Кормановський С.І., Слободянюк О.В., Пащенко В.Н. Інженерна та компютерна графіка - файл n1.doc

приобрести
Кормановський С.І., Слободянюк О.В., Пащенко В.Н. Інженерна та компютерна графіка
скачать (16676 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc16676kb.05.06.2012 06:41скачать

n1.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Таблиця 1.4 – Основні параметри і розміри шрифту типу А





Параметр шрифту

Позначення

Відносний розмір

Розмір шрифту, мм


Висота великих літер

h


(14/14)h

14d

2,5

3,5

5,0

7,0

10,0

14,0

20,0

Висота малих літер





c

(10/14)h

10d

1,8

2,5

3,5

5,0

7,0

10,0

14,0


Відстань між літерами


a

(2/14)h

2d

0,35

0,5

0,7

1,0

1,4

2,0

2,8


Мінімальний крок рядків (висота допоміжної сітки)


b

(22/14)h

22d

4,0

5,5

8,0

11,0

16,0

22,0

31,0


Мінімальна відстань між словами


e

(6/14)h

6d

1,1

1,5

2,1

3,0

4,2

6,0

8,4


Товщина ліній шрифту


d

(1/14)h

d

0,18

0,25

0,35

0,5

0,7

1,0

1,4



Для всього тексту товщина ліній літер має бути однаковою.

Форма великих і малих літер латинського та грецького алфавітів для відповідних шрифтів та форма арабських і римських цифр для шрифтів типів А та Б регламентується ГОСТ 2.304—81.

Таблиця 1.5 – Основні параметри і розміри шрифту типу Б





Параметр шрифту

Позначення

Відносний розмір

Розмір шрифту, мм


Висота великих літер

h


(10/10)h

10d

1,8

2,5

3,5

5,0

7,0

10,0

14,0

Висота малих літер


c

(7/10)h

7d

1,3

1,8

2,5

3,5

5,0

7,0

10


Відстань між літерами


a

(2/10h

2d

0,35

0,5

0,7

1,0

1,4

2,0

2,8


Мінімальний крок рядків (висота допоміжної сітки)


b

(17/10)h

17d

3,1

4,3

6,0

8,5

12,0

17,0

24,0


Мінімальна відстань між словами


e

(6/10)h

6d

1,1

1,5

2,1

3,0

4,2

6,0

8,4


Товщина ліній шрифту


d

(1/10)h

d

0,18

0,25

0,35

0,5

0,7

1,0

1,4


Запитання для самоперевірки


  1. Що називається форматом?

  2. Які основні формати встановлені ГОСТ 2.301-68?

  3. Вкажіть габаритні розміри основного надпису і де він розміщується на кресленні?

  4. Що називається масштабом і як він позначається на кресленні?

  5. Які масштаби збільшення встановлені ГОСТ 2.302-68? Які встановлені масштаби зменшення?

  6. Назвіть типи ліній, встановленні в кресленні?

  7. В яких межах встановлена товщина суцільної основної лінії?

  8. В яких співвідношеннях вибирають товщину ліній на кресленні в залежності від товщини суцільної основної лінії?

  9. Які встановлені розміри креслярського шрифту і чим визначається розмір шрифту?

  10. Яким повинен бути кут нахилу букв і цифр?

  11. Яке співвідношення між висотою і шириною звичайних великих букв?

  12. Яка повинна бути товщина букв і цифр залежно від розміру шрифту?

  13. Які типи креслярських шрифтів встановлені ГОСТ 2.304-81?


2 НАНЕСЕННЯ РОЗМІРІВ
Для з'ясування справжньої величини зображуваного предмета на рисунках наносять розміри (ГОСТ 2.307—68).

Розміри поділяють на лінійні (довжина, ширина, значення радіуса, діаметра, довжина хорди, дуги тощо) та кутові (розміри кутів).

Процес нанесення розмірів включає дві операції: проведення виносних та розмірних ліній і написання розмірного числа.

Розмірну лінію, що показує межі вимірювання, проводять паралельно вимірюваному елементу і закінчують стрілками (рис. 2.1).


Рисунок 2.1
Її межами є виносні лінії, лінії контуру, осьові, центрові та інші лінії. Виносна лінія виступає за вістря стрілки на 1...5 мм. Розмірні лінії проводять переважно поза контуром зображення, якщо можна, то справа або знизу від зображення. Лінії видимого контуру, осьові, центрові, виносні не дозволяється використовувати як розмірні. Прийнято такі основні правила та випадки проведення розмірних ліній:

а) при нанесенні розміру прямолінійного відрізка розмірну лінію проводять паралельно цьому відрізку, а виносні лінії— перпендикулярно до розмірних (рис. 2.2, а);

б) при нанесенні розміру кута розмірну лінію проводять у вигляді дуги з центром у його вершині, а виносні лінії — радіально (рис. 2.2,б);

в) при нанесенні розміру дуги розмірні лінії проводять концентрично контуру дуги, а виносні лінії — паралельно бісектрисі кута; над розмірним числом ставлять знак дуги  (рис. 2.2, в). Виносні лінії можна проводити радіально. Якщо є кілька концентричних дуг, то слід показати, до якої дуги належить розмір (рис. 2.2, г);



а) б) в) г)



д) е) ж)

Рисунок 2.2
г) при нанесенні розміру радіуса або діаметра кола розмірну лінію проводять через центр кола (рис. 2.2, г, ж) або паралельно одному з його діаметрів. Якщо треба провести кілька радіусів або діаметрів через один центр, то розмірні лінії двох довільних радіусів не розміщують на одній прямій (рис. 2.2, ж). Розмірну лінію для діаметра кола допускається проводити з обривом незалежно від того, повністю проведено коло чи ні (рис. 2.2, ж).

Можна проводити розмірні лінії безпосередньо до ліній видимого контуру, осьових, центрових та інших ліній. На рис. 2.2, д, е показано як правильно наносити розміри криволінійного профілю. Мінімальна відстань між паралельними розмірними лініями має бути 7 мм, а між розмірною лінією та лінією контуру — 10 мм. Її вибирають залежно від розмірів зображення та насиченості рисунка.

У випадках, показаних на рис. 2.3, а, б, виносні лінії проводять через точки перетину продовжених ліній округленого кута або через центри кіл заокруглення.



а) б)

Рисунок 2.3
Якщо на розмірних лініях не вистачає місця для стрілок, то їх замінюють засічками під кутом 45° до розмірної лінії (рис. 2.4, а) або точками (рис. 2.4, б).



а) б)

Рисунок 2.4
Якщо лінії видимого контуру розміщені близько одна до одної, то для нанесення стрілок лінії можна переривати (рис. 2.5).



Рисунок 2.5
Якщо довжина розмірної лінії недостатня для нанесення стрілок, то їх дозволяється виконувати зовні вимірюваного відрізка (рис. 2.6).



Рисунок 2.6
При зображенні предмета з розривом, розмірну лінію не розривають (рис.2.7).


Рисунок 2.7
Розмірні числа характеризують величину вимірюваного елементу в міліметрах для лінійних розмірів та в градусах, мінутах, секундах для кутових розмірів. Розмірні числа слід розміщувати над розмірною лінією паралельно їй та якомога ближче до її середини (рис. 2.8).


Рисунок 2.8
Наносячи кілька паралельних або концентричних розмірних ліній на невеликій відстані одна від одної, розмірні числа розміщують у шаховому порядку (рис. 2.9).



Рис. 2.9
Розмірні числа лінійних та кутових розмірів при різних нахилах розмірних ліній розміщують так як показано на рис. 2.10.



Рисунок 2.10
Для малих кутів розміри можна виносити на поличку незалежно від зони розміщення.

Розмірне число не повинно відокремлювати або перетинати будь-які лінії креслення за винятком виносних ліній. Не можна розривати лінію видимого контуру для нанесення розмірного числа. Не дозволяється також розміщувати розмірне число в місці перетину розмірних, осьових та центрових ліній. У разі потреби можна переривати лінії штрихування для нанесення розмірного числа (рис. 2.11).



Рисунок 2.11
Діаметр кола позначають знаком , що є колом, діаметр якого становить 5/7 від висоти цифр розмірного числа, перекресленим прямою, нахиленою під кутом приблизно 75° до розмірної лінії. Різні варіанти нанесення розмірів кола показано на рис. 2.12.


Рисунок 2.12
Перед розмірним числом радіуса обов'язково ставлять знак R. Правила нанесення радіуса показано на рис. 2.13, а. Якщо при цьому потрібно координувати центр кола, то його позначають перетином центрових та виносних ліній, до яких проводять розмірні лінії та ставлять розмірні числа. Якщо центр кола лежить на великій відстані, то його можна наблизити до дуги, а радіус позначити зі зламом під кутом 90° (рис. 2.13, б). Якщо центр кола не фіксується на рисунку, то розмірну лінію радіуса можна не проводити до центра (рис. 2.13, в).



а) б) в)
Рисунок 2.13
Розмірне число діаметра (радіуса) сфери також супроводжується знаком  (R) без напису слова "Сфера" (рис. 2.14). Слово "Сфера" чи знак  пишуть тоді, коли на зображенні важко відрізнити сферу від іншої поверхні.



Рисунок 2.14
Розміри квадрата та квадратного отвору позначають знаком □ перед розміром сторони квадрата (рис. 2.15). Грані зображуються суцільними тонкими лініями, проведеними по діагоналі.



Рисунок 2.15
Якщо не вистачає місця для розмірних чисел над розмірною лінією, то їх розміщують на продовженні розмірної лінії або виносять на поличку, розміщену паралельно основному напису рисунка.

Для конічних поверхонь обертання характерним параметром є конусність. Це відношення різниці діаметрів основ конуса до його висоти. Конусність позначають знаком , вершина якого напрямлена в бік вершини конуса (рис. 2.16). Значення конусності записують над віссю конуса або на поличці, паралельній осі конуса. Розмірне число біля знака  подають як відношення (1 : 5) або у відсотках (20 %).



Рисунок 2.16
Положення лінії відносно горизонталі чи вертикалі характеризується уклоном. Це відношення є тангенсом кута нахилу і позначається на рисунку знаком , вершина знака напрямлена в бік вершини кута, а нижня риска паралельна основі кута. Після знака записують значення уклону як відношення (рис. 2.17, а), або у відсотках (рис. 2.17, б), або в проміле (рис. 2.17, в).

Важливим конструктивним елементом машинобудівних деталей є фаска. На циліндричних та конічних поверхнях – це зрізаний конус. Розміри фасок під кутом 45° показано на рис. 2.18, а. Розміри фасок, що мають інші кути нахилу твірної до осі конуса, позначають двома розмірами: лінійним (висота конуса) та кутовим (рис. 2.18, 6).


а) б) в)

Рисунок 2.17


а) б)

Рисунок 2.18
Якщо є кілька однакових фасок, то розмір фаски наносять один раз з написом типу: 2 фаски, 4 фаски тощо.

Якщо є кілька однакових елементів (отворів, пазів тощо), то наносять розмір одного елементу, зазначаючи кількість цих елементів та взаємне розміщення їх (лінійна відстань між центрами при прямолінійному розміщенні центрів або кутові розміри при розміщенні центрів на одному колі — рис. 2.19 і 2.20).



Рисунок 2.19

Якщо отвори розміщені на колі рівномірно, то кутові розміри між центрами не показують, а зазначають лише кількість отворів (рис. 2.20). При цьому допускається показувати лише один елемент і наносити всі його розміри, а інші елементи позначати їхніми центрами (рис. 2.21).


Рисунок 2.20 Рисунок 2.21
Ряд суміжних лінійних чи кутових розмірів можна наносити від однієї бази (рис. 2.22, а, б). Якщо отворів багато, то проводять одну розмірну лінію від бази, на якій наносять позначки, що відповідають відстані центра отвору від бази (рис. 2.23, а, б).



а) б)

Рисунок 2.22


а) б)

Рисунок 2.23



Рисунок 2.24
На рис. 2.24 наведено приклад нанесення розмірів на машинобудівній деталі. Нанесення розміру  62 на невидимому контурі дає змогу уникнути побудови зайвого зображення.

Розмір кола слід ставити у вигляді діаметра, а не радіуса відповідно до його оброблення та вимірювання. Це стосується частин циліндра, що разом із сумісно оброблюваною деталлю утворюють повний циліндр (вкладиші підшипників ковзання, сухарі цангового патрона тощо).

Наносити розміри відносно невидимого контуру деталі, що зображується штриховою лінією, не рекомендується.



а) б)



в)

Рисунок 2.25
Розміри, що характеризують три найбільші виміри деталі (довжину, висоту, ширину), називають габаритними. Вони завжди є на кресленні. Необхідність нанесення цих розмірів спричинена розробкою технологічних процесів та оснащення (зокрема, розміри ливарних деталей, а також деталей, що підлягають термообробці; розміри точених деталей, оскільки вони пов'язані із застосуванням відповідних верстатів), оптимізацією процесу розкроювання деталей з листового матеріалу тощо.

Розміри, які не виконуються за даним робочим кресленням деталі, а призначені лише для більшої зручності в користуванні кресленням, називають довідковими. На кресленні їх позначають знаком *. Якщо такі розміри є, то у технічних вимогах записують "* Розміри для довідок" (рис.2.25, б).

До довідкових розмірів, зокрема, належать:

а) один з розмірів замкненого розмірного ланцюга (рис. 2.25, а),

б) розміри деталей або їхніх елементів із сортового, фасонного, листового прокату, якщо ці розміри повністю визначені записом у відповідній графі основного напису;

в) один з розмірів, пов'язаних певною функціональною залежністю.

Якщо розміру для довідок немає, то наносити розміри ланцюгом не можна (див. рис. 2.25, б), бо це призведе до завищених вимог щодо точності виконання розмірів і вартості виготовлення деталі. Рекомендується наносити розміри так як показано на рис. 2.25, в. Взагалі лінійні розміри слід наносити за ГОСТ 2.307—68 та ГОСТ 6636—69.

Є три способи нанесення розмірів на кресленнях: ланцюговий, координатний та комбінований.

Ланцюговий спосіб полягає в послідовному розміщенні розмірів — ланцюгом (рис. 2.26, а). При цьому ставлять габаритний розмір, а один із інших розмірів ланцюга опускають.

Координатний спосіб полягає в нанесенні розмірів від бази так, що кожен розмір є координатою елементу відносно бази (рис. 2.26, б). Цей спосіб переважає на практиці.

Комбінований спосіб об'єднує ланцюговий і координатний способи (рис.2.26,в).



а) б)



в)

Рисунок 2.26
Запитання для самоперевірки
1. В яких одиницях вказують розміри на машинобудівних кресленнях?

2. На якій відстані від ліній контуру проводять розмірні лінії?

3. Яка відстань повинна бути між паралельними розмірними лініями?

4. На скільки продовжують виносні лінії за кінці стрілок розмірних ліній?

5. Яке співвідношення елементів розмірної стрілки?

6. Якою повинна бути висота цифр розмірних чисел на кресленні?

7. Як проставляють розміри радіусів, діаметрів?

8. Що таке конусність, як її позначають?

9. Що таке уклон, як його позначають?

10. В яких випадках розмірну лінію проводять з обривом?
2.1 Методичні рекомендації до виконання графічних завдань з теми “Нанесення розмірів”
Мета графічних завдань. Студентам необхідно вивчити теоретичний матеріал, відповідні ГОСТи, набути навичок у читанні креслень і виконати передбачені програмою графічні роботи, уміти правильно проставляти розміри на деталях.

Зміст завдань. З теми “Нанесення розмірів” передбачається виконання двох графічних завдань: “Вал”, “Пластина”.

Умова і порядок виконання графічних завдань. Графічні роботи необхідно виконувати в графічній системі “КОМПАС-ГРАФІК”. Креслення виконують у такій послідовності: спочатку креслять осьові і центрові лінії, проводять лінії контуру, а потім наносять розмірні і виносні лінії і розмірні числа. Усі креслення слід виконувати на стандартних форматах, встановлених ГОСТом. У кожному завданні зазначається формат, на якому треба виконувати графічну роботу.

Приклад графічної роботи “Вал” показано на рис. 2.27, варіанти завдань наведені в таблиці 2.1.

Приклад графічної роботи “Пластина” показано на рис. 2.28, варіанти завдань наведені в таблиці 2.2.


Рисунок 2.27 – Приклад креслення деталі “Вал”



Рисунок 2.28 – Приклад креслення деталі “Пластина”

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации