Кормановський С.І., Слободянюк О.В., Пащенко В.Н. Інженерна та компютерна графіка - файл n1.doc

приобрести
Кормановський С.І., Слободянюк О.В., Пащенко В.Н. Інженерна та компютерна графіка
скачать (16676 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc16676kb.05.06.2012 06:41скачать

n1.doc

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


Примітки:

  1. Приклад позначення припою в чурках марки ПОС 40:

Припій ПОС 40ГОСТ 21930-76.

  1. Приклад позначення припою у вигляді дроту діаметром 2 мм, марки ПОС 61: Припій ПОС 40ГОСТ 21930-76



Таблиця 4.4 – Конструкційні і не конструкційні клеї


Показники

Марки клею





БФ-2 БФ-4


ПЕФ-2/10


№88*


ТУ


ГОСТ 12172-74


ВТУ П-38-86


ТУ 38-1051061-76


Матеріали, що склеюються


Метали, текстоліт, склотекстоліт, фібра, скло, ебоніт, шкіра, слюда, пресшпан як між собою, так і їхнє

з’єднання

Метали з металами, гумою, пластмасами, органічним склом


Метали з металами, дюралюміній зі шкірою і гумою, гума з гумою і шкіра зі шкірою, дерево з гумою і брезентом



Примітки:

1. * Неконструкційний клей №88 є стійким до удару, витримує перепад температур від +50 до -60 С.

2. Конструкційні клеї застосовують для міцних з'єднань, неконструкційні – для утримання ненавантажених деталей.

3. Крім зазначених в таблиці 4.4, є резиновий клей ГОСТ 2199-78 та ін.

4.8 Специфікація

Зміст складальної одиниці, комплексу та комплекту визначає специфікація, що є їхнім основним конструкторським документом. Її виконують за ГОСТ 2.108—68 на аркушах формату А4: заголовний аркуш – за формою 1 (див. рис. 4.23) з основним написом за формою 2, а наступні аркуші – за формою 1а з основним написом за формою 2а.

Загалом специфікація містить таку послідовність розділів: документація, комплекси, складальні одиниці, деталі, стандартні вироби, інші вироби, матеріали, комплекти. Розділи визначаються складом виробу.

Найменування кожного розділу зазначають у графі "Найменування" і підкреслюють суцільною тонкою лінією. Під кожним заголовком залишають вільний рядок, а в кінці кожного розділу — не менше ніж один рядок для додаткових записів.

Документація — основний комплект КД (складальне креслення, схема структурна тощо).

Складальні одиниці — елементи, що входять у специфікований виріб. На складальні одиниці виготовляють самостійні креслення з відповідною специфікацією.

Деталі — нестандартні деталі, що безпосередньо входять у виріб.

Складальні одиниці та деталі записують у порядку зростання цифр їхніх позначень.

Стандартні вироби — вироби, регламентовані державними, галузевими стандартами та стандартами підприємства. У кожній категорії стандартів запис виконують згідно з групами виробів, що об'єднуються за функціональним призначенням (підшипники, кріпильні вироби тощо), у ме­жах кожної групи — в алфавітному порядку найменування виробів (болти, гайки, гвинти, шайби тощо), у межах найменування — в порядку зростання позначення стандартів, а в межах кожного позначення — в порядку зростання основних параметрів або розмірів (діаметрів, довжин болтів тощо).

Матеріали — ті матеріали, що безпосередньо входять до специфікованого виробу. Записують їх у такій послідовності: чорні метали, кольорові метали, проводи, шнури, пластмаси і т. д. Матеріали кожного виду записують в алфавітному порядку, а кожного найменування — в порядку зростання розмірів або інших параметрів. Не записують такі матеріали, як лаки, фарби, мастила, клей, припої тощо, кількість яких визначає не конструктор, а технолог. Вказівки про застосування таких матеріалів записують у технічних вимогах.

Графи специфікації заповнюють зверху вниз:

Формат — формат документа (аркуша, на якому виконане креслення), позначення його записано в графі "Позначення". Якщо документ складається з кількох аркушів, то в графі ставлять "зірочку", а в графі "Примітка" перераховують усі формати в порядку їх зростання (якщо вони різні). Для деталей, на які не випущені креслення, в графі пишуть "БК". Графу не заповнюють для розділів "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали";

Зона — позначення зони, в якій є номер позиції складової частини виробу (при поділі поля креслення на зони);

Поз. — порядкові номери складових частин виробу в послідовності запису їх у специфікацію. Для розділу "Документація" графи не заповнюють;

Позначення в розділі "Документація" — це позначення документів, що записують; у розділах "Складальні одиниці" і "Деталі" — це позначення основних конструкторських документів на них. У розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби", "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють;

Найменування для документів основного комплекту КД — це тільки найменування їх ("Складальне креслення", "Схема розподілу структурна", "Технічні умови");

для складальних одиниць і деталей — найменування їх відповідно до основних написів на їхніх кресленнях; для деталей, на які не виконані креслення, — це найменування матеріалів і розмірів, необхідних для виготовлення; для стандартних виробів і матеріалів — найменування і позначення їх відповідно до стандартів;

Кільк.— кількість складових частин на один виріб. У розділі "Матеріали" — це загальна кількість матеріалу на один виріб із зазначенням одиниць фізичних величин. У розділі "Документація" цю графу не заповнюють.

Після кожного розділу специфікації слід лишати кілька вільних рядків та резерву­вати номер позицій.

Специфікацію можна суміщати з кресленням СК за умови розміщення їх на аркуші формату А4, а для виробів допоміжного та одиничного виробництва — на аркушах довільного формату. Такому документу надають позначення основного конструкторського документа, а код СК не записують.
Запитання для самоперевірки


  1. Що називають позначенням різьби?

  2. Від якого діаметра проводять виносні лінії для позначення різьби?

  3. В чому різниця позначень метричної різьби з великим і малим кроком?

  4. Які з’єднання відносяться до рознімних?

  5. З яких деталей складається болтове з’єднання?

  6. Як підрахувати довжину болта для з’єднання деталей?

  7. Який розмір болта визначає його довжину?

  8. Назвіть умовні співвідношення, за якими креслять болт на складальному кресленні?

  9. З яких деталей складається з’єднання шпилькою?

  10. Який розмір шпильки визначає її довжину?

  11. За якою формулою розраховують діаметр отвору у скріплюваній деталі?

  12. З яких деталей складається з’єднання гвинтом?

  13. Який розмір гвинта визначає його довжину?

  14. Як визначається довжина кінця шпильки, який вгвинчується в деталь?

  15. Які з’єднання відносяться до нерознімних?

  16. Як позначають паяння і склеювання на кресленні?


4.9 Методичні рекомендації до виконання графічних завдань з теми “Рознімні і нерознімні з’єднання деталей”
Графічну роботу необхідно виконувати в графічній системі “КОМПАС-ГРАФІК”.

Складальне креслення “Вузол” студенти виконують на аркуші формату А3. На цьому кресленні виконують рознімні і нерознімні з’єднання.

До рознімних з’єднань відносяться таки кріпильні деталі: болт, гвинт, шпилька, гайка, шайба. Стандартні розміри, та розрахунки елементів кріпильних деталей наведені в таблицях 4.1 і 4.2 та на рисунках 4.11, 4.12, 4.14, 4.16. Необхідно виконувати спрощене зображення рознімних з’єднань як показано на рисунках 4.13, 4.15, 4.17.

До нерознімних з’єднань відносяться з’єднання паянням та склеюванням. На рисунках 4.18 і 4.19 показане з’єднання паянням, на рис. 4.20 і 4.21 з’єднання склеюванням.

Зразок складального креслення “Вузол” показаний на рис. 4.22.

На окремому форматі А4 виконують специфікацію. Приклад показаний на рис. 4.23.

В таблиці 4.5 подані варіанти завдань.





Рисунок 4.23 – Специфікація
Таблиця 4.5 – Завдання до графічної роботи “Вузол”

Варіант 1



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – сталь

Варіант 2



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 17475-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – алюміній

Варіант 3



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22038-76). Матеріал корпусу – пластмаса

Продовження таблиці 4.5

Варіант 4



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – сталь

Варіант 5



Болт М 10 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 12 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – чавун

Варіант 6



Болт М 10 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 10 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 12 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – алюміній



Продовження таблиці 4.5

Варіант 7



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 17475-80)

Шпилька М 12 (ГОСТ 22038-76). Матеріал корпусу – сталь

Варіант 8



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – чавун

Варіант 9



Болт М 14 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 12 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – алюміній

Продовження таблиці 4.5

Варіант 10



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – сталь

Варіант 11



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 10 (ГОСТ 17475-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – чавун

Варіант 12



Болт М 10 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 12 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – алюміній



Продовження таблиці 4.5

Варіант 13



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – сталь

Варіант 14



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – чавун

Варіант 15



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 17475-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – алюміній

Продовження таблиці 4.5

Варіант 16



Болт М 14 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 17475-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – сталь

Варіант 17



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 17475-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – пластмаса

Варіант 18



Болт М 10 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – чавун



Продовження таблиці 4.5

Варіант 19



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 17475-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – алюміній

Варіант 20



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 17473-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – сталь

Варіант 21



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – чавун

Продовження таблиці 4.5

Варіант 22



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – алюміній

Варіант 23



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – сталь

Варіант 24



Болт М 14 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 17475-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – чавун

Продовження таблиці 4.5

Варіант 25



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 117473-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – алюміній

Варіант 26



Болт М 14 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22034-76). Матеріал корпусу – сталь

Варіант 27



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22032-76). Матеріал корпусу – чавун


Продовження таблиці 4.5

Варіант 28



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 17473-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – алюміній

Варіант 29



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 1491-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22034-76). Матеріал корпусу – сталь

Варіант 30



Болт М 12 (ГОСТ 7798-70). Гвинт М 8 (ГОСТ 17473-80)

Шпилька М 10 (ГОСТ 22036-76). Матеріал корпусу – чавун

5 ДЕТАЛЮВАННЯ КРЕСЛЕНЬ
Деталюванням називається виконання креслень деталей за кресленням загального вигляду або за складальним кресленням. Деталювання – це одна із кінцевих операцій проектування машин, верстатів, апаратів і приладів. У процесі деталювання уточнюють і пов’язують з іншими деталями розміри і форму кожної деталі, що проектується.

Деталювання є певною творчою роботою. На робочому кресленні потрібно мати не тільки зображення деталі, але і всі дані для її виготовлення і контролю, тобто розміри, допуски, позначення шорсткості поверхонь, марку матеріалу, покриття, термічну обробку і т.і.

Процес деталювання складається з підготовчої стадії і стадії безпосереднього виконання робочого креслення. Розглянемо більш докладно його зміст:

1. По специфікації вивчають і відмічають всі оригінальні деталі, що підлягають виконанню у вигляді робочих креслень. Стандартизовані і покупні деталі з деталювання виключають.

2. Потрібну деталь знаходять на всіх зображеннях складального креслення, вивчають її зовнішню і внутрішню форму і визначають габаритні розміри.

3. Відповідно до ГОСТ 2.305—68 вибирають головне зображення деталі. Головним зображенням може бути вигляд чи розріз, поєднаний з виглядом для симетричних деталей. Положення головного зображення деталі на робочому кресленні може і не відповідати її розташуванню на головному зображенні складального креслення.

4. Визначають необхідну кількість зображень деталі (виглядів, розрізів, перерізів, виносних елементів), виходячи з того, що вона повинна бути мінімальною, але достатньою для повного уявлення про форму і розміри деталі. Кількість і характер зображень деталі на робочому кресленні можуть не відповідати кількості зображень на складальному кресленні.

5. Вибирають масштаб зображення відповідно до ГОСТ 2.302—68. Не обов'язково дотримуватись одного масштабу для всіх деталей виробу. Деталі малого розміру чи складної форми рекомендується креслити в збільшеному масштабі.

6. Відповідно до ГОСТ 2.301—68 вибирають формат, потрібний для виконання робочого креслення. У разі потреби використовують не тільки основні, але і додаткові формати.

7. Роблять компонування креслення, тобто намічають розміщення всіх зображень деталі на прийнятому форматі.

8. Виконують вигляди, розрізи, перерізи і виносні елементи, дотримуючись вимог ГОСТ 2.305—68.

9. Проводять виносні і розмірні лінії.

10. Визначають дійсні розміри елементів деталі і проставляють їх на робочому кресленні. Особливу увагу звертають на те, щоб номінальні розміри деталей, що з'єднуються, не мали розбіжностей. Розміри конструктивних елементів (фасок, центрових отворів, проточок, ухилів і ін.) визначають не по складальному кресленню, а за відповідними стандартами на ці елементи.

11. Наносять позначення шорсткості поверхонь виходячи з технології виготовлення чи призначення деталі.

12. Виконують штрихування розрізів і перерізів.

13. Перевіряють креслення, якщо необхідно, вносять виправлення, заповнюють основний напис, записують технічні вимоги й т.і.

Графічну роботу “Корпусна деталь” необхідно виконувати в графічній системі “КОМПАС-ГРАФІК”. Зразок робочого креслення показаний на рис. 5.1. Варіанти завдань графічної роботи наведені на рис. 5.2-5.29.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации