весно-красна...”

Звучить уривок з опери М. Лисенка “Зима і весна”

Вибігають Струмочки під музику “А вже весна”.

1 Струмочок: Лежать у полі ще сніги,

А води весняні шумлять

І сонні будять береги,

Біжать і грають, і дзвенять.

2 Струмочок: Вони дзвенять на всі кінці:

“Іде весна, іде весна!

Весни ми юної гінці,

Вперед послала нас вона”.

3 Струмочок: Іде весна, іде весна!

За нею ллється срібний спів –

То лише вслід юрба гучна

Травистих днів, веселих днів!

Виходять Сонце і Весна. В руках у Весни відерце і кошик квітів.

Сонце: А весна іде, як фея,

В чарах шуму і

пісень,

Біла, біла, як лілея,

В квітах яблунь і

вишень,



Скрізь блукає,

Все вітає,

Йде і сіє срібний цвіт,

Обсипає білий цвіт.

Стане, гляне Сонцю в очі

І спочить від щастя хоче.

Весна: Я довго йшла сюди – втомилась,

Спіткнулась, впала – і розлилось

Води відерце, що я несла,

І ось у човнику на веслах

Приплила я до вас

У цей святковий час.

Вперед вибігають Струмочки.

1 Струмочок: Лежень – сніжок

Почорнів і намок.

А з-під нього серед ниви

Пустотливо, дзюркотливо

Стрепенувся струмок.

2 Струмочок: Другий, третій!..

Скільки їх

Розливає кволий сніг!

3 Струмочок: Як рибинки в ополонці,

Мерехтять вони на сонці,

Плюскотять біля ніг.

Учні виконують танок талої води.

Учитель: А разом з весною до нас завітали весняні місяці. Зустрічайте їх. (Глядачі аплодують).

Березень: Мов білі морквинки ясеі,

Бурульки висять весняні,

З-під снігу земля вигляда

І капає тепла вода.

Учень:

Весна-чарівниця,

Неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса вставала,

І проліски, і травка,

Й зелена муравка,

І кульбаба рясна,

Й фіалочка ясна –

Всі квіти весняні,

Веселі, кохані,

З-під листя виходять,

Голівки підводять

Од сну зимового

До сонця ясного!..

Звучить п’єса П. І. Чайковського «Пролісок».

На сцені з’являється Пролісок.

Пролісок:

Зелені рученьки мої

Листочками зовуть.

Я полюбив ліси й гаї,

Живу іздавна тут.

І вірю: люблять всі мене,

Як весну чарівну.

Бо знають, що зима мине,

Коли я розцвіту!

Учитель: Друзі, ця чудова дзвоникоподібна ніжно-біла квіточка все рідше і рідше зустрічається в наших лісах, тому її потрібно охороняти. Після пролісків з’являються інші квіти, також неповторні у своїй різнобарвній красі.

Медунка:

Весною у лісі медунка заквітла.

У ліс принесла вона крапельку світла.

Дивились довкола на землю зігріту

Пучечки рожевого й жовтого цвіту.

Їй ніжно цвілося під сонячним небом.

Бджоли ласували медункою – медом.

Лунає пісня “Підсніжник” (муз. Д. Кабалевського).

Учитель:

У променях сонця ніжних

Край веселого струмка

Білий, росяний підсніжник

Раптом блиснув з-під листка.

Отакий малий неначе,

Ледь прокинувся від сну,

Тихий-тихий, а одначе,

Він привів до нас весну.

Підсніжник: Я – підсніжник. Теж ранній посланець золотокосої весни. Мої квіточки – неначе виточені з коштовної порцеляни, мої білосніжні дзвіночки звеселяють усе довкола. Та не поспішайте мене зривати.

Запам’ятайте, я потребую охорони. Багато моїх насаджень зникають або вже й зовсім зникли, бо нищать мене, вириваючи з цибулинами. Хто любить підсніжники, може посадити їх біля хати, в затінку дерев чи кущів. Я швидко розростаюсь і щовесни радуватиму ваш зір молочно-білими ніжними квіточками.

Фіалка: Знайомтесь: я квітка скромності і чистоти – Фіалка. Дивовижний, незрівняний за своєю ніжністю мій аромат та приємне поєднання лілового забарвлення зробили мене улюбленицею людини.

Барвінок: Мене колись, у давнину, вважали провісником весни, символом радісної життєвої сили, невмирущості. Не знайдеться в Україні такого села чи міста, де б не ріс барвінок.

Зі мною пов’язано чимало обрядових дій. Мною квітчали вишиванки; вплітали дівчата у віночки; використовували у весільному обряді (квітчали весільне гільце). Мене вплітали в обжинковий вінок, коли закінчувалися жнива. Ось який я, барвінок.

Квітень:

Я – Квітень – славний квітникар,

Сонячно і рясно

Уквітчав я календар

Першим цвітом рясним.

Учитель: А чим же місяць травень поміж братами славен?

Травень:

Іду і весело співаю,

Дощами землю поливаю,

Святковими піснями

І громом над полями,

Не з лійки-поливайки,

А з грозової хмарки.

Лунає пісня про дощ.

Учитель: Бузок… З ним у нас пов’язані спогади про весну, чудовий місяць, коли оновлена природа постає в усій красі. Обтяжений великими гронами білих та лілових квітів, бузок о цій порі – окраса наших садів. І так далеко лине його дивовижний аромат.

Бузок: Білі кетяги бузкові –

Як серце радують вони!

Це символ праці і любові,

Це – слово щастя і весни!

Учитель: Рано навесні, лише зійде сніг, на лугах, на пагорбах, понад стежками, в саду зявляються маленькі білі квіточки – зірочки...

Маргаритки: Ми – маргаритки. Називають нас ще материнські сльози, стокротки. Про нас існує багато легенд.

Учитель: А тепер, діти, відгадайте, хто ще до нас завітав.

Тюльпан:

Я гордо голову тримаю

І перед вітром не схиляю.

Я жовтий, білий, полум’яний

І, наче яблучко, румяний.

В саду я квітну навесні,

Скажіть, яке імя мені?

Нарцис: Я – найулюбленіша квітка англійців; у Швеції щорічно у першу неділю травня відбувається свято нарцисів; на новорічних святах у Китаї я незамінний. І хоч називають мене “самозакоханим”, я не ображаюсь, бо я багатьом подобаюсь.

Кульбаба:

Як припустить теплий дощик,

Я згорнусь в зелений кошик.

Подивись!

А коли година гожа,

Я на сонце в небі схожа,

Усміхнись!

Одцвіту я жовтим цвітом,

Одягну на себе літом

Капелюх!

Набіжить вітрець, повіє,

Капелюшок мій розвіє,
Наче пух!

Учитель: Скільки квітів навкруги – справжній квітковий бал. Станцюймо танок весняних квітів.

Діти виконують танок весняний квітів.


Сценарій позаурочного заходу № 2 – “Родинне свято” (4-й клас)
Звучить пісня П. Майбороди на слова А. Малишка “Рідна мати моя”, виходять ведучі свята – Барвінок і Ромашка.

Барвінок:

Під ясними вітрилами любові і добра

У подорож далеку запрошую вас я!

На океанських крилах донести хочем ми

Одвічну шану матері – заступниці рідні.

Ромашка:

Як можна передати глибинні почуття,

Що зв’язують навіки матусю і дитя?

І океану простір для цього замалий,

Бо ж материнська ніжність не знає берегів!

Барвінок:

А чи вміють всі малята гарно маму величати?

І чи знають досить слів, щоб звертатись до батьків?

Ромашка:

Ось послухайте й скажіть:

Як вести розмову слід.

Розмова з мамою


Син:

Я на ковзанку піду!

Мама:

А коли до хати?

Барвінок:

Тільки мама вміє так лагідно спитати!

Син:

На ходу сніданок з’їм!

Мама:

Так не слід робити!

Барвінок:

Тільки мама вміє так лагідно сварити.

Син:

В снах літаю до зірок!

Мама:

Час вставати, сину!

Барвінок:

Тільки мама збудить так лагідно дитину.

Скарга на батьків

Син:

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають –

Смішно і сказать комусь! –

Бо щодня мене питають

Лиш одне: “чому й чому”.

Мама:

Ти чому образив Віту?

Тато:

Ти чому отримав двійку?

Мама:

І чому прийшов так пізно?

Тато:

І чому в шкарпетках різних?

Мама:

Ти чому такий непослух?

Тато:

Ти чому не стелиш постіль?

Мама:

Ти чому це вірш не учиш?

Тато:

А чому портфель без ручки?

Мама:

І чому такий синець?

Син:

Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи –

Хоч би й дуже захотів.

Треба їх віддать до школи –

Хай питають вчителів.

Діти обговорюють варіанти розмови з батьками та обирають найбільш чемний.

Барвінок: Наш казковий корабель зайшов у співочу бухту. Запрошуємо всіх на пісенний місток.

Фестиваль співочих родин.

Барвінок: До участі в змаганні запрошуються три сім’ї. Умова: слід пригадати і заспівати якомога більше пісень про маму. Кожна родина по черзі співає один куплет пригаданої пісні.

Конкурс “Сімейне хобі”


Ромашка: Майже кожну сім’ю об’єднує якесь певне захоплення – піснею чи танцем, грою на улюбленому інструменті чи літературними творами. Запрошуємо талановиті родини ознайомити нас із сімейними захопленнями.

Родини представляють власне хобі.

Конкурс юних музикантів


Завдання: Зіграти на будь-якому музичному інструменті твори, присвячені матері.

Конкурс на кращий букет квітів для бабусі


Барвінок: Сьогодні у нашій залі присутні дорогі та рідні нашому серцю люди – бабусі і прабабусі. Для них у нас також є подарунки.

Ромашка:

Варт пошани сивий волос

Та старенький тихий голос.

До тих зморшок придивіться,

Станьте ближче і вклоніться!

Оголошується конкурс на кращий букет квітів для бабусі. Кожен учень створює власну композицію з рослин, дає їй назву: “Бабусина усмішка”, “Вдячна родина”, “Сторінки бабусиного життя”, “Уклін від онука” – і дарує бабусі.

Пантомімічна гра “Професія моєї мами”


Барвінок: Наші мами – славні трудівниці. Кожна володіє певною професією, має особливе захоплення. От діти зараз і розкажуть нам про своїх мам.

Діти за допомогою міміки, жестів, рухів показують, чим займається їхня мама, її професію. Інші учасники повинні здогадатися та правильно назвати сферу діяльності.

Вікторина “Батьки і діти”


Ромашка: Родинна злагода залежить і від того, наскільки є в сімї порозуміння між поколіннями. Наш конкурс покликаний продемонструвати всім, як добре знають інтереси, смаки один одного дорослі і діти.

Утворюються дві команди: батьків і дітей. Кожен учасник отримує порядковий номер. Причому, номер дорослого відповідає номеру його дитини.

Кожен гравець отримує аркуш паперу із запитаннями, де записує свій порядковий номер і відповіді. Далі запитання задається усно тому ж номеру з іншої команди, і якщо відповідь збігається, попередня команда отримує очко.

Орієнтовні запитання команді “ДІТИ”:

Орієнтовні запитання команді “БАТЬКИ”:

Спільні запитання командам:

Підсумовуються бали і визначається команда-переможець.

Ромашка: Шановні гості! Запрошуємо відвідати наш літературний салон, картинний вернісаж та виставку творчих робіт.

Виносяться стенди з дитячими малюнками та стенд зі зразками творчих робіт.

Барвінок: Завершується наше свято коло Родинного берега.

Звучить пісня “Родина” у виконанні Н. Яремчука.

Захист родинного дерева


Ромашка: З давніх-давен вважалося за необхідне знати історію свого роду. Усвідомлення родового коріння наповнює душу кожного члена сім’ї власною значущістю та відповідальністю за збереження родини сьогодні. Родинний зв’язок демонструє “Дерево життя”, де кількість ярусів відображає кількість поколінь. Коріння – дідусь і бабуся, мати і батько – стовбур, а діти – молодий вершечок, окраса роду і запорука його продовження.

Кожна сімя демонструє виготовлене заздалегідь “Родинне дерево” та розповідає про свою родину.

“Сімейне кафе”


Барвінок: За славним українським звичаєм слід почастувати гостей хлібом-сіллю. Наші юні господарочки приготували нам власноруч солодке печиво та смачний пиріг (дівчатка виносять солодощі, спечені ними напередодні).

Звучить музика, гості пригощаються стравами.

Ромашка:

Ось і завершилась подорож дальня.

Та промайнула вона недарма:

Серце дитяче співало до мами

Пісню любові, пошани, добра!

Барвінок:

Хай не змовкне ця пісня ніколи,

Щоб пам’ятали усі і завжди:

Ким би не став ти в житті після школи,

Рідну матусю люби й бережи!

Всі учасники і гості співають пісню про маму.
Психолого-педагогічна характеристика учня
Характеристика складена на на Коваленка Юрія, 7 років, учня 2А класу.

Загальний фізичний розвиток дитини відповідає вікові (не відстає і не випереджує), не відмічено серйозних проблем зі здоров’ям. Виховується в повній родині, має сестру 4-х років, котра відвідує дитячий садок. Мати – лікар, грає на фортепіано для себе, батько – менеджер. Батьки - люди інтелігентні, полюбляють музику, мають вдома фонотеку з джазової та класичної музики. Стосунки в родині досить гармонійні, ставлення до дітей зважене і вимогливе, але також і емоційне тепле. Батьки заохочують інтерес дітей до музики, хлопчик відвідує музичну школу, навчається грі на фортепіано.

Дитина навчається добре майже зі всіх предметів, краще за все – з математики та читання (рідною мовою). З письмом дещо гірше – хлопчик пише досить повільно, почерк не дуже добрий. Загальний розумовий розвиток достатній (за даними психолога, IQ дитини складає 116). Має достатній за обсягом словник, може чітко і зрозуміло висловити свої думки. Добре концентрує увагу, хоча інколи відволікається, потребує зауваження для того, щоб знов повернутися до уроку. Швидко розуміє те, що пояснюється, засвоює, відтворює по ходу уроку або на наступних уроках, тобто пам’ять, в цілому, достатня. Здатний встановлювати логічні зв’язки в навчальному матеріалі, робити самостійні висновки. Старанний, відповідальний. Інтерес з’являє, насамперед, до читання та математики. Під час уроку музики цікавиться більш слуханням, ніж співами.

Досить адекватно сприймає емоційне забарвлення музики, яку слухає; слухає досить уважно, з зацікавленістю. Охоче відповідає на питання щодо прослуханого. Запам’ятовує твори, що вивчаються, може правильно їх впізнавати на наступних уроках. Знає певні класичні твори (“Місячна соната”, “Елізі”, вальс Шопена), оскільки вдома слухає їх в запису та у виконанні матері. Грає сам прості фортепіанні п’єски, хоча моторика в нього поки досить закута. Полюбляє пісні Баскова та Повалій. Власний діапазон складає d1-a1, в його межах співає досить чисто, хоча й дуже тихо. Якщо пісня має більший діапазон, може перестати співати. Ритмічний розвиток не гірший, ніж у більшості інших дітей – може повторювати за вчителем прості ритмічні фігури.

Дитина тиха, дисципліну під час уроку майже не порушує, інколи тільки нібито “уходить в себе”, може не відповісти на питання, оскільки не слухає його, але, якщо зробити зауваження, швидко повертається до уроку і далі працює сумлінно. Інколи може не встигати написати якесь завдання через повільне письмо, але працює старанно. Виконувати вимоги вчителя відкрито не відмовляється, частіше намагається все зробити якнайкраще, але іноді, коли щось не дуже виходить, а вчитель недоглядить, може перестати це робити (перестає співати, якщо відчуває, що пісня важка для нього за діапазоном, або “виключається”, коли йому щось не так цікаво).

В класі дитина займає середнє положення – не є лідером, але й не є і зовсім знехтуваним. Діти в цілому до нього ставляться добре, є товариські стосунки з двома хлопчиками та дівчинкою, з якими він живе в одному дворі. Взагалі за характером дитина не дуже товариська, має власний світ; в новому колективі потребує досить великого часу на адаптацію. В цьому класі вже адаптувався, задоволений своїм положенням, не намагається його змінити, привернути до себе якусь увагу. Діти з класу його не кривдять, але іноді його можуть скривдити діти зі старших класів. Постояти за себе йому важко, тому він намагається не ходити один там, де може потрапити на своїх обидчиків. Школою в цілому задоволений (за виключенням зустрічей з хуліганами та письмових завдань).

В сфері інтересів превалюють комп’ютерні ігри, книжки про природу. Добре читає, досить швидко, проводить вдома багато часу за книжками. Навчається музиці, хоча його треба постійно стимулювати, щоб він систематично займався (це робить мати). В майбутньому хотів би стати фахівцем з комп’ютерів. В цілому відмічена пізнавальна спрямованість особистості (хоча в цьому віці це можна сказати тільки умовно).

З задоволенням сприймає схвалення вчителя, огорчається, коли невірно відповість, може замкнутися. З’являє ознаки невпевненості, потребує підтримки з боку дорослого, щоб відчути себе компетентним. Музику сприймає зацікавлено, хоча й без яскравої емоційної захопленості.

Темперамент, скорійш, меланхолічний (слабкий тип ВНД), є помірно виражені прояви підвищеної тривожності. Домінуючий настрій – нейтральний, іноді – сумний. Різких перепадів настрою практично не буває, а якщо є, це завжди пов’язано з поважними причинами – наприклад, погана відмітка (наприклад, за диктант). Дуже переживає за свої оцінки. Дитина сумлінна, акуратна, відповідальна. Відмічається недостатня комунікабельність.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Серед сильних сторін дитини можна назвати непоганий інтелектуальний розвиток, наявність пізнавальних інтересів, відповідальність, сумлінність, акуратність. Також сприятливою для її розвитку є сімейна атмосфера, вимогливий та емоційно теплий підхід з боку батьків, наявність широких культурних та, зокрема, музичних інтересів в родині.

Серед негативних рис дитини можна назвати підвищену тривожність, недостатнє володіння комунікативними навичками, проблеми з дрібною моторикою. Ці риси частково обумовлені типом ВНД, частково – вимогливістю з боку батьків, недостатнім схвалюванням сильних рис дитини. Також має значення й те, що хлопчик в свій час не відвідував дитячий садок, мати сиділа вдома з ним та його сестричкою до досягнення тою 3-х років.

Дитина потребує роботи в таких напрямках:

дрібна моторика – малювання, ручна праця, ліплення;

до занять з музики треба ставитися без фанатизму, оскільки

важко очікувати від дитини видатних успіхів у виконавському

мистецтві в майбутньому; займатися нею треба для загального

розвитку та розвитку моторики; якщо дитину зацікавить інша

діяльність, немає необхідності примушувати її займатися мзикою;

висока тривожність – схвалювання дитини за її сильні риси,

пояснення їй, що у кожної людини є сильні й слабкі сторони, і

треба до того ставитися спокійно;

спокійне ставлення батьків до оцінок дитини;

емоційно нейтральне висловлення педагогами зауважень

щодо відповіді дитини (не “Це невірно”, а “Це не зовсім

вірно; як поправити?”), взагалі поважне ставлення до

дитини з боку вчителів;

некомунікабельність – налагодження батьками товариських ставлень

з родинами однокласників, сумісне проведення часу;

проведення під час утренників та продленки сумісних

ігор, в які включати хлопчика (з врахуванням його

сильних сторін, щоб підвищити його авторитет в класі);

систематичне проявлення батьками інтересу до інших

дітей в класі (щоб стимулювати його інтерес до них);

відвідування свят, днів народження т.п.

Корисне слухання гармонійної, спокійної музики (відповідає його емоційному настрою, гармонізує особистість), яскраво – образної, зображувальної (Римський – Корсаков, Чайковський – для підвищення емоційної експресії, невимушеності), а також ознайомлення з композиторами та творами, що несуть яскравий вольовий імпульс (Бетховен – для створення та укріплення активної позиції в житті).

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации