Дипломный проект - 16-этажный дом в г. Киев - файл n2.doc

Дипломный проект - 16-этажный дом в г. Киев
скачать (4017.9 kb.)
Доступные файлы (53):
n1.wmvскачать
n2.doc75kb.16.05.2006 00:22скачать
n3.doc115kb.25.05.2006 11:23скачать
n4.doc32kb.01.06.2006 10:34скачать
n5.doc24kb.25.05.2006 21:50скачать
n6.rtf270kb.11.05.2006 21:23скачать
n7.rtf114kb.11.05.2006 21:23скачать
n8.rtf1173kb.11.05.2006 21:24скачать
n9.rtf1753kb.11.05.2006 21:25скачать
n10.rtf537kb.11.05.2006 21:26скачать
n11.rtf87kb.16.05.2006 14:14скачать
n12.rtf88kb.15.05.2006 23:10скачать
n13.doc45kb.25.05.2006 12:03скачать
n14.doc50kb.26.05.2006 19:24скачать
n15.doc37kb.03.05.2006 10:22скачать
n16.doc145kb.20.05.2006 23:14скачать
n17.doc23kb.01.06.2006 10:32скачать
n18.jpg514kb.16.10.2009 13:51скачать
n19.dwg
n20.dwg
n21.doc38kb.01.02.2006 15:46скачать
n22.doc1625kb.19.05.2006 00:01скачать
n23.dwg
n24.dwg
n25.dwg
n26.dwg
n27.xls19kb.07.04.2006 12:00скачать
n28.dwg
ࠧ१.dwg
n30.dwg
n31.doc31kb.25.05.2006 11:24скачать
n32.doc49kb.31.05.2006 23:18скачать
n33.doc291kb.20.05.2006 23:08скачать
n34.dwg
n35.doc400kb.25.05.2006 11:54скачать
n36.dwg
n37.dwg
n38.dwg
n39.xls58kb.23.05.2006 10:50скачать
n40.doc265kb.27.05.2006 00:12скачать
n41.txt1kb.03.04.2006 11:43скачать
n42.txt1kb.19.04.2006 12:12скачать
n43.xls24kb.16.05.2006 23:40скачать
n44.dwg
n45.dwg
n46.doc35kb.01.05.2006 15:49скачать
n47.doc212kb.27.05.2006 00:18скачать
n48.doc25kb.31.05.2006 23:17скачать
n49.dwg
f blocks.xls17kb.10.04.2006 13:24скачать
n51.xls18kb.20.05.2006 22:46скачать
n52.doc609kb.20.05.2006 22:46скачать
n53.dwg

n2.doc





6 Безпека життєдіяльності

6.1 Організація робіт щодо ліквідації наслідків біологічного зараження на об’єкті
Успіх виконання рятувальних і інших невідкладних робіт в умовах надзвичайної ситуації в значній мірі визначається своєчасною підготовкою та організацією дій формувань цивільної оборони, враховуючи великий обсяг і обмеженість часу на проведення робіт, складність обстановки в осередках ураження і велику напругу сил особового складу.
Ліквідація наслідків біологічного зараження складається з трьох етапів:

  1. Приведення у готовність загонів ліквідації надзвичайної ситуації. Отримання даних про обстановку, що склалася внаслідок небезпечної ситуації, проводять розвідку осередку ураження.

  2. Проводяться рятувальні і інші невідкладні роботи в осередках ураження, а саму спеціальну обрубку поверхонь та персоналу об’єкту, а також підготовку об’єкту до 3 етапу.

  3. Виконуються роботи по відновленню функціонування об’єкту.


На першому етапі велику роль відіграє командир (організатор) цивільної оборони.

Командир формування цивільної оборони несе особисту відповідальність за підготовку і дисципліну підлеглого особового складу, підтримання повсякденної готовності формування до негайного виконання завдань, а також збереження техніки, транспорту і майна. Він є безпосереднім начальником усього особового складу формування, повинен знати склад формування, його завдання і можливості, рівень підготовки, постійно підтримувати його в готовності, вміло керувати діями формування і успішно виконувати завдання при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт.

На об’єктах основними формуваннями є зведені загони (команди, групи). Вони повинні підтримуватися у готовності до проведення рятувальних і інших невідкладних робіт. З метою підтримки їх в постійній готовності штабом цивільної оборони об’єкта розробляються такі документи:

1. Штатно-посадовий список і табель оснащення формувань цивільної оборони;

2. План дій з приведення формувань цивільної оборонив готовність;

3. Функціональні обов’язки командно-начальницького та особового складу формувань;

4. Відомість видачі вимірювачів доз опромінення (дозиметрів);

5. Журнал контролю іонізуючого випромінювання;

6. Таблиця визначення працездатності особового складу;

7. Схема або копія плану ділянок робіт з нанесеними на них захисними спорудами і об’єктами, які використовуються при проведенні рятувальних робіт.

Найбільш важливим і порівняно складним є план приведення в готовність формувань. До нього включаються наступні документи:

1. Порядок оповіщення особового складу в робочий і неробочий час;

2. Місце і час збору особового складу.

3. Місце і строки видачі особовому складу табельного майна, засобів індивідуального захисту та інших засобів;

4. Час готовності до проведення рятувальних і інших невідкладних робіт;

5. Порядок висування і строк прибуття в район проведення робіт або район розташування;

6. Порядок управління формуванням в період збору, приведення його в готовність для висування в район проведення рятувальних і інших невідкладних робіт;

7. Організація комендантської служби;

8. Порядок матеріального і технічного забезпечення.

Робота командира в повсякденній діяльності складається з визначення штатно-посадового списку, вивчення особового складу формування, участі в розробці наведених вище документів, вивчення призначених ділянок робіт і району розташування в заміській зоні, вивчення особовим складом заходів щодо проведення рятувальних і інших невідкладних робіт.

З отриманням сигналу оповіщення цивільної оборони командир формування зобов’язаний: якнайшвидше прибути до місця збору і доповісти начальнику цивільної оборони об’єкта або начальнику штабу цивільної оборони, уточнити завдання, задіяти схему оповіщення особового складу. Після прибуття особового складу він повинен організовувати видачу засобів індивідуального захисту, табельного майна, забезпечити своєчасне прибуття і приведення в готовність закріпленої техніки і транспорту, уточнити порядок дії особового складу на випадок збору і висунення на ділянку робіт або у заміську зону.

З одержанням наказу щодо виконання рятувальних і інших невідкладних робіт, командир формування цивільної оборони виконує наступні дії:

1. Вивчає поставлене завдання, при необхідності дає попереднє розпорядження;

2. Оцінює ситуацію, яка склалася;

3. Приймає рішення щодо проведення рятувальних і інших невідкладних робіт;

4. Віддає наказ про проведення рятувальних і інших невідкладних робіт;

5. Організовує взаємодію з вищестоящим начальником і управління формуванням при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт.

Для забезпечення надійного і безперервного управління рятувальних і інших невідкладних робіт необхідно використовувати засоби радіозв’язку і польові телефонні апарати. Щоб використати підземні засоби зв’язку при пошкодженні апаратури АТС, до них можна підключити польові (військові) телефонні апарати і здійснювати зв’язок із захисними спорудами. При цьому захисні споруди також повинні оснащуватися польовими телефонними апаратами. При збереженні мережі зв’язку в цехах провідний зв’язок можна здійснювати з керівниками ділянок рятувальних робіт, командирами груп. Для швидкого встановлення такого зв’язку необхідно мати схему комунікації шаф телефонного зв’язку об’єкта. Для забезпечення надійного радіозв’язку із головним штабом необхідно використовувати підсилювач потужності і обов’язково високо розміщену антену. Крім радіо і провідного зв’язку, можуть використовуватися сигнальні і пересувні засоби. Зв’язок налагоджується із старшим начальником, підлеглими силами і засобами, а також із взаємодіючими органами і силами.

З метою забезпечення безперервного ведення рятувальних робіт зміна особового складу проводиться безпосередньо на робочих місцях. При необхідності зміни формувань, їх техніку передають особовому складу формувань, які прибули на зміну. Під час зміни старшим на ділянці робіт є командир змінного формування. Командир формування, що прибуло на зміну, зустрічається з командиром працюючого формування, який знайомить із ситуацією і уточнює місця проведення рятувальних робіт, ступінь і характер руйнувань і уражень на ділянці робіт, обстановку, обсяг виконаної роботи і обсяг роботи, яку треба виконувати.

Після передачі ділянок робіт особовий склад формування збирається у встановленому місці, командири перевіряють наявність людей, машин та інструменту. Після цього формування йде в район збору, з нього — на пункт спеціальної обробки, а потім - в район розташування на відпочинок. Після виводу формування з осередку ураження відновлюється його готовність до подальших дій, проводиться заміна та ремонт засобів індивідуального захисту, приладів, технічне обслуговування машин, доповнюються витрачені засоби матеріально-технічного та медичного забезпечення. За особовим складом формувань, виведених з осередку ураження, встановлюється медичний нагляд. Формування готуються до виконання наступних завдань.

Ліквідація осередку біологічного ураження проводиться за рішенням вишестоящего начальника цивільної оборони. Роботами з ліквідації цього осередку керує начальник цивільної оборони об’єкта, а організацією та проведенням медичних заходів - начальник медичної служби.

В осередках біологічного ураження організовується і проводиться: бактеріологічна розвідка та індикація бактеріальних засобів; карантинний режим або обсервація відповідно до рішень вишестоящего начальника; санітарна експертиза, контроль зараженості продуктів, води і фуражу, їх знезараження; протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні, лікувально-евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи, а також санітарно-роз’яснювальна робота.

При організації робіт з ліквідації осередку біологічного ураження враховуються: здатність бактеріальних засобів викликати масові інфекційні захворювання серед людей і тварин; здатність мікробів і токсинів зберігатися тривалий час у зовнішньому середовищі; наявність і тривалість інкубаційного періоду хвороб; складність лабораторного виявлення застосованого збудника і тривалість визначення його виду: небезпека зараження особового складу формувань і необхідність застосування засобів індивідуального захисту.

У випадку виявлення і встановлення ознак застосування у воєнних цілях біологічних засобів ураження в район негайно направляється біологічна розвідка. На основі отриманих даних встановлюється карантин або обсервація, визначається обсяг і послідовність проведення заходів, а також порядок використання сил і засобів для ліквідації осередку біологічного ураження.

В усіх випадках в осередку біологічного ураження одним з першочергових заходів є проведення профілактичного лікування населення від особливо небезпечних інфекційних захворювань. Для цього застосовуються антибіотики широкого спектра дії та інші препарати, які забезпечують профілактичний та лікувальний ефект.

Після виявлення виду збудника, проводиться термінове застосування в плані профілактики специфічних для даного захворювання препаратів: антибіотиків, сироваток, своєчасне застосування яких зменшить кількість уражених та загиблих і буде сприяти швидкій ліквідації осередку біологічного ураження. Для проведення заходів з ліквідації осередку біологічного ураження застосовуються, в першу чергу, сили та засоби, які знаходяться на території осередку, в тому числі санітарно-епідеміологічні, ветеринарні станції, пересувні протиепідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідеміологічні бригади, лікарні, поліклініки та інші медичні і ветеринарні заклади і формування. У випадку, коли цих сил буде недостатньо, застосовують сили і засоби медичної та інших служб цивільної оборони, які знаходяться за межами осередку.

Перед введенням сил цивільної оборони в осередках біологічного ураження проводяться заходи щодо забезпечення особового складу формувань засобами захисту від інфекційних захворювань. Формування загального призначення залучаються для виявлення хворих і підозрілих на захворювання та їх ізоляції, проведення знезараження території, будівель і споруд, санітарної обробки людей, дезинфекції одягу. В зоні карантину проводять суворий контроль за виконанням встановленого режиму.

Інфекційних хворих госпіталізують і лікують в інфекційних лікарнях в осередку ураження або розгортають тимчасові інфекційні стаціонари. За необхідністю, хворих з особливо небезпечними інфекційними захворюваннями евакуюють спеціальними групами.

Осередок біологічного ураження вважається ліквідованим після того, як з моменту виявлення останнього хворого пройде час, що дорівнює максимальному строку інкубаційного періоду для даного виду захворювання.

З метою виключення можливості ураження людей біологічними організмами проводять спеціальну обробку.

Спеціальна обробка є складовою частиною ліквідації наслідків біологічного зараження і являє собою комплекс заходів, що проводиться з метою відновлення готовності транспортних засобів, техніки і особового складу формувань до виконання завдань з проведення рятувальних і інших невідкладних робіт в осередках ураження і підготовки об’єктів до продовження виробничої діяльності. Вона може бути частковою і повною.

Часткова спеціальна обробка повинна забезпечити можливість діяти без засобів захисту шкіри при контакті із знезараженими частинами транспортних засобів, техніки та інших поверхонь.

Повна спеціальна обробка проводиться з метою забезпечення можливості виконання роботи без засобів захисту шкіри і органів дихання.

Спеціальна обробка включає комплекс робіт із знезараження різних поверхонь і санітарну обробку особового складу формувань і населення.

Одним з важливих видів знезараження є дезинфекція.

Дезинфекція - знищення у зовнішньому середовищі збудників заразних хвороб при застосуванні бактеріологічних засобів. Розрізняють профілактичну, поточну і заключну дезинфекції (останні дві мають загальну назву осередкової).

Профілактична дезинфекція проводиться до виникнення захворювань серед населення шляхом використання миючих і чистячих засобів, що містять бактерицидні добавки (пасти, порошки та інші засоби). Поточна дезинфекція - обов’язковий протиепідемічний захід при багатьох інфекційних захворюваннях, що передбачає виконання санітарно-гігієнічних заходів в осередку і знезараження різних об’єктів зовнішнього середовища. Заключна дезинфекція в осередку проводиться після госпіталізації хворого або після його смерті. Виконують її бригади дезинфекційних станцій або дезинфекційних відділів санепідемстанцій.

Дезинфекція може бути здійснена такими способами:

- хімічний спосіб - знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезинфікуючими та дегазуючими речовинами, що є основним способом дезинфекції. Дезинфекція здійснюється шляхом поливання споруд, території суспензіями. Для знищення вегетативних форм мікробів і руйнування токсинів при температурі +5°С і вище застосовуються суспензії 2/3 основної солі гіпохлорита кальцію з вмістом 5-6% активного хлору для знешкодження спорових форм мікробів. Для знешкодження спорових та вегетативних форм мікробів і руйнування токсинів нижче 5°С застосовують 5% розчин гексахлормеламіну або 10% розчин дихлораміну в дихлоретані.

- фізичний спосіб дезинфекції - кип’ятіння білизни, посуду, предметів догляду за хворими і т. ін. Застосовується, в основному, при кишкових інфекціях.

- механічний спосіб дезинфекції здійснюється тими ж методами та заходами, що і дегазація, і передбачає видалення зараженого шару ґрунту, влаштування настилів.

В районах з виявленим біологічним зараженням в першу чергу знезаражується територія об’єктів, які продовжують роботу, проходи від сховищ і укриттів, негерметизовані приміщення, райони пунктів управління цивільної оборони, транспортні засоби, основні проїжджі магістралі, лікувальні заклади. Дезинфекція магістралей, проходів та іншої території здійснюється спеціальними формуваннями комунально-технічної служби. Знезараження на об’єктах, в тому числі і в лікувальних закладах, проводиться об’єктовими формуваннями і персоналом об’єкта. Робочі місця дезинфікуються самими робітниками.

Дезинфекція в широкому розумінні передбачає:

- дезинфекцію - знищення хвороботворних мікроорганізмів;

- дезинсекцію - знищення комах;

- дератизацію - знищення гризунів, що є переносниками інфекційних захворювань.

Дезинсекція і дератизація на місцевості проводяться: пропалюванням поверхневого шару ґрунту і випалюванням рослинності; інсектицидами, що розпилюються з літаків і гелікоптерів, аерозольних машин, ранцевих дегазаційних приладів і аерозольних балонів.

В житлових приміщеннях комах знищують дезинсекційними порошками, аерозолями та розчинами (дихлофос, хлорофос і т. ін.).

Перевірка повноти дезактивації і дегазації здійснюється дозиметричними і хімічними приладами, а дезинфекції — за допомогою проведення бактеріологічного дослідження.
При ліквідації біологічного зараження необхідно приділяти велике значення санітарній обробці людей.

Санітарна обробка - комплекс заходів з ліквідації зараження особового складу формувань і населення бактеріологічними засобами. Своєчасно і якісно проведена санітарна обробка (знезараження поверхні тіла і зовнішніх слизових оболонок, одягу і взуття) значно знижує можливості ураження людей, що знаходилися в зоні зараження і в багатьох випадках попереджують розповсюдження інфекції за межі зони бактеріологічного зараження. Санітарна обробка поділяється на часткову і повну.

Під частковою санітарною обробкою розуміється механічне очищення і обробка відкритих ділянок шкіри, зовнішніх поверхонь одягу, взуття, засобів індивідуального захисту або протирання за допомогою індивідуальних протихімічних пакетів. Вона проводиться в осередку ураження в ході проведення рятувальних і інших невідкладних робіт, має характер тимчасових заходів і здійснюється для попередження небезпеки вторинного інфікування людей.

Повна санітарна обробка - знезараження тіла людини дезинфікуючою рецептурою, обмивання людей зі зміною білизни і одягу, дезинфекція знятого одягу. Мета обробки - повне знезараження від отруйних речовин і бактеріальних засобів одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, поверхні тіла і слизових оболонок. Повній санітарній обробці підлягає особовий склад формувань, робітники, службовці і евакуйоване населення після виходу з осередку ураження (зон зараження).

Повну санітарну обробку особового складу формувань і населення проводить служба санітарної обробки цивільної оборони силами об’єктових формувань, які розгортають стаціонарні обмивальні пункти і спеціальні обмивальні площадки. Вони утворюються на базі лазень, душових, а також на спеціальних обмивальних майданчиках, що розгортаються в польових умовах з використанням пересувних дезинфекційно-душових установок.

Всі обмивальні майданчики потрібно розгортати за єдиною схемою, у відповідності з якою передбачаються наступні приміщення: регулювальний пост; майданчик зрошення верхнього одягу і взуття; роздягальня, відділення для обмивання; приміщення для надівання одягу, а також допоміжні приміщення для зберігання мішків із зараженим одягом, обмінного фонду одягу і взуття, медичний пункт, кімната матері і дитини, кімната особового складу обмивального пункту, господарська кладова, туалет. Приміщення обмивальних пунктів повинні суворо розподілятися на "забруднену" і "чисту" половини. До "забрудненої" належать регулювальний пост, площадка зрошення, роздягальня, обмивальне відділення, до "чистої" - приміщення для надівання одягу, місце для видачі документів і цінностей, медична кімната, склад чистого одягу.

Люди, що направляються на санітарну обробку, перед входом в роздягальню знімають засоби захисту шкіри, верхній одяг, головні убори, взуття, інший одяг, а в роздягальні - білизну і індивідуальні засоби захисту органів дихання. Дезинфікуючим розчином (2% розчин хлораміну, 3% розчин окису водню або пергідролю) змочують волосяні частини голови і протирають відкриті шкіряні покрови тіла.

Заражений одяг, взуття і засоби захисту обслуговуючий персонал обмивального пункту (майданчика) переносить у відділення знезараження і здійснює їх обробку.

Після обмивання люди проходять в приміщення для надівання одягу, де проводиться обробка слизових оболонок очей, носа, порожнини роту. В одягальні видають одяг і взуття після знезараження або з обмінного фонду, документи і засоби індивідуального захисту органів дихання.

Знезараження одягу, взуття і засобів індивідуального захисту, в залежності від конкретної ситуації і можливостей проводиться: камерним, газовим способом у пристосованих для цього камерах, ємностях, приміщеннях і т. ін.; кип’ятінням, замочуванням в розчинах дезинфікантів; під час прання в пральних машинах.

Можливе також знезараження речей та одягу парами формальдегіду в поліетиленових мішках при кімнатній температурі. Найбільш реальний метод знезараження документів - газовий: вплив суміші окису етилену і бромистого метилу в поліетиленових мішках при дозуванні 2 мкл препарату на 1 л об’єму при температурі 35°С протягом 1 год.

Станції знезараження одягу можуть розгортатися в спеціально призначених для цього приміщеннях, а також на базі технологічних установок, пристосованих під дезинфекційні камери, в пральнях, що мають бучильні установки і механічне пральне обладнання. Станції знезараження одягу, як спеціальні обмивальні площадки, повинні мати "чисту" і "забруднену" половини з окремими входами і можливість поточної обробки зараженого одягу і взуття. До "забрудненої" половини належать: приймальне відділення (приміщення) для зараженого одягу і завантажувальна дезинфекційного відділення. В "чисту" половину входять: розвантажувальна дезинфекційного камерного відділення, кладова знезараженого одягу і взуття, кладова інвентарю і витратних матеріалів, кімната особового складу станції знезараження одягу.

Таким чином, своєчасне реагування і вживання заходів по усуненню біологічних заражень дає можливість забезпечити захист персоналу та виробничої діяльності об’єкту, зменшити людські та фінансові втрати.



Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации